30398

Эллинистические государства: основные достижения и цивилизационное значение

Доклад

История и СИД

Самоуправляемые гражданские общины эпохи эллинизма. Сельские общины внутренним самоуправлением народное собрание общественный земельный фонд взносы на нужды общины; земледельцы личносвободные свобода передвижения. Земли храмов стали постепенно раздаваться в аренду членам общины. Поэтому гражданские общины активно поддерживали римскую империю когда та завоевывала ослабевшие эллинистические государства.

Русский

2013-08-24

44.48 KB

1 чел.

№17

17. Эллинистические государства: основные достижения и цивилизационное значение

К 3 в. до н.э. на территории бывшей империи Македонского складываются новые государства, унаследовавшие основные принципы устройства, называемые эллинистическими.

Прогрессивное политическое и экономическое устройство Селевкидов:

- Существовал царский земельный фонд и все новозавоеванные земли попадали туда. Земли передавались в «частную собственность». Формально страна делилась на сатрапии, но управлял царь мелкими сатрапиями напрямую.

- Всеобщий налог; рабство малораспространено, рабы жили в общине и подчинялись общинным правилам. Административное устройство различалось в регионах (свободные полисы; рабовладельческие ремесленные производства).

На протяжение 3-2 вв. до н.э. происходит сокращение царского земельного фонда и рост доли частной собственности.

Самоуправляемые гражданские общины эпохи эллинизма.

Свободный полис. Основывались на важных торговых путях с перспективами экономического развития.  Царская власть сохраняла городские свободы, владела формами контроля: налог (десятина) в денежной/натуральной форме с города в целом); поощрения/притеснения городов с помощью земельного фонда; подчинение мелких полисов более крупным (больше налог); расположение в городах военных гарнизонов;  специальных чиновников-эпистатов; влияние на политическую жизнь; попытки обожествления государственной власти.

Политическое устройство. Эллинистический полис представлял собой иерархию общин. Сельские общины - внутренним самоуправлением, народное собрание, общественный земельный фонд,  взносы на нужды общины; земледельцы - личносвободные, свобода передвижения.

Социальные группы. Этническое разнообразие, легче получить гражданство (за заслуги перед полисом).  «Неполноценные» граждане - владеют землей, но без политических прав. Особая группа пареков - право жить в городе, без политических прав и возможности приобретения земли (крестьяне из распавшихся общин). Самоуправляемые организации по религиозному признаку – в основном иудеи. Право гражданства зачастую сохранялось при переселении в другой полис. Общественные рабы – в строительстве, ремесле, в низшем административном аппарате. Получали зарплату немного меньше свободных работников (разница в том, что раб не мог сменить работу); Частные рабы – работали на собственника, но чаще вели собственное хозяйство, выплачивая определенные взносы. Любой раб мог выкупить себя, заплатив.

Политическое устройство. Структура классического полиса: народное собрание, совет избранных для оперативных действий, выборные должностные лица по отдельным профилям.

Отличия: с 3-1 вв. до н.э. постепенно отмирал институт независимого суда: имущественное расслоение общества мешало справедливому правосудию; царская власть внедряла собственную судебную систему. Народное собрание теряет свое значение.

Гражданско-храмовая община. В Вавилонии (Междуречье). Служители храма под руководством настоятеля и работающих на храм крестьян, ремесленников, рабов. Но эти люди были связаны с храмом, получали довольствия в виде продовольствий (позже з/п). Органы управления - собрание наиболее важных получателей довольствия во главе с настоятелем, которое выполняло функции сходные с полисным собранием. Земли храмов стали постепенно раздаваться в аренду членам общины.

Эллинистические полисы, заинтересованные в торговом взаимодействии, создавали крупные союзы. Ликин – союз 23 городов в восточном Средиземноморье.

Союз имел общий совет – синедрион, который избирал главу союза (викиарх); общий военачальник, казначей, суды, универсальное гражданство. Союзы позволяли поддерживать торговлю и бороться с притеснением со стороны царской власти.

Собственная монета для внутреннего рынка.

Существовал конфликт интересов между полисами, стремившихся к торговле с соседями и царской властью, ведшей постоянные войны.

Поэтому гражданские общины активно поддерживали римскую империю, когда та завоевывала ослабевшие эллинистические государства.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33491. Кримінальна відповідальність 31 KB
  Кримінальній відповідальності підлягає лише особа винна у вчинені злочину або така що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння ч. Ознаки кримінальної відповідальності: 1 це особливий елемент у механізмі кримінальноправового регулювання в межах якого здійснюється реагування держави на вчинений особою злочин; 2 офіційна оцінка поведінки особи як злочину а її самої як злочинця може здійснюватись лише судом в обвинувальному вироку ч. Кримінальну правовідносини що знаменує собою...
33492. Наука кримінального права 30 KB
  Науку кримінального права як систему кримінальноправових поглядів ідей уявлень і понять слід відрізняти від кримінального права як системи сукупності юридичних норм галузі права. Саме наука кримінального права вивчаючи кримінальне законодавство з'ясовуючи його соціальне призначення характер усіх його інститутів їх ефективність виявляє практичне значення кожної норми прогалини в правовому регулюванні досліджує проблеми вдосконалення кримінальноправових норм. Предметом науки кримінального права є такі соціальні явища як злочин і...
33493. Незакінчений злочин 32 KB
  Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин ч. У літературі незакінчений злочин нерідко називають: попередньою злочинною діяльністю розпочатим незавершеним злочином невдалою діяльністю у вчиненні злочину. Незакінчений злочин готування до злочину і замах на злочин це не здійснена можливість завдання шкоди об'єкту посягання.
33494. Необхідна оборона 27.5 KB
  підстава необхідної оборони складається з двох елементів а саме: 1 суспільно небезпечного посягання і 2 необхідності е його негайному відверненні чи припиненні Ознаки необхідної оборони визначені в ст. 36 КК характеризують: 1 мету оборони; 2 спрямованість об'єкт заподіяння шкоди; 3 характер дій того хто захищається; 4 своєчасність і 5 співрозмірність оборони. Мета необхідної оборони. 36 КК метою необхідної оборони є захист охоронюваних законом прав та інтересів особи яка захищається або іншої особи а також суспільних...
33495. Обєкт злочину 44 KB
  Об‘єкт як елемент складу злочину це цінності що охороняються кримінальним законом проти яких спрямоване злочинне діяння і яким воно може заподіяти або спричинити шкоду. Структура об‘єкта злочину та функціональне значення його компонентів: Охоронювані кримінальним законом цінності: 1.ПредметиНа що діє суб‘єкт злочину посягаючи на блага.
33496. Обєктивна сторона 30 KB
  Обєктивна сторона злочину — це зовнішня сторона (зовнішнє вираження) злочину, що характеризується суспільна небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільна небезпечними наслідками, причинним
33497. Обмеження волі 25 KB
  Обмеження волі (ст. 61 КК) — це основний вид покарання, який полягає в триманні засудженого в кримінально-виконавчій установі відкритого типу — виправному центрі (статті 11, 16, 56 КВК) без ізоляції від суспільства
33498. Поняття неосудності 35.5 KB
  19 дається законодавче визначення поняття неосудності з якого випливає що неосудною визнається така особа яка під час вчинення суспільне небезпечного діяння передбаченого КК не могла усвідомлювати свої дії бездіяльність або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання тимчасового розладу психічної діяльності недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Медичний критерій окреслює всі можливі психічні захворювання що істотно впливають на свідомість і волю людини. Хоча і при цих захворюваннях можливі так звані...
33499. Структура кримінального закону 39.5 KB
  Тлумачення закону полягає у з'ясуванні і всебічному розкритті його змісту з метою його точного застосування. Тлумачення закону поділяється на види залежно від суб'єкта тлумачення прийомів засобів та обсягу тлумачення. Залежно від суб'єкта який роз'яснює закон розрізняють легальне або офіційне судове і наукове або доктринальне тлумачення. Легальним офіційним зветься тлумачення що здійснюється органом державної влади уповноваженим на те законом.