29781

Цепь посылки вызова абонента АТС по СЛ с коммутатора П-194М по принципиальной схеме

Шпаргалка

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Для обеспечения диапазонной кварцевой стабилизации частоты в возбудителе применена частотная автоматическая подстройка частоты генератора плавного диапазона по эталонному кварцевому калибратору источнику сетки опорных частот. Структурная схема возбудителя по назначению и принципу работы может быть разделена на три части: Тракт высокой частоты состоящий из генератора плавного диапазона частотного модулятора с компенсирующим усилителем и усилителя высокой частоты т. устройств обеспечивающих генерирование усиление и частотную...

Русский

2013-08-21

354 KB

3 чел.

Билет № 19

Вопрос 1. Цепь посылки вызова абонента АТС по СЛ с коммутатора П-194М по принципиальной схеме.

Вопрос 2. Структурная схема возбудителя (гетеродина) Р-409МА.

Вопрос 3. Контроль прохождения разговора между абонентами П-194М.

Вопрос 4. Подготовка к работе ЭТИ-64 (69). Выполнение норматива № 17.

Вопрос 5. Силы и средства связи мсб (тб).

1. Для посылки вызова телефонист подключает ВШ этой же шнуровой пары (абонентского комплекта вызывающего абонента) в абонентское гнездо требуемого абонента и переводит ключ ОВ в положение «вызов».

Этим телефонист отключает от шнуровой пары разговорный приборы и подключает к шнуру, а следовательно и к линии требуемого абонента вызывные приборы рабочего места.

Вызов с коммутатора может быть послан от одного из трех источников тока. Для этого ключ переключения источника вызова ИВ перевести в соответствующее положение.

При посылке вызова от индуктора ключ ИВ должен стоять в среднем положении. Телефонист вращает ручку индуктора и вызывной ток поступает по цепи: левый конец обмотки индуктора  пружины 6-7 ключа ИВ  пружины 5-4 ключа ИВ  первичная обмотка трансформатора ИКВ  шина И1  пружины 8-9 ключа ОВ  головка ВШ  пружина 4 абонентского гнезда  детали блока БЦВС  линия  ТА абонента  линия  детали блока БЦВС  пружина 1 абонентского гнезда  корпус ВШ  пружины 4-3 ключа ОВ  шина И2  пружины 10-11 ключа ИВ  пружины 13-12 ключа ИВ  правый конец обмотки индуктора.

Вызывной ток, проходя по первичной обмотке трансформатора ИКВ, индуцирует во вторичной обмотке Э.Д.С. под действием которой зажигается неоновая лампа, сигнализируя о прохождении вызова к абоненту. Потенциал зажигания порядка 50В.

При посылке вызова от ГВТ телефонист переводит ключ ИВ в положение ГВТ, ключ ОВ в положение «вызов». При этом на ГВТ подается питание 12В от аккумуляторной батареи, подключенной к коммутатору.

В результате работы ГВТ во вторичной обмотке трансформатора ГВТ в обмотке 5 индуцируется переменный ток с частотой 25-30 Гц, который проходит по цепи: верхний конец обмотки 5 ГВТ  фильтр подавления помех радиоприему  пружины 3-4 ключа ИВ  первичная обмотка трансформатора ИКВ шина И1  пружины 8-9 ключа ОВ  головка ВШ  пружины 4 гнезда  детали блока БЦВС  линия  ТА абонента  линия  детали блока БЦВС  пружина 1 гнезда  корпус ВШ  пружины 3-4 ключа ОВ  шина И2  пружины 10-9 ключа ИВ  фильтр подавления помех радиоприему  нижний конец обмотки У ГВТ.

При посылке вызова от сети переменного тока 127/220В телефонист переводит ключ ИВ в положение «сеть», ключ ОВ - в положение «вызов».

При использовании сети напряжением 127 В ток подается через предохранители на обмотку 1 трансформатора вызова. При использовании сети напряжением 220В ток подается на обмотки 1 и 2 трансформатора вызова, соединенные последовательно.

В обоих случаях во вторичной обмотке 1V трансформатора вызова индуцируется ЭДС 80-90 В, под действием которой протекает ток по цепи: верхний конец обмотки 1V трансформатора вызова  пружины 8-9 ключа ИВ  пружины 5-4 ключа ИВ  первичная обмотка трансформатора ИКВ  шина ИВ (далее прохождение см. выше рассмотренную цепь)  шина И2  пружины 10-11  13-14 ключа ИВ  нижний конец обмотки трансформатора вызова.

Вызов может быть послан и по опросному шнуру, для чего ключ ИВ необходимо привести в соответствующее положение и КВ ключ в положение «вызов». В этом случае вызывные приборы рабочего места подключаются к ОШ.

2. Для обеспечения диапазонной кварцевой стабилизации частоты в возбудителе применена частотная автоматическая подстройка частоты генератора плавного диапазона по эталонному кварцевому калибратору — источнику сетки опорных частот. Структурная схема возбудителя по назначению и принципу работы может быть разделена на три части:

  1.  Тракт высокой частоты, состоящий из генератора плавного диапазона, частотного модулятора с компенсирующим усилителем и усилителя высокой частоты, т. е. устройств, обеспечивающих генерирование, усиление и частотную модуляцию напряжения высокой частоты;
  2.  Эталонный кварцевый калибратор, состоящий из опорного кварцевого генератора, делителя частоты, формирователя и контура селекции, т. е. устройств, обеспечивающих формирование опорного сигнала;
  3.  Тракт сравнения и автоматической подстройки частоты, состоящий из устройств усиления и преобразования сигналов промежуточных частот и эталонного частотного детектора.

Возбудитель может быть поставлен в один из трех режимов работы:

  1.  Режим КАЛИБРОВКА, в котором производится коррекция шкалы возбудителя;
    1.  Режим НАСТРОЙКА, в котором производится первоначальная установка частоты генератора плавного диапазона;
    2.  Режим АПЧ — ВКЛ., в котором осуществляется работа на связь.

Рис.6.2.14. Структурная схема возбудителя (гетеродина).

I. Режим КАЛИБРОВКА

Напряжение с частотой 1 МГц от опорного кварцевого генератора через контакты реле Р1ф поступает на вход формирователя, где преобразуется в импульсное напряжение с амплитудой не менее 10В и длительностью на уровне 0,1 – 0,15 мкс, спектр которого богат гармоническими составляющими высоких порядков.

Контур селекции, настройка которого сопряжена с настройкой генератора плавного диапазона, выделяет одну из гармоник импульсного напряжения (с 52-й по 111-ю), если частота возбудителя, установленная по шкале, оканчивается на 5.

Сигнал разностной частоты: fПЧ-1 = fГПД nfЭТ = 8,5 МГц, усиливается в усилителе первой промежуточной частоты и преобразуется во втором смесителе в сигнал второй промежуточной частоты:  fПЧ-2 = fПЧ-1fкг2 = 1 МГц. с помощью кварцевого генератора № 2, настроенного на 7,5 МГц.

В тракте усиления второй промежуточной частоты осуществляется основное усиление и селекция сигнала, полученного в результате сравнения опорного и стабилизируемого напряжений.

Напряжение с выхода УПЧ-П смешивается с эталонным напряжением в усилителе низкой частоты, на выходе которого прослушивается тон разностной частоты (тон биений).

Путем перестройки ГПД в небольших пределах можно добиться нулевых биений, свидетельствующих о достаточно точном совпадении частот, и затем проверить точность установки частоты по шкале и, если это необходимо, откорректировать ее с помощью механического корректора шкалы.

II. Режим НАСТРОЙКА

Режим отличается от предыдущего тем, что сигнал от опорного генератора сигнала поступает на делитель частоты (Тг1Тг4), а затем на формирователь. В делителе происходит деление частоты опорного сигнала в 10 (5) раз. Необходимый коэффициент деления устанавливается путем коммутации сигнала опорного кварцевого генератора на первый или второй триггер делителя через контакты реле Р1Д, которое включается с помощью тумблера В4 при установке поддиапазона А и выключается при установке поддиапазонов Б и В.

III. Режим АПЧ ВКЛ.

Этот режим отличается от предыдущего тем, что напряжение ГПД промодулировано по частоте групповым сигналом и включена система автоматической подстройки частоты (АПЧ).

Задача системы АПЧ состоит в автоматической подстройке частоты ГПД по кварцевому калибратору, с тем чтобы обеспечить высокую стабильность среднего значения частоты выходного напряжения возбудителя.

Частотная модуляция ГПД возбудителя осуществляется изменением напряжения, подаваемого на частотный модулятор, выполненный на варикапе.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22995. Лінгвістичний аспект дослідження звукової будови мови 31 KB
  Третім аспектом у вивченні звуків є лінгвістичний який розглядає функції звуків у мові. Так скажімо опозиція [а] [и] [у] в українській мові є релевантною бо вона розрізняє значення слів дам дим дум. В англійській мові релевантною є опозиція [е] [л] [і] [і:] [з] [о:] [аз] [u:]: bet [bet] заклад парі but [b t] але крім bit [bit] кусок трошки beat [bi:t] бити удар bot [bot] личинка овода bought [bo:t] купив bat [bast] кажан boot [bu:t] черевик . Як бачимо в українській мові довгота чи короткість звука...
22996. Фонема, її функції, принципи виділення 31.5 KB
  Фонема її функції принципи виділення Фонема мінімальна звукова одиниця мови яка служить для розпізнавання й розрізнення значеннєвих одиниць морфем і слів. Отже звуки [а] [и] [у] [ґ] [г] в українській мові є окремими фонемами бо вони як свідчать вищенаведені приклади служать для розрізнення слів так само як звуки [е] [а] [і] [і:] [о] [з:] [ав] [и:] в англійській [а:] [а] в німецькій. Іншими словами фонема це мінімальна релевантна звукова одиниця. Фонема виконує дистинктивну від лат.
22997. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем 43 KB
  Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.
22998. Критерій класифікації голосних фонем 31 KB
  Однак описати голосні звуки за тембром дуже складну; через що найпоширенішою класифікацією голосних є артикуляційна тобто за ступенем просування язика вперед або назад і ступенем його підняття при їх творенні. За цими ознаками голосні поділяються на голосні переднього середнього та заднього рядів і низького середнього та високого піднесення. Більшість голосних це голосні переднього і заднього рядів. За положенням губ під час артикуляції звуків розрізняють лабіалізовані і нелабіалізовані голосні.
22999. Критерій класифікації приголосних фонем 43 KB
  Критерій класифікації приголосних фонем За акустичною ознакою співвідношенням голосу й шуму приголосні поділяють на сонорні й шумні. Шумні приголосні у свою чергу поділяються на дзвінкі й глухі. Глухі приголосні творяться тільки шумом. З артикуляційного фізіологічного погляду приголосні класифікують за місцем творення і способом творення.
23000. Склад та складоподіл 50.5 KB
  Склад та складоподіл Склад звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря мінімальна одиниця мовленнєвого потоку яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків. Існує три теорії складу: еспіраторна мускульна напруга та сонорна. еспіраторна теорія еспіраторне визначення складу. 3гідно з нею склад це звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.
23001. Синтагма. Енклітики і проклітики 28 KB
  Енклітики і проклітики У сучасних мовах трапляються випадки коли слова зберігаючи смислову самостійність втрачають наголос і примикають до інших слів об'єднуючись із ними спільним наголосом. Такі слова називають клітиками. Слова які втративши наголос приєднуються до наступних слів називають проклітиками а явище проклізою від гр. Ненаголошені слова що стоять після наголошених утворюючи з ними одне фонетичне ціле називають енклітиками а явище енклізою від гр.
23002. Граматична будова мови, морфологія та синтаксис 33 KB
  Граматична будова мови морфологія та синтаксис Граматика від лат. grammatike techne письмове мистецтво 1 будова мови система морфологічних категорій і форм синтаксичних категорій і конструкцій; 2 наука яка вивчає будову мови. Що стосується граматики як науки то розрізняють: 1 формальну яка вивчає граматичні форми та їх структуру і контенсивну семантичну яка вивчає значення цих форм і структур; 2 синхронічну що вивчає будову мови на певному умовно виділеному часовому етапі і діахронічну яка вивчає мовну будову в її...
23003. Граматичне значення і граматична категорія. Граматична форма 34.5 KB
  Граматичне значення і граматична категорія. Смислова структура повнозначного слова являє собою єдність лексичного значення індивідуального і тих абстрактних значень які характеризують видозміни його у зв'язках з іншими словами. Ці абстрактні значення що супроводять лексичне значення повнозначного слова в конкретному випадку його вживання називаються граматичними значеннями. Граматичне значення не є приналежністю одного слова воно об'єднує граматично цілі групи або й класи слів.