29759

Засоби педагогічної діяльності

Домашняя работа

Педагогика и дидактика

Засоби навчання це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. До засобів навчання належать: підручники навчальні посібники дидактичні матеріали технічні засоби ТЗН обладнання станки навчальні кабінети лабораторії ЕОМ ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти виробництво споруди. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції мети змісту методів і умов навчального...

Украинкский

2013-08-21

18.48 KB

0 чел.

  1.  Засоби педагогічної діяльності

Засобами педагогічної діяльності є: 1) наукові (теоретичні і емпіричні) знання, за допомогою і на основі яких формується теза учнів; 2) тексти підручників чи воссоздаваемой учнем при спостереженні за освоюваним фактами, закономірностями, властивостями предметної діяльності , 3) в якості допоміжних засобів виступають технічні, комп'ютерні, графічні і т.д. Засоби навчання - це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди. Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.

2.Методичні поради до професійного самовдосконалення

Методичні поради щодо професійного самовдосконалення

Поняття професійне самовдосконалення вчителя містить у собі як складові елементи і самоосвіту, і самовиховання, і саморозвиток.

Завдання

Засоби самовдосконалення

Збагачення професійно значущих знань

Самоосвіта, вивчення наукової, науково-популярної літератури. Спостереження (та подальший аналіз) уроків і виховних акцій, проведених іншими вчителями, а також самоаналіз власного досвіду роботи.

Розвиток професійно-ціннісних орієнтацій

Аналіз власних педагогічних цінностей, участь у дискусіях, вивчення творів класиків педагогіки, художньої літератури і мистецтва, етики.

Розвиток мотивів діяльності

Самоаналіз мотивів творчої діяльності. Постійне підтримання власної мотивації.

Розвиток морального образу

Самовиховання у прямому значенні цього слова, прагнення реально проявити ці якості в діяльності, постійно контролювати свої вчинки, спілкування з учнями.

Розвиток професійного мислення

Читання педагогічної і психологічної літератури, самоаналіз уроків, розв’язання педагогічних задач і ситуацій, продумування багатьох варіантів розв’язування педагогічних задач. Розвиток професійних навичок, техніки, виконавчої майстерності. Різні варіанти практичного тренінгу, різні види вправ і відпрацьовування навичок.

Розвиток емоційно-вольової сфери

Постійний самоконтроль і тренування в керуванні своїми психічними станами, характером вираження своїх емоцій і переживань.

3. Методика проведення рольової гри

До активних форм навчання, які сприяють засвоєнню до 70% матеріалу, відносяться рольові ігри. Під час їх проведення розігруються ситуації, які студентам не траплялися у повсякденному житті. Кожна рольова гра може тривати декілька хвилин, за цей час студент має розіграти певну ситуацію всіма придатними для цього засобами. Метою рольових ігор є допомога студентам у дослідженні їх почуттів, думок та дій у вільній сприятливій обстановці. Рольові ігри можуть дати багатий матеріал для обговорення. Методика проведення:·   сформулювати проблему, яку буде ілюструвати рольова гра; визначити відповідно до сценічних ситуацій дійових осіб, їх кількість;·   вибрати спостерігачів рольової гри. Рольові ігри імітують реальні життєві події, тому вони повинні стосуватися проблем, на які немає однозначної відповіді. Викладач, не нав’язуючи своє бачення, може підкреслити ті моменти, в яких вдалося досягти згоди, і залишити відкритими ті, які потребують подальшого обговорення.