29743

Урок та його характеристика, методичні підструктури уроку

Домашняя работа

Педагогика и дидактика

Для уроку як форми навчальної роботи властиві такі ознаки: Має строго позначені рамки навчального часу; На уроці як правило присутня постійний склад учнів приблизно одного віку і рівня підготовленості до навчальної роботи; Кожен урок відводиться на вивчення одного предмета; Урок має дидактичну структуру; Урок будується виходячи з цілей і завдань навчання і розвитку закономірностей і принципів навчального процесу; Творцем організатором і керівником уроку є вчитель педагог; Урок у своїй основі спрямований на навчання...

Украинкский

2013-08-21

20.42 KB

0 чел.

  1.  Урок та його характеристика, методичні підструктури уроку.

Урок — це складне педагогічне явище, витвір вчителя, на якому учні демонструють свої знання, уміння та навички. Для уроку, як форми навчальної роботи, властиві такі ознаки: - Має строго позначені рамки навчального часу;  - На уроці як правило присутня постійний склад учнів приблизно одного віку і рівня підготовленості до навчальної роботи;  - Кожен урок відводиться на вивчення одного предмета; - Урок має дидактичну структуру; -Урок будується, виходячи з цілей і завдань навчання і розвитку, закономірностей і принципів навчального процесу; -Творцем, організатором і керівником уроку є вчитель (педагог); - Урок у своїй основі спрямований на навчання, розвиток і виховання. Основні типи уроків у сучасній вітчизняній школі: · комбіновані (змішані) уроки; · уроки засвоєння нових знань; · уроки формування навичок і вмінь; · уроки узагальнення і систематизації знань; · уроки практичного застосування знань, навичок і умінь; · уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь.  Методична підструктура уроку, що розробляється учителем на основі дидактичної структури, характеризується більшою варіативністю. Так на одному уроці вона може пропонувати розповідь учителя, постановку запитань для перевірки сприйнятого, виконання вправ за зразком, вирішення задач та ін.; на іншому - показ способів діяльності, його відтворення учнями, розв'язування задач з використанням цього ж способу в нових, нестандартних ситуаціях та ін.; на третьому - розв'язування пошукових задач, з допомогою яких одержуються нові знання, узагальнення вчителя і т.д.  Все це свідчить про те, що практично неможливо дати єдину схему для всіх уроків з усіх навчальних предметів, що вивчаються в школі. Методична підструктура уроку на відміну від дидактичної - величина змінна. Число елементів в ній, їх номенклатура і послідовність визначаються учителем, виходячи із загальної дидактичної структури уроку і мети освіти, розвитку і виховання учнів. Методична підструктура уроку відображає основні етапи навчання і характер організації уроку.

  1.  Система методів проблеми навчання

У цій системі методи навчання групуються за кількома ознаками: за рівнем проблемності; за видами діяльності вчителя (методи викладу викладача - монологічне, показове, діалогічне; методи організації самостійної навчальної діяльності учнів - евристичний, дослідницький, програмований, алгоритмічний); за характером навчальної діяльності учнів (репродуктивна, продуктивна, частково-пошукова); по основним дидактичним цілям і функцій (організації, розвитку, освіти, спонукання і контролю). Така класифікація сприяє усвідомленому засвоєнню теорії методів; дозволяє науково обгрунтовано вибрати метод і свідомо його застосувати в потрібному місці і в потрібний момент. Специфіка маркетингових дисциплін висуває специфічні вимоги до методики та організації навчального процесу, залишаючи досить мало місця його традиційним формам (лекції + семінарські заняття), на перший план виступають поки що незвичні форми і підходи, передусім так званий аналіз ситуації. Суть методу полягає в тому, що студентам пропонується реальна ситуація або проблема, яка потребує вирішення. При цьому не задається яких-небудь готових стандартів рішення.

  1.  Методика закріплення вивченого матеріалу та повідомлення д/з

Закріплення вивченого матеріалу на заняттях може досягатися шляхом повторення чи виконання практичних завдань з використанням вивченого матеріалу. Для повторення може використовуватися впізнавання, коли сам викладач кілька разів повторює будь-яку думку, теза, визначення. Закріплення та вдосконалення знань відбувається і у вигляді самостійної роботи, а також в оповіданні викладача та прочитання книги . Опитування учнів на уроці може служити як цілям контролю засвоєння знань, так і цілям закріплення знань. Звичайною для школи формою опитування є розгорнутий усну відповідь, коли один учень відповідає біля дошки, а інші слухають. Інший тип опитування - фронтальний усний чи письмовий опитування групи учнів. У такому випадку ставляться більш конкретні питання, які потребують відносно короткого відповіді.

Вчитель повинен продумувати зміст домашнього завдання, щоб воно було конкретним, посильним для учнів. Домашнє завдання не можна давати наспіх, коли пролунав дзвоник уроку. На повідомлення і пояснення домашніх завдань відводять спеціальний час. Домашнє завдання не завжди може бути повідомлене в заключній частині уроку, а тоді, коли цього вимагає логіка навчального процесу. Важливим завданням учителя є: пояснити зміст роботи, прийоми і послідовність її виконання та оформлення результатів. Зміст багатьох домашніх завдань є логічним продовженням класної роботи. Домашні завдання не повинні перевантажувати учнів. У тому випадку, коли завдання складне, вчителю необхідно переконатися, наскільки учні зрозуміли його суть, оволоділи прийомами виконання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82265. Вера и знание, достоверность и сомнение. Диалектика веры и сомнения в процессе познания 32.72 KB
  В социальногуманитарных науках знание всегда сочетается с верой и сомнением так как вера ориентирована на преувеличение роли абсолютного момента в знании а сомнение – роли относительного – в нем. Вера присутствует в социальногуманитарных науках прежде всего в силу незавершенности познания социальных явлений как допущение возможности соответствия социальной реальности и его отражения в знании. Она также может присутствовать в социальногуманитарных науках: как вера ученогогуманитария в Бога ученый привносит в науку свою веру как его...
82266. Конструктивная роль веры как условия «бытия среди людей» (Л.Витгенштейн) Вера и верования 31.72 KB
  Витгенштейн Вера и верования. Вера возникает как необходимое следствие бытия среди людей утверждает Витгенштейн имеет социальнокоммуникативную природу. Вера – субъективная уверенность. Вера и знание имеют различные основания противоположно направленные.
82267. Вера и понимание в контексте коммуникаций. Вера и истина. Типы обоснования веры и знания. Соотношение веры и истины 36.66 KB
  Типы обоснования веры и знания. Одной из основных предпосылок философскометодологического анализа социальногуманитарного знания является рассмотрение научного познания в контексте культуры его связь с историческими особенностями и ценностными установками общества. Тема веры достоверности сомнения оказывается одной из фундаментальных в самых разных областях и на разных этапах научного познания. Соотношение различных духовноценностных установок веры и научного знания поразному влияло на развитие науки.
82268. Натуралистическая исследовательская программа 38.77 KB
  Сегодня вопрос об исследовательской программе или близком к ней понятии парадигмы в социальных науках сталкивается с двумя трудностями: 1 избрания масштаба исследования; 2 многообразия исследовательских программ господствующего сегодня в социальногуманитарных науках. Какие исследовательские программы парадигмы можно выделять 1 Классическая философия были ориентирована на природу и изучающие ее науки на следующую отсюда натуралистическую парадигму. Последователи натуралистической исследовательской программы полагают: либо предмет наук...
82269. Антинатуралистическая исследовательская программа и ее общенаучное значение 36.58 KB
  Природа остается в качестве предпосылки деятельности человека но культур центризмом не схватывается оставляя место натурализму Другой причиной жизненности натуралистической исследовательской программы является вызванное объективными социальными изменениями крушение классических рационалистических установок. Она по существу указала на границы натуралистической программы. Натуралистическая и антинатуралистическая программы направлены на изучение одного и того же объекта но в соответствии со своей методологией исследовательской программой...
82270. Применение натуралистической и антинатуралистической исследовательских программ ва социально –гуманитарных науках 33.52 KB
  В них присутствуют: натуралистическая парадигма общества основные варианты: механицизм физикализм биологизм географический детерминизм демографический детерминизм – общество понимается как жестко-детерминированная система обусловленная влиянием определенных природных факторов климата полезных ископаемых территории и т. оно рассматривается с редукционистских позиций; антинатуралистическая парадигма общества основные варианты: социологизм экономизм психологизм антипсихологизм – общество понимается как...
82271. Проблема разделения социальных и гуманитарных наук пол предмету, по методу, по предмету и методу одновременно, по исследовательским программам 34.01 KB
  В настоящее время считается что естественные науки и социально-гуманитарные науки имеют как общие так и различные характеристики. Естественные и социально-гуманитарные науки обладают всеми признаками науки как особого феномена познание нового наличие эмпирического и теоретического уровней оформленность в понятиях и т. Вместе с тем социально-гуманитарные науки отличаются от естественно-математических и технических наук по следующим основаниям: по объекту исследования – естественные науки изучают природную реальность т. то что существует...
82272. Методы социальных и гуманитарных наук 42.51 KB
  Абстрагирование важнейший метод научного постижения реальности. Результатом применения этого метода является абстракция. Наряду с абстрагированием важнейшим методом научного познания на эмпирическом уровне познания является индукция. Индукция это метод движения мысли от менее общего знания к более общему.
82273. Вненаучное социальное знание. Взаимодействие социальных, гуманитарных наук и вненаучного знания в экспертизах социальных проектов и программ 39.26 KB
  Взаимодействие социальных гуманитарных наук и вненаучного знания в экспертизах социальных проектов и программ. Эйнштейн ищут основания знания в философии и художественной литературе. Антифундаменталистская тенденция просматривается в истолковании всех важнейших областей научного познания: математического естественнонаучного гуманитарного. В то время как сциентизм базируется на абсолютизации рациональнотеоретических компонентов знания антисциентизм опирается на ключевую роль этических правовых культурных ценностей по отношению к идеалу...