30686

Фантастические мотивы и образы в произведениях отечественной литературы

Доклад

Литература и библиотековедение

В отечественной литературе к данным мотивам обращались писатели различных направлений. Так, например, в романтических поэмах Лермонтова присутствуют образы потустороннего мира. В «Демоне» художник изображает протестующий Дух Зла. В произведении проводится идея протеста против божества как создателя существующего миропорядка.

Русский

2013-08-24

13 KB

0 чел.

Фантастические мотивы и образы в произведениях отечественной литературы 

Фантастические мотивы являются одним из основных приёмов создания определённой ключевой ситуации в произведениях не только русской, но и мировой культуры.

В отечественной литературе к данным мотивам обращались писатели различных направлений. Так, например, в романтических поэмах Лермонтова присутствуют образы потустороннего мира. В «Демоне» художник изображает протестующий Дух Зла. В произведении проводится идея протеста против божества как создателя существующего миропорядка.

Единственным выходом из печали и одиночества для Демона становится любовь к Тамаре. Однако Дух Зла не может достигнуть счастья, потому что эгоистичен, оторван от мира и от людей. Во имя любви Демон готов отречься от старой мести Богу, он даже готов следовать Добру. Герою кажется, что слёзы раскаянья переродят его. Но ему не перебороть самого тягостного порока - презрения к человечеству. Гибель Тамары и одиночество Демона является неизбежным следствием его надменности и эгоизма.

Таким образом, Лермонтов обращается к фантастике для того, чтобы точнее передать настроение замысел произведения, выразить свои мысли и переживания.

Немного иное назначение фантастики в творчестве М. Булгакова. Стиль многих произведений этого писателя можно определить как фантастический реализм. Нетрудно заметить, что принципы изображения Москвы в романе «Мастер и Маргарита» отчётливо напоминают принципы изображения гоголевского Петербурга: сочетание реального с фантастическим, странного с обыденным, социальной сатиры и фантасмагории.

Повествование в романе ведётся одновременно в двух планах. Первый план – события, происходящие в Москве. Второй план – сюжет о Пилате и Иешуа, сочинённый мастером. Эти два плана объединяет, сводит вместе свита Воланда – Сатаны и его слуг.

Появление Воланда и его свиты в Москве становится тем событием, которое изменило жизнь героев романа. Здесь можно говорить о традиции романтиков, у которых Демон – герой, симпатичный автору своим умом и иронией. Свита Воланда настолько же загадочна, как и он сам. Азазелло, Коровьев, Бегемот, Гелла - персонажи, которые привлекают читателя своей необыкновенностью. Они становятся вершителями правосудия в городе.

Булгаков вводит фантастический мотив с целью показать, что в современном ему мире только с помощью потусторонней силы возможно достичь справедливости.

В творчестве В. Маяковского фантастические мотивы носят иной характер. Так, в стихотворении «Необычайное приключение, бывшее с Владимиром Маяковским летом на даче» герой ведет дружескую беседу с самим солнцем. Поэт считает, что его деятельность схожа со свечением этого светила:

Пойдём, поэт,

Взорим,

Вспоём

У мира в сером хламе.

Я буду солнце лить своё,

а ты - своё

стихами.

Таким образом, Маяковский с помощью фантастического сюжета решает реалистические задачи: объясняет свое понимание роли поэта и поэзии в советском обществе.

Без сомнения, обращение к фантастическим мотивам помогает отечественным писателям более ярко, точно и понятно передать основные мысли, чувства и идеи своих произведений.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84455. Складання розповіді за власним спостереженням «Жовте листячко летить, під ногами шелестить» 49.5 KB
  В жовтий лист пофарбувала Урожай з полів зібрала Золотила вербам коси Чарівна цариця Осінь Такце осінь вхід під музику дівчинки-осені Читання вірша: А я ішла по жовтим килимам По золотим червоним і багряним. Я - осінь. Я - осінь золота з легким туманом. Таке високе Як не милуватись...
84456. Слова з прямим і переносним значенням 38 KB
  Мета: формувати в учнів поняття про пряме і переносне значення слів; виробляти вміння визначати значення слова в тексті самостійно вживати слова в переносному значенні; розвивати мовне чуття навчити учнів звязно висловлювати свої думки.
84457. Зміна прикметників за зразком «один-багато» 147.5 KB
  Мета: активізувати знання учнів про прикметник. Формувати поняття про прикметник на основі істотних ознак (питання, значення, роль у реченні). Розвивати фонематичний слух, орфографічну грамотність. Виховувати любов до рідного краю, спадщини предків, пошани до народних традицій.
84458. Перевірка мовних знань і вмінь з теми «Іменник» 71 KB
  Послухайте вірш і зловіть зимові іменники хлопками. Чим цікаві виписані іменники повязані з зимовою порою Як вони називаються близькі за значенням 2 вручення сніжинки з буквою о Наступне завдання яке пропонує сніговичок це Робота в групах Гра Проціди крізь сито Розписати слова у 3 колонки.
84459. Закріплення знань про слова, які вказують на предмети 47 KB
  Мета. Закріпити знання учнів про слова, які означають назву предмета. Вчити розпізнавати іменники в тексті, будувати з ними речення. Формувати навички правильного написання словникових слів. Розвивати логічне мислення, творчу уяву, самостійність під час сприймання матеріалу.
84460. Поняття про фразеологізми та їх лексичне значення 55.5 KB
  Мета: дати учням загальні відомості про фразеологізми; вчити пояснювати значення фразеологізмів правильно використовувати їх у мовленні; ознайомити із фразеологічним словником української мови; розвивати культуру мовлення образне мислення; виховувати бажання здобути знання.
84461. Апостроф. Литовська народна казка «Чому кіт умивається після сніданку?» 840 KB
  Мета: вчити дітей правильно вимовляти та писати слова з апострофом; формувати вміння ставити апостроф у словах; розвивати зв;язне мовлення навички свідомого виразного читання вміння спостерігати порівнювати; поповнювати словниковий запас; прищеплювати інтерес до усної народної творчості...
84463. Закріплення знань про головні та другорядні члени речення. Встановлення зв’язку слів у реченнях 52.5 KB
  Мета: закріпити знання учнів про члени речення; формувати вміння визначати в реченнях головні й другорядні члени речення встановлювати звязок слів у реченні за допомогою питань; розвивати звязне мовлення; виховувати любов до природи.