30428

Политико-территориальное устройство Италии, организация региональной и местной власти

Доклад

Мировая экономика и международное право

В обязательном порядке каждая область имеет областной совет джунту и ее председателя. Областной совет осуществляет законодательную и регламентарную власть принадлежащую области и другие функции; областная джунта исполнительный орган области; председатель джунты выполняет функции представительского и исполнительного характера. Провинции и коммуны в обязательном порядке должны иметь следующие органы: совет джунту как исполнительный орган власти главу исполнительной власти мэра в коммунах и председателя в провинциях. Таким образом в...

Русский

2013-08-24

15.31 KB

2 чел.

Вопрос 48. Политико-территориальное устройство Италии, организация региональной и местной власти.

     Конституция (ст. 5) гласит, что республика едина и неделима, но признает и поощряет местную автономию, вводит в подчиненных государству службах самую широкую административную децентрализацию.

     Подробно территориальное устройство страны регулируется в разд. V Конституции (ст. 114 - 133) и конституционным и иным, включая областное, законодательством, в частности, Законом об устройстве местной автономии 1990 г. (не распространяется на области со специальным статусом) и Законом о компетенции коммун и провинций 1934 г.

      Республика делится на области, провинции и коммуны. Последние включают города или их подразделения и сельские населенные пункты или их группы. Все эти политико-административные единицы в той или иной мере обладают автономией. В начале 90-х гг. в Италии насчитывались 20 областей (из них пять со специальным статусом: Трентино-Альто Адидже, Валь д Аоста, Фриули-Венеция Джулия, Сицилия и Сардиния), 103 провинции и 8101 коммуна. Конституция определила 17 позиций, составляющих сферу законодательной компетенции областей (местная полиция, медицинское обслуживание, местные музеи и библиотеки, градостроительство, транспорт областного значения, сельское хозяйство и леса, ремесла и др.). В настоящее время насчитывается около 100 провинций и около 8 тыс. коммун.

      Закон урегулировал правовое положение больших агломераций, т. е. сильно урбанизированных зон проживания, которые до этого не имели какого-либо особого статуса. В законе они стали называться метрополитеновскими зонами. Метрополитенская зона включает два уровня местного самоуправления - метрополитенский город и коммуны.

       В горных зонах существуют горные общества, местные коллективы в этих частях Италии пользуются правами ассоциативных коммун.

       Структура органов области определена Конституцией (ст. 121). В обязательном порядке каждая область имеет областной совет, джунту и ее председателя. Областной совет осуществляет законодательную и регламентарную власть, принадлежащую области, и другие функции; областная джунта - исполнительный орган области; председатель джунты выполняет функции представительского и исполнительного характера.

      Согласно закону 1990 г. провинциям  и коммунам предоставлено право разрабатывать и изменять собственные уставы. Провинции и коммуны в обязательном порядке должны иметь следующие органы: совет, джунту как исполнительный орган власти, главу исполнительной власти - мэра в коммунах и председателя в провинциях. Таким образом, в каждой провинции и коммуне избирается свой совет, который, в свою очередь, избирает из своего состава исполнительный орган - джунту; ее председатель (в коммуне - мэр) избирается гражданами непосредственно.

       Мэры коммун осуществляют также функции представителей государства.

       В метрополитенских зонах действуют метрополитенский совет, метрополитенская джунта и метрополитенский синдик, который председательствует и в совете, и в джунте.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22768. Встановлення кордону УРСР з сусідніми державами після II світової війни 38.5 KB
  Ядерне роззброєння України: процес реалізації та наслідки. Україна та конфлікти на Балканах. з'їзд народних комітетів у Мукачеві схвалив Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з УРСР і вихід зі складу Чехословаччини обрав Народну Раду з 17 осіб. Вже 5 грудня Народна Рада схвалила декрет про припинення зв'язків народних комітетів Закарпатської України з уповноваженим уряду Чехословаччини й висунула вимогу щоб він залишив межі краю.
22769. Участь УРСР в розвязанні німецького питання 49.5 KB
  Політика України шодо держав Азії. Приєднання України до Євросоюзу посилює потенціал впливу Союзу на процеси в пострадянському просторі що суперечить інтересам Росії. Важливо що вже є усталеною тенденцією зближення інтересів Росії з ЄС або з США призводить до активізації механізмів м'якої ізоляції України що є наслідком різких коливань в зовнішньополітичній стратегії останньої від одного пріоритетного напрямку до іншого. вже озвучувалася ідея відносин України з ЄС у вигляді Спільного політичного й економічного європейського простору але...
22770. Участь УРСР у розв’язанні повоєнних проблем в Європі 62 KB
  Значне місце на початковому етапі роботи конференції посіло обговорення процедурних питань. Створена конференцією комісія з політичних і територіальних питань мирної угоди з Болгарією ухвалила постанову РМЗС про збереження існуючого болгарогрецького кордону. Україна активно включилась у процес прийняття найважливіших рішень із найскладніших питань сучасних міжнародних відносин. Наша держава створивши світовий прецедент відмови від ядерної зброї виступила за зміцнення Глобальної безпеки не за рахунок поступового розповсюдження ядерної...
22771. Діяльність ЮНРРА в УРСР 52 KB
  Позиція України щодо конфліктів на пострадянському просторі. Миротворча діяльність України. Миротворча діяльність України. представникiв України взяли участь в 20 минулих та триваючих миротворчих операцiях та мiсiях ООН.
22772. Проблема множинного представництва й міжнародних відносинах завершального етапу II світової війни 55.5 KB
  Ключові інтереси України щодо країн Західної Європи. Відносини України з державами Латинської Америки. Передбачалося що на початку роботи конференції делегати Великобританії й США підтримають пропозицію про допуск до первісного членства двох радянських республік України та Білорусії.Ключові інтереси України щодо країн Західної Європи Об`єктивна необхідність вимагає поступового але неухильного включення економіки України до системи міжнародного поділу праці МПП світових інтеграційних процесів.
22773. Реакція міжнародної спільноти на визнання УРСР членом-фундатором ООН 62.5 KB
  Відносини ЄССШАУкраїна. В СанФранціско в США 25 квітня 1945 р. У зв'язку з появою УРСР на високому міжнародному форумі на її адресу посипалося чимало гострих критичних зауважень переважно з кіл української діаспори в США та Канаді. Відносини ЄС – Україна – США.
22774. Українське питання на Ялтинський конференції (1945р.) 46 KB
  Національні інтереси України та механізми їх забезпечення. Позиція України щодо ЄЕП в контексті інтеграційних процесів на пострадянському просторі. Зрештою глави урядів трьох держав СРСР США й Великої Британії схвалили рішення що східний кордон Польщі проходитиме вздовж лінії Керзона з відхиленням від неї в деяких районах від п'яти до восьми кілометрів на користь Польщі Це було досягнення й України попри те що частина земель населених українцями залишалася під польською владою.Стеттініус який зазначив що радянський приклад можуть...
22775. Ініціативи дипломатії УРСР в 00Н 41 KB
  Концепції нейтралітету та позаблоковості в зовнішній політиці України. Відносини України з країнами Африки. Концепція нейтралітету та позаблоковостів в зовнішній політиці України. зазначається про намір України стати нейтральною однак в цьому документі крім положень що фіксують оборонний характер військової доктрини можна зустріти тезу про те що У дотримується свого позаблокового статусу.
22776. Створення та розгортання діяльності Наркомату закордонних справ УРСР 39.5 KB
  Механізм формування та реалізації зовнішньої політики України. Правда дещо несподіваною виявилася кандидатура наркома закордонних справ України. Механізм формування та реалізації зовнішньої політики України. Під керівництвом Президента України практична реалізація зовнішньополітичної діяльності забезпечується Кабінетом Міністрів України і здійснюється Міністерством закордонних справ іншими центральними органами державної виконавчої влади на основі Конституції і законів України.