30922

Особенности организации и функционирования спинного мозга

Доклад

Биология и генетика

Особенности организации и функционирования спинного мозга Спинной мозг Самое древнее образование ЦНС подчиняется всем вышележащим отделам ЦНС. Центры спинного мозга не обладают автоматией дыхание. Для спинного мозга характерно сегментарное строение. Дорсальные корешки спинного мозга образованы чувствительными отростками афферентных нейронов вентральные корешки образованы двигательными отростками мотонейронов и преганглионарными волокнами вегетативной нервной системы.

Русский

2013-08-24

37 KB

2 чел.

      93.      Особенности организации и функционирования спинного мозга…          

               Спинной мозг

Самое древнее образование ЦНС, подчиняется всем вышележащим отделам ЦНС. Отсюда - некоторые особенности функционирования:

1. Некоторые простейшие функции осуществляются Сп. М. автономно, т.е. без участия вышерасположенных отделов ЦНС (сухожильные рефлексы).

2. Центры спинного мозга не обладают автоматией (дыхание).

3. Для поддержания жизнедеятельности необходимо постоянное влияние центров, обладающих автоматией.

4. Для спинного мозга характерно сегментарное строение. Т.е. каждый сегмент иннервирует свой сегмент или метамер человеческого тела. От каждого сегмента отходят две пары вентральных (передних) и дорсальных (задних корешков). Из этого следует:

а). Закон Белла-Мажанди. (закон распределения афферентных и эфферентных волокон в спинно-мозговоых корешках). Дорсальные корешки спинного мозга образованы чувствительными отростками афферентных нейронов, вентральные корешки образованы двигательными отростками мотонейронов и преганглионарными волокнами вегетативной нервной системы. Следовательно, повреждение задних корешков сопровождается потерей чувствительности на поврежденной стороне, а разрушение передних корешков приводит к выключению двигательных реакций.

б). Правило Шеррингтона

Каждый сегмент спинного мозга, иннервируя один метамер тела, получает чувствительную информацию от трех метамеров тела. 

Этим достигается отсутствие полного выпадения чувствительности при перерезке 1-го заднего корешка сп. мозга.

Спинной мозг содержит 10 млн. нейронов (3% - мотонейроны-, ; 97% - интернейроны (возбуждающие и тормозные (клетки Реншоу и Вильсона)), вегетативные нейроны СНС (тораколюмбальный отдел сп. м., боковые рога) и ПСНС (крестцовый отдел сп. м.), чувствительные нейроны вынесены за пределы спинного мозга в спец. ганглии).

Функции спинного мозга:

1. Рефлекторная

2. Проводниковая

Поэтому при частичной или полной перерезке спинного мозга (спинальное животное, травма) развивается клиника спинального шока.

Рефлексы спинного мозга:

1. Вегетативные

- симпатические (регуляция сосудистого тонуса);

- парасимпатические (мочеиспускание, дефекация, эрекция).

2. Соматические

- тонические (поддержание позы);

- ритмические (ходьба).

  - сгибательные;

  - разгибательные.

Например, наиболее часто исследуемые в клинике сухожильные рефлексы:

- локтевой (резкое растяжение сухожилия m. biceps brachii - рефл. сокра

                     щение) - замыкается на уровне V-VI шейных сегментов;

- коленный (сухожилие m. quadriceps femoris ниже коленной чашечки -

                                                           II-IV поясничные сегменты);

- ахиллов (I-II крестцовые сегменты);

- брюшные:

  - верхний - штриховыми движениями параллельно нижним ребрам от   

                  периферии к средней линии (VIII-IX грудные сегменты);

  - средний - на уровне пупка (IX-X грудные сегменты);

  - нижний - параллельно паховой складке (XI-XII грудные сегменты).

Исследуя эти и др. рефлексы, можно легко установить уровень и сторону поражения.

Проводниковая функция обусловлена работой нервных волокон, формирующих канатики спинного мозга и образующих нисходящие и восходящие пути (н-р - пучки Голля и Бурдаха), по которым информация поступает либо к органам-исполнителям, либо в вышележащие отделы ЦНС.

Продолговатый мозг

Функции:

1. Рефлекторная

2. Проводниковая

3. Координирующая

Особенности функционирования

- скопление большого количества жизненно важных нервных центров (повреждение их несовместимо с жизнью в отличие от других отделов, которые могут дублировать друг друга, н-р - кора БП при поражении мозжечка);

- большинство центров обладает автоматией (обеспечивают поддержание функций жизненно-важных органов на базальном уровне);

- центры продолговатого мозга наименее чувствительны к нейротропным ядам и гипоксии (отключаются в последнюю очередь, н-р, при даче наркоза).

- постоянный контроль за деятельностью спинного мозга.

В продолговатом мозге локализуются:

- дыхательный, сосудодвигательный центры;

- центры, обеспечивающие важные функции (жевания, сосания, глотания, рвоты, чихания, кашля, мигания).

Средний мозг

Основные структурные образования и их функции:

1. Верхние бугры четверохолмия - первичный центр зрения (зрительные ориентировочные рефлексы: зрачковый рефлекс, аккомодация и конвергенция за их счет).

2. Нижние бугры четверохолмия - первичный центр слуха (ориентировочные слуховые рефлексы: поворот головы, настораживание ушей).

Зрительные и слуховые ориентировочные рефлексы объединяются термином "сторожевой рефлекс". Его задача - подготовить организм к новому раздражению. Простейшая поведенческая реакция.

3. Черная субстанция - координация глотания и жевания;

- регуляция пластического тонуса.

При поражении - Болезнь Паркинсона (паркинсонизм): тремор, мышечная ригидность, нарушение тонкой координации движения пальцев рук.

4. Красное ядро - его функция - при перерезке между верхними и нижними буграми четверохолмия по Шеррингтону (ниже уровня красного ядра) - "децеребрационная ригидность". Характеризуется резким повышением тонуса мышц-разгибателей (кошка-статуэтка) из-за выключения красного ядра и РФ.

Тонические рефлексы ствола мозга (перераспределяют мышечный тонус в зависимости от положения тела в пространстве) подразделяются на 2 группы:

1. Статические (при спокойном состоянии - стоя, сидя, лежа):

а) рефлексы положения - обеспечивают позу;

б) позно-тонические - возвращение тела из неестественного положения в нормальное (подскользнулись - выпрямились), другое название - установочные (выпрямительные).

2. Стато-кинетические - при перемещении тела в пространстве, линейном или угловом ускорении или торможении (резкое торможение транспорта) - нистагм головы или глазных яблок.

Мозжечок

По своему строению напоминает маленький мозг - cerebellum (кора, подкорковые ядра, извилины, локальное представительство, богатые связи с другими отделами ЦНС через три пары ножек - нижние, средние, верхние).

Функции мозжечка:

1. Регуляция тонуса скелетной мускулатуры.

2. Регуляция положения тела в пространстве.

3. Регуляция и координация всех сложных двигательных актов организма, включая и произвольные движения (через связи с красным ядром, черной субстанцией, вестибулярным центром).

Симптомы поражения мозжечка: 

При одностороннем поражении мозжечка - животное падает на пораженную сторону, конечности на противоположной стороне - вытянуты, ходит по кругу, отклоняясь в оперированную сторону -"манежная походка".

При полном поражении мозжечка - нарушение координации, падает при закрытых глазах (поза Ромберга).

В 1893 г. Карло Люччиани описал три симптома поражения мозжечка (3 "А"). В последствии - ещё ряд симптомов.

- атония - снижение тонуса мышц, впоследствии сменяется дистонией;

- астазия - невозможность слитного (гладкого) тетануса - дрожание, покачивание;

- астения - легкая утомляемость (больший расход энергии из-за вовлечения в процесс большой группы мышц);

- атаксия - нарушение точности координации движения (пьяная походка);

- адиадохокинез - невозможность быстрого чередования сокращений мышц-антагонистов;

- дезэквилибрация - невозможность удерживать равновесие;

- дисметрия - нарушение точности, скорости и направленности движения (пальце-носовая проба).

По прошествии определенного времени функции пораженного мозжечка берет на себя кора БП (опыты Асратяна) - образуются новые условно-рефлекторные связи в голове (если удалить в это время моторную зону коры, то картина поражения восстанавливается).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85330. Поняття «норма» і «аномалія» в психології 31.92 KB
  Норма лат. В практичній психології і педагогіці сьогодні працюючими є поняття учбова норма; соціальновікова норма індивідуальна норма. Питання про аномалії в розвитку може розглядатися тільки в контексті знання про нормальні параметри цих процесів і поведінки.
85331. Полісенсорна система навчання слабочуючих дітей і комунікаційна система навчання глухих 38.93 KB
  Отже потрібно для нього створити відповідні його природі умови. У сучасній дидактичній системі навчання мови глухих дітей за принципом формування мовного спілкування С.Зиков розрізняють три форми словесної мови: дактильная усна і письмова. В якості вихідної форми мови найбільш повно відповідає природі глухого дитини використовується пальцева сприймається зором форма словесної мови дактильная форма.
85332. Психолого-педагогічні основи розвитку і освіти дітей зі складним дефектом 37.31 KB
  Залежно від структури порушення діти з поєднаними порушеннями поділяються на три основні групи. У першу входять діти з двома вираженими психофізичними порушеннями кожне з яких може викликати аномалію розвитку: сліпоглухих діти розумово відсталі глухі слабочуючі із затримкою психічного розвитку первинної. У другу групу мають одне істотне психофізичний порушення провідне і супутнє йому інше порушення виражене в слабкому ступені але помітно обтяжлива хід розвитку: розумово відсталі діти з невеликим зниженням слуху. У третю групу...
85333. Причини порушень слуху 41.95 KB
  Стійкі порушення слуху у дітей можуть бути вродженими і набутими. Висновок про природжений або набутий характер порушення слуху робиться зазвичай на підставі відомостей отриманих зі слів батьків а ці відомості часто виявляються досить неточними. З іншого боку нерідко дійсно вроджене порушення слуху залишається протягом декількох місяців а іноді років нерозпізнаним а коли воно виявляється то приписується якомусь випадковому захворювання або травмі що мали місце незадовго до виявлення дефекту слуху.
85334. Поняття про складне порушення розвитку 38.45 KB
  У літературі та практиці на даний час не встановилася єдина термінологія одні й ті ж порушення можуть бути названі і складними і комплексними і множинними. Порушення розвитку може бути ізольованим одиничним або складним множинним. Одиничне порушення це порушення якоїсь однієї системи організму.
85335. Прояви порушення вищих психічних функцій при ДЦП 44.98 KB
  У цих дітей рухові розлади поєднуються з психічними та мовними порушеннями і вони потребують психологопедагогічної та логопедичної корекції. Інші вищеназвані категорії дітей з порушеннями опорнорухового апарату як правило не мають порушень пізнавальної діяльності і не вимагають спеціального навчання і виховання. Порушення опорнорухового апарату можуть бути наслідком поліомієліту різних вроджених і набутих деформацій рухового апарату ряду спадкових і вроджених захворювань.
85336. Вплив порушення зору на формування особистості людини-інваліда. 49.76 KB
  Тіфлопсіхологіі як розділ спеціальної психології що вивчає психічний розвиток осіб з порушенням зору отримала свою назву від грецького tiphlos сліпий і спочатку займалася лише психологією сліпих. 81] В даний час об’єктом вивчення тіфлопсіхологіі є не тільки сліпі але й особи що мають глибокі порушення зору. Тіфлопсіхологіі вивчає закономірності та особливості розвитку осіб з порушенням зору формування компенсаторних процесів що забезпечують відшкодування недоліків інформації пов’язаних з порушенням діяльності зорового аналізатора...
85337. Визначення поняття «дитячий церебральний параліч» 39.89 KB
  Вони виникають з самого народження дитини і існують протягом усього життя. Головною причиною ДЦП вважається гіпоксія нестача кисню або ядуха дитини в утробі матері або відразу після народження. Хоча в більшості випадків тяжкість родів визначається вже наявними порушеннями внутрішньоутробного розвитку дитини. Після пологів спровокувати недуга може і гемолітична хвороба новонароджених так звана ядерна жовтяниця при якій відбувається інтоксикація головного мозку дитини.
85338. Діагностика порушень зору 38.28 KB
  Діагностика порушень зору процедура необхідна для кожної людини. В ідеалі діагностику порушень зору необхідно проходити раз на рік для того щоб своєчасно встигнути виявити захворювання на початковому етапі його розвитку. Діагностика порушень зору передбачає аналіз здатності людського ока чітко розглядати об’єкти розташовані у видаленні та поблизу від очей а також дається оцінка полю зору і здатності розрізняти кольори.