29743

Урок та його характеристика, методичні підструктури уроку

Домашняя работа

Педагогика и дидактика

Для уроку як форми навчальної роботи властиві такі ознаки: Має строго позначені рамки навчального часу; На уроці як правило присутня постійний склад учнів приблизно одного віку і рівня підготовленості до навчальної роботи; Кожен урок відводиться на вивчення одного предмета; Урок має дидактичну структуру; Урок будується виходячи з цілей і завдань навчання і розвитку закономірностей і принципів навчального процесу; Творцем організатором і керівником уроку є вчитель педагог; Урок у своїй основі спрямований на навчання...

Украинкский

2013-08-21

20.42 KB

0 чел.

  1.  Урок та його характеристика, методичні підструктури уроку.

Урок — це складне педагогічне явище, витвір вчителя, на якому учні демонструють свої знання, уміння та навички. Для уроку, як форми навчальної роботи, властиві такі ознаки: - Має строго позначені рамки навчального часу;  - На уроці як правило присутня постійний склад учнів приблизно одного віку і рівня підготовленості до навчальної роботи;  - Кожен урок відводиться на вивчення одного предмета; - Урок має дидактичну структуру; -Урок будується, виходячи з цілей і завдань навчання і розвитку, закономірностей і принципів навчального процесу; -Творцем, організатором і керівником уроку є вчитель (педагог); - Урок у своїй основі спрямований на навчання, розвиток і виховання. Основні типи уроків у сучасній вітчизняній школі: · комбіновані (змішані) уроки; · уроки засвоєння нових знань; · уроки формування навичок і вмінь; · уроки узагальнення і систематизації знань; · уроки практичного застосування знань, навичок і умінь; · уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь.  Методична підструктура уроку, що розробляється учителем на основі дидактичної структури, характеризується більшою варіативністю. Так на одному уроці вона може пропонувати розповідь учителя, постановку запитань для перевірки сприйнятого, виконання вправ за зразком, вирішення задач та ін.; на іншому - показ способів діяльності, його відтворення учнями, розв'язування задач з використанням цього ж способу в нових, нестандартних ситуаціях та ін.; на третьому - розв'язування пошукових задач, з допомогою яких одержуються нові знання, узагальнення вчителя і т.д.  Все це свідчить про те, що практично неможливо дати єдину схему для всіх уроків з усіх навчальних предметів, що вивчаються в школі. Методична підструктура уроку на відміну від дидактичної - величина змінна. Число елементів в ній, їх номенклатура і послідовність визначаються учителем, виходячи із загальної дидактичної структури уроку і мети освіти, розвитку і виховання учнів. Методична підструктура уроку відображає основні етапи навчання і характер організації уроку.

  1.  Система методів проблеми навчання

У цій системі методи навчання групуються за кількома ознаками: за рівнем проблемності; за видами діяльності вчителя (методи викладу викладача - монологічне, показове, діалогічне; методи організації самостійної навчальної діяльності учнів - евристичний, дослідницький, програмований, алгоритмічний); за характером навчальної діяльності учнів (репродуктивна, продуктивна, частково-пошукова); по основним дидактичним цілям і функцій (організації, розвитку, освіти, спонукання і контролю). Така класифікація сприяє усвідомленому засвоєнню теорії методів; дозволяє науково обгрунтовано вибрати метод і свідомо його застосувати в потрібному місці і в потрібний момент. Специфіка маркетингових дисциплін висуває специфічні вимоги до методики та організації навчального процесу, залишаючи досить мало місця його традиційним формам (лекції + семінарські заняття), на перший план виступають поки що незвичні форми і підходи, передусім так званий аналіз ситуації. Суть методу полягає в тому, що студентам пропонується реальна ситуація або проблема, яка потребує вирішення. При цьому не задається яких-небудь готових стандартів рішення.

  1.  Методика закріплення вивченого матеріалу та повідомлення д/з

Закріплення вивченого матеріалу на заняттях може досягатися шляхом повторення чи виконання практичних завдань з використанням вивченого матеріалу. Для повторення може використовуватися впізнавання, коли сам викладач кілька разів повторює будь-яку думку, теза, визначення. Закріплення та вдосконалення знань відбувається і у вигляді самостійної роботи, а також в оповіданні викладача та прочитання книги . Опитування учнів на уроці може служити як цілям контролю засвоєння знань, так і цілям закріплення знань. Звичайною для школи формою опитування є розгорнутий усну відповідь, коли один учень відповідає біля дошки, а інші слухають. Інший тип опитування - фронтальний усний чи письмовий опитування групи учнів. У такому випадку ставляться більш конкретні питання, які потребують відносно короткого відповіді.

Вчитель повинен продумувати зміст домашнього завдання, щоб воно було конкретним, посильним для учнів. Домашнє завдання не можна давати наспіх, коли пролунав дзвоник уроку. На повідомлення і пояснення домашніх завдань відводять спеціальний час. Домашнє завдання не завжди може бути повідомлене в заключній частині уроку, а тоді, коли цього вимагає логіка навчального процесу. Важливим завданням учителя є: пояснити зміст роботи, прийоми і послідовність її виконання та оформлення результатів. Зміст багатьох домашніх завдань є логічним продовженням класної роботи. Домашні завдання не повинні перевантажувати учнів. У тому випадку, коли завдання складне, вчителю необхідно переконатися, наскільки учні зрозуміли його суть, оволоділи прийомами виконання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74030. Особенности внешней и колониальной политики европейских государств и США 68 KB
  Цели приобретения колоний метрополиями Экономика торговля: эксплуатация природных и людских ресурсов в ряде случаев прямой доступ к уникальным редким ресурсам в том числе транзиту стремление к монополизации мировой торговли ими...
74031. Генезис идеологии индустриального общества в странах Запада: от Просвещения до либерализма 56.5 KB
  Политические взгляды Руссо изложил в сочинении Об общественном договоре, в котором на первый план выдвигает общество, доказывая, что обществу раньше принадлежала вся власть, которую оно по договору передало правителям, чтобы они пользовались этой властью в интересах самого общества.
74032. Специфика процессов национального объединения Германии и Италии во второй половине XIX века 35 KB
  Специфика процессов национального объединения Германии и Италии во второй половине XIX века Образование Германской империи. В ходе революции в Германии был выдвинут вопрос о национальном объединении страны об устройстве единой Германии. Большая часть германской буржуазии поддерживала план создания Малой Германии т. Бисмарк приступил к объединению Германии железом и кровью.
74033. Основные тенденции политического и социально-экономического развития стран Запада на рубеже XIX-XX 42.5 KB
  Концентрация производства и капитала дошедшая до такой высокой ступени развития что она создала монополии играющие решающую роль в хозяйственной жизни; слияние банкового капитала с промышленным и создание на базе этого финансового капитала финансовой олигархии; вывоз капитала в отличие от вывоза товаров приобретает особо важное значение...
74034. Международные отношения в Европе во второй половине XIX – начале XX века. Первая Мировая война 42 KB
  Достаточно быстрыми темпами развивались остальные сферы национального хозяйства Германии наука образование и т. В то же время геополитическое положение Германии не соответствовало растущей мощи ее монополий амбициям государства. В частности колониальные владения Германии были весьма скромными в сравнении с другими индустриальными странами. усиливается экспансия Германии на Ближнем Востоке в связи с постройкой Багдадской железной дороги; в Китае в связи с аннексией порта Цзяочжоу 1897 и установлением ее протектората над Шаньдунским...
74035. Кризис традиционной китайской цивилизации при династии Цин 45 KB
  Во время правления династии Цин упрочились контакты Китая с Западом и в страну стали проникать западные религия культура и технические достижения. С помощью европейских астрономов был разработан китайский календарь европейские географы создали карты Китая. Коррупция в правительстве достигла невероятного размаха; неспокойная обстановка в обществе находила выход в восстаниях Ухудшилось международное положение Китая. Характер деятельности европейцев в Индии Малайе и на Филиппинах а также вероломное поведение первых португальских и...
74037. Основные тенденции и этапы в развитии отечественной культуры в IX – XX веках 42 KB
  Основные тенденции и этапы в развитии отечественной культуры в IX XX вв. Следующий виток развития культуры связан с крещением Руси. В течение длительного времени до XIX века христианство останется доминантой культуры. В основе этих достижений успехи в развитии материальной и духовной культуры предшествующего периода.
74038. Основные тенденции развития Руси в удельный период 49 KB
  Переход от Киевской Руси к Руси Московской тяжелый период. на Руси начинаются новые процессы характеризующиеся в первую очередь распадом пусть и весьма непрочного но в целом единого до сих пор государства на отдельные фактически самостоятельные земли. Однако вышеназванные причины не слишком удачно объясняют распад Руси.