31136

Модели реализации объектно-ориентированных программных систем

Доклад

Информатика, кибернетика и программирование

Модели реализации обеспечивают представление системы в физическом мире рассматривая вопросы упаковки логических элементов в компоненты и размещения компонентов в аппаратных узлах. Рисунок 1 обозначение компонента Сходные характеристики: наличие имени; реализация набора интерфейсов; участие в отношения зависимости; возможность быть вложенными; наличие экземпляров экземпляры у компонентов только у диаграмм размещения № Описание различий 1 Классы логические абстракции компоненты физические предметы. 2 Компоненты являются...

Русский

2013-08-25

34.82 KB

24 чел.

Вопрос 23 Модели реализации объектно-ориентированных программных систем.

Модели реализации обеспечивают представление системы в физическом мире, рассматривая вопросы упаковки логических элементов в компоненты и размещения компонентов в аппаратных узлах.

Компонентная диаграмма – показывает организацию набора компонентов и зависимости между компонентами.

Элементы диаграмм:

  1.  компонент;
  2.  Интерфейсы
  3.  Отношения зависимости
  4.  Реализации
  5.  Пакеты
  6.  Примечания
  7.  Ограничения

Компонент – физическая и заменяемая часть системы, которая соответствует набору интерфейсов и обеспечивает реализацию этого набора.

По своей сути компонент является физическим фрагментом реализации системы, который заключает в себе программный код, сценарные описания или набора команд операционной системы.

Рисунок 1 – обозначение компонента

Сходные характеристики:

  1.  наличие имени;
  2.  реализация набора интерфейсов;
  3.  участие в отношения зависимости;
  4.  возможность быть вложенными;
  5.  наличие экземпляров (экземпляры у компонентов только у диаграмм размещения)

 

Описание различий

1

Классы – логические абстракции, компоненты – физические предметы.

2

Компоненты являются физическими упаковками, контейнерами,

инкапсулирующими в себе различные логические элементы.

3

Классы имеют свойства и операции. Компоненты имеют только

операции, которые доступны через их интерфейсы

Разновидности компонентов

Стереотип 

Описание 

«executable»

Компонент, который может выполняться в физическом узле (имеет расширение .ехе)

«library»

Статическая или динамическая объектная библиотека (имеет расширение .dll)

«file»

Компонент, который представляет файл, содержащий исходный код или данные (имеет расширение .ini)

«table»

Компонент, который представляет таблицу базы данных (имеет расширение .tbl)

«document»

Компонент, который представляет документ (имеет расширение .hlp)

Интерфейс – это список операций, определяющий услуги класса или компонента.

С помощью интерфейсов компоненты стыкуются друг с другом, объединяясь в систему.

Возможны 2 способа отображения взаимосвязи между компонентом и интерфейсом.

Рисунок 3 – представление интерфейса в форме пиктограммы

Рисунок 4 – развернутая форма представления интерфейса

Диаграммы размещения (развертывания) – показывают конфигурацию обрабатывающих узлов в период работы системы, а так же компоненты, «живущие» в них.

Элементы диаграмм размещения:

  1.  Узлы;
  2.  Компоненты;
  3.  Отношения зависимости и ассоциации;
  4.  Пакеты;
  5.  Примечания;
  6.  Ограничения.

Узлы

Узел это физический элемент, существующий в период работы системы и представляющий компьютерный ресурс, имеющий память, а возможно и способность обработки.

Узел может иметь дополнительную секцию, отображающую  размещаемые в нем элементы.

Рисунок 7 – размещение компонентов в узле

Рисунок 8 - зависимость узла от компонентов

Сравним узлы и компоненты.

Сходные характеристики:

  1.  Наличие имени;
  2.  Возможность быть вложенными;
  3.  Наличие экземпляров.

Рисунок 9 – экземпляр узла

Отличия узлов и компонентов:

  1.  Они принадлежат к разным уровням иерархии в физической реализации системы; физически система состоит из узлов, а узлы из компонентов;
  2.  У каждого свое назначение; компонент предназначен для физической упаковки логических элементов (интерфейс, классы, кооперации), а узел является тем местом, где физически размещаются компоненты;  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25199. Поняття феномену в феноменологічній філософії 24 KB
  Він розрізняв даності зовнішнього досвіду фізичні феномени та безпосередньо очевидні психічні феномени які інтенційно містять у собі весь предмет. Феномени не подвоюють світ як деякі це вважають. Навпаки феномени показують виявляють себе як деяку цілісно схоплену одиницю.
25200. М. Вебер «Протестантська етика та дух капіталізму» 35 KB
  Вебер Протестантська етика та дух капіталізму М. Вебер один з найвизначніших соціологів автор роботи Протестантська етика та дух капіталізму 1907 яка вважається однією з найкращих з аналізу причин виникнення сучасного капіталізму. Щодо духу капіталізму то під ним Вебер розуміє комплекс звязків що існують в історичній дійсності які ми розглядаємо як єдине ціле під кутом їх культурного значення. Риси капіталізму можна побачити ще в Древньому Китаї Індії Вавилоні.
25201. Суперечка між західниками та слов’янофілами 26.5 KB
  Суперечка між західниками та словянофілами західники виступали за ліквідацію кріпосного права і розвиток Росії за західним взірцем Герцен Огарев розвиток ідей Просвітництва словянофіли обґрунтування необхідності особливого порівняно з західноєвропейським самобутнього шляху розвитку Росії Киреевский Хомяков основою суспільного життя вважали релігію а саме православя Лише народи що сповідують православя і перш за все росіяни можуть розраховувати на прогрес а інші народи лише тією мірою якою вони сприймуть православну...
25202. Емпіризм і Раціоналізм у філософії Нового часу 26.5 KB
  Емпіризм філософський напрям що визнає чуттєвий досвід джерелом знань і вважає що зміст знання може бути представлен в досвіді або зводитись до нього. Емпіризм зіштовхнувся з труднощами виокремлення вихідних компонентів досвіду і реконструкції на цій основі усіх видів і форм знання. Його девізом було знання сила тому головними методами пізнання він вважав спостереження аналіз експеримент порівняння. Джерелом пізнання людини є враження відчуттів які виникають під впливом матеріальних обєктів.
25203. Філософія неогегельянства 28.5 KB
  Центральний пункт гегелівської діалектики вчення про протилежності оцінюється як хибне МакТаггарт. Абсолютний дух розглядається як сукупність індивідуальних свідомостей МакТаггарт як вища форма індивідуальності Бозанкет.
25204. І.Кант Пролегомени до всякої майбутньої метафізики 29.5 KB
  Сутність метафізики: розум займається виключно самим собою і знайомство з обєктами які набуваються безпосередньо від роздумів над своїми власними поняттями не потребуючи для цього досвіду взагалі; таке пізнання не виводиться з досвіду. Кожний окремий досвід є тільки частина всієї сфери досвіду але саме абсолютне ціле всього досвіду не є досвід і тим не менш складає проблему для розуму. Поняття ж розуму мають повноту тобто збираючу єдність усього можливого досвіду і стають трансцендентними. Таким чином як розсудок потребує для досвіду...
25205. Постсруктуралізм як самокритика структуралізму 28 KB
  критика авторасубєкта і літературного твору в якості його продукту. Якщо для структуралізму структура це самодостатнє ціле яке не потребує ні адресата ні комунікативної ситуації ні автора автор лише простий виконавець структурних приписів то з позиції П. проголошує війну на два фронти і проти структури і проти автора які пригнічують будьяку різноманітність і різнобарвя дійсності. протиставив принцип багатозначного прочитання твору; а структуралістському розчиненню автора в мові його розєднанню на множину дискурсивних...
25206. Жак Дерріда: людина і світ як текст 28.5 KB
  Жак Дерріда: людина і світ як текст Дерріда ключова фігура постструктуралізму і деконструктивізму. Класична філософія вичерпала себе метод її подолання деконструкція яка націлена на знищення метафізичних смислів що містяться в тексті. Мета звільнення від метафізики присутності задля можливості розуміти текст як феномен який сам себе породжує.Відкриття того що говорить текст 2.
25207. Cубстанційна концепція моральних добра і зла 35 KB
  Добро і зло в цих системах мають субстанційну природу це два самостоятельних рівноправних початка світу. Боротьба цих двох початків визначає розвиток світу. Добро і зло в данному випадку онтологізуються це надлюдські сили які складають дуальну основу світу. Абсолютне Благо верховний принцип існування нерухомого світу ідей і матерія як косное неструктурированное начало составляют вместе рамки проявления добра и зла их онтологічна основа.