31278

ОСНОВИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ ПРИСТРОЇВ І ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ СИСТЕМ. Методичка

Книга

Информатика, кибернетика и программирование

Принципова схема печатної плати 13 8 Розробка печатної плати електричної частини електротехнічного пристрою електромеханічної системи в пакеті Р САD 14 8.1 Вибір і обґрунтування конструкції печатної плати 14 8.2 Розробка принципової електричної схеми печатної плати в редакторі Schematic 16 8.5 Трасування печатної плати у середовищі пакета PCAD 20 9 Висновки 21 10 Перелік використаної літератури 21 11 Додатки 22 Список літератури 23 Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки 24 Додаток Б Зразок завдання на курсову роботу 25 ВСТУП...

Украинкский

2013-08-28

13.69 MB

27 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ОСНОВИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ ПРИСТРОЇВ

І ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ СИСТЕМ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

6.092200 с – “ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНІ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТА ЕЛЕКТРОПРИВОД”

КРЕМЕНЧУК 2008

Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни “Основи автоматизованого проектування електротехнічних пристроїв і електромеханічних систем ” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 6.092200с – “Електромеханічні системи автоматизації та електропривод”

Укладач асист. В.О. Огарь

Рецензент доц. А.П. Калінов

Кафедра САУЕ

Затверджено методичною радою КДПУ імені Михайла Остроградського

Протокол №_________від__________2008 р.

Заступник голови методичної ради ___________доц. С.А. Сергієнко


ЗМІСТ

с

Вступ

4

1 Задачі курсової роботи

5

2 Організація виконання курсової роботи

5

3 Зміст і обсяг курсової роботи

6

4 Загальні правила оформлення розділів пояснювальної записки

8

5 Оформлення реферату

8

6 Оформлення вступу

9

7 Схемотехнічне завдання

9

7.1 Аналіз технічного завдання

10

7.2 Призначення і принцип роботи пристрою

10

7.3 Створення функціональної схеми пристрою

11

7.4 Принципова схема печатної плати

13

8 Розробка печатної плати електричної частини електротехнічного пристрою (електромеханічної системи) в пакеті Р- САD

14

8.1 Вибір і обґрунтування конструкції печатної плати

14

8.2 Розробка принципової електричної схеми печатної плати в редакторі Schematic

16

8.3 Створення бази даних елементів

17

8.4 Приклад створення елемента бази даних

18

8.5 Трасування печатної плати у середовищі пакета P-CAD

20

9 Висновки

21

10 Перелік використаної літератури

21

11 Додатки

22

Список літератури

23

Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки

24

Додаток Б Зразок завдання на курсову роботу

25


ВСТУП

Запропоновані методичні вказівки призначені для початкового етапу інженерної підготовки спеціалістів-електромеханіків, ознайомлення із загальними принципами проектування, класифікацією сучасних систем автоматизованого проектування та навчання студентів принципам побудови, функціонування та особливостям роботи з програмними засобами розробки електротехнічних пристроїв і електромеханічних систем.

Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни „Основи автоматизованого проектування електротехнічних пристроїв і електромеханічних систем” призначені для здобуття студентами навичок складання конструкторської документації на електротехнічний пристрій або електромеханічну систему. Вони містять у собі рекомендації щодо побудови функціональних, принципових схем, схем печатних плат. Під час виконання курсової роботи студент оволодіває знаннями щодо оформлення конструкторської документації згідно з існуючими стандартами. В подальшому набуті знання можуть бути використані під час курсового та дипломного проектування при оформленні текстового та графічного матеріалу.

Методичні вказівки орієнтовані, перш за все, на студентів за спеціальністю 6.092203 – “Електромеханічні системи автоматизації та електропривод», але можуть бути корисні студентам зі спеціальності 6.092204 – “Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв”.


1 ЗАДАЧІ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота з дисципліни “Основи автоматизованого проектування електротехнічних пристроїв і електромеханічних систем ” для студентів зі спеціальності 6.092200 – “Електромеханічні системи автоматизації та електропривод” (скорочений термін навчання) має за мету поглибити та закріпити знання, отримані під час вивчення теоретичного курсу.

У процесі проектування студент набуває навичок проведення самостійних конструкторських розрахунків при виконанні розводки печатних плат, навчається користуватися нормативною та довідковою літературою для конструкторської документації, типовими матеріалами і каталогами норм ГОСТ.

Студент зобов’язаний самостійно вирішити весь комплекс питань курсової роботи, виконати електричну схему, створити свою бібліотеку елементів, виконати графічну частину і виконати технічну документацію відповідно до ГОСТ для електричної схеми.

Задача керівника полягає в розгляді прийнятих студентами рішень, поясненні допущених помилок і перевірці розрахункових і графічних матеріалів. Керівник також знайомить студентів з вимогами щодо оформлення графічної та розрахункової частин курсової роботи.

2 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Завдання на курсову роботу видається студентові викладачем на першому практичному занятті із зазначеної дисципліни. Завдання передбачає розробку конструкторської документації на електротехнічний пристрій або електромеханічну систему у складі функціональної, принципової схем та схеми печатної плати.

Під час виконання курсової роботи доцільно використовувати дані методичні вказівки, методичні вказівки щодо виконання лабораторних та практичних робіт з навчальної дисципліни “Основи автоматизованого проектування електротехнічних пристроїв і електромеханічних систем”, розроблені на кафедрі САУЕ; літературу, подану в переліку, а також літературу з окремих питань курсової роботу, рекомендовану керівником.

Пояснювальна записка і графічна частина курсової роботи повинні бути оформлені відповідно до правил Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

Закінчена курсова робота після перевірки її керівником і виправлення вказаних недоліків має бути представлена до захисту. Захист курсової роботи може відбуватися із залученням комісії, до складу якої входять викладачі кафедри, насамперед, які викладають зазначену дисципліну.

Критерії оцінювання:

  •  глибина опрацювання теми;
  •  якість оформлення роботи та креслень;
  •  додержання правил єдиної конструкторської документації;
  •  чіткість і ґрунтовність відповідей на запитання.

3 ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Робота складається із пояснювальної записки та за необхідністю графічної частини.

У пояснювальній записці повинні бути подані вихідні дані для проектування, розроблена необхідна конструкторська документація за допомогою прикладних програм, а саме, Компас-графік та P-CAD, вивчення яких відбувається у межах виконання лабораторних та практичних занять.

Приблизний зміст пояснювальної записки курсової роботи включає наступні розділи:

  •  титульна сторінка (додаток А);
  •  лист технічного завдання (ТЗ) (додаток Б);
  •  реферат;
  •  зміст;
  •  вступ;
  •  схемотехнічне завдання:
  •  аналіз технічного завдання;
  •  призначення та принцип дії електротехнічного пристрою чи електромеханічної системи;
  •  основні технічні параметри пристрою (системи);
  •  виконання функціональної та принципової схем за допомогою графічного редактора „Компас”.
  •  розробка печатної плати електротехнічного пристрою (електромеханічної системи) у середовищі пакета Р- САD:
  •  виконання принципової електричної схеми в редакторі Schematic;
  •  створення бібліотек елементів згідно зі своїм завданням;
  •  трасування печатної плати у редакторі PCB.
  •  висновки;
  •  список використаної літератури.

Пояснювальна записка виконується на аркушах форматом А4 з урахуванням вимог стандартів ЄСКД щодо оформлення конструкторської документації.

Графічна частина проекту виконується на аркушах форматом А4, до графічного матеріалу входять такі креслення:

  1.  Функціональна схема електротехнічного пристрою (або електромеханічної системи) (формат А4).
  2.  Схема принципова електротехнічного пристрою (або електромеханічної системи) (формат А4).
  3.  Специфікація (формат А4).
  4.  Конструкторська документація для печатної плати (формат А4).


4 ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОЗДІЛІВ

ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Розділи в пояснювальній записці позначаються арабськими цифрами. У межах кожного з розділів можуть бути пункти, наприклад, номер пункту 2.3 означає, що даний пункт належить до другого розділу і є третім у цьому розділі за переліком.

Крім того, у межах одного пункту може бути кілька підпунктів, які теж позначаються арабськими цифрами. Наприклад, номер пункту 2.3.4 означає, що цей підпункт належить до третього пункту другого розділу і є четвертим за переліком у цьому пункті.

Кожний розділ повинен починатися з нової сторінки. Пункт або підпункт може продовжуватися на тій самій сторінці, де закінчився попередній пункт або підпункт.

Між пунктами або підпунктами треба пропускати два порожні рядки. Назва пункту або підпункту відокремлюється від тексту одним порожнім рядком.

На кожній сторінці повинні бути відступи від краю: зверху – 20 мм, справа – 15 мм, зліва і знизу – 25 мм. Загалом сторінка повинна бути заповнена не менш ніж на 75%.

5 ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТУ

Реферат є третьою сторінкою пояснювальної записки. Він має нести інформацію щодо кількості сторінок у пояснювальній записці, про наявність у ній рисунків, таблиць, додатків та їх кількості. Реферат повинен пояснювати, про що йдеться в даній роботі, яку мету переслідує автор, розглядаючи дану проблему.

У рефераті також потрібно подати перелік ключових слів, тобто слів, які найчастіше зустрічаються в пояснювальній записці, та які дають зрозуміти, яке питання розглядається в кожному конкретному розділі ПЗ. Ключові слова пишуться великими друкованими літерами. Їх кількість не повинна перевищувати 8-12 слів.

Обсяг реферату – 1 сторінка.

6 ОФОРМЛЕННЯ ВСТУПУ

У вступній частині необхідно розкрити сучасний стан розвитку автоматизованого проектування, а також викласти, у якому напрямі відбувається розвиток науково-технічного проекту в питаннях, пов’язаних із завданням, яке розв’язується у даній курсовій роботі, розглянути загальні підходи до розв’язання подібних завдань.

На першій сторінці вступу має бути креслярська рамка зі скороченим штампом (заввишки 40 мм). На всіх інших сторінках пояснювальної записки може бути рамка зі штампом заввишки 15 мм. Штамп має містити інформацію про тему проекту, розроблювача і керівника.

Обсяг вступної частини не більше ніж 1-2 сторінки.

7 СХЕМОТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

Електротехнічний пристрій або електромеханічна система вибирається за номером завдання. Виконання функціональної та принципової схем виконується в редакторі «КОМПАС» на форматі А4. Відкривається нове вікно редактора «Проект», підключається електромеханічна бібліотека. З бібліотеки вибирають складові елементи схеми. Потім за допомогою функціональних клавіш редактора з’єднують схематичні елементи в послідовності відповідно до схеми завдання. Виконують надписи елементів. Відповідно до вимог редактора оформлюють функціональну та принципову схеми для проведення автоматизованого створення технічної документації цього проекту. Технічну документацію зберігають в електронному варіанті під своїм ім’ям та дублюють в друкованого вигляді.

На прикладі пристрою блока живлення із системою захисту від короткого замикання розглянемо основні етапи написання курсової роботи з дисципліни.

7.1 Аналіз технічного завдання

Виконання цього та інших пунктів курсової роботи розглянемо на прикладі.

Потрібно розробити технічну документацію на пристрій блока живлення (БЖ) із системою захисту від короткого замикання (КЗ). У технічній документації на пристрій навести дані про його призначення й принцип роботи, основні технічні параметри.

Розробити принципову електричну схему засобами САПР  відповідно до діючих ДСТУ і ЄСКД. Проаналізувати й розробити принципову схему пристрою для наступного трасування печатної плати в редакторі PCB середовища P-CAD.

За необхідності розробити й доповнити існуючу бібліотеку елементів
P-C
AD. Здійснити трасування печатної плати пристрою.

7.2 Призначення й принцип роботи пристрою

Блок живлення із системою захисту від КЗ призначений для живлення різних побутових пристроїв загального призначення. БЖ забезпечує автоматичне відключення навантаження при виникненні короткого замикання на вихідних клемах БЖ. У пристрої передбачена індикація режиму спрацьовування при КЗ. Крім того, пристрій обладнаний світлодіодною індикацією, яка сигналізує про те, що пристрій увімкнений у мережу і при перегорянні плавкого запобіжника індикація вказує на те, що треба його замінити.


Таблиця
1 – Основні параметри пристрою

Параметри

Значення

Номінальна напруга живлення, В

220

Номінальна потужність споживання, Вт

55

Номінальна вихідна напруга, В

9

Номінальний вихідний струм, А

3

Максимальний вихідний струм, А

4

Габаритні розміри пристрою, ВхШхГ мм  – 50 х 100 х 50.

7.3 Створення функціональної схеми пристрою

Функціональна схема пристрою блока живлення із системою захисту від КЗ зображена на рис. 1.

Пристрій містить наступні блоки:

  •  блок мережного трансформатора;
  •  блок випрямляча;
  •  блок керування;
  •  блок захисту;
  •  блок силового транзистора;
  •  блок індикації захисту;
  •  блок реле захисту;
  •  контакт К реле БРЗ.

Рисунок 1 – Функціональна схема пристрою

Блок силового трансформатора (СТ) перетворює напругу мережі на змінну напругу живлення пристрою порядку 15 В. За блоком СТ ввімкнений блок випрямляча, який перетворює змінну напругу на постійну.

Далі напруга живлення через блок силового транзистора й контакти реле захисту надходить на вихід. Підтримку вихідної напруги в межах 9 В здійснює блок стабілізації, що керує блоком силового транзистора, тим самим, реґулюючи вихідну напругу в межах 9 В.

Блок захисту від короткого замикання постійно здійснює моніторинґ вихідної напруги і, у випадку, коли відбувається коротке замикання, впливає на блок реле захисту (БРЗ). БРЗ розмикає контакти “К” реле БРЗ і тим самим відключає навантаження від блока. Так само БЗ видає сиґнал на блок індикації захисту, який дає можливість користувачеві візуально побачити, що відбулася аварійна ситуація.

Після усунення аварії блок захисту знімає сиґнал аварії із блока БРЗ і БІЗ. Реле відключається, і напруга надходить на вихід пристрою. Індикація БІЗ гасне.

7.4 Принципова схема печатної плати

Розглянемо принцип роботи пристрою на принциповій електричній схемі, яку наведено на рис. 2.

Рисунок 2 – Принципова схема пристрою

Змінна напруга, що знімається із вторинної обмотки мережного трансформатора Тр1, випрямляється діодами VD1-VD4, складеними за мостовою схемою.

Конденсатори С1 і С2 перешкоджають проникненню з мережі високочастотних перешкод, а оксидний конденсатор С3 згладжує пульсації напруги, що надходить на вхід компенсаційного стабілізатора, складеного на VD6, VT2, VT3 і, який забезпечує на виході стабільну напругу 9В.

Розглянемо роботу захисного пристрою. Вузол захисту від КЗ у навантаженні складається з германієвого n-p-n транзистора VT1, електромагнітного реле К1, резистора R3 і діода VD5. Останній у цьому випадку виконує функцію стабістора, який підтримує на базі VT1 незмінну напругу близько 0,6-0,7В (спаду напруги на діоді) щодо загального виводу.

У звичайному режимі стабілізатора транзистор вузла захисту надійно закритий, тому що напруга на базі відносно емітера від’ємна.

При виникненні короткого замикання емітер VT1, як й емітер реґулюючого VT3, виявляється з’єднаним із загальним мінусовим виводом випрямляча. Інакше кажучи, напруга на його базі відносно емітера стає додатньою, внаслідок чого VT1 відкривається, спрацьовує реле К1 і своїми контактами відключає навантаження, світиться світодіод HL3. Після усунення короткого замикання напруга зсуву на емітерному переході VT1 знову стає від’ємною і він закривається, реле К1 знеструмлюється, підключаючи навантаження до виходу стабілізатора.

8 РОЗРОБКА ПЕЧАТНОЇ ПЛАТИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЧАСТИНИ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОГО ПРИСТРОЮ (ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНОЇ СИСТЕМИ) В ПАКЕТІ Р- САD

8.1 Вибір і обґрунтування конструкції печатної плати

Необхідно вибрати однобічну печатну плату (ОДП), виходячи з основної причини: невелика кількість корпусів елементів і сполучних провідників, яку не складно реалізувати на однобічній платі.

Використання ОДП дозволяє повною мірою скористатися програмним пакетом САПР PCAD. Завдяки цьому значно спроститься й прискориться процес проектування ДП.

Вибір габаритних розмірів ДПП здійснювався за ДСТ 10317-79. Виходячи з вище викладеного й результату трасування плати, вибираємо розмір плати, який дорівнює 55 х 175 мм.

Вибір полів допусків і посадок, які рекомендують, здійснюється за
ДСТ 25347-82. Як матеріал для виробництва печатної плати вибираємо склотекстоліт з однобічним фольгованим шаром і товщиною печатного провідника рівною 35 мкм – СФ-2-35 – для виготовлення однобічних печатних плат. На сьогодні склотекстоліт є найпоширенішим матеріалом для виготовлення печатних плат, має гарні технологічні й експлуатаційно-технологічні властивості, серед яких:

  •  широкий діапазон робочих температур (-60…+105С),
  •  низьке водопоглинення (0.2...0.8 %),
  •  великий об’ємний і поверхневий опори (1010...1013 Ом),
  •  стійкість до жолоблення,
  •  підвищена твердість і міцність.

Відповідно до технічного завдання блок живлення реалізується на одній печатній платі. Розміщення елементів здійснюється таким чином, щоб електричні з’єднання були мінімальної довжини, але при цьому повинен забезпечуватися III-й клас точності печатності монтажу. Крім того, елементи необхідно розташовувати як можна більш рівномірно по площі печатної плати для забезпечення рівномірності мас елементів. Також, бажано встановлювати елементи таким чином, щоб забезпечити найбільшу технологічність плати, тобто монтажні отвори варто розташовувати у ряд. Це робиться для прискорення операції свердління на програмувальних свердлильних верстатах, а також для забезпечення автоматичної установки елементів на печатну плату і їхню групову пайку.

Рекомендації з розміщення елементів пристрою на платі можна звести до наступних:

  •  функціональні вузли повинні бути розміщені компактно;
  •  виносні елементи повинні мати якомога більш короткі проводи підключення;

Рознімання варто встановити по краю печатної плати з боку задньої панелі корпусу пристрою.

Виходячи з вищенаведених міркувань вибираємо варіант установки елементів за ГОСТ 4.ГО.010.030-81:

Резистори R1...R9 установлювати за варіантом III.

Кварц Q1 установлювати за варіантом Vв.

Конденсатори З1...З20 установлювати за варіантом IIа.

Діоди VD1-VD9 установлювати за варіантом IIа.

8.2 Розробка принципової електричної схеми печатної плати в редакторі Schematic

При створенні принципової схеми варто враховувати те, що окремі елементи вихідної схеми можуть бути винесені зі схеми у вигляді їхніх особливостей кріплення, монтажу й т.д. Наприклад, якщо в даній схемі силовий трансформатор не вписується в необхідні ґабарити печатної плати, або за технологічними міркуваннями його краще розмістити окремо, даний елемент виноситися за межі схеми й показуються на схемі тільки точки з’єднання. Як точки з’єднання можуть бути різні з’єднувальні рознімання й монтажні отвори під запаювання з’єднувальних провідників.

У даному випадку всі елементи схеми малоґабаритні й вписуються в необхідні ґабарити печатної плати, тому вони всі наявні на схемі печатної плати.

Для створення принципової схеми в програмному пакеті P-CAD Schematic треба [6, с. 130]:

  •  запустить пакет Schematic;
    •  настроїти конфіґурацію графічного пакета, задавши формат аркуша А4, одиниці виміру - мм.
    •  установити крок сітки в меню Options Grid;
    •  здійснити установку й розміщення елементів на робочому полі аркуша;
    •  виконати з’єднання елементів лініями зв’язку й привласнити імена цим ланцюгам;
    •  перевірити отриману схему на наявність помилок. Для цього виконати команду Utils/ERC Відкриється вікно, у якому приводиться перелік перевірок, виконуваних програмою. У зоні Design Rule Checks включаємо всі види перевірок і виведення на екран звіту про помилки з індикацією помилок на схемі. Програма робить пошук помилок і результати якого виводяться в текстовий файл із розширенням *. ERC. Звіт повідомлень про помилки наводимо в додатку.
    •  зберегти сформовану схему на диску;
    •  виконати впакування схеми на печатну плату.

Процедура створення схеми електричної принципової завершена. Можна приступати до розміщення елементів на печатній платі.

Створена схема може бути виведена на будь-який друкуючий пристрій, підключений до комп’ютера. Також для неї можуть бути автоматично зґенеровані різноманітні текстові файли звітів.

8.3 Створення бази даних елементів

Використовуючи довідкову літературу, необхідно створити для заданої принципової схеми (рис. 2) базу даних елементів, які в ній використовують з зазначенням умовно-графічних позначень, ґабаритних і посадкових розмірів.

В електричній принциповій схемі (рис. 2) використовуються наступні елементи:

  •  резистор постійний , номіналом 0,25Вт;

  •  резистор постійний , номіналом 0,125 Вт; 
  •  запобіжник ;
  •  світодіоди ; 
  •  трансформатор ;
  •  діоди ; 
  •  стабілітрон двосторонній ;
  •  конденсатори постійної ємності ;
  •  конденсатори оксидні ; 
  •  транзистори з  переходом ; 
  •  реле електромагнітне ; 
  •  штепсель ;
  •  контактори розбірного з’єднання .

Умовно-графічні позначання будуть наступні:

8.4 Приклад створення елемента бази даних

Розглянемо на прикладі транзистора, який входить до складу принципіальної схеми, створення елемента бази даних.

Запускаємо програму Symbol Editor і відкриваємо Шаблон-1, включаємо сітку 2 мм, задаємо лінію завширшки 0,254 мм й, використовуючи команду  Place Line (Лінія), по клітинках рисуємо графічну частину зображення транзистора (одну вертикальну лінію й дві похилі). При рисуванні похилих ліній у рядку стану повинен бути включений режим ортогональності Ortho = Any. Тепер на одному з виводів необхідно нанести стрілку. Це можна зробити за допомогою команди Place Polygon (Площа).

Для умовно-графічного позначення (УГП) транзистора стрілка повинна бути сформована на похилій лінії. Для розв’язання цього завдання необхідно встановити більш дрібну сітку із кроком 0,2 мм. Збільшуємо ділянку, на якій повинна бути стрілка, і по дрібній сітці рисуємо її (рис. 3).

Перемикаємо сітку на крок 2,0 мм і продовжуємо роботу. Тепер навколо зображення рисуємо окружність діаметром 12 мм відповідно до вимоги ДЕРЖСТАНДАРТ 2.730—73. Для цієї мети використовуємо команду  Place Arc (Дуга).

На інструментальній панелі активуємо кнопку  Place Arc (Дуга), підводимо курсор миші до кожної із двох точок, розташованих на окружності, яку рисуємо, у місцях, що відповідають цифрам 3 або 9 на циферблаті годин, і натискаємо ЛК, потім пересуваємо курсор миші по горизонталі в центр окружності й ще раз натискаємо ЛК. Окружність буде накреслена (див. рис. 4).

Курсор миші при другому клацанні, коли відзначається центр окружності, не обов’язково повинен перебувати суто в центрі зображуваної окружності – він може бути поміщений у будь-яку точку на вертикальній лінії, що проходить через центр. Якщо окружність виявилася не там, де потрібно, то, виділивши її, наприклад, рамкою й натиснувши ЛК на обраному об’єкті, не відпускаючи кнопку миші, можна перетягнути її на нове місце.

Використовуючи команду Place Pin (Рисування виводу), наносимо три виводи транзистора, щоразу змінюючи орієнтацію виводу, натискаючи на клавішу з буквою R, і дорисовуємо відсутні відрізки ліній виводів, використовуючи для цього команду  Place Line (Лінія). Потім виводимо і розташовуємо на потрібних місцях знак прив’язки й тексти {RefDes} й {Value} (див. рис. 5).

Наступне завдання полягає в перенумерації виводів, тому що має принципове значення, якому виводу транзистора буде привласнений той або інший номер. Із практичної точки зору доцільно, щоб у всіх УГО транзисторів була однакова оцифровка, наприклад емітер – 1, база – 2, колектор – 3.

Рис. 3

Рис. 4

Рис. 5

УГП транзистора готово і його можна записати в бібліотеку з ім’ям ТРАНЗ P-N-P. На базі розробленого символу методами коректування розробляємо УГО транзистора структури N-P-N, для цього досить вибрати тільки одну стрілку, повернути її на 180° і змістити на потрібне місце. Новий символ запишемо в бібліотеку з ім’ям ТРАНЗ N-P-N.

8.5 Трасування печатної плати у середовищі пакета P-CAD

Трасування печатної плати відбувається у редакторі PCB середовища
P-CAD 2001. Для трасування печатної плати варто виконати наступне:

  •  запустити програмний пакет P-Cad PCB;
  •  настроїти конфіґурацію (формат поля, крок сітки, підключити необхідні бібліотеки й т.д. );
  •  завантажити список з’єднань електричної схеми. Для цього необхідно вибрати Utils і виконати команду Load NetList (завантажити список з’єднань) [6, с. 151];
  •  накреслити контур друкованої схеми лінією в шарі Board (Контур);
  •  розмістити рівномірно елементи на окресленому полі;
  •  виконати, залежно від складності, розведення печатної плати ручним [6, с. 163] або автоматичним способом [6, с. 181].
  •  зберегти результат трасування.

Результати трасування печатної плати зображені на рис. 6, 7.

Рисунок 6 – Схема нижнього шару печатних провідників (вигляд зверху)

Рисунок 7 – Схема монтажна (вигляд зверху)

  1.  ВИСНОВКИ

Висновки – частина пояснювальної записки, у якій наводяться підсумки виконаної роботи, уточнюється відповідність розробленої системи вимогам технічного завдання; аналізуються можливі недоліки спроектованої системи, причини, які зумовили ці недоліки; показуються технічні та конструктивні особливості моделі, можливі шляхи її удосконалення, підвищення продуктивності, збільшення переліку потенціальних можливостей.

Обсяг цієї частини пояснювальної записки – 1-2 сторінки.

  1.  ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

У цій частині роботи подається перелік використаних під час виконання курсового роботи літературних джерел. Указується автор, назва, місто видання, назва видавництва, рік видання і кількість сторінок. У тексті пояснювальної записки обов’язкове посилання на кожне літературне джерело, яке є в переліку. Посилання вказується у вигляді цифри (у квадратних дужках) цього джерела в переліку. Перелік літературних джерел формується згідно з черговістю посилань у тексті.

  1.  ДОДАТКИ

Першим додатком у пояснювальній записці є відомість специфікацій. Цей документ, оформлений за стандартами єдиної системи конструкторської документації, має містити інформацію щодо елементів, з яких складається принципова схема, а також їх позиційне позначення, назву й кількість.

На першій сторінці відомості обов’язковий штамп заввишки 40 мм, на наступних сторінках висота штампу – 15 мм.

Крім цього, до додатків слід віднести всі листи технічної документації, які отримані підчас виконання курсового проекту (функціональну схему, принципову, схеми печатної плати).

У кожному додатку в правому верхньому кутку вказується “Додаток № ...”. Посередині аркуша додатка має бути його назва. У додатку, де зображена монтажна схема плати, необхідно показати розміри (горизонтальний і вертикальний) плати в мм.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Галкин В.И. и др. Полупроводниковые приборы: Справ./В.И. Галкин,
    А.Л. Булычев, П.М. Лямин. – Мн.: Беларусь, 1994. – 347с.
  2.  Лопаткин А.В. Проектирование печатных плат в системе P CAD 2001. Учеб. пособие для практических занятий. – Нижний Новгород, НГТУ, 2002. – 178с.
  3.  Нефедов А.В. Интегральные микросхемы и их зарубежные аналоги. Т1. – М.: КУбК-а, 1996. – 512с.
  4.  Огарь В.О. Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни “Основи автоматизованого проектування електротехнічних пристроїв і електромеханічних систем” для студентів денної та заочної форм навчання (у тому числі скорочений термін навчання) зі спеціальності 6.092200 – „Електромеханічні системи автоматизації та електропривод”. – Кременчук, 2008. – 80 с.
  5.  Огарь В.О. Методичні вказівки щодо виконання практичних і самостійних робіт з навчальної дисципліни “Основи автоматизованого проектування електротехнічних пристроїв і електромеханічних систем” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальностей: 6.092200 – "Електромеханічні системи автоматизації та електропривод" (скорочений термін навчання) Кременчук. – 2008. – 98 с.
  6.  Разевиг В. Д. Проектирование печатных плат в P-CAD 2001. – М.: Солон-Р, 2001. 560 с.
  7.  Резисторы, конденсаторы, трансформаторы, коммутационные устройства РЭА: Справ. / Н.Н. Акимов, Е.П. Ващуков, В.А. Прохоренко, Е.П. Ходоренок – Мн.: Беларусь, 1994. – 591с.
  8.  Уваров А.С. P-CAD 2002 и SPECTRA. Разработка печатных плат. – М.: СОЛОН – Пресс, 2003. – 544 с.
  9.  Усатенко С.Т., Каченюк Т.К., Терехова М.В. Выполнение электрических схем по ЕСКД: Справочник – М.: Издательство стандартов, 1989. – 325с.
  10.  http://www.p-cad.com
  11.   http://www.triton.ru/site/sapr_prog_obespech.shtml


Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА САУЕ

КУРСОВА РОБОТА

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ОСНОВИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ ПРИСТРОЇВ І ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ СИСТЕМ”

НА ТЕМУ “Розробка технічної документації на електротехнічний пристрій

(або електромеханічну систему) з виконанням трасування печатної плати електронної частини пристрою (системи)

Виконав студент гр. ЕС-0_-_с

                             І.І. Іванов

Перевірив асист. Огарь В.О.

Кременчук 200_р.


Додаток Б Зразок завдання на курсову роботу

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

Кафедра                                                    САУЕ                                                       Дисципліна «Основи автоматизованого проектування електротехнічних пристроїв та електромеханічних систем»                                                                 .

Спеціальність 6.092200 – “Електромеханічні системи автоматизації та електропривод ”         .

Курс       3         .Група (шифр групи).Семестр     п’ятий   .

Завдання

на курсову роботу студента

                                              Іванова Івана Івановича                                        ..

.(прізвище, ім’я, по батькові)                                       

Тема проекту (роботи) Розробка технічної документації на електротехнічний пристрій (або електромеханічну систему) з виконанням трасування печатної плати електронної частини пристрою (системи)  

Строк здачі студентом закінченого проекту (роботи) 24.12.200_ р.                               

Вихідні дані до проекту (роботи) принципова схема електротехнічного пристрою або електромеханічної системи ____________________________.                                                                                                                                                

Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробці) Виконання функціональної та принципової схеми електротехнічного пристрою або електромеханічної системи в графічному редакторі «КОМПАС». Проектування пристрою або системи в середовищі P-CAD. Виконання трасування печатної плати в програмі РСВ середовища P-CAD.                                          .

Перелік графічного матеріалу (із точним зазначенням обов’язкових креслень) 1. Функціональна схема. 2. Принципова електрична схема. 3. Специфікація. 4. Монтажна схема плати. 5. Схема розміщення елементів. 6. Схема посадкових місць.                                           _

Дата видачі завдання                            20.09.200_ р.                      .


Продовження додатку Б

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

пор.

Найменування етапів курсової роботи

Строк виконання етапів

роботи

Примітка

1

Отримання теми курсового

проекту, підбір літератури

відповідно до заданої теми

20.09. – 24.09

Виконано

2

Аналіз технічного завдання

Виконано

3

Призначення і принцип роботи

Виконано

пристрою

4

Створення функціональної схеми

Виконано

пристрою

5

Принципова схема печатної

Виконано

плати

6

Розробка принципової плати в

Виконано

середовищі пакета P-CAD

редактора Schematic

7

Створення бази даних елементів

Виконано

8

Приклад створення елемента

Виконано

бази даних

9

Трасування печатної плати у

Виконано

середовищі пакета P-CAD

10

Оформлення пояснювальної

17.12-19.12

Виконано

записки

Студент ________________

    (підпис)

Керівник _______________            _____________

     (ініціали, прізвище)               (підпис)

“___”________________200__р.


Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни “Основи автоматизованого проектування електротехнічних пристроїв і електромеханічних систем” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 6.092200с – “Електромеханічні системи автоматизації та електропривод”

Укладач асист. В.О. Огарь

 

Відповідальний за випуск завідувач кафедри САУЕ    Д.Й. Родькін

Підп. до друку 26.09.08 Формат 6084 1/16. Папір тип.

Друк ризографія. Ум. друк. арк.1.13. Наклад 30 прим. Зам.№12240 Безкоштовно

Видавничий відділ КДПУ імені Михайла Остроградського

39614, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20712. Определенный интеграл. Формула Ньютона-Лейбница 138.5 KB
  Пусть функция определена на отрезке . Если существует конечный предел при то функция называется интегрируемой на отрезке а указанный предел называется определенным интегралом от функции на отрезке и обозначается a и b –нижний и верхний пределы интегрирования подынтегральная функция подынтегральное выражение. Пусть функция определена на конечном или бесконечном промежутке . это функция определена на интервале и называется определенным интегралом с переменным верхним пределом интегрирования.
20713. Числовые ряды. Признаки сходимости 58 KB
  12 Числовые ряды.–некоторые действительные числа называется числовым рядом. называются членами ряда. аn – nый общий член ряда.
20714. Абсолютно и условно сходящиеся ряды 81.5 KB
  Абсолютно и условно сходящиеся ряды. Рассмотрим ряд где a1a2an – произвольные числа. Составим ряд 2. Опр: Ряд 1 наз.
20715. Степенные ряды. Теорема Абеля 71 KB
  Функциональный ряд вида : 1 где некоторые действительные числа называется степенным рядом по степеням . Числа называются коэффициентами степенного ряда. Функциональный ряд вида : 2 где некоторые фиксированные числа называется степенным рядом по степеням называется центром сходимости степенного ряда называются коэффициентами степенного ряда.
20716. Метрические пространства 68 KB
  Определим действительнозначную функцию ОПР: Если: 1аксиома неотрицательности; 2 аксиома тождественности; 3 аксиома симметрии; 4 аксиома треугольника; то называется расстоянием или метрикой определенной на множестве М. Перечисленные аксиомы называются аксиомами расстояния. 1 1я аксиома выполнена; 2 2я аксиома выполнена; 3 4Для ее проверки составим: Пусть4я аксиома выполнена.к 2 аксиома не выполняется не следует что х=у то данная пара метрическим пространством не является.
20717. ПОЛНЫЕ МЕТРИЧЕСКИЕ ПРОСТРАНСТВА 57 KB
  Чтобы разобраться в этом вопросе рассмотрим понятие фундаментальной последовательности на R’. Определение: последовательность {xn} называется фундаментальной если выполняется Пример. ТЕОРЕМАпринцип сходимости Коши Для сходимости последовательности необходимо и достаточно чтобы она была фундаментальной. Понятие фундаментальной последовательности переносится на метрические пространства.
20718. Формула и ряд Тейлора. Биномиальный ряд 130.5 KB
  Формула и ряд Тейлора. Биномиальный ряд. Теорема о разложении функции в ряд Тейлора: пусть функция имеет в некотором интервале производные до порядка включительно а точка находится внутри этого интервала. Используя эту теорему можно сделать следующий вывод: если функция имеет на некотором отрезке производные всех порядков раз они имеются все то каждая из них будет дифференцируемой и поэтому непрерывной то можно написать формулу Тейлора для любого значения .
20720. Линейные дифференциальные уравнения второго порядка с постоянными коэффициентами 72.5 KB
  Вопрос о том является ли это решение общим приводит к понятию линейной независимости системы частных решений линейно независимых функций 1 и фундаментальной системы решений 2. Совокупность всех линейнонезависимых частных решений уравнения называется фундаментальной системой решений этого уравнения тогда есть общее решение для уравнения . Таким образом для решения нужно: найти частные решения; выяснить их линейную независимость ; найти общее решение согласно .