30130

Створення газети на тему «Молодь обирає спорт» у програмі Page Maker

Контрольная

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Програма PageMaker є складовою частиною лінійки програмних продуктів фірми Adobe, до складу якої крім того входять Adobe Table, Adobe FrameMaker, Adobe PageMill, Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, Adobe Streamline, Adobe Premier. Практично кожна з цих програм є світовим лідером в своїй області

Украинкский

2013-08-23

639.28 KB

75 чел.

Оглавление

Вступ 3

1. Створення газети на тему «Молодь обирає спорт». 4

1.1. Газета 4

1.1.1. Газетні Жанри 5

1.2. Огляд програми 7

1.2.1. Палітри 8

1.2.2. Палітра інструментів 10

1.2.3 Палітра Керування. 12

1.1.2 Вікна документа 14

1.2.2 Інструменти Pointer (стрілка) і Text (Текст). 17

1.2.3 Палітра Керування. 18

1.2.4 Вимірювальні лінійки і направляючі 19

1.2.5 Робота з текстовими блоками. 21

1.3 Використання фреймів 22

1.3.1 Створення фреймів 24

1.3.2 Додавання вмісту до фрейму 25

1.3 Структура заголовків у програмі Page Maker 26

Робота з графікою в програмі….

Робота з колонками….

Робота з фреймами,

Імпорт заголовка з іншої програми…

Друк в  програмі….

Зміст впрограмі… номерация сторінок…...

Обтіканіє текстом,

Палітра малювання (лінії)

Буквица….

Подложка…


Вступ

Газета — періодичне газетне видання з постійною назвою, що виходить через певні, короткі проміжки часу, містить офіційні документи, оперативну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу. Дана робота була створена за допомогою видавничої системи Adobe Page Maker, на тему «Молодь обирає спорт», використовуючи для цього різні палітри, інструменти та можливості програми Page Maker. Будь-який спеціаліст, який працює з матеріалами, складнішими за звичайні текстові документи, тобто які містять графічні зображення, таблиці, геометричні фігури має досконально вміти працювати з видавничими системами і певна річ — з найкращою видавничою системою Adobe PageMaker.

Програма PageMaker є складовою частиною лінійки програмних продуктів фірми Adobe, до складу якої крім того входять Adobe Table, Adobe FrameMaker, Adobe PageMill, Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, Adobe Streamline, Adobe Premier. Практично кожна з цих програм є світовим лідером в своїй області. Маючи на увазі, що для поліграфічного виводу документів широко використовується створена фірмою Adobe технологія Type 1, можна прийти до висновку, що фірма Adobe є фактичним монополістом в області видавничих та графічних систем.

Видавничі системи використовуються для взаємного розташування тексту і графічних зображень в публікації, підготовки публікації до друку і т.ін.

Переваги програм комп'ютерної верстки найбільш яскраво виявляються в зручності макетування і компоновці текстового і графічного матеріалу. Якщо набір, правку і редагування тексту простіше і зручніше виконувати в текстовому процесорі Microsoft Word, а обробку графіки - в спеціалізованих додатках, таких, як CorelDRAW і Photoshop, то для верстки, безумовно, набагато краще підходить PageMaker.


1. Створення газети на тему «Молодь обирає спорт».

1.1. Газета

Газети набули комерційну цінність після винаходу друкування, почали випускатися в Німеччині в 1609, в 1616 у Нідерландах. У 1622 з'явилася перша газета англійською мовою («Віклі ньюс» англ. «Weekly News»— «Щотижневі новини»).

Вдосконалення поліграфії, винахід парового верстата в 1814, роторної  машини  в 1846 у США та в 1857 в Англії, газетного паперу (зробленого з дерев'яної пульпи, технологія стала використовуватися в Англії в 1880-х) і підвищення грамотності збільшило випуск газет. Після появи комп'ютерних технологій вартість виробництва газет зменшилася.

Розглянемо типи та особливості газет. Газети поділяють на :

  1.  за принципом територіального поширення та охопленням аудиторії — загальнонаціональні, регіональні (республіканські, обласні, крайові), місцеві (міські, районні),  внутрішньо-корпоративні (звернені до співробітників певної організації);
  2.  за тематикою — ділові, загальнополітичні, галузеві, рекламно-інформаційні, розважальні, змішані; також за віковим принципом — дитячі, молодіжні газети, газети для пенсіонерів і тд.;
  3.  за періодичністю — щоденні (ранкові або вечірні), щотижневі, щомісячні;
  4. за форматом — A4БерлінерA3A2;
  5. за стилем оформлення — кольорові, чорно-білі і чорно-білі з кольоровими вставками;
  6. за вартістю — платні та безкоштовні;

Особливості газети:

  1.  Мобільність — газету можна читати як вдома, так і в будь-якому іншому місці;
  2.  Загальнодоступність — газета призначена для невизначеного кола осіб, читачем її може стати будь-яка людина;
  3.  Періодичність — газета належить до періодичних видань, що виходять у світ за встановленим видавцем графіком. За цією ознакою газети діляться на щоденні, щотижневі, щомісячні (рідко). Існують газети виходять два або три рази на тиждень, два рази на місяць тощо Існують також ранкові та вечірні газети;
  4.  Офіційність — багато рішення (розпорядження, закони тощо) владних органів усіх рівнів вступають в силу тільки після їх офіційного опублікування в газеті або іншому друкованому органі.

1.1.1. Газетні Жанри

Основні функції засобів масової комунікації — інформація, освіта, створення громадської думки та виховання — знаходять своє відображення в конкретних жанрових формах. Використання тих чи інших жанрів визначається в першу чергу суспільно-історичними умовами життя. Наприклад, у довоєнній радянській журналістиці був дуже поширений жанр нарису. За свідченням відомого на той час журналіста Насіння Наріньяні в «Комсомольській правді» 1930-х років нарис був жанром номер один. «Іноді в одному номері друкувалося по два-три нарису відразу. На другій сторінці нарис виробничий, на третій — морально-етичний, на останній — спортивний або науковий.» Тобто у газетах того часу переважали матеріали, які несуть освітню, виховну функції. Осягаючи грамоту, народні маси молодої радянської республіки тягнулися до знань, і газети намагалися виконувати поставлені перед ними завдання — навчати і виховувати людей на яскравих прикладах нового життя.

Сьогодні ми спостерігаємо іншу картину: великі жанри на шпальтах щоденних газет з'являються не дуже часто, вони перекочували в тижневики, журнали. На перше ж місце вийшли інформаційні жанри. Прискорений темп життя, інформаційний бум диктують виданням і відповідні форми подачі матеріалів. Багато газет, враховуючи читацькі інтереси, орієнтують журналістів на невеликі за обсягом — 100—120 рядків — матеріали не тільки інформаційних, але й аналітичних жанрів з численними фактами, лаконічною аргументацією, без зайвих слів. Поряд з традиційними жанровими формами сьогодні на сторінках газет і журналів з'являються нові, наприклад, науково-популярні есе, соціально-політичні діалоги, соціальні портрети сучасників, соціально-економічні нариси, проблемні соціальні критичні репортажі, аналітичні інтерв'ю і т. д.

У міжнародній журналістиці багато жанрів вимагають спеціального виконання. Газетні матеріали повинні володіти певною спрямованістю — ретельно урахуванням усіх специфічних рис, властивих аудиторії тієї чи іншої країни або групи країн, для яких призначається публікація, а також рис, властивих місцевим газетам.

Газети розрізняють по таким жанрам як:

  1.  Інформаційні жанри;
  2.  Аналітичні жанри;
  3.  Художньо-публіцистичні жанри.

До інформаційних жанрів відносять такі категорії, як:

  1.  Інтерв’ю;
  2.  Репортаж;
  3.  Замітка;
  4.  Звіт.

До аналітичних жанрів відносять такі категорії, як:

  1.  Коментар;
  2.  Кореспонденція;
  3.  Стаття;
  4.  Рецензія;
  5.  Огляд СМІ.

До художньо-публіцистичних жанрів відносять такі категорії, як:

  1.  Фейлетон;
  2.  Памфлет;
  3.  Нарис.

Моя газета зроблена у аналітичному жанрі, використовуючи при створенні кореспонденцію, статті та огляд СМІ.

1.2. Огляд програми

Свою газету я створював за допомогою видавничої системи PageMaker 7.0. У цій главі я коротко, розкажу про інтерфейс програми.

Інтерфейс користувача складається із декількох пунктів:

  1.  Головне вікно програми і меню.
  2.  Вікна документів. Режими відображення документів і масштабування.
  3.  Лінійки та направляючі.
  4.  Інструменти PageMaker.
  5.  Керуюча палітра (прискорений доступ до функцій форматування).
  6.  Керуюча панель (кнопки швидкого доступу до команд меню).
  7.  Спеціалізовані палітри.

Після того як ми запустимо програму, на екрані з’явиться головне вікно програми. Головне вікно програми виглядає так (рис. 1). Головне вікно можна згортати, розгортати на весь екран, переміщати і масштабувати за допомогою системного меню, кнопок в правому верхньому куті, а також використовуючи стандартні клавіатурні скорочення.

Рис.1.Головне вікно програми

Якщо ви не змінювали установки програми за замовчуванням, то після запуску в головному вікні з'являться чотири палітри:

  1.  Палітра інструментів

Рис.2. Палітра інструментів

  1.  Templates (палітра шаблонів)

Рис.3. Палітра шаблонів

  1.  Colors (палітра кольорів)

Рис.4. Палітра кольорів

  1.  Керуюча панель

Рис.5. Керуюча панель

1.2.1. Палітри

Далі коротко пройдемося по палітрам програми. Програма PageMaker 7.0 має достатньо багато палітр для комфортної роботи у верстки будь-якого документу, будь то буклет, або газета.

Палітри - це невеликі вікна, в яких зібрані елементи управління програмою або відображається якась поточна інформація.

Палітри можна розміщувати довільним чином і в будь-який момент можна прибрати будь-яку з них з екрану і повернути назад. Відображення палітр включається відповідними командами Show <ім'я палітри> (Показати <ім'я палітри>) з меню Window (Вікно). Щоб відобразити або скрити будь-яку палітру, яка є у програмі, нам знадобиться меню яке називається «Окно», яке знаходиться на панелі керування.

Рис. 6. Меню «Окно».

У PageMaker використовуються наступні палітри:

  1.  палітра інструментів. Визначає тип виконуваної роботи;
  2.  керуюча палітра. Дає швидкий доступ до функцій форматування абзаців і символів;
  3.  палітра кольорів. Дозволяє призначати колір елементів макету і визначати кольору;
  4.  палітра стилів. Прискорює доступ до функцій форматування абзаців за допомогою стилів;
  5.  палітра шарів. Дозволяє створювати багатошарові макети і управляти шарами;
  6.  палітра шаблон-сторінок. Призначена для створення шаблон-сторінок і призначення їх сторінкам публікації;
  7.  палітра гіперпосилань. Дозволяє створювати перехресні посилання всередині і між елементами публікації, а також посилання на зовнішні документи, що знаходяться на локальних або мережевих пристроях.

Також існують додаткові палітри, які теж знадобляться для верстки документів. Додаткові палітри, зібрані в списку Plug In Palettes (Додаткові плітри) меню Window (Вікно):

  1.  палітра шаблонів документів. Бібліотека готових шаблонів документів на будь-який смак. Шаблони документів використовуються як основа для створення власних публікацій. У палітрі ці шаблони розподіляються по тематичних групах. Палітру шаблонів можна поповнювати новими зразками і редагувати вже наявні;
  2.  палітра зображень. Поповнювана палітра, в якій за замовчуванням зібрані посилання на зображення з диска Photoshop - як векторні, так і растрові. Ви можете розміщувати зображення в публікацію і робити пошук по базі зображень;
  3.  палітра сценаріїв. Забезпечує швидкий доступ до сценаріїв

Особливі функції в PageMaker мають палітра інструментів і керуюча палітра.

1.2.2. Палітра інструментів

Далі я розкажу про палітри які я використовував для створення та верстки газети. Першим я розкажу про палітру інструментів. За допомогою цієї палітри і виконуються всі дії зв’язані з версткою.

Палітра інструментів, швидше за все, вже знаходиться на екрані. Якщо ви її не бачите, то  за допомогою команди «Показать палитру инструментов» з меню «Окно». включить її відображення на робочій області.

Рис.7. Палітра інструментів

Палітра містить наступні інструменти призначені для роботи:

  1.  Pointer (Стрілка). Використовується при розміщенні елементів макету.
  2.  Text (Текст). Використовується для локального форматування тексту .
  3.  Rotating Tool (Поворот). Призначений для повороту елементів макету.
  4.  Cropping Tool (Рамка). Дозволяє проводити обрізання наявних в публікації зображень.
  5.  Line (Лінія). Використовується для малювання ліній з довільним кутом нахилу.
  6.  Constrained Line (Перпендикуляр). Те ж, що і Line (Лінія), але для створення вертикальних і горизонтальних ліній.
  7.  Rectangle (Прямокутник). Призначений для малювання прямокутників.
  8.  Ellipse (Еліпс). Служить для малювання еліпсів.
  9.  Polygon (Багатокутник). Призначений для малювання багатокутників.
  10.  Rectangle Frame (Прямокутний фрейм). Створює прямокутний фрейм.
  11.  Ellipse Frame (Овальний фрейм). Призначений для створення овального фрейма.
  12.  Polygon Frame (Багатокутний фрейм). Створює багатокутний фрейм.
  13.  Hand (Рука). Дозволяє переміщати зображення сторінки усередині вікна документа при роботі у великому масштабі.
  14.  Zoom (Масштаб). Змінює масштаб відображення сторінки.

Саме за допомогою цих інструментів і робиться верстка усіх типів документів у програмі PageMaker 7.0.

Графічні примітиви - лінійки, прямокутники, багатокутники і еліпси настільки широко використовуються у поліграфічному дизайні, що є невід'ємними інструментами всіх видавничих систем. Вони і складають більшу частину палітри інструментів. Ці примітиви також можуть служити рамками при використанні фреймів або масок

1.2.3 Палітра Керування.

Ця палітра, як правило, знаходиться на екрані, оскільки працювати з її допомогою виключно зручно. Вона надає швидкий доступ до більшості функцій програми. Крім того, в керуючій палітрі відображається інформація про параметри виділених елементів. Оскільки значення в палітрі вводяться чисельно, ви можете бути спокійні за точність установок. Для виведення цієї палітри на екран служить команда Show Control Palette (Показати керуючу палітру) з меню Window (Вікно) або комбінація клавіш <Ctrl> + <'>. В залежності від того, який інструмент активний і що конкретно, виділено, керуюча палітра надає для перегляду та зміни відповідні параметри (рис. 8 і 9).

Рис.12. Вид керуючої палітри при активному інструменті Pointer і виділеному текстовому блоці

Рис.13. Вид керуючої палітри при активному інструменті Text і виділеному фрагменті тексту

Основна площа вікна пофарбована в стандартний фоновий колір і не може бути використана. Для початку роботи потрібно або відкрити існуючу публікацію, або створити нову.

Вибравши команду Open (Відкрити) меню File (Файл) (комбінація клавіш <Ctrl> + <O>), ви відкриєте стандартне діалогове вікно вибору файлів (рис. 3).

Рис.6. Вікно відкриття існуючої публікації.

Для створення газети, або іншої презентації можна, піти двома способами:

  1.   Перший спосіб

Створити нову, порожню публікацію, виберіть команду New (Новий) меню File (Файл) (комбінація клавіш <Ctrl> + <N>). У діалоговому вікні Document Setup (Параметри документа) (рис. 7), вкажіть: формат публікації, орієнтацію листів, використання двостороннього друку, відображення на екрані розвороту публікації або одиночних сторінок, кількість сторінок, номер першої сторінки, розміри полів, передбачуване пристрій виводу, роздільну здатність пристрою виводу. Ця інформація абсолютно необхідна PageMaker, і якщо ви не ввели якесь значення з наведеного списку, будуть прийняті значення за замовчуванням.

Рис 7 Діалогове вікно створення нової презентації.

  1.  Другий спосіб

Для створення нового документа можна також скористатися готовими шаблонами з палітри Templates (палітра шаблонів). Виберіть необхідну групу шаблонів з розкривного списку, потім перейдіть до потрібного шаблон і перетягніть його в область головного вікна. Буде створений новий документ, що містить всі елементи, що входять в шаблон.

Рис 8 Палітра шаблонів, (Templates)

1.1.2 Вікна документа

Після того як ви задали параметри нового документа і клацнули на кнопці OK, PageMaker створить вікно документа (публікації) і розмістить його всередині головного вікна (рис. 6). Можна відкрити одночасно кілька публікацій, і кожній з них буде відведено окреме вікно в межах головного вікна програми. Вікна документів можна згортати, розгортати, переміщати і масштабувати так само, як і головне вікно програми. Для впорядкування положення розгорнених вікон документів в меню Window (Вікно) передбачені команди Tile (Мозаїка) і Cascade (Каскад). Перша розташовує вікна документів так, щоб вони не перекривали один одного, друга розміщує їх один за одним так, щоб були видні тільки заголовки кожного. Обмін інформацією між вікнами документа можливий як через буфер обміну (Clipboard), так і методом Drag-and-Drop (перетягування елементів макета мишею з вікна однієї публікації у вікно іншої).

Рис.9. Новий документ.

У вікні документа показана перша сторінка публікації. Порожній простір навколо неї називають робочим столом. Елементи макету повинні розташовуватися в межах сторінки, щоб їх можна було надрукувати. Елементи, цілком розташовуються на робочому столі, на друк не виводяться. Робочий стіл зручний в якості тимчасового місця розташування елементів макета при його створенні і для їх перенесення між сторінками публікації. Ви можете перегортати сторінки публікації, і вони будуть відображатися в поле аркуша, а вміст робочого столу при цьому не зміниться. Якщо необхідно перемістити елемент з поточної сторінки на іншу, то простіше за все спочатку прибрати його на робочий стіл, потім перегорнути документ на потрібну сторінку і помістити на неї елемент, взявши його з робочого столу. Ця процедура виглядає так само, як і в реальності - адже якщо ви перегортаєте книгу, що лежить у вас на столі, сам стіл при цьому не змінюється!

Для переходу від однієї сторінки до іншої служать піктограми з номерами сторінок, в нижній лівій частині вікна документа (зліва від смуги прокрутки) (рис 7). Клацніть мишею на піктограмі з номером сторінки, і вона буде відкрита. Якщо піктограма потрібної сторінки не видно на екрані, до неї можна дістатися за допомогою смуг прокрутки, розташованих ліворуч і праворуч від списку.

Рис. 10 Піктограма номера сторінки.

Для переходу між сторінками користуються також командою Go To Page (Перейти до сторінки) меню Layout (Макет). При виборі команди з'являється діалогове вікно з єдиним полем введення, в якому і задають номер сторінки (рис. 8).

Рис. 11 Діалогове вікно «Перейти до сторінки»

На полі сторінки документа видно кольорові лінії - межі полів і колонок (див. рис. 6).

Рожевими лініями позначаються межі смуги набору. Вони відстоять від країв сторінки на величину полів, вказану в діалоговому вікні Document Setup (Параметри документа). Розміри сторінок і полів, як правило, задаються при створенні публікації і згодом не міняються, оскільки це призводить до необхідності повної переробки всього макету. Тим не менше на ранніх етапах роботи може знадобитися коригування параметрів сторінки. Нові значення вводяться в діалоговому вікні Document Setup (Параметри документа), що викликається однойменною командою меню File (файл) (див. рис. 4).

Блакитними лініями позначаються межі колонок. Після створення нової публікації вони збігаються з межами полів. Оскільки лінії колонок відображаються поверх ліній полів, їх кольору накладаються і утворюють фіолетові лінії по правому і лівому полях. Для визначення числа колонок виберіть команду Column Guides (Межі колонок) меню Layout (Макет). У діалоговому вікні Column Guides (Межі колонок) (рис. 9) введіть необхідне число колонок і величину відстані між колонками. При зворотному друку можна окремо задати параметри колонок для парної і непарної сторінок.

Рис.12. Діалогове вікно «Межі колонок».

Для тих, хто віддає перевагу в процесі роботи не випускати з рук миша, є погана новина: ви втрачаєте дорогоцінний робочий час ні на що!

Процес переміщення миші в потрібну позицію на екрані займає секунди, але вони складаються в години непродуктивної роботи.

Та сама дія любитель використовувати комбінації клавіш виконає одним натисканням клавіш, заощадивши дорогоцінні секунди. Робота з клавіатури практично завжди швидше. Автори настійно рекомендують поступово запам'ятовувати клавіатурні еквіваленти команд меню PageMaker, якщо ви зацікавлені в прискоренні роботи. У PageMaker є, що запам'ятовувати - комбінацій клавіш і спеціальних команд понад 250! Деякі найважливіші функції взагалі доступні тільки через клавіатурні команди. Це, наприклад, команди розстановки колонцифр, ручного кернінгу і т. п.

1.2.2 Інструменти Pointer (стрілка) і Text (Текст).

Це два найбільш часто використовуваних інструменту палітри інструментів. Перший застосовується для виділення елементів йгакета, в тому числі текстових блоків, а другий - для локального форматування тексту.

Для того щоб виконати будь-яку операцію з елементом макета (переміщення, масштабування, поворот і т. п.), необхідно спочатку вказати видавничій системі об'єкт цих перетворень, виділити його. Для виділення використовують інструмент Pointer (Стрілка). Покажчик цього інструменту має форму стрілки. Цією стрілкою потрібно клацнути на потрібному об'єкті.

Щоб виділити об'єкт, закритий зверху іншим об'єктом, використовуйте інструмент при натиснутій клавіші <Ctrl>. Комбінація клавіш <Ctii> + <A> виділяє всі об'єкти на сторінці і робочому столі, а комбінація клавіш <Ctrl> + <Shift> + <A> скасовує всі зроблені виділення.

У процесі верстки постійно виникає завдання розміщення тексту в строго відведеному для нього місці. Щоб досягти бажаного розміщення, параметри тексту (кернінг, трекінг, ширину символів, міжрядкові інтервали і т. п.) змінюють у певних текстових блоках або абзацах. Перш ніж змінити параметри, необхідно виділити проблемний фрагмент. Інструмент Text (Текст) служить саме для виділення і набору тексту всередині блоку, тоді як за допомогою інструменту Pointer (Стрілка) виділяють весь блок тексту цілком, як єдиний об'єкт. Покажчик інструменту Text (Текст) курсор миші має форму I. Після того як ви клацніть їм на сторінці (на вільному місці або всередині блоку), з'являється текстовий курсор (вертикальна риса). У цьому стані програми (текстовому режимі) можна набирати і виділяти символи.

1.2.3 Палітра Керування.

Ця палітра, як правило, знаходиться на екрані, оскільки працювати з її допомогою виключно зручно. Вона надає швидкий доступ до більшості функцій програми. Крім того, в керуючій палітрі відображається інформація про параметри виділених елементів. Оскільки значення в палітрі вводяться чисельно, ви можете бути спокійні за точність установок. Для виведення цієї палітри на екран служить команда Show Control Palette (Показати керуючу палітру) з меню Window (Вікно) або комбінація клавіш <Ctrl> + <'>. В залежності від того, який інструмент активний і що конкретно, виділено, керуюча палітра надає для перегляду та зміни відповідні параметри (рис. 12 і 13).

Рис.13. Вид керуючої палітри при активному інструменті Pointer і виділеному текстовому блоці

Рис.14. Вид керуючої палітри при активному інструменті Text і виділеному фрагменті тексту

1.2.4 Вимірювальні лінійки і направляючі

При побудові макета координати розташовуваних об'єктів дуже важливі. Для приблизного розміщення та вимірювання елементів дуже зручно використовувати лінійки (рис. 14). Якщо вони відсутні на екрані, виберіть команду Show Rulers (Показати лінійки) меню View (Перегляд) або включіть показ лінійок за допомогою комбінації клавіш <Ctrl> + <R>.

Рис.15. Вікно документа PageMaker з вимірювальними лінійками і направляючими.

Одиниці виміру, в яких градуйовані вимірювальні лінійки, легко визначити з контекстного меню. Клацніть правою кнопкою миші на лінійці і виберіть потрібну одиницю виміру в списку, що відкрився. Одиниці визначаються окремо для вертикальної і горизонтальної лінійок. 

Рис. 16. Вид контекстного меню, у виборі одиниці виміру лінійки.

За замовчуванням початком координат є лівий верхній кут сторінки або верхня точка середини розвороту при зворотному друку. Для зміни положення початку координат помістите покажчик у межі квадрата, утвореного перетином вертикальної і горизонтальної вимірювальних лінійок; натисніть ліву кнопку миші і перетягнете покажчик в потрібну вам точку. Коли ви відпустите кнопку миші, координати почнуть відраховуватися з певною вами позиції. При перетягуванні точки початку координат положення покажчика відзначається перетином вертикальної і горизонтальної пунктирних ліній.

Після того як початок координат задано, має сенс захистити його від випадкового змішування командою-перемикачем Zero Lock (Закріпити нуль) меню View (Перегляд). Коли початок координат блоковано, команда в меню позначена галочкою. Щоб знову змінити положення початку координат, слід розблокувати його тією ж командою. Для точного розміщення об'єктів можна використовувати команду-перемикач Snap to Rulers (Вирівняти по лінійках) меню View (Перегляд)

Набагато частіше, ніж лінійки, для розміщення і вирівнювання об'єктів використовують напрямні. Це допоміжні лінії, не виведені на друк. Напрямні можна наділити особливою властивістю - здатністю "примагничивается" об'єкт, якщо при перетягуванні він опинився близько від направляючої лінії. Наявність такої якості полегшує точне розміщення і вирівнювання об'єктів. "Магнетизм" можна дозволити / заборонити командою Snap to Guides (Вирівняти по напрямних) меню View (Перегляд).

Для створення направляючої помістите покажчик миші на вимірювальну лінійку і перетягніть його у внутрішню область вікна, на сторінку. За курсором тягнеться тонка синя лінія. Це і є напрямна. З вертикальної лінійки "витягується" вертикальна, з горизонтальною - горизонтальна напрямна лінія.

На сторінці може бути присутнім будь-яку кількість вертикальних і горизонтальних направляючих. Якщо напрямна знаходиться на шаблон-сторінці, вона буде відображатися на кожній сторінці публікації. Розміщення сітки направляючих на шаблон-сторінці дозволяє створити модульну сітку публікації для додання єдиного стилю всім її сторінкам

1.2.5 Робота з текстовими блоками.

У програмі Page Maker увесь текст може бути наданий тільки у вигляді текстових блоків або текстових фреймів. Для того, щоб набрати текст, досить вибрати інструмент Текст не палітрі Інструментів, клацнути у будь-якому місці робочого простору (не обов’язково в межах сторінки) і ввести текст з клавіатури – при цьому автоматично буде створений текстових блок.

Текстові блоки не мають атрибутів фону і лінії; вони бувають тільки прямокутної форми і мають тільки чотири кутові обмежувачі. Використовуючи ці маркери текстового блоку, переміщаючи їх інструментом Стрільця, при цьому розташований усередині текст перерозподілятиметься відповідно до нових розмірів блоку. Текстові блоки можна також вільно переміщати і обертати за допомогою інструменту Стрільця.

Створювати текстові блоки можна двома способами:

  1.  вибрати інструмент Текст і клацнути мишею або протягнути курсор по сторінці або
  2.  Монтажному столу поза існуючими текстовими об’єктами, після чого ввести текст (на відміну від текстових фреймів, текстові блоки можуть містити тільки текст;
  3.  отримавши на екрані піктограму завантаженого тексту, клацнути мишею в порожній колонці або сторінці. Цим способом можна створити стільки текстових блоків (співпадаючих за розміром з колонками), скільки необхідно для розміщення усього тексту.
  4.  Щоб створити текстовий блок за допомогою інструменту Текст, треба виконати наступні дії:
  5.  встановити курсор в тій точці, від якої передбачається почати розміщення тексту, і виконати клацання мишею. Таким чином буде створений текстовий блок, ширина якого дорівнюватиме ширині колонки. За умовчанням точка введення (мерехтливий курсор) розташовується у лівої межі текстового блоку;
  6.  натиснувши кнопку миші, протягнути курсор по сторінці або Монтажному столу, щоб обкреслити прямокутну область, в межах якої треба розмістити текст. Таким чином можна отримати текстовий блок довільного розміру, не залежний від ширини існуючих колонок. Точка введення (мерехтливий курсор) розташовується у лівої межі текстового блоку;
  7.  після створення текстового блоку можна ввести будь-який текст.

Рис.17. Текстовий блок.

1.3 Використання фреймів

В програмі Adobe PageMaker існує спеціальний тип об'єктів – фрейми. Фрейм багато в чому подібний до інших графічних об'єктів PageMaker (наприклад, фрейм може мати атрибути фону та лінії), але при цьому існує дві істотні відмінності.

По-перше, фрейм може мати вміст (зображення або текст), а може бути пустим.

По-друге, текстові фрейми можна зчіпити один з одним, так, що текст буде перетікати із одного фрейму в інший.

Фрейми доречно використовувати в якості заповнювачів, щоб резервувати місце під текст або зображення в документах зі складною структурою, таких як газети та інформаційні бюлетені.

Фрейми мають великі переваги. Побудова пустих фреймів в якості заповнювачів і зчеплення текстових фреймів одного з іншим допомагає створювати шаблони для верстки і структури публікації, з допомогою яких вміст документів легко розподіляється по відведеним для нього місцям.

Фрейми у видавничих програмах і текстових редакторах з'явилися і використовуються вже дуже давно. Для більшості видавничих систем (Quark XPress, Adobe FrameMaker і ін.) вони є основним засобом розміщення графічних і текстових матеріашв. PageMaker має іншу організацію, засновану на текстових блоках, що має багато переваг. З іншого боку, і фрейми надають дуже цікаві, можливості. Тому розробники PageMaker вирішили ввести підтримку фреймів в останні версії програми.

Використовуючи одні і ті же засоби і прийоми фрейми, текстові блоки і графічні об'єкти можна виділити і відредагувати – перемістити, повернути, змінити розміри, зробити копію і т. д.

Фрейми, як і інші, створені засобами PageMaker елементи, можуть:

  1.  Бути довільної форми.
  2.  Мають вісім маркерів-обмежувачів.
  3.  Для них можуть бути задані атрибути фону і лінії.
  4.  Можуть мати вміст – текст або зображення.
  5.  Матеріал може перетікати із одного фрейма в інший.
  6.  Фрейми можна використовувати в якості заповнювачів.

Пустий фрейм перекреслюється блакитними не друкуючими лініями

Рис.18. Вигляд пустого фрейму

 1.3.1 Створення фреймів

Фрейми створюються за допомогою спеціальних інструментів – Овальний фрейм, Прямокутний фрейм, Багатокутний фрейм.

Крім цього, існує можливість перетворення у фрейм будь-якого об'єкту, створеного за допомогою графічних інструментів програми PageMaker (крім інструментів Діагональ і Перпендикуляр).

Якщо розмістити фрейм на сторінці-шаблоні, то його сторінки і вміст будуть відтворені на всіх сторінках публікації, яким було назначено цей шаблон. Але тоді не буде можливості додати до фрейму, розміщеному на сторінці-шаблоні, вміст із активної сторінки публікації.

Щоб перетворити графічний об'єкт у фрейм необхідно:

  1.  Створити або виділити графічний об'єкт.
  2.  Вибрати із меню Элемент команду Фрейм – Преобразовать во фрейм.
  3.  Щоб зробити границю фрейма невидимою, необхідно виділити фрейм і вибрати команду Элемент – Линия – Нулевая (рис. 19): навколо виділеного фрейма з'явиться не друкуюча світло-сіра межа. Для того, щоб забрати її з екрану, необхідно вибрати в меню Просмотр команду Спрятать направляющие.

Рис.19. Команда, яка дозволяє зробити границю фрейма . невидимою

Щоб задати або змінити атрибути фону і лінії необхідно:

  1.  Виділити один або декілька об'єктів за допомогою інструменту Стрелка.
  2.  Застосувати один із наступних методів:
  3.  Щоб одночасно змінити стилб фону і атрибути лінії, необхідно вибрати із меню Элемент команду Фон и линия, а потім в діалоговому вікні Фон и линия задати необхідні параметри.
  4.  Щоб змінити лише фон або лінію, необхідно вибрати з меню Элемент команду Фон або Линия і задати необхідні параметри. Якщо в необхідна товщина лінії не представлена в субменю Линия, то необхідно вибрати варіант Заказная і задати будь-яку товщину в межах від 0 до 800 пунктів з точністю до 0,1 пункта.
  5.  Задати будь-які додаткові атрибути лінії:
  6.  Вибравши рантову або пунктирну лінію, можна задати для неї прозору основу (щоб розміщені позаду лінії об'єкти проглядали крізь її пробільні елементи)
  7.  Щоб створити лінію, зафарбовану в колір паперу, на контрастному чорному, на півтоновому або кольоровому фоні, необхідно задати параметр Инверсная.

1.3.2 Додавання вмісту до фрейму

Фрейм стає текстовим або графічним, в залежності від доданого до нього вмісту. Якщо в новий фрейм помістити зображення, то він стане графічним. І в ньому вже не можна буде розмістити текст. Єдиний можливий варіант одночасного розміщення у фреймі тексту і зображення – це розміщення тексту із вкладеним зображенням (рис. 20).

Рис.20. Вкладена інформація у фрейм

1.3 Структура заголовків у програмі Page Maker

Найкоротше і найпростіше визначення поняття заголовка може бути таким. Заголовок — це назва твору або окремих його частин. Однак у контексті видавничої справи та редагування таке загальне, енциклопедичне, визначення потребує уточнення, конкретизування. Йдеться про те, що редактор у процесі роботи над авторським оригіналом матиме справу із значною кількістю різноманітних заголовків. Цей своєрідний заголовковий комплекс, завдяки належній організації, може й повинен слугувати справжнім стрижнем цілого видання.

Отож, складовими цього заголовкового комплексу є частини, розділи, підрозділи, параграфи, підпараграфи окремого твору, службової частини видання, назви рубрик, таблиць. Кожна з цих складових може мати власний заголовок, який нестиме свої специфічні функції.

У науковій та довідковій літературі існує різноманітна класифікація видів заголовків. Скажімо, російський теоретик видавничої справи та редагування Аркадій Мільчин («Справочник издателя и автора») лише за формою та складом поділяє заголовки на: родо-нумераційні, родо-літерні, родо-нумераційно-тематичні, родо-літерно-тематичні, нумераційно-тематичні, літерно-тематичні. Певною мірою подібного принципу дотримується і українська дослідниця зі Львова Емілія Огар («Словник-довідник з видавничої справи»), щоправда, небезпідставно дещо спростивший «заземливши» свій ряд, виходячи з вимог практики.

Відразу варто зауважити, що така деталізація доцільна більше для наукової дискусії, ніж для засвоєння на практиці. Адже навіть редактору з багаторічним стажем роботи непросто виокремити й засвоїти відмінності між цими «родо-нумераційно-літерно-тематичними» особливостями заголовків. Що вже говорити про початкуючого редактора-видавця. Є й інший підхід, за якого теоретичні засади базуються на узагальненні практики, переслідують простоту й конкретику в засвоєнні складних речей. Його дотримується, скажімо, польський дослідник Ян Тржинадловський. У своїй книзі «Редагування. Текст, мова, опрацювання»  він схильний розглядати види заголовків лише у трьох аспектах: лінгвістичному,філологічному, прагматичному.

Аби безпомилково розрізняти сутність, значення і місце кожного заголовка в тексті, на початку редакторові доцільно навчитися уяснити різноманітність заголовків за трьома головними функціональними ознаками:

  1.  за змістом;
  2.  за формою зображення;
  3.  за місцем розташування.
  4.  За змістом заголовки поділяються на:
  5.  тематичні прості;
  6.  тематичні складні.
  7.  

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

43129. Расчет принципиальной тепловой схемы установки К-300-240 ЛМЗ2 517.5 KB
  Основные технические характеристики Номинальная мощность МВт 300 Начальные параметры: давление МПа 235 температура 0С 545 Параметры промежуточного перегрева на выходе из ЧВД: давление МПа 305 температура 0С 284 на входе в ЦСД: давление МПа 275 температура 0С 545 Конечное давление МПа 000366 Число регенеративных отборов 8 Число подогревателей: низкого давления 5 высокого давления 3 Давление в деаэраторе МПа 0685 Температура питательной воды 0С...
43130. Расчет уровеня напряжения на вторичной стороне понижающих трансформаторов с помощью РПН 969.5 KB
  Расчет активной нагрузки трансформатора. Расчет реактивной нагрузки трансформатора. Расчетная нагрузка трансформатора. Выбор трансформатора Вывод: на трансформаторной подстанции установить два трансформатора типа ТМ.
43131. Розробка програми «Кулінарна книга» в середовищі програмування Borland C++ Builder 3.17 MB
  У першій частині «Специфікація проекту» викладено призначення розробки та підстави для її виконання, дана постановка завдання з описом того, що повинна виконувати майбутня програма, описані взаємозв'язки між таблицями і подано фізичний опис моделі. Крім того, розглянуто вимоги до програми і програмної документації. Описані структура програми, тобто використовувані класи і розробляється графічний інтерфейс.
43132. Веб-приложения на Java, реализующее функциональность просто интернет-магазина 953 KB
  Основные модели архитектуры JSP. Функционирование JSP. Заключение Список литературы Введение JSP JvServer Pges технология позволяющая веб-разработчикам легко создавать содержимое которое имеет как статические так и динамические компоненты.
43133. Поиск неисправностей в СВ 1.17 MB
  Анализ неисправности на структурном уровне По структурной схеме СВ устанавливаем вероятный неисправный блок. Согласно внешним признакам проявления неисправности очевидно что неисправен может быть либо сам ПОУ СВ либо блок ВчУ структурный уровень так как только эти устройства участвуют в записи информации с ПОУ СВ на ВчУ. Анализ неисправности на функциональном уровне По функциональной схеме устанавливаем вероятные неисправные устройства блока ПОУ СВ и ВчУ. Учитывая внешний признак проявления неисправности очевидно что этими устройствами...
43134. Проектирование привода ленточного транспортера 7.63 MB
  Расчет вала на выносливость Выбор муфты для выходного вала. Выбор муфты для ведомого вала. Редуктор имеет три вала: горизонтально расположенный ведущий быстроходный вал на котором установлена коническая шестерня и два горизонтальных вала перпендикулярных ведущему валу.
43135. Проектування корпуса фільтра вертикального однокамерного 1.3 MB
  Графічна частина виконується у обсязі двох аркушів формату А1: один аркуш складального креслення апарату загальний вигляд; один аркуш формату А2 зі складальним кресленням вузлів апарату за вказівкою викладача керівника проекту після виготовлення креслення першого аркуша; один аркуш формату А2 з робочими кресленнями деталей різноманітного призначення за вказівкою викладача керівника проекту після розробки складальних креслень формат А2 ділиться за необхідністю на декілька менших форматів. Розрахунковопояснювальна записка...
43137. Какова сущность, функции и структура морали 35.5 KB
  Всем известно, что человек — это индивид, умеющий себя ограничивать. Все мы живем в мире сплошных ограничений. Можно с уверенностью сказать, что человек и человеческое общество возникли тогда, когда научились себя ограничивать. Так, например первыми законами были законы, запрещающие браки между родственниками.