29732

Нестандартні уроки, класифікація методики проведення

Домашняя работа

Педагогика и дидактика

Найпоширеніші серед них урокипресконференції урокиаукціони уроки ділові ігри урокизанурення урокизмагання уроки типу КВК урокиконсультації комп'ютерні уроки урокиконсиліуми урокитвори урокивинаходи урокизаліки театралізовані уроки уроки взаємного навчання учнів уроки творчості урокисумніви урокиконкурси урокифантазії урокиконцерти урокиекскурсії інтегральні уроки тощо. Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчальнопізнавальної діяльності учнів бо вони глибоко зачіпають емоційномотиваційну сферу...

Украинкский

2013-08-21

18.78 KB

6 чел.

  1.  Нестандартні уроки, класифікація методики проведення

 Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед них — уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки—ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки, театралізовані уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-сумніви, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-концерти, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо. Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням і викликають у них творчий інтерес.

  1.  .Рекомендації що до форм опитування учнів

Під час підготовки до уроку перед викладачем стоїть цілий ряд завдань. Адже необхідно педагогічно опрацювати наукову інформацію: виділити в матеріалі головне, продумати логічний виклад його, вибрати найбільш ефективніші методи та прийоми до даного уроку з даної теми.

Однією із форм роботи на уроці є перевірка знань та вмінь учнів (як домашнього завдання так і нового матеріалу),  які викладач проводить за допомогою опитування.

Спрямованість підібраних запитань викладачем заставляють учнів порівнювати, аналізувати, шукати причини виникнення тих чи інших явищ, робити висновки, узагальнювати матеріал.

Під час організації закріплення вивченого навчального матеріалу викладач продумує форми опитування як:

  1.  диференційованість завдань за мірою складності навчального матеріалу та з урахуванням індивідуальних здібностей учнів;
  2.  включення до завдань запитань, вправ, операцій, що забезпечують розвиток аналітико-синтетичної розумової діяльності;
  3.  запитання, що спрямовують мислення учнів на розв’язання загальних та окремих пізнавальних завдань, що вимагають творчого опрацювання інформації;
  4.  постановка евристичних запитань;
  5.  звертання вчителя до учнів з пропозицією доповнити, уточнити, виправити, знайти інше рішення.

Під час організації перевірки оцінювання  знань, умінь та навичок викладач продумує такі форми опитування як:

  1.  запитання, що сприяють розвитку в учнів навичок самоаналізу та самоконтролю (рецензування відповідей, запитання тим, хто відповідає тощо);
  2.  відтворювальні запитання, проблемні, спрямовані на встановлення  причинно-наслідкових зв’язків;
  3.  фронтальна бесіда, тестова перевірка;
  4.  створення під час опитування нестандартних ситуацій

3. Структура професійної діяльності інженера-педагога

Діяльність інженера-педагога пов’язана з необхідністю спрямовувати, організовувати та здійснювати навчально-виховний процес у професійних навчальних закладах, знати характеристики педагогічної діяльності, застосовувати уміння передбачати навчально-виховну ситуацію. Професійно-педагогічних умінь, без яких неможлива інженерна-педагогічна діяльність. Першу групу становлять пізнавальні уміння. До них відносяться уміння самостійно здобувати інженерно-технічні психолого-педагогічні та виробничо-технологічні знання, визначати в них головне, узагальнювати і систематизувати їх, а також особистий педагогічний досвід досвід новаторів у педагогіці та техніці. Друга група — це  дидактичні уміння, пов'язані зі створенням педагогічного (дидактичного) проекту навчання відповідного рівня, в який обов'язково повинні входити такі компоненти, як цілі навчання, його зміст, методи і форми ревлізації процесу викладання і контролю знань, умінь та навичок навчаємих. Організаційні уміння складають третю групу.Вони є передумовою реалізації раніш розробленого дидактичного (методичного) проекту безпосередньо в конкретних умовах навчального процесу. Четверта група умінь -комунікативно-режисерські,які супроводжують процес формування загальнопедагогічних умінь, пов'язаних з навчанням, набуттям педагогічногодосвіду, який потім перетворюється у педагогічну майстерність. Прогностичні уміння, вони обумовлюють можливість  передбачення результатів спроектованого заздалегідь навчально-виховного процесу. Загальноінженерні уміння є інженерним елементом підготовки інженера-педагога.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32810. Философия Гегеля: абсолютный идеализм и диалектика 14.28 KB
  Диалектика в творчестве Гегеля – это теория развития всего сущего и метод познания действительности. В ходе своего саморазвития Абсолютная идея проходит ряд ступеней развиваясь от простого к сложному от абстрактного к конкретному. Высшая ступень развития – абсолютный дух. Причем философия означает завершение итог развития Абсолютной идеи: по определению Гегеля философия – это духовная квинтэссенция эпохи самосознание эпохи.
32811. Философия Л. Фейербаха: антропологический материализм и критика христианства 15.47 KB
  Основным предметом философского анализа Фейербах считал проблему человека и рассматривал ее с материалистических позиций. Фейербах рассматривает человека как природное живое существо. Философ подчеркивал тесное единство человека и окружающей его природы. Посредством человека природа познает саму себя.
32812. Условия возникновения и основные положения маркистской философии 15.99 KB
  Возникновение марксизма явилось закономерным результатом общественноисторического прогресса а также развития научной и философской мысли. – это период развития капиталистических отношений в Западной Европе. В этих условиях Маркс и Энгельс пришли к выводу о необходимости научного исследования законов общественного развития и создания на их основе теории указывающей пути и средства освободительной борьбы обосновывающей неизбежность перехода от капитализма к новому этапу развития общества. Дарвина явилась естественнонаучным основанием идеи...
32813. Этапы развития русской философии, её основные черты 15.04 KB
  Этапы развития русской философии её основные черты. Основные этапы развития русской философии совпадают с этапами развития истории России. развитие русской философии неразрывно связано с социальнополитическими событиями с особенностями социальноисторического процесса в России. Этапы развития русской философии.
32814. П.Я. Чаадаев – первый русский философ. Западники и славянофилы. «Русская идея» 15.9 KB
  Русская идея. Основная идея гносеологии Чаадаева – объективная обусловленность сознания. Идея соборности является центральной в его учении и обозначал свободное объединение людей на основе любви к Богу и друг к другу. Русская идея и ее современное звучание.
32815. Русская религиозная философия 2-й половины 19-20 веков. «философия всеединства» В.Соловьева 14.74 KB
  философия всеединства В. Центральной идеей русской религиозной философии выступает идея всеединства которая стала основанием для формирования целого философского направления – метафизики всеединства. философия всеединства оформилась в последней четверти ХIХ века Ее основоположником является В. Соловьев 1853 – 1900 который в своем философском труде Кризис западной философии против позитивистов наметил основную проблематику концепции всеединства.
32816. Философия русского космизма 14.01 KB
  Основные проблемы космизма: единство человека природы и космоса; место разума во Вселенной развитие космонавтики новая космическая этика и др. Философия общего дела представляет собой проект регуляции природы обращенный на преобразование мира. Регуляция природы мыслится им как принципиально новый сознательный этап развития мира и всего космоса. Проект регуляции природы для него есть только необходимое условие исполнения высшего нравственного долга победы над смертью.
32817. Материалистическая (революционно-демократическая) традиция русской философии 14.08 KB
  Ленина 1870 – 1924 гг. Ленин продолжает марксистскую традицию в философии развивает учение Маркса применительно к новому этапу научного и социальнополитического развития. Основной философский труд Ленина – Материализм и эмпириокритицизм. Ленин дал глубокий анализ новых достижений естествознания с позиций диалектического материализма и изложил основные принципы диалектикоматериалистической теории познания.
32818. Философское значение творчества российских ученых-естествоиспытателей 13.47 KB
  Это позволяет ученому сделать заключение о том что под влиянием научной мысли и человеческого труда биосфера неизбежно должна перейти в новое состояние – в ноосферу высший завершающий и закономерный этап в эволюции биосферы. Вернадский рассматривал переход биосферы в ноосферу как явление планетарного масштаба подчеркивая что на новом этапе эволюции человечество своей жизнью стало единым целым. В статье Несколько слов о ноосфере опубликованной в 1944 году во время разрушительной мировой войны ученый тем не менее утверждает:...