29744

Методика складання навчальної робочої програми з навчальної дисципліни

Домашняя работа

Педагогика и дидактика

selfinstruction спрямована індивідуумом діяльність на самостійне одержання знань і або досвіду. Самонавчання самостійне утворення придбання систематичних знань у якійнебудь галузі науки техніки культури політичного життя і т. Сформованість у студентів навчальних мотивів образу мети та способів її досягнення знань і Основні структурні елементи уроку та їх характеристика. Забезпечення мотивації і прийняття учнями мети навчальнопізнавальної діяльності актуалізація опорних знань і умінь.

Украинкский

2013-08-21

19.3 KB

6 чел.

  1.  Методика складання навчальної робочої програми з навчальної дисципліни

В першому розділі розкривається роль і значення дисципліни у підготовці фахівців, уточнюється до якого циклу дисципліни вона належить, перелічуються забезпечуючі дисципліни і дисципліни, яуі вона забезпечує. Викладається мета дисципліни, яка має бути конкретною, щоб можна було визначити необхідний рівень володіння навчальним матеріалом. Зміст навчального матеріалу. Викладається логічно упорядкований і дидактично обгрунтований перелік основних питань з розподілом на розділи (нумеруються арабськими цифрами) і теми (номер теми складається з номеру розділу і порядкового номеру теми, які відокремлені крапкою). Зміст навчального матеріалу нормативної дисципліни повинен відповидати вимогам організацію педагогічного процесу. Орієнтовна тематика практичних (семінарських) занять. Наводяться основні цілі практичних (семінарських) занять та їх орієнтовна тематика. Орієнтовний перелік лабораторних робіт. Зазначаються основні цілі лабораторних робіт та їх орієнтовний перелік. Індивідуальні завдання. В розділі пропонуються можливі індивідуалъні завдання (курсові проекти і роботи, розрахунково-графічні роботи, реферати та ін.) та цілі цих завдань. Контрольні роботи. Рекомендується кількість і теми контрольних робіт з дисціпліни. Зазначаються основні цілі контрольних робіт. Робоча навчальна програма дисципліни складається на підставі відповідної навчальної програми дисципліни навчального плану, в ній може бути змінена послідовність, методика і ступінь повноти викладання окремих розділів, тем і питань залежно від особливостей спеціалъності, забезпечення навчально-методичною літературою, графіка навчального процесу тощо.

  1.  Методи самонавчання

Самонавчання (англ. self-instruction) - спрямована індивідуумом діяльність на самостійне одержання знань і (або) досвіду. Студент (лат.) - самонавчальний. Самонавчання, самостійне утворення, придбання систематичних знань у якій-небудь галузі науки, техніки, культури, політичного життя і т. п., що припускає безпосередній особистий інтерес займається в органічному поєднанні з самостійністю вивчення матеріалу. Основна форма Самонавчання - вивчення наукової, науково-популярної, навчальної, художньої та іншої літератури, преси. Самонавчання передбачає також можливість використання різноманітних допоміжних засобів: прослуховування лекцій, доповідей, концертів, фонозапису; перегляд вистав, кінофільмів, телепередач; відвідування музеїв, виставок, галерей. Однією з умов, що спонукає студентів до самонавчення, виступає дистанційна  освіта,  яка  з  кожним  роком  поширюється  у  світі. Дистанційна  освіта (Fernstudium) – це  систематично  організована форма самонавчання, де студентське дорадництво, презентація навчального матеріалу,  супервізорство  проводиться  командою  викладачів,  кожен  з  яких  несе певну  відповідальність. Отже, самонавчання може бути успішним, якщо виконується така педагогічна умова, як попередня організація самостійної роботи студентів. Самостійна робота студентів починається під керівництвом викладача, який на всіх етапах організації  самостійної роботи  виконує на  високому професійному рівні мотиваційну,  регулювальну,  контролюючу,  оцінювальну  функції.  Сформованість  у студентів  навчальних  мотивів,  образу  мети  та  способів  її  досягнення,  знань  і

  1.  Основні структурні елементи уроку та їх характеристика.

1. Організація початку уроку. Підготовка учнів до роботи на уроці. Повна готовність класу і устаткування, швидке включення учнів в діловий ритм. 2. Перевірка виконання домашнього завдання. Встановлення правильності і усвідомленості виконання домашнього завдання всіма учнями, виявлення прогалин та їх корекція. Оптимальність поєднання контролю, самоконтролю і взаємоконтролю для встановлення правильності виконання завдання і корекції прогалин. 3. Підготовка до основного етапу заняття. Забезпечення мотивації і прийняття учнями мети, навчально-пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань і умінь. Готовність учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності на основі опорних знань. 4. Засвоєння нових знань і способів дій. Забезпечення сприйняття осмислення і первинного запам'ятовування знань і способів дій, зв'язків і стосунків в об'єкті вивчення. Активні дії учнів з об'ємом вивчення; максимальне використання самостійності в добуванні знань і опануванні способів дій. 5. Первинна перевірка розуміння. Встановлення правильності і усвідомленості засвоєння нового учбового матеріалу; виявлення прогалин і невірних уявлень та їх корекція. Засвоєння суті засвоюваних знань і способів дій на репродуктивному рівні. Ліквідація типових помилок і невірних уявлень в учнів.  6. Закріплення знань і способів дій. Забезпечення засвоєння нових знань і способів дій на рівні вживання в зміненій ситуації. Самостійне виконання завдань, що вимагають вживання знань в знайомій і зміненій ситуації. 7. Узагальнення і систематизація знань. Формування цілісної системи провідних знань по темі, курсу; виділення світоглядних ідей. 8. Контроль і самоперевірка знань. 9. Підведення підсумків занять. Дати аналіз і оцінку успішності досягнення мети і намітити перспективу подальшої роботи. Адекватність самооцінки учня оцінці вчителя. 10. Рефлексія. Мобілізація учнів на рефлексію своєї поведінки (мотивації, способів діяльності спілкування). Засвоєння принципів саморегуляції і співпраці. 11. Інформація про домашнє завдання. Забезпечення розуміння мети, змісту і способів виконання домашнього завдання. Перевірка відповідних записів. Реалізація необхідних і достатніх умов для успішного виконання домашнього завдання всіма учнями у відповідності з актуальним рівнем їх розвитку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76929. Вспомогательный аппарат глазного яблока 179.9 KB
  Чувствительная иннервация осуществляется за счет глазничной ветви тройничного нерва при помощи: длинных ресничных ветвей из носоресничного нерва и подглазничного нерва от второй ветви пятой пары. Иннервация мышц происходит из глазодвигательного нерва: прямые мышцы верхняя нижняя медиальная нижняя косая подниматель верхнего века. Из отводящего нерва снабжается прямая латеральная мышца; из блокового верхняя косая; из лицевого нерва круговая мышца глаза. Их топография строение кровоснабжение иннервация.
76930. Органы вкуса и обоняния 180.85 KB
  Во вкусовых почках передних 2 3 третей языка обнаружен сладко чувствительный белок а в задней части горько чувствительный. Вкусовые вещества адсорбируются микроворсинками вкусовых сенсорных эпителиоцитов и в них сталкиваются с рецепторными белками клетки что изменяет проницаемость мембран вкусовых эпителиоцитов и генерирует импульс. На боковых поверхностях вкусовых клеток замыкаются: в области передних 2 3 языка терминали барабанной струны промежуточного нерва VII черепной пары; на задней 1 3 языка и слизистой неба и глотки ...
76931. Анатомия кожи и ее производных. Молочная железа: топография, строение, кровоснабжение, иннервация 191.33 KB
  В нем залегают корни волос потовые и сальные железы лимфоидные узелки иммунной системы. В сумку открывается проток сальной железы. Потовые glndule sudorifere это простые трубчатые железы в количестве 225 млн. По строению и функции потовые железы делятся на мерокриновые и апокриновые.
76932. Классификация желез внутренней секреции 181.69 KB
  Щитовидная и паращитовидные железы принадлежащие этой группе имеют энтодермальное происхождение и развиваются из эпителия глоточной части первичной кишки из закладки между 1й и 2й висцеральными дугами. В процессе развития формируется щитоязычный проток из дистальных отделов которого возникают доли и перешеек щитовидной железы после чего проток редуцируется. Паращитовидные железы развиваются из эпителия 34 висцеральных жаберных карманов глоточной кишки.
76933. Бранхиогенные железы 180.89 KB
  Внутри железы находятся дольки лежащие между фиброзными перегородками трабекулами. Размеры железы: поперечный 3060 мм продольный 50 мм высота перешейка 515 мм; масса железы 2530 г. Паращитовидные железы гландула паратиреоидеа верхние и нижние овальные тельца длиной 48 мм шириной 34 мм толщиной 23 мм.
76934. Неврогенные железы внутренней секреции: гипофиз, мозговое вещество надпочечника, и шишковидная железа – их строение, топография, функция, развитие 186.73 KB
  Эта энтодермальная структура растет в сторону головного мозга и его третьего желудочка проходя через формирующийся интраклиновидный синхондроз и его канал в полость черепа. Над гипофизом в нижней части промежуточного мозга располагается гипоталамус в составе зрительного перекреста зрительных трактов серого бугра с воронкой сосцевидных тел. Эпифиз входит в состав эпиталамической области промежуточного мозга и связан со зрительными буграми поводками и их треугольниками спайками. Он располагается в широкой борозде между верхними холмиками...
76935. Железы адреналовой системы 178.87 KB
  Интерреналовые тельца добавочные надпочечники возникают при развитии почек и надпочечников. Закладка располагается в задней стенке целома между первичными почками и возникает из мезодермальных клеток образующих корковое вещество почек и надпочечников. Мозговое вещество располагается в центре надпочечников и состоит из крупных клеток окрашиваемых солями хрома.
76936. Надпочечники. Происхождение и развитие гландула супрареналис 180.63 KB
  Из него развивается интерреналовая ткань которая дифференцируется в корковое вещество и добавочные надпочечники. В связи с тем что корковое вещество и гонады развиваются из общего источника мочеполовая складка между ними сохраняется структурная близость и функциональная взаимосвязь проявляющаяся выработкой половых гормонов в сетчатой зоне коры надпочечников. Под капсулой располагается корковое вещество состоящее из: клубочковой зоны вырабатывающей гормоны минералокортикоиды: альдостерон кортикостерон дезоксикортикостерон...
76937. Сосуды малого круга 180.57 KB
  Внутри легких артерии ветвятся также как и бронхи пока не возникает вокруг легочного ацинуса микрососудистое русло из которого путем последовательного слияния венул интраорганных вен возникают крупные легочные вены. В воротах легких на одну легочную артерию приходится две легочные вены: верхняя и нижняя. Легочные вены всего четыре пройдя через перикард вливаются в левое предсердие где и заканчивается малый круг.