30616

Понятие творчества в философии С.Н.Булгакова («Свет невечерний»)

Доклад

Культурология и искусствоведение

ТВОРЧЕСТВО Главное: Бог творец. И творчество его возможность заложено богом. От них можно либо уйти в ленность либо их испытывать постоянно либо прийти к смирению перед богом и все творчество сделать религиозным. Чел существо двуполое и творчество тоже двуполое Оно есть скрещение двух начал гениальности и талантливости.

Русский

2013-08-24

37.5 KB

5 чел.

24. Понятие творчества в философии С.Н.Булгакова («Свет невечерний»)

Читать интересно, но дико сложно и много (порядка 400 страниц). Как философ религиозный рассматривает религию вообще, соотнесение ее с наукой, философей, искусством. Основное – православие. В этом контексте упомнается куча философов от Аристотеля, Платона до Канта, Гегеля и т.д. Говорится о боге, о человеке, о истории человечества, страшном суде….. много о чем. Я буду обозначать те подразделы, в которых говорилось об искусстве и творчестве.

ТВОРЧЕСТВО

  1.  Главное: Бог – творец. Чел создан  по его образу и подобию, бог воплощается в человеке, значит, чел отчасти тоже творец. К тому же в рамках задумки Бога человек имеет свободу личности. Но человек – тварное существо.Тварное творчество  является актуальным выражением тварной свободы. И творчество, его возможность, заложено богом. Человек лишь реализовывает данный потенциал. Итак, челу присуще стремление к абсолютному творчеству, по образу Божию. Иссякнуть оно не может. Важно допущение участия твари в создании мира
  2.  Но не следует забывать, что человек не бог, поэтому он не может создать мира и быть истинным творцом => трагедия. Чел пытается найти-создать шедевр, но от него всегда ускользает самое важное, что он ищет. И вот муки творчества, недовольство твроческих личностей.  От них можно либо уйти в ленность, либо их испытывать постоянно, либо прийти к смирению перед богом и все творчество сделать религиозным. И тогда обрести бога и молиться и воплощать в своем творчестве то, что открывается тебя во время откровений и взаимодействия с богом. Короче, нести в наш бренный мир божественную сущность и красоту. «Творение есть и акт безмерного смирения».
  3.  Если противопоставить себя богу, посчитать, что ты и сам с усам и нах бог нужен, то вот ты короче уже и в мире сатаны «получается адская гримаса, подобие ада».
  4.  В основе творчества – софия – мудрость, первооснова мира, красота.
  5.  Раздел про пол человека. Чел – существо двуполое, и творчество тоже двуполое

Оно есть скрещение двух начал, гениальности и талантливости. Гениальность видит и пощнает Софию, обнажает ее скрытую сущность. А талантливость воплощает задуманное. Гениальность  мужское начало, а талантливость – женсоке (по аналогии с физиологией, вилимо). В разной степени эти качества есть у всех люедей. «И не только каждое частное произведение творчества, но и вся жизнь человеческая должна стать обретением гениальной темы и талантливым ее исполнением. Даже и тело человека было поставлено ему как задача творческого подвига и усилия, связанного с подвигом его духа».

  1.  Раздел о человеке. Рождение человека – тоже творчество, осуществление в себе своего собственного подобия и есть творчество, человеку доступное. создание своего подобия - творчество и самотворчество, саморождение, определяет самое общее содержание человеческой жизни. Жизнь есть творчество.
  2.  Раздел о грехопадении. Способность чела к творчеству была задумана с самого начала: возделывание садов в раю. Грехопадение же только внесло в историю как творчество трагический оттенок, лишило ее гармоничности
  3.  Раздел Мифы Религиозное мифотворчество очень близко художественному творчеству. Процесс творчества таков:  надлежащим образом видеть и слышать, а затем воплотить увиденное и услышанное в образе (то, что он видит – трансцендентное [то есть вне нашего мира, божественное, непознаваемое, это бог, нельзя познать], а воплощение увиденного происходит в имманентное [то есть в наш реальный мир, имманентное – то, что можно постигнуть на собственном опыте]).
  4.  Задачей земного человеческого творчества является, в конце концов, найти свой подлинный, вечносущий лик, себя выявить. внутреннего человека". Необходимо обретения своей подлинной сущности путем длинной и мучительной работы над самим собой, духовно-художественным подвигом.

ИСКУССТВО

  1.  В основе искусства и творчества София, которая неотделима от красоты. Подлинное искусство изображает красоту и открывает высшую действительность. Красота всегда круче искусства.
  2.  Искусство стоит высоко в иерархии. Исуксство – и мудрость, и познание.и философия, и преображение
  3.  Гениальность есть в каждом, но  только в тех, в ком человечество имеет своих гениев и посланников, выходит наружу скрытая, но всеобщая гениальность, причастность к Софии. Можно быть художником в душе, но без способностей. Но те, кому ведом язык богов, - избранники Софии, творцы красоты.
  4.  Раздел о плоти и душе, грехопадении.  Искусство способно так преобразить нашу греховную плоть, что мы перестаем стыдиться и притом чувствуется, что эти прекрасные тела и должны быть обнажены, ибо всякая одежда явилась бы умалением их красоты, неуважением к ней.
  5.  Раздел искусство и хозяйство. Искусство относится к хозяйству свысока, а хозяйство покрови-т тельственно смотрит на искусство за паразитарность. НО хозяйство нужно, чтобы существовать, а искусство чтобы просветлять материю красотой. Типа симбиоз.
  6.  Для художника соблазнительно возомнить о себе  черти че. На самом деле он должен нести боественное в мир. И для Булгакова важно понятие соборности (типа коллективности) в искусстве. «Мы часто знаем по именам отдельных песнословцев, художников и зодчих, приносивших сюда свои творческие дары, но значение эти дары получали лишь после того, как в огне молитвы сплавлялись с общим массивом религиозного культа, утеривая свое индивидуальное лицо».
  7.  По Булгакову религия – колыбель искусства…. Ну, и логично. Она типа вообще колыбель всего.
  8.  Он принимает лозунг «искусство для искусства». Типа для создания красоты, а значит тут же София, трансцендентное и Бог.
  9.  Для искусства особенно важна духовная трезвость и самопознание.
  10.  Искусство должно осознавать, что оно никогда не достигнет божественности, художнику не быть богом. Но он должен пытаться постичь непостижимое и стремиться в боественной отваге себя перерасти.
  11.  Ну,  и  о будущем: «В одном лишь трудно сомневаться, именно что искусству суждено еще загореться религиозным пламенем».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84576. Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання. Компоненти крові, що стимулюють зовнішнє дихання 44.53 KB
  Компоненти крові що стимулюють зовнішнє дихання. Адекватні подразники для них: збільшення Рсо2 артеріальної крові; зменшення рН артеріальної крові; зменшення Ро2 артеріальної крові. Інформація що надходить до дихального центру при підвищенні активності цих рецепторів викликає гіпервентиляцію підвищення глибини та частоти дихання нормалізація вказаних показників крові. Тобто за їх участю здійснюється регуляція газового складу артеріальної крові за відхиленням саморегуляція на основі негативного зворотнього звязку.
84577. Регуляція зовнішнього дихання при фізичному навантаженні 42.93 KB
  При фізичному навантаженні розвивається гіпервентиляція ступінь якої пропорційна інтенсивності навантаження. Головним механізмом розвитку гіпервентиляції при фізичному навантаженні є безумовні рефлекси з пропріорецепторів працюючих мязів керуючий пристрій КП яким є дихальний центр отримує по каналу зовнішнього звязку інформацію від пропріорецепторів працюючих мязів про роботу що виконується; КП аналізує цю інформацію і викликає підвищення глибини та частоти дихання для того щоб при збільшених метаболічних потребах тканин склад...
84578. Методи визначення енерговитрат людини. Дихальний коефіцієнт. Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини 49.84 KB
  Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини. Тобто 1й закон термодинаміки представляє собою закон збереження енергії. Ентропія міра невпорядкованості системи міра деструкції та розсіяності енергії. Тобто 2й закон обмежує можливі самовільні перетворення енергії в системі.
84579. Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину 44.73 KB
  Основний обмін ОО добові енерговитрати організму в стандартних умовах: зранку тому що є добові коливання рівня енерговитрат він мінімальний вночі о 34 годині й максимальний ввечері о 1718 годині; в умовах фізичного та емоційного спокою мязева робота супроводжується збільшенням енерговитрат організму так як на скорочення мязів необхідно витрачати значну кількість енергії; в умовах емоційної напруги активується симпатичний відділ вегетативної нервової системи збільшується кількість катехоламінів та тироксину розщеплення...
84580. Робочий обмін, значення його визначення 46.22 KB
  За величиною РО населення поділяють на 6 груп: Для людей віком 1829 років добові енерговитрати в різних групах складає: Група Добові енерговитрати Чоловіки Жінки кДж ккал кДж ккал 1 11715 2300 10142 2400 2 12552 3000 10669 2550 3 13388 3200 11296 2700 4 15480 3700 13179 3150 5 17991 4300 6 20043 4900 16423 3850 1 група переважає розумова праця; 2 група зайняті легкою фізичною працею; 3 група виконання фізичної роботи середньої важкості; 4 група зайняті важкою фізичною працею; 5 група зайняті дуже важкою фізичною роботою; 6 група...
84581. Температура тіла людини та її добові коливання 37.09 KB
  Організм людини належить до гомойотермних здатний підтримувати сталу температуру тіла незалежно від коливань температури навколишнього середовища. Поняття гомойотермії стосується ядра тіла внутрішні органи та головний мозок. Оболонка тіла людини шкіра та підшкірна клітковина є пойкілотермними її температура залежить від температури навколишнього середовища.
84582. Фізіологічне значення гомойотермії. Терморецептори і центр терморегуляції 51.2 KB
  Підтримка сталості температури ядра необхідна для нормального протікання процесів обміну речовин в клітинах активність ферментів залежить від температури. Організм людини краще переносить зниження температури життєдіяльність зберігається до 26 С. До підвищення температури організм людини менш стійкий її підвищення до 43 С протягом більшменш тривалого часу зумовлює смерть внаслідок порушення процесів обміну речовин та функцій клітин. Більш вигідним корисним є вмикання регуляції за збуренням оскільки при цьому попереджуються...
84583. Теплоутворення в організмі, його регуляція 42.13 KB
  В дорослих цей механізм посилення теплоутворення мобілізується рідко лише за умови тривалої дії холодових факторів коли виникає загроза зниження температури ядра тіла. Цей механізм теплоутворення часто використовується регуляторними механізмами за необхідності збільшити теплоутворення. Виділяють наступні види скоротливого термогенеза: терморегуляторний тонус збільшення тонусу мязів яке починається з мязів шиї та плечового поясу; виникає безумовнорефлекторно може збільшити теплоутворення на 50100; мязове тремтіння виникає...
84584. Тепловіддача в організмі та її регуляція 43.34 KB
  Виділення тепла з організму відбувається наступними шляхами: 1. Тепловипромінювання виділення тепла за допомогою довгохвильового інфрачервоного випромінювання. Тому механізми регуляції змінюють віддачу тепла шляхом радіації змінюючи температуру тіла. Віддача тепла шляхом випаровування змінюється регуляторними механізмами за рахунок зміни потовиділення.