29879

Сущность, формы и виды инфляции. Социально-экономические последствия инфляции

Доклад

Банковское дело и рынок ценных бумаг

Инфля́ция повышение общего уровня цен на товары и услуги. В этом случае говорят что за прошедшее время покупательная способность денег снизилась деньги обесценились утратили часть своей реальной стоимости. Этому способствовал целый ряд факторов глобального порядка: быстрый рост товарного производства усложнение его структуры; системы цен и социальных трансфертов стали универсальными; изменилась практика ценообразования под влиянием монополистических предприятий резко снизилась сфера ценовой конкуренции. Повышение эффективности...

Русский

2013-08-21

14.69 KB

1 чел.

67. Сущность, формы и виды инфляции. Социально-экономические последствия инфляции.

Инфля́ция — повышение общего уровня цен на товары и услуги. При инфляции за одну и ту же сумму денег по прошествии некоторого времени можно будет купить меньше товаров и услуг, чем прежде. В этом случае говорят, что за прошедшее время покупательная способность денег снизилась, деньги обесценились — утратили часть своей реальной стоимости.

В современной экономике инфляция возникает как следствие целого комплекса причин (факторов), что подтверждает, что инфляция — не чисто денежное явление, а также экономический и социально-политический феномен. Инфляция зависит также от социальной психологии и общественных настроений. В этой связи справедлив термин «инфляционные ожидания»: если общество ожидает инфляцию, она неизбежно возникнет. В CC в. инфляция стала постоянным элементом рыночной экономики. Этому способствовал целый ряд факторов глобального порядка: быстрый рост товарного производства, усложнение его структуры; системы цен и социальных трансфертов стали универсальными; изменилась практика ценообразования под влиянием монополистических предприятий, резко снизилась сфера ценовой конкуренции. Повышение эффективности производства проявляется, как правило, не в снижении цен, а в росте массы прибыли и доходов участников производства.

Формы инфляции различаются по трем критериям: 1) по способам возникновения; 2) по характеру протекания; 3) по степени предсказуемости.

По первому критерию выделяют следующие формы инфляции.

Виды.

Ползучая (умеренная) — рост цен не более 10% в год. Сохраняется стоимость денег, контракты подписываются в номинальных ценах.

Экономическая теория такую инфляцию рассматривает как наилучшую, поскольку она идет за счет обновляемости ассортимента, она дает возможность корректировать цены, сменяющиеся условями спроса и предложения. Эта инфляция управляемая, поскольку ее можно регулировать.

Галопирующая (скачкообразная) — рост цен от 10-20 до 50-200% в год. В контрактах начинают учитывать рост цен, население вкладывает деньги в материальные ценности. Инфляция трудно управляемая, часто проводятся денежные реформы. Данные изменения свидетельствуют о больной экономике, ведущей к стагнации, то есть к экономическому кризису.

Гиперинфляция — рост цен более 50% в месяц. Годовая норма более 100%. Благосостояние даже обеспеченных слоев общества и нормальные экономические отношения разрушаются. Неуправляемая и требует чрезвычайных мер. В результате гиперинфляции производство и обмен останавливаются, снижается реальный объем национального производства, растет безработица, закрываются предприятия и происходит банкротство.

В зависимости от характера проявления различают следующие виды инфляции:

Открытая — положительный рост уровня цен в условиях свободных, нерегулируемых государством цен.

Подавленная (закрытая) — усиление товарного дефицита, в условиях жесткого государственного контроля за ценами.

В зависимости от причин вызывающих инфляцию выделяют:

Инфляцию спроса

Инфляцию издержек

Структурную и институциональную инфляцию

Прочие виды инфляции:

Сбалансированная — цены разных товаров меняются в одинаковой степени и одновременно.

Несбалансированная — цены на товары растут неодинаково, что может привести к нарушению ценовых пропорций.

Ожидаемая — позволяет предпринять меры защиты. Обыноч рассчитывается государсвенными органами статистики.

Неожидаемая

Импортируемая — развивается под воздействием внешних факторов.

Социально-экономические последствия

Инфляция оказывает влияние на объем национального производства. Например, гиперинфляция производства и обмена ведет к их остановке, что в свою очередь приводит к понижению реального объема национального производства, увеличению безработицы, закрытию предприятий и банкротству.

В экономике неравномерно перераспределяются доходы.

Для определения влияния инфляции на перераспределение доходов применяются показатели:

номинальный доход — это доход, выраженный по номинальной стоимости денег (например, оплата труда);

реальный доход:

показывает покупательную способность номинального дохода;

показывает количество товаров, которое можно купить на сумму номинального дохода в сопоставимых условиях цен.

Инфляция может быть предвиденной, т. е. рост цен предусматривается в федеральном бюджете и непредвиденной, которая может привести к неравномерному перераспределению доходов.

От непредвиденной инфляции теряют доходы:

держатели сбережений на расчетном счете (деньги обесцениваются и сбережения уменьшаются);

кредиторы (лица, выдавшие кредит), через некоторое время они ожидают возвращение кредита деньгами, которые потеряли свою покупательную способность. Чтобы компенсировать потери от инфляции, кредиторы устанавливают соответствующую процентную ставку по кредиту, чтобы покрыть свою потерю (убытки).

Поэтому различают:

номинальную процентную ставку (процентную ставку, зафиксированную в кредитном договоре);

реальную процентную ставку (номинальную процентную ставку, умноженную на уровень инфляции (вычитается уровень прироста цен в процентах).

Для предпринимателя важна реальная процентная ставка, т. е. доход, который у него останется даже в условиях инфляции.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83520. Поняття міжнародного спору 35.63 KB
  Міжнародний Суд ООН вбачає ознаки спору в обставинах за якими було висунуто деякі звинувачення проти ряду країн які їх відхилили консультативний висновок від ЗО березня 1950 р. Предметом міжнародного спору може бути зокрема правовий статус конкретної території розмежування державних кордонів втручання у внутрішні справи доступ до континентального шельфу тощо. Від спору слід відрізняти односторонні претензії.
83521. Види міжнародних спорів 35.18 KB
  Для міжнародного права істотним є розмежування спорів міжнародних та спорів що не мають такого характеру. У першому випадку Рада Безпеки ООН на підставі Розділу VII Статуту ООН має загальну виключну компетенцію для підтримання чи відновлення міжнародного миру та безпеки. У доктрині міжнародного права також застосовується поділ міжнародних спорів на правові юридичні в яких підставою претензій та заперечень на них виступають норми міжнародного права та політичні які ґрунтуються на політичних аргументах неправової природи. 36 Статуту спори...
83522. Засоби вирішення міжнародних спорів. «Спір і ситуація». Класифікація мирних засобів вирішення міжнародних спорів 38.21 KB
  Класифікація мирних засобів вирішення міжнародних спорів Статут ООН п. Стаття 33 Статуту ООН серед мирних засобів вирішення міжнародних спорів вказує переговори обстеження посередництво примирення арбітраж судовий розгляд звернення до регіональних органів або угод. Можна виділити дипломатичні погоджувальні та судові засоби вирішення міжнародних спорів.
83523. Дипломатичні засоби вирішення міжнародних переговорів. Безпосередні переговори і консультації. Добрі послуги і посередництво. Міжнародна примирлива процедура: слідчі і погоджувальні комісії 38.73 KB
  Переговори ведуться безпосередньо сторонами, які знаходяться у спорі. Проведення переговорів не вимагає участі третьої сторони (іншої держави, міжнародної організації). Ініціатива переговорів завжди належить сторонам спору, які тим самим здійснюють певний контроль над процесом його розв\'язання.
83524. Судові засоби вирішення міжнародних спорів. Міжнародний арбітраж як засіб мирного вирішення міжнародних спорів. Постійна палата третейського суду. Структура і компетенція Міжнародного Суду ООН 39.98 KB
  Постійна палата третейського суду. Структура і компетенція Міжнародного Суду ООН. Спробою інституалізації арбітражу було створення Постійної палати третейського суду на підставі положень Гаазьких конвенції 1899 р. Згідно зі Статутом Міжнародного Суду ООН кандидати у члени цього суду висуваються не державами а національними групами Постійної палати третейського суду тобто групами суддів Палати які представляють одну й ту саму державу.
83525. Вирішення спорів у міжнародних організаціях 39 KB
  Мирне вирішення міжнародних спорів надає широку компетенцію Раді Безпеки органу ООН який несе головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки ст. Також компетенцію в сфері мирного вирішення міжнародних спорів має Генеральна Асамблея ООН проте вона є обмеженою на користь Ради Безпеки. Держава яка не є членом OOН також може звернутися до Ради Безпеки або Генеральної Асамблеї з приводу будьякого спору в якому вона є стороною за умови що вона заздалегідь прийме на себе зобов\'язання за...
83526. Дипломатія і дипломатичне право 34.31 KB
  Дипломатичне право у свою чергу є сукупністю міжнародноправових норм що визначають правове положення та регулюють діяльність дипломатичних представництв держав.
83527. Органи зовнішніх зносин держав 36.52 KB
  Президент України відповідно до Конституції України забезпечу державну незалежність національну безпеку і правонаступник держави; представляє державу в міжнародних відносинах здійсни керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави веде переговори та укладає міжнародні договори України; приймає рішення про ви знання іноземних держав; призначає та звільняє голів дипломатичну представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відзивні грамоти дипломатичних представника іноземних держав; вносить до...
83528. Дипломатичні представництва. Поняття і види. Функції дипломатичних представництв 35.58 KB
  Функції дипломатичних представництв Дипломатичні представництва займають найвищу позицію серед закордонних органів зовнішніх зносин держави. Суттєвих відмінностей між посольствами та місіями немає але більшість держав обмінюються дипломатичними представництвами посольствами. дипломатичні представництва виконують наступні функції: представництво своєї держави в країні перебування; захист інтересів держави що акредитує та її громадян у країні перебування у межах що допускаються міжнародним правом; ведення переговорів з урядом держави...