30428

Политико-территориальное устройство Италии, организация региональной и местной власти

Доклад

Мировая экономика и международное право

В обязательном порядке каждая область имеет областной совет джунту и ее председателя. Областной совет осуществляет законодательную и регламентарную власть принадлежащую области и другие функции; областная джунта исполнительный орган области; председатель джунты выполняет функции представительского и исполнительного характера. Провинции и коммуны в обязательном порядке должны иметь следующие органы: совет джунту как исполнительный орган власти главу исполнительной власти мэра в коммунах и председателя в провинциях. Таким образом в...

Русский

2013-08-24

15.31 KB

3 чел.

Вопрос 48. Политико-территориальное устройство Италии, организация региональной и местной власти.

     Конституция (ст. 5) гласит, что республика едина и неделима, но признает и поощряет местную автономию, вводит в подчиненных государству службах самую широкую административную децентрализацию.

     Подробно территориальное устройство страны регулируется в разд. V Конституции (ст. 114 - 133) и конституционным и иным, включая областное, законодательством, в частности, Законом об устройстве местной автономии 1990 г. (не распространяется на области со специальным статусом) и Законом о компетенции коммун и провинций 1934 г.

      Республика делится на области, провинции и коммуны. Последние включают города или их подразделения и сельские населенные пункты или их группы. Все эти политико-административные единицы в той или иной мере обладают автономией. В начале 90-х гг. в Италии насчитывались 20 областей (из них пять со специальным статусом: Трентино-Альто Адидже, Валь д Аоста, Фриули-Венеция Джулия, Сицилия и Сардиния), 103 провинции и 8101 коммуна. Конституция определила 17 позиций, составляющих сферу законодательной компетенции областей (местная полиция, медицинское обслуживание, местные музеи и библиотеки, градостроительство, транспорт областного значения, сельское хозяйство и леса, ремесла и др.). В настоящее время насчитывается около 100 провинций и около 8 тыс. коммун.

      Закон урегулировал правовое положение больших агломераций, т. е. сильно урбанизированных зон проживания, которые до этого не имели какого-либо особого статуса. В законе они стали называться метрополитеновскими зонами. Метрополитенская зона включает два уровня местного самоуправления - метрополитенский город и коммуны.

       В горных зонах существуют горные общества, местные коллективы в этих частях Италии пользуются правами ассоциативных коммун.

       Структура органов области определена Конституцией (ст. 121). В обязательном порядке каждая область имеет областной совет, джунту и ее председателя. Областной совет осуществляет законодательную и регламентарную власть, принадлежащую области, и другие функции; областная джунта - исполнительный орган области; председатель джунты выполняет функции представительского и исполнительного характера.

      Согласно закону 1990 г. провинциям  и коммунам предоставлено право разрабатывать и изменять собственные уставы. Провинции и коммуны в обязательном порядке должны иметь следующие органы: совет, джунту как исполнительный орган власти, главу исполнительной власти - мэра в коммунах и председателя в провинциях. Таким образом, в каждой провинции и коммуне избирается свой совет, который, в свою очередь, избирает из своего состава исполнительный орган - джунту; ее председатель (в коммуне - мэр) избирается гражданами непосредственно.

       Мэры коммун осуществляют также функции представителей государства.

       В метрополитенских зонах действуют метрополитенский совет, метрополитенская джунта и метрополитенский синдик, который председательствует и в совете, и в джунте.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84526. Склад і властивості кишкового соку. Регуляція його секреції. Порожнинне і пристінкове травлення 42.9 KB
  Порожнинне і пристінкове травлення. Поняття про порожнинне та пристінкове травлення: Порожнинне травлення проходить в порожнині кишкового каналу за рахунок ферментів. Порожнинне травлення може забезпечити гідроліз до кінцевих продуктів але його тривалість дуже велика. Пристінкове травлення проходить на мембрані глікокалікса мікроворсинок ентероцитів за допомогою фіксованих ферментів активні центри яких направлені на субстрат.
84527. Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів 44.89 KB
  Механізми всмоктування йонів натрію води вуглеводів білків жирів. Всмоктування це процес транспорту речовин із порожнини травного каналу у внутрішні середовища організму кров та лімфу. Найінтенсивніше процеси всмоктування проходять в верхніх відділах тонкого кишківника. Всмоктування в шлунку.
84528. Рухова функція кишок, види скорочень, їх регуляція 50.42 KB
  Рух тонкої та товстої кишок принципово не відрізняються хоча рухи товстої кишки складніші так як в ній хімус знаходиться протягом більш тривалого часу. Саме в цих місцях виникають мязеві скорочення що рухаються вздовж кишки в дистальному напрямку. Тонічні скорочення тривають близько 10 хв такі скорочення займають великі ділянки кишки. За рахунок тонусу зростає внутрішньокишковий тиск що покращує всмоктування і контакт хімусу та стінок кишки.
84529. Фізіологічні механізми голоду та насичення 40.95 KB
  Голод фізіологічний стан зумовлений зниженням концентрації поживних речовин у крові спрямований на відновлення їх балансу в крові. Насичення сума процесів що змушує організм відмовитися від приймання їжі при підвищенні рівня поживних речовин в крові до певного рівня. Активність обох центрів регулюється рівнем поживних речовин в крові інформація про котрий надходить від периферичних та центральних рецепторів глікорецептори ліпорецептори.
84530. Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність 43.29 KB
  Фактори які забезпечують рух крові по судинах його спрямованість та безперервність. СИСТЕМА КРОВООБІГУ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ Нервові Гуморальні Серце Судини Хвилинний обєм крові ХОК який є адекватним потребам організму В залежності від потреби організму ХОК може змінюватися у дорослої людини від 5 л хв спокій до 30 л хв стан фізичного навантаження у добре тренованого спортсмена. Причиною руху крові по судинам та через камери серця є різниця градієнт тисків що створюється завдяки: нагнітальній насосній функції...
84531. Автоматія серця. Градієнт автоматії. Дослід Станіуса 45.23 KB
  Ця здатність є у структурах серця побудованих з атипічних кардіоміоцитів а саме в стимульному комплексі провідній системі серця: Пазуховопередсердний вузол nodus sinutrilis; Передсердношлуночковий вузол nodus trioventriculris; Передсердношлуночковий пучок або пучок Гіса; Ніжки пучка Гіса права та ліва; Волокна Пуркіньє. Ці елементи провідної системи серця носять назву центрів автоматії й мають певний порядок. Градієнт автоматії зменшення ступеня автоматії елементів провідної системи серця в напрямку від...
84532. Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино-атріального вузла, механізми походження, фізіологічна роль 43.38 KB
  Така зміна стану каналів мембран АКМЦ веде до повільного зменшення мембранного потенціалу деполяризація мембрани. Частота з якою центр автоматії генерує ПД залежить від двох факторів: 1 величина порогового потенціалу; чим вона більша тим частота менша; в звичайних умовах під впливом механізмів регуляції частіше змінюється рівень мембранного потенціалу спокою зміна порогового потенціалу зміна частоти генерації імпульсів збудження водієм ритму зміна частоти серцевих скорочень; 2 швидкість повільної діастолічної деполяризації ПДД;...
84533. Провідна система серця. Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю 42.64 KB
  Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю. Швидкість проведення збудження по структурах серця різна. Чинниками що впливають на швидкість проведення збудження по мязовим волокнам є: діаметр волокон амплітуда ПД величина порогу деполяризації швидкість розвитку піку ПД наявність нексусів між міокардіоцитами вони мають низький опір що сприяє швидкій передачі ПД з одного КМЦ на другий і збільшенню швидкості проведення збудження. Причинами великої швидкості проведення збудження по провідній системі серця є: великий діаметр...
84534. Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль. Співвідношення у часі ПД одиночного скороченння міокарда 51.9 KB
  Типові кардіоміоцити ТКМЦ не мають властивості автоматії і генерують ПД під впливом подразника ПД що йде від водія ритму серця. ПД в ТКМЦ має особливості а саме він дуже тривалий в шлуночках до 300 мс в нервових волокнах 1 мс в скелетних мязах 25 мс. Фази ПД ТКМЦ: 1. Повязана з виходом із ТКМЦ йонів калію та вхід хлору 3.