29757

Методика вивчення навчальних досягнень учнів

Домашняя работа

Педагогика и дидактика

Запровадження 12бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів потребують розробки різнорівневих завдань. Основним видом оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне тому що тільки у межах відповідної мети в учнів формується цілісне сприйняття об’єкта вивчення забезпечується ситність та наступність у засвоєнні знань можливість поступового їхнього опанування від нижчого до вищого рівня. Оцінюючи навчальні досягнення учнів враховують: характер відповіді учня: елементарна фрагментарна неповна повна логічна доказова...

Украинкский

2013-08-21

17.77 KB

13 чел.

  1.  Методика вивчення навчальних досягнень учнів.

Запровадження 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів потребують розробки різнорівневих завдань.

Основним видом оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне, тому що тільки у межах відповідної мети в учнів формується цілісне сприйняття об’єкта вивчення, забезпечується ситність та наступність у засвоєнні знань, можливість поступового їхнього опанування від нижчого до вищого рівня. Для тематичного оцінювання можна вибирати завдання, тести або запитання з різних блоків відповідних тем.

Оцінюючи навчальні досягнення учнів, враховують:

• характер відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча;

• якість знань: правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

• ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь та навичок;

• рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, систематизувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

• досвід творчої діяльності: вміння виявляти та розв’язувати проблеми, формулювати гіпотези;

• самостійність оціночних суджень.

За зазначеними орієнтирами і виділяють чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

І рівень – початковий. Учень здійснює пізнавальну діяльність під керівництвом вчителя; під час відтворення навчального матеріалу його відповідь елементарна або фрагментарна, зумовлена початковими уявленнями про предмет вивчення.

ІІ рівень – середній. Учень здійснює пізнавальну діяльність переважно під керівництвом вчителя, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності; здатний розв’язувати задачі за зразком, розуміє терміни і поняття, відтворює основні положення предмета.

ІІІ рівень – достатній. Учень здійснює пізнавальну діяльність переважно самостійно, при відтворенні навчального матеріалу його відповідь правильна, повна понять, явищ, закономірностей, зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки.

ІV рівень – високий. Учень здійснює пізнавальну діяльність  самостійно, з елементами творчості; відповідь його повна, логічна, містить власні судження; знання глибокі, міцні, узагальнені, системні; він вміє аналізувати проблему і знаходити шляхи її розв’язання, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтовувати, узагальнювати, застосовувати знання на практиці, може вести дискусію з конкретного питання з використанням між предметних зв’язків.

  1.  Структура проведення лабораторної роботи

Лабораторне заняття, яке проводять, як правило, під керівництвом науково-педагогічного працівника, особисто кожен студент здійснює натурні або імітаційні експерименти чи досліди, щоб практично перевірити й підтвердити окремі теоретичні положення навчальної дисципліни. Студенти мають набути практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, статкуванням, вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, оволодівають методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Структура: 1. Організаційна частина. 2. Вступний інструктаж 3. Самостійна робота 4. Підсумки, оцінювання учнів 5. Домашнє завдання. 

  1.  Характеристика мотивів навчальної діяльності

Мотивація – це внутрішня потреба людини.Мотивація –це елемент процесу навчання, результатом якого є навчальна діяльність, яка набуває для тих, хто навчається, кокретного змісту. Педагогу треба керувати нею. Соціальні мотиви: суспільне почуття обов’язку, необхідність ретельної підготовки до професійної діяльності. Пізнавальні мотиви: бажання вчитися, внутрішня потреба, інтерес до навчання. Мотиви відповідальності: відповідально вчитися, не займатися лишніми, не потрібними справами. Комукативні мотиви: почуття відповідальності за особисту діяльність і за успіх усієї групи. Мотиви перспективи: бажання краще завершити навчання, стати хорошим фахівцем


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25278. Деградація філософії К.Маркса у працях Ф.Енгельса у 80-90р XIX 28.5 KB
  Енгельса у 8090р XIX Послідовники Маркса не змогли утриматись на рівні адекватного розуміння його філософії. Типовим виявом цього стала для Енгельса абсолютизація специфічного для філософії XVIIXVIIIст. протистояння матеріалізму та ідеалізму поширюване ним на всю історію філософії звідти і проголошення питання про відношення матерії та свідомості основним питанням філософії а боротьби матеріалізму та ідеалізму основною рушійною силою історикофілософського процесу.
25279. Діалектичний та історичний матеріалізм – російсько-радянська вульгаризація Марксового матеріалістичного розуміння історії 27.5 KB
  Ця філософія вульгаризувавши і догматизувавши елементи Марксової філософії на базі ленінського принципу партійності постала як різновид тоталітарної філософії XXст. – так званого марксизмуленінізму що ніби знаменувала своєю появою революційний поворот у філософії і була в цьому ранзі проголошеною єдино правильною і єдино науковою філософією. Подоланню тоталітарного марксизмуленінізму великою мірою сприяла її критика в 1960х у дусі повернення до адекватного прочитання філософії Маркса молодим поколінням філософів у СРСР у...
25280. Західноєвропейський (Д.Лукач, група «Праксіс», К.Косік. Г.Маркузе, Ж-ПСартр) та радянський (Е.Ільєнков, Г.Братішев, П.Копнін, З.Кабадзе, Ж.Абдільдін) неомарксизм 60-70 рр 62 KB
  Неомарксизм – это особое течение общественной в том числе философской мысли 50–60х годов нашего века выражавшее тот большой интерес к творчеству Маркса и его философии который был характерен для этого периода. Речь идет не о новых исследованиях работ Маркса и не о новой интерпретации его творчества. Неомарксизм – это определенное теоретическое устремление найти при помощи Маркса ответы на животрепещущие вопросы современности. Как правило все они стремились понять насколько применимы взгляды Маркса к решению современных им проблем...
25281. Позитивізм ХІХ-ХХ ст. у Західній Європі та Російській імперії 34 KB
  Існує три історичні стадії позитивізму: перший€ класичний позитивізм другий€ позитивізм емпіріокритицизм і третій€ позитивізм неопозитивізм. Засновником позитивізму був О.Спенсер ще один представник першого позитивізму. Представниками ІІго позитивізму є Е.
25282. Философия прагматизма и неопрагматизма: основные идеи, их эволюция 36 KB
  опыте Мид социальный бихевиоризм и теория значения Неопрагмм К. Теория сомненияверы. наука сама на нее опирается Теория значения. Теория истины.
25283. ЭКЗИСТЕНЦИАЛИЗМ (Э.) 45 KB
  Альбер КАМЮ 19131960 Алжирский унивт. Альбер Камю 1913 1960. Особенностью философии Камю является то что у него нет систематизированного и всеохватывающего философского учения он занимается почти исключительно этическими проблемами. Основная философская работа Камю Миф о Сизифе открывается словами: Есть лишь одна действительно серьезная философская проблема: это самоубийство.
25284. Екзистеційна філософія у Східній Європі 25 KB
  Достоєвський. Достоєвський виступає проти будьякого насильства навіть якщо воно від імені Бога і проповідує шлях добровільного служіння людям задля досягнення земного раю . Достоєвський був палким прихильником релігії бо вважав що вона повністю ґрунтується на моральних мотивах а нерелігійне раціональне ставлення до світу провокує вседозволеність та аморалізм. Але Достоєвський розуміє релігію специфічно.
25285. Релігієзнавство як самостійна дисципліна гуманітарного знання встановлюється у другій половині ХІХ століття 38.5 KB
  Лише значні доробки в інших сферах знання щодо питання релігії сприяли постановці суто релігієзнавчих проблем. В контексті Просвітництва акумулювалася концепція яка стає відомою під назвою концепція природної релігії€ обмеженої лише розумом. Досвіди раціонального осмислення релігії які з’явилися у появі філософії релігії. Перші автори які торкалися проблеми релігії і їх дослідження з’являються в ХХІ ст.
25286. Проблема сутності релігії, її визначальні характеристики. Специфіка релігійного світосприйняття 29 KB
  Специфіка релігійного світосприйняття Походження слова релігія€: 1 Цицерон виводив релігію із relegere перечитувати перебирати. У нього релігія – це начитаність знання на відміну від неуцтва; 2 Лактанцій виводив назву релігія€ від основи ligo зв’язувати скріплювати сполучати. Релігія у нього – це зв’язок між Богом і людиною; 3 Августин – від основи religo поєднувати союз між двома істотами. Релігія розуміється як союз Бога із занепалою людиною.