3076

Патопсихология - отрасль клинической психологии

Доклад

Психология и эзотерика

Патопсихология. Патопсихология - практическая отрасль клинической психологии, «изучающая расстройства психических процессов например, при психических болезнях и состояний психологическими методами, осуществляя анализ патологических изменений...

Русский

2012-11-12

19.67 KB

31 чел.

Патопсихология.

Патопсихоло́гия (греч. πάθος — страдание, болезнь, греч. ψυχή — душа и греч. λογία — учение) — практическая отрасль клинической психологии, «изучающая расстройства психических процессов (например, при психических болезнях)»[1] и состояний психологическими методами, осуществляя анализ патологических изменений «на основе сопоставления с характером формирования и протекания психических процессов, состояний и свойств личности в норме»[2].

Патопсихология — отрасль клинической (медицинской) психологии, предмет которой — психопатология (Психопатоло́гия (греч. ψυχή — душа, греч. πάθος — болезнь и греч. λογία — ученье) — раздел психиатрии, занимающийся изучением расстройств психики с точки зрения медицины. Основные методы — клиническое наблюдение и беседа), а задачапсиходиагностика (Психодиагностика (от греч. ψυχή — душа, и греч. διαγνωστικός — способный распознавать) — отрасль психологии, разрабатывающая теорию, принципы и инструменты оценки и измерения индивидуально-психологических особенностей личности) с целью уточнения медицинского диагноза и обоснования лечения, в частности психотерапии и трудотерапии[3].

Патопсихология очень тесно связана со специальной психологией ((Специа́льная психоло́гия (Коррекцио́нная психоло́гия) — область психологии развития, изучающая особые состояния, возникающие преимущественно в детском и подростковом возрасте под влиянием различных групп факторов (органической или функциональной природы), проявляющихся в замедлении или выраженном своеобразии психосоциального развития ребёнка, затрудняющих его социально-психологическую адаптацию, включение в образовательное пространство и дальнейшее профессиональное самоопределение.)(в частности, с олигофренопсихологией (Олигофренопсихология (от др.-греч. λίγος — малый, немногий, незначительный, φρήν — ум) — раздел специальной и патопсихологии, изучающий структуру интеллектуального дефекта, особенности психического развития и возможности его коррекции у людей с тяжелыми формами недоразвитости мозга. О. изучает особенности психической деятельности людей при различных формах врожденного или раноприобретенного психического недоразвития (умственной отсталости) в результате ранних органических поражений головного мозга(врожденные дефекты нервной системы, результат болезни или травмы), исследует их психологические особенности, формы и степень выраженности дефекта )[2]) и дефектологией (Дефектоло́гия (от лат. defectus — недостаток и греч. λόγος — учение, наука) — наука о психофизических особенностях развития детей с психическими и (или) физическими недостатками, закономерностях их обучения и воспитания. В дефектологию входит ряд разделов специальной педагогики (сурдопедагогика, тифлопедагогика, олигофренопедагогика и логопедия) и специальной психологии (сурдопсихология, тифлопсихология, олигофренопсихолгия и логопсихология), что подтверждается наличием многих учебных пособий для дефектологических специальностей с включением разделов и глав по патопсихологии[4], а также с психиатрией, в стенах клиники которой она и зародилась как прикладная научная психологическая дисциплина и область практики.

Краткая история и современное состояние.

Патопсихологию, как и нейропсихологию, можно по праву считать отечественной отраслью клинической психологии, у колыбели которой стояли Л. С. Выготский, ученики К.Левина Б. В. Зейгарник и С. Я. Рубинштейн. Начало своего развития патопсихология получила в 30-е гг. XX столетия, в годы Великой отечественной войны (1941—1945) и послевоенные годы, когда она оказалась востребованной, как и нейропсихология, для восстановления психических функций у пациентов с военной травмой.

Своего бурного развития патопсихология достигает к 70-м гг. XX столетия. Именно в эти годы увидели свет основные труды отечественных патопсихологов. Тогда же был заложен фундамент подготовки специалистов-патопсихологов для психиатрической клиники. Это были первые отечественные практические психологи. Окончательно теоретические дискуссии вокруг предмета, задач и места патопсихологии в психиатрической клинике завершились к середине 80-х гг. XX столетия.

В настоящее время происходит процесс дифференциации патопсихологии на отдельные направления. В частности, из клинической патопсихологии выделилась самостоятельная отрасль — судебная патопсихология[5].

Патопсихологический эксперимент

Патопсихологический диагностический эксперимент имеет специфические отличия от традиционного тестового метода исследования в плане процедуры исследования и анализа результатов исследования по качественным показателям (отсутствие временного ограничения выполнения задания, исследование способа достижения результата, возможности использования помощи экспериментатора, речевые и эмоциональные реакции во время выполнения задания и т. п.). Хотя сам стимульный материал методик может оставаться классическим. Именно это отличает патопсихологический эксперимент от традиционного психологического и психометрического (тестового) исследования. Анализ протокола патопсихологического исследования — особая технология, требующая определенных навыков, а сам «Протокол — душа эксперимента»[6].


Литература.

  1.  Астапов, В. М. Введение в дефектологию с основами нейро- и патопсихологии. — М.: Международная педагогическая академия, 1994. — С. 216.
  2.  Балабанова, Л. М. Вопросы определения нормы и отклонений // Судебная патопсихология — Донецк: Сталкер, 1998. — 432 с. — ISBN 966-596-104-7.
  3.  Блейхер, В. М. Клиническая патопсихология. — Ташкент, «Медицина», 1976. — С. 326.
  4.  Зейгарник, Б. В. Патопсихология. — Из-во МГУ, 1986. — С. 287.
  5.  Платонов, К. К. Краткий словарь системы психологических понятий.: Учебное пособие. — М.: Высш. школа, 1981. — С. 94.
  6.  Понятийно-терминологический словарь логопеда / Под редакцией В. И. Селиверстова — Москва: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1997. — С. 241. — 400 с. — 25000 экз. — ISBN 5-691-00044-6.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75978. Урок Океани Землі 829.5 KB
  Мета уроку. Продовжувати формувати уявлення про поверхню Землі, її зображення на глобусі і карті, уміння читати карту і працю вати з нею. Сформувати уявлення про океани Землі. Розвивати пізнавальний інтерес, уміння працювати з додат ковою літературою.
75979. Шлях до олімпу. Спортивне свято. 59 KB
  За перемогу в кожному конкурсі команда нагороджується одним Олімпійським кільцем; за друге місце двома за третє місце трьома кільцями. Перемагає та команда яка перша обміняється місцями не порушивши правил. Перемагає команда яка швидше зміниться місцями не порушуючи умов гри. Перемагає команда яка швидше зміниться місцями з найменшими порушеннями.
75980. Олімпійський урок свято. Швидше – вище – сильніше до спортивних висот 41.5 KB
  Слово ведучого Шановні діти гості Сьогодні ми проводимо Олімпійський урок під девізом: Швидше вище сильніше до спортивних висот. Майбутні олімпійці рівняйсь струнко Тамара Семенівно Дозвольте олімпійське свято розпочати олімпійський вогонь прапор внести. Право пронести олімпійський вогонь прапор надається Спортику і переможцям шкільних змагань. Олімпійський прапор 5 олімпійських кілець символізують єдність народів всіх континентів земної кулі та переплітаються зліва направо.
75981. Форми земної поверхні 237 KB
  Запишіть які форми земної поверхні переважають у вашій місцевості. Запишіть відповіді: так чи ні Стримують утворення ярів на горбистій місцевості такі заходи: правильний обробіток ґрунту; закріплення схилів; збереження рослинного покрову; часті літні зливи.
75982. Олімпійський урок 164.5 KB
  Мета: Познайомити учнів із історією олімпійських ігор, досягненнями українських спортсменів на олімпіаді в Пекіні, виховувати почуття патрітизму, прагнення до здорового способу життя...
75983. Тематичний вечір присвячений ювілею Бориса Олійника. «Іду. І поруч твердо Крокує честь – мій секундант» 133.5 KB
  Мені доля вручила перстень І сказала що вже до смерті Я розмічений і заверстаний В наростаючу круговерть. Що однині не буде спокою Ні вночі мені ані вдень І життя моє піде боком А не так як у всіх людей. Коли б земля так думалось мені Була мов куля та ще й оберталась...
75984. Опис репродукції картини М.П.Глущенка «Зима» 180.5 KB
  Мета: Ознайомити учнів з творчою діяльність М.П.Глущенка. Розвивати в учнів образне і логічне мислення. Духовно збагачувати внутрішній світ учнів. Формувати поняття пейзаж, колорит, композиційний центр і т.д. Вироблення вмінь і навичок аналізувати події, прикмети.
75985. Людина – живий організм. Організм людини. Шкіра – захисник організму 8.39 MB
  Мета: Формувати поняття про людину як живий організм та про тіло людини як єдиний організм, у якому всі органи залежать один від одного; дати знання про властивості шкіри як органа, розкрити її значення для людини; розвивати уміння спостерігати...
75986. Свято «Осіння казка» 69.5 KB
  Учитель. За народними переказами осінь перша старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи осінь на землю, Сонце сказало їй: «Забирай все моє багатство. Я віддаю тобі все своє золото. Будь щедрою і люди будуть любити тебе».