30475

Британский парламент, его взаимоотношения с Королевой и Правительством

Доклад

Мировая экономика и международное право

Законодательная власть в Великобритании принадлежит парламенту но по точному смыслу британской конституции парламент триединое учреждение: оно включает главу государства монарха палату лордов исторически палату знати и высшего духовенства и палату общин исторически палату простолюдинов. Это понятие связано с тем что закон становится таковым если он принят двумя палатами есть некоторые исключения из этого правила в пользу нижней палаты и подписан монархом. Теоретически монарх в Великобритании считается...

Русский

2013-08-24

16.23 KB

19 чел.

Вопрос 35. Британский парламент, его взаимоотношения с Королевой и Правительством.

    Законодательная власть в Великобритании принадлежит парламенту, но по точному смыслу британской конституции парламент — триединое учреждение: оно включает главу государства (монарха), палату лордов (исторически — палату знати и высшего духовенства) и палату общин (исторически — палату простолюдинов). Это понятие связано с тем, что закон становится таковым, если он принят двумя палатами (есть некоторые исключения из этого правила в пользу нижней палаты) и подписан монархом. На деле же под парламентом понимаются лишь две палаты, а в обычном словоупотреблении — нижняя, которая осуществляет законодательные функции. Король подписывает все законы, и на основании конституционного обычая почти 300 лет не применяет принадлежащего ему права вето. Вето палаты лордов может быть преодолено нижней палатой простым большинством голосов, но на другой сессии парламента, что означает, что при созыве сессии раз в год верхняя палата может на год отсрочить вступление закона в силу. На практике палата лордов, как правило, возражения против законопроектов, принятых палатой общин, выдвигает очень редко.

    Хотя глава государства по конституционной доктрине является составной частью парламента, с точки зрения концепции разделения властей он относится все же к исполнительной власти.

    Парламент Великобритании (практически палата общин) осуществляет контроль за управлением, за деятельностью правительства. Однако большинство парламента и правительства, за исключением редчайших ситуаций, в отличие от США всегда принадлежит к одной и той же партии, а лидер партии является лидером фракции большинства в парламенте (иногда только фактически) и одновременно премьер-министром. Поэтому направляет работу парламента, по существу, правительство.

     Юридически правительство несет коллективную ответственность перед парламентом (только перед палатой общин). Палата общин может потребовать отставки министра, но премьер-министр решает, уйдет ли в отставку все правительство или только виновный министр, если речь идет об упущениях определенного министра, а чаше всего о его неэтичном поведении. Вопрос о вотуме недоверия бывает только связанным, т. е. он ставится самим правительством в связи с предлагаемым им законопроектом: правительство заявляет, что если билль не будет принят, то оно уйдет в отставку, оказывая тем самым давление на палату общин.

    Теоретически монарх в Великобритании считается источником значительной доли государственной власти, он — глава государства. Ему же теоретически принадлежит также исполнительная власть. Кроме того, как упоминалось, монарх — составная часть парламента. На деле он не участвует в законодательстве (право вето не применяет), исполнительной властью не обладает. Страной руководит «правительство его (ее) Величества», точнее, его узкая часть — кабинет министров, в котором главную роль играет премьер-министр. Правительство, как отмечалось, в силу британской двухпартийной системы в значительной мере контролирует и парламент.

    Монарх в Великобритании — это символ единства нации, преемственности государства. Он рассматривается как гарантия стабильности в обществе. Какого-либо серьезного движения за замену монархии республикой не существует.

    Монарх — лицо неприкосновенное, он не подлежит уголовной, административной, гражданской ответственности, не может быть задержан и т. д. (хотя имело место осуждение и казнь короля Карла 1 во время английской революции). Монарх политически нейтрален, не является членом какой-либо партии, не подлежит политической ответственности в связи с управлением государством: за монарха отвечают его министры.

     Юридически британский монарх обладает значительными полномочиями, которые в совокупности называются королевской прерогативой. Это исключительные права, установленные традицией, конституционными обычаями, иногда закрепленные судебным прецедентом и не зависящие от воли парламента. Во взаимоотношениях с парламентом эти права, равно как и некоторые другие свои полномочия, монарх осуществляет по указанию правительства (конкретно — премьер-министра). Он подписывает законы и имеет право вето (хотя не использует его с 1707 г.). Монарх — составная часть парламента, но посещать его заседания он может лишь по специальному приглашению. Он открывает ежегодную сессию парламента, выступая с тронной речью на совместном заседании палат. В этой речи излагается программа действий на предстоящий год. Но поскольку монарх лишь зачитывает текст, подготовленный премьер-министром, он не может изменить в нем ни слова. Монарх вправе распустить палату общин с назначением даты новых выборов, это он делает только по указанию правительства.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84511. Фізіологічна характеристика системи АВО крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Проби, перед переливанням крові 50.77 KB
  Групову належність необхідно враховувати при переливанні крові. Кров донора (людина, у якої беруть кров для переливання) та реципієнта (людина, якій переливають кров) мають бути сумісними. Це означає, що плазма крові реципієнта не повинна містити аглютинінів до аглютиногенів еритроцита донора.
84512. Фізіологічна характеристика резус-системи крові Значення резус-належності при переливанні крові та при вагітності 45.14 KB
  Резус система як і система АВ0 є основною груповою системою крові. Резус система влаштована відносно простіше ніж система АВ0. Найбільш важливим сильним та поширеним аглютиногеном системи резус є Д Rh.
84513. Загальна характеристика системи травлення. Травлення в ротовій порожнині. Жування, ковтання 43.53 KB
  Система травлення забезпечує фізичну та хімічну обробку їжі та всмоктування отриманих продуктів у внутрішньому середовищі. Після потрапляння їжі в організм вона підлягає. Гідроліз та всмоктування їжі органи травної системи виконують разом та узгоджено це досягається завдяки механізмам регуляції.Механічна обробка їжі подрібнення перемішування.
84514. Склад слини, її роль в травленні 43.47 KB
  Слина виділяється: І.Змішані Слина змішаний секрет всіх слинних залоз. Змішана слина має 994 995 води решта органічні та неорганічні речовини які забезпечують оптимум рН для дії ферментів. Слина розчиняє речовини що діють на смакові рецептори зволожує ротову порожнину змочує їжу формує та покириває харчову грудку сприяє ковтанню.
84515. Механізми утворення слини, первинна та вторинна слина 41.82 KB
  В дольках ацинусах слинних залоз утворюється первинний секрет який є ізотонічним однаковим за йонним складом по відношенню до плазми крові і містить ферменти що секретуються ацинарними клітинами. Секреторний цикл це послідовна зміна станів секреторних клітин які виділяють ферменти та слиз. Для клітин які виділяють ферменти можна визначити такі фази секреторного циклу: 1.
84516. Регуляція слинновиділення. Вплив властивостей подразника на кількість і якість слини 43.06 KB
  Слиновиділення має нервову та гуморальну регуляцію проте основну роль у регуляції виконує нервова система. Слиновиділення знаходиться під контролем як симпатичної так і парасимпатичної нервових систем. Індукують слиновиділення секреторні центри довгастого мозку аферентні активуючі імпульси до якого надходять від рецепторів язика ротової порожнини та піднебіння смакові та тактильні від носової порожнини нюхові рецептори та від вищих відділів мозку думка про їжу. Від всіх цих рецепторів інформація про характер їжі надходить до...
84517. Методи дослідження секреторної функції шлунку у людини. Склад і властивості шлункового соку. Механізми секреції хлористоводневої кислоти 43.63 KB
  На тваринах секреторну функцію шлунка досліджують такими методами: 1. Свищ fistul шлунка трубка що вставляється в порожнину шлунка. Свищ шлунка можна комбінувати з езофаготомією операцією по вирізанню стравоходу. Добутий таким чином шлунковий сік відноситься до того який виділяється під час 1ої фази шлункової секреції бо їжа не подразнила слизову оболонку шлунка тому в даному соці буде менше ферментів і більше електролітів.
84518. Склад і властивості шлункового соку 45.22 KB
  Значення радіального градієнту заключається в тому що чим ближче до стінки тим pH нижчий висока кислотність а чим ближче до центру шлунка тим він вищий низька кислотність. Активуються вони тільки в порожнині шлунка за рахунок соляної кислоти. Ферменти виділяють залози всіх відділів шлунка. Соляна кислота що являється одним із найважливіших компонентів шлункового соку виділяється парієтальними клітинами яких багато в залозах тіла та дна шлунка та мало в залозах пілоричного відділу шлунка.
84519. Складно-рефлекторна (цефалічна) фаза регуляції шлункової секреції 42.2 KB
  Кількість та склад шлункового соку змінюється особливо після вживання їжі. В значній мірі кількість та склад соку залежить від характеру подразника кількість та склад їжі. Натще секретується невелика кількість шлункового соку до 10 мл на годину. Після прийому їжі виділення шлункового соку значно збільшується росте його кислотність та вміст ферментів.