30031

Багатоцільовий легкий броньований тягач

Дипломная

Производство и промышленные технологии

Вага машини 120 кН. ЗМІСТ Вступ 6 Призначення та загальний опис проектованої машини 7 Тактикотехнічна характеристика 10 Попередній тяговий розрахунок 25 Потужність двигуна і його зовнішня характеристика 26 Мінімальна швидкість руху машини.70 10 Економічна частина 76 12 Охорона праці 92 Висновки 102 Список джерел інформації 103 ВСТУП Метою даного випускного проекту бакалавра є частковий розрахунок машини із заданою масою і максимальною швидкістю легкого багатоцільового гусеничного тягача. З їх допомогою отримані...

Украинкский

2013-08-22

2.16 MB

11 чел.

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Факультет    ТМ  Кафедра КГМ ім. О.О. Морозова

Спеціальність 05050281  «Озброєння та військова техніка»

      До захисту допускаю

      Завідуючий  кафедри  

      _____Волонцевич Д.О.

             (прізвище,  ініціали)

      ____________________________

       (підпис, дата)

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра

Тема проекту: Багатоцільовий легкий броньований тягач

стверджена наказом по НТУ «ХПІ»  №____ від «___»__________20__р.  

Шифр проекту                  _________________________

          (група, номер теми за наказом)

Виконавець:   Козинець Олександр Володимирович

         (прізвище, ім’я, побатькові)

Керівник:              Медведєв Микола Григорович

         (прізвище, ім’я, побатькові)

Харків 2012

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ХПІ"

Факультет    ТМ  Кафедра КГМ ім. О.О. Морозова

Спеціальність 05050281  «Озброєння та військова техніка»

      СТВЕРДЖУЮ

      Завідуючий  кафедри                       ___________Волонцевич Д.О.

                 (підпис)

      

      

ЗАВДАННЯ

на виконання дипломного проекту

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра

студенту _Козинцю Олександру Володимировичу  гр. ТМ-38______

1. Тема проекту:   Багатоцільовий легкий броньований тягач

2. Зміст завдання: виконати технічне обґрунтування конструкції тягача; тяговий розрахунок; розрахунок складальної одиниці, спец завдання - співвісна торсіонна підвіска типу торсіон в трубі; економічну частину; охорону праці та навколишнього середовища.

3. Вихідні дані для виконання проекту: Багатоцільовий легкий броньований тягач. Вага машини - 120 кН. Номінальна швидкість 70 км/год. Максимальний кут підйому α = 35 °

4. Скласти звіт і виконати необхідні документи (технологічні, плакати) відповідно до плану виконання дипломного проекту.


             План виконання дипломного проекту

Етап. Найменування

Термін виконання

Прізвище

консультанта

1. Тяговий розрахунок

Медведєв М. Г.

2. Конструювання і розрахунок складальної одиниці спецзавдання

Медведєв М. Г.

3. Складальні креслення інших вузлів та їх розрахунки

Медведєв М. Г.

4. Робочі креслення деталей

Медведєв М. Г.

5. Розробка технологічної частини

Медведєв М. Г.

6. Економічна частина

Хаустова І. Є.

7. Охорона праці, екологічні питання та техніка безпеки

Максименко О. А.

8. Оформлення звіту і підготовка до захисту проекту

Медведєв М. Г.

Керівник проекту  _______________  ____________________

            (підпис)         (прізвище, ініціали)

Студент-дипломник  ______________   _________________

            (підпис)         прізвище, ініціали)

« ____»  ____________20__ р.

Найменування виробу,

об'єкта або теми

Найменування

документа

Фор-мат

Кільк.

арк.

При-

мітка

Загальні документи

Завдання на виконання ДП

А4

1

Звіт до ДП

А4

116

Конструкторські документи

Загальний вигляд багатоцільового легкого броньованого тягача

Складальне креслення

А1

1

Загальний вигляд підвіски

Складальне креслення

А1

1

Складальне креслення

підвіски

Складальне креслення

А0

1

Торсіонний вал

Робоче креслення

А1

1

Кінематична схема підвіски з рафіками: жорсткості підвіски

Кінематична схема

А1

1

Плакати

Зовнішня характеристика ДВЗ,

динамічний фактор

Графіки

А1

1

Розгінні характеристики

Графіки

А1

1

Гальмівні характеристики

Графіки

А1

1

ТМ-38.03.ВД

Прізвище

Підп.

Дата

Розроб.

Козинець О.В.

Багатоцільовий тягач легкого бронювання

 Відомість документів

Літ.

Арк.

Аркушів

Пров.

Медведєв М.Г.

Д

П

Б

1

1

НТУ «ХПІ»

каф.  КГМ ім. О.О.Морозова

Н.кон.

Істомін О.Є

Затв.

Волонцевич Д.О.

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Факультет    ТМ  Кафедра КГМ ім. О.О. Морозова

Спеціальність 05050281  «Озброєння та військова техніка»

      СТВЕРДЖУЮ

      Завідуючий  кафедри  

      ____________________________

            (прізвище та ініціали)

      ____________________________

        (підпис, дата)

ЗВІТ

ПРО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

     Тема проекту: Багатоцільовий легкий броньований тягач

Виконавець         ____________       Козинець О.В.

Керівник ДП                                 ____________         Медведєв М.Г.

                   (підпис)               (посада, ініціали та прізвище)

РЕФЕРАТ

Структура роботи:

  1.  Загальний обсяг – 107
  2.  Кількість рисунків  – 14
  3.  Кількість таблиць – 56

Мета даного проекту – модернізація легкого багатоцільового гусеничного тягача, шляхом встановлення на нього співвісної торсіонної підвіски.

У даному проекті, виконується тяговий розрахунок тягача, розрахунок співвісної торсіонної підвіски типу торсіон у трубі.

Ключеві слова:

Багатоцільовий тягач, співвісна торсіонна підвіска, торсіон в трубі.

 

ЗМІСТ

Вступ 6

  1.  Призначення та загальний опис проектованої машини 7
  2.  Тактико-технічна характеристика 10
  3.  Попередній тяговий розрахунок 25
  4.   Потужність двигуна і його зовнішня характеристика 26
  5.   Мінімальна швидкість  руху машини. Кінематичний діапазон  трансмісії 32
  6.  Перевірочний тяговий розрахунок 34
  7.    Динамічний фактор. Тягова характеристика 34
  8.    Час і шлях розгону (розгінні характеристики)  37
  9.  Розрахунок параметрів гальмування 48

6   Розрахунок параметрів підвіски. Побудова пружних характеристик 57

6.1        Розрахунок шліцьового з’єднання 62

7     Розрахунок  балансира 63

8     Розрахунок опорного катка 67

9     Розрахунок технологічного маршруту обробки торсіону……………...70

10     Економічна частина 76

12     Охорона праці 92

  Висновки 102

  Список джерел інформації 103

   

ВСТУП

Метою даного випускного проекту бакалавра є частковий розрахунок машини, із заданою масою і максимальною швидкістю - легкого багатоцільового гусеничного тягача.  Дана машина складається з наступних основних частин: корпуса, силової установки, баштової установки ТКБ-01-1, силової передачі (трансмісії), ходової частини, електрообладнання, опалювально-вентиляційної установки, устаткування і ЗІП. Уданому дипломному проекті проводиться розрахунок співвісної торсіонної підвіски. Крім того, попередній тяговий, перевірочний тяговий і економічний розрахунки. З їх допомогою отримані зовнішні характеристики нового двигуна, тягові та розгінні характеристики проектованої машини, які відображені на графіках. Складено технологічний процес виготовлення торсіона.

Розглянуто питання економічної доцільності. Також враховані вимоги охорони праці та навколишнього середовища на етапі проектування елементів конструкції.

1 ПРИЗНАЧЕННЯ І ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС ПРОЕКТОВАНОЇ МАШИНИ

Дана машина відноситься до класу легкоброньованих гусеничних тягачів, призначених для транспортування особового складу, форсування не великих водних перешкод і буксирування систем і причепів загальною масою до 6,5 т по суші. Прототипом цієї машини є Багатоцільовий тягач - легкого бронювання (БТ-ЛБ), розроблений і прийнятий на озброєння в 1964 році, що випускався на заводі ХТЗ.

Рисунок 1.1 - Багатоцільовий тягач - легкого бронювання (БТ-ЛБ)

           Конструкція шасі проектованої машини виконана на базі вузлів легкого багатоцільового гусеничного транспортера - тягача БТ-ЛБ. Основні частини шасі: корпус, енергетична установка, силова передача, ходова частина, електрообладнання, пневматична система і допоміжне обладнання.

Корпус виконаний із спеціальної сталі, суцільнозварний, водонепроникний. Силова передача (трансмісія), служить для передачі обертального моменту від двигуна до ведучих коліс. Трансмісія складається з головного фрикційних, проміжного редуктора, центрального кардана, головної передачі, бортових передач і гальм.

Трансмісія проектованої машини розташована спереду, а двигун розміщений в середній частині корпусу з деяким зміщенням до лівого борту щодо поздовжньої осі. Між трансмісійним відділенням і двигуном знаходиться відділення управління. За рахунок зміщення двигуна в бік лівого борту є прохід з відділення управління в десантне (вантажне).

У відділенні управління з лівого боку розміщується механік-водій, а праворуч від нього - командир машини. Відділення обладнане двома склоблоками, які в бойовій обстановці закриваються броньовими кришками. При цьому спостереження за дорогою механіком-водієм ведеться через три призмених оглядових прилади ТНПО-170А, центральний з яких може бути замінений приладом нічного бачення ТВН-2Б. Справа в носовій частині над місцем командира встановлена ​​броньовані конічна башточка ТКБ-01 кругового обертання.

Десантне (вантажне) відділення, розташоване у кормовій частині машини, обладнано для посадки 11-ти повністю екіпірованих піхотинців. Десант розташовується уздовж бортів машини на сидіннях, встановлених поверх паливних баків. Для посадки, десантування і вантаження майна використовуються двостулкові двері в кормовому бронелисті і два люки в даху десантного відділення.

Корпус машини зварений з катаних броньових листів і забезпечує захист екіпажу та десанту від куль ручної вогнепальної зброї, осколків артилерійських снарядів і мін малого калібру. Корпус виконаний герметичним, що дозволяє машині долати водні перешкоди уплав при номінальній вантажопідйомності до 2 т., рух на воді здійснюється за рахунок перемотування гусениць. Перед подоланням водної перешкоди в передній частині корпусу машини піднімається хвильовідбивний щиток, а ззаду з обох сторін опускаються і фіксуються гідродинамічні щитки. На даху машини встановлюється невелика труба для постачання повітря.

На випадок попадання всередину корпусу води для її відкачки є водовідкачуюча помпа.

Підвіска машини незалежна торсіонна симетрична (торсіон в трубі) з гідравлічними телескопічними амортизаторами на перших і останніх вузлах. Вона забезпечує машині хорошу плавність ходу по пересіченій місцевості. Такий вид підвіски дозволяє позбавиться від повертання машини на плаву, через не симетричне розташування опорних катків. Також спричиняє зниження ваги і спрощення конструкції.

Гусениця з ГМШ має ширину трака 350 мм, що створює відносно невеликий питомий тиск на грунт і забезпечує машині високу прохідність по ґрунтах зі слабкою несучою здатністю. Вибір гусеничної стрічки з гумо-металічним шарніром обумовлений пред'явленими вимогами щодо швидкості (70 км/год), а також низкою переваг якими вона володіє.

2 ТАКТИКО-ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТОВАНОЇ МАШИНИ

Таблиця 2.1 - Основні технічні дані

Тип

Швидкохідний гусеничний, плаваючий при номінальному завантаженні

Маса в робочому стані (без вантажу на платформі і екіпажа, але з комплектом ЗІП і повною заправкою   паливом експлуатаційними матеріалами), кг

12000

Маса розміщуваного устаткування і вантажу (вантажопідйомність), кг :

1.номинальная, при буксируванні причепів

2000

2.максимальная, при перевезенні вантажу без причепа

2500

Маса буксируваного причепа, кг, не більш

6500

Кількість посадочних місць, включаючи водія:

1.У кабіні

2

2.На платформі

8

Габаритні розміри, мм:

1.Довжина

6500

2.Висота

1855

Колія  (відстань між серединами гусениць), мм

2460

Продовження таблиці 2.1 – Основні технічні дані

База (відстань між осями крайніх опорних катків), мм

3700

Дорожній просвіт, мм

395-415

Координати центру тяжіння, мм:

1.Без водія і вантажу на платформі:

А) подовжня (від осі провідного колеса до корми)

2270-2290

Б) поперечна (від подовжньої осі транспортера вліво)

1-11

2. З водієм і вантажем на платформі 2000кг:

А) поздовжня (від осі провідного колеса до корми)

2550-2600

Б) поперечна (від поздовжньої осі транспортера)

0±10

Середній питомий тиск з номінальним вантажем на платформі на ґрунт (без урахування занурення гусениці), кгс/см

0,45

Мінімальний радіус повороту транспортера без причепа (теоретичний, по гусениці), м:

на нейтралі

1,25

на 1 передачі

2,5

на 2 передачі

7,5

на  3 передачі

13

на 4 передачі

21,35

на 5 передачі

29,3

Продовження таблиці 2.1 – Основні технічні дані

Таблиця 2.2 - Швидкості руху

Розрахункові швидкості руху при 2100 об/хв колінчастого валу двигуна, м/с:

на 1 передачі

2,058

на 2 передачі

5,015

на  3 передачі

7,878

на 4 передачі

12,377

на 5 передачі

19,444

Максимальна швидкість руху без причепа при нормальній вантажопідйомності, км/год, не менше

70

Максимальна швидкість при русі з причепом на шосе, км/год, не менше

50

Швидкість руху на плаву з номінальним завантаженням, км/год

10

Середня швидкість руху по сухій ґрунтовій дорозі середньої якості з вантажем на платформі і з причепом, км/год

42

Таблиця 2.3 - Експлуатаційні дані

(при русі по ґрунтовій дорозі середньої якості)

Середня витрата палива на 100 км. шляху, кг

90-110

Витрата масла в системі мастила двигуна від витрати палива %, не більш

2

Запас по паливу, км.

500

Продовження таблиці 2.1 – Основні технічні дані

Таблиця 2.4 - Подолання перешкод

Максимальний кут підйому при русі по сухому задерненому ґрунті, град:

1. З номінальним вантажем на платформі і причепом

30

2. З номінальним вантажем на платформі без причепа

30

Максимальний кут крену на сухому задерненому ґрунті, град

25

Водні перешкоди:

1. Завглибшки не більше 1,2 м з твердим (не в'язким) ґрунтом дна

Убрід

2.Завглибшки більше 1,2 м із завантаженням, що не перевищує номінальної вантажопідйомності

На плаву

Кут входу у воду, град

20

Кут виходу з води, град

15

Висота хвилі при подоланні водної перешкоди, м, не більш:

1. Убрід

0,15

2. На плаву

0,5

Час підготовки на плаву, мін, не більш

20

Продовження таблиці 2.1 – Основні технічні дані

Таблиця 2.5 Силова установка

Двигун

Модель, тип

ЯМЗ-240, 4х-тактный із займанням від стиснення

Число циліндрів

12

Номінальна потужність, к. с.

360

Номінальна частота обертання, об/хв

2100

Максимальний момент, що крутить, кгс*м

130

Частота обертання при максимальному моменті, що крутить, об/хв, не більш

1500

Частота обертання колінчастого валу двигуна на холостому ходу, об/хв:

1. Мінімальна

550-650

    2. Максимальна, не більш

2275

Системи живлення паливом і повітрям

Паливні баки

4 баки загальною місткістю 520л

Паливорозподiльчий кран

Трьохштуцерний

Ручний підкачуючий насос

РНА-1Т крильчатого типу, подвійної дії

Повітряний фільтр

Змішаного типу, складається з двох ступенів очищення: перша ступінь – суха інерційна з автоматичним видаленням пилу;

Продовження таблиці 2.1 – Основні технічні дані

Продовження таблиці 2.5 – Силова установка

друга ступінь – касети з дротяним набиванням, змоченим маслом

Система змазки

Тип

Під тиском і розбризкуванням

Тиск в масляній системі:

1. При номінальній частоті обертання колінчастого валу двигуна, кгс/см

4-7

2. При мінімальній частоті обертання колінчастого валу двигуна на неодруженому ходу, кгс/см, не менше

1

Масляні фільтри

Два, один – грубого очищення з елементом, що фільтрує, з металевої сітки; інший – тонкого очищення відцентровий з реактивним приводом

Масляний редуктор

Пластично-трубчастий

Заправна місткість масляної системи, л

28

Покажчик рівня масла

Сталева стрічка з мітками; встановлена в кришці шестерень розподілу справа

Система охолоджування

Тип

Закрита, рідинна, з примусовою циркуляцією

Продовження таблиці 2.1 – Основні технічні дані

Закінчення таблиці 2.5 – Силова установка

Радіатор

Пластинчасто-трубчастий

Температура рідини, що охолоджує, в двигуні °С

1. нормальна

75-98

2. максимально допустима

105

Заправна місткість системи охолоджування, л

55

Система підігріву

Підігрівач

Типу ПЖД-44Л, рідинний

Теплова продуктивність, ккал/ч

32000

Казан підігрівача

Зварної конструкції

Насосний агрегат

Включає вентилятор, водяний і паливний насоси і електродвигун

Подача палива

З паливного бака до паливного насоса самоплив, потім під тиском до форсунки, розташованої в пальнику казана

Паливний бачок підігрівача

Ємкістю 3л

Витрата палива, кг/ч

5-6

Займання палива

Свічкою розжарювання

Продовження таблиці 2.1 – Основні технічні дані

Таблиця 2.6 - Трансмісія

Зчеплення і проміжний редуктор

Тип зчеплення

Дводискове сухе, постійно замкнуте

З'єднання з колінчастим валом двигуна

Жорстке

Механізм включення зчеплення

Наполегливий вичавний підшипник

Привід управління зчепленням

Механічний важіль

Проміжний редуктор

Конічний одноступінчатий з приводом відбору потужності на трьох споживачів

Відбір потужності на водовідкачуючий насос, та інше додаткове устаткування

Через проміжний редуктор, встановлений на окремому валу із зчепленням

Головна передача

Тип

Двохпотокова, об'єднуюча в одному агрегаті конічну пару шестерень

Коробка передач

Число передач:

1. нормальних

П'ять передач вперед і одна назад

2. сповільнених

Чотири передач вперед (2,3,4,5), передача заднього ходу - прискорена

Продовження таблиці 2.1 – Основні технічні дані

Продовження таблиці 2.6 - Трансмісія

Тиск в масляній системі, кгс/см:

1. при номінальній частоті обертання колінчастого валу двигуна

1,5-4,5

2. при мінімальній частоті на холостому ходу, не менше

0,5

Масляний фільтр

Грубого очищення з металевим пластичним елементом, що фільтрує

Заправна місткість системи змазки головної передачі, л

21

Механізм повороту

Тип

Планетарно-фрикційний

Планетарні передачі

Дві, одноступінчаті

Число сателітів

3

Фрикціони

Постійно включені, багатодискові, сухого тертя

Гальма механізму повороту

Два. Плаваючого типу, стрічкові

Гальма зупинні

Два. Плаваючого типу, стрічкові

Привід управління настановними гальмами, мм

Механічний – важелями управління для повороту і гальмування на стоянці, пневматичний – від ножної педалі для гальмування машини і причепа в русі

Продовження таблиці 2.1 – Основні технічні дані

Закінчення таблиці 2.6 - Трансмісія

Бортові передачі

Тип

Одноступінчаті планетарні редуктори

Передаточне відношення

6

Таблиця 2.7 - Ходова частина

Рушій

Тип

Гусеничний

Тип зачеплення

Цівочне

Ведучі колеса:

1. розташування ведучіх коліс

Переднє

2. число зубчастих вінців на провідному колесі

2

3. число зубів на вінці

15

Направляючі колеса:

1. тип

Безпружинні

2. розташування

Заднє, на кривошипах

3. радіус кривошипа, мм

60

4. зовнішній діаметр колеса, мм

620

5. ущільнення підшипників колеса

Торцеве і лабіринтове

Кількість опорних катків

По 6 на кожному борту

Опорний каток

З алюмінієвого сплаву, зварний з обгумованим ободом

Зовнішній діаметр опорного катка, мм

670

Ширина обода катка, мм

140

Ущільнення підшипників катка

Торцеве і лабіринтове

Підвіска

Тип

Незалежна, торсіонна

Амортизатори підвісок

Чотири. Гідравлічні, двосторонньої дії, телескопічного типу; розташовані поодинці на балансирах передніх і задніх катків

Обмежувачі ходу катків

Чотири. Упори із спіральних пружин, поодинці для балансирів передніх і задніх катків

Число торсіонних валів

12

Таблиця 2.8 - Корпус (рама, кабіна, вантажна платформа)

Корпус

Конструкції, що несе, суцільнозварній із сталевих листів. Герметизований

Вантажна платформа

Закритого типу

Внутрішні розміри вантажної платформи

2605х1948х1150

Продовження таблиці 2.1 – Основні технічні дані

Таблиця 2.9 - Електроустаткування

Система проводки

Однопровідна

Напруга в мережі, В

24

Джерела електричної енергії

Акумуляторні батареї

Дві. Стартери, 6СТ-140Р

Генераторна установка

Генератор

Г-290і-о потужністю 3,75 кВт. Привід генератора

Реле-регулятор

Рр930-б

Споживачі електричної енергії

Електричний стартер

Типу 25.3708

Електродвигун підігрівача

МЕ-252

Свічка розжарювання підігрівача

Сн65-00-00

Електродвигун нагнітача

ЕД-25

Фари

Дві, ФГ-122Р з герметичним оптичний елементом

Світильники передні

Два, ГСТ-64-ЖЛ

Світильники задні

Чотири, ГСТ-64-КЛ

Фара-прожектор

ФГ-16И

Склоочисники

Два, СЛ-231Б

Клапан електромагнітний з форсункою і електронагрівачем палива

ПЖД-30-1015500-07

Продовження таблиці 2.1 – Основні технічні дані

Закінчення таблиці 2.9 - Електроустаткування

Обігрівачі скла

Два

Обігрiвнi оглядові прилади

ТНПО-170А, три для водія

Переговорний пристрій

Р-124 на три крапки

Електрообігрівне скло башти

Се1.000

Таблиця 2.10 - Допоміжні прилади

Вимикач батарей

ВБ-404

Вимикач звукового сигналу

ВК-322

Розетки

Три, ШР-51

Штепсельний роз'єм причепа

ПС-300

Вимикач стартера

ВК-322

Вимикачі плафонів і світильника КЛСТ-64

В-45

Вимикач свічки розжарювання отоплювача

ВН-45М

Перемикач режимів отоплювача

П-300

Контактор включення стартера

ТКС-101ДОД

Центральний перемикач світла

П-38

Ножний перемикач світла

П-53

Перемикач покажчиків повороту

П-118

Продовження таблиці 2.1 – Основні технічні дані

Таблиця 2.11 - Вимірювальні прилади

Вольтамперметр

ВА-340, магнітоелектричний

Термометр

ТУЕ-48-Т

Манометр

Два, ТЕМ-15

Манометр

ЕДМУ-6Н

Спідометр

Сп135

Діфманометр-тягонапоромір

ДТНМП-100-125

Таблиця 2.12 - Пневмосистема

Тип

Однопровідна

Робочий тиск в системі, кгс/см

6-7,9

Компресор

Непрямотічний, двоциліндровий, одноступінчатий, водяного охолоджування

Регулятор

АР11-3512010 з кульковими клапанами

Повітряні балони

Два, загальною розрахунковою місткістю 43л

Гальмівний кран

Діафрагментного типу, двосекційний: одна – для управління приводом гальм транспортера, інша – для управління приводом гальм причепа

Гальмівні камери

Діафрагментного типу

Продовження таблиці 2.1 – Основні технічні дані

Таблиця 2.13 Обладнання

Тягово-зчіпний пристрій

Тип

З двостороннім поглинаючим для амортизації пристроєм

Висота осі пристрою від ґрунту, мм

655-685

Робочий підресорений хід тягового крюка, мм:

1. вперед

30

2. назад

55

Насос, що водо відкачує

Тип

Вихровий, двосекційний

Продуктивність двох секцій, л/хв

400-450

Система обігріву

Опалювальний пристрій

Опалювальна вентиляційна установка ОВ-65Г

Таблиця 2.14 - Фільтровентиляційна установка (ФВУ)

Тип нагнітача

ВНСЦ-200, відцентровий з інерційним очищенням пилу

Фільтр-поглинач

ФТП-200М

3 ПОПЕРЕДНІЙ ТЯГОВИЙ РОЗРАХУНОК

Тяговий розрахунок виконується з метою визначення основних параметрів гусеничної машини, які забезпечують можливість прямолінійного руху її в заданих умовах.

Вихідні дані для тягового розрахунку транспортної гусеничної машини з дизельним двигуном і ступінчастою механічною трансмісією наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 -  Вхідні дані для розрахунку.

Найменування показника

Значення

Вага машини G, кН

120

Максимальна швидкість Vmax, км/ч

70

Максимальний кут підйому max, град.

35

Тип прицепа

гусеничний

Вага причепа Gп, кН

50

Максимальна швидкість руху з  причепом Vmax п, км/год

40

Висота машини Н, м

1,865

Ширина колії В, м

2,5

Кліренс h, м

0,4

Тип гусениці

Дрібноланчаста с РМШ

3.1 Потужність двигуна і його зовнішня характеристика

Максимальну потужність двигуна машини визначимо з умови прямолінійного руху ГМ без буксування на максимальній швидкості по дорозі з твердим покриттям при цьому:

Сумарний коефіцієнт опору прямолінійному руху:

- одиночної машини f=0,05 (рекомендується f=0,045…0,055);

- причепа f=0,05 (рекомендується f=0,05 для гусеничного и f=0,015 для колісного);

3.1.1 Коефіцієнт опору повітря:

k0=0,65 кг*м -3

3.1.2 Максимальна площа поперечного перерізу машини

F = (H - h) B = 3,662 м2

3.1.3 Коефіцієнт корисної дії:

         - циліндричної пари шестерень    ηц = 0,98

- конічної пари шестерень     ηк = 0,96

- планетарного ряда      ηп = 0,97

- підшипників та шарнірів     ηш = 0,99

3.1.4 Кількість пар зачеплень:

         - пар циліндричних шестерень    nц = 2

- пар конічних шестерень     nк = 2

- планетарних рядів      nп = 2

- підшипників та шарнірів     nш = 1

3.1.5  Загальний ККД трансмісії:
                                                                            

ηт = 0,808

3.1.6 ККД гусеничного рушія при русі без причепа и з причепом:

- для гумометалічного шарніра:

a1 = 0.98 * a2 = 0,012 с*м -1;                              a2 = 0,0076 с*м -1

ηг = a1 – a2 Vmax;                                                   ηгп = a1 – a2 Vп max

ηг = 0,747.                                                             ηгп = 0,847.

3.1.7 ККД машини на максимальній швидкості руху без причепа і з  причепом:

ηо = ηт ηг = 0,604;      ηоп = ηт ηгп = 0,684

3.1.8 Максимальна вільна потужність ДВЗ при русі з причепом:

NспN =  0G + ƒ0пGп) Vmax

NспN = 137,942 кВт

3.1.9 Максимальна вільна потужність ДВЗ:

NсN =  0G + kопF Vmax2) Vmax;

NсN = if (NсN > NспN, NсN, NспN);

NсN = 221,664 кВт.

3.1.10 Коефіцієнт втрат aΔ = 0,1…0,17 (менші коефіцієнти для ежекційної системи охолодження, більші - для вентиляторної)

aΔ = 0,17

3.1.11 Розрахункова ефективна потужність ДВЗ:

NeNp = ;

NeNp = 267,065 кВт.

3.1.12 Прийнята ефективна потужність ДВЗ:

NeN = 294 кВт.

Виходячи з отриманої в процесі розрахунку ефективної потужності, вибираємо для установки на машину двигун 3ТД-2 .

3.1.13 Потужність втрат у режимі максимальної потужності:

Δ NN = aΔ * NeN;

Δ NN = 50 кВт

3.1.14 Кутова швидкість колінчатого валу, відповідна максимальної потужності:

ωN = 210 рад*с -1

3.1.15 Мінімальна стійка кутова швидкість колінчатого валу:

ωmin = 50 рад*с -1

3.1.16 Втрати в залежності від кутової швидкості колінчастого валу:

- для ежекційної системи охолодження aN = 2;

- для вентиляторної aN = 3.

ΔNj = ΔNN;

3.1.17 Інтерполяційні коефіцієнти зовнішньої характеристики двигуна (рекомендовані значення – таблиця 3.1)

Таблиця 3.1 – Значення інтерполяційних коефіцієнтів

Тип двигуна

Коефіцієнт

Двохтактний дизель

0,8

1,2

1,0

Чотирьохтактний дизель

  1.  з передкамерою

0,7

1,3

1,0

  1.  з вихровою камерою

0,6

1,4

1,0

aω=-0,18; bω=3,2; cω=2,02.

3.1.18 Питома ефективна витрата палива в режимі максимальної потужності (рекомендується geN = 165…215 г*кВт-1*год-1),  приймаємо: geN = 214 г*кВт-1*год-1

3.1.19 Ефективні та вільні потужності і крутний момент, питома ефективна витрата палива (результати розрахунку – таблиця 3.2)

= ;

Ncj = Nej - ΔNj ;

Mej = ;  Mcj = ;

gej = geN

3.1.20 Кутова швидкість колінчатого валу, відповідна максимальному вільному крутному моменту:

ωMc=;

ωMc=153,425 рад*с-1

Таблиці 3.2 – значення величин: ωT,   NeT,   NсT,   МеT,   МсT,    geT, в залежності від ω.

ωT=

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

рад*с-1

1

50

50

50

50

50

51

51

51

51

51

NeT=

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

кВт

1

33

33

33

33

33

33

34

34

34

34

NсT=

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

кВт

1

32

32

32

32

33

33

33

33

33

33

МеT=

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Н*м

1

654

656

658

659

661

662

664

665

667

669

МсT=

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Н*м

1

641

642

644

645

647

649

650

652

653

655

geT=

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

г*кВт-1*год-1

1

229

229

229

229

229

228

228

228

228

228

Відповідно до даних представлених в таблицях 3.2 будуємо зовнішню характеристику ДВЗ представлену на рисунку 3.1

Рисунок 3.1 - Зовнішня характеристика ДВЗ

3.2 Мінімальна швидкість  руху машини. Кінематичний діапазон трансмісії

3.2.1 Коефіцієнт зчеплення:

(рекомендується φ = 0,8…1), приймаємо: φ = 0,95

3.2.2 Мінімальна швидкість руху:

Vmin = ;

Vmin = 1,604 м*с-1 

3.2.3 Кінематичний діапазон трансмісії:

dk = ;

dk = 8,839

3.3 Розподіл швидкостей руху. Вибір передаточних відношень трансмісії

3.3.1 Коефіцієнт відриву першої передачі:

(рекомендується аv = 2,0…2,5), приймаємо:   аv = 2,5

3.3.2 Максимальна швидкість руху на 1-й і 2-й передачах:

Vm1 = Vmin ;   Vm2 = аv Vm1;

Vm1 = 2,195 м*с-1;     Vm2 = 5,487 м*с-1;

3.3.3 Кінематичний діапазон трансмісії без урахування першої передачі:

dk2 =;   dk2 = 3,536

3.3.4 Знаменник геометричної прогресії:

q = ;                     q = 1,369

3.3.5 Кількість скорегованих передач                             р = 0.

3.3.6 Знайдемо необхідну кількість передач:

k =; k = 7

3.3.7 Приймаємо необхідну кількість передач:                         к = 7.

3.3.8 Швидкості руху машини на і-х передачах, які відповідають максимальній кутовій швидкості колінчастого валу ДВС:

Таблиця 3.3 - Значення максимальних швидкостей руху на передачах V:

VmT=

1

2

3

4

5

6

7

м*с-1

1

2,195

5,487

7,064

9,093

11,706

15,070

19,400

3.3.9 Радіус ведучого колеса:

(рекомендується Rвк = 0,25…0,32 м для легких, Rвк = 0,25…0,32 м для середніх і важких машин) приймаємо:    Rвк = 0,28.

3.3.10 Передаточні відношення трансмісії на і-х передачах:

і = 1…k ;

і =

Таблиця 3.4 - Значення передаточних відношень трансмісії і:

і0T=

1

2

3

4

5

6

7

1

26,790

10,716

8,324

6,466

5,023

3,902

3,031

3.3.11 Передаточні відношення:

- додаткового редуктора

ір = 1

- механізму повороту

іМП = 1

3.3.12 Передаточне відношення бортової передачі (при умові що вища передача в коробці передач - пряма)

= 3,031

3.3.13 Передаточне відношення коробки передач на і-х передачах:

= ;

Таблиця 3.5 - Значення передаточних відношень коробки передач іКПі:

ІКПT=

1

2

3

4

5

6

7

1

8,839

3,536

2,746

2,133

1,657

1,287

1,000

4 Перевірочний тяговий розрахунок

4.1 Динамічний фактор. Тягова характеристика

4.1.1 Поточне значення швидкості руху машини:

Vi,j =

4.1.2 Поточне значення ККД машини:

η0i,j = ηT (a1 – a2V i,j)

4.1.3 Поточне значення динамічного фактора:

Di,j =

Таблиці 4.1 - Значення динамічного фактора по передачам в залежності від швидкості руху машини Di,j:

V=

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

м*с-1

1

0,52

0,52

0,52

0,53

0,53

0,53

0,53

0,53

0,53

0,53

2

1,31

1,31

1,31

1,31

1,32

1,32

1,32

1,33

1,33

1,33

3

1,68

1,69

1,69

1,69

1,70

1,70

1,70

1,71

1,71

1,71

4

2,17

2,17

2,17

2,18

2,18

2,19

2,19

2,20

2,20

2,21

5

2,79

2,79

2,80

2,81

2,81

2,82

2,82

2,83

2,84

2,84

6

3,59

3,60

3,60

3,61

3,62

3,63

3,63

3,64

3,65

3,66

7

4,62

4,63

4,64

4,65

4,66

4,67

4,68

4,69

4,7

4,71

D=

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0,402

0,403

0,404

0,405

0,406

0,407

0,408

0,409

0,410

0,410

2

0,159

0,160

0,160

0,160

0,161

0,161

0,161

0,162

0,162

0,163

3

0,123

0,123

0,124

0,124

0,124

0,124

0,125

0,125

0,125

0,126

4

0,095

0,095

0,095

0,096

0,096

0,096

0,096

0,096

0,097

0,097

5

0,073

0,073

0,073

0,074

0,074

0,074

0,074

0,074

0,074

0,075

6

0,056

0,056

0,056

0,056

0,057

0,057

0,057

0,057

0,057

0,057

7

0,043

0,043

0,043

0,043

0,043

0,043

0,043

0,043

0,044

0,044

Рисунок 4.1 -  Динамічна характеристика

4.2 Час і шлях розгону (розгінні характеристики)

4.2.1 Коефіцієнт приведення обертових мас на і-х передачах (зрушення відбувається з 2-й передачі)

- для легких машин а = 1,2, b = 0.002

приймаємо:  а = 1,2

- для важких а = 1,15, b = 0.0015

                      b = 0.002

i = 2..k;  δi = a + b

Таблиця 4.2 - Значення коефіцієнтів приросту обертових мас δi:

δT=

1

2

3

4

5

6

7

1

0,000

1,430

1,339

1,284

1,250

1,230

1,218

4.2.2 Коефіцієнт приведення обертових мас причепа:

(рекомендується δп =1,15для гусеничного причепа и δп =1,1для колісного)

Приймаємо: δп =1,15

4.2.3 Коефіцієнт приведення обертових мас при відключеному від трансмісії ДВЗ, приймаємо:    δп = 1,2.

4.2.4 Час переключення передач, приймаємо: τ = 0,4с.

4.2.5 Коефіцієнти втраченої швидкості при переході з і-ї передачі на (і +1)-шу (опором повітря нехтуємо) при русі без причепа і з причепом:

і = 2…k – 1;

=;

=;

4.2.6 Початкова швидкість руху на (і +1)-й передачі без причепа і з причепом:

=;

=

Таблиці 4.4 - Значення початкових швидкостей руху на передачах без причепа і з причепом: , :

V0T=

1

2

3

4

5

6

7

м*с-1

1

0,00

0,00

5,32

6,90

8,93

11,54

14,91

Vп0T=

1

2

3

4

5

6

7

м*с-1

1

0,00

0,00

5,32

6,90

8,93

11,54

14,91

4.2.7 Шлях пройдений за час перемикання передачі в КП з і-ї на (і +1)-шу при русі без причепа і з причепом:

;

if

Таблиці 4.5 - Значення шляху за час перемикання передачі в КП з і-ї на (і +1)-шу при русі без причепа і з причепом:

SтT=

1

2

3

4

5

6

7

м

1

0,00

0,00

2,16

2,79

3,61

4,65

6,00

VтпT=

1

2

3

4

5

6

7

1

0,00

0,00

2,16

2,79

3,60

0,00

0,00

м

4.2.8 Поточне збільшення часу розгону при русі без причепа і з причепом:

i = 2…k ;

j = 1…nрасч - 1

Таблиці 4.6 - Значення збільшення часу розгону по передачам при русі без причепа і з причепом,

 Δt =

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

2

0,004

0,004

0,004

0,004

0,004

0,004

0,004

0,004

0,004

0,004

3

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

5

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

6

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

7

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Δtп = 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

2

0,006

0,006

0,006

0,006

0,006

0,006

0,006

0,006

0,006

0,006

3

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

5

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

6

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

7

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4.2.9 Час розгону на і-ій передачі при русі без причепа і з причепом:

Таблиці 4.7 - Значення часу розгону на і-ій передачі при русі без причепа і з причепом , :

tΣT=

1

2

3

4

5

6

7

с

1

0,00

2,69

1,29

2,27

4,35

9,76

23,18

tпΣT =

1

2

3

4

5

6

7

с

1

0,00

3,98

1,98

3,73

4,21

0,00

0,00

4.2.10 Поточне значення часу розгону при русі без причепа і з причепом (результати розрахунків - див. таблиці 4.10, 4.11)

4.2.11 Поточне прирощення шляху розгону при русі без причепа і з причепом:

=if;

=if

Таблиці 4.8 - Значення збільшень шляху розгону по передачам при русі без причепа і з причепом , :

ΔS=

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

2

0,005

0,005

0,005

0,005

0,005

0,005

0,005

0,005

0,005

0,005

3

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

5

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

6

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

7

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

ΔSп=

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

2

0,008

0,008

0,008

0,008

0,008

0,008

0,008

0,008

0,008

0,008

3

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

5

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

6

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

7

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4.2.12 Шлях розгону на першій передачі при русі без причепа і з причепом:

Таблиця 4.9 - Значення шляху розгону на і-ій передачі при русі без причепа і з причепом , :

SΣT=

1

2

3

4

5

6

7

м

1

0,00

8,51

8,04

18,26

45,25

131,49

391,65

SпΣT=

1

2

3

4

5

6

7

м

1

0,00

12,49

12,33

30,10

41,05

0,00

0,00

4.2.13  Поточне значення шляху розгону при русі без причепа і з причепом (результати розрахунків - див. таблиці 3.10, 3.11)

;

=

4.2.14 Поточне значення швидкості руху без причепа і з причепом (результати розрахунків - див. таблиці 4.10, 4.11)

0…nрасч - 1

= if;

= if

Таблиці 4.10 - Значення часу і шляху розгону по передачах залежно від швидкості руху машини без причепа - , , :

V =

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

2

0

1,31

1,31

1,31

1,32

1,32

1,32

1,33

1,33

1,33

3

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

5

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

6

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

7

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

t =

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

2

0

0

0,01

0,01

0,01

0,02

0,02

0,03

0,03

0,03

3

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

5

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

6

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

7

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

S =

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

2

0

0

0,01

0,01

0,02

0,02

0,03

0,03

0,04

0,04

3

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

5

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

6

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

7

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Таблиці 4.11 - Значення часу і шляху розгону по передачах залежно від швидкості руху машини з причепом - , ,:

Vп =

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

2

0

1,31

1,31

1,31

1,32

1,32

1,32

1,33

1,33

1,33

3

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

5

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

6

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

7

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

tп =

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

2

0

0,01

0,01

0,02

0,02

0,03

0,04

0,04

0,05

0,05

3

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

5

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

6

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

7

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Sп =

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

2

0

0,01

0,02

0,02

0,03

0,04

0,05

0,06

0,06

0,07

3

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

5

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

6

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

7

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Рисунок 4.2 - Розгінна характеристика.

Рисунок 4.3 - Розгінна характеристика.

5 Розрахунок параметрів гальмування

Процес гальмування машини можна представити таким, що з декількох етапів. Час реакції механіка-водія, протягом якого він усвідомлює необхідність гальмування і переходить до безпосередніх дій, залежить від індивідуальних якостей і кваліфікації механіка-водія (Т = 0,3 ... 1,5 с). У період часу Т спрацьовує гальмівний привід, але ще не працюють самі гальма. Цей час залежить від типу гальм, конструкції та технічного стану приводу (Т = 0,05 ... 0,4 с). Після спрацьовування привода починають працювати гальмівні механізми. Протягом часу Т = 0,3 ... 0,7 с збільшується гальмівна сила і відповідно уповільнення машини, яке наприкінці періоду досягає максимуму. Цей максимум може обмежуватися, наприклад, повним блокуванням гусениць, що відповідає аварійному (екстреному), гальмуванню. Протягом часу Т уповільнення залишається постійним до зупинки машини.

5.1 Визначимо шлях гальмування машини, який є одним з основних показників її гальмівних властивостей. В період часу Т12  машина рухається з початковою швидкістю, наприклад, Vmax, шлях, який вона при цьому пройде:

S2= Vmax12);

5.2 Час реакції водія приймаємо:                            Т1 = 0,9 с;

5.3 Час спрацювання приводу гальм приймаємо:  Т1 = 0,2 с.

S2=16,7∙(0,9+0,2)= 18,37 м.

5.4 Час спрацювання приводу гальм при гальмуванні з причепом:

Sп2=11,1∙(0,9+0,2)= 12,21 м.

Після спрацьовування гальмівного механізму уповільнення наростає пропорційно часу. Гальмування відбувається на ґрунті з високим коефіцієнтом зчеплення.

Приймаємо коефіцієнт зчеплення  φ=0,8;

5.5 Тоді час  Т3 приймаємо Т3=0,5 с - величина шляху гальмування.

S3= Vmax∙Т3-φgТ3²/6

5.6  Час збільшення тормозної сили приймаємо:  T3=0,5 c.

S3=16,7∙0,5-0,8∙9,8∙0,5²/6= 8,02 м.

5.7 Час збільшення тормозної сили при гальмуванні з причепом:

Sп3=11,1∙0,5-0,8∙9,8∙0,5²/6= 5,22 м.

5.8 В кінці цієї ділянки швидкість машини:

V3=Vmax- φgТ3/2;

V3=16,7-0,8∙9,8∙0,5/2= 14,74 м/с.

5.9 В кінці цієї ділянки швидкість машини при гальмуванні з причепом:

Vп3=11,1-0,8∙9,8∙0,5/2= 9,14 м/с.

На останньому етапі відбувається гальмування з постійним уповільненням. Швидкість машини зменшується від V3 до нуля за час T4. Розіб'ємо діапазон швидкості (V3…0) на ряд інтервалів і позначимо: Vi и Vi+1 – відповідно початкова та кінцева швидкості машини на даному інтервалі, ΔSi,i+1 і  ΔTi,i+1 – відповідно шлях і час проходження інтервалу. Для знаходження шляху проходження інтервалу прирівняємо роботу гальмівної сили зміні кінетичної енергії машини (нехтуючи опором повітря та енергією обертових мас, які на цьому етапі заблоковані):

ΔSi,i+1=(Vi²- Vi+1²)/(2φg)

Рівність роботи гальмівної сили зміні кінетичної енергії для машини з причепом приводить до співвідношення:

ΔSi,i+1=(Vi²- Vi+1²)/(2φg)∙(1+Gп/G(1+δп))

5.10 Час проходження відповідного інтервалу:

ΔTi,i+1=2∙ΔSi,i+1/(Vi+Vi+1)

Результати розрахунків представлені в таблиці 5.1 та в таблиці 5.2.

Таблиця 5.1 - Гальмівні характеристики ГМ на останній ділянці гальмування.

V, м/с

ΔSi,i+1

ΔTi,i+1

14,74-12,74

3,51

0,255

12,74-10,74

2,99

0,255

10,74-8,74

2,49

0,256

8,74-6,74

1,98

0,256

6,74-4,74

1,46

0,254

4,74-2,74

0,95

0,254

2,74-0

0,48

0,35

Таблиця 5.2 - Гальмівні характеристики ГМ з причепом на останній ділянці гальмування.

V, м/с

ΔSпi,i+1

ΔTпi,i+1

9,14-8,14

2,09

0,242

8,14-7,14

1,85

0,242

7,14-6,14

1,61

0,242

6,14-5,14

1,36

0,241

5,14-4,14

1,12

0,241

4,14-3,14

0,88

0,242

3,14-2,14

0,64

0,242

2,14-1,14

0,4

0,244

1,14-0

0,16

0,281

5.11 Загальний час і шлях гальмування від швидкості V3 до зупинки машини знайдемо зі співвідношень:

5.12  При гальмуванні без причепа:

S4= 13,86 м;  T4= 1,88 с;

5.13  При гальмуванні з причепом:

S4= 10,11 м;  T4= 2,22 с;

5.14 Повний час і шлях гальмування від швидкості Vmax (для машини з причепом - від швидкості Vп max) до зупинки машини визначаємо за формулою:

T= T1+T2+T3+T4;

S= S2+S3+S4;

5.15  При гальмуванні без причепа:

S= 18,37+8,02+13,86= 40,25 м;

T= 0,9+0,2+0,5+1,88= 3,48 с.

5.16  При гальмуванні з причепом:

S= 12,21+5,22+10,11= 27,54 м;

T= 0,9+0,2+0,5+2,22= 3,82 с.

 

За результатами розрахунків побудовані гальмівні характеристики, тобто графіки часу і шляху гальмування в функції швидкості машини, при русі без причепа і з причепом, представлені відповідно на рисунку 4.3 (графік часу гальмування у функції швидкості), рисунку 4.1 (графік шляху гальмування в функції швидкості ), рисунку 4.4 (графік часу гальмування в функції швидкості при русі з причепом) і рисунку 4.2 (графік шляху гальмування в функції швидкості при русі з причепом).  

.

Рисунок 5.1 - Графік шляху гальмування в функції швидкості

Рисунок 5.2 - Графік шляху гальмування в функції швидкості при русі з причепом

Рисунок 5.3 - Графік часу гальмування в функції швидкості

Рисунок 5.4 - Графік часу гальмування в функції швидкості при русі з причепом

6 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ТОРСІОННОЇ ПІДВІСКИ. ПОБУДОВА ПРУЖНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

Торсіонна підвіска являє собою направляючий пристрій з пружним елементом, що працює на кручення. Як пружний елемент застосовують торсіонний вал. Як направляючий пристрій використовується балансир. Розрахунок торсіонної підвіски полягає у визначенні кутів виставки та радіусів балансирів, а також діаметру і довжини торсіонів, які будуть забезпечувати необхідну плавність ходу.

Проектується торсіонна підвіска  машини  масою G=12000кг, число опорних катків на один борт n=6, діаметр опорного катка  Dк=670, радіус балансира Rб=360, кліренс h=400мм, вісь торсіона  розташована від днища на відстані b=50мм, період вільних подовжньо-кутових коливань  підресореної частини машини Тφ=1с, довжина торсіона і труби т=ℓтр=0,91м , Rк=335.

Рисунок 6.1 - Кінематична схема підвіски

6.1 Визначаємо статичне положення балансира

β=arcsin((h+b-Rк)/Rб)= arcsin((0.4+0.05-0.335)/0.36=18,63°

6.2 Визначаємо момент інерції підресореної частини машини

Iц.т.=G/g×α(0,06β2L2H2)=12000/9.8×0.6(0,06×1,152×6,52×1,8652)=50130кгм2

6.3 Визначаємо приведений модуль жорсткості підвіски

mk=2π2× Iц.т./ Тφ2=2×6.28×50130/1×10,465=9,485H

6.4 Визначаємо статичний хід катка

fк.ст.=G/2n× mk=120000/12×94860=0.105м

6.5 Визначаємо статичний кут закручування торсіону

sin(φcт.+β)= fк.ст. / Rб+sin(β)=0,105/0,36+0.32=0,612

φcт.+β=arcsin(0,612)=37,73°

φcт.=37,73-18,63=19,1°=0,332рад.

6.6 Визначаємо величину сумарної крутильної жорсткості торсіону

φcт.Сφк ст. Rбcos β            Рк ст.=120000/12=10000H

Сφ = Рк ст. Rбcos β/ φcт. =10000×0,36×cos 18,63/0,332=10275,2Нм/рад.

6.7 Визначаємо крутильні жорсткості торсіона і труби

1/ Сφ=1/ Ст+1/ Стр.=3/2 Ст           Ст=1,5 Сφ=15412,8

6.8 Визначаємо діаметр торсіону

Ст=G×Ip/ℓт    Ip=0,1d4

Ст=G×0,1d4/ℓт

Стт/0,1G

d====0,036м

6.9 Визначаємо розміри перерізу труби

Стр=2 Ст=2×1,5 Сφ=3Сφ

Стр=G Ip тр/ ℓтр        Ip тр=0,1D4(1-α4)     

D====0,052м=52мм

Внутрішній діаметр труби dтр=0,8D=0,8×52=41,6мм  

Приймаємо dтр=42мм

6.10 Визначаємо товщину стінки труби і середній радіус стінки труби

t=(52-42)/2=5  Rc=(D+dтр)/2×2=23,5мм

6.11 Знаходимо проміжок між торсіоном і трубою

∆=( dтр- dт)/2=(0,042-0,036)/2=0,003м

6.12 Визначаємо положення балансира,коли дорожній просвіт зменшується удвічі, тобто місце установки жорсткого упору

sinα'=(h/2+b- Rк)/ Rб=(200+50- 335)/ 360=-0,2361

α'=-13,7°

6.13 Визначаємо найбільший кут закручування

φmax.= φcт.+ β=19,1+18,63=37,73°

6.14 Визначуваний найбільший момент, торсіону що закручує

Мт max.φ φmax.10275,2(37,73)=6762,9Нм

6.15 Визначаємо найбільше що дотичне, що направляє в торсіоні

τ т max.= Мт max./Wp= Мт max./0,2=6762,9/0,000009=751,43мПА

6.16 Визначаємо найбільше що дотичне, що направляє в трубі

τ тр max.= Мт max./0,2D3(1- α4)= 6762,9/0,2×0,0523×

× (1-0,41)=407403614,5ПА=407,4Мпа

6.17 Перевіряємо стінку труби на стійкість.  Згідно формули  Е.Шверина критична напруга

τ кр.=0,248Е(1+0,45t/Rc)(t/ Rc)1,5=0,248×2×1011×(1+0,45×5/23,5)( 5/23,5) 1,5= 5500 мПА

Запас стійкості    ny= τ кр/ τ тр max=5500/407.4=13,5

Задамо крок зміни  ψ", рівний 0,1 рад і побудуємо пружну характеристику підвіски. Результати розрахунку наведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 - Пружна характеристика підвіски

ψ", рад

ψ", °

N, кН

h, м

0,1

5,73

3,37

0,03

0,2

11,46

6,39

0,062

0,3

17,19

9,19

0,095

0,4

22,92

11,9

0,13

0,5

28,65

14,59

0,165

0,6

34,38

17,35

0,201

0,7

40,11

20,26

0,237

0,8

45,84

23,41

0,273

0,88

51,57

26,31

0,308

Рисунок 6.2 - Пружна характеристика підвіски

6.3 Розрахунок шліцьового з’єднання

Шліцьові з'єднання мають високу навантажувальною здатністю і створюють меншу концентрацію напружень у валах, а отже забезпечують більш високу витривалість останніх, створюють кращу центровку деталей на валах. Розрахунок шліцьових з'єднань виконується зазвичай як перевірочний по напругам зминання:

σ=2Т/(dcZhlφ) ≤ [σсм], де Т – розрахунковий крутний момент, Н·мм;

Т= 6762900 Н·мм

dc – середній діаметр шлицевого з'єднання, мм;

dc=0,5(D+d)=0,5(42+36)= 39 мм;

D =42 мм – діаметр вершин шліців;

d =36 мм – діаметр впадин шліців;

Z=51– число шліців;

h – висота поверхні контакта, мм;

h=0,5(D-d)-fb-fc= 0,5(42-36)-0,4-0,4= 2,2 мм;

де fb = fc =0,4 мм – довжини фасок на шліцях;

φ – коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу навантаження між шліцами φ=0,7;

] – допустиме напруження на зминання робочих поверхонь;

Допустима напруга на зминання робочих поверхонь для нерухомого з'єднання і помірно навантажених з'єднань;

]=200, МПа;

σ=2·6762900/(39·51·2,2·80·0,7) = 55,1 Мпа≤100 МПа

7 РОЗРАХУНОК БАЛАНСИРА

Однією з важко навантажених деталей підвіски є балансир рисунок – 7.1 Він являє собою колінчату вісь, що складається з трьох ділянок:

1) вісь опорного катка; 2) коліно балансира; 3) вісь балансира.

Рисунок 7.1 - Балансир

I небезпечний переріз:

  1.  режим прямолінійного руху:

;    

  1.  режим повороту:

;     

II небезпечний переріз:

  1.  режим прямолінійного руху:

  1.  режим повороту:

III небезпечний переріз:

  1.  режим прямолінійного руху:

  1.  режим повороту:

8 РОЗРАХУНОК ОПОРНОГО КАТКА

8.1 Розрахунок підшипників опорного катка

       Рисунок 8.1 - Схема підшипників опорного катка

8.1.1 Складемо рівняння моментів:

Так  як    то приймаємо X = 1,Y = 0,2;

8.1.2 Визначаємо еквівалентне навантаження підшипника 313:

8.1.3 Знаходимо робочий ресурс підшипника 313:

;

8.1.4 Знаходимо робочий ресурс підшипника 312:

;

8.1.5 Знаходимо робочий ресурс підшипника 312:

8.2 Розрахунок шини опорного катка

Вхідні дані:

E1=2,1·1011Па – модуль пружності гусениці і катка;

E2=10·106Па - модуль пружності катка;

Rок=0,67м  – радіус катка;

b=0,14м  – ширина обода;

n0=1 – кількість ободов;

R=0,67м – зовнішній радіус гумового кільця;

r=0,62м – внутрішній радіус гумового кільця;

Розрахунок на контактні напруги проводиться за формулою Бєляєва-Герца:

Знаходимо модуль пружності:

Визначимо статичне навантаження на обід опорного катка:

Розрахунок дотичних напружень:

9 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОГО МАРШРУТУ ОБРОБКИ ТОРСІОНУ

9.1 Пружним елементом проектуємої підвіски є торсіон рисунок 11.1 - сталевий стрижень певної довжини, що працює на скручування. Один з його кінців жорстко закріплений на корпусі, а інший кінець з'єднується з балансиром. Торсіон працює на скручування сприймаючи момент від балансира при наїзді на нерівності. Поздовжня та бокова сили на торсіон практично не діють, оскільки сприймаються його опорами.


Рисунок 9.1 - Вал торсіонний

Даний вид пружного елемента має масу переваг в порівнянні з іншими типами пружних елементів, до числа яких можна віднести: відносно малу вагу, простоту конструкції, довговічність, зручність компонування (в даному випадку використовується схема підвіски - торсіон в трубі, яка дозволяє зменшити довжину торсіонного валу, а також виконати підвіску співвісної). Але крім переваг тосіони мають і недоліки, одним з головних недоліків вважається складність виготовлення та обробки. Сучасна технологія повинна забезпечити високі межі пружності і міцності цих деталей, їх стійкість до утворення тріщин. З цією метою застосовують поверхневе зміцнення стрижнів торсіонних валів (накатку роликами, термообробку), усунення можливих концентраторів поверхневої напруги (шліфування і полірування), пластичну осадку і т.д. Подібні операції використовують, звичайно, і при виготовленні витих пружин, а також листових ресор. Але вартість торсіонів при цьому часто виявляється більшою.

11.2 Технологічний маршрут обробки торсіона

000 Заготівельна.

005 Фрезерно-центрувальна.

Фрезерувати торці: 1 і 7.

010 Токарна  (чорнова).

Точити поверхні: 2,13,14,15,16,17.

015 Токарна  (чорнова).

Точити поверхні: 8,9,10,11,12.

020 Токарна (чистова).

Точити поверхні: 2,13,14,15,16,17.

025 Токарна (чистова).

Точити поверхні: 8,9,10,11,12

030 Контроль проміжний.

035 Шліцефрезерна.

Фрезерувати поверхню: 4.

040 Шліцефрезерна.

Фрезерувати поверхню: 5.

045 Термообробка.

050 Круглошліфувальна.

Шліфувати поверхні: 12,13,14.

055 Шліфувальна.

Шліфувати поверхню:4.

060 Шліфувальна.

Шліфувати поверхню: 5.

065 Накатування роликами для зміцнення.

Накатувати поверхні: 12,13,14.

070 Полірувальна.

Полірувати поверхні: 13.

075 Заневолювання торсіона.

080 Клейміння.

Клеймити торець: 1.

085 Контроль магнітно-дефектоскопічний.

090 Контроль остаточний.

100 Обмотка ізоляційною стрічкою.

Наведена послідовність обробки є орієнтовною. Вона різна на різних заводах в залежності від програми (серійності) випуску, конструктивних особливостей деталі та інших факторів.

10 ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

Метою економічної частини даного проекту є економічна оцінка та аналіз технічних рішень, які приймаються у процесі виконання проекту та їх впливу на витрати з виробництва розробляється конструкції, а також на показники освоєння її виробництва.

При цьому вирішуються наступні завдання:

  1.  Побудова структурно-елементної моделі базової конструкції;
  2.  Побудова структурно-елементної моделі впроваджуваної конструкції;
  3.  Визначення собівартості базової конструкції та її основних елементів;
  4.  Визначення собівартості нової конструкції і її основних елементів;
  5.  Визначення витрат і термінів технічної підготовки виробництва виробу.

10.1.1 Побудова структурно елементної моделі базової конструкції

00-01     Підвіска

01-01      Балансир

01-02      Опорний каток

01-03       Торсион

01-04       Кронштейн

10.1.2 Побудова структурно елементної моделі впроваджуваної конструкції

00-01     Підвіска

01-01      Балансир

01-02      Опорний каток

01-03       Торсион

01-04       Кронштейн

01-05       Упор  

10.2 Визначення собівартості базової конструкції

Собівартість окремих деталей

,

де:

G – конструктивна маса деталі, кг  

Ц – оптова ціна матеріалу, грн/кг

КИ  – коефіцієнт використання матеріалу

Т – трудомісткість виготовлення деталі, нормо-хв

S0 – основна заробітна плата, яка припадає на одну нормо-год трудомісткості, грн/нормо-год

Вн – відсоток позавиробничих витрат, %

К1 – коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати з підготовки матеріалу, витрати на допоміжні матеріали і зворотні відходи, які відраховуються з пункту витрат на виробництво

К2 – коефіцієнт, що враховує премії та прогресивки, додаткову зарплату, відрахування соцстрахування і т.п.

Коефіцієнт К1 визначається за формулою

,

де відсоток від величини витрат за статтею калькуляції «Основні матеріали та сировина»:

РТ – транспортно-заготівельних витрат;

РВ – витрат на допоміжні матеріали;

В0 – зворотних відходів.

Коефіцієнт К2 визначається за формулою

,

де відсотки від основної заробітної плати виробничих робітників:

D – додаткової зарплати;

Роб – витрат на утримання та експлуатацію обладнання

Ри – витрат на зношування спецінструменту і оснащення

Цр – загальновиробничих витрат;

Зр – загальногосподарських витрат;

Рпр – інших виробничих витрат;

Ос – відсоток відрахування на соціальне страхування від суми основної та додаткової заробітної плати.

Дані для розрахунку коефіцієнтів К1 и К2 приведені у таблиці 12.1.
Таблиця 10.1 - Непрямі витрати за собівартістю

Позначення

витрат

РТ

РВ

В0

D

Ос

Роб

Ри

ЦР

ЗР

РПР

ВП

Величина %

3

10

6

15

47

700

30

300

500

20

25

Знаходимо коефіцієнти

Трудомісткість виготовлення деталі визначається в залежності від маси і методу виробництва заготовки за формулою:

Лиття:                                  

Гаряча штамповка:           

Холодна штамповка:       

Собівартості деталей наведені в таблиці 12.2


Номер деталі

Найменування деталі

Конструктивна маса, кг.

Кількість деталей в констр. , шт.

Марка матеріала.

Оптова ціна матеріала грн/кг.

Метод отримання заготівлі.

Коеф. використання матеріала

трудомісткість виготовлення

нормо-хв

Основна зарплата на

1 нормо-годину

Собівартість деталі грн/шт

Сума грн.

01-01

Балансир

35,3

1

Ст30ХГТ

3

Гор.

штамп

0,68

56.1

2,61

199,5

199,5

01-02

Опорний каток

84

1

Ст20ХГНА

2,8

Гор. штамп

0,73

89,29

2,61

492

492

01-03

Торсион

28,3

1

Ст45ХН2МФА-Ш

3,3

Прокат

0,72

7.487

 2,7

168,6

168,6

01-04

Кронштейн

12,7

1

Ст20ХГНА

2,6

Лиття

0,64

17.1

   3

80,14

80,14

01-05

Упор

7,4

1

СТ45ХГТ

2,6

Гор.

штамп

0,65

24,22

2,94

63,8

63,8

Всього

1004,04

Таблиця 10.2 - Визначення собівартості деталей базової конструкції


10.2.1 Визначення собівартості вузла кріплення балансира тягача:

,

де:

Ci – собівартість i-тої деталі

ni – кількість деталей у даній складальної одиниці

Пj – ціна покупних виробів

nj – кількість покупних виробів

КТ – коефіцієнт, що враховує витрати на транспортно-заготівельні роботи при доставці покупних виробів;

Кс – коефіцієнт, що враховує витрати на матеріали (кріплення, заклепки, електроди), енергію та інші прямі матеріальні витрати  Кс=1,02…1,04

Тс – трудомісткість складання вузла (визначається за формулою в хв.)

,

де:

Gc – маса даної складальної одиниці або комплекту настановних деталей, кг

D – кількість деталей в складальної одиниці, шт.

К – кількість виконуваних кріпильних з'єднань, шт.

L – загальна довжина зварних швів, м

m – кількість точок зварювання, шт.

Z – кількість заклепок, шт.

10.2.2 Трудомісткість складання вузла кріплення балансира

;

Собівартість вузла кріплення балансира тягача

 


Таблиця 10.3 Собівартість складальної одиниці

Номер деталі

Найменування деталі

Кількість на виріб,шт

Маса,кг

Вид з'єднань вхідних деталей складальних одиниць.

Трудомісткість складання складальних одиниць, хв .

Собівартість вхідних деталей і складальних одиниць, грн.

Позавиробничі витрати,грн.

Сума,грн.

01-01

Складання

Підвіска

1

250

кріпильні

67,96

1004,04

329,75

1333.79


 Розрахунок собівартості базової конструкції здійснюється на підставі середньої питомої собівартості 1-го кг маси елементів, по яких знайдена собівартість:

Ck = Cy Ck

 де:

 Cy – середня питома собівартість 1-го кг маси основних елементів конструкції, грн / кг;

 Ck – конструктивна вартість всієї конструкції, грн.

  Середня питома собівартість:

 де:

   m – кількість найменувань основних елементів конструкції, за якої знайдено собівартість;

   Ci, Gi, ni – відповідно собівартість (грн / шт), конструктивна маса (кг) кількість в конструкції (шт) елементів i - того найменування.

10.3 Розрахунок зміни собівартості конструкції залежно від проектних рішень

Зміна марки матеріалу.

 Провести заміну матеріалу балансира з Сталі 30ХГТ на сталь марки 20ХГТ з =52г/см3; Ц=2,4 грн/кг.

  Зміна собівартості:

См=V(1Ц1-2Ц2)+ТS0К2/60(1+(Bn/100)),

 де:

       V – об’єм деталі, см3;

        1 і 2 – щільність марки матеріалу, що застосовується відповідно до і після заміни його марки, кг/см3;

     Ц1 і Ц2 – оптова ціна матеріалу відповідно до і після заміни його марки, грн/кг;

        Зміна маси конструкції:

Т – зміна трудомісткості виготовлення внаслідок заміни матеріалу, хв;

  трудомісткість виготовлення:

для балансира (30ХГТ)

Т1=8,27G10,537

для балансира(20ХГТ)

Т2=8,27G20,537

Об'єм балансира становить V=488 см3;

   Результати розрахунків зводимо в таблицю 12.4

Таблиця 10.4 -  Зміна витрат на виробництво при впровадженні пропонованих рішень.

Вид зміни конструкції

№ елемента

Найменування елемента

Зміна витрат

Нові елементи конструкції що вводяться

01-01

Балансир

-30,96

10.4 Визначення витрат і термінів технічної підготовки виробництва вироби.

Технічна підготовка виробництва (ТПВ) являє собою комплекс організаційно-технічних заходів щодо створення конструкції вироби та освоєння його виробництва.

Витрати на проведення ТПВ визначаються залежно від кількості найменувань розроблених (що вводяться) або змінених елементів конструкції, включає:

– витрати на конструкторську підготовку виробництва - 1-й етап ТПВ;

– витрати на розробку технологічних процесів і нормування трудових і

   матеріальних витрат у виробництві - 2-й етап;

– витрати на проектування і виготовлення технологічного оснащення та

   нестандартного обладнання (НСО) для виробництва виробів - 3-й і 4-й

   етапи ТПВ;

– витрати, пов'язані з переплануванням обладнання, придбанням нового і

   реалізацією замінного обладнання в цехах у зв'язку зі зміною

   конструкції випущених виробів - 5-й етап ТПВ;

В цілому витрати визначаються за формулою:

;

 де:

        n0, n3, nc, nn – кількість найменувань елементів конструкції відповідно нововведених, запозичених з інших конструкцій, стандартних і покупних;

     nи – кількість найменувань деталей і складальних одиниць, конструкція яких змінилася;

    K3, Kc, Kn – коефіцієнти приведення відповідно до оригінальних - запозиченим, стандартним, покупним елементам, елементам конструкції

    (K3=0,4; Kс=0,25; Kn=0,2);

    Ки – середній коефіцієнт зміни конструкції (Ки=0,2…0,8);

    tk, tT, tn, tи – середня трудомісткість у розрахунку на одне найменування відповідно конструкторської підготовки виробництва, розробки технологічних процесів і нормування витрат у виробництві, проектування і виготовлення технологічного оснащення чол/год (tк=60 чол/год; tТ=50 чол/год; tn=40 чол/год; tи=70 чол/год);

  zk, zT, zn, zи – питомі витрати (на 1 чол. год) робіт відповідно конструкторської підготовки виробництва, розробки технологічних процесів і нормування, проектування та виготовлення одного найменування технологічного оснащення, грн / чол.. ч. (zk=7,2 грн/чол. ч.; zT=6 грн/чол. ч.; zn=6,4 грн/чол. ч.; zи=10 грн/чол. ч.);

  Кос – коефіцієнт оснащеності (у серійному виробництві   Кос=3,2);

  Z0 – середні питомі витрати з придбання та переплануванні обладнання в розрахунку на одне найменування оригінальною, освоюваної у виробництві, деталі або складальної одиниці, грн / наим. (z0=30 грн/наим).

 тривалість окремого i – го етапу, ТПВ:

Di=Ti/(riFэKвнКив),

  де:

        ri, Ti, - середня чисельність виконавців і трудомісткість виконання i – го етапу, чол., чол. год;

  Fэ – ефективний фонд часу роботи одного виконавця на тиждень, год. / тиж (приймаємо Fэ=40 год/тиж);

  Квн – середній коефіцієнт виконання норм (Квн=1,1…1,3); Кив=0,8;

Трудомісткість виконання перших двох етапів ТПВ;

Ti=noпti,

  де:

       noп – кількість оригінальних найменувань та приведених до них найменувань елементів конструкції, (noп=no+nзКз+nсКс+nnКn+nиКи);

  ti – середня трудомісткість робіт i - го етапу у розрахунку на одне найменування оригінального елементу конструкції, чол. год. / наим.

 Трудомісткість 3-го 4 - го етапів ТПВ:

Загальна тривалість виконання робіт по ТПВ визначається з урахуванням можливої паралельності виконання окремих етапів:

  де:

       τi – час спільного виконання робіт з i - го і попереднього етапу;

       Кнi – коефіцієнт паралельності виконання i - го етапу по відношенню до попереднього.

D0=(0,65-0)+(0,54 - 0.108)+(1,38- 0.207)+(2,43 - 0.243)=4,44 тиж.

 На підставі знайдених показників тривалість етапів ТПВ і паралельності їх виконання будуємо лінійний графік ТПВ:

 

    № етапа

         

                             τ2

     

                                               τ3       

                                                                         τ4

 

                                                         D0

        

Рисунок 10.1 -  Лінійний графік ТПВ

                                                                                                      

Таблиця 10.6 Основні техніко-економічні показники економічної

частини проекту.

Показники

Одиниці вимірювання

Значення

  1.  Конструктивна маса базової конструкції

кг

250

  1.  Собівартість базової конструкції

грн.

1004,04

  1.  Питома собівартість 1-кг маси конструкції

Кг. Грн.

6,7

  1.  Зміни:

Маса конструкції;

Собівартість конструкції.

Кг.

грн.

-3,924

-30,96

  1.  Витрати на ТПВ, всього.

грн.

7642,4

  1.  Тривалість ТПВ, всього, у тому числі по етапах:

1-й;

2-й;

3-й;

4-й;

Тиждень

4,44

0,65

0,54

1,38

2,43

  1.  Питомі витрати на виконання ТПВ у розрахунку на 1 тиждень її тривалості.

грн/тиж.

 

428,3

 

ВИСНОВОК: В результаті запропонованих змін до базової конструкції, з економічної та конструкторської точки зору, отримуємо такі зміни:

1. Впровадження балансира зі сталі марки 20ХГТ в замін 30ХГТ приносить зниження собівартості на 30,96 грн. і зменшення маси на 3,924 кг.

2. При використанні всіх змін описаних вище маса конструкції складе 246,076 кг, собівартість буде складати 973,08 грн.

11 ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

11.1 Загальні питання охорони праці при роботі в обчислювальному центрі
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [1].

Завдання охорони праці – забезпечення безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці.

Охорона праці розглядається для етапу проектування спеціального математичного забезпечення системи  розподільних обчислюваннь.

При розробці програмних продуктів, а також при роботі з персональним комп’ютером зростає нервово-емоційна напруга. Причиною її виникнення може бути відхилення реального результату від запланованого, невідповідність інтенсивності інформаційних потоків індивідуальним можливостям людини, несприятливий вплив виробничого середовища й інші фактори, що викликають негативні емоції. Тому для науково обґрунтованого підходу до оптимізації розумової діяльності, одержання необхідних даних оптимальних умов праці повинне здійснюватися комплексно з застосуванням знань по промисловій гігієні й ергономіці.

11.2  Характеристика робочого приміщення

Кімната з робочим місцем знаходиться на другому поверсі двохповерхового будинку.

Цей будинок за вибухопожежною та пожежною небезпекою належить до категорії В – пожежонебезпечні у відповідності з НАПБ Б 03.002-2007 [3], тому що в ньому знаходяться горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали (в тому числі пил і волокна), речовини та матеріали, здатні тільки горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, за умови, що приміщення, в яких вони є в наявності або обертаються, не належать до категорій А і Б.

Ступінь вогнестійкості будівлі ІІ згідно з ДБН В.1.1-7-2002 [5], тому що будівлі з цегли.

Приміщення відповідає класу пожежонебезпечної зони П-IIа відповідно до ПУЭ-87 [4]. Клас П-IIа – зона приміщень, в котрих є тверді або волокнисті горючі речовини. Горючий пил і волокна не виділяються.

При розробці проекту в обчислювальному центрі на нас діють такі групи шкідливих факторів: фізичне - електромагнітне випромінювання, небезпечне значення напруги в електричній мережі, недостатність або відсутність природного світла, недостатня освітленість робочого місця, нервово-психічні перевантаження, розумове перенапруження, перенапруження органів слуху, монотонність праці, емоційні перевантаження. При роботі з ЕОМ виникають такі небезпечні та шкідливі фактори, зведенні в таблицю 1

              

Таблиця 11.1 - Таблиця небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Найменування фактору

Джерела виникнення

Мікроклімат у приміщені

Незадовільна система природної та штучної вентиляції та опалення, підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищена вологість, рухливість повітря

Підвищена яскравість

Екран монітора комп'ютера

Знижена контрастність

Екран монітора комп'ютера

Пульсація світлового потоку

Лампи денного світла і екран монітора

Висока електрична напруга

Мережа ЕОМ

11.3 Виробнича санітарія

Мікроклімат

Параметри мікроклімату можуть змінюватися в широких межах, тоді як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка сталості температури тіла завдяки терморегуляції, тобто здатності організму регулювати віддачу тепла в навколишнє середовище. Принцип нормування мікроклімату - створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем.

Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень, що може привести до підвищення температури і зниження відносної вологості в приміщенні. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату по ДСН 3.3.6.042-99 [8]. У санітарних нормах встановлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються в залежності від пори року, характеру трудового процесу і характеру виробничого приміщення (див. таблицю 2).

Таблиця 11.2 - Параметри мікроклімату

Пора року

Параметри мікроклімату

Значення

Холодна

Температура повітря у приміщені

22–24 °С

Відносна вологість

40–60%

Швидкість руху повітря

до 0.1 м/с

Тепла

Температура повітря у приміщені

23–25°С

Відносна вологість

40–60%

Швидкість руху повітря

0.1–0.2 м/с

Об'єм приміщень, в яких розміщені працівники обчислювальних центрів, не повинен бути меншим 19,5 м3/л, з урахуванням максимального числа одночасно працюючих в зміну. Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери, приведені в таблиці 3.

Таблиця 3 - Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери

Характеристики приміщення

Питома витрата свіжого повітря, що подається в приміщення на людину на годину, м3

До 20 м3/л.

Не менше 30

20-40 м3/л.

Не менше 20

Більше 20 м3/л.

Природна вентиляція

Для забезпечення комфортних умов використовуються як організаційні методи (раціональна організація проведення робіт залежно від пори року і доби, чергування праці та відпочинку), так і технічні засоби (вентиляція, кондиціонування повітря, опалювальна система).

Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціонування, мікроклімату. Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією згідно СНиП 2.04.05-91 [9].

Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, обладнаними відеотерміналами. Повинні відповідати потребам  ГОСТ 12.1.005-88 (Пункт 1.4, табл. 1) [10], СН 2152« Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и гражданских помещений », стверджених МЗ СССР [11].

Таблиця 11.4 - Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ЕОМ

(оптимальні)

Пора року

Категорія робіт згідно ГОСТ 12.1.055-88

Температура повітря, °С

Відносна вологість повітря, %

Швидкість руху повітря, м/с

Холодна

Тепла

Легка-1а

Легка-1а

22 – 24

23 – 25

60 – 40

60 – 40

0,1

0,1

Таблиця 11.5 - Рівні іонізації повітря в приміщенні при роботі ЕОМ (згідно СН 2152-80)

Рівні

Кількість іонів в 1.см3 повітря

Мінімально необхідний

Оптимальний

Максимально допустимий

n+

n-

400

1500-3000

50000

600

3000-6000

50000

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних і негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та / або штучної іонізації, кондиціювання повітря у відповідності зі СНиП 2.04.05-91 * [9].

Вимоги до рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних і магнітних полів

Більшість учених вважає, що як короткочасна, так і тривала дія всіх видів випромінювання від екрана монітора не небезпечно для здоров'я персоналу чи обслуговуючого комп'ютерів. Проте вичерпних даних щодо небезпеки впливу випромінювання від моніторів на працюючих з комп'ютерами не існує і дослідження в цьому напрямку тривають. На електронно-променевій трубці кінескопа є потенціал близько 20 000 вольт (в 100 разів вище напруги в мережі). Цей потенціал створюється між екраном дисплея і обличчям оператора, і розганяє порошинки, що осіли на екран, до величезних швидкостей. І ці порошинки, як кулі, врізаються в шкіру того, хто сидить перед екраном.

Високочастотні електромагнітні поля зрівняються з радіацією, але вони дуже швидко зменшуються з відстанню, елементарно екрануються і управляються. Основне їхнє джерело - відхиляюча електромагнітна система кінескопа. У сучасних моніторах все випромінювання відводиться вгору і частково назад. Вперед не випромінюється нічого. Тому в приміщеннях комп'ютерну техніку розставляють уздовж стін так, щоб люди не могли знаходитися біля їх задніх стінок.

Максимальний рівень рентгенівського випромінювання па робочому місці оператора комп'ютера звичайно не перевищує 10 мкбер / год (100 мкР / год) [27], а інтенсивність ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань від екрану монітора лежить в межах 10 .. 100 мВт / м2.

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045-84 [14].

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно [15] не повинна перевищувати 7,74 * А / кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мкбер / год (100 мкР / годину).

Згідно [10] вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг /; вміст оксидів азоту - 5 мг /; вміст пилу - 4 мг /.

        

11.4 Освітлення

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, надаючи позитивну психологічну дію на працюючого, підвищується безпека праці і знижує травматизм.

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступні: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна складати 300 лк, а комбінована - 750 лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 і 300 лк відповідно.

eN = eH*mN = 1,2*0.9 = 1.1%

де eN – значення КПО;

         eH – значення коефіцієнта природної освітленості (eH = 1,2%) з таблиць
ДНБ В.2.5-28-2006;

        mN – коефіцієнт світлового клімату, згідно того, що вікна виходять на північ;

        Nномер групи забезпеченості природним світлом.

11.5 Вимоги до рівнів шуму та вібрації

У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочому місці повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 * [17]. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначаються ДСанПіН 3.3.2-007-98 [17] (рівні звуку та еквівалентні рівні звуку в приміщеннях, де працюють математики-програмісти і оператори ВДТ, не повинні перевищувати 50 дБА)

Рівні вібрації при роботі з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених в СН 3044 [19], і [17].

11.6 Техніка безпеки

         Електробезпека

         Електричний струм поділяється на постійний і змінний. Постійний струм приблизно в 4-5 разів менш небезпечний, ніж змінний струм частотою 50 Гц. Цей висновок випливає з порівняння значень граничних струмів, не відпускають (50-80 мА для постійного і 10-15 мА для струму частотою 50 Гц). В електричній мережі обчислювального центру на виробниче обладнання та на висвітлення подається змінний струм величиною 220В і частотою 50 Гц.

          Залежно від характеру середовища розрізняють декілька типів приміщень за ступенем ураження. У нашому випадку приміщення обчислювального центру відноситься до нормальних - сухі приміщення, в яких відсутні ознаки жарких та запилених місць. За небезпеку ураження електрикою приміщення належить до приміщень з підвищеною небезпекою відповідно до ПУЕ-87 [20].

         Для зменшення ймовірності ураження електричним струмом використовують системи і засоби для безпечної експлуатації електроустановок. До них відносять: електроізоляція - це шар діелектрика або конструкція, виконана з діелектрика, яким покривається поверхня струмоведучих частин. Також у нашому виробничому приміщенні використовується занулення Всі перераховані засоби сприяють максимальному зниженню можливості ураження електричним струмом.

Ергономічні вимоги до робочого місця

Робоче місце і взаємне розташування всіх його елементів повинно відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Зокрема, при організації робочого місця оператора ПК повинні бути дотримані такі основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення.

Під час користування комп'ютером медики радять встановлювати монітор на відстані 50-60 см від очей. Фахівці також вважають, що верхня з дисплея повинна бути на рівні очей або трохи нижче. Коли людина з прямо перед собою, його очі відкриваються ширше, ніж коли він дивиться вниз. За рахунок цього площа огляду значно с, викликаючи обезводнення очей. До того ж якщо екран встановлений високо, а очі широко відкриті, порушується функція моргання. Це означає, що очі не повністю, або зовсім не омиваються слізною рідиною, не отримують достатнього зволоження, що приводить до їх швидкої стомлюваності.

Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, позитивно впливає на продуктивність праці.

11.7 Пожежна безпека

Вимоги до конструктивних та планувальних рішень промислових об'єктів, а також інші питання забезпечення їх пожежної та вибухової безпеки істотно залежать від категорій приміщень по вибухопожежній і пожежної безпеки. Згідно з НАПБ Б 03.002-2007 [22] приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки поділяються на п'ять категорій. Основним профілактичним запобіжним заходом щодо пожеж і вибухів електроустаткуванням правильний вибір і експлуатація такого обладнання. Згідно з правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), приміщення поділяються на вибухонебезпечні і пожежонебезпечні. Відповідно c [20] в пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зонах встановлюється електрообладнання закритого типу, внутрішній простір якого відокремлено від зовнішнього середовища оболонки. Апаратуру управління і захисту рекомендується виконувати в пилонепроникному виконанні. Вся електропроводка повинна мати надійну ізоляцію.

Для виявлення загоряння в робочих приміщеннях використовують автоматичну систему пожежної сигналізації, яка подає сигнал на пульт пожежної охорони при виникненні вогнищ або задимленості в приміщеннях. Для гасіння невеликих вогнищ, використовують первинні засоби пожежогасіння. Згідно з ДБН В.1.1-7-2002 [22] ступінь вогнестійкості приміщення ІІ, по пожежонебезпеки - категорія "В" [29]. Тип і необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння на робочому місці в КБ [29]:

11.8 Охорона навколишнього середовища

Під охороною навколишнього середовища розуміється система заходів, спрямована на підтримку раціонального взаємозв'язку між діяльністю людини і навколишнім середовищем, що забезпечує збереження і відновлення природних ресурсів і визначає шкідливий вплив на навколишнє середовище [21].

При проектуванні в КБ з'являються відходи у вигляді паперу, картриджів принтерів. Для захисту ОС необхідно утилізувати ці види відходів: папір здати на переробку, а картриджі заправити фарбою для повторного використання.

ВИСНОВКИ

В даному дипломному проекті була проведена робота з модернізації багатоцільового легкого броньованого тягача, в частині покращення тактико-технічних характеристик.

З цією метою, для виявлення деяких основних характеристик був проведений тяговий розрахунок і виходячи з поставлених завдань підвищення швидкості був підібраний новий тип двигуна (ЯМЗ-240) номінальною потужністю 360 к.с.

Для покращення ходових якостей машини на плаву був запропонований новий тип підвіски, а саме – співвісна підвіска типу торсіон у трубі, що дозволяє позбавитись від бічного відведення машини при русі на плаву. Також виконано розрахунок геометричних параметрів підвіски та розрахунок на міцність її основних вузлів.

У технологічній частині був наведений орієнтовний маршрут обробки головного пружного елементу підвіски - торсіонного валу.

Було проведено економічний розрахунок, розглянуто питання охорони праці та навколишнього середовища.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ  

  1.  Гусеничные транспортеры-тягачи. Под. ред. Д-ра тех. наук проф.
    В.Ф. Платонова. М., «Машиностроение»,1978. - 351с.
  2.  Легкий многоцелевой гусеничный транспортер-тягач. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. Под ред. к.т.н. А.Ф.Белоусова, - М., Военное издательство Министерства обороны СССР, 1969. – 485с.
  3.  Справочник технолога-машиностроителя. В 2-х т. Т.1/Под ред.
    А. Г. Косиловой и Р. К. Мещерякова 4-е вид., передел. и доп. – М.: Машиностроения, 1985. 656 с.
  4.  ГОСТ 12.0.003-74* «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация».- Введен 01.01.76.
  5.  ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.- К: 2000
  6.  СНиП 2.04.05-91* «Отопление. Вентиляция и кондиционирование »
  7.   ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны »
  8.   СН 2152« Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и гражданских помещений », утвержденных МЗ СССР.
  9.   ГОСТ 12.1.006-84* ССБТ. «Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля»
  10.   ГОСТ 12.1.045-84 «Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и ​​требования к проведению контроля»
  11.    «Норми радіаційної безпеки України» (НРБУ- 97).
  12.    ДБН В 2.5-28.2006 Природне і штучне освітлення. - К: Мінбуд України, 2006.
  13.    ГОСТ 12.1.003-83* «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности».
  14.    ДСанПіН 3.3.2-007-98. «Гігієнічні вимоги до організації роботи з  візуальними дісплейними терміналами електронно-обчислювальних машин»
  15.    СН 3044 «Санитарные нормы вибрации рабочих мест», утвержденных МЗ СССР.
  16.   ПУЭ-87. Правила устройств электроустановок утвержденных Главгосэнергонадзором СССР 1987г.
  17.    Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Від 01.07.95.
  18.   НАПБ Б.03.002-2007 Нормативний акт пожежної безпеки.- Діє з 01.01.87
  19.   ДБН.В.1.1-7-2002. «Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва.»
  20.   ГОСТ 12.1.003-83* «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности».- Введен 01.01.84
  21.   ГОСТ 12.1.012-90. «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования.- Введен 01.07.91
  22.   ГОСТ 12.1.030-81* «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление».- Введен 01.07.82. Изменен 1987г.
  23.    ДСанПиН 3.3.2.-007-98. Державні санітарні правила та норми роботи візуальними дисплейними терміналами ЕОМ. Затверджених МЗ України 10.12.98.
  24.   НПАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці при використанні ЕОМ.-К.1999. Діє з 01.01.00.
  25.   ГОСТ 12.1.004-91*.ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности. Введ. 01.01.92.
  26.   ГОСТ 12.1.066-84*.ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни и требования проведения контроля. Введ. 01.01.85.
  27.    Конституція України. Розділ // Стаття 23.- від 28.06.96 р.
  28.  Закон України «Про охорону праці».- від 21.11.2002 р.
  29.  ДНАОП 0.00-1.31-99 Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ. Затверджено наказом від 10.02.99 №21
  30.  НАПБ Б 03.002-2007 Нормативний акт пожежної безпеки. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
  31.  ПУЭ-87 Правила устройства электроустановок. – М.: Энергоатомиздат, 1987.
  32.  ДБН В.1.1-7-2002 Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – Діє з 01.01.03.
  33.  ГОСТ12.0.003-74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введен 01.01.76 г.
  34.  ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введен 01.07.84 г.
  35.  ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые уровни напряжения прикосновения и токов. – Введен 01.07.84 г.
  36.  ДНБ В.2.5-28-2006 Державні будівельні норми. Інженерне обладнання будинків та споруд. Природне і штучне освітлення.
  37.  ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Введен 01.01.90 г.
  38.  ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. – Введен 01.01.86 г.
  39.  ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.
  40.  Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». – Введен 26.06.91 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27769. Человек как жертва процесса социализации 17.19 KB
  Человек не только объект и субъект социализации. Это связано с тем что процесс и результат социализации заключают в себе внутреннее противоречие. Таким образом можно констатировать что в процессе социализации заложен внутренний до конца не разрешимый конфликт между степенью адаптации человека в обществе и степенью обособления его в обществе.
27770. Песталоцци 18.14 KB
  Передовая студенческая молодежь к которой принадлежал Песталоцци организовала кружок €œпатриотов€ находившийся под влиянием идей французских просветителей и в первую очередь Руссо. Цюрихские власти подвергли кратковременному аресту нескольких активных членов кружка в том числе и Песталоцци. Выйдя из тюрьмы Песталоцци не завершив своего образования поселился в деревне в имении Нейгоф чтобы организовать образцовое сельское хозяйство которое могло бы наглядно показать крестьянам как улучшить свое положение. Но этот утопический...
27771. Социальный педагог 16.1 KB
  Социальный педагог осуществляет социальнопедагогическую деятельность со всеми категориями населения: с детьми подростками молодежью взрослыми. Социальный педагог является связующим звеном между клиентом и его окружением посредником в системе взаимодействия личности семьи общества. или специализированных учреждениях отделение социальной помощи детский дом центр реабилитации социальный приют медикопсихологическая консультация телефон доверия центр занятости и трудоустройства и т.
27772. Планирования работы с неблагополучными семьями 18.87 KB
  Программа работы варьируется в связи с изменившимися условиями но обязательно заслушивается на заседании общественной инспекции по делам несовершеннолетних при администрации поселка или комиссии по делам несовершеннолетних и защите их прав о выполнении данной программы. Поэтому социальный педагог должен взаимодействовать с учителями классными руководителями семьей и ребенком приложить все усилия для результативной работы. Одна из форм работы социального педагога с семьей социальный патронаж представляющая собой посещение семьи на дому с...
27773. Педагогическая деятельность Л. Н. Толстого 25.96 KB
  Толстой вступил как он сам писал об этом позже в период трехлетнего страстного увлечения этим делом. Толстой считал что наступило время вспомним что тогда Россия переживала период первой революционной ситуации и подъема общественнопедагогического движения когда образованные люди страны должны активно помогать народным массам испытывавшим огромную потребность в образовании удовлетворить это их законное стремление не доверяя столь важного дела царской власти. Толстой систематически освещал в своем педагогическом журнале Ясная...
27774. Социализирующие функции семьи 26.46 KB
  На всех этапах социализации образовательный уровень семьи интересы ее членов сказываются на интеллектуальном развитии человека на том какие пласты культуры он усваивает на стремлении к продолжению образования и к самообразованию. Вчетвертых семья имеет важное значение в овладении человеком социальными нормами а когда речь идет о нормах определяющих исполнение им семейных ролей влияние семьи становится кардинальным. Ценности и атмосфера семьи определяют и то насколько она становится средой саморазвития и ареной самореализации ее...
27775. СПЕЦИФИКА РАБОТЫ СОЦИАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ЛЕТНИХ ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ ЛАГЕРЯХ 20.36 KB
  Социальный педагог находясь среди детей в летнем лагере чувствуя их настроение зная их проблемы реально оценивая возможности личности устанавливает доброжелательные гуманистические отношения устраняет дефицит общения. При этом специалист оценивает влияние микросреды детского лагеря окружения детей групп сверстников объединений подростков. Все это педагоги связывают с деятельностью детей на практике и включают в работу лагерной смены. Таким образом у детей формируется эмоциональноценностное отношение к миру и человеческой...
27776. Классификация методов обучения 15.12 KB
  По источникам передачи и характеру восприятия информации система традиционных методов Е. По характеру взаимной деятельности учителя и учащихся система методов обучения И. По основным компонентам деятельности учителя система методов Ю.
27777. Воспитание 20.32 KB
  Методы воспитания – способы взаимосвязанной деятельности воспитателей и воспитанников направленной на решение задач воспитания. Характеризуя методы воспитания нельзя не упомянуть прием воспитания. главный признак основание по которому методы группируются и обособляются В педагогике существует многообразная классификация методов воспитания. Бабанского в основу классификации положена концепция деятельности: Методы формирования сознания: рассказ беседа лекция дискуссия диспут метод примера; Методы организации деятельности и...