31078

Опухоли мягких тканей орофациальной области из меланинобразующей ткани

Доклад

Медицина и ветеринария

Все они доброкачественные пигментные опухоли состоящие из невусных клеток и имеющие разные размеры от крошечных до гигантских. Часть гигантских разновидностей таких невусов безопасны остальная часть особенно касающиеся новорожденных таят в себе потенциальную опасность превращения в меланому до 50 случаев в течение первых 3 5 лет жизни. Мелкие и крупные врожденные невоклеточные невусы новорожденных сборная группа из весьма разнообразных новообразований.

Русский

2013-08-25

29 KB

9 чел.

100 Опухоли мягких тканей орофациальной области из меланинобразующей ткани

Врожденные невоклеточные невусы обнаруживают, как правило, при рождении, но некоторые разновидности — на первом году жизни. Все они — доброкачественные пигментные опухоли, состоящие из невусных клеток и имеющие разные размеры, от крошечных до гигантских. Часть гигантских разновидностей таких невусов безопасны, остальная часть, особенно касающиеся новорожденных, таят в себе потенциальную опасность превращения в меланому (до 50 % случаев в течение первых 3— 5 лет жизни).
Мелкие и крупные
врожденные невоклеточные невусы новорожденных — сборная группа из весьма разнообразных новообразований. Поражаются до I % новорожденных детей европейской расы. В большинстве случаев макроскопически они представляют собой светло- или темно-коричневые бляшки с четкими, реже размытыми границами, разного размера, чаще диаметром более 1,5 см. Локализация повсеместная. Под микроскопом в отличие от приобретенных невоклеточных невусов, невусные клетки обнаруживаются в нижней половине сетчатого слоя дермы и глубже, а также в протоках эккринных потовых желез, волосяных фолликулах, реже сальных железах, стенках вен, мышцах, поднимающих волосы, а также лучках нервных волокон.

Гигантский невус — это сборная группа, включающая в себя три разновидности.
Гигантский невус новорожденных встречается у 1 ребенка европейской расы на 500 000 родившихся. Это огромное темно-коричневое пятно или папула, захватывающая, чаще всего, область головы, шеи и спины. Обычно сопровождается многочисленными более мелкими невусами. Нередко сочетается с эпилепсией, гидроцефалией, поражениями оболочек мозга. Под микроскопом не отличается от мелких и крупных невоклеточных невусов новорожденных. Монгольское пятно — крупное, «разлитое», серовато-синее пятно в поясничной или крестцовой области. Оно свойственно новорожденным детям монголоидной расы, включая эскимосов и алеутов, реже новорожденным негроидной расы. Исчезает в раннем детстве. Под микроскопом в сосочковом слое дермы на большом протяжении определяются то более, то менее густые скопления меланоцитов в окружении многочисленных соединительнотканных элементов. Невус Оты (син.: меланоз глазокожный, невус темно-синий глазнично-верхнечелюстной) характерен для лиц монголоидной расы (в частности, он обнаруживается у 1 % японцев). Это — большое, синевато-серое пятно, затрагивающее одну сторону лица, едва заметное или, напротив, контрастно выступающее. Обычно сохраняется до конца жизни. Описаны случаи прогрессии невуса Оты в меланому. Под микроскопом видно, что, как и при голубом невусе, синеватый оттенок новообразования связан с наличием в дерме меланоцитов, заполненных меланином. В данном случае таких меланоцитов очень много и они распределены на большой площади.

Диспластический невус — это обычно сложный невус, интрадермальные солидные гнезда и клеточные скопления которого состоят из мономорфных невоиитов и лежат в поверхностных отделах дермы, а эпидермальная часть представлена лентигинозной меланоцитарной дисплазией. Различают три разновидности такой дисплазии, каждая из которых может документировать озлокачествление невоклеточного или меланоиитарного процесса. Лентигинозная дисплазия выражается в пролиферации атипичных меланоцитов в базальном слое булавовидных акантотических выростов эпидермиса.

Поверхностно распространяющаяся меланома — самая частая меланоцитарная опухоль кожи у лиц европеоидной расы Макроскопически опухоль представляет собой асимметричную» коричневую или черную, уплощенную папулу или бляшку диаметром 8—25 мм.. Под микроскопом видно, как крупные и атипичные меланоциты «педжетоидного» вида, т. с. с пустой цитоплазмой, местами содержащей пылевидный пигмент, располагаются по всей толще эпидермиса, поодиночке или гнездами. В сосочковом слое дермы обнаруживаются признаки хронического воспаления.

Узловая меланома (син.: узловатая меланома, нодулярная меланома) занимает второе место по частоте после предыдущей формы. Болеют люди всех рас, в половине случаев—лица старше 50 лет. Факторы риска такие же, как у предыдущей формы. Макроскопически опухоль напоминает ягоду черники, сильно приподнятую над кожей, либо массивную и изъязвленную бляшку. Форма опухоли чаще округлая, ее границы более четкие, чем у других меланом. Локализация та же, что у поверхностно распространяющейся меланомы. Узловая меланома может расти быстро (от 4 мес до 2 лет) на неизмененной коже (de novo) либо из пигментного невуса. Ее развитие начинается сразу с фазы вертикального роста. Под микроскопом выявляется разнообразие клеточного состава узловой меланомы. Издавна и весьма условно выделяют четыре варианта, удобных для диагностического применения,


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69111. Основні концепції об’єктно-орієнтованої методології програмування. Базові поняття об’єктна-орієнтованого програмування. Класи і об’єкти в мові Pascal 79.5 KB
  Методологія об’єктно-орієнтованого програмування виникла як результат природної еволюції мов структурного програмування. 3 погляду цієї методології програма є сукупністю об’єктів, кожен об’єкт є екземпляром певного класу, а класи утворюють ієрархію успадкування
69112. Одномірні масиви. Поняття масиву та його властивості. Базові операції обробки одновимірних масивів 214.5 KB
  Характерною ознакою простих типів даних є те, що вони атомарні, тобто не містять як складові елементи дані інших типів. Типи даних, що не эадовольняють зазначеній властивості, називаються структурованими. У мові Раsсаl означено такі структуровані типии: масиви, рядки, множини, записи та файли.
69113. Багатовимірні масиви. Оголошення багатовимірних масивів. Доступ до елементів. Базові операції їх обробки двовимірних масивів. Двовимірні масиви в задачах 96.5 KB
  Як було зазначено вище, одновимірні масиви застосовуються для зберігання послідовностей. Проте для багатьох структур даних зображення у вигляді послідовності є неприйнятним. Наприклад, результати матчів футбольного чемпіонату найзручніше подавати у вигляді квадратної таблиці.
69114. Рядки. Поняття рядка та оголошення змінних рядкового типу. Операції над рядками та рядкові вирази. Процедури та функції обробки рядків 79 KB
  Один з різновидів одновимірних масивів — масив символів, або рядок, — посідає особливе місце у багатьох мовах програмування. І це не випадково, адже алгоритми перетворення рядків застосовуються для вирішення вкрай широкого кола задач: редагування та перекладу текстів, алгебричних перетворень формул...
69115. Записи. Запис та його оголошення. Доступ до компонентів та операцій над записами. Масиви записів. Записи з варіантами 100 KB
  Визначальною характеристикою масиву є однорідність, тобто однотипність його елементів. Проте реальний світ насичений неоднорідними структурами даних. Прикладами таких структур можуть стати: календарна дата, що скла-дається з номера дня, номера року та назви місяця...
69116. Множини. Поняття множин та множинного типу даних. Оголошення змінних множинного типу. Операції над множинами 96.5 KB
  Математичне поняття множини широко використовується в задачах, для яких існує ефективне програмне розв’язання. Так, у багатьох комбінаторних задач серед усіх підмножин деякої множини необхідно знайти ті, які задовольняють певну умову. При розв’язанні задач на графах користуються поняттями...
69117. Фізичний і логічний файли. Технологія роботи з файлами. Тинпи файлів і оголошення файлових змінних. Установка відповідності між фізичним і логічним файлами. Системні операції з файлами 141 KB
  Дані, що використовувались у задачах із попередніх розділів, існували протягом одного сеансу роботи певної програми. Такі дані зберігаються в оперативній пам’яті комп’ютера. Проте бльшість програм оперує із даними, що залишаються доступними як після завершення роботи програми, так і після перевантаження...
69118. Буферізація даних. Натипізовані файли 56 KB
  При зчитувані даних із файла зна чення його чергового компонента копіюється в поточний елемент буфера. У відповідь на цей запит операційна система виділяє буфер із буферного пула і в нього зчитується певна кількість блоків даних із фізичного файла.
69119. Динамічні змінні та динамічна пам’ять. Розподіл оперативної пам’яті. Поняття покажчика та його оголошення. Стандартні функції для роботи з адресами 93.5 KB
  Змінні величини, що розглядались у попередніх розділах, були статичними. Статичні змінні характеризуються тим, що їх значення зберігаютъся в ділянках оперативної пам’яті, які визначаються на етапі компіляції программ і не змінюються під час її виконання.