29557

Проектування потокової лінії механічної обробки деталі і розрахунок її техніко-економічних показників

Курсовая

Производство и промышленные технологии

Потокове виробництво в Україні було деякий час одним з найбільш високорозвинених. Але в нинішніх нестабільних умовах як сам верстатний парк так і способи виробництва починають морально застарівати. Це спричинено нестачею коштів на оновлення обладнання, розривом економічних зв’язків, станом економіки та іншими причинами, пов’язаними із цими.

Украинкский

2014-11-24

683 KB

0 чел.

PAGE  2

 КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З дисципліни «Організація виробництва»

«Проектування потокової лінії механічної обробки деталі і розрахунок її техніко-економічних показників»


Зміст

Вступ…………………………....………………………………………………….....3

1 Вихідні дані...............................................................................................................4

2 Проектування потокової лінії механічної обробки деталі...................................6

2.1 Особливості та переваги потокового виробництва...........................................6

2.2 Розрахунок такту (τ) потокової лінії...................................................................6

2.3 Розрахунок кількості обладнання, його завантаження та ступеню синхронізації операцій технологічного процесу.....................................................7

2.4 Вибір обладнання................................................................................................14

2.5 Планування потокової лінії................................................................................15

2.6 Побудова графіка-регламенту роботи потокової лінії.....................................17

2.7 Розрахунок заділів на потоковій лінії................................................................21

2.8 Розрахунок основних і оборотних засобів дільниці.........................................25

2.9 Розрахунок амортизаційного фонду дільниці...................................................27

2.10 Розрахунок штатів потокової лінії...................................................................29

2.11 Розрахунок фондів заробітної плати...............................................................32

2.12 Розрахунок кошторису витрат на утримання та експлуатацію обладнання.................................................................................................................38

2.13 Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат.....................................45

2.14 Калькулювання собівартості та ціни деталі....................................................49

3 Розрахунок техніко-економічних показників дільниці (потокової лінії)..........55

Висновок…………………………………………………………….…………....…60

Список джерел інформації........................................................................................61


ВСТУП

Потокове виробництво – одна з найбільш ефективних та високоорганізованих форм організації та проведення виробничого процесу на підприємствах. Воно являє собою послідовне виконання необхідних для виготовлення виробу операцій на потоковій лінії.

Потокове виробництво на Україні було деякий час одним з найбільш високорозвинених. Але в нинішніх нестабільних умовах як сам верстатний парк так і способи виробництва починають морально застарівати. Це спричинено нестачею коштів на оновлення обладнання, розривом економічних зв’язків, станом економіки та іншими причинами, пов’язаними із цими.

Ціллю цього проекту є проектування потокової лінії механічної обробки деталі і розрахунок її техніко-економічних показників, а з основних завдань можна назвати такі:

  •  визначення особливостей та переваг потокового виробництва;
  •  розрахунок кількості обладнання його завантаження та ступеню синхронізації операцій технологічного процесу, вибір обладнання;
  •  планування потокової лінії, побудова графіка-регламенту роботи потокової лінії і розрахунок заділів на потоковій лінії;
  •  розрахунок основних і оборотних засобів дільниці, а також амортизаційного фонду;
  •  розрахунок штатів потокової лінії, фондів заробітної плати, а також кошторисів витрат на утримання та експлуатацію обладнання та загальновиробничих витрат;
  •  калькулювання собівартості та ціни деталі і прибутку;
  •  розрахунок техніко-економічних показників потокової лінії.

1 Вихідні дані

Приймається, що механічна дільниця виготовляє вироби типу втулка з вертикальним отвором і лисками з однієї сторони. Перелік технологічних операцій та характеристика обладнання, що застосовується для механічної обробки, наведені в таблицях 1.1 та 1.2.

Таблиця 1.1 - Перелік технологічних операцій та характеристика обладнання

№ операції

Назва операції

Обладнання

Марка (орієнтовна)

Оптова ціна, грн.

Потужність двигуна, кВт

Габарити, мм

Займана площа, м2

1.

Обробка

отвору

і торця

2Н135

25*941=

=23525

4

1030×825

4,25

2.

Протяжка отвору

7Б55У

130*941=

=122330

17

4070×1600

26,05

3а.

Токарна

обробка

1И611П

145*941=

=136445

3

1820×970

8,83

3б.

Токарна

обробка

1Б24СБ-6К

365*941=

=343465

17

4330×1600

27,71

4.

Фрезерування торцевою фрезою

6Р80

50*941=

=47050

3

1525×1875

14,3

5.

Свердлення отвору Ø20

2Н125

20*941=

=18820

2,5

915×785

3,59

6.

Слюсарна обробка

Слюсарний верстат

10*941=

=9410

-

1000×800

4,1

7.

Миття

Мийка

15*941=

=14115

0,5

950×750

3,6

8.

Термічна

обробка

Термопіч

30*941=

=28230

4

1020×950

6,2

9.

Внутрішнє шліфування

3К227А

180*941

=169380

4

5815×1900

24,07

10.

Зовнішнє шліфування

3А-110В

155*941=

=145855

4,2

1880×2025

17,03

В таблиці 1.1 Мз – мінімальний розмір оплати праці робітників на поточний період.

Таблиця 1.2 – Тривалість технологічних операцій

Показники

Номер операції

Розряд роботи

Значення

Річний обсяг виробництва (Nр), шт./р.

 

 

1000*(50+1*12)=62000

Трудомісткість операції

(tштi), хв./шт.

1

3

7,9-0,11*12=6,58

2

5

2,4-0,02*12=2,16

5

12,0-0,17*12=9,96

5

4,7-0,07*12=3,86

4

6

6,4-0,09*12=5,32

5

3

4,3-0,06*12=3,58

6

2

3,1-0,03*12=2,74

7

1

2,2-0,02*12=1,96

8

4

6,2-0,05*12=5,6

9

6

10,5-0,14*12=8,82

10

6

5,4-0,08*12=4,44

Чиста маса деталі, кг/шт.

 

 

7,5-0,12*12=6,06

Норма витрат металу,

кг/шт. (НВМ)

 

 

6,06/0,85= 7,129

Трудомісткість виготовлення виробу, н-г/шт.

 

 

А: Трудом-ть =51,16

Б: Трудом-ть =45,06

Для того, щоб визначити норму витрат металу, використовується коефіцієнт витрат металу, який дорівнює 0,85.

Трудомісткість виготовлення виробу одержано підсумуванням десяти значень трудомісткості технологічних операцій.


2 ПРОЕКТУВАННЯ ПОТОКОВОЇ ЛІНІЇ МЕХАНІЧНОЇ ОБРОБКИ ДЕТАЛІ

2.1 Особливості та переваги потокового виробництва

Потокове виробництво – це виробництво, при якому верстати розташовуються в послідовності технологічних операцій, установлених для деталей, оброблюваних на даній верстатній лінії.

Перевагами потокового виробництва перед традиційними є:

  1.  безперервність праці;
  2.  принцип паралельності;
  3.  легко планувати процес виробництва;
  4.  ритмічний випуск продукції;
  5.  зменшення часу на виробництво.

2.2 Розрахунок такту (τ) потокової лінії

Такт потокової лінії – це проміжок часу, через який виходять з потокової лінії готові деталі.

Такт потокової лінії визначається по формулі:

τ = ,                                              (2.1)

де  Фдоб – добовий фонд часу: (8х2)·60=960 хв., при 8-годинному

робочому дні в дві зміни;

 Вр – регламентовані витрати часу на технічне обслуговування

верстата, прийняти Вр=60 хв.;

 Nдоб – добова програма випуску, шт.

Розрахунки:

А: τ = (960-60) / 248 = 3,63 (хв.);

Б: τ = (960-60) / 248 = 3,63 (хв.).

Добова програма випуску розраховується по формулі:

,                                               (2.2)

де  Nр – задана річна програма випуску, шт.;

 nрд – кількість робочих днів в році.

Розрахунки:

А: Nдоб = 62000 / 251 = 248 (шт.);

Б: Nдоб = 62000 / 251 = 248 (шт.).

2.3 Розрахунок кількості обладнання, його завантаження та ступеню синхронізації операцій технологічного процесу

Розрахунок кількості обладнання для кожної операції проводиться по формулі:

,                                                (2.3)

де  nрiрозрахункове число верстатів на і-тій операції, шт.;

 tштi – штучний час на і-ту операцію, хв.;

 τ – такт потокової лінії, хв./шт.

Розрахунки:

А:

np1 = 6,58/3,63= 1,813 (шт.);                            np6 = 2,74/3,63= 0,755 (шт.);

np2 = 2,16/3,63= 0,595 (шт.);                            np7 = 1,96/3,63= 0,540 (шт.);

np3 = 9,96/3,63= 2,744 (шт.);                            np8 = 5,6/3,63= 1,543 (шт.);

np4 = 5,32/3,63= 1,466 (шт.);                            np9 = 8,82/3,63= 2,430 (шт.);

np5 = 3,58/3,63= 0,986  (шт.);                           np10 = 4,44/3,63= 1,223(шт.).

Б:

np1 = 6,58/3,63= 1,813 (шт.);                            np6 = 2,74/3,63= 0,755 (шт.);

np2 = 2,16/3,63= 0,595 (шт.);                            np7 = 1,96/3,63= 0,540 (шт.);

np3 = 3,86/3,63= 1,063  (шт.);                           np8 = 5,6/3,63= 1,543 (шт.);

np4 = 5,32/3,63= 1,466 (шт.);                            np9 = 8,82/3,63= 2,430 (шт.);

np5 = 3,58/3,63= 0,986 (шт.);                            np10 = 4,44/3,63= 1,223 (шт.)

Округлено nрi до першого більшого або найближчого цілого числа – отримаємо прийняту кількість верстатів nпрi.

Завантаження обладнання ηзi визначено також для кожної i – ої операції по формулі:

                                    (2.4)

Розрахунки:

А:

nз1 = 1,813/2*100=90,65(%);                       nз6 = 0,755/1*100= 75,5(%);  

nз2 = 0,595/1*100=59,5(%);                         nз7 = 0,540/1*100= 54(%);  

nз3 = 2,744/3*100= 91,46(%);                      nз8 = 1,543/2*100= 77,15(%);  

nз4 = 1,466/2*100= 73,3(%);                        nз9 = 2,430/3*100= 81(%);  

nз5 = 0,986/1*100= 98,6(%);                        nз10 = 1,223/2*100= 61,15(%).

Б:

nз1 = 1,813/2*100=90,65(%);                       nз6 = 0,755/1*100= 75,5(%);  

nз2 = 0,595/1*100=59,5(%);                         nз7 = 0,540/1*100= 54(%);  

nз3 = 1,063/2*100= 53,15(%);                       nз8 = 1,543/2*100= 77,15(%);  

nз4 = 1,466/2*100= 73,3(%);                        nз9 = 2,430/3*100= 81(%);  

         nз5 = 0,986/1*100= 98,6(%);                         nз10 = ,223/2*100= 61,15(%).

         Завантаження обладнання на окремих операціях не повинно перевищувати 85 – 90% для створення резерву обладнання з метою забезпечення безперебійної роботи потокової лінії.

        При розрахунках  виявився вищим за 90% на першій, третій та п’ятій операції у варіанті А та на першій і п’ятій операції у варіанті Б, тому було збільшено кількість верстатів на одиницю.

Розрахунки:

А:

nз1 = 1,813/3*100=60,43 (%);

nз3 = 2,744/4*100= 68,6 (%);

nз5 = 0,986/2*100= 49,3 (%);

Б:

nз1 = 1,813/3*100=60,43 (%);

nз5 = 0,986/2*100= 49,3 (%);

Таблиця 2.1 - Розрахунок обладнання на потоковій лінії

№ опера

ції

Назва операції

Виріб

tштi, хв.

nрi,

шт.

nпрi, шт.

ηзі,

%

tштi/nпрi

Ступінь несинхро-нізації,

Сі

1.

Обробка

отвору і торця

А

6,58

1,813

3

60,43

2,193

-0,084

Б

6,58

1,813

3

60,43

2,193

-0,063

2.

Протяжка отвору

А

2,16

0,595

1

59,5

2,16

-0,098

Б

2,16

0,595

1

59,5

2,16

-0,077

3.

Токарна

обробка

А

9,96

2,744

4

68,6

2,49

0,039

Б

3,86

1,063

2

53,15

1,93

-0,175

4.

Фрезерування торцевою фрезою

А

5,32

1,466

2

73,3

2,66

0,111

Б

5,32

1,466

2

73,3

2,66

0,137

5.

Свердлення отвору Ø20

А

3,58

0,986

2

49,3

1,79

-0,253

Б

3,58

0,986

2

49,3

1,79

-0,235

6.

Слюсарна обробка

А

2,74

0,755

1

77,5

2,74

0,144

Б

2,74

0,755

1

75,5

2,74

0,171

7.

Миття

А

1,96

0,540

1

54

1,96

-0,182

Б

1,96

0,540

1

54

1,96

-0,162

8.

Термічна

обробка

А

5,6

1,543

2

77,15

2,8

0,169

Б

5,6

1,543

2

77,15

2,8

0,197

9.

Внутрішнє шліфування

А

8,82

2,430

3

81

2,94

0,227

Б

8,82

2,430

3

81

2,94

0,257

10.

Зовнішнє шліфування

А

4,44

1,223

2

61,15

2,22

-0,073

Б

4,44

1,223

2

61,15

2,22

-0,051

Разом

А

51,16

14,095

21

659,93

23,953

0

Б

45,06

12,414

19

644,48

23,393

-0,001

Середнє завантаження обладнання ηз сер розраховується по формулі:

,                                              (2.5)

де  mчисло операцій.

Розрахунки:

А:

nзсер=(1,813+0,595+2,744+1,466+0,986+0,755+0,540+1,543+2,430+1,223)/ 21 = 0,671 або 67,1 %;

Б:

nзсер=(1,813+0,595+1,063+1,466+0,986+0,755+0,540+1,543+2,430+1,223)/ 19 = 0,6534 або 65,34 %.

Ступінь несинхронізації операцій розраховується по формулі:

,                                                  (2.6)

де   – робочий такт на і-тій операції;

 – середній робочий такт потокової лінії.

Розрахунки:

А:

С1 = (2,193-2,3953)/2,3953= -0,084 або -8,4 (%);

С2 = (2,16-2,3953)/ 2,3953= -0,098 або -9,8 (%);

С3 = (2,49-2,3953)/ 2,3953= 0,039 або 3,9 (%);

С4 = (2,66-2,3953)/ 2,3953= 0,111 або 11,1 (%);

С5 = (1,79-2,3953)/ 2,3953= -0,253 або 25,3 (%);

С6 = (2,74-2,3953)/ 2,3953= 0,144 або 14,4 (%);

С7 = (1,96-2,3953)/ 2,3953= -0,182 або -18,2 (%);

С8 = (2,8-2,3953)/ 2,3953= 0,169 або 16,9 (%);

С9 = (2,94-2,3953)/ 2,3953= 0,227 або 22,7 (%);

С10 = (2,22-2,3953)/ 2,3953= -0,073 або -7,3 (%).

Б:

С1 = (2,193-2,3393)/ 2,3393= -0,063 або -6,3 (%);

С2 = (2,16-2,3393)/ 2,3393= -0,077 або -7,7 (%);

С3 = (1,93-2,3393)/ 2,33932,3393= -0,175або -17,5 (%);

С4 = (2,66-2,3393)/ 2,3393= 0,137 або 13,7  (%);

С5 = (1,79-2,3393)/ 2,3393= -0,235 або -23,5 (%);

С6 = (2,74-2,3393)/ 2,3393= 0,171 або 17,1 (%);

С7 = (1,96-2,3393)/ 2,3393=  -0,162 або -16,2 (%);

С8 = (2,8-2,3393)/ 2,3393= 0,197 або 19,7 (%);

С9 = (2,94-2,3393)/ 2,3393= 0,257 або 25,7 (%);

С10 = (2,22-2,3393)/ 2,3393= -0,051 або 5,1 (%).

Середній робочий такт потокової лінії знаходиться по формулі:

                                   (2.7)

Розрахунки:

А: = (2,193+2,16+2,49+2,66+1,79+2,74+1,96+2,8+2,94+2,22)/10 =

= 2,3953

Б: = (2,193+2,16+1,93+2,66+1,79+2,74+1,96+2,8+2,94+2,22)/10 =

= 2,3393

По отриманих результатах будується графік синхронізації операцій (рисунок 2.1) і графік завантаження обладнання (рисунок 2.2).

А:

Б:

Рисунок 2.1 - Графіки синхронізації операцій

А:

 

Б:

           Рисунок 2.2 - Графіки завантаження обладнання на операціях

 По ступеню синхронізації операцій на потоковій лінії визначається тип потокової лінії, від якого залежить організація робіт та вибір транспортних засобів.

Якщо на всіх операціях ступінь десинхронізації не перевищує , то така лінія є синхронізованою неперервною-потоковою. Якщо ж хоча б на одній операції ступінь десинхронізації перевищує вказану величину, то таку лінію слід називати прямо токовою або несинхронізованою.

2.4 Вибір обладнання

Вибір обладнання на практиці здійснюється одночасно з проектуванням технологічного процесу. При цьому найчастіше орієнтуються на наявний склад обладнання. При виборі обладнання в проекті необхідно враховувати наступне:

  1.  можливість установки і обробки деталі на верстаті. Для цього

зіставляються розміри деталі і основні розміри верстата. Для свердлувального верстата, наприклад, основним розміром є діаметр – найбільший діаметр свердлування. Для токарного верстата – висота центрів та відстань між центрами. Радіус деталі не може перевищувати висоту центрів, а довжина деталі – відстань між центрами;

  1.  вартість верстата; потрібно використовувати обладнання з меншою

ціною.

Вибір верстатів звичайно треба проводити по прейскуранту оптових цін на металорізальні верстати. В проекті можна скористатися даними таблиці 1.1. Потім складається відомість обладнання на потоковій лінії (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 - Відомість обладнання на потоковій лінії

Назва операції

Виріб

Модель верстата

Габаритні розміри верстата, мм

Кіль-кість верстатів

Ціна, грн.

Потужність двигунів, кВт

одного верстата

Всього

одного верстата

Всьо

го

Обробка отвору і торця

А

2Н135

1030х825

3

23525

70575

4

12

Б

3

23525

70575

4

12

Протяжка отвору

А

7Б55У

4070х1600

1

122330

122330

17

17

Б

1

122330

122330

17

17

Токарна обробка

А

1И611П

1820х970

4

136445

545780

3

12

Б

1Б24СБ-6К

4330х1600

2

343465

686930

17

34

Фрезеруван

ня торцевою фрезою

А

6Р80

1525х1875

2

47050

94100

3

6

Б

2

47050

94100

3

6

Свердлення отвору Ø20

А

2Н125

915х785

2

18820

37640

2,5

5

Б

2

18820

37640

2,5

5

Слюсарна обробка

А

Слюсарний верстат

1000х800

1

9410

9410

-

-

Б

1

9410

9410

-

-

Миття

А

Мийка

950х750

1

14115

14115

0,5

0,5

Б

1

14115

14115

0,5

0,5

Термічна обробка

А

Термопіч

1020х950

2

28230

56460

4

8

Б

2

28230

56460

4

8

Внутрішнє шліфування

А

3К227А

5815х1900

3

169380

508140

4

12

Б

3

169380

508140

4

12

Зовнішнє шліфування

А

3А-110В

1880х2025

2

145855

291710

4,2

8,4

Б

2

145855

291710

4,2

8,4

  Разом

А

21

-

1750260

-

80,9

Б

19

-

1891410

-

102,9

2.5 Планування потокової лінії

Планування обладнання (розміщення верстатів на плані) необхідно виконувати таким чином: на лист міліметрівки наноситься сітка колон, яка характеризується кроком колон і шириною прогону. Рекомендується застосувати відстань між осями суміжних колон продовж прогону (крок колон) - 6 метрів, а відстань між суміжними рядами колон (широту прогону) – 12 метрів. Найбільш поширеними є сітка колон або метрів. Розміри колон мм, ширина капітальної стіни – 400 мм; ширина віконних прорізів – 3000 мм.

Планування в проекті слід починати з кута будівлі. За базу відміру відстані береться вісь зовнішнього ряду колон. Для планування використовуються габарити верстатів, які представляють собою вигляд верстата на плані із зображенням його висувних частин. Габарити верстатів розміщені в спеціальних альбомах. Типові габарити верстатів приведені в [2]. Користуючись типовими обрисами різних верстатів, можна отримати габарити потрібного верстата.

Необхідно знати правила розміщення обладнання на потоковій лінії:

  1.  обладнання повинно бути розставленим по ходу технологічного

процесу, згідно з послідовністю виконання операцій;

  1.  рекомендується, як найбільш раціональне, розміщення верстатів

вздовж прогону в один, два і більше паралельних рядів;

  1.  між паралельними рядами верстатів потрібно передбачити і

показати транспортні між операційні засоби;

  1.  всі відстані  між верстатами, верстатами і колонами, верстатами і

транспортними засобами повинні бути взяті у відповідності до діючих норм[1,2];

  1.  при розміщенні верстатів не слід прагнути розміщати їх

симетрично по ширині прогону. При невеликій кількості верстатів частина площі прогону може залишитися вільною (в проекті). На практиці вона буде зайнята другими потоковими лініями;

  1.  площа, яку займають верстати і проходи (виробнича площа

дільниці) визначається із планування;

  1.  правильність розміщення обладнання перевіряється порівнянням

питомої виробничої площі із запроектованого планування і нормами питомої площі для різних груп обладнання:

а) малі верстати – 5-9 м2;

б) середні – 10-16 м2;

в) великі – 18-60 м2

Питома виробнича площа знаходиться діленням площі дільниці на

кількість розміщених верстатів;

  1.  на плануванні повинні бути показані основні розміри, а також

лінія руху деталі між операціями технологічного процесу. Пік лінії вказує на те, що деталь оброблюється на даному верстаті. Кількість піків відповідає числу операцій. Якщо на операції встановлено декілька верстатів, то пік зображується лише до одного з них. Лінія руху деталі показує при правильному розміщенні обладнання на прямолінійність руху без зворотів і петлянь.

Транспортні засоби на потоці повинні економити працю робітників. Потрібно вказати, які основні вимоги до них пред’являються.

Рекомендується на несинхронізованих лініях для середніх і великих деталей застосовувати рольганг, ширина якого вибирається в відповідності до розмірів деталі. Стандартна ширина роликів рольгангів складає: 300, 400, 500, 650, 800, 1000 мм. Ширина рольгангу на 48 мм більше. Для малих деталей застосовується транспортер, який переміщується за сигналами з робочих місць.

На синхронізованих лініях слід застосувати транспортер.

При масі деталі більше 20 кг потрібно передбачити біля робочих місць підйомні засоби (електротельфери, кран-балки, пневматичні підйомники та інше). Умовні зображення транспортних засобів наведені в [1,2].

Планування потокової лінії для варіантів А та Б наведено в додатку А.

2.6 Побудова графіка-регламенту роботи потокової лінії

За допомогою графіка-регламенту можливо визначити ступінь завантаження недовантажених робочих місць і час їх роботи впродовж періоду обслуговування, виявити економічно оправдане використання робітників на лінії і тим самим усунути простої, визначити внутрішньо лінійні і оборотні заділи та побудувати графіки руху останніх (епюри оборотних заділів).

Важливе значення при  встановленні режиму роботи лінії має вибір періоду обслуговування лінії (Т0). Його збільшення викликає зростання між операційних оборотних заділів, в той же час зростає можливість до загрузки верстатів другими роботами цеху, тому що відбудеться концентрація простоїв верстатів у часі. Досвід ряду підприємств показує, що раціонально при великих деталях (масою більше 20 кг) встановлювати період обслуговування в межах 30 хвилин, при середніх – 1-2 години, при малих – 4-8 годин. В даному проекті рекомендується будувати графік-регламент на період обслуговування То = 2 години.

Побудова графіка-регламенту роботи потокової лінії для варіантів А та Б наведено на рисунку 2.3.


№ опе-рації

tшт, хв.

nпрi, шт.

години

Період обслуговування потокової лінії Т0 , годин

Табельний № робітника

0                         1                      2

1

6,58

3

6*0,6=3,6

 

Зоб1-2(1)=-1, Зоб1-2(2)=-3,

Зоб1-2(3)=-3, Зоб1-2(4)=+7.

2

2,16

1

2*0,6=1,2

 

Зоб2-3(1)=+3, Зоб2-3(2)=+3,

Зоб2-3(3)=-3, Зоб2-3(4)=-3.

9,96

4

8*0,69=5,5

 

Зоб3-4(1)=+1, Зоб3-4(2)=+1,

Зоб3-4(3)=+1, Зоб3-4(4)=-3.

4

5,32

2

4*0,73=2,9

 

Зоб4-5(1)=-10, Зоб4-5(2)=-2,

Зоб4-5(3)=+12.

5

3,58

2

4*0,5=2

Зоб5-6(1)=+11, Зоб5-6(2)=-11.

6

2,74

1

2*0,75=1,5

Зоб6-7(1)=-9, Зоб6-7(2)=+9.

7

1,96

1

2*0,54=1,1

Зоб7-8(1)=+10, Зоб7-8(2)=-10.

8

5,6

2

4*0,77=3,1

Зоб8-9(1)=+1, Зоб8-9(2)=+2,

Зоб8-9(3)=-3.

9

8,82

3

6*0,81=4,9

 

Зоб9-10(1)=-4, Зоб9-10(2)=+3,

Зоб9-10(3)=+1

10

4,44

2

4*0,61=2,5

№ опе-рації

tшт, хв.

nпрi, шт.

години

Період обслуговування потокової лінії Т0 , годин

Табельний № робітника

0                         1                      2

1

6,58

3

6*0,6=3,6

 

Зоб1-2(1)=-1, Зоб1-2(2)=-3,

Зоб1-2(3)=-3, Зоб1-2(4)=+7.

2

2,16

1

2*0,6=1,2

 

Зоб2-3(1)=-1, Зоб2-3(2)=+13,

Зоб2-3(3)=-12.

3,86

2

4*0,53=2,1

 

Зоб3-4(1)=+1, Зоб3-4(2)=-6,

Зоб3-4(3)=+5.

4

5,32

2

4*0,73=2,9

 

Зоб4-5(1)=-10, Зоб4-5(2)=-2,

Зоб4-5(3)=+12.

5

3,58

2

4*0,49=2

Зоб5-6(1)=+11, Зоб5-6(2)=-11.

6

2,74

1

2*0,75=1,5

Зоб6-7(1)=-9, Зоб6-7(2)=+9.

7

1,96

1

2*0,54=1,1

Зоб7-8(1)=+10, Зоб7-8(2)=-10.

8

5,6

2

4*0,77=3,1

Зоб8-9(1)=+1, Зоб8-9(2)=+2,

Зоб8-9(3)=-3.

9

8,82

3

6*0,81=4,9

 

Зоб9-10(1)=-4, Зоб9-10(2)=+3,

Зоб9-10(3)=+1

10

4,44

2

4*0,61=2,5

Рисунок 2.3 – Графіки-регламенти роботи потокової лінії

       

2.7 Розрахунок заділів на потоковій лінії

Для забезпечення безперервності роботи потокової лінії поряд з іншими заходами необхідно створити ряд заділів. Внутрішньо лінійні заділи на потокових лініях бувають: технологічними, транспортними, страховими та оборотними.

2.7.1 Технологічний заділ

Технологічний заділ (Зтехн) – загальна кількість деталей, що знаходяться в даний момент в процесі обробки на всіх операціях лінії:

,                                          (2.8)

де т – кількість операцій на лінії;

 пі – кількість робочих місць на кожній операції;

 Sкількість одночасно оброблюваних деталей на кожному робочому місці, S = 1.

Розрахунки:

А: Зтехн = 21*1 = 21 (шт.);

Б: Зтехн = 19*1 = 19 (шт.).

2.7.2 Транспортний заділ

Транспортний заділ (Зтр) створюється деталями, які знаходяться на потоковій лінії поміж робочими місцями:

,                                            (2.9)

де  р – розмір транспортної партії деталей.

При поштучній передачі деталей з операції на операцію величина р = 1.

Розрахунки:

А: Зтр = (21-1)*1 = 20 (шт.);

Б: Зтр = (19-1)*1 = 18 (шт.).

2.7.3 Страховий заділ

Страховий заділ (Зстр) створюється перед найбільш відповідальною (як правило, це найбільш трудомістка) операцією. Його величина встановлюється в розмірі 4-5% змінного завдання. Окрім цього, перед кожною операцією створюється 15-20 хвилинний страховий заділ деталей з метою створення можливості для незалежного початку роботи:

,                                         (2.10)

де  Зстр і – страховий заділ на і-тій операції, штук;

 пі – кількість верстатів на даній операції, штук;

 tшті – трудомісткість операції, хвилин.

Розрахунки:

А: Зстр1 = 20/6,58*3 = 9 (шт);                        Зстр6 = 20/2,74*1 = 7 (шт);

    Зстр2 = 20/2,16*1 = 9 (шт);                        Зстр7 = 20/1,96*1 = 10 (шт);

    Зстр3 = 20/9,96*4 = 8 (шт);                        Зстр8 = 20/5,6*2 = 7 (шт);

    Зстр4 = 20/5,32*2 = 8 (шт);                        Зстр9 = 20/8,82*3 = 7 (шт);

    Зстр5 = 20/3,58*2 = 11 (шт);                      Зстр10 = 20/4,44*2 = 9 (шт).

Б:  Зстр1 = 20/6,58*3 = 9 (шт);                        Зстр6 = 20/2,74*1 = 7 (шт);

    Зстр2 = 20/2,16*1 = 9 (шт);                         Зстр7 = 20/1,96*1 = 10 (шт);

    Зстр3 = 20/3,86*2 = 10  (шт);                      Зстр8 = 20/5,6*2 = 7 (шт);

    Зстр4 = 20/5,32*2 = 8 (шт);                         Зстр9 = 20/8,82*3 = 7 (шт);

    Зстр5 = 20/3,58*2 = 11 (шт);                       Зстр10 = 20/4,44*2 = 9 (шт).

2.7.4 Оборотний міжопераційний заділ

Оборотний міжопераційний заділ (Зоб) створюється поміж суміжними операціями внаслідок їх різної трудомісткості (продуктивності). Його величина розраховується на основі графіка-регламенту роботи потокової лінії. Для того, щоб розрахувати міжопераційні оборотні заділи між суміжними операціями, період обслуговування Т0 розподіляють на часткові періоди часу t0, впродовж яких на двох суміжних операціях працює незмінна кількість верстатів.

Максимальну величину оборотного заділу, що знову утворюється (якщо результат виходить зі знаком плюс) або витрачається (якщо результат виходить зі знаком мінус) для кожного відрізку часу t0 визначаємо по формулі:

,                                       (2.11)

де  пі, пі+1 – кількість верстатів, працюючих одночасно, відповідно, на попередній та послідуючих операціях протягом часу t0.

Розрахунки:

А: Зоб1-2(1) = 0,6*60*3/6,58-0,6*60*1/2,16 = -1

    Зоб1-2(2) = 0,4*60*2/6,58-0,4*60*1/2,16 = -3

    Зоб1-2(3) = 0,2*60*1/6,58-0,2*60*1/2,16 = -3

    Зоб1-2(4) = 0,8*60*1/6,58-0,8*60*0/2,16 = +7

    Зоб2-3(1) = 1*60*1/2,16-1*60*4/9,96 = +3

    Зоб2-3(2) = 0,2*60*1/2,16-0,2*60*2/9,96 = +3

    Зоб2-3(3) = 0,3*60*0/2,16-0,3*60*2/9,96 = -3

    Зоб2-3(4) = 0,5*60*0/2,16-0,5*60*1/9,96 = -3

    Зоб3-4(1) = 0,9*60*4/9,96-0,9*60*2/5,32 = +1

    Зоб3-4(2) = 0,1*60*4/9,96-0,1*60*1/5,32 = +1

    Зоб3-4(3) = 0,5*60*2/9,96-0,5*60*1/5,32 = +1

    Зоб3-4(4) = 0,5*60*1/9,96-0,5*60*1/5,32 = -3

    Зоб4-5(1) = 0,9*60*2/5,32-0,9*60*2/3,58 = -10

    Зоб4-5(2) = 0,1*60*1/5,32-0,1*60*2/3,58 = -2

    Зоб4-5(3) = 1*60*1/5,32-1*60*0/3,58 = +12

    Зоб5-6(1) = 1*60*2/3,58-1*60*1/2,74 = +11

    Зоб5-6(2) = 0,5*60*0/3,58-0,5*60*1/2,74 = -11

    Зоб6-7(1) = 1,1*60*1/2,74-1,1*60*1/1,96 = -9

    Зоб6-7(2) = 0,4*60*1/2,74-0,4*60*0/1,96 = +9

    Зоб7-8(1) = 1,1*60*1/1,96-1,1*60*2/5,6 = +10

    Зоб7-8(2) = 0,9*60*0/1,96-0,9*60*1/5,6 = -10

    Зоб8-9(1) = 0,9*60*2/5,6-0,9*60*3/8,82 = +1

    Зоб8-9(2) = 0,2*60*2/5,6-0,2*60*2/8,82 = +2

    Зоб8-9(3) = 0,9*60*1/5,6-0,9*60*2/8,82 = -3

    Зоб9-10(1) = 0,5*60*3/8,82-0,5*60*2/4,44 = -4

    Зоб9-10(2) = 0,4*60*3/8,82-0,4*60*1/4,44 = +3

    Зоб9-10(3) = 1,1*60*2/8,82-1,1*60*1/4,44 = +1

Б: Зоб1-2(1) = 0,6*60*3/6,58-0,6*60*1/2,16 = -1

    Зоб1-2(2) = 0,4*60*2/6,58-0,4*60*1/2,16 = -3

    Зоб1-2(3) = 0,2*60*1/6,58-0,2*60*1/2,16 = -3

    Зоб1-2(4) = 0,8*60*1/6,58-0,8*60*0/2,16 = +7

    Зоб2-3(1) = 0,1*60*1/2,16-1*60*2/3,86 = -1

    Зоб2-3(2) = 1,1*60*1/2,16-1,1*60*1/3,86 = +13

    Зоб2-3(3) = 0,9*60*0/2,16-0,9*60*1/3,86 = -12

    Зоб3-4(1) = 0,1*60*2/3,86-0,1*60*2/5,32 = +1

    Зоб3-4(2) = 0,8*60*1/3,86-0,8*60*2/5,32 = -6

    Зоб3-4(3) = 1,1*60*1/3,86-1,1*60*1/5,32 = +5

    Зоб4-5(1) = 0,9*60*2/5,32-0,9*60*2/3,58 = -10

    Зоб4-5(2) = 0,1*60*1/5,32-0,1*60*2/3,58 = -2

    Зоб4-5(3) = 1*60*1/5,32-1*60*0/3,58 = +12

    Зоб5-6(1) = 1*60*2/3,58-1*60*1/2,74 = +11

    Зоб5-6(2) = 0,5*60*0/3,58-0,5*60*1/2,74 = -11

    Зоб6-7(1) = 1,1*60*1/2,74-1,1*60*1/1,96 = -9

    Зоб6-7(2) = 0,4*60*1/2,74-0,4*60*0/1,96 = +9

    Зоб7-8(1) = 1,1*60*1/1,96-1,1*60*2/5,6 = +10

    Зоб7-8(2) = 0,9*60*0/1,96-0,9*60*1/5,6 = -10

    Зоб8-9(1) = 0,9*60*2/5,6-0,9*60*3/8,82 = +1

    Зоб8-9(2) = 0,2*60*2/5,6-0,2*60*2/8,82 = +2

    Зоб8-9(3) = 0,9*60*1/5,6-0,9*60*2/8,82 = -3

    Зоб9-10(1) = 0,5*60*3/8,82-0,5*60*2/4,44 = -4

    Зоб9-10(2) = 0,4*60*3/8,82-0,4*60*1/4,44 = +3

    Зоб9-10(3) = 1,1*60*2/8,82-1,1*60*1/4,44 = +1

2.8 Розрахунок основних і оборотних засобів дільниці

Основні засоби – це засоби виробництва, що беруть участь у процесі виробництва довгий час.

Оборотні засоби – це предмети праці, що беруть участь у виробництві один раз, при цьому їхня вартість входить у собівартість продукції.

Порядок розрахунку основних фондів по групах наступний.

Для будівель:

ВБ =1,2*SS,                                (2.12)

де  ВБ – вартість будівель, грн.;

1,2 – коефіцієнт, який враховує частку іншої площі цеху, що припадає на дільницю;

 S – площа дільниці (із планування), вирахувана із внутрішньої частини будівлі, м2;

 ВS – вартість 1 м2 виробничої площі (приймаємо 250 грн./м2).

Вартість споруд і передаточних пристроїв умовно прийнято на дільниці в розмірі 3-5% від вартості будівлі дільниці.

Розрахунки:

А: ВБ = 250*1,2*288,04 = 86412 (грн.);

Б: ВБ = 250*1,2*285,76 = 85728 (грн.).

Розрахунки:

А: Вс = 86412*0,05 = 4320,6 (грн.);

Б: Вс = 85728*0,05 = 4286,4 (грн.).

Для робочих машин та обладнання:

Врм=1,15*1,1*,                                  (2.13)

де  Врм – вартість робочих машин та обладнання дільниці, грн.;

1,15 – коефіцієнт, який враховує витрати на транспортування і монтаж обладнання;

1,1 – коефіцієнт, який враховує вартість міжопераційного транспорту;

 - сумарна вартість верстатів.

Розрахунки:

А: Врм = 1,15*1,1*1750260 = 2214078,9 (грн.);

Б: Врм = 1,15*1,1*1891410 = 2392633,65 (грн.).

Вимірюючі і регулюючі пристрої, лабораторне обладнання складає 3-8% вартості робочих машин та обладнання дільниці, транспорт – 5%, інструмент та інвентар – 2-5%.

Вартість оборотних засобів дільниці складає 50% вартості основних фондів.

Розрахунки:

А: Ввірп, ло = 2214078,9*0,08 = 177126,31 (грн.);

Б: Ввірп, ло = 2392633,65*0,08 = 191410,69 (грн.).

Розрахунки:

А: Втр = 2214078,9*0,05 = 110703,95 (грн.);

Б: Втр = 2392633,65*0,05 =  119631,68 (грн.).

Розрахунки:

А: Ві = 2214078,9*0,05 = 110703,95 (грн.);

Б: Ві = 2392633,65*0,05 =  119631,68 (грн.).

Розрахунки:

А: Воз = 1770467,92*0,5 = 885233,96 (грн.);

Б: Воз = 1905212,23*0,5 = 952606,12 (грн.).

2.9 Розрахунок амортизаційного фонду дільниці

Амортизація – процес переносу вартості основних фондів впродовж терміну їхньої служби на вартість виготовленого товару й акумуляція її в амортизаційному фонді.

Норми амортизаційних відрахувань наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Розрахунок амортизаційного фонду дільниці

А:

Група основних фондів

Вартість

Амортизаційні відрахування

Норма амортизації, % (за квартал)

Сума амортизації, грн. (за квартал)

Сума амортизації, грн. (за рік)

Будівлі

86412

2%

1728,24

6912,96

Споруди і передаточні засоби

4320,6

86,41

345,64

Робочі машини і обладнання

2214078,9

6%

132844,73

531378,92

Вимірюючи пристрої

177126,31

10%

17712,63

70850,52

Транспорт

110703,95

11070,4

44281,6

Інструмент, інвентар

110703,95

11070,4

44281,6

Разом

2703345,71

-

174512,81

698051,24

Б:

Група основних фондів

Вартість

Амортизаційні відрахування

Норма амортизації, % (за квартал)

Сума амортизації, грн. (за квартал)

Сума амортизації, грн. (за рік)

Будівлі

85728

2%

1714,56

6858,24

Споруди і передаточні засоби

4286,4

85,73

342,92

Робочі машини і обладнання

2392633,65

6%

143558,02

574232,08

Вимірюючи пристрої

191410,69

10%

19141,07

76564,28

Транспорт

119631,68

11963,17

47852,68

Інструмент, інвентар

119631,68

11963,17

47852,68

Разом

2913322,1

-

188425,72

753702,88

Квартальні амортизаційні відрахування визначаються в відсотках від вартості основних фондів по групах (нормах амортизаційних відрахувань).

Основні фонди підрозділяються на наступні групи:

1) група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передаточні засоби;

2) група 2 – транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі, меблі, конторське обладнання; побутові електромеханічні пристрої та інструменти;

3) група 3 – інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1, 2, 4 (робочі машини та обладнання);

4) група 4 – інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації; перефирійні пристрої до них; системи зв’язку, включаючи мобільний.

Квартальні  норми амортизаційних відрахувань встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного кварталу в наступних розмірах:

1) група 1 – 2%;

2) група 2 – 10%;

3) група 3 – 6%;

4) група 4 – 15%.

Для врахування амортизаційних відрахувань на нематеріальні активи використовується лінійний метод впродовж терміну використання, але не більше 10 років.

2.10 Розрахунок штатів потокової лінії

2.10.1 Розрахунок чисельності основних робітників

Явочну кількість основних робітників (пяв) визначено із графіка регламенту (рисунок 2.3) по робочих місцях з врахуванням суміщення професій. Найбільший табельний номер робочого місця дорівнює явочній кількості робітників в одну зміну. Спискова кількість робітників (псп) буде дорівнювати:

nсп=,                                           (2.14)

де  квик – коеф іцієнт виконання робочого часу (квик=0,88-0,91);

 т – число змін (в проекті т=2).

Розрахунки:

А: nсп = 21/0,91*2 = 47 (чол.);

Б: nсп = 19/0,91*2 = 42 (чол.).

2.10.2 Розрахунок чисельності допоміжних робітників

Явочна кількість допоміжних робітників може бути визначена наступними методами:

1) по точках обслуговування (транспортні робітники);

2) по нормах обслуговування (наладчики, ремонтні робітники та інші);

3) у відсотках від чисельності основних робітників (укрупнений метод).

В проекті дільниці визначено лише деякі категорії допоміжних робітників, яких можна закріпити за даною потоковою лінією. Розрахунки зведено до таблиці 2.4.

Явочне число допоміжних робітників (слюсарів-ремонтників і наладчиків (пяв)) визначається за формулою:

,                                     (2.15)

де  О – число обєктів обслуговування, штук;

 NО – норма обслуговування, штук/чол.в зміну;

 т –число змін.

Розрахунки:

А: nявдр = 21/8*2 = 6 (чол.);

Б: nявдр = 19/8*2 = 5 (чол.).

Норма обслуговування для наладчиків на одного робітника звичайно знаходиться в межах 5-8 верстатів в зміну.

В проекті явочну кількість слюсарів-ремонтників прийнято в розмірі 2 чоловіка в зміну.

Контроль якості на таких потокових лініях звичайно виконується після кінцевої операції і тому можна прийняти, що лінію обслуговує один контролер в зміну.

Списочна чисельність допоміжних робітників звичайно визначається в цілому по цеху, а тому в проекті достатньо навести розрахункову формулу і обмежитися встановленням явочного числа робітників.

Таблиця 2.4 - Чисельність допоміжних робітників

А:

Професія

Назва об'єктів обслуговуван-ня

Число об'єктів обслуговуван-ня

Норма обслуговуван-ня на одного робітника

Явочне число допоміжних робітників

Наладчик

верстати

21

8

6

Слюсар-ремонтник

верстати

21

11

4

Контролер

потокова лінія

продукція

-

2

Разом

-

-

-

12

Б:

Професія

Назва об'єктів обслуговуван-ня

Число об'єктів обслуговуван-ня

Норма обслуговуван-ня на одного робітника

Явочне число допоміжних робітників

Наладчик

верстати

19

8

5

Слюсар-ремонтник

верстати

19

10

4

Контролер

потокова лінія

продукція

-

2

Разом

-

-

-

11

2.10.3 Розрахунок чисельності службовців

Чисельність службовців встановлюється виходячи з штатного розкладу цеху. Для дільниці приймемо:

1) 1 змінний майстер на 20-25 основних робітників;

2) 1 технолог-нормувальник;

3) 1 нарядчик у зміну;

4) 1 прибиральник у зміну.

2.11 Розрахунок фондів заробітної плати

Річний фонд заробітної плати основних виробничих робітників () з урахуванням всіх нарахувань на заробітну плату, а також доплат і додаткової заробітної плати визначається за формулою:

,                       (2.16)

де  п – число операцій, штук;

 tшті – штучний час (норма часу) на виконання і-тої операції, хв./шт.;

 Счі – годинна тарифна ставка робітника на і-тій операції, грн./год.;

 Nр –річний обсяг виробництва деталі, шт./рік;

 Кд – коефіцієнт, який враховує розмір доплат і додаткової заробітної плати (Кд=1,25);

 Кв – коефіцієнт, який враховує розмір всіх нарахувань на заробітну плату (соціальне страхування, пенсійне страхування, фонд зайнятості та інші фонди).Приймається у відповідності з діючими в поточному році нормативами нарахувань.

Розрахунки:

А:  = 21,74*62000*1,25*1,3827 = 2329642,1 (грн.).

Б:  = 18,9*62000*1,25*1,3827 = 2025309,8 (грн.).

Розрахунки:

А: тар = 21,74*62000 = 1347880 (грн.).

Б: тар = 18,9*62000 = 1171800 (грн.).

Годинну тарифну ставку і-того розряду (Счі) потрібно приймати в залежності від мінімальної місячної заробітної плати (МЗ), галузевого коефіцієнта (Кгал), розмір якого для машинобудування знаходиться в межах 2,5-2,84, а також місячного фонду робочого часу, який в середньому дорівнює 176 годин, і тарифного коефіцієнта (КТі). Годинна тарифна ставка визначається за допомогою наступної формули:

                                       (2.17)

Розрахунки:

А: 

Сч1 = (941*2,84*1,35)/176 = 20,5 (грн.);  

Сч2 = (941*2,84*1,7)/176 = 25,81 (грн.);       

Сч3 = (941*2,84*1,7)/176 = 25,81 (грн.);     

Сч4 = (941*2,84*2)/176 = 30,37 (грн.);

Сч5 = (941*2,84*1,35)/176 = 20,5 (грн.);

Сч6=(941*2,84*1,2)/176 =18,22 (грн.);

Сч7=(941*2,84*1)/176 = 15,18 (грн.);

Сч8=(941*2,84*1,5)/176 = 22,78 (грн.);

Сч9 = (941*2,84*2)/176 = 30,37 (грн.);

 Сч10 = (941*2,84*2)/176 = 30,37 (грн.).

Б:

Сч1 = (941*2,84*1,35)/176 = 20,5 (грн.);  

Сч2 = (941*2,84*1,7)/176 = 25,81 (грн.);       

Сч3 = (941*2,84*1,7)/176 = 25,81 (грн.);     

Сч4 = (941*2,84*2)/176 = 30,37 (грн.);

Сч5 = (941*2,84*1,35)/176 = 20,5 (грн.);

Сч6=(941*2,84*1,2)/176 =18,22 (грн.);

Сч7=(941*2,84*1)/176 = 15,18 (грн.);

Сч8=(941*2,84*1,5)/176 = 22,78 (грн.);

Сч9 = (941*2,84*2)/176 = 30,37 (грн.);

 Сч10 = (941*2,84*2)/176 = 30,37 (грн.).

Тарифні коефіцієнти приймаються у таких розмірах: 1-й розряд – 1,0; 2-й – 1,2; 3-й – 1,35; 4-й – 1,5; 5-й – 1,7; 6-й – 2,0.

Середньомісячна заробітна плата одного робітника визначається по формулі:

,                                      (2.18)

де  Зсер – середньомісячна заробітна плата одного робітника, грн./міс.;

 - річний фонд заробітної плати основних робітників без нарахувань на зарплату, грн./рік;

 Кпр – коефіцієнт, який враховує розмір премії із фонду матеріального заохочення (Кпр=1,25);

12 – число місяців в році;

 псп – спискова чисельність основних робітників, чол.

Розрахунки:

А: Зсер = (1684850*1,25)/12*47 = 3734,15 (грн.).

Б: Зсер = (1464750*1,25)/12*42 = 3632,81 (грн.).

Для оплати праці допоміжних робітників, як правило, використовується почасова форма оплати праці, тобто їх заробіток залежить від відпрацьованого часу. При плануванні річного фонду заробітної плати почасовиків використовується плановий бюджет робочого часу, який визначається по формулі:

Троб рд*tзмвик,                                        (2.19)

де  Троб – річний бюджет робочого часу, год./рік;

 Чрд – число робочих днів у рік;

 tзм – довготривалість робочої зміни (tзм=8 год.);

 Квик – коефіцієнт використання робочого часу (Квик=0,91).

Розрахунки:

А: Троб = 251*8*0,91 = 1827,28 (год.).

Б: Троб = 251*8*0,91 = 1827,28 (год.).

Річний тарифний фонд заробітної плати допоміжних робітників () визначається по формулі:

=Троб**,                                  (2.20)

де   – середня годинна ставка допоміжних робітників, грн./год.;

 – спискова чисельність допоміжних робітників, чол.

Розрахунки:

А: 

нал. = 1827,28*30,37*6 = 332966,96 (грн.);

 сл.-р = 1827,28*25,8*4 = 188575,3 (грн.);

кон. = 1827,28*22,78*2 = 83250,88 (грн.).

Б:

нал. = 1827,28*30,37*5 = 277472,47 (грн.);

сл.-р = 1827,28*25,8*4 = 188575,3 (грн.);

кон. = 1827,28*22,78*2 = 83250,88 (грн.).

Розрахунки:

А, Б:

нал = (941*2,84*2,0) / 22*8 = 30,37

сл..-рем = (941*2,84*1,7) / 22*8 = 25,8

конт = (941*2,84*1,5) / 22*8 = 22,78

Доплати і додаткову заробітну плату, річний фонд заробітної плати та середньомісячну зарплату для допоміжних робітників визначено аналогічно розрахункам по основних робітниках.

Розрахунки зводимо до таблиці 2.5.

Таблиця 2.5- Розрахунок фондів заробітної плати допоміжних робітників

А:

Найменування професії

Розряд робітника

, грн./год.

Чисельність, чол.

Троб,

год.

, грн./рік

Доплати і додаткова зарплата,%

Нарахування на зарплату, %

Річний фонд зарплати, грн./рік

Середньомісячна зарплата, грн./міс.

Наладчик

6

30,37

6

1827,28

332966,96

25

38,27

575491,77

5780,68     

Слюсар-ремонтник

5

25,8

4

188575,3

25

38,27

325928,83

4910,82

Контролер

4

22,78

2

83250,88

25

38,27

143888,74

4335,98

Разом

-

12

604793,14

--

--

1045309,34

5249,94

Б:

Найменування професії

Розряд робітника

, грн./год.

Чисельність, чол.

Троб,

год.

, грн./рік

Доплати і додаткова зарплата,%

Нарахування на зарплату, %

Річний фонд зарплати, грн./рік

Середньомісячна зарплата, грн./міс.

Наладчик

6

30,37

5

1827,28

277472,47

25

38,27

479576,48

5780,68     

Слюсар-ремонтник

5

25,8

4

188575,3

25

38,27

325928,83

4910,82

Контролер

4

22,78

2

83250,88

25

38,27

143888,74

4335,98

Разом

-

11

549298,65

--

--

949394,05

4768,22

Розряди допоміжних робітників:

1) наладчик – 6-й розряд;

2) слюсар по ремонту обладнання – 5-й розряд;

3) контролер – 4 розряд.

Спрощений розрахунок фондів заробітної плати службовців виконується множенням місячного окладу по штатному розкладу на 12 місяців.

Розміри окладів:

1) змінний майстер – 1344,3грн.;

2) технолог-нормувальник – 1299,5 грн.;

3) нарядчик – 1075,4 грн.;

4) прибиральник – 941 грн.

Розрахунки:

ФЗПзм.м = 1344,3*2*12 = 32263,2 (грн.);

ФЗПт-н = 1299,5*1*12 = 15594 (грн.);

ФЗПнар = 1075,4*2*12 = 25809,6 (грн.);

ФЗПприб = 941*2*12 = 22584 (грн.).

Середньомісячна заробітна плата названих категорій працівників враховує також премії із фонду матеріального заохочення (із прибутку) в розмірі 10-25%.

Розрахунки:

А, Б: Зсер. служб = (148543,5*1,25)/12*7 = 2210,47 (грн.)

Розрахунок загального фонду заробітної плати по дільниці оформлені у вигляді таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Загальний фонд заробітної плати по дільниці

А:

Категорії працівників

Тарифний фонд зарплати, грн.

Доплати і

додаткова зарплата

Річний фонд зарплати, грн.

Середньомісячна зарплата, грн.

%

грн.

Основні виробничі робітники

1347880

25

336970

1684850

3734,15

Робітники, зайняті обслуговуванням виробництва

604793,14

25

151198,26

755991,425

5249,94

Службовці

118834,8

25

29708,7

148543,5

2210,47

Разом

2071507,94

--

517876,99

2589384,93

11194,56

Б:

Категорії працівників

Тарифний фонд зарплати, грн.

Доплати і

додаткова зарплата

Річний фонд зарплати, грн.

Середньомісячна зарплата, грн.

%

грн.

Основні виробничі робітники

1171800

25

188945

1306271,26

3632,81

Робітники, зайняті обслуговуванням виробництва

549298,65

25

88317,01

610579,63

4768,22

Службовці

118834,8

25

29708,7

148543,5

2210,47

Разом

1839933,45

--

459983,36

2299916,81

10617,5

2.12 Розрахунок кошторису витрат на утримання та експлуатацію обладнання

2.12.1 Витрати на електричну енергію

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2005 №745 «Про перехід до єдиних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам» та постановою НКРЕ від 18.05.2007 №673 роздрібні тарифи на електроенергію для споживачів (крім населення) з урахуванням граничних рівнів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України наведені у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 – Роздрібні тарифи для споживачів енергії з урахуванням ПДВ, які вводяться в дію з 1 червня 2007 року

Споживачі

І клас напруги – 27,5 кВ і вище

Крім того, ПДВ

Разом з ПДВ

ІІ клас напруги – до 27,5 кВ

Крім того, ПДВ

Разом з ПДВ

Всі споживачі, крім населення та населених пунктів, міського електричного транспорту, коп./кВтгод

26,44

5,29

31,73

35,29

7,06

42,35

Річна спожита кількість електричної енергії на виробничу програму може бути приблизно визначена по формулі:

,                            (2.21)

де  Nд – сумарна потужність енергообладнання (двигунів) дільниці, кВт;

 Фрд – дійсний річний фонд часу роботи обладнання, год./рік;

 Ко – коефіцієнт одночасної роботи обладнання (Ко=0,7);

 Кв – коефіцієнт, який враховує втрати електроенергії в мережі (Кв=0,9);

 ηз – коефіцієнт середнього завантаження обладнання (ηз=0,75);

ηд – коефіцієнт корисної дії двигунів та іншого обладнання (ηд=0,9). 

Розрахунки:

А: Qел = (80,9*3614,4*0,7*0,75)/(0,9*0,9) = 178992,75 (кВт/рік);

Б: Qел = (102,9*3614,4*0,7*0,75)/(0,9*0,9) = 227668,16 (кВт/рік).

Розрахуємо витрати на електричну енергію:

А: Вел =178992,75*0,6=107395,65 (грн.);

Б: Вел =227668,16*0,6=136600,89 (грн.).

Дійсний річний фонд часу Фрд роботи обладнання обчислюється по формулі:

Фрд=Фреж - tТоіР,                                    (2.22)

де  Фреж –річний режимний фонд часу, год.;

 tТоіР – витрати часу на технічне обслуговування і ремонт обладнання (tТоіР=10 - 15%Фреж).

Розрахунки:

А: Фрд = 4016-0,15*4016 = 3413,6 (год.);

Б: Фрд = 4016-0,15*4016 = 3413,6 (год.).

Річний режимний фонд часу визначається по формулі:

Фрежрд*пзм*tзм,                                           (2.23)

де  Чрд – число робочих днів у рік;

 пзм – число змін (пзм=2);

 tзм – тривалість робочої зміни (tзм=8 годин).

Розрахунки:

А: Фреж= 251*2*8 = 4016 (год.);

Б: Фреж= 251*2*8 = 4016 (год.).

2.12.2 Витрати на стиснуте повітря для промислових потреб

Кількість верстатів, що мають пристрої з пневматичними зажимами, складає від 30% до 50% загальної кількості верстатів дільниці.

Витрати на стиснуте повітря (Всп) визначені по формулі:

Всп сп*,                                          (2.24)

де  Ссп – вартість 1 м3 стиснутого повітря (0,02 грн./м3);

Розрахунки:

А: Всп = 0,02*33794,64 = 675,89 (грн.);

Б: Всп = 0,02*30722,4 = 614,45 (грн.).

 – річна кількість спожитого стиснутого повітря, м3/рік визначається по формулі:

=*Фрд*qсп,                                      (2.25)

де   – кількість верстатів з пневмозажимами, шт.:

Розрахунки:

А:  = 21*0,5 = 11 (шт.).

Б:  = 19*0,5 = 10 (шт.).

 qсп – витрати стиснутого повітря на один верстат в годину (qсп=0,9 м3/год.).

Розрахунки:

А:  = 11*3413,6*0,9 = 33794,64 (м3/рік);

Б:  = 10*3413,6*0,9 = 30722,4 (м3/рік).

2.12.3 Витрати на воду для технологічних потреб

Витрати на воду для технологічних потреб визначається по формулі:

Втв тв*Qтв,                                           (2.26)

де  Ств – вартість 1 м3 технічної води (Ств=1,05 грн./м3);

Розрахунки:

А: Втв = 1,05*896,07 = 940,87 (грн.);

Б: Втв = 1,05*768,06 = 806,46 (грн.).

 Qтв – річна потреба в технічній воді, м3, яка визначається по формулі:

,                                         (2.27)

де  qтв – годинні витрати технічної води на один верстат (qтв=0,05 л/год.);

 – питома вага верстатів в загальній кількості верстатів, які потребують охолодження водою (=15-30%):

Розрахунки:

А:  = 21*0,3 = 7 (шт.).

Б:  = 18*0,3 = 6 (шт.).

Розрахунки:

А: Qтв = (0,05*3413,6*0,75) = 896,07 (м3);

Б: Qтв = (0,05*3413,6*0,75) = 768,06 (м3).

2.12.4 Витрати на утримання обладнання

Витрати на утримання обладнання прийняті в розмірі 5% від його вартості.

Розрахунки:

А: Вуо = 1125300*0,05 = 56265 (грн.);

Б: Вуо = 1216050*0,05 = 60802,5 (грн.).

2.12.5 Витрати на планові ТОіР

Витрати на ‘ ТОіР (окрім капітального ремонту) спрощено розраховано по формулі:

ВТОіР =Qрсгрдз,                                      (2.28)

де  Qрс – сума одиниць ремонтної складності всіх верстатів;

 Сг – питомі годинні витрати на ТОіР одиниці ремонтної складності (Сг=0,015-0,02 грн./год.).

Розрахунки:

А: ВТОіР = 21*0,02*3413,6*0,75 = 1075,28 (грн.);

Б: ВТОіР = 19*0,02*3413,6*0,75 = 927,88 (грн.).

2.12.6 Вартість допоміжних матеріалів

Вартість допоміжних матеріалів прийнято в розмірі 50 грн. в рік в розрахунку на один верстат.

Розрахунки:

А: Вдоп = 21*50 = 1050 (грн.);

Б: Вдоп = 19*50 = 950 (грн.).

2.12.7 Амортизаційні відрахування

Амортизаційні відрахування взяті із таблиці 2.3.

2.12.8 Знос малоцінного інструменту, інвентарю, пристосувань

Знос малоцінного інструменту, інвентарю, пристосувань прийнято із розрахунку 300 - 500 грн. в рік на одного основного виробничого робітника. Розрахунки:

А: Знос = 47*500 = 23500 (грн.);

Б: Знос = 42*500 = 21000 (грн.).

Результати розрахунків зведено до таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання

        А:

           Найменування статей витрат

Сума, грн.

Витрати на електричну енергію

107395,65

Витрати на стиснуте повітря для промислових потреб

675,89

Витрати на воду для технологічних потреб

940,87

Витрати на утримання обладнання

56265

Витрати на планові ТОіР

1075,28

Вартість допоміжних матеріалів

1050

Амортизаційні відрахування

698051,24

Знос малоцінного інструменту, інвентарю, пристосувань

23500

Разом

888953,93

       

        Б:

Найменування статей витрат

Сума, грн..

Витрати на електричну енергію

136600,89

Витрати на стиснуте повітря для промислових потреб

614,45

Витрати на воду для технологічних потреб

806,46

Витрати на утримання обладнання

60802,5

Витрати на планові ТОіР

972,88

Вартість допоміжних матеріалів

950

Амортизаційні відрахування

753702,88

Знос малоцінного інструменту, інвентарю, пристосувань

21000

Разом

975450,06

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання розподіляються на собівартість окремих виробів пропорційно сумі тарифної заробітної плати основних виробничих робітників:

ВВУЕО =

сума витрат на утримання і

експлуатацію обладнання, згідно кошторису

*100%,    (2.29)

тарифний фонд заробітної плати

основних виробничих робітників

де  ВВУЕО – відсоток витрат на утримання і експлуатацію обладнання.

Розрахунки:

А: ВВУЕО = 888953,93/1347880*100 = 65,95 (%)

Б: ВВУЕО = 975450,06/1171800*100 = 83,24 (%)

2.13 Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат

2.13.1 Витрати, пов’язані з управлінням виробництвом

В цій статті враховано заробітну плату службовців дільниці, а також всі нарахування на неї цієї категорії працівників.

Розрахунки:

А: ЗПсл. = 148543,5 (грн.);

Б: ЗПсл. = 148543,5 (грн.).

2.13.2 Витрати на електричну енергію для освітлення

Кількість електроенергії, витрачаємої для освітлення, визначено по формулі:

=Трос*S*qе,                                       (2.30)

де  Трос – річне число годин освітлення (Трос=2700 годин);

 S – площа дільниці, м2;

 qе – питомі витрати електроенергії на освітлення 1 м2 площі (прийняти рівними 0,015 кВт*година плюс 5% на чергове освітлення).

Розрахунки:

А: = 2700*288,04*(0,015+0,00075) = 12248,9 (кВт);

Б:  = 2700*285,76*(0,015+0,00075) = 12151,94 (кВт).

Розрахунок грошових витрат визначається по формулі:

=*Сел,                                        (2.31)

де  Сел – вартість 1 кВт*години.

Розрахунки:

А:  = 12248,9 *0,6 = 7349,34 (грн.);

Б:  = 12151,94*0,6 = 7291,16 (грн.).

2.13.3 Витрати на пару для опалення

Витрати на пару для опалення визначаються виходячи з норми її витрачання на 1 м3 виробничого приміщення та тарифів на теплову енергію. Вартість теплової енергії (Вте) визначено за формулою:

Вте=S*h*Троп*qп*іп*Цте,                             (2.32)

де  S – площа дільниці, м2;

 h – висота приміщення, м (прийняти h = 5-8 м);

 Троп – річна тривалість опалювального сезону, годин;

 qп – норма витрати пари в годину на нагрівання 1 м3 приміщення до температури +20ºС (0,00037 т/годину);

 іп – ентальпія (тепловміст) 1 т пари, Гкал/т (прийняти 0,75 Гкал/т);

 Цте – тариф на теплову енергію, грн./Гкал (прийняти 50 грн./Гкал).

Розрахунки:

А: Вте = 288,04*8*182*24*0,00037*0,75*50 = 139655,52 (грн.);

Б: Вте = 285,76*8*182*24*0,00037*0,75*50 = 138550,16 (грн.).

2.13.4 Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв

Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв прийнято в розмірі 1-2% від їх вартості.

Розрахунки:

А: Врем = (86412+4320,6)*0,02 = 1814,65 (грн.);

Б: Врем = (85728+4286,4)*0,02 = 1800,29 (грн.).

2.13.5 Витрати на амортизацію будівель, споруд і передаточних пристроїв

Витрати на амортизацію будівель, споруд і передаточних пристроїв визначено по таблиці 2.3.

Розрахунки:

А: А = 7258,6 (грн.);

Б: А = 7201,16 (грн.).

2.13.6 Витрати на охорону праці і техніку безпеки

Витрати на охорону праці і техніку безпеки визначено укрупнено в розмірі 15-30 грн. на одного працюючого.

Розрахунки:

А: Вох.пр. = 30*(47+12+7) = 1980 (грн.);

Б: Вох.пр. = 30*(42+11+7) = 1800 (грн.).

2.13.7 Витрати по винахідництву та раціоналізації

Витрати по винахідництву та раціоналізації прийнято в розмірі 25-40 грн. на одного працюючого.

Розрахунки:

А: Ввин. = 40*(47+12+7) = 2640 (грн.);

Б: Ввин. = 40*(42+11+7) = 2400 (грн.).

2.13.8 Інші витрати

Інші витрати визначено в розмірі 5% від суми витрат по попереднім статтям.

Розрахунки:

А: Він = 314141,17*0,05 = 15707,06 (грн.).

Б: Він = 312447,05*0,05 = 15622,35 (грн.).

На основі проведених розрахунків складено кошторис загальновиробничих витрат у формі таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 - Кошторис загальновиробничих витрат

      А:

Найменування статей витрат

Сума, грн.

Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом

148543,5

Витрати на електричну енергію для освітлення

12248,9

Витрати на пару для опалення

139655,52

Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв

1814,65

Амортизація будівель, споруд і передаточних пристроїв

7258,6

Витрати на охорону праці і техніку безпеки

1980

Витрати по винахідництву та раціоналізації

2640

Інші витрати

15707,06

Разом

329848,23

      Б:

Найменування статей витрат

Сума, грн..

Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом

148543,5

Витрати на електричну енергію для освітлення

12151,94

Витрати на пару для опалення

138550,16

Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв

1800,29

Амортизація будівель, споруд і передаточних пристроїв

7201,16

Витрати на охорону праці і техніку безпеки

1800

Витрати по винахідництву та раціоналізації

2400

Інші витрати

15622,35

Разом

328069,4

Загальновиробничі витрати розподіляються на собівартість окремих виробів пропорційно сумі тарифної заробітної плати основних виробничих робітників і сумі витрат на утримання і експлуатацію обладнання:

ВЗВВ=

сума загальновиробничих витрат згідно кошторису *100%

   (2.33)

тарифний фонд заробітної плати основних виробничих робітників

+

витрати на утримання і експлуатацію обладнання

де  ВЗВВ – відсоток загально виробничих витрат.

Розрахунки:

А: ВЗВВ = 329848,23/(1347880+888953,93)*100 = 14,75 (%).

Б: ВЗВВ = 328069,4/(1171800+975450,06)*100 =  15,28 (%).

2.14 Калькулювання собівартості та ціни деталі

Калькуляцію (розрахунок) собівартості звичайно складають на одну деталь (таблиця 2.10).

Таблиця 2.10 - Калькуляція собівартості та ціни деталі

Найменування статті калькуляції

Сума, грн.

Варіант

А

Б

Основні матеріали

14,26

14,26

Транспортно-заготівельні витрати

0,713

0,713

Зворотні відходи

0,38

0,38

Разом за відрахуванням зворотних відходів

14,59

14,59

Основна заробітна плата виробничих робітників

17,21

15,12

Додаткова заробітна плата виробничих робітників

1,72

1,51

Відрахування на соціальні потреби

6,59

5,79

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання

12,85

14,18

Загальновиробничі витрати

5,21

5,18

Інші виробничі витрати

1,16

1,13

Разом виробнича собівартість

59,33

57,5

Адміністративні витрати

6,01

5,86

Витрати на збут

2,97

2,88

Разом повна собівартість

68,31

66,24

Прибуток

13,66

13,25

Оптова ціна підприємства

81,97

79,49

Податок на добавлену вартість

16,39

15,89

Відпускна ціна

98,36

95,38

Порядок розрахунку статей витрат наступний.

Вартість основних матеріалів (ВОМ) визначається по формулі:

ВОМ=НВМ*ЦМ,                                (2.34)

де  НВМ – норма витрат металу, кг/шт.(таблиця 1.2);

 ЦМ – ціна придбання металу без податку на добавлену вартість =  2 грн./кг.

Розрахунки:

А: ВОМ= 7,129*2 = 14,26 (грн.);

Б: ВОМ= 7,129*2 = 14,26 (грн.).

Транспортно-заготівельні витрати прийнято в розмірі 3 - 5% від вартості основних матеріалів.

Розрахунки:

А: Втр = 14,26*0,05 = 0,713 (грн.);

Б: Втр = 14,26*0,05 =  0,713 (грн.).

Вартість зворотних відходів (ВЗВ) визначається по формулі:

ВЗВ=(НВМ-МЧ)*КБВ*ЦВ,                                   (2.35)

де  МЧ – чиста маса деталі, кг;

Розрахунки:

А: ВЗВ= (7,129-6,06)*0,9*0,4 = 0,38 (грн.);

Б: ВЗВ= (7,129-6,06)*0,9*0,4 = 0,38 (грн.).

 КБВ – коефіцієнт, що враховує безповоротні втрати матеріалу (металу) (прийняти КБВ=0,85-0,9);

 ЦВ – ціна відходів, грн./кг (ЦВ=10-20% від ЦМ).

Розрахунки:

А: ЦВ = 2*0,2 = 0,4 (грн.);

Б: ЦВ = 2*0,2 = 0,4 (грн.).

Вартість зворотних відходів віднята від вартості основних матеріалів.

Основна заробітна плата виробничих робітників (ЗПосн) визначається по формулі:

ЗПосн=Кд*,                                         (2.36)

де  Кд - коефіцієнт, що враховує рівень доплат (Кд=1,04 – 1,24);

 т – число операцій технологічного процесу;

 Рі – розцінка на і-тій операції, грн./шт.

Розрахунки:

А: ЗПосн= 1,24*21,74 = 26,96 (грн.);

Б: ЗПосн= 1,24*18,9 = 23,44 (грн.).

Розцінку на і-ій операції розраховано по формулі:

                                       (2.37)

Розрахунки:

А:

Р1 = (6,58*20,5)/60 = 2,25

Р2 = (2,16*25,81)/60 = 0,93

Р3 = (9,96*25,81/60 = 4,28

Р4 = (5,32*30,37)/60 = 2,69

Р5 = (3,58*20,5)/60 = 1,22

Р6 = (2,74*18,22)/60 = 0,83

Р7 = (1,96*15,18/60 = 0,5

Р8 = (5,6*22,78)/60 = 2,13

Р9 = (8,82*30,37)/60 = 4,46

Р10 = (5,16*30,37/60 = 2,61

Б:

Р1 = (6,58*20,5)/60 = 2,25

Р2 = (2,16*25,81)/60 = 0,93

Р3 = (3,86*25,81/60 = 1,66

Р4 = (5,32*30,37)/60 = 2,69

Р5 = (3,58*20,5)/60 = 1,22

Р6 = (2,74*18,22)/60 = 0,83

Р7 = (1,96*15,18/60 = 0,5

Р8 = (5,6*22,78)/60 = 2,13

Р9 = (8,82*30,37)/60 = 4,46

Р10 = (5,16*30,37/60 = 2,61

Додаткова заробітна плата виробничих робітників складає 8 - 10% від основної заробітної плати, а відрахування на соціальне страхування – % від суми основної і додаткової заробітної плати відповідно з діючими в поточному році нормативами нарахувань.

Розрахунки:

А: ЗПдод = 17,21*0,1 = 1,72 (грн.);

Б: ЗПдод = 15,12*0,1 = 1,51 (грн.).

Розрахунки:

А: Від = 17,21*0,3827 = 6,59 (грн.).

Б: Від = 15,12*0,3827 = 5,79 (грн.).

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання (ВУЕО) визначаються по формулі:

                       (2.38)

Розрахунки:

А: ВУЕО = 65,95*17,21/100 = 11,35 (грн.).

Б: ВУЕО = 83,24 *15,12/100 = 12,59 (грн.).

Загальновиробничі витрати (ЗВВ) визначаються за формулою:

                           (2.39)

Розрахунки:

А: ЗВВ = 14,75 *(17,21+11,35)/100 = 4,21 (грн.).

Б: ЗВВ = 15,28*(15,12+12,59)/100 = 4,23 (грн.).

Інші витрати складають до 2% від виробничої собівартості.

Розрахунки:

А: Він = (14,59+17,21+1,72+6,59+12,85+5,21)*0,02 = 1,16 (грн.).

Б: Він = (14,59+15,12+1,51+5,79+14,18+5,18)*0,02 = 1,13 (грн.).

     Адміністративні витрати прийнято в розмірі 20% від суми тарифної зарплати виробничих робітників та витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

Розрахунки:

А: Вад = (17,21+12,85)*0,2 = 6,01 (грн.).

Б: Вад = (15,12+14,18)*0,2 = 5,86 (грн.).

Витрати на збут прийнято в розмірі 2% - 5% виробничої собівартості.

Розрахунки:

А: Вз = 59,33*0,05 = 2,97 (грн.).

Б: Вз = 57,5*0,05 = 2,88 (грн.).

Повна собівартість складається із суми виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.

Розрахунки:

А: Спов = 59,33+6,01+2,97 = 68,31 (грн.).

Б: Спов = 57,5+5,86+2,88 = 66,24 (грн.).

Прибуток  прийнято в розмірі 10 - 20% повної собівартості деталі.

Розрахунки:

А: Пр = 68,31*0,2 = 13,66 (грн.).

Б: Пр = 66,24*0,2 = 13,25 (грн.).

Оптова ціна деталі дорівнює сумі повної собівартості та прибутку.

Розрахунки:

А: Цоп = 68,31+13,66 = 81,97 (грн.).

Б: Цоп = 66,24+13,25 = 79,49 (грн.).

Податок на додану вартість складає 20% оптової ціни підприємства.

Розрахунки:

А: ПДВ = 81,97*0,2 = 16,39 (грн.).

Б: ПДВ = 79,49*0,2 = 15,89 (грн.).

Відпускна ціна є сума оптової ціни підприємства та податку на додану вартість.

Розрахунки:

А: Ц = 81,97+16,39 = 98,36 (грн.).

Б: Ц = 79,49+15,89= 95,38 (грн.).


3 Розрахунок техніко-економічних показників дільниці (потокової лінії)

Більша частина кількісних показників уже була розрахована в попередніх розділах проекту. Деякі показники, особливо група якісних показників, вимагає додаткових розрахунків. Так, річну програму в вартісному вираженні визначаємо множенням оптової ціни деталі на річну програму випуску в штуках. Аналогічно річну програму в нормо-годинах визначаємо множенням сумарної трудомісткості виготовлення деталі на річну програму її випуску в штуках.

Продуктивність праці (ПП) по дільниці визначено по формулі:

,                                              (3.1)

де  Nрг – річний випуск продукції, грн.;

ппр – загальна чисельність працюючих на дільниці, чол.

Розрахунки:

А: Пп = 62000*81,97/66 = 77002,12 (грн./чол);

Б: Пп = 62000*79,49/60 = 82139,67 (грн./чол).

Випуск продукції з 1 м2 виробничої площі (ВS) в грн./м2 визначено по формулі:

,                                                 (3.2)

де  S – загальна площа дільниці, м2.

Розрахунки:

А: Вs = 62000*81,97/288,04 = 17643,87 (грн./м2);

Б: Вs = 62000*79,49/285,76 = 17246,57 (грн./м2).

Випуск продукції з одного робочого місця (Врм) визначається по формулі:

,                                             (3.3)

де  прм – загальна кількість робочих місць, одиниць.

Розрахунки:

А: Врм = 62000*81,97/21 = 242006,67 (грн./роб.м.);

Б: Врм = 62000*79,49/19 = 259388,42 (грн./роб.м.).

Фондовіддача (Фв) визначається по формулі:

,                                        (3.4)

де  ВВФ – загальна вартість виробничих фондів, грн.

Розрахунки:

А: Фв = 62000*81,97/2655701,88 = 1,91 (грн./грн.)

Б: Фв = 62000*79,49/2857818,35 = 1,72 (грн./грн.)

Фондомісткість продукції (ФМ) визначається як:

                                               (3.5)

Розрахунки:

А: Фм = 2655701,88/62000*81,97 = 0,52 (грн./грн.)

Б: Фм = 2857818,35/62000*79,49 = 0,58 (грн./грн.)

Фондоозброєність праці (ФОП) визначається по формулі:

                                             (3.6)

Розрахунки:

А: Фоп = 2655701,88/66 = 40237,9 (грн./чол.)

Б: Фоп = 2857818,35/60 = 47630,31 (грн./чол.)

Рентабельність виробництва (Р) визначається як:

,                                        (3.7)

де  Пр – сума прибутку, грн.

Розрахунки:

А: Р = (13,66*62000/2655701,88)*100 = 31,89 (%);

Б: Р = (13,25*62000/2857818,35)*100 = 28,75 (%).

Розрахунки провести для двох варіантів А і Б.

Всі розраховані техніко-економічні показники потокової лінії зведені у таблицю 3.1.

Таблиця 3.1- Техніко-економічні показники потокової лінії

Найменування показників

Чисельна величина (А)

Чисельна величина (Б)

Кількісні показники 

 

 

Річна програма випуску деталей, шт./рік

62000

62000

Товарна продукція, грн.

5082140

4928380

Трудомісткість річного випуску, нормо-годин

3171920

2793720

Вартість основних фондів, грн.

1770467,92

1905212,23

Вартість оборотних засобів, грн.

885233,96

952606,12

Вартість виробничих фондів, грн.

2655701,88

2857818,35

Виробнича площа, м2

288,04

285,76

Кількість верстатів, шт.

21

19

Число працюючих, чол.

66

60

у тому числі:

    основних робітників

47

42

    допоміжних робітників

12

11

    службовців

7

7

Річний фонд заробітної плати, грн. 

2589384,93

2299916,8125

у тому числі: 

    основних робітників

1684850

1306271,26

    допоміжних робітників

755991,425

610579,63

    службовців

82698

82698

Повна собівартість деталі, грн.

68,31

66,24

Прибуток: 

    на деталь, грн.

13,66

13,25

    на річну програму, грн.

846920

821500

Якісні показники 

Продуктивність праці (виробіток на одного працюючого), грн./чол.

77002,12

82139,67

Випуск продукції з 1 м2 виробничої площі, грн./м2

17643,87

17246,57

Випуск продукції з 1 робочого місця, грн./ роб. місце

242006,67

259388,42

Фондовіддача, грн./грн.

1,91

1,72

Фондомісткість, грн./грн.

0,52

0,58

Фондоозброєність праці, грн./чол.

40237,9

47630,31

Рентабельність виробництва, %

31,89

28,75


ВИСНОВКИ

Проаналізувавши, розраховані техніко-економічні показники по двох варіантах А і Б, можна зробити наступні висновки:

Кожен з виробів володіє певними перевагами з огляду на ті чи інші показники. Однак приймаючи до уваги найбільш вагомі кількісні та якісні показники, можна стверджувати, що підприємству вигідніше виготовляти виріб А, адже, не дивлячись на вищу собівартість продукції, він має більшу рентабельність та прибуток, що є визначальними факторами для підприємства. До того ж даний виріб  характеризується нижчими витратами на утримання та експлуатацію обладнання, має вищу фондовіддачу та більший випуск продукції з 1 м2 виробничої площі.

Список джерел інформації

  1.  М.Е. Егоров. Основы проектирования машиностроительных заводов. – 6-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. школа, 2009 – 464с.
  2.  С.М. Мерков. Проектирование участка механического цеха.
  3.  Организация и планирование машиностроительного завода // уч. пособие под ред. И.М. Разумова – 3-е изд., перер. и доп. – М.: «Машиностроение», 1974 – 597 с.
  4.  Организация, планирование и управление на приборостроительных предприятиях // уч. пособие под ред. В.А. Мищенко и Н.И. Погорелова – Киев УМК ВО, 2011 – 400 с.
  5.  Перерва П.Г., Погорелов Н.И. Маркетинг машиностроительной продукции // уч. пособие под ред. Погорелова Н.И., Киев, ИСМО МО Украины, 2007 – 176 с.
  6.  Типовая система технического обслуживания и ремонта металлорежущего оборудования. М.: ЭНИМС, 1987 – 672 с.
  7.  Економіка та організація праці // уч. посібник за ред. Перерви П.Г., Погорєлова М.І., Х.:НТУ «ХПІ», 2012 – 587 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27255. Проаналізуйте процес виробництва як процес споживання економічних ресурсів. Дайте характеристику мети та системи обмежень фірми у використанні економічних ресурсів. Поясніть, як показник MRTS відображає дію закону спадної прибутковості 32.8 KB
  Проаналізуйте процес виробництва як процес споживання економічних ресурсів.ресурси прийнято ділити на чотири групи: природні потенційно придатні для застосування в виробництві природні сили та речовини серед яких розрізняють невичерпні та вичерпні а в останніх відновлювані та невідновлювані ; матеріальні всі створені людиною рукотворні засоби виробництва що самі є результатом виробництваверстати обладнання заводи транспортні засоби будинки.; трудові населення в працездатному віці яке в ресурсному аспекті...
27256. Виведіть графічно та алгебраїчно рівновагу підприємства – споживача економічних ресурсів. В чому полягає правило мінімізації витрат 24.5 KB
  В чому полягає правило мінімізації витрат Изокванта це лінія кожна точка якої відображає такі комбінації ресурсів праці та капіталу які дають змогу отримати однаковий обсяг виробництва продукції. Чим більша кількість використовуваних ресурсів тим більший обсяг виробництва і тим далі від початку координат міститься відповідна ізокванта. Карта ізоквант Отже різні комбінації факторів виробництва у межах ізокванти забезпечують виробництво певної кількості продукції а це означає що ці фактори деякою мірою є взаємозамінними. Для...
27257. Порівняйте криві байдужості в теорії поведінки споживача з ізоквантами в теорії виробництва, а також бюджетну лінію та ізокосту. Виведіть кути їх нахилу 45.56 KB
  Порівняйте криві байдужості в теорії поведінки споживача з ізоквантами в теорії виробництва а також бюджетну лінію та ізокосту. Крива байдужості – це лінія рівної корисності всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ що забезпечують один і той же рівень корисності. норма і нахил кривих байдужості визначаються уподобаннями споживача і залежать від ступеня замінності благ у споживанні. Узагальнимо властивості кривих байдужості: криві байдужості не можуть перетинатися; криві байдужості розташовані далі від початку...
27258. Гроші, їх функції і функціональні форми. Грошова маса та її структура. Товарне виробництво 22.58 KB
  Гроші є з одного боку виробничими відносинами які виникають у товарному виробництві за усіх видів обміну результатами трудової діяльності. Гроші це форма що історично виникла яка повинна мати власний матеріальний носій. Такий підхід до функцій грошей означає що гроші представляють інструмент економічних відносин у суспільстві і саме люди використовуючи можливості грошей можуть визначати ціни товарів застосовувати гроші в процесах реалізації й платежів а також використовувати їх як засіб нагромадження. Функція міри вартості полягає в...
27259. Ціна як економічна категорія, її функції, види. Ціноутворюючі фактори 52.77 KB
  Тому ціна як категорія кількісна це грошове вираження вартості товару. Це знайшло своє відображення у багаточисельності теорій присвячених вартості і цінам. Теорія трудової вартості. Суть цієї теорії в тому що субстанція і величина вартості як основа мінової вартості і цін визначається працею Вартість це втілена в товари праця.
27260. Ринок, його риси і функції. Структура та інфраструктура ринку 21.96 KB
  Ринок це сукупність економічних відносин що виникають між виробниками і споживачами у процесі вільного еквівалентного обміну виробленими благами послугами який організований за законами товарного виробництва і грошового обігу. З цього визначення ринку випливає що поперше ринок завжди обумовлюється природою виробництва хоч йому властива значна самостійність і він активно впливає на всі відтворювальні процеси їх кінцеві результати та ефективність. Потретє ринок означає систему саморегулювання економіки що стимулює розвиток...
27261. Ринкова економіка та її характерні ознаки. Модель економічного кругообігу 17.48 KB
  На розвиток економіки країни велику роль відіграє розвиток та розміщення продуктивних сил. У результаті еволюції економічних систем сформувалися три їх основні типи: система вільного ринку адміністративнокомандна система або централізована та система змішаної економіки. Ринкова економіка це така економічна система в якій всі питання економіки вірішують через ринок ціни прибуток та витрати. Основними перевагами ринкової економіки є приватна власність на засоби виробництва ринковий механізм регулювання економічних процесів що базується...
27262. Ринковий механізм і його елементи. Попит, пропозиція, рівноважна ціна 13.37 KB
  Ринковий механізм і його елементи. Ринковий механізм це механізм взаємозв'язку і взаємодії основних елементів ринку: попиту пропозиції ціни конкуренції іосновних економічних законів ринку. Ринковий механізм діє на основі економічних законів: попитупропозиції рівноважної ціни конкуренції корисності вартостіприбутку тощо див. Важливо зазначити що ринковий механізм проявляється якпримусовий механізм оскільки змушує підприємців які переслідують одну ціль отримання прибутку діяти врештірешт накористь споживачів.
27263. Домогосподарство як економічний суб’єкт та його двоїста роль в економіці 16.24 KB
  На їх оплату використовується значна частина доходів. Отже розгляньмо структуру доходів домашніх господарств і їх використання. У ринковій економіці на основі функціонального розподілу доходів населення отримує їх у формі заробітної плати доходів від власності прибутків і ренти. Основним джерелом доходів населення є оплата праці.