29743

Урок та його характеристика, методичні підструктури уроку

Домашняя работа

Педагогика и дидактика

Для уроку як форми навчальної роботи властиві такі ознаки: Має строго позначені рамки навчального часу; На уроці як правило присутня постійний склад учнів приблизно одного віку і рівня підготовленості до навчальної роботи; Кожен урок відводиться на вивчення одного предмета; Урок має дидактичну структуру; Урок будується виходячи з цілей і завдань навчання і розвитку закономірностей і принципів навчального процесу; Творцем організатором і керівником уроку є вчитель педагог; Урок у своїй основі спрямований на навчання...

Украинкский

2013-08-21

20.42 KB

0 чел.

  1.  Урок та його характеристика, методичні підструктури уроку.

Урок — це складне педагогічне явище, витвір вчителя, на якому учні демонструють свої знання, уміння та навички. Для уроку, як форми навчальної роботи, властиві такі ознаки: - Має строго позначені рамки навчального часу;  - На уроці як правило присутня постійний склад учнів приблизно одного віку і рівня підготовленості до навчальної роботи;  - Кожен урок відводиться на вивчення одного предмета; - Урок має дидактичну структуру; -Урок будується, виходячи з цілей і завдань навчання і розвитку, закономірностей і принципів навчального процесу; -Творцем, організатором і керівником уроку є вчитель (педагог); - Урок у своїй основі спрямований на навчання, розвиток і виховання. Основні типи уроків у сучасній вітчизняній школі: · комбіновані (змішані) уроки; · уроки засвоєння нових знань; · уроки формування навичок і вмінь; · уроки узагальнення і систематизації знань; · уроки практичного застосування знань, навичок і умінь; · уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь.  Методична підструктура уроку, що розробляється учителем на основі дидактичної структури, характеризується більшою варіативністю. Так на одному уроці вона може пропонувати розповідь учителя, постановку запитань для перевірки сприйнятого, виконання вправ за зразком, вирішення задач та ін.; на іншому - показ способів діяльності, його відтворення учнями, розв'язування задач з використанням цього ж способу в нових, нестандартних ситуаціях та ін.; на третьому - розв'язування пошукових задач, з допомогою яких одержуються нові знання, узагальнення вчителя і т.д.  Все це свідчить про те, що практично неможливо дати єдину схему для всіх уроків з усіх навчальних предметів, що вивчаються в школі. Методична підструктура уроку на відміну від дидактичної - величина змінна. Число елементів в ній, їх номенклатура і послідовність визначаються учителем, виходячи із загальної дидактичної структури уроку і мети освіти, розвитку і виховання учнів. Методична підструктура уроку відображає основні етапи навчання і характер організації уроку.

  1.  Система методів проблеми навчання

У цій системі методи навчання групуються за кількома ознаками: за рівнем проблемності; за видами діяльності вчителя (методи викладу викладача - монологічне, показове, діалогічне; методи організації самостійної навчальної діяльності учнів - евристичний, дослідницький, програмований, алгоритмічний); за характером навчальної діяльності учнів (репродуктивна, продуктивна, частково-пошукова); по основним дидактичним цілям і функцій (організації, розвитку, освіти, спонукання і контролю). Така класифікація сприяє усвідомленому засвоєнню теорії методів; дозволяє науково обгрунтовано вибрати метод і свідомо його застосувати в потрібному місці і в потрібний момент. Специфіка маркетингових дисциплін висуває специфічні вимоги до методики та організації навчального процесу, залишаючи досить мало місця його традиційним формам (лекції + семінарські заняття), на перший план виступають поки що незвичні форми і підходи, передусім так званий аналіз ситуації. Суть методу полягає в тому, що студентам пропонується реальна ситуація або проблема, яка потребує вирішення. При цьому не задається яких-небудь готових стандартів рішення.

  1.  Методика закріплення вивченого матеріалу та повідомлення д/з

Закріплення вивченого матеріалу на заняттях може досягатися шляхом повторення чи виконання практичних завдань з використанням вивченого матеріалу. Для повторення може використовуватися впізнавання, коли сам викладач кілька разів повторює будь-яку думку, теза, визначення. Закріплення та вдосконалення знань відбувається і у вигляді самостійної роботи, а також в оповіданні викладача та прочитання книги . Опитування учнів на уроці може служити як цілям контролю засвоєння знань, так і цілям закріплення знань. Звичайною для школи формою опитування є розгорнутий усну відповідь, коли один учень відповідає біля дошки, а інші слухають. Інший тип опитування - фронтальний усний чи письмовий опитування групи учнів. У такому випадку ставляться більш конкретні питання, які потребують відносно короткого відповіді.

Вчитель повинен продумувати зміст домашнього завдання, щоб воно було конкретним, посильним для учнів. Домашнє завдання не можна давати наспіх, коли пролунав дзвоник уроку. На повідомлення і пояснення домашніх завдань відводять спеціальний час. Домашнє завдання не завжди може бути повідомлене в заключній частині уроку, а тоді, коли цього вимагає логіка навчального процесу. Важливим завданням учителя є: пояснити зміст роботи, прийоми і послідовність її виконання та оформлення результатів. Зміст багатьох домашніх завдань є логічним продовженням класної роботи. Домашні завдання не повинні перевантажувати учнів. У тому випадку, коли завдання складне, вчителю необхідно переконатися, наскільки учні зрозуміли його суть, оволоділи прийомами виконання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74088. Организация вспомогательного производства и обслуживающих хозяйств 757 KB
  Инструментальное хозяйство занимает ведущее место в системе технического обслуживания производства. Современный технический и организационный уровень машиностроения определяется высокой оснащенностью его моделями, штампами, прессформами, приспособлениями, режущим, измерительным и вспомогательными инструментами и приборами, объединенными в общий комплекс технологической оснастки.
74089. Совершенствование организации производства и оценка ее экономической эффективности 237 KB
  Совершенствование организации производства и оценка ее экономической эффективности Основные пути развития организационных резервов Многообразие производственнотехнических условий работы промышленных предприятий определяет значение различных путей использования организационных резервов. Организационные резервы производства Для того чтобы разработать пути совершенствования организации производства в объединениях и на предприятиях необходимо оценить состояние и уровень организации производства. Состояние организации производства характеризует...
74090. Концепция организации и планирования производства на предприятии 77 KB
  Концепция организации и планирования производства на предприятии. Сущность организации производства Цель курса состоит в приобретении знаний и практических навыков экономических расчётов применительно к производственным и техническим решениям...
74091. Планирование и организация цикла создания и освоения новой продукции и технологии 938.5 KB
  В условиях присущей рыночному хозяйству конкуренции товаров и хозяйственных единиц предприятия особенно высокотехнологичные обновляют выпускаемую продукцию и совершенствуют способы ее производства...
74092. Техническая подготовка производства новых изделий 338.5 KB
  Техническая подготовка производства новых изделий Техническая подготовка производства включает в себя конструкторскую технологическую организационную подготовку производства а также освоение промышленного выпуска новых изделий. На этом этапе новое изделие проходит различные стадии его освоения от опытного образца полученного...
74093. Ғұндар және халықтардың орын ауыстыруы 33.55 KB
  Қытайдың ығыстыруымен ғұндар Алтай Сарыарқа арқылы Батыс Қазақстанға жылжыды. Тарихта бұл жылжу тек ғұндарға ғана тән құбылыс емес басқа да ірі тайпаларға да әсерін тигізді. Ғүндар Еділден өтіп алдарына сарматаландарды сала отырып Еуропаға енді.
74094. Абылай (Әбілмансұр) хан 33.02 KB
  Абылай хан 1711-1781 Қазақ Ордасының ханы қазақ мемлекетінің тарихындағы аса көрнекті мемлекет қайраткері арғы тегі Жошы хан бергі бабалары қазақ ордасының негізін салған ӘзЖәнібек одан соң еңсегей бойлы ер Есім хан Салқам Жәңгір хан. Оның баласы Әбілмансұр кейін қазаққа хан болып Абылай атанған ақтабан шұбырынды жылдарында жетім қалып үйсін Төле бидің қолына келеді. Абылай бастаған қазақ қолы жоңғар басқыншылырына бірнеше мәрте соққы берді. Сол кездегі ойрат басқыншыларына қарсы күрестің ең белсенді ұйымдастырушыларының біріне...
74095. Казак хандыгынын курылуы: ишки курылысы 29.99 KB
  XIΥXΥғасырларда Шығыс Дешті Қыпшақ Ақ Орда Әбілхайыр хандығы Жетісу Моғолстан мен Түркістан Қазақстанның отырықшыегінші ауданы аумағындағы қазақ рулары мен тайпаларының этникалық және саяси топтасуының күшейе түсті. Сонымен қатар Қазақ хандығы үш жүздің қалыптасуы өндіргіш күштердің дамуы көшпелі аудан мен отырықшыегінші аудандар арасындағы интеграция нәтижесінде өмірге келді. Олай болса Қазақстан аумағында біртұтас мемлекеттік Алтын Ордаға формальды түрде бағынып дербес мемлекет ретінде өмір сүрген Ақ Ордадан бастау алып...