29518

Діагностика сексуальних розладів (тестування)

Лекция

Обществознание

При психологічній діагностиці сексуальної патології повинен проводитись диференціальний діагноз з порушеннями. При психологічному обстеженні осіб з сексуальними порушеннями виявляється підвищення “невротичноїâ€ частини профілю “пікиâ€: статева дисфункція без органічної патології високий підйом за шкалою істерії; розлади сексуальної переваги психопатії. Келлі дозволяє виявити основні фактори які затримують досягнення гармонії в статевих відносинах а також індивідуальну систему життєвих цінностей і орієнтацій які...

Украинкский

2013-08-21

42 KB

10 чел.

Тема 5 (2). Діагностика сексуальних розладів (тестування).

 Психологічна діагностика сексуальних розладів має 2 аспекти:

1) дослідження індивідуальних характерилогічних особливостей; 2) діагностика психологічно обумовлених сексуальних розладів.

При психологічній діагностиці сексуальної патології повинен проводитись диференціальний діагноз з порушеннями. Які виникають  у звязку з психопатологічними симптомами. (І етап).

Для психологічної діагностики використовується велика кількість опитувальників, які показують, в основному, ті чи інші радикали характерологічних особливостей.

Найбільш розповсюдженими тестовими методиками є такі: опитувальник Леонгарда і Айзенка, ММРІ. Але найбільш повною є ММРІ.

При психологічному обстеженні осіб з сексуальними порушеннями виявляється підвищення “невротичної” частини профілю – “піки”:

  1.  статева дисфункція (без органічної патології) – високий підйом за шкалою істерії;
  2.  розлади сексуальної переваги – психопатії.
  3.  розлади статевої ідентичності – депресія, іпохондрія, істерія, шкала маскулінності і фемінінності.

З проективних методик: тест Розенцвейга, експресивні методики – “тест неіснуючої тварини”, імпресивні – тест Люшера. Пацієнти з сексуальними порушеннями мають достатній рівень фрустраційної толерантності (Розенцвейн).

Самозалежний тип реакцій – спроба відійти від фруструючої ситуації.

  1.  Психологічне обстеження пацієнта з сексуальними девіаціями повинно бути комплексним:
  •  загальна картина хвороби;
  •  взаємовплив симптому і особистісних особливостей пацієнта.

2. Тест Люшера – вибір кольорового ряду залежить від емоційного стану в цей момент.

3. “Неіснуюча тварина” – малюнки, які вказують на економію енергії, астенізацію, хронічне соматичне захворювання (вертикалізація тварини, схожість з людиною, одягом).

4. Для діагностики сексуальних порушень та партнерських дисгармоній – тест Кимела дер Весена: це опитувальник партнерської відповідності: 15 розділів, як чоловік і жінка оцінюють свій шлюб – це синтез проективного тесту і опитувальника.

5. Г. Томас, 1987р. – анкета подружжя, їх конфліктів, комунікацій, цінності, орієнтації тощо.            

6. Репертуальні решетки Г.А. Келлі – дозволяє виявити основні фактори, які затримують досягнення гармонії в статевих відносинах, а також індивідуальну систему життєвих цінностей і орієнтацій, які призводять до сексуальної дисфункції, та деякі інші.

Центральним об’єктом обстеження в діагностиці сексуальних дисгармоній є розлади взаємних відносин, для оцінки яких застосовується багатоаспектний кваліфікаційний тест Т. Лірі.

Обстежуваний відмічає наявність визначених психологічних особливостей у самого себе, свого партнера, батька, матері, а також ті якості, які він сам хотів би мати, які він хотів би бачити у партнера, а партнер би зі свого боку характеризував би його так, а не інакше.

Це дозволяє розглядати клінічний і соціальний аспекти міжособистісних відносин, ступінь вираженості домагань, індивідуальні розбіжності, зони основних конфліктів і їх психосоціальні причини.

Одним із спрямувань діагностики сексуальних порушень є етіологічний – причинний підхід.

Так, наприклад, в основі імпотенції (еректильної дисфункції) – можуть бути органічні фактори і психогенні.

Психогенні:

  1.  страх дії – тривога з приводу здійснення своєї сексуальної функції;
  2.  порушення міжособистісних відносин між партнерами, особливо внаслідок невідповідності сексуальних очікувань і дійсності;
  3.  недостатня інформованість у питаннях сексу, а також моральні та релігійні заперечення по відношенню до сексуальної діяльності.

Основною психодіагностичною методикою є ММРІ.

L.E. Bentler (1975р.) визначив 2 правила для цієї діагностики при психогенній імпотенції.

  1.  Т – оцінка за шкалою маскулініності – фемінінності не перевіщує 60 т.
  2.  Т – оцінка по одній або іншим шкалам повинна перевіщувати 70 т – виражені психологічні проблеми, пов’язані не тільки з сексуальною дисфункцією.

ММРІ – широкий тест, не спрямований на вирішення питання причин сексуальних дисфункцій.

Тому з’явилися інші методики. Найбільш ефективною – є методика – Лейденський опитувальник імпотенції. При цьому аналіз опису статевого акту і взаємовідносин пацієнта зі своїм сексуальним партнером мали значення для діагностики психогенної імпотенції – 77 % вірогідності або органічної імпотенції – 94 %.

Патогенний підхід (механізми сексуального акту).

Мастерс, Каплан, Сєдок – за DSMIIIR розподіляють сексуальну реакцію на 4 фази – бажання, збудження, оргазм, звільнення. Для оцінки цих фаз розроблені опитувальники: 1.) короткий опитувальник сексуальної функції для чоловіків; 2.) опитувальник сексуального функціонування Центру подружнього і сексуального здоровя.

  1.  Має 21 питання і оцінює сексуальні інтереси, сексуальну активність, сексуальне задоволення і сексуальну фізіологічну дисфункцію. (депресія – а.б.в., еректильна дисфункція – г).
  2.  Має 21 питання, які оцінюють якість сексуального життя за 4 показниками (частота секс-активності, якість ерекції, вираженість оргазму і наявність сексуального задоволення).

Це допомагає виявити стан і динаміку сексуальної дисфункції протягом лікування.

Окрема розглядається опитувальник Г.Дж. Айзенка по відношенню до сексу.

Окрім оцінки компонентів сексуальної функції досліджують 10 типів відношення до сексуальної діяльності:

  1.  сексуальна дозволеність;
  2.  сексуальний невротичний конфлікт;
  3.  безособистісний секс;
  4.  біологічний (фізичний) секс;
  5.  порнографія (сексуальна цікавість);
  6.  відраза до сексу;
  7.  домінування;
  8.  агресивний секс;
  9.  сексуальна соромязливість;
  10.  сексуальна стидливість.

Різне відношення до сексуальної діяльності і різна сексуальна поведінка.

А) екстраверти – не мають складностей у контактах, і не загальмовавуються під впливом морально-етичних і культурних компонентів. Раніше починають статеве життя, мають контакти з багатьма партнерами: характерне – сильний статевий потяг і сексуальна збудливість, великий діапазон можливих форм контактів. Отримують задоволення, не мають тривог з цього приводу, полюбляють еротичні ігри, їх сексуальні установки відкриті, агресивні  і найбільш гармонічні.

Б) інтраверти – утримані та загальмовані в своїх сексуальних пошуках. Пурітанське та ортодоксальне відношення до сексуальності. Вони прагнуть до індивідуалізованих тонких і стійких відносин з акцентом на вірність, ніжність в сексуальному союзі (можуть виникати психологічні проблеми0.

В) нейротизм – біологічна основа – це підвищена лобільність і активність нервової системи. Сексуальна поведінка повязана з високим сприйняттям тривоги, що призводить до труднощів в міжособистій взаємодії.

Високі показники за шкалою неротизму збігаються з конфліктом між високим рівнем сексуального потягу, сексуальної збудливості і значною вираженістю факторів. Які загальмовують сексуальну поведінку. Тому вони невзмозі задовольнити свій сильний сексуальний потяг із-за вираженого відчуття вини і тривоги з приводу своєї сексуальної активності, а також різних страхів. Які загальмовують сексуальні контакти. Тому показники сексуального задоволення у них нижчі ніж у інших.

Секс їм часто здається загрозливим, а свій потяг – ненормальним.        

 

 

            

5


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31438. Основные черты западноевропейской философии XVII века. Философия Ф. Бэкона, Т. Гоббса, Д. Локка. Философия Р. Декарта 50 KB
  В философии на первый план выдвигаются проблемы теории познания гносеологии в частности: что значит знать что пролагает дорогу к истине ощущения или разум интуиция или логика аналитическим или синтетическим должно быть познание и т. Одна группа работ посвящена проблемам развития науки и анализа научного познания. Основной задачей философии Бэкон считал конструирование нового метода познания а целью науки принесение пользы человечеству. Фундаментом всякого познания по оценке Бэкона является опыт который должен быть...
31439. Основные черты западноевропейской философии XVIII века. Философские взгляды просветителя Ж.-Ж. Руссо. Утопический социализм Сен-Симона и Оуэна. Философия французского материализма XVIII века (Дидро, Гельвеции, Гольбах) 39 KB
  Руссо. Второй этап с середины 40х годов до конца 80х годов до Французской революции: Руссо Кондильяк и четыре великих французских материалиста Ламетри Дидро Гельвеций и Гольбах. К материалистам относятся вышеупомянутые четыре французских материалиста деистическую религию исповедовал Вольтер; новую разновидность подхода к христианству религию чувства развивал Руссо. Большинство просветителей склонялись к идеям реформизма меньшинство например Мелье Руссо были революционерами.
31440. Немецкая классическая философия: Кант, Фейербах 31 KB
  Для Канта этот вопрос сводится к вопросу о возможности чистой математики и чистого естествознания см. Кант Родоначальником немецкой классической философии стал Иммануил Кант 17241804 В философии Канта выделяется два периода:1 докритический и 2 критический. На первом этапе Кант выступает материалистом.
31441. Немецкая классическая философия: Гегель 24 KB
  Самораскрытие Абсолютного Духа в пространстве это природа; самораскрытие во времени история. Историю движут противоречия между национальными духами которые суть мысли и проекции Абсолютного Духа. Когда у Абсолютного Духа исчезнут сомнения он придёт к Абсолютной Идее Себя а история закончится и настанет Царство Свободы. Войны между народами выражают напряжённое столкновение мыслей Абсолютного Духа.
31442. Мир, природа, бытие, субстанция, материя 25.5 KB
  Философском энциклопедическом словаре имеется следующее определение: “Бытие философская категория обозначающая реальность существующую объективно вне и независимо от сознания человекаâ€. Самый первый философ кот изучал бытие Парменид: бытие есть не бытие нет мыслимое существует не мыслимое не существует. У Платона бытиеэто мир идей.
31443. Материя и проблема субстанции в философии. Монизм, дуализм, плюрализм. Философия и наука о материальном единстве мира как единстве многообразия сущего 36.5 KB
  Материя как субстанция обладает свойствами: несотворимость неуничтожимость бесконечность способность к саморазвитию. Материя как субстанция не существует отдельно от материальных явлений как нечто самостоятельное она существует только в них и через них. Материя объективное бытие.
31444. Материя и движение. Движение – способ существования материи. Диалектика абсолютного и относительного движения. Движение и покой 28.5 KB
  Диалектика абсолютного и относительного движения. В онтологическом смысле материя это бесконечное множество всех существующих в мире объектов и систем субстрат любых свойств связей отношений и форм движения; в мире нет ничего кроме движущейся материи . Относительность: нет просто движения движения вообще а есть только его отдельные формы ограничение его исторически и локально в пространстве. Прекращение одних форм движения замещается возникновением др.
31445. Пространство и время - формы существования материи. Развитие представлений о пространстве и времени в истории философской и научной мысли. Проблема взаимосвязи категорий «материя», «движение», «пространство» и «время». Значение теории относительности для 28.5 KB
  Развитие представлений о пространстве и времени в истории философской и научной мысли. В истории философии сложилось 2 концепции пространства и времени 1 В античности Демокрит и Эпикур. Именно матери определяет свойства пространства и времени. Свойства пространства и времени: общие и частные.
31446. Диалектика и её альтернативы (метафизика и релятивизм, эклектика) Объективная и субъективная диалектика. Диалектика как метод научного познания и как система знаний (общая характеристика). Принцип диалектики и их взаимосвязь 35 KB
  Диалектика и её альтернативы метафизика и релятивизм эклектика Объективная и субъективная диалектика. Диалектика как метод научного познания и как система знаний общая характеристика. Диалектика учение о всеобщих разнообразиях всеобщих взаимосвязях объект Диалектика искусство вести беседу суб Диалектика как метод используется как обобщенное систематизированное знание используемое в практике нового исследования. Диалектикасистема принципов категорий и законов которыми руководствуется человек в своей познавательной и...