29512

Означення поняття сексологія і сексопатологія

Лекция

Обществознание

Сексологія вивчає закономірності психосексуального розвитку диференціації і детермінації статі формування сексуальної орієнтації та ідентичності статевовікові особливості психосексуального розвитку і сексуальної поведінки. Статеве дозрівання статевий розвиток – це процес формування вторинних статевих ознак розвиток репродуктивних органів і здатність до народження дітей. Психосексуальний розвиток ПСР – це формування статевої самосвідомості статевої ролі і психосексуальної орієнтації а саме – формування векторів сексуального потягу...

Украинкский

2013-08-21

158.5 KB

6 чел.

Тема 1.2. Означення поняття сексологія і сексопатологія.

Загальні закономірності психосексуального розвитку статі.

 Сексологія вивчає закономірності психосексуального розвитку, диференціації і детермінації статі, формування сексуальної орієнтації та ідентичності, статево-вікові особливості психосексуального розвитку і сексуальної поведінки. Також статеві стосунки в сімейному житті, питання психогігієни сексуальної поведінки та статевого виховання.

 Сексопатологія – вивчає питання порушень статевої диференціації та ідентичності, сексуальні перверзії (спотворення), а також питання терапії та профілактики сексуальних розладів.

Перш за все, треба визначити поняття “сексуальне здоровя” – це комплекс соматичних, емоційних, інтелектуальних аспектів життя людини, які позитивно збагачують особистість, підвищують комунікабельність і здатність до кохання. Визначення поняття “сексуальне здоровя” має витоки з двох функцій сексуальної діяльності людини.

Відомо, що сексуальна функція людини здійснює 2 сторони: прокреативну та реактивну.

 Прореактивна – це продовження людського роду і здатність до народження дітей.

 Рекретивна сторона статевої функції – це реалізація специфічних сексуальних відносин: емоційних, еротичних комплексів.

Основні якісні ознаки сексуального здоровя:

  1.  статевий акт повинен здійснюваться при достатньому рівні сексуального потягу з обох сторін.
  2.  Статевий акт повинен приносити сексуальне задоволення обом сторонам цього акту.

Соматичний стан забезпечує сексуальне здоровя, але не є ведучим. Ведучими (Лібіх) факторами є психологічний і соціальний.

Психологія сексуального життя базується на формах та моделях комунікації людини: враховуються рольові позиції партнерів, їх сексуальна поведінка (а не тільки статевий акт). Все це формується з дитинства (неповні сімї – негатив сексуального розвитку людини), рольова поведінка дитини в дорослому стані проявляється частково в формуванні статевих ролей.

Важливий момент сексуального здоровя чоловіка і жінки виявляється в правильному розумінні психологічних розбіжностей статей.

Так, наприклад, стереотипізація і монотонність статевого акту з боку чоловіка призводить до загальмування сексуального потягу і збудливості у жінки. Психологічна та символічна форма спілкування людей між собою, окрім фізичної, призводить до нормального статевого акту. Статеве життя (Васильченко) може бути у різних формах. Але для того, щоб якийсь акт визнати статевим, як у свій час вказував З.Фрейд, потрібні 3 моменти: 1) наявність потягу, визначного напруження, яке нарощується і зветься тумесценцією; 2) вища точка напруження – це момент насолоди, гострого емоційного переживання щастя, задоволення – оргазм; 3) достатньо різке скидання (сброс) напруження, розслаблення, відчуття задоволення і повного спокою (дегумесценція). Всі ці компоненти можуть бути при різних формах статевого акту, які  в наш час признаються альтернативними формами сексуального життя, яке залежить від згоди обох партнерів, або від їх діапазону сприйнятливості.

Соціо-культуральний підхід в сексології і його принципи: 

(Кон И.С. “Введениев сексологию. М. Медицина. 1988)

  1.  сексуальна поведінка і мотивація – не біологічнеі а соціо-культурні явища;
  2.  головна одиниця – не пара, а соціальне ціле;
  3.  сексуальна поведінка і установки індивідів похідні від соціонормативної культури суспільства;
  4.  окремі елементи сексуальної культури – еротичний код, норми сексуальної поведінки, та інші  з одного боку нальні в біологічному наслідку, а з іншого боку – детерміновані внутрішньою логікою поведінки і соціальними звязками;
  5.  сексуальна культура різних людських спільнот має загальні і різнобічні компоненти, може змінюватись за зміною умов існування людини;
  6.  різні соціальні групи одного суспільства можуть суттєво різнитися за своїма сексуальними установками та поведінкою;
  7.  окремі елементи сексуальної культури і вся вона в цілому повязані з більш загальними соціо-культурними явищами і змінюються разом з ними.

Загальні закономірності психосексуального розвитку.

По – перше, треба відрізняти статевий розвиток (статеве дозрівання) і психосексуальний розвиток.

Статеве дозрівання (статевий розвиток) – це процес формування вторинних статевих ознак, розвиток репродуктивних органів і здатність до народження дітей.

Психосексуальний розвиток (ПСР) – це формування статевої самосвідомості, статевої ролі і психосексуальної орієнтації, а саме – формування векторів сексуального потягу і поведінки (Васильченко).

Виділяють такі етапи ПСР: 1) етап формування статевої самосвідомості; 2) етап формування стереотипу статеворольової поведінки; 3) етап формування психосексуальних орієнтацій.

Частково збігаються з біологічною.

1 + 2 препубертатний період (до 12 років) і проходить на відносно спокійному гормональному фоні;

3 – пубертатний і перехідний вік (12 – 15 – гормональне функціонування досягає максимуму.

Мета 3-го етапу – формування психосексуальних орієнтацій, які обумовлюють в майбутньому вибір обєкту потягу (людина, тварина, фетиш) з його індивідуальними особливостями (статевою принагідністю, зовнішнім впливом, статурою, поведінкою, тощо). Цей етап складається з трьох послідовних стадій: (за Г.С. Васильченко, 1988р.):

І – стадія формування платонічного лібідо (12 – 15 років).

  1.  обожнювання, платонічні фантазії.
  2.  Реалізація платонічних фантазій – “дружба”, платонічне спілкування, залицяння та упадання.          

ІІ – стадія формування еротичного лібідо (12 – 15 років):

  1.  еротичні фантазії;
  2.  еротичні пестощі та ігри (петтінг)

ІІІ – стадія формування сексуального лібідо:

  1.  сексуальні фантазії (12 – 15 років);
  2.  початок статевого життя, сполучення сексуальних ексцесів з періодами абстиненції сексуальної і мастурбації (16 – 24 роки).

Було визначено, що чим менше розрив у часі між початком фантазування і реалізацією, тим гармонійніше проходить стадія формування того чи іншого компоненту потягу. І навпаки, чим триваліше відкладається фантазія, тим більш утруднена і інколи спотворена стає їх реалізація.

Гармонійний ПСР – його ознаки (Либих, 1990р.)

Для оцінки гармонійності ПСР вводяться додатково (окрім проходження стадій) ще 2 критерії:

  1.  достатня і адекватна інформованість в питаннях сексуального життя, стосовно етапу та рівня ПСР;
  2.  наявність (або відсутність) деяких ірраціанальних психологічних установок і соціальних штампів поведінки, до проявів сексуальності – прийяняти чи ні.

 

Статева детермінація – або формування статі у людини (за Васильченко):

  1.  фізікальні детермінанти (генетична стать) генотип.
  2.  Проміжна детермінанта (гонадна стать).
  3.  Соціально-психологічні детермінанти (-------).
  4.  Гормональна стать – андрогени, естрогени, -----
  5.  Морфологічна (соматична стать) – Ч + Ж
  6.  Громадянська стать – чоловічий, жіночий.
  7.  Стать виховання.
  8.  Статева самосвідомість.

                                     

9.  статева роль           вибір сексуального партнера

Встановлення психосоціальних детермінант – з фізичного рівня на психосоціальний є громадська (генітальна стать, яка виявляється при народженні.

Статева ідентичність і сексуальна роль.

Статева роль – це система уявлень, модель поведінки, яку індивід повинен завсоїти і наслідувати їй, щоб його признали представником ті чи другі статі: специфічним аспектом її є сексуальна роль, яка розрізняє поведінку чоловіка і жінки в сексуальній сфері і повязані з нею переживаннями.

Статева ідентичність – це єдність самосвідомості і поведінки людини, яка усвідомлює і себе до визначеної статі і орієнтується на вимоги відповідної статевої ролі. Статеві стереотипи – включають в себе уявлення про маскулінну (чоловіку) і фемінінну (фіночу) діяльність.

Статева диференціація -

1. антенатальна диференціація статі – перший етап це генетичний (гаметна, зіготна і хромосомна стать М (XY) + Ж (XX) 

вона задає диференціацію статевих залож

м – андрогени, ж – естрогени.

2. постнатальна диференціація – це відносно гормоно-незалежна, 9 – 11 у дівчаток, 11 – 12 у хлопчиків.

2.1. далі іде вторинне статеве дозрівання (андрогени надниркових залоз – зріст, маскулінізація, волосся тощо, нагрубання грудних залоз тощо – це препубертатний період.

2.2. пубертатний – андрогени  і естрогени статевих залоз – оформлення статевих ознак відповідної статі (овуляція, сперматогенез – зявляються).

2.3. постпубертатний – завершення статевої диференціації (16 – 24 роки) – дозрівання функцій первинних статевих органів – можливість народження дітей (схема звязків в нейроендокринному процесі).

Сексуальна орієнтація – за Фрейдом проходить стадію аутоеротизму, гомосексуальну стадію, гетеросексуальна стадія.

Сексуальна орієнтація – це постійність сталість вибору щодо обєкту статевого потягу.

Вона може бути гетеро -, гомо -, бісексуальною. В літературі розглядаються 2 моделі сексуальної орієнтації – етіологіна (теорія інверсії) і психологічна – теорія сексуальної орієнтації.

Формування сексуальної орієнтації не може бути тільки на рівні сексуально-еротичних переживань людини – це дуже складний процес міжособистих стосунків та діяльності.    

6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68894. Ресурсы. Способы хранения данных программы 78 KB
  Общие сведения о файле ресурсов В большинство программ для Windows включаются пользовательские значки которые Windows выводит на экран в левом верхнем углу строки заголовка окна приложения. Кроме этого Windows выводит на экран значок программы в списках программ меню...
68895. Ресурсы (меню) 82 KB
  Вы просто определяете структуру меню в вашем описании ресурсов и присваиваете каждому пункту меню уникальный идентификатор. Вы определяете имя меню в структуре класса окна. Когда пользователь выбирает пункт меню.
68896. Ресурсы (быстрые клавиши) 48 KB
  Чаще всего быстрые клавиши используются в программах для дублирования действий обычных опций меню. Однако быстрые клавиши могут выполнять и такие функции которых нет в меню. Например в некоторых программах для Windows имеется меню Edit которое включает в себя опцию Delete...
68897. Многозадачность и многопоточность 61 KB
  Многозадачность (multitasking) – это способность операционной системы выполнять несколько программ одновременно. В основе реализации этого принципа на персональных ЭВМ лежит использование операционной системой аппаратного таймера для выделения отрезков времени (time sliced) для каждого из одновременно выполняемых процессов.
68898. Многооконный интерфейс 121.5 KB
  Эти дочерние окна выглядят совершенно так же как обычные окна приложений. Меню главного окна приложения относится и к окнам документов. В каждый конкретный момент времени только одно окно документа активно об этом говорит выделенная подсветкой строка заголовка и находится над всеми остальными...
68899. Динамически подключаемые библиотеки 47 KB
  До сих пор мы использовали множество функций API для создания окон и оконных процедур, рисования, работы с клавиатурой и мышью, ввода-вывода. Все эти функции работали исправно и вы не задумывались над вопросом: где расположены эти функции и каким образом они подключаются к вашей программе.
68900. Представление графической информации 56.5 KB
  Битовый образ это цифровое представление изображения. Каждому пикселю точке изображения соответствует один или более бит битового образа которые определяют цвет пикселя. К достоинствам можно отнести хорошую передачу изображения именно они чаще всего используются для хранения фотографий...
68902. Понятие системного программирования 56 KB
  Например с точки зрения программиста который занимается ядром операционной системы человек создающий компилятор является пользователем системы т. Примеров таких систем можно привести множество: операционная система офисное программное обеспечение системы проектирования и т.