29732

Нестандартні уроки, класифікація методики проведення

Домашняя работа

Педагогика и дидактика

Найпоширеніші серед них урокипресконференції урокиаукціони уроки ділові ігри урокизанурення урокизмагання уроки типу КВК урокиконсультації комп'ютерні уроки урокиконсиліуми урокитвори урокивинаходи урокизаліки театралізовані уроки уроки взаємного навчання учнів уроки творчості урокисумніви урокиконкурси урокифантазії урокиконцерти урокиекскурсії інтегральні уроки тощо. Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчальнопізнавальної діяльності учнів бо вони глибоко зачіпають емоційномотиваційну сферу...

Украинкский

2013-08-21

18.78 KB

6 чел.

  1.  Нестандартні уроки, класифікація методики проведення

 Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед них — уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки—ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки, театралізовані уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-сумніви, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-концерти, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо. Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням і викликають у них творчий інтерес.

  1.  .Рекомендації що до форм опитування учнів

Під час підготовки до уроку перед викладачем стоїть цілий ряд завдань. Адже необхідно педагогічно опрацювати наукову інформацію: виділити в матеріалі головне, продумати логічний виклад його, вибрати найбільш ефективніші методи та прийоми до даного уроку з даної теми.

Однією із форм роботи на уроці є перевірка знань та вмінь учнів (як домашнього завдання так і нового матеріалу),  які викладач проводить за допомогою опитування.

Спрямованість підібраних запитань викладачем заставляють учнів порівнювати, аналізувати, шукати причини виникнення тих чи інших явищ, робити висновки, узагальнювати матеріал.

Під час організації закріплення вивченого навчального матеріалу викладач продумує форми опитування як:

  1.  диференційованість завдань за мірою складності навчального матеріалу та з урахуванням індивідуальних здібностей учнів;
  2.  включення до завдань запитань, вправ, операцій, що забезпечують розвиток аналітико-синтетичної розумової діяльності;
  3.  запитання, що спрямовують мислення учнів на розв’язання загальних та окремих пізнавальних завдань, що вимагають творчого опрацювання інформації;
  4.  постановка евристичних запитань;
  5.  звертання вчителя до учнів з пропозицією доповнити, уточнити, виправити, знайти інше рішення.

Під час організації перевірки оцінювання  знань, умінь та навичок викладач продумує такі форми опитування як:

  1.  запитання, що сприяють розвитку в учнів навичок самоаналізу та самоконтролю (рецензування відповідей, запитання тим, хто відповідає тощо);
  2.  відтворювальні запитання, проблемні, спрямовані на встановлення  причинно-наслідкових зв’язків;
  3.  фронтальна бесіда, тестова перевірка;
  4.  створення під час опитування нестандартних ситуацій

3. Структура професійної діяльності інженера-педагога

Діяльність інженера-педагога пов’язана з необхідністю спрямовувати, організовувати та здійснювати навчально-виховний процес у професійних навчальних закладах, знати характеристики педагогічної діяльності, застосовувати уміння передбачати навчально-виховну ситуацію. Професійно-педагогічних умінь, без яких неможлива інженерна-педагогічна діяльність. Першу групу становлять пізнавальні уміння. До них відносяться уміння самостійно здобувати інженерно-технічні психолого-педагогічні та виробничо-технологічні знання, визначати в них головне, узагальнювати і систематизувати їх, а також особистий педагогічний досвід досвід новаторів у педагогіці та техніці. Друга група — це  дидактичні уміння, пов'язані зі створенням педагогічного (дидактичного) проекту навчання відповідного рівня, в який обов'язково повинні входити такі компоненти, як цілі навчання, його зміст, методи і форми ревлізації процесу викладання і контролю знань, умінь та навичок навчаємих. Організаційні уміння складають третю групу.Вони є передумовою реалізації раніш розробленого дидактичного (методичного) проекту безпосередньо в конкретних умовах навчального процесу. Четверта група умінь -комунікативно-режисерські,які супроводжують процес формування загальнопедагогічних умінь, пов'язаних з навчанням, набуттям педагогічногодосвіду, який потім перетворюється у педагогічну майстерність. Прогностичні уміння, вони обумовлюють можливість  передбачення результатів спроектованого заздалегідь навчально-виховного процесу. Загальноінженерні уміння є інженерним елементом підготовки інженера-педагога.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81741. Письма героев как средства их характеристики в произведениях отечественной литературы 32.51 KB
  А Пушкин Евгений Онегин Письмо Татьяны Онегину Третья глава Онегин сталкивается с внутренней природной стихией человеческого сердца – любовью. и первый поступок ее любви – письмо составляют центр главы. еще подняться не может даже тогда когда получает письмо влюбленной Т. решила написать письмо О.
81742. Лирика М.Цветаевой. Основные темы, идеи, художественное мастерство. Чтение наизусть и разбор одного стихотворения 38.65 KB
  В своем первом альбоме юная Цветаева отличалась тем-что ничего не выдумывала и никому не подражала. Но как поэт и как личность Цветаева развивалась стремительно. Зимой 1915-1916 годов Цветаева жилав Петербурге после возвращения домой она стала писать по-иному чем прежде и в этом была некоторая закономерность. Обделенная в детстве сказкой не имевшая няни Цветаева жадно наверстывала упущенное.
81743. Личность и история в романе Л. Н. Толстого « Война и мир». Кутузов и Наполеон как два нравственных полюса романа 30.19 KB
  Он утверждал что существуют история наука и история искусство и что они имеют свои четко различающиеся задачи. История-наука как полагал Т уделяет главное внимание частностям подробностям событий и ограничивается их внешним описанием в то время как история-искусство схватывает общий ход событий проникая в глубины их внутреннего смысла.
81744. Образ Петербурга в произведениях отечественной классики 19 века 32.16 KB
  Со времени образования Петром I Петербурга в 1703 году этому городу стали посвящаться многие произведения классиков русской литературы таких как Радищев но наиболее полно образ этого города был раскрыт в творчестве двух великих писателей: Александра Сергеевича Пушкина и Николая Васильевича Гоголя. Петербург в произведениях Пушкина это прежде всего торжественный парадный город олицетворение государства его силы и могущества. Восхищение городом перед которым померкла старая Москва звучит в каждой строчке вступления поэмы. Например в...
81745. Духовный облик любимых героев Л. Толстого в романе «Война и мир». Разнообразие средств психологической обрисовки героев в произведении 31.93 KB
  Выражая мнение народное писатель страстно осуждает несправедливые захватнические войны и славит героев священной освободительной войны ведя которую народ отстаивает национальную независимость своей родины. Отвергая трактовку Отечественной войны 1812 г как войны Наполеона 1 и Александра I Т. Эти утверждения о некоем фатальном законе определяющем судьбы отдельных людей и народов автор в сущности сводит на нет показывая как дубина народной войны действовавшая с простотой и целесообразностью привела к победе над наполеоновским...
81746. Образ матери и трагедия народа в поэме А. Ахматова «Реквием». Своеобразие композиции поэмы 33.67 KB
  Своеобразие композиции поэмы. Первый смысловой пласт поэмы автобиографичен. Это четвертый пласт поэмы – героиня выступает здесь как новая богородица. Окончательно стихи поэмы были скомпанованы в единое произведение лишь осенью 1962 г.
81747. Тип «гордого человека» и его воплощение в произведениях отечественной литературы 32.54 KB
  Макар Чудра упрекает людей за их рабскую психологию. Суть наказания – отторжение от людей. Но не только боль за несчастных темных людей превратила обычного человека в подвижника. Смысл деяний Данко – установление нового порядка новых законов бытия среди людей.
81748. Автор и главный герой поэмы А. Т. Твардовского «Василий Теркин». Роль фольклорных мотивов в поэме 41.54 KB
  Твардовского Василий Теркин. Вместе с тем Твардовский следовал своему намерению побольше самого себя в поэме: лирическое начало в Теркине расширилось по сравнению со Страной Муравией стало многогранным обогатило эпические традиции которые попрежнему сильно ощутимы в поэме но проявляются иначе чем прежде. Достоверность картин жизни поэт подчеркнул и тем что назвал Василия Теркина не поэмой или эпопеей а книгой про бойца. Кроме массы бойцов плотно населяющих поэму обрисованных лаконично но остро выразительно в Василии...
81749. Нравственная эволюция героя в рассказе А. П. Чехова «Ионыч». Анализ эпизода из рассказа 33.83 KB
  Чехов рассказывает печальную историю образованного дельного врача Дмитрия Ионыча Старцева превращающегося в провинциальной глуши в угрюмого нелюдима и черствого эгоиста. Старцев пытается войти в жизнь горожан найти отклик на те мысли и чувства которыми он живет но скоро опыт научил его малопомалу что пока с обывателем играешь в карты или закусываешь с ним то это мирный благодушны и даже неглупый человек но стоит только заговорить с ним о чемнибудь несъедобном например о политике или науке как он становится в тупик или заводит...