29517

Сексологічне обстеження

Лекция

Обществознание

Більшість спеціалістів розуміють що обстеження сексологічних пацієнтів має свої особливості: інтимність питання “закритість†пацієнтів їх невміння обговорювати своє сексуальне життя відсутність адекватної мови для обговорення цих порушень. – 4 варіанти уявних порушень: зі ставленням до себе підвищених вимог; невротична тривога – психотична; ненормальні уявлення про статеві стосунки пацієнта або пари – роз’янень.2 наявність сексуальних порушень у партнера. Аналіз статевих порушень з позицій “психогенне особистісно –...

Украинкский

2013-08-21

164.5 KB

1 чел.

Тема 5 (1). Сексологічне обстеження.

Більшість спеціалістів розуміють, що обстеження сексологічних пацієнтів має свої особливості: інтимність питання, “закритість” пацієнтів, їх невміння обговорювати своє сексуальне життя, відсутність адекватної мови для обговорення цих порушень. Окрім того, в усіх варіантах сексуальних дисгармоній і девіацій присутній невротичний радикал, незалежно від того -– це психогенно обумовлені розлади, чи соматичні розлади. Справа в тому, що сексуальна функція і її порушення мають особливе психологічне значення для людини, а її “парність – партнерство” обертається переживанням з боку партнера, при цьому порушуються міжособистісні відносини, виникає загроза соціально-психологічним цінностям пацієнта (вірогідність розпаду сімї та інше). Особливість сексологічного обстеження залежить від різних оцінок сексологічних скарг, клінічних та психологічних їх ознак, а також варіанту так званої норми.

Виділяють деякі варіанти норми:

  1.  вікова норма статевих стосунків;
  2.  індивідуально-біологічна норма (варіанти статевої конституції);
  3.  особливості типології психіки;
  4.  партнерська норма;
  5.  соціально-психологічна норма (формування скарг пацієнта залежно від національних та культурних особливостей партнера, від впливу середовища.

При обстеженні оцінюються:

  1.  суто сексологічні характеристики:
  •  “сексуальний” анамнез;
  •  індивідуальні сексологічні особливості пацієнта;
  •  сексологічні скарги та їх обєктивізація;
  •  психологічні особливості пацієнта, тощо.

  1.  обстеження біологічних чинників сексуального розладу:
  •  стан генітальної сфери;
  •  психічний стан;
  •  при необхідності – проводять генетичні, генітально-судинні та інші обстеження.

Таким чином, доцільно розділити на декілька етапів.

Васильченко виділяє 2 етапи. Лібіх зі співробітниками – більш детальніший план обстеження – це ряд послідовних етапів на яких і виявляються або виключаються варіанти сексуальної патології – 9 основних етапів:

І етап.

Аналіз з позицій: “несексологічний пацієнт”.

Мета – виділення і проведення роботи з “несексологічним пацієнтам”:

  1.  вирішення питання про адекватністьзвернення пацієнта до сексолога, який і направляє до спеціалістів (венерічні, урологічні, юридичні, психологічні, психіатричні питання).

ІІ етап.

Аналіз з позицій: “ненормальна сексуальність” – “порушення статевої функціЇ”.

Мета – визначення та робота з ненормальною сексуальністю (парафілія, перверзія, девіації, дисгармонії).

  •  ненормативна сексуальність (альтернативні засоби) та орієнтації (захована чи явна);
  •  діагностика парафілії, її спрямування, “ядерний” її характер, що утруднює нормативні сексуальні стосунки;
  •  лікування – психотерапія перверзій, адаптаційно-компенсаторні варіанти сексотерапії тощо);
  •  “гра в перверзію” – пацієнт перекладає свою відповідальність на психолога, лікаря.

Якщо на цьому етапі визначаються не перверзії, а порушенняя статевої функції, то переходить до подальшого етапу.

ІІІ етап.

Аналіз з позицій; “уявні” статеві порушення – “істинні статеві порушення” Мета – визначення і проведення роботи з “уявними статевими порушеннями”.

“Уявні статеві порушення” – це скарги на порушення статевої функції при реальній відсутності відхилень від вікової і конституційно – біологічної норми.

Наприклад: діагностичний опитувальник СФМ (СФЧ) – сексуальна формула чоловіка. Васильченко.

Г.В. Васильченко (1990р.) – 4 варіанти уявних порушень:

  1.  зі ставленням  до себе підвищених вимог;
    1.  невротична тривога – психотична;
    2.  ненормальні уявлення про статеві стосунки пацієнта або пари – розянень.
  2.  знаходження в собі уявних дефектів;

2.1) невірна інформація про статеві стосунки та стан своїх статевих органів;

2.2) глибинні особистісні особливості пацієнта (дисморфофобічні, іпохондричні, тривожні, паранойяльні риси особистості, ті інші).

  1.  неадекватна особистісна реакція на природні фізіологічні коливання сексуальних проявів;

3.1) статевий акт в хворобливому або репараційному стані;

3.2) редукція 1 і 2 етапів статевого акту;

  1.  недотримання – “техніки сексу” – сексуальні дисгармонії;

4.1) неправильне поводження партнера (неадекватні вимоги) або вектор засобу;

4.2) наявність сексуальних порушень у партнера.

IV етап.

Аналіз статевих порушень з позицій “психогенне (особистісно – обумовлене, первинне) порушення – “симптоматичне” (нозологічно-обумовлені, вторинне) порушення – МКБ – 10.

Мета – виявлення основної патології у вигляді “симптоматичних статевих порушень” і робота з ними. Це зміна анатомічна, гормональна тощо – а саме хвороби статевих органів, і тому сексуальні порушення вторинні і сексологія їми не займається (психопатії, неврози, психічні розлади, патологія нервової системи.

Психогенні статеві порушення – анатомія і фізіологія не порушені, а порушено керування реалізацією статевої функції.

Позитивна діагностика психогенних механізмів статевих порушень базується на клініко-анамнестичному методі: оцінка і патогенетичний аналіз скарг пацієнта і клінічні прояв сексуальних розладів, аналіз особливостей особистості партнерів та їх партнерських відносин, аналізується внутрішній конфлікт і психологічні причини сексологічної симптоматики. При діагностиці треба виявляти ряд специфічних ознак: психогенних порушень: 1) характерна вибірковість теми скарг; 2) дисоціація в сексуальному реагуванні залежно від різних умов (різні партнери, час і місце дії). При симптоматичних статевих відносинах характерна відсутність вибірковості скарг і немає дисоціацій. При виявленні цих симптоматичних порушень – лікування у лікаря.

V етап.

При встановленні психогенних порушень переходять до наступного етапу.

Аналіз позицій: “невротичне придушення адекватного сексуального реагування – “недостатнє сексуальне  реагування при неадекватно розвинутій сексуальності”.

Мета – визначення головного порушення у вигляді “невротичного подавлення адекватної сексуальності” і праця з ним. При невротичному подавленні сексуального реагування статевий акт як інтегративний стимул (сукупність психоемоційних і тілесно-механічних стимулів) для людини адекватне і достатнє. Людина здатна реагувати на ці стимули, але реакція блокується за невротичними механізмами.

При неадекватно розвинутій сексуальності людини має особливі, нестандартні потреби. А реальне сексуальне партнерство їм не відповідає, не являє собою для нього адекватним і достатнім стимулом. Виникає дефіцит стимуляції і пацієнт в такій реальній взаємодії не збуджується.

Психологічні причини, які призводять до подавлення сексуальності різні. Але, на відміну від неврозу, в цій ситуації психогенія має сексуальний зміст, затрагує сексуальні сторони особистості, значимі для неї сексуальні відносини і цінності. Тому внутрішній особистісний конфлікт локалізується в сексуальній сфері. Деякі автори використовують як термін “сексуальні неврози”, або це як симптом іншого неврозу. Для “невротичного подавлення сексуальності” притаманні співвідносини ознак, що сексуальність пацієнта розвинута адекватно і збігається з вимогами реального сексуального життя + ознаки про наявність невротичного подавлення сексуального реагування.

Для оцінки адекватності сексуальності пацієнта вимогам реальності виявляють його сексуальні уподобання (еротичний етап сновидіння, сексуальний сценарій). Можливість адекватного реагування на деяких етапах (предоргазмічного та інших). Терапія етапа – особистісно – орієнтована психотерапія.

VI етап.

Аналіз статевих порушень при неадекватно розвинутій сексуальності, але з позицій – “неадекватність психоемоційних переваг” – (предпочтенний) – “неадекватність тактильних переваг”.

Мета етапу – визначення порушень за рахунок недостатності (дефіциту) психогенних стимулів.

При неадекватно розвинутій сексуальності вона не співпадає з реальною партнерською практикою (засобом), тому вона не збуджує партнера. Може виявлятись або в сфері психоемоційних, або в сфері тілесних уподобань і стимулів. Але важлива їх взаємодія як при гетеросексуальних відносинах, так і при гомосексуальних. Як нам вже відомо, сексуальні переваги уподобання формуються в процесі психосексуального розвитку (ПСР), а неадекватні – результат порушень ПСР. Сексуальні уподобання та переваги в психоемоційній сфері оцінюються за змістом еротичних снів, та фантазій – сексуальні сценарії). Чим більше різниці у партнерів, тим більше сексуальних проблем.

Невідповідність сексуальних переваг (уподобань) на етапі тактильних відчуттів характеризуються вибірковою відсутністю або зниженням потреб в  статевому акті, слабкою ерекцією, недостатнім оргазмом. І пацієнт при цьому відчуває фрустрацію після такого акту.

VII етап.

Аналіз – є еротичні зони чи їх немає. Не всім пацієнтам. Він потрібен при оргазмічній дисфункції при чоловічій або жиночій аноргазмії. Відомо, що в процесі ПСР формуються не тільки сексуальні сценарії, а і еротогенні зони; вони дуже індивідуальні у обох партнерів. При наявності їх вони можуть бути неправильно сформовані, або спотворені (фізіологічно, психологічно і соціально). Лікування спрямовано на їх формування методами секстерапії.

VIII етап.

При наявності еротогенних зон аналіз з позицій – “ерогенні зони поза генітальні”, і “генітальні еротогенні зони”. При наявності “позагенітальних еротогенних зон” лікування спрямоване на формування перш завсе генітальних еротогенних зон тренінговими методами секстерапії.

IX етап.

Якщо еротогенні зони правильні, то аналіз з позицій “генітальні неадекватні еротогенні зони” – “генітальні адекватні еротогенні зони”.

Лікування – тренінгові варіанти секстерапії для  повертання до адекватних еротогенних зон.       

         

 

 

  

 

 

 

7


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51310. Имитационное моделирование. Разработка модели системы массового обслуживания в Arene 127.5 KB
  Системы массового обслуживания представляют собой класс схем разработанных в теории массового обслуживания. В качестве процессов обслуживания могут быть представлены различные по своей физической природе процессы функционирования экономических...
51311. Построение аналитической и имитационной моделей системы массового обслуживания 120 KB
  Если в свободную систему поступает заявка, то ее обслуживают совместно все каналы. Если во время обслуживания заявки поступает еще одна, то часть каналов переключается на её обслуживание и так далее, пока все каналы не окажутся занятыми. Интенсивность совместного обслуживания заявки n каналами n. Каналы распределяются равномерно между заявками.
51312. Использование SIMD-расширений 103 KB
  Цель работы Научиться использовать в программах SIMD-расширения архитектуры х86. Написать программу с использованием SIMD-расширений.
51314. Анализ планово-экономических показателей на предприятии Иркутской группы компаний «Техноцентр» 133 KB
  В настоящее время компания работает на рынке электротехники уже более 17 лет. За это время компания добилась многого, приобрели множество партнеров и друзей, которым мы очень благодарны за плодотворное сотрудничество. Эти 17 лет компания эффективно работала на российском рынке и гордится тем вкладом, который ей удалось внести в развитие отрасли нашего региона.
51317. ПОСТРОЕНИЕ ИМИТАЦИОННОЙМОДЕЛИ СМО И ЕЁ ИССЛЕДОВАНИЕ 320 KB
  Два наладчика обслуживают 6 станков. Станок требует наладки в среднем через каждые 0,5 часа. Наладка занимает у рабочего в среднем 10 минут. Все потоки событий – простейшие. Определить, как изменятся следующие показатели...