29757

Методика вивчення навчальних досягнень учнів

Домашняя работа

Педагогика и дидактика

Запровадження 12бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів потребують розробки різнорівневих завдань. Основним видом оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне тому що тільки у межах відповідної мети в учнів формується цілісне сприйняття обєкта вивчення забезпечується ситність та наступність у засвоєнні знань можливість поступового їхнього опанування від нижчого до вищого рівня. Оцінюючи навчальні досягнення учнів враховують: характер відповіді учня: елементарна фрагментарна неповна повна логічна доказова...

Украинкский

2013-08-21

17.77 KB

14 чел.

  1.  Методика вивчення навчальних досягнень учнів.

Запровадження 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів потребують розробки різнорівневих завдань.

Основним видом оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне, тому що тільки у межах відповідної мети в учнів формується цілісне сприйняття об’єкта вивчення, забезпечується ситність та наступність у засвоєнні знань, можливість поступового їхнього опанування від нижчого до вищого рівня. Для тематичного оцінювання можна вибирати завдання, тести або запитання з різних блоків відповідних тем.

Оцінюючи навчальні досягнення учнів, враховують:

• характер відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча;

• якість знань: правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

• ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь та навичок;

• рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, систематизувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

• досвід творчої діяльності: вміння виявляти та розв’язувати проблеми, формулювати гіпотези;

• самостійність оціночних суджень.

За зазначеними орієнтирами і виділяють чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

І рівень – початковий. Учень здійснює пізнавальну діяльність під керівництвом вчителя; під час відтворення навчального матеріалу його відповідь елементарна або фрагментарна, зумовлена початковими уявленнями про предмет вивчення.

ІІ рівень – середній. Учень здійснює пізнавальну діяльність переважно під керівництвом вчителя, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності; здатний розв’язувати задачі за зразком, розуміє терміни і поняття, відтворює основні положення предмета.

ІІІ рівень – достатній. Учень здійснює пізнавальну діяльність переважно самостійно, при відтворенні навчального матеріалу його відповідь правильна, повна понять, явищ, закономірностей, зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки.

ІV рівень – високий. Учень здійснює пізнавальну діяльність  самостійно, з елементами творчості; відповідь його повна, логічна, містить власні судження; знання глибокі, міцні, узагальнені, системні; він вміє аналізувати проблему і знаходити шляхи її розв’язання, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтовувати, узагальнювати, застосовувати знання на практиці, може вести дискусію з конкретного питання з використанням між предметних зв’язків.

  1.  Структура проведення лабораторної роботи

Лабораторне заняття, яке проводять, як правило, під керівництвом науково-педагогічного працівника, особисто кожен студент здійснює натурні або імітаційні експерименти чи досліди, щоб практично перевірити й підтвердити окремі теоретичні положення навчальної дисципліни. Студенти мають набути практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, статкуванням, вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, оволодівають методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Структура: 1. Організаційна частина. 2. Вступний інструктаж 3. Самостійна робота 4. Підсумки, оцінювання учнів 5. Домашнє завдання. 

  1.  Характеристика мотивів навчальної діяльності

Мотивація – це внутрішня потреба людини.Мотивація –це елемент процесу навчання, результатом якого є навчальна діяльність, яка набуває для тих, хто навчається, кокретного змісту. Педагогу треба керувати нею. Соціальні мотиви: суспільне почуття обов’язку, необхідність ретельної підготовки до професійної діяльності. Пізнавальні мотиви: бажання вчитися, внутрішня потреба, інтерес до навчання. Мотиви відповідальності: відповідально вчитися, не займатися лишніми, не потрібними справами. Комукативні мотиви: почуття відповідальності за особисту діяльність і за успіх усієї групи. Мотиви перспективи: бажання краще завершити навчання, стати хорошим фахівцем


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

56106. Словник-довідник труднощів української мови (вживання архаїзмів та історизмів) 1.31 MB
  Головне - дати дітям поштовх до роздуму, викликати бажання підносити рівень культури власного мовлення, дбайливо поводитись з найбільшим скарбом народу - його мовою, самовдосконалюватися, інтелектуально зростати.