30087

Исторический экскурс в развитие отечественной методики преподавания естествознания

Доклад

Обществознание

Естествознание как учебный предмет перестало существовать в общеобразовательной школе Возвращение естествознания в школу произошло после длительного перерыва лишь в 1852 г. Существенный вклад в развитие методики естествознания внес А. он опубликовал план построения школьного курса естествознания.

Русский

2013-08-22

41 KB

36 чел.

  1.  Исторический экскурс в развитие отечественной методики

преподавания естествознания

Естествознание как учебный предмет впервые был введен в русскую школу в 1786 г. Первым и единственным русским методистом того времени, автором первого учебника по естествознанию был академик Василий Федорович Зуев - натуралист и путешественник. Книга В.Ф.Зуева называлась «Начертания естественной истории» и состояла из двух частей и трех отделов: «Ископаемое царство», «Прозябаемое царство» и «Животное царство».

Учебник Зуева был одновременно и первой программой по естествознанию в школе, и первым методическим пособием для учителя.

1828 г. естествознание как учебный предмет перестало существовать в общеобразовательной школе

Возвращение естествознания в школу произошло после длительного перерыва лишь в 1852 г. По утвержденной программе на изучение предмета в начальной школе отводилось 2 часа в I классе.

Существенный вклад в развитие методики естествознания внес А. Я. Герд. Он считал, что естествознание должно давать ученикам правильное миропонимание, сформировать у них определенное мировоззрение, в соответствии с современным состоянием науки. В 1877 г. он опубликовал план построения школьного курса естествознания. По этому плану во II и III классах предлагалось изучать неорганический мир природы. Сюда входили такие понятия, как свойства горных пород, почвы, минералов, происхождение различных горных пород, вулканы и землетрясения, использование руд и извлечение из них металлов.

1902 г. в гимназии была введена программа природоведения, составленная профессором Лесного института Д. Н. Кайгородовым. В ней предлагалось изучение природы по «общежитиям» (сад, поле, река, луг, лес).

Половцов Валериан Викторович (1862—1918) — русский педагог-естественник, впервые в истории Петербургского университета начал читать для студентов курс методики естествознания. Его лекции вышли в 1907 г. под названием «Основы общей методики естествознания».

Наиболее важный вклад в развитие методики природоведения в начальных классах внес педагог-естественник Л.С.Севрук. Его методика представляет собой разработку отдельных уроков по начальному курсу природоведения, особенно подробно по отделу неживой природы. В свое время это было единственное руководство, посвященное вопросам методики и техники школьного преподавания естествознания, написанное по схеме: неживая природа - растения - животные.

Основной труд В. П. Вахтерова – «Предметный метод обучения» (1907). В нем он высказывал требование наглядного обучения, проведения предметных уроков, экскурсий в природу. Особое внимание уделял развитию у детей активности при изучении природы.

В 1923 г. произошел перелом в школьном курсе естествознания. Государственный ученый совет (ГУС) высказал идею комплексного построения программ, что исключало стройное изучение отдельных предметов. В области естествознания отобрали только тот материал, который был нужен для анализа природных условий для развития сельского хозяйства и фабрично-заводской промышленности

По новому плану на естествознание в начальной школе отводилось 2 часа во II классе. В III и IV классах по 4 часа в неделю было выделено на изучение географии и естествознания. Изучение курса начиналось во II классе, где учащиеся знакомились с окружающей их природой; в III классе - с явлениями природы и строением тела человека. В IV классе вместо изучения жизни животных и организма человека был введен отдельный курс неживой природы (вода, воздух, полезные ископаемые, почва).

С 1950 г. естествознание как самостоятельный учебный предмет вновь было введено в программу начальной школы.

На смену знания объектов и явлений естественной природы, элементарных взаимосвязей («Природоведению») пришла необходимо, и более глубокого ознакомления ребенка с причинами происходящего, формирования у него умения самостоятельно прогнозировать последствия и активно участвовать в природоохранных процессах, руководствуясь соблюдением ее законов — курс «Естествознание». Впоследствии в свете интеграции естественной и социальной картины мира он был расширен до «Окружающего мира» и в преподавательской среде — до «Методики преподавания естествознания («Окружающего мира»)».

Развитие начальной школы происходит в следующих направлениях.

1. Гуманизация начального образования в целях формирования общечеловеческого приоритета, т.е. создание условий для свободного и гармоничного развития личности ребенка.

2. Стандартизация образования, четко определяющая обязательный минимум содержания начального образования по каждой образовательной области и требования к уровню подготовки младших школьников.

3. Гуманитаризация современного образования на фоне популяризации культурологического и поликультурного подхода.

4. Интеграция в начальном образовании, стимулированная в курсе естествознания его объединением с обществоведческим материалом.

5. Тенденция вариативности естественно-научного образования. Разработка альтернативных программ и их методического оснащения осуществляется в связи с возвратом к четырехлетнему начальному обучению и в соответствии с международными стандартами.

6. Преемственность в естественно-научном обучении школьников, соблюдение которой на современном этапе вызвано не только необходимостью связи пропедевтического (начального) и систематических курсов (средняя школа), но и снижением нижних границ обучения — естествознание преподается детям дошкольного возраста.

7. Инновационность образования, связанная с созданием условий для сближения массовой начальной школы с формирующимися альтернативными подходами к обучению.

8. Экологизация естественно-научного образования, осуществляющаяся несколькими путями

PAGE   \* MERGEFORMAT 2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22616. ВИВЧЕННЯ ПРУЖНОГО УДАРУ ДВОХ КУЛЬ 23.5 KB
  Користуючись методом найменших квадратів МНК визначити модуль пружності сталі E модуль Юнга. Дати оцінку похибки визначення модуля Юнга E за методом НК. Дати оцінку E для одного окремо взятого вимірювання вивести формулу середнього квадратичного відхилення модуля Юнга SЕ . Модуль Юнга сталі E = 20  1010 Н м2 .
22617. Вивчення коливань струни 63 KB
  Якщо у iдеально гнучкої однорiдної струни що має нескiнчену довжину i знаходиться у станi рiвноваги вiдтягнути маленьку дiлянку та потiм вiдпустити її то виникає збурення яке пересувається вздовж струни у двох протилежних напрямках утворюючи двi бiжучi поперечнi хвилi. Якщо довжина струни скiнчена то бiжучi хвилi вiдбиваються вiд її кiнцiв. Фази та амплiтуди вiдбитих хвиль залежатимуть при цьому вiд положення та засобу закрiплення кiнцiв струни.
22618. Прямі вимірювання 929.5 KB
  Щоб отримати наближені значення похибки у формулу підставляють не істинне а так зване дійсне значення вимірюваної величини. Коли мова йде про похибки то їх звичайно підрозділяють на 3 категорії: промахи систематичні похибки та випадкові похибки. Промахи або грубі похибки виникають як результат неуважності експериментатора несправності приладів різких відхилень в умовах проведення експерименту стрибок напруги в електричній мережі та таке інше. Систематичні похибки відзначаються тим що не змінюються протягом часу.
22619. Вимірювальний практикум. Механіка 23 KB
  Вступні лекції Перша лекція Друга лекція Третя лекція Вимірювальний практикум Визначення густини твердого тіла Вимірювання струмів та напруг у колах постійного струму Вимірювання опорів за допомогою мостової схеми постійного струму Вимірювання електрорушійної сили ЕРС та напруг компенсаційним методом Градуювання напівпровідникового датчика температури Методичні вказівки до лабораторної роботи Електронний осцилограф Завдання до лабораторної роботи Визначення питомого опору провідника Механіка Вивчення коливань струни Вивчення...
22620. Вимірювання опорів за допомогою мостової схеми постійного струму 57.5 KB
  Вимірювання опорів за допомогою мостової схеми постійного струму. Вимірювання невідомих опорів за допомогою мосту Уітстона. Вимірювальні магазини опорів блок гальванометрів джерело живлення набір невідомих опорівз'єднувальні провідники.1 Вона складається з чотирьох опорів R1 R2 R3 R4 утворюючих плечі мосту гальванометра G та джерела живлення U підключених відповідно до діагоналей мосту ВД та АС.
22621. Крутильний балістичний маятник 181 KB
  Визначення швидкості польоту кулі у повітрі за допомогою крутильного балістичного маятника. Макетна установка для здійснення непружної взаємодії кулі та крутильного балістичного маятника вимірювання його кута відхилення та періоду колівань металеві кулі. Як у випадку балістичного так і балістичного крутильного маятника час співудару кулі з маятником значно менший порівняно з періодом виникаючих коливань Т тобто маятник не встигає відчутно відхилитися за час співудару. Якщо під час руху маятника знехтувати моментом сил тертя то можна...
22622. Вимірювання струмів та напруг у колах постійного струму 60 KB
  Для вимірювань у колах електричного струму користуються електровимірювальними приладами які промисловість випускає у великій кількості. Найчастіше вимірювання у колах постійного струму здійснюється за допомогою приладів магнітоелектричної системи. Магнітоелектричні прилади дозволяють отримати кут повного відхилення стрілки у межах 90 100 і можуть бути використані для вимірювань тільки постійного струму.
22623. Градуювання напівпровідникового датчика температури 81.5 KB
  При вимірюванні опору постійному струму натискати кнопку K можна тільки після підключення об'єкту вимірювання.Зняти залежність опору напівпровідникового датчика від температури та побудувати графік T = f R. Наприклад як фізичний принцип за яким можна побудувати термометр широко використовується залежність опору R від температури Т. Для реєстрації незначних змін опору супутніх незначним перепадам температур потрібна апаратура високої точності а це ускладнює але не виключає зовсім застосування металів як датчиків температури.
22624. Визначення моментів інерції твердого тіла 246.5 KB
  Визначення моментів інерції твердого тіла.Експериментальне визначення параметрів еліпсоїда інерції твердого тіла. 3 Запишемо це векторне рівняння у проекціях на вісі координат з початком у точці беручи до уваги що : 4 З метою спрощення зробимо наступні позначення у рівняннях 4: 5 Вирази позначені однаковими подвійними індексами відтворюють моменти інерції тіла відносно відповідних осей наприклад ОХ ОУ ОZ тобто ті моменти інерції...