31270

ЕЛЕКТРОНІКА ТА МІКРОСХЕМОТЕХНІКА

Книга

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

050702 ЕЛЕКТРОМЕХАНІКА КРЕМЕНЧУК 2011 Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни “ Електроніка та мікросхемотехніка †для студентів усіх форм навчання за напрямками 6. Сергієнко ЗМІСТ Вступ 4 1 Мета та задачі курсового проектування 4 2 Тематика курсових робіт 4 3 Порядок виконання курсової роботи 4 4 Структура курсової роботи 6 5 Порядок захисту курсової роботи 7 6 Критерії оцінювання курсової роботи 7 7 Зміст курсової роботи 8 8 Вимоги що до оформлення курсової роботи 9 ДОДАТОК А. Виконання курсової...

Украинкский

2013-08-28

951 KB

48 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

МЕТОДИЧНІ  ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

" ЕЛЕКТРОНІКА ТА МІКРОСХЕМОТЕХНІКА "

ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМКАМИ

6.050201 «СИСТЕМНА ІНЖЕНЕРІЯ»

6.050702 «ЕЛЕКТРОМЕХАНІКА»

КРЕМЕНЧУК 2011


Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з навчальної ди
сципліни “ Електроніка та мікросхемотехніка ”  для студентів усіх форм навчання за напрямками  6.050201 «СИСТЕМНА ІНЖЕНЕРІЯ», 6.050702 «ЕЛЕКТРОМЕХАНІКА».

Укладачі: д.т.н. проф.. Оксанич А.П, к.т.н., доц.. Притчин С.Е.

Рецензент: к. т. н., доц. І.В. Шевченко

Кафедра інформаційно-управляючих систем

Затверджено методичною радою КНУ імені Михайла Остроградського

Протокол №____ від__________

Заступник голови методичної ради_____________ доц. С.А. Сергієнко


ЗМІСТ

Вступ

4

1 Мета та задачі курсового проектування

4

2 Тематика курсових робіт

4

3 Порядок виконання курсової роботи

4

4 Структура курсової роботи

6

5 Порядок захисту курсової роботи

7

6 Критерії оцінювання курсової роботи

7

7 Зміст курсової роботи

8

8 Вимоги що до оформлення курсової роботи

9

ДОДАТОК А.  Орієнтовний перелік тем курсових робіт

13

ДОДАТОК Б.  Зразок оформлення титульного листа

15

ДОДАТОК В.  Форма № У 6.01

16

ДОДАТОК Г.  Зразок оформлення реферату

18

ДОДАТОК Д.  Зразок оформлення основного напису

19

ДОДАТОК Е.  Зразок аркушу текстового документу

20

ДОДАТОК Ж.  Зразок схеми електричної функціональної

20

ДОДАТОК З.  Зразок схеми електричної принципової (у масштабі)

20

Список літератури

21


Вступ

Для всіх інформаційно-обчислювальних систем і, зокрема, для електромеханічних приладів і комплексів, характерна наявність блоків або підсистем, що виконують первинні перетворення аналогових сигналів, які надходять від датчиків, а також перетворення цих сигналів у форму, придатну для використання у великій системі й для їхнього безпосереднього виміру. Первинне перетворення сигналу містить у собі одержання напруги по заданому вихідному сигналу датчика, посилення (інверсне та неінверсне) струмів і напруг, підсумовування, фільтрація і т.д.  Вторинне перетворення містить у собі перетворення аналогового сигналу у цифровий код. Отримані сигнали можуть бути безпосередньо обмірювані або організовані тем або іншим способом для формування інформації яка в подальшому використовується для контролю або керування технологічним процесом. Таким чином, з погляду електроніки проектована підсистема повинна бути виконана на основі змішаної схемотехніки, що включає як аналогові, так і цифроаналогові вузли.

Мета курсового проекту - побудувати функціонально закінчену підсистему даного типу, використовуючи досить широкий, але не занадто великий, асортименти електронних вузлів і блоків. Виконання курсової роботи передбачає виконання студентом цілої низки стандартних дій по розробці електроної системи – від постановки задачі до розробки схеми та захисту роботи.

Таким чином курсове проектування є завершальним етапом у викладанні дисципліни “ Електроніка та мікросхемотехніка”.

1 Мета та задачі курсового проектування

Метою даного курсового проекту є закріплення теоретичних знань, отриманих студентами при вивченні курсу «Електроніка та мікросхемотехніка».

В процесі виконання роботи студент повинен навчитися:

  •  використовувати технічні данні та стандарти на датчики температури;
  •  розраховувати та розробляти схеми сполучення з інструментальними підсилювачами;
  •  розраховувати та розробляти фільтри низьких та високих частот;
  •  виконувати вибір аналого-цифрового перетворювача;
  •  розробляти проектну документацію.

Крім того, під час захисту курсової роботи студент повинен проявити такі властивості як впевненість у знаннях, вміння відстоювати власну думку, уміння виступати перед аудиторією.

2 Тематика курсових робіт

Для курсового проектування обираються теми пов’язані з розробкою систем збору інформації про температуру технологічних процесів або устаткування. Орієнтовний перелік тем курсових робіт наведено у додатку А.

3 порядок виконання курсової роботи

Основні етапи виконання курсової роботи на розробку пристрія сполучення датчика температури з аналого-цифровим перетворювачем:

  •  отримання теми;
  •  огляд існуючих рішень;
  •  постановка задачі;
  •  синтез функціональної схеми;
  •  розрахунок елементів схеми;
  •  визначення комплектуючих елементів;
  •  розробка схеми електричної  принципіальної;
  •  оформлення пояснювальної записки;
  •  захист проекту.

Отримання теми. Студент повинен отримати у керівника курсового проектування тему роботи, або запропонувати власну тему. В останньому разі тема погоджується з керівником курсового проектування. На цьому етапі формується також попередня мета розробки, яка підлягає корегуванню на етапі постановки задачі.

Огляд існуючих рішень. Підрозділ повинен містити опис існуючих рішень виміру заданого параметру об’єкта. Повинен бути зроблений короткий огляд методів вимірювання параметру, обладнання для виміру параметра, існуючих промислових зразків. При виконанні цього підрозділу необхідно користуватися довідниками та мережею Інтернет.

Постановка задачі. Постановка задачі необхідна для визначення конкретних цілей розробки. На цьому етапі визначаються ті блоки, які необхідно використовувати у розробці, формулюються задачі які повині вирішуватися вибраним складом блоків, формулюються вимоги до структурних елементів системи. При необхідності може виникнути потреба повернутися до попереднього етапу.

Синтез функціональної схеми. Синтез функціональної схеми визначає функціональне призначення елементів електричної схеми що розробляється.  Основою для розробки функціональної схеми є завдання на курсовий проект. Підрозділ повинен містити технічні дані що стосуються  електронної частини роботи, вихідні параметри датчиків (внутрішній опір, діапазон зміни сигналу, тип вихідного сигналу, максимальна довжина лінії зв’язку, тощо). Підрозділ закінчується   рисунком на якому зображена функціональна схема та її описом та розробкою схеми електричної функціональної. Схема повинна бути виконана згідно відповідних стандартів [11 - 13]. Креслення схеми виконується на форматі А4 або А3. Зразок креслення схеми електричної функціональної у масштабі наведено у додатку Ж.  

Розрахунок елементів схеми. є основним підрозділом розділу. Він містить розрахунок елементів схеми, таких як перетворювачі та нормолізувачі сигналів датчиків, вибір типу, порядку та розрахунок елементів фільтрів, вибір аналого-цифрового перетворювача. Також виконується розрахунок елементів джерела живлення [1 - 4 ].

Приклади виконання розрахунків схеми викладені у методичних вказівках до практичних робот, зокрема:

  •  розрахунок джерела живлення у  методичних вказівках до практичних робот 1-3;
  •  розрахунок елементів сполучення датчиків температури з АЦП у  методичних вказівках до практичних робот 4-5;  
  •  розрахунок фільтрів у  методичних вказівках до практичної роботи 6;
  •  розрахунок нормолізувача та вибір АЦП у  методичних вказівках до практичної роботи 7;

Завершується  розділ розрахунком потужності що споживається. Струми, що споживають елементи схеми беруться з довідників та технічної документації на елементи.

Визначення комплектуючих елементів. Виконується вибір основних електронних компонентів електронної схеми. Вибір резисторів та конденсаторів повинен виконуватися за допомогою довідників та відповідати ряду номінальних значень [1,14,15]. Вибір таких елементів як операційні підсилювачі та аналого-цифрові перетворювачі повинен здійснюватися враховуючи вимоги технічного завдання, за допомогою розрахунків потрібних технічних параметрів (швидкодія, розрядність перетворення, тощо) та довідкової літератури, каталогів виробників та мережі Інтернет.

Розробка схеми електричної  принципіальної. Принципова (повна) схема - схема, що визначає повний склад елементів і зв'язків між ними, і як правило, дає детальне представлення про принципи роботи системи.  Принципові (повні) схеми служать підставою для розробки інших конструкторських документів. Користуються ними для вивчення принципів роботи виробів (установок), а також при їхньому налагодженні, регулюванні, контролі й ремонті. Схема електрична принципова виконуеться згідно відповідних стандартів [10,16-18] на форматі А3 або А1. Зразок креслення схеми електричної принципової у масштабі наведено у додатку З.

Оформлення пояснювальної записки. Оформлення пояснювальної записки є останнім етапом виконання курсового проекту і має за мету надати студентові навичок розробки технічної документації. Документація є завершальним етапом розробки системи для курсової роботи. Вимоги до оформлення пояснювальної записки наведені в наступному розділі.

4 ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсову роботу виконують протягом навчального семестру. Закінчену курсову роботу розглядає керівник з метою перевірки її виконання і готовності до захисту.

Якщо робота виконана у визначений календарним планом термін, у повному обсязі і не має принципових помилок, керівник підписує її і допускає студента до захисту. У протилежному випадку робота повертається студенту на доопрацювання. Після одержання висновку про готовність курсової роботи студент повинен захищати її перед комісією.

Студентів, які не подали в термін пояснювальну записку, не допускають до захисту. У цьому випадку захист переносять на кінець сесії (за відсутності інших заборгованостей).

Під час захисту роботи студент доповідає про результати дослідження. Відповіді на запитання членів комісії мають бути короткими і не виходити за межі розв'язаної у роботі проблеми. Комісія визначає підсумкову оцінку.

5 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота оцінюється за чотирибаловою системою виходячи із рівня виконання роботи, змісту доповіді під час захисту та відповідей студента на запитання членів комісії.

Оцінка "відмінно" ставиться, якщо роботу виконано в повному обсязі без помилок, оформлено у відповідності до існуючих стандартів з оформлення подібних робіт та здано в установлений термін; під час захисту студент продемонстрував глибоке володіння теоретичним матеріалом, чітко та аргументовано відповів на поставлені запитання.

Оцінка "добре" ставиться, якщо роботу виконано в повному обсязі, здано в установлений термін, але в роботі є незначні помилки, що не впливають суттєво на кінцеві результати, або є незначні вади в оформленні роботи, деякі стилістичні та граматичні помилки; під час захисту студент продемонстрував добре володіння теоретичним матеріалом, відповів на поставлені запитання.

Оцінка "задовільно" ставиться, якщо роботу виконано в повному обсязі, здано в установлений термін, але в роботі є окремі помилки, що впливають на кінцеві результати, а також окремі вади в оформленні роботи, стилістичні та граматичні помилки; під час захисту студент продемонстрував володіння теоретичним матеріалом, але не дуже чітко та аргументовано відповів на поставлені запитання (або відповів не на всі запитання).

Оцінка "незадовільно" ставиться, якщо роботу виконано в неповному обсязі, з грубими помилками без дотримання установлених вимог щодо оформлення подібних робіт. Така робота до захисту не допускається і повертається студентові на переробку.

6 Структура курсової роботи

За результатами курсового проектування кожний студент індивідуально складає пояснювальну записку.

Структура пояснювальної записки з курсового проектування:

- титульний лист – 1 с.;

- завдання на курсове проектування – 1 с.;

- реферат – 1 с.;

- зміст – 1-2 с.;

- вступ – 1-2 с.;

- основний текст пояснювальної записки – 15-30 с.;

- висновки – 1-2 с.;

- перелік посилань – 1-2 с.;

- додатки;

   - Схема електрична функціональна (формату А4 або А3);

   - Схема електрична принципова (формату А3 або А1);

   - Перелік елементів.

Титульний лист містить інформацію про дисципліну, по якій виконувалося проектування, теми індивідуального завдання, автора пояснювальної записки.  (Додаток Б).

Лист завдання на курсове проектування відповідає формі № У 6.01 (Додаток В).

Реферат містить:

  •  відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість частин записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел за переліком посилань;
  •  текст реферату;
  •  перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відбивати об’єкт досліджень, мету курсового проектування, метод вирішення задачі, отримані результати.

Перелік ключових слів повинен включати від 5 до 15 слів або сполучень із тексту записки, що у найбільшій мірі характеризують її зміст і забезпечують можливість інформаційного пошуку. Ключові слова приводяться в називному відмінку і друкуються прописними літерами у рядок через кому.

Зразок оформлення реферату наведено в Додатку Г.

У вступі коротко викладають оцінку сучасного стану проблеми, актуальність даної роботи і підстави для її проведення, ціль роботи й галузь застосування.

Основний текст пояснювальної записки викладають, розділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо необхідно, розділяють на підпункти. Кожний пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію.

У висновках наводять оцінку отриманих результатів роботи (у тому числі негативних); запропоновані області використання результатів роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значимість роботи.

7 ЗМІСТ курсової роботи

Розробка системи збору даних може включати наступні розділи:

Вступ.

1  Огляд існуючих рішень та постановка задачі.

1.1 Огляд методів виміру технологічного параметру.

1.2 Огляд існуючих датчиків.

1.3 Вибір датчика для вирішення поставленої задачі.

1.4. Постановка задачі

2 Розрахункова частина.

  2.1. Синтез функціональної схеми

2.2 Розрахунок інструментального підсилювача та вибір комплектуючих елементів.

2.3 Розрахунок фільтру та вибір комплектуючих елементів.

2.4. Розрахунок аналого-цифрового перетворювача та вибір комплектуючих елементів.

2.5. Розрахунок джерела живлення та вибір комплектуючих елементів.

3 Висновки.

Графічна частина:

Додаток А. Схема електрична функціональна.

Додаток Б. Схема електрична принципова.

Додаток В. Перелік елементів.

8 вимоги ЩО до оформлення курсової роботи

8.1. Оформлення пояснювальної записки

Оформляється пояснювальна записка відповідно до вимог, установлених ВНЗ, з обов'язковим урахуванням існуючих стандартів.

Пояснювальна записка виконується машинним способом на одній стороні аркушу білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) відповідно до ДСТУ 3008-95 "Документація.  Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення" [1], за зразком, наведеним у Додатку Е.

Титульний лист оформляється по встановленому зразку і наведений у Додатку Б.

Перша сторінка " Зміст " повинна розміщатися на аркуші, який має основний напис за формою Додатку Д.

Загальними вимогами до пояснювальної записки є логічна послідовність викладання матеріалу, стислість, чіткість і конкретність викладання теоретичних і практичних результатів роботи, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій.

При написанні тексту необхідно додержуватись таких розмірів полів: верхнє, ліве і нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм.

Прізвища, назви додатків, організацій, фірм та інші імена наводяться на мові оригіналу.

Структурні елементи (“РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ”) не нумерують, а їхні найменування служать заголовками структурних розділів. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів записки і заголовки розділів необхідно розташовувати в середині рядка і друкувати прописними літерами без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пункти і підпунктів записки необхідно починати з абзацевого відступу і друкувати малими літерами, крім першого прописного, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Абзацевий відступ повинен бути однаковим по всьому тексту записки і рівним п'ятьом знакам. Якщо заголовок складається з двох або більш речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку розділу не припускаються.

Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом повинна бути: при рукописному та машинописному способах - не менше трьох інтервалів; при машинному способі - не менше двох рядків.

Не припускається розміщати найменування розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо, після нього розташований тільки один рядок тексту.

Нумерувати сторінки необхідно арабськими цифрами, дотримуючи наскрізну нумерацію по всьому тексті. Номер сторінки проставляють внизу посередині сторінки без крапки наприкінці .

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки варто нумерувати арабськими цифрами. Розділи пояснювальної записки повинні мати порядкову нумерацію в межах суті пояснювальної записки і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номера підрозділів складаються з номерів розділів і підрозділів, що розділяються крапкою, наприклад, 1.1, 1.2, 2.3 і т.д.

Перелік вимог, вказівок, положень, що міститься у тексті пункту або підпункту можуть позначатися арабськими цифрами з дужкою або можуть взагалі не позначатися. При цьому кожен перелік повинен починатися з абзацу і закінчуватися крапкою з комою.

Ілюстрації варто розташовувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, у якому вони вперше згадуються, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання в пояснювальній записці. Ілюстрації можуть мати назву, що розташовують під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією розташовують пояснювальні дані. Ілюстрація позначається словом “Рисунок _____”, що разом із назвою рисунка поміщають після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 2.1 - Схема алгоритму”. Ілюстрації необхідно нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Якщо ілюстрація не вміщує на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, при цьому назву ілюстрації розташовують на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці, і під ними вказують: “Рисунок, _____ аркуш ”.

Таблиці необхідно розташовувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, у якому вони вперше згадуються, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в пояснювальній записці. Таблиця може мати назву, що друкують малими літерами (крім першої прописної) і розміщують над таблицею. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розташовуючи одну частину під іншою, або поруч, або переносячи частини таблиці на наступну сторінку. Слово “Таблиця _____”, вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці _____” з вказівкою номера таблиці. Таблиці варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою.

Формули і рівняння розташовують у пояснювальній записці безпосередньо після тексту, у якому вони вперше згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули і рівняння варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою. Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення символів і числові коефіцієнти, що входять до формули або рівняння, варто призводити безпосередньо в тій послідовності, у якій вони надані у формулі або рівнянні. Пояснення значення кожного символу або числового коефіцієнта необхідно давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом ”де” без двокрапки. Переносити формули або рівняння на такий рядок припускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку такого рядка повторюють. При переносі формули або рівняння на знаку операції множення застосовують знак “х”. Формули, що слідують одна за другою, і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Посилання в тексті на джерела необхідно наводити в міру їх згадування в записці, вказуючи порядковий номер, виділений двома квадратними дужками, наприклад: [5].

У тексті пояснювальної записки припускається робити тільки загальновживані скорочення (наприклад "і т.д., і т.п., і ін." або роз'яснення абревіатури). Якщо в пояснювальній записці прийнята специфічна термінологія, а також вживаються мало поширені скорочення, нові символи, позначення і т.п., то їх перелік необхідно надати у окремому списку. Перелік повинний розташовуватися стовпчиком, у якому слова (за абеткою) приводяться скорочено, а справа – їхнє докладне розшифровування. Якщо спеціальні символи, терміни, скорочення, і позначення приводяться менше трьох разів, перелік їх не складається, а їхнє розшифровування призводять у тексті при першому нагадуванні.

Перелік посилань оформлюється як розділ пояснювальної записки з нової сторінки.

8.2. Загальні вимоги до графічної документації.

Зміст і обсяг графічної документації до курсового проекту залежить від характеру і тематики виконуваної роботи.

На першому листі поміщають електричні схеми, розроблені автором проекту.

Допускаються структурну і функціональну електричні схеми приводити в пояснювальній записці у вигляді малюнків.

При необхідності автор проекту може подавати на аркушах ілюстративний матеріал: тимчасові діаграми роботи пристрою, графіки, осциллограмми і т.д.

Функціональна схема роз'ясняє окремі процеси, що протікають у функціональних ланцюгах або у виробі в цілому.

На функціональних схемах рекомендується вказувати технічні характеристики функціональних частин поруч з їх графічними позначеннями. Написи, що пояснюють, діаграми або таблиці, що визначають послідовність процесів у часі, розміщають над основним написом. Допускається вказувати необхідні параметри в характерних крапках, наприклад, значення струмів, напруг, форми і значення імпульсів, математичні залежності та ін.

Принципова схема визначає повний склад елементів і зв'язок між ними і, як правило, дає детальне представлення про принципи роботи виробу. Принципові схеми служать підставою для розробки інших конструкторських документів, наприклад, схем з'єднань (монтаж), а також креслень. Принциповими схемами користуються для вивчення принципу роботи виробів, а також при їхньому налагодженні, регулюванні, контролі і ремонті.

8.2. Умовні графічні позначення, що застосовуються на електричних принципових схемах

Елементи на схемах зображують у вигляді умовних графічних позначень, що регламентуються у відповідних стандартах (див. Перелік літератури).

Умовне графічне позначення пропонують на схемах у розмірах, встановлених у відповідних стандартах.

Лінії зв'язку й умовні графічні позначення елементів рекомендується виконувати товщиною 0,2-1 мм. Відстань між рівнобіжними лініями зв'язку повинне бути не менш 5 мм.

8.3. Позиційне позначення елементів

Кожному елементу надається умовне буквено-цифрове позначення, що повинне складатися з двох частин, записаних без розділових знаків.

Літерні елементи визначають його вид. Наприклад: С – конденсатор, R – резистор, V – напівпровідниковий прилад і т.д. Для уточнення виду елементів використовуючи дво літерне позначення. Друга частина позначення являє собою порядковий номер елементів даного виду (одна чи кілька арабських цифр).

Порядковий номер привласнюють елементам схеми, починаючи з одиниці,  межах групи елементів даного виду, яким на схемі привласнений однаковий літерний код.

Порядковий номер привласнюється елементам відповідно до послідовності їхнього розташування зліва праворуч і зверху вниз. Позиційне позначення виконується креслярським шрифтом одного розміру і проставляється на схемі поруч з умовним графічним позначенням чи зверху праворуч.

Вхідні і вихідні ланцюги електричних принципових схем закінчуються контактними роз'ємними з'єднаннями, що виконуються у вигляді таблиць із вказівкою контактів і характеристик ланцюгів. Якщо таблиця заміняє умовне графічне позначення, їй привласнюють його позиційне позначення.

8.4. Складання переліку елементів

Відповідно до ГОСТ 2.702-75 дані про кожен елемент схеми повинні бути записані в переліку елементів, що вміщують на першому листі схеми над основним написом. При відсутності місця для продовження граф переліку елементів над основним написом продовження можна вміщувати ліворуч від неї.

Елементи в переліку записуються групами за абеткою літеро-цифрових позиційних позначень. У межах кожної групи, що мають однакові літеро-позиційні позначення, елементи розташовують у порядку зростання порядкових номерів.

Елементи з однаковими електричними параметрами, що мають на схемі послідовні порядкові номери, допускається записувати в один рядок. У цьому випадку в графу «Поз. позначення» вписують тільки позиційні позначення з найменшими і найбільшими порядковими номерами (наприклад, R1 – R5, C1 – C5), а в графу «Кіл.» вписують загальну кількість таких елементів.

При записі елементів, що мають однакову частину позиційного позначення, допускаються записувати найменування і позначення, на підставі якого вони застосовані (ГОСТ, ТУ), у вигляді загального заголовка. У противному випадку позначення ГОСТ і ТУ на кожен елемент потрібно записувати в рядок переліку елементів.

При зображенні на схемі елементів, параметри яких підбираються при настроюванні схеми, біля позиційних позначень цих елементів на схемі й у  переліку проставляють виноску «Підбирається при регулюванні».

8.5. Виконання електричних принципових схем з використанням елементів цифрової обчислювальної техніки

Відповідно до ГОСТ 2. 743-82 «Позначення умовні графічні в схемах. Елементи цифрової обчислювальної техніки» двозначні елементи умовно зображують на схемах прямокутником, що може містити основне і два додаткових поля.

Додаткові поля розташовують ліворуч і праворуч від основного. Допускається додаткове поле розподіляти на зони, що відокремлюють горизонтальною рискою.

У першому рядку основного поля розташовують позначення функції, що виконує цей елемент. У наступних рядках розташовують інформацію за ГОСТ 2.708-81.

У додаткових полях розміщують інформацію про функціональні призначення виводів.

Входи елементів зображують ліворуч, а виходи праворуч.

Розміри елементів визначаються:

- по висоті - кількістю ліній виводів, кількістю інтервалів, кількістю рядків інформації в основному і додатковому полях; розміром шрифту;

- по ширині – наявністю додаткових полів, кількістю знаків, що поміщаються в одному рядку усередині елемента (з урахуванням проміжків), розміром шрифту.

Ширина додаткового поля повинна бути не менш 5 мм.

Висновки різних типів мікросхем мають своє маркірування, що приводиться на схемах. Виключення складають висновки ланцюгів «питомості», «землі» для ІС.

Ці виводи на схемах не зображують, а поміщають на полі креслення словесну вказівку про підводку цих ланцюгів до інтегральних схем.

8.6. Позначення конструкторських документів.

Усі документи, що складають комплект конструкторської документації, повинні мати позначення, що приводяться за наступною схемою:

Х Х Х Х. Х Х Х. Х Х Х. Х Х

    а               б          в        д

                          г

Де а - код організації-розроблювача (у нашому випадку скорочене найменування учбового закладу); г - код класифікаційної характеристики документа (у нашому випадку необхідно записувати на позиціях: б – напрямок навчання, в – номер документа; д – код (шифр) документа відповідно до ГОСТ. Наприклад, ПЗ – пояснювальна записка; ТЗ – технічне завдання; Э1 – схема електрична структурна; Э2 – схема електрична функціональна; Э3 – схема електрична принципова.

Наприклад.

КНУ 6.050702.00 - позначення основного конструкторського

документа;

КНУ 6.050702.01.ТЗ - позначення технічного завдання;

КНУ 6.050702.02.ПЗ - позначення пояснювальної записки;

КНУ 6.050702.03.Э2 - позначення схеми електричної функціональної;

КНУ 6.050702.04.Э3- позначення схеми електричної принципової;

8.7. Порядковий комплект документів

Документація проекту комплектується в такій послідовності:

- титульний лист;

- технічне завдання;

- реферат;

- зміст;

- введення;

- основна частина;

- висновок;

- список використовуваних джерел;

- додатки.

Усі документи приводяться до формату А4 згідно СТ СЭВ 159-75 «Складання креслень» (Додаток Ж) і брошуруються в папку, на титульну сторону якої наклеюється копія титульного листа проекту. До папки також додається електрона версія курсового проекту записна на оптичному носії.


Додаток   А

Орієнтовний перелік завдань на курсові роботи.

Необхідно спроектувати пристрій сполучення датчика температури з аналого-цифровим перетворювачем, номер варіанта визначає викладач.

Варіант №

Тип датчика

Діапазон температур, 0С

Від вихідного сигналу

Вимірювальний підсилювач

Порядок фільтру

Клас точності  перетворення

  1.  

Термопара ТМК

300 - 800

ЕРС

інвертуючий

1

0,05

  1.  

Термоопір ТСП50П

50 - 300

опір

перетв. R-U

2

0,1

  1.  

Термоопір ТСМ50М

0 - 150

опір

мостовий

2

0,2

  1.  

Термопара ТПП

200 - 900

ЕРС

неінвертуючий

2

0,5

  1.  

Пірометр ДИЭЛТЕСТ-ТВС

600 - 1200

струм

перетв. R-І

1

1,0

  1.  

Термоопір ТСН100Н

60 - 150

опір

мостовий

2

0,5

  1.  

Термоопір ТСМ100М

0 - 100

опір

перетв. R-U

1

0,05

  1.  

Термопара ТНН

100 - 500

ЕРС

інвертуючий

1

0,2

  1.  

Термоопір ТСП100П

100 - 600

опір

мостовий

2

1,0

  1.  

Термоопір ТСН100Н

20 - 170

опір

перетв. R-U

2

0,05

  1.  

Пірометр Термоскоп-800-1С

600…1000

струм

перетв. R-І

1

0,5

  1.  

Термоопір ТСМ100М

20 - 90

опір

мостовий

2

0,2

  1.  

Термопара ТХА

300 -800

ЕРС

неінвертуючий

2

0,05

  1.  

Термоопір ТСП50П

50 - 200

опір

перетв. R-U

1

1,0

  1.  

Пірометр ПД-4-01 (0..5 мА)

200 - 900

струм

перетв. R-І

2

0,05

  1.  

Термоопір  ТСМ50М

100 - 200

опір

перетв. R-U

2

1,0

  1.  

Термопара ТЖК

250 - 550

ЕРС

інвертуючий

1

0,2

  1.  

Термоопір ТСП100П

30 - 200

опір

перетв. R-U

2

0,5

  1.  

Пірометр ПД-4-02 (0..20 мА)

900 - 1500

струм

перетв. R-І

1

1,0

  1.  

Термоопір ТСН100Н

100 - 170

опір

мостовий

2

0,05

  1.  

Термопара ТПР

400 - 1000

ЕРС

неінвертуючий

2

  1.  

Термоопір ТСП50П

60 - 250

опір

перетв. R-U

2

0,5

  1.  

Пірометр ПД-4-05 (4..20 мА)

900 - 2000

струм

перетв. R-І

1

0,2

  1.  

Термоопір  ТСМ50М

100 - 180

опір

мостовий

2

0,05

  1.  

Термопара ТПП

600 - 1500

ЕРС

інвертуючий

1

0,2

Додаток  Б

Зразок оформлення пояснювальної записки курсової роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ФАКУЛЬТЕТ ЕЛЕКТРОНІКИ І КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ

Кафедра інформаційно-управляючих систем

Курсова робота

з навчальної дисципліни «Електроніка та мікросхемотехніка»

тема роботи

Виконав

Студент   ** групи

ФІП ______________________

Варіант_________

                                        Оцінка _____________

Кременчук

20__ р
Додаток  В  

Форма № У 6.01


Додаток  Г

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка курсової роботи містить __ с., __ рис., __табл., __ додатки, __ джерел.

Об’єкт розробки – Система збору даних про ***********************.

Мета розробки – створення  автоматизованої системи збору даних про ***************************.

Далі – текст реферату

ТЕРМООПІР МЕТАЛЕВИЙ, ТЕМПЕРАТУРА, ІНСТРУМЕНАЛЬНИХ ПІДСИЛЮВАЧ, ФНЧ, АЦП.


Додаток  Д


Додаток  Е


Додаток Ж

Креслення курсового брошуруються разом з пояснювальною запискою. У проекті, до його захисту, креслення втримуються скрученими в трубку, а після захисту зберігаються в архіві (у папках).

Принципи складання аркушів креслень установлюються стандартом СЕВ 159-75. Аркуші креслень усіх форматів слід складати спочатку уздовж ліній, перпендикулярних основний написи, а потім уздовж ліній, паралельних їй, до формату А4 розміром 210(297 мм. Основний напис повинн бути розташован на лицьовій стороні уздовж короткої сторони складеного аркуша.

 

а, б — для укладення в папки,

в, г — для безпосереднього брошурування

а, в — горизонтальне, б, г — вертикальне розташування аркуша

Додаток З

Приклад оформлення схеми електричної функціональної


Додаток І

Приклад оформлення схеми електричної принципової


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

№ п/п

Назва, автори, рік видання

Кількість примірників

Примітка

Основна

1

А.П.Оксанич, С.Е.Притчин, О.В.Вашерук. Комп’ютерна електроніка. Частина 1: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, Х.: ТОВ «Компанія СМІТ», 2005. – 200 с.

25

2

А.П.Оксанич, С.Е.Притчин, О.В.Вашерук. Комп’ютерна електроніка. Частина 2: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, Х.: ТОВ «Компанія СМІТ», 2005. – 248 с.

25

Допоміжна

3

Кауфман М., Сидмаи А.Г.  Практическое руководство по расчетам схем в электронике: Справочник. В 2-х т: Пер. с англ./ Под ред. Ф.Н. Покровского. – М.: Энергоатомиздат, 1991. – 368 с: ил

ЕВ

4

Тули М. Карманный справочник по электронике. : Пер. с англ. – М.; Энергоатомиздат, 1993. – 176 с: ил.

ЕВ

5

Лярский В. Ф., Мурадян О. Б. Электрические соединители: Справочник. – М.: Радио и связь, 1988. – 272 с: ил.

ЕВ

6

Васильев А.М., Ландсман А.П. Полупроводниковые фотопреобразователи. - М.. изд-во «Советское радио», 1988. – 268 с.

ЕВ

7

Г. А. Горячева, Е. Р. Добромыслов.  Конденсаторы: Справочник. – М.: Радио и связь, 1984. – 88 с, ил. – (Массовая радиобиблиотека. Вып. 1079).

ЕВ

8

Резисторы: Справочник. Под общей редакцией И. И. Четверткова. – 2-е изд., пе-рераб. и доп. – М.: Радио и связь, 1991. – 528 с: ил.

ЕВ

9

Полупроводниковые приборы: транзисторы. Справочник в 2-х томах. Под общей редакцией Н. Н. ГОРЮНОВА. – М.: Энергоатомиздат 1985. – 455 с, ил.

ЕВ

10

Усатенко С.Т. и др. – Выполнение электрических схем по ЕСКД. Справочник: Справочник. – М.: Издательство стандартов, 1989. – 325 c.

ЕВ

11

ГОСТ 2.702-75  Единая система конструкторской документации. Правила выполнения электрических схем.

ЕВ

12

ГОСТ 2.701-84 СХЕМЫ. Виды и типы. Общие требования к выполнению.

ЕВ

13

ГОСТ 2.721-74 Обозначения условные графические в схемах.

ЕВ

14

ГОСТ 24013-80 Резисторы постоянные. Основные параметры

ЕВ

15

ГОСТ 27550-87 Конденсаторы постоянной емкости оксидно-электролитические алюминиевые. Общие технические условия

ЕВ

16

ГОСТ 2.728- 87  Обозначения условные графические в схемах. Резисторы, конденсаторы.

ЕВ

17

ГОСТ 2.730- 87  Обозначения условные графические в схемах. Приборы полупроводниковые.

ЕВ

18

2.747-   Обозначения условные графические в схемах. Размеры условных графических обозначений.

ЕВ

ЕВ – електронний варіант

PAGE  6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30054. Создать базу данных с полями 94 KB
  Заполняем базу данных: номер лицевого счёта номер документа текущий остаток d346123 R67 186 d346123 R67 86 d346123 R678 186 d346123 R678 186 d346123 R678 186 d346123 R678 186 ttyujh78 D47 87 При работе с интерфейсом создаём кнопку Работа с лицевыми счетами Разработчик Вставка Элементы управления формы Кнопка которая будет вызывать макрос для работы с базой данных C помощью Visial Basic for Excel организовываем запрос очередной записи подсчет документов одного лицевого счёта в базе данных исключение записей и их редактирование Коды...
30055. Аппроксимация функций. Вычислительная математика 161.5 KB
  Целью курсовой работы является комплексное применение основных вычислительных методов, изученных и апробированных на лабораторных занятиях. На первом этапе выполнения задания решается нелинейное уравнение одним из методов (по вариантам): метод половинного деления (бисекции); метод касательных; метод Вегстейна
30056. Решить методами Эйлера и Эйлера модифицированного задачу Коши для дифференциального уравнения 1-го порядка 312.5 KB
  Чтобы решить обыкновенное дифференциальное уравнение, необходимо знать значения зависимой переменной и (или) её производных при некоторых значениях независимой переменной. Если эти дополнительные условия задаются при одном значении независимой переменной, то такая задача называется задачей с начальными условиями, или задачей Коши. Часто в задаче Коши в роли независимой переменной выступает время.
30058. ВИЗУАЛИЗАЦИЯ ЧИСЛЕННЫХ МЕТОДОВ. РЕШЕНИЕ ОБЫКНОВЕННЫХ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНЫХ УРАВНЕНИЙ 182.5 KB
  1 Метод Эйлера [9.3] Метод Эйлера модифицированный [10] Код программы. Постановка задачи В данной курсовой работе требуется вычислить дифференциальное уравнение способами Эйлера и Эйлера модифицированный: Результаты вычислений должны содержать: точное значение уравнения приближенные значения графики 1. Одношаговыми являются метод Эйлера и методы Рунге – Кутта.
30059. Решение обыкновенных дифференциальных уравнений. Задача Коши 212 KB
  4 Метод Эйлера.4 Метод Эйлера модифицированный. В данной курсовой работе требуется вычислить дифференциальное уравнение способами Эйлера и Эйлера модифицированный: Результаты вычислений должны содержать: точное значение уравнения приближенные значения графики Решение обыкновенных дифференциальных уравнений. Одношаговыми являются метод Эйлера и методы Рунге – Кутта.
30060. Визуализация численных методов путем написания программы на языке Visual Basic проверки решения с помощью приложения MathCAD 144.5 KB
  Дифференциальным уравнением называются уравнения, связывающие независимую переменную, искомую функцию и ее производные. Решением дифференциального уравнения называется функция, которая при подстановке в уравнение обращает его в тождество. Лишь очень немногие из таких уравнений удается решить без помощи вычислительной техники
30061. Численные методы решения задачи Коши 327.5 KB
  При решении различных задач математики, физики, химии и других наук часто пользуются математическими моделями в виде дифференциальных уравнений связывающих независимую переменную, искомую функцию и ее производные. Например, исследуя полученные дифференциальные уравнения вместе с дополнительными условиями, мы можем получить сведения о происходящем явлении, иногда может узнать его прошлое и будущее
30062. Изучение основ системы программирования Microsoft Visual Basic и приобретение начальных навыков разработки программного обеспечения для операционных систем Windows 204.5 KB
  Дифференциальными называются уравнения, содержащие одну или несколько производных. Дифференциальные уравнения очень часто встречаются при построении моделей динамики объектов исследования. Они описывают, как правило, изменение параметров объекта во времени (хотя могут быть и другие случаи). Результатом решения дифференциальных уравнений являются функции