31281

ОСНОВИ СИЛОВОЇ ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Книга

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Курс Основи силової перетворювальної техніки розрахований на вивчення протягом двох семестрів і складається з трьох основних частин: – перетворення змінного струму в постійний струм випрямлячі; – імпульсне регулювання постійного і змінного напруги імпульсні перетворювачі; регулювання частоти напруги або струму – перетворювачі частоти. Перед тим як приступити до виконання лабораторних робіт необхідно ознайомитися із джерелом живлення в лабораторії щоб з’ясувати наявність у ньому небезпечної для життя людини напруги. Наявність...

Украинкский

2013-08-28

8.41 MB

25 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

IМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І

СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ОСНОВИ СИЛОВОЇ ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ  ФОРМ НАВЧАННЯ

З НАПРЯМУ  6.050702 – «ЕЛЕКТРОМЕХАНІКА»

КРЕМЕНЧУК 2011


Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни ” Основи силової перетворювальної техніки ” для студентів денної та заочної форм навчання з напряму  6.050702 – «Електромеханіка» 

Укладачі: старш. викл.  С.В. Сукач, асист.  М.А. Кобилянський, асист. О.В. Мозговой, асист. А.Л. Величко

  

Рецензент:       доц.,к.т.н. Т.В. Коренькова

Кафедра САУЕ

Затверджено методичною радою КНУ імені Михайла Остроградського

Протокол №____  вiд “_____” _________ 2011 р.

Заступник голови методичної ради __________доц. С.А. Сергієнко

 


ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….4

Техніка безпеки під час виконання лабораторних робіт……………………..…...6

Перелік лабораторних робіт…………………………………………………………

Лабораторна робота №1 Моделювання та дослідження часових діаграм однофазного однопівперіодного випрямляча (програма схемотехнічного моделювання NI Circuit DesignSuite)………………………………………………7

Лабораторна робота №2  Моделювання, дослідження характеристик та часових діаграм роботи різноманітних видів однофазних мостових випрямлячів в системи NI Circuit Design Suite ………………………………………………...14

Лабораторна робота №3  Дослідження характеристик та часових діаграм роботи силової частини тиристорного перетворювача (БУ 3609) з однофазною мостовою схемою з’єднання вентилів на активно-індуктивне навантаження……………………………………………………………………… 22

Лабораторна робота № 4  Моделювання, дослідження характеристик та часових діаграм роботи різноманітних видів трифазних випрямлячів в системи NI Circuit Design Suite …………………………………………………..................27                 

Лабораторна робота № 5  Дослідження характеристик та часових діаграм роботи силової частини тиристорного перетворювача з трифазною нульовою схемою з’єднань вентилів (ЕВ 3-11-00) при різних видах навантаження…………………………………………………………………….....41 

Лабораторна робота № 6 Дослідження характеристик та часових діаграм роботи силової частини тиристорного перетворювача з трифазною мостовою схемою з’єднань вентилів (ЕТУ 3601) при різних видах навантаження……………………………………………………………………….50   

Лабораторна робота № 7 Дослідження характеристик та часових діаграм роботи силової частини перетворювачів частоти (ACS 300 та Mitsubishi Electric) за умов підключення до асинхронного двигуна…………………..……………...62

Список  літератури……………………………..…………………………………..72

ВСТУП

Дисципліна «Основи силової перетворювальної техніки» є одним з базових спеціальних курсів для електротехнічних та електроенергетичних спеціальностей ВНЗ. Курс «Основи силової перетворювальної техніки» розрахований на вивчення протягом двох семестрів і складається з трьох основних частин:

– перетворення змінного струму в постійний струм - випрямлячі;

        – імпульсне регулювання постійного і змінного напруги - імпульсні перетворювачі;

  •  регулювання частоти напруги або струму – перетворювачі частоти.

Даний курс лабораторних робіт присвячений першій  із зазначених частин основ перетворювальної техніки. Зміст курсу та послідовність викладу матеріалу в ньому в цілому відповідає програмі дисципліни «Основи силової  перетворювальна техніки»  за напрямом  6.050702 – «Електромеханіка».

Метою лабораторного практикуму (Ӏ частина) є надбання студентами знань  теоретичних і практичних навичок про випрямлячі, та їх складові елементи, топологію, математичний опис, основні методи аналізу, розрахунку і раціонального вибору складових елементів.

Завдання курсу полягають у засвоєнні теорії фізичних явищ в елементах випрямлячів і визначенні розрахункових співвідношень, що дозволяють за заданим режимом роботи споживача (навантаження) визначити електричні параметри для вибору напівпровідникових приладів, трансформаторів, фільтрів, дроселів та інших елементів, а також у придбанні практичних навичок використання методів аналізу і розрахунку електричних параметрів для вирішення широкого кола інженерних завдань.

Знання та навички, отримані при вивченні даного курсу, є базою для освоєння дисциплін: «Теорія електроприводу», «Автоматизований електропривод типових промислових механізмів», «Системи управління електроприводами» та інших.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

1. Усі студенти, які працюють в лабораторії, повинні бути ознайомлені з правилами техніки безпеки.

2. Студенти, які вперше розпочинають роботи, після одержання інструктажу з техніки безпеки розписуються у контрольному журналі.

3. Перед тим, як приступити до виконання лабораторних робіт, необхідно ознайомитися із джерелом живлення в лабораторії, щоб з’ясувати наявність у ньому небезпечної для життя людини напруги.

4.  Кожну роботу виконувати тільки за допомогою призначеного для виконання даної роботи обладнання.

5.  Брати прибори з інших робочих місць без дозволу викладача або лаборанта забороняється.

6. До виконання роботи можна приступати тільки після ознайомлення з приладами та обладнанням, що необхідне для проведення роботи.

7. Після подачі живлення із щита лабораторії необхідно декілька хвилин прогріти апаратуру і тільки після цього приступати до виконання роботи.

8. Перед початком роботи необхідно перевірити положення всіх реостатів і потенціометрів відповідно до вказівок інструкції з даної лабораторної роботи.

9.  Під час проведення роботи не торкатися руками до затискачів і провідників, які перебувають під напругою. Наявність напруги на затискачах приладів або елементах схем перевіряти тільки вимірювальними приладами, які забезпечені щупами з ізольованими наконечниками.

10. При виявленні несправних приладів, а також при виникненні будь-яких неузгодженостей у режимі роботи схеми або при зникненні напруги живлення мережі необхідно негайно відключити схему від мережі й повідомити викладача.

11. Не залишати ввімкнену схему без догляду.

12. Покидати лабораторію можна лише з дозволу викладача.

13. Зняття експериментальних даних для максимально допустимих параметрів приладів необхідно виконувати швидко і знімати навантаження негайно після запису результатів дослідів.

14.Тільки після затвердження всіх даних дослідів викладачем можна закінчити роботу, вимкнути стенд, що досліджується, і прилади від мережі і навести порядок на робочому місці.

15. Категорично забороняється самостійно виконувати будь-які перемикання на загальних лабораторних розподільних щитах, вмикати і вимикати перемикачі (автомати) головного щита.

16. Не слід торкатися щита затискачів відключених ланцюгів з конденсаторами, тому що на них може довгий час зберігатися висока напруга. Відключивши такий ланцюг, необхідно розрядити його спеціальним розрядним шнуром.

17. Після проведення робіт перевести всю регулювальну та комутуючу апаратуру у вихідне положення.

18. Перед виходом із лабораторії необхідно перевірити, чи не залишилися увімкненими допоміжні вимірювальні прилади (осцилограф, звуковий генератор та ін.).

ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

ЛАБОРАТОРНА  РОБОТА  №1

МОДЕЛЮВАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЧАСОВИХ ДІАГРАМ ОДНОФАЗНОГО ОДНОПІВПЕРІОДНОГО ВИПРЯМЛЯЧА (ПРОГРАМА СХЕМОТЕХНІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ NI CIRCUIT DESIGN SUITE)

Мета роботи: закріплення знань щодо принципів дії однофазних                                                                       однопівперіодичних схем випрямлення, розрахунок, моделювання та дослідження часових діаграм.

Короткі теоретичні відомості

 Випрямлячем називається статичний перетворювач електричної енергії змінного струму в постійний струм. Перетворювач являє собою електричний агрегат, силова частина якого складається з наступних основних вузлів:

а)  трансформатор;

б)  блок  напівпровідникових  елементів;

в)  вихідний фільтр.

Випрямлячі  класифікують:

  •  за потужністю;
  •  за напругою;
  •  за кількістю фаз без первинної обмотки трансформатора;
  •  за схемою випрямлення;
  •  за способом регулювання вихідного струму.

Випрямляч складається з трансформатора, до вторинної обмотки якого послідовно  під’єднанні вентиль (діод VD1, тиристор VS) і резистор навантаження  Rн.

На рис. 1.1 – 1.3 зображено різновид однофазних однопівперіодичних схем  випрямлення.

Рисунок 1.1 – Однофазна однопівперіодична схема випрямлення

Рисунок 1.2 – Однофазна однопівперіодична  схема випрямлення зі змінним навантаженням

Рисунок 1.3  –  Однофазна однопівперіодична керована  схема

Основним елементом схем випрямлення є діод (вентиль).

Діодом називається нелінійний елемент, що має досить малий опір протікання струму в прямому напрямку в порівняно зі зворотним. У цей час найбільше поширення одержали напівпровідникові діоди. Їхні властивості визначаються р-n-перехідним контактом двох ділянок напівпровідникового матеріалу з різними типами провідності: електронної й діркової.

Вольт–амперна характеристика (ВАХ) напівпровідникового діода U=f(V), наприклад Д229Б, зображена на рис. 1.4. Для зазначених напрямків позитивні струм і напруга називаються прямими, від’ємні зворотними.

Рисунок 1.4 – Вольт–амперна характеристика напівпровідникового діода

Основними параметрами діодів є максимальний струм Іпр.max і припустиме значення зворотної напруги Uзв.

Номінальний струм вказується, як середнє значення (постійна складова) прямого струму.

При проходженні через діод прямого струму, який дорівнює номінальному, спадання напруги на ньому для більшості діодів не перевищує одного вольта.

Прикладена до діода зворотня напруга приводить до виникнення зворотного струму величиною від декількох мікроамперів до міліамперів.

Надалі, розглядаючи принципи роботи схем випрямлення й фільтрів, будемо вважати діоди ідеальними тоді, коли пряме спадання напруги на них і зворотний струм дорівнюватимуть нулю.

Однопівперіодична схема випрямлення однофазного змінного струму містить один діод рис. 1.5.

Вхід схеми підключається до вторинної обмотки трансформатора, а до вихідних клем схеми підключається навантаження. 

Рисунок 1.5 – Однопівперіодична  схема випрямлення однофазного змінного струму

У будь-якій вентильній схемі випрямлений струм Id має пульсуючий характер і поряд з постійною складовою  Id  містить змінну складову Id. Змінна складова Id представляє суму вищих гармонік випрямленого струму. Аналогічно, випрямлена напруга  Ud  містить постійну Ed  і змінну  складові.

Для схеми  приймемо наступні позначення:

 –  миттєві значення напруги і струмів первинних і вторинних обмоток трансформатора.

Миттєве значення фазної напруги вторинної обмотки трансформатора

де , – значення напруги первинної і вторинної обмоток трансформатора, що діють; , – дійсне значення струмів первинної і вторинної обмоток трансформатора відповідно.

На рис. 1.6  зображені часові діаграми однофазної однопівперіодичної схеми випрямлення:

 

Рисунок 1.6 – Часові діаграми однофазної однопівперіодичної схеми випрямлення

Порядок виконання роботи

  1.  . Розрахунок однофазної однопівперіодичної схеми випрямлення.

Дані для розрахунку наведені у (табл. 1.1).

Середньовипрямлена напруга перетворювача :

звідки:

Так як звичайна напруга мережі задана, коефіцієнт трансформації:

                                         

Постійна складова випрямленого струму:

Амплітуда струму через вентиль:

Амплітуда зворотної напруги:

Зворотня напруга на вентилі:

,

2. За здобутими значенням:  з довідника [8] обираємо відповідний вентиль з його експлуатаційними параметрами, заданими заводом.

Таблиця 1.1 – Дані для розрахунку

№         варіанту

E2 В   

Rd ,Ом

№ вар.

     E2 В

Rd ,Ом

1

100

1

13

160

5

2

120

5

14

130

3

3

150

5

15

140

20

4

180

10

16

180

18

5

200

10

17

150

14

6

50

15

18

120

20

7

130

6

19

50

5

8

140

12

20

70

10

9

160

1

21

60

13

10

110

4

22

80

17

11

100

10

23

170

25

12

110

15

24

190

8

3. Побудова моделі однофазної однопівперіодичної схеми випрямлення (програма схемотехнічного моделювання NI Circuit DesignSuite).

На рис. 1.8 зображена модель однофазної однопівперіодичної схеми випрямлення, а також рис. 1.9 часові діаграми роботи однофазної однопівперіодичної схеми випрямлення.

Рисунок 1.8 – Модель однофазної однопівперіодичної схеми випрямлення

Рисунок 1.9 – Часові діаграми роботи  однофазної однопівперіодичної схеми випрямлення

Зміст звіту

1. Мета і програма досліджень.

2. Розрахунок однофазної однопівперіодичної схеми випрямлення.

3. Розробка схеми у пакеті NI Circuit DesignSuite.

4. Дослідження часових діаграм схеми.

5. Висновки щодо роботи.

Контрольні  питання

1. Що таке випрямляч і як вони класифікуються?

2. Із чого складається випрямляч? Наведіть принцип дії випрямляча?

3. Як залежить напруга пульсацій випрямляча від струму навантаження?

4. Що відбувається з вихідною напругою випрямляча при зростані струму навантаження: напруга росте, падає або залишається незмінною?

5. Принцип роботи діодів і тиристорів.

Література: [11 ст. 9-50]

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

МОДЕЛЮВАННЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ТА ЧАСОВИХ ДІАГРАМ РОБОТИ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ ОДНОФАЗНИХ МОСТОВИХ ВИПРЯМЛЯЧІВ У СИСТЕМІ NI CIRCUIT DESIGN SUITE

Мета роботи: закріплення знань щодо принципів дії однофазних мостових випрямлячів; розрахунок, моделювання та дослідження часових діаграм.

Короткі теоретичні відомості

Однофазна мостова схема випрямлення  рис.2.1  може працювати на будь-яке навантаження. Переваги схеми: частота пульсації вища, ніж в однофазній однопівперіодичний; невелика зворотня  напруга;  можливість роботи без трансформатора, безпосередньо від мережі; відсутність вимушеного намагнічування, криві струмів і напруги схеми зображені на рис. 2.2.

До недоліків схеми слід віднести: необхідність у чотирьох вентилях; підвищене падіння напруги у вентильному комплекті; неможливість встановлення однотипних напівпровідникових вентилів на одному радіаторі без ізолюючих прокладок.

Рисунок 2.1 – Однофазна мостова двонапівперіодна схема випрямлення

Рисунок 2.2 –  Криві струмів і напруги двотактної схеми випрямлення

При роботі однофазної мостової схеми з кутом регулювання  зображено рис. 2.3.

Відмінність полягає лише в тому, що амплітуда зворотної напруги на вентилі в мостовому випрямлячі буде в 2 рази менше, ніж в двопівперіодичному нульовому випрямлячі.

Рисунок 2.3 –  Керований однофазний мостовий випрямляч

При активному навантаженні робота схеми характеризується наступними основними співвідношеннями:

–  середнє значення випрямленої напруги:

–  максимальне значення зворотної напруги на вентилях:

– максимальне значення струму вентиля:

–  середнє значення струму вентиля:

  •  значення струмів, що проходять через вентилі і обмотки працюючого трансформатора:

   

Однофазна мостова схема, що працює з кутом , має такі ж форми струмів і напруги на її елементах, як і в однофазному двопівперіодичному випрямлячі з середньою точкою.

Середнє значення вихідної напруги:

–  при активному навантаженні:

де  – середнє значення випрямленої напруги на виході схеми при куті ;  

– при активно-індуктивному навантаженні, коли   або має таке значення, що випрямлений струм  безперервний:

Максимальні значення напруги на вентилях:

–  при активному навантаженні:

–  при активно-індуктивному навантаженні:

Максимальне значення струмів вентилів при активному навантаженні:

Порядок виконання роботи

  1.  Розрахунок схеми керованого однофазного випрямляча з активно-індуктивним навантаженням

Варіанти завдання наведені у табл. 2.1.

Схема однофазного мостового випрямляча з активно-індуктивним навантаженням наведена на рис. 2.4.

Рисунок 2.4 – Схема керованого однофазного мостового випрямляча

Розрахунок схеми керованого однофазного мостового випрямляча проводиться за наступними співвідношеннями.

Середнє значення випрямленої напруги визначимо як:

де  – максимальна Е.Р.С. вторинної обмотки трансформатора;

– кут керування тиристора.

Середнє значення випрямленого струму:

де  – активний опір навантаження.

Амплітуда прямої напруги на вентилі:

амплітуда зворотної напруги на вентилі:

Середнє значення струму у вентилі може бути розраховане в такий спосіб:                                                  

Діюче значення струму у вторинній обмотці трансформатора:

Діюче значення струму в первинній обмотці трансформатора:

де  –  коефіцієнт трансформації трансформатора.

;

;  

Коефіцієнт потужності першої гармоніки первинного струму розраховується за наступним співвідношенням:

Діюче значення струму першої гармоніки в первинній обмотці трансформатора:

Коефіцієнт спотворення струму:

.

Коефіцієнт потужності випрямляча:

.

Таблиця 2.1 – Дані для розрахунку

№         варіанту

Rd, Ом

, град

Е2m, В

1

10

45

100

2

12

30

120

3

15

60

150

4

17

30

180

5

20

45

200

6

8

60

80

7

10

30

100

8

15

45

120

9

17

60

150

10

20

30

180

11

8

30

200

12

17

60

80

13

20

30

200

14

8

30

80

  1.  Побудова моделі однофазного керованого випрямляча з активним навантаженням  (програма схемотехнічного моделювання NI Circuit Design Suite)

На (рис. 2.5) зображена модель однофазного керованого випрямляча з активним навантаження, а також (рис. 2.6) часові діаграми роботи з модельованою  схемою.

Рисунок 2.5 – Модель керованого однофазного мостового випрямляча

Рисунок 2.6 – Часові діаграми керованого однофазного мостового випрямляча

Зміст звіту

1. Мета і програма досліджень.

2. Розрахунок керованої однофазної мостової схеми випрямлення.

3. Розробка схеми у пакеті (NI Circuit DesignSuite).

4. Дослідження часових діаграм схеми.

5. Висновки щодо роботи.

Контрольні питання

1.  У чому полягають переваги однофазної мостової схеми випрямлення у порівнянні з однофазною однопівперіодичною схемою.

2. Який принцип роботи однофазної мостової схеми випрямлення?

3. Наведіть основні параметри для вибору вентилів.

4. Що таке зона переривчастих струмів і від яких параметрів схеми вона залежить?

5. Що потрібно зробити в схемі, щоб зменшити зону переривчастих струмів?

Література:[ 2 ст. 33-78].

ЛАБОРАТОРНА  РОБОТА  №3

ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ТА ЧАСОВИХ ДІАГРАМ РОБОТИ СИЛОВОЇ ЧАСТИНИ ТИРИСТОРНОГО ПЕРЕТВОРЮВАЧА (БУ 3609) З ОДНОФАЗНОЮ МОСТОВОЮ СХЕМОЮ З’ЄДНАННЯ ВЕНТИЛІВ НА АКТИВНО-ІНДУКТИВНЕ НАВАНТАЖЕННЯ

Мета роботи: надбання навичок роботи з тиристорним перетворювачем (БУ 3609) при різних видах навантаження.

Короткі теоретичні відомості

Основна задача теорії випрямних пристроїв зводиться до визначення розрахункових співвідношень, що дозволяють за заданим режимом роботи споживача визначити електричні параметри елементів стабілізатора, регулятора, фільтра, а також вентилів, трансформатора випрямляча і потім зробити вибір цих елементів за каталогом, якщо необхідно, то розрахувати їх.

В залежності  від числа фаз напруги живлення  існують схеми одно-фазного і трьохфазного живлення. Незалежно від потужності випрямлячів усі схеми поділяють на однотактні та двотактні.

Однотактні схеми – схеми, в яких у  вторинній  обмотці  трансформатора струм  протікає тільки один раз за  повний  період.  Відношення частоти пульсацій випрямленої напруги  до  частоти мережі в однотактних схемах дорівнює числу фаз вторинної обмотки трансформатора.  У таких схемах виводиться нульова точка трансформатора. Однотактні схеми – це схеми з нульовим виводом (рис. 3.1 (б, д)).

Рисунок 3.1 Основні схеми випрямлячів:

а) однофазний однопівперіодичний; б)  однофазний з нульовим виводом; в)  однофазний мостовий; д) трифазний з нульовим виводом; г) трифазний мостовий.

До двофазних відносять схеми, в яких  у кожній фазі вторинної обмотки трансформатора струм протікає двічі за один період,  причому  у протилежних напрямках. Кратність пульсацій випрямленої напруги в таких  схемах у два рази більше,  ніж число фаз  вторинної обмотки  трансформатора  (рис.3.1(в, г)).

У складних схемах кілька простих схем випрямлячів з'єднуються   послідовно чи паралельно.

Основні характеристики і параметри випрямлячів:

середнє значення випрямлених Ud,  Id;

коефіцієнт корисної дії ;

коефіцієнт потужності X;

зовнішня характеристика, що відображає залежність напруги на виході від струму навантаження, Ud=f(Ib);

регулювальна характеристика, що відображає залежність випрямленої напруги  від кута керування  Ud=f()

Кп, що дорівнює відношенню амплітуди даної гармонічної складової випрямленої напруги (струму) до середнього значення випрямленої напруги (струму):

.

Випрямлячі, що сполучають випрямлену змінну напругу  струм  із керованою випрямленою напругою  струмом, називають керованими випрямлячами.

 Режими роботи схеми з керованим однофазним мостовим випрямлячем, форма кривих напруг і струмів, залежать від виду навантаження.

, тобто ,  активне навантаження;

, тобто ,  індуктивне навантаження;

, тобто , –  активно-індуктивне навантаження;

Здвиг фаз між анодною напругою і напругою, що подається на керуючий електрод тиристора, називають кутом керування:

– для активного навантаження  

– для активно – індуктивного навантаження

для активного навантаження;

  для активно-індуктивного навантаження.

Дослідження однофазної мостової схеми проводимо на базі електропривода БУ 3609.

До схеми лабораторного стенда, що наведена на рис. 3.2, у неї входять:

–  силовий трансформатор;

–  електропривод ЕТУ 3601;

– силова комутаційна апаратура, призначена для комутації режимів роботи;

–  двигун постійного струму;

–   вимірювальні прилади;

– тиристорний перетворювач БУ 3609, призначений для живлення обмоток збудження двигунів;

– навантажувальна машина (двигун постійного струму).

Порядок виконання роботи

1. Порядок вмикання стенда

 1.1. Подати живлення на стенд вмиканням вимикачів QF1, QF6, розташованих на бічній панелі стенду.

1.2.  Подати живлення на комутаційний блок умиканням вимикача QF7, що розташований на лицьовій панелі стенда.

1.3. Встановити регулятором блока завдання R2 (Uз) V6 у нульове положення. 

1.4. Подати живлення.

2. Дослідження регулювальних характеристик для активно-індуктивного навантаження.

2.1. Потенціометром блока завдання R2, змінюючи напругу (Uз) від 0 до Uзmax ( вольтметр V6) для 7-8 равноінтервальних точок, маємо показники Ud     (вольтметр V2 і Id  амперметр А2). Дані вимірів заносимо до табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Експериментальні дані

Uз,В (V6)

Ud,В (V2)

Id,A (A2)

  , гр.

  1.  Регулятором блока завдання R2 установити Uз у нульове положення (V6):

2.3. За знятими показниками  розрахувати за формулою:

         

2.4. За даними табл. 3.1 побудувати залежність Ud=f(Uз); Ud=f( ); Ud=f(Id).

Потенціометром блока завдання тиристорного перетворювача R2, змінюючи Uз від 0 до Uз max – (режим реверса), провести дослідження, зазначені у попередніх пунктах.

Рисунок 3.2 –  Схема лабораторного стенда

Зміст звіту

1. Мета і програма досліджень.

2. Навести схему і короткий опис лабораторної установки.

3. Навести таблиці з даними досліджень і розрахункові параметри.

         4. Побудувати графіки залежностей Ud=f(Uз); Ud=f(); Ud=f(Id).

5. Висновки з роботи.

Контрольні  питання

1. Поясніть принципи роботи однофазної мостової схеми.

2. Поясніть тимчасові діаграми струмів і напруг однофазної мостової схеми при активному навантаженні.

3. Поясніть тимчасові діаграми струмів і напруг однофазної мостової схеми при активно–індуктивному навантаженні. 

4. Поясніть тимчасові діаграми струмів і напруг при навантаженні з противно – Е.Р.С. 

5. Навести силові схеми, які застосовуються в однофазних перетворювачах.

6. Які переваги і недоліки однофазної мостової схеми порівняно з однофазною нульовою схемою?

Література:[3 ст. 36-57].

ЛАБОРАТОНА РОБОТА № 4

МОДЕЛЮВАННЯ, ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ТА ЧАСОВИХ ДІАГРАМ РОБОТИ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ ТРИФАЗНИХ ВИПРЯМЛЯЧІВ В СИСТЕМИ NI CIRCUIT DESIGN SUITE

Мета роботи: закріплення знань щодо принципів дії трифазних випрямлячів; розрахунок, моделювання та дослідження часових діаграм.

Короткі теоретичні відомості

Схеми трифазних випрямлячів застосовуються в основному для живлення споживачів середньої та великої потужності. Первинна обмотка трансформаторів таких випрямлячів складається з трьох фаз і з'єднується або в зірку, або в трикутник.

Вторинні обмотки трансформатора (їх може бути декілька) також трифазні. За допомогою спеціальних схем з'єднання вторинних обмоток і всього випрямляча можна одержати випрямлену напругу з числом пульсацій за період  mn, кратним трьом.  

Зі збільшенням числа пульсацій значно скорочуються габаритні розміри згладжувальних електричних фільтрів, або взагалі відпадає необхідність у них.

Трифазні випрямлячі рівномірно навантажують мережу трифазного струму і вирізняються високим коефіцієнтом використання трансформатора.

Схеми трифазних випрямлячів використовуються для живлення статичних навантажень  активного й активно – індуктивного характеру, статичних  навантажень із противо-е.р.с., а  також динамічних навантажень у вигляді електродвигунів постійного струму.

Найпростішим   трифазним випрямлячем є  схема  із середньою точкою, запропонована Міткевичем (рис. 4.1).

В ідеалізованій схемі ra = 0 (Ом), La = 0 (Гн)  комутація здійснюється миттєво,  тобто в будь-який момент часу струм пропускає тільки один тиристор,  анод якого має найбільш високий потенціал.

Тривалість роботи кожного тиристора =   при = 0. Випрямлена напруга і струм мають  однакову форму і містять триразові пульсації за період.

Електричні параметри визначають у загальному виді для багатофазного випрямляча з числом пульсацій випрямленої напруги за період mn=m2 (навантаження активне,  тобто Ld=0 (Гн)).

                                    а)                                              б)

Рисунок 4.1   Трифазний  випрямляч із середньою точкою при активному навантаженні: а – часові діаграми струмів і напруг; б – схема

Трьохфазна вентильна схема (схема Ларіонова)

Вентилі 1, 3, 5 утворюють катодну, а вентилі 2, 4, 6 – анодну групи      (рис. 4.2). З катодної групи струм пропускає той вентиль, до анода якого підводиться більша позитивна напруга.

* Слід зазначити, що нумерація вентилів в даній схемі має не випадковий характер, а відповідає порядку їх вступу до роботи за умови дотримання фазування трансформатора (рис. 4.2).

Рисунок 4.2 –  Трьохфазна двотактна вентильна схема*

 У будь-якому проміжку часу мають бути включені два вентилі – один з катодної, а інший з анодної групи. Почергова робота різних пар вентилів в схемі приводить до появи на опорі  випрямленої напруги, що складається з частин лінійної напруги вторинних обмоток трансформатора (вісь 2 на рис. 4.3). З (рис. 4.3 (осі 1 і 2)) видно, що моменти комутації збігаються з моментами проходження через нуль лінійної напруги (коли рівні дві фазні напруги).

У проміжку (0–01) найбільше позитивне значення має напругу , що подається до анода вентиля 1, а найбільше негативне значення – напруга , що підводиться до катода вентиля 6. Отже, в цьому проміжку одночасно включені вентилі 1 і 6. Через вентиль 1 позитивна напруга  підводиться до нижнього затиску опору , а через вентиль 6 негативна напруга  підводиться до верхнього затиску опору . Тому випрямлена напруга

.

Рисунок 4.3 –  Криві струмів і напруги при  

 У крапці 01 напруга  , тому з анодної групи включається вентиль 2. Оскільки правіше крапки 01 напруга  має найбільше негативне значення, вентиль 6 вимикається. У проміжку (01–02) одночасно ввімкнені вентилі 1 і 2 і випрямлена напруга .

Очевидно, що амплітуда випрямленої напруги:

.

До кожного закритого вентиля прикладена лінійна напруга, тому амплітуда зворотної напруги:

.

Число пульсацій випрямленої напруги .

Постійна складова випрямленої напруги (середнє значення) обчислюється для інтервалу повторюваності випрямленої напруги, рівної  :

де – значення фазної напруги вторинних обмоток діючого трансформатора.

Значення струму вторинної діючої обмотки,:

 

Значення струму первинної діючої обмотки:

Максимальне значення струму вентиля:

Середнє значення струму вентиля:

Значення струму діючої вентиля:

Хай кут управління . У трифазній мостовій схемі на керованих вентилях, відмикаючи імпульси, поступають із затримкою на кут  відносно нулів лінійної напруги або моментів пересічення синусоїд фазної напруги.

В результаті затримки моментів комутації тиристорів на кут  середнє значення випрямленої напруги, утвореної з відповідних частин лінійної напруги, знижується. До тих пір, поки крива миттєвих значень випрямленої напруги  залишається вищою за нуль, що відповідає діапазону зміни кута управління  , випрямлений струм   буде безперервним незалежно від характеру навантаження. Тому при кутах  середнє значення випрямленої напруги для активного і активно-індуктивного навантаження буде рівне.

При кутах і активному навантаженні в напрузі  і струмі  з'являються інтервали з нульовим значенням, тобто настає режим роботи з переривистим випрямленим струмом.

Середнє значення випрямленої напруги для цього випадку може бути виражене таким чином:

де

 Зауваження. У режимі з переривистим струмом   для забезпечення роботи даної схеми, а також для її первинного запуску, на вентилі схеми слід подавати здвоєні відмикаючи імпульси з інтервалом   або разові, але з тривалістю, більшою, ніж . Це пояснюється тим, що для утворення замкнутого ланцюга протікання струму id необхідно забезпечити одночасне ввімкнення вентиля анодної групи і вентиля катодної групи.

При зміні кута  от 0 до  регулювальна характеристика для активного і активно-індуктивного навантаження описується формулою:

.

При активно-індуктивному навантаженні і кутах, якщо  або відношення  таке, що забезпечується режим безперервного струму середнє значення випрямленої напруги також визначається за формулою:              .

У трифазній мостовій схемі до навантаження  підключена напруга:

,

де , а кут природного ввімкнення вентилів при  становить .

Струм через навантаження визначається диференціальним рівнянням:

Загальний інтеграл вирішення рівняння:

де   ;

кут навантаження; - постійна часу ланцюга навантаження;  – постійна інтеграції, визначувана у кожному конкретному випадку з початкових умов.

Для визначення струму в будь-якому інтервалі часу зручно скористатися різницевими рівняннями.

У загальному випадку до навантаження  може бути підключена напруга з проти- Е.Р.С.

,

де – проти-Е.Р.С. наприклад, акумуляторна батарея або якір двигуна постійного струму.

Порядок виконання роботи

  1.  Розрахунок схеми трифазного випрямляча із середньою точкою з активно-індуктивним навантаженням (схема Міткевича)

Діюче значення Е.Р.С. вторинної обмотки:

де  – максимальна Е.Р.С. вторинної обмотки трансформатора.

Середнє значення випрямленої напруги визначимо як:

Середнє значення випрямленого струму:

де  – кількість пульсацій випрямленої напруги за період;

– амплітудне значення струму вентиля:

де  – опір навантаження.

Амплітуда зворотної напруги на вентилі:

Середнє значення струму у вентилі:

Коефіцієнт пульсації для q-ї гармоніки дорівнює:

де  – номер гармоніки.

Амплітуда -ої гармоніки пульсацій при врахуванні, що період змінної складової напруги дорівнює:  

Частота пульсацій для q-ї гармоніки дорівнює:

,

де  – частота мережі.

Середнє значення потужності навантаження:

Розрахункова потужність вторинної обмотки трансформатора:

.

Розрахункова потужність первинної обмотки трансформатора:

.

Потужність трансформатора дорівнює:

      Таблиця 4.1 – Дані для розрахунку

№ пор.

Rd, Ом

Е2m, В

1

10

150

2

12

120

3

15

150

4

17

180

5

20

200

6

8

80

7

16

150

8

15

110

  1.  Побудувати модель трифазного випрямляча із середньою точкою з активним навантаженням (програма схемотехнічного моделювання NI Circuit DesignSuite)

На рис. 4.2 зображена модель трифазного випрямляча із середньою точкою з активним навантаженням й часові діаграми (рис. 4.3).

Рисунок 4.2 –  Модель трифазного  випрямляча із середньою точкою при активному навантаженні

Рисунок 4.3 – Часові діаграми трифазного  випрямляча із середньою точкою при активному навантаженні

  1.  Розрахунок схеми  трифазного керованого мостового випрямляча (схема Ларіонова).

Діюче значення Е.Р.С. вторинної обмотки:

                                        

Середнє значення випрямленої напруги визначимо як:

Амплітуда зворотної напруги на вентилі:

Середнє значення струму у вентилі:

де – середнє значення випрямленого струму,

Ефективне значення струму у вентилі:

Діюче значення струму у вторинній обмотці трансформатора:

Діюче значення струму в первинній обмотці трансформатора:

де  – коефіцієнт трансформації трансформатора.

Середнє значення потужності навантаження:

Розрахункова потужність трансформатора:

Відповідно до вищенаведених формул обчислимо трифазний мостовий випрямляч. Дані для розрахунку наведені у табл. 4.2.

Таблиця 4.2 – Дані для розрахунку

       № п/п

Rd,Ом

   , град

Е2m, В

1

10

45

100

2

12

30

120

3

15

60

150

4

17

30

180

5

20

45

200

6

8

60

80

  1.  Побудова моделі трифазного  випрямляча з активним  навантаженням (програма схемотехнічного моделювання NI Circuit DesignSuite)

На рис. 4.6 зображена модель трифазного випрямляча з активним навантаженням й часові діаграми (рис. 4.7).

Рисунок 4.6 –  Модель трифазного  випрямляча при активному навантаженні

Рисунок 4.7 –  Часові діаграми трифазного  випрямляча при активному навантаженні

Зміст звіту

1. Мета і програма досліджень.

2. Розрахунок схеми трифазного випрямляча із середньою точкою з активно-індуктивним навантаженням (схема Міткевича).

3. Розробка схеми у пакеті (NI Circuit DesignSuite).

4. Розрахунок схеми  трифазного керованого мостового випрямляча (схема Ларіонова).

5. Розробка схеми у пакеті (NI Circuit DesignSuite).

6. Дослідження часових діаграм схем.

7. Висновки з роботи.

Контрольні питання

1. Яка з напруг – фазна або лінійна впливає на випрямлену форму напруги?

2. Від якої точки напруги відлічується кут відкриття вентилів яка його максимальна величина?

3. При яких кутах  випрямлений струм буде безперервним незалежно від характеру навантаження?

4. Чому для запуску мостової схеми випрямлення слід подавати здвоєні відмикаючі імпульси з інтервалом ?

5. Яка принципова різниця між схемами  Міткевича і Ларіонова?

Література:[4 ст. 36-101].

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ТА ЧАСОВИХ ДІАГРАМ РОБОТИ СИЛОВОЇ ЧАСТИНИ ТИРИСТОРНОГО ПЕРЕТВОРЮВАЧА З ТРИФАЗНОЮ НУЛЬОВОЮ СХЕМОЮ З’ЄДНАНЬ ВЕНТИЛІВ

(ЕВ 3-11-00) ПРИ РІЗНИХ ВИДАХ НАВАНТАЖЕННЯ

Мета роботи: закріплення знань про принципи дії трифазних нульових схем випрямлення, ознайомлення з особливостями роботи схеми на активно-індуктивне навантаження та навантаження з проти-е.р.с., дослідження впливу характеру навантаження на форму випрямленої напруги та енергетичні режими.

Короткі теоретичні відомості

Випрямлячі трифазного живлення рівномірно навантажують мережу трифазного струму і відрізняються високим коефіцієнтом використання трансформатора.

Схеми випрямлячів трифазного живлення використовуються для статичних навантажень активного й активно-індуктивного характеру, статичних навантажень із проти-е.р.с., а також динамічних навантажень у вигляді електродвигунів постійного струму. Останній вид навантаження варто розглядати, як проти-е.р.с. з індуктивністю. Складовим елементом складних схем випрямлячів трифазного живлення є проста трифазна схема з нульовим виводом, запропонована Міткевичем (рис.5.1). В ідеалізованій схемі комутація здійснюється миттєво, тобто у будь-який момент часу струм пропускає тільки один вентиль, анод якого має найбільш високий потенціал. Тривалість роботи кожного вентиля при   . Випрямлена напруга і струм мають однакову форму і містять трикратні пульсації за період.

Середнє значення випрямленої напруги:

При активному навантаженні форми кривих випрямленої напруги і струму однакові, тому середнє значення випрямленого струму визначається аналогічно:

де — амплітудне значення струму вентиля.

Амплітуда q-ї гармоніки пульсацій з урахуванням, що період змінної складової випрямленої напруги дорівнює

Коефіцієнт пульсацій для q-ї гармоніки з урахуванням попередніх виразів складає:

Частота пульсацій для q-ї гармоніки:

де fс частота напруги мережі живлення.

У багатофазній схемі з нульовим виводом число вторинних обмоток трансформатора дорівнює числу пульсацій випрямленої напруги за період, тому кожний вентиль пропускає струм протягом частини періоду, яка дорівнює . Середнє значення струму в  рази менше за струм навантаження:

Максимальне значення зворотної напруги на вентилі:

Діюче значення Е.Р.С. вторинної обмотки:

Якщо враховувати активні опори обмоток трансформатора ra вентилів у прямому напрямку rпр , то

де  умовний К.К.Д. анодного ланцюга.

Струм у вторинній обмотці (так само, як і струм у вентилі) протікає  протягом часу, обумовленого кутом  за кожний період, тому діюче значення цього струму:

      Розрахункова потужність вторинної обмотки трансформатора трифазного

випрямляча з нульовим виводом:

Рисунок 5.1   Трифазна нульова схема:

а) схема випрямляча; б) схема реверсивного перетворювача

При активному навантаженні зі зміною кута керування можна виділити два характерні режими роботи випрямляча: а) режим безперервних струмів, коли ; б) режим переривчастих струмів, коли .

Середнє значення випрямленої напруги для цих двох режимів визначають виразами:

При  –   випрямлена напруга дорівнює нулю.

Випрямлена напруга і струм мають однакову форму і містять трикратні пульсації за період. Максимальне значення зворотної напруги на вентилі Uвт в  більше за амплітудне значення е.р.с. вторинної обмотки трансформатора.

При активно-індуктивному навантаженні (ra=0; La=0; Ld 0) схема також може працювати в двох режимах. Переривчастість струму в ланцюзі навантаження залежить не тільки від діапазону зміни кута регулювання, але й від співвідношення параметрів навантаження  rd і Ld. Так само, як і в однофазних схемах, крива випрямленої напруги може мати негативні значення, що зумовлюється можливістю вентиля пропускати струм при негативній напрузі на обмотці даної фази за рахунок накопиченої енергії в магнітному полі дроселя Ld. При  безперервний режим струму має місце при будь-яких співвідношеннях rd і Ld та нічим не відрізняється від випадку з активним навантаженням при . При подальшому збільшенні кута керування безперервний режим струму зберігається тільки при значній перевазі індуктивності:

Для  без великих похибок можна вважати струм постійним.

  а)      б)

Рисунок 5.2 –   Часові діаграми роботи трифазної нульової схеми для:

а) схема випрямлення; б) реверсивний перетворювач з сумісним керуванням

На (рис. 5.3) наведено силову схему реверсивного перетворювача  

(ЕВ – 3-11-0) побудованого з двох зустрічно-паралельних вентильних груп. У перетворювачі одна з груп працює в режимі випрямляча, а друга – в режимі інвертора; при зміні керуючої напруги на протилежну, режим роботи груп змінюється. При цьому кути керування тиристорами розподіляються наступним чином:

,

де   кут керування тиристорами першої групи; кут керування тиристорами другої групи.

Для досягнення нульової напруги на виході перетворювача на кожну з груп подаються імпульси довжиною в 900. Регулювання напруги вниз або вгору відносно нуля відбувається  при зміні кута, однак при цьому обов’язково повинна виконуватися відповідна умова. Діаграми роботи реверсивного перетворювача наведено на

рис. 5.2.

Інструкції щодо проведення роботи

1. Проведення роботи відбувається на лабораторному стенді № 5, принципова схема якого зображена на рис.5.4.

2. Для проведення роботи необхідно зібрати досліджувану схему (використана схема трифазного комплектного перетворювача

ЕВ 3-11-0).

3. Дослідження регулювальних характеристик відбувається наступним чином. Змінюючи напругу керування тиристорним перетворювачем, що контролюється на стенді приладом V9, фіксують середнє значення вихідної напруги приладом V1 та середнє значення струму приладом A1.

4. За допомогою вимірювально-керуючого комплексу фіксують часові

діаграми зміни струму та напруги навантаження для декількох параметрів керуючої напруги.

5. Після проведення експерименту змінюють параметри навантаження та повторюють експеримент.

6. Для режиму навантаження з проти-е.р.с., тобто електричної машини, знімають зовнішню характеристику для декількох значень керуючої напруги тиристорного перетворювача, змінюючи навантаження на валу двигуна.

Порядок виконання роботи

1. Ручне керування при активному навантаженні.

1.1 Вмикання стенда відбувається натисканням автоматичних вимикачів QF1 та QF2.

1.2 Перед початком роботи переконайтеся, що двигун має струм збудження.

1.3 Лабораторна робота починається з натискання кнопки “Пуск” на лицбовій панелі стенду.

1.4 Підключення перетворювача ЕВ 3-11-0 здійснюється перемикачем SA1.

1.5 Підключення активного навантаження здійснюється шляхом натискання SB1.

1.6 Змінюючи напругу керування (V9), фіксується середнє значення вихідної напруги (V1).

1.7 Отримані дані записати до табл. 5.1.

Таблиця 5.1 – Експериментальні дані

Uз,В (V9)

Ud,В (V1)

Id, A

α, град.

1.8 Після закінчення експерименту напруга керування зводиться до нуля.

1.9 Після кожного досліду відключай навантаження з допомогою вимикача SB 4.

2. Ручне керування при активно-індуктивному навантаженні та при підключенні двигуна.

2.1 Послідовність дій така, як у попередньому пункті.

2.2 Активно-індуктивне навантаження підключається за допомогою вимикача SB 2, а підключення двигуна – за допомогою вимикача  SB 3.

2.3 Отримані дані записати до табл. 5.2.

Таблиця 5.2 – Експериментальні дані

Uз,В (V9)

Ud,В (V1)

Id, A

α, град.

Рисунок 5.4 – Схема лабораторного стенда

Зміст звіту

  1.  Мета роботи.
  2.  Стислі теоретичні відомості щодо особливостей роботи схеми, принципова схема досліджуваної системи.
  3.  Функціональна схема експериментальної частини.
  4.  Таблиці експериментальних даних для побудови регулювальних характеристик випрямляча.
  5.  Регулювальні характеристики випрямляча.
  6.  Часові характеристики струму та напруги навантаження з поясненням щодо знаходження струму вторинної обмотки трансформатора та повної потужності.
  7.  Спектральні діаграми струму та напруги навантаження для фіксованого кута керування.

8. Висновки щодо виконаної роботи.

Контрольні питання

  1.  Наведіть принципову схему трифазного випрямляча з нульовим виводом та пояснити її склад.
  2.  Наведіть часові діаграми зміни параметрів елементів схеми для активного навантаження в некерованому режимі.
  3.  Наведіть часові діаграми зміни параметрів елементів схеми для активного навантаження з кутом керування 450.
  4.  Наведіть часові діаграми зміни параметрів елементів схеми для індуктивного навантаження з кутом керування 600.

5. Поясніть залежності коефіцієнта потужності від кута керування для різних режимів навантаження.

Література: [9 ст. 24-46]

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 6

ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ТА ЧАСОВИХ ДІАГРАМ РОБОТИ СИЛОВОЇ ЧАСТИНИ ТИРИСТОРНОГО ПЕРЕТВОРЮВАЧА З ТРИФАЗНОЮ МОСТОВОЮ СХЕМОЮ З’ЄДНАНЬ ВЕНТИЛІВ (ЕТУ 3601) ПРИ РІЗНИХ ВИДАХ НАВАНТАЖЕННЯ

Мета роботи: дослідження основних характеристик тиристорного перетворювача при різних видах навантажень.

Експериментальна перевірка основних відношень між струмами і напругами у вузлах (основних) схеми. Вивчення форм кривих напруг і струмів при різних видах навантаження. Оцінка енергетичної ефективності схеми при регулюванні напруги.

Короткі теоретичні відомості

Трифазна мостова схема (рис.6.1) може бути розглянута  як послідовне з’єднання двох трифазних схем із середньою точкою, що живляться від однієї обмотки трансформатора (первинна і вторинна обмотки трансформатора з’єднані в трикутник або зірку) .

Шість вентилів (тиристорів) розбиті на дві групи:

- катодну (тиристори VS1 , VS3 , VS5) , у якій електрично зв’язані катоди і загальний вивід їх є позитивним полюсом для зовнішнього кола, а аноди підключені до виводів обмоток трансформатора ;

- анодну (тиристори VS2 , VS4 , VS6), у котрої зв’язані між собою аноди і загальний вивід їх з’єднаний з негативним полюсом для зовнішнього кола, а катоди з`єднуються з анодами (вторинними обмотками трансформатора) першої групи .

При роботі схеми в певний момент часу працюють вентилі анодної і катодної груп, наприклад VS2, VS1, при цьому інтервал провідності струму кожним вентилем дорівнює 1/3 періоду .

Переключення (комутація) тиристорів забезпечується подачею керуючих імпульсів від СІФК (системи імпульсно-фазового керування).

Особливістю мостової схеми є те , що на кожний тиристор  подають  два  керуючі імпульси з інтервалом 600 .

Режими роботи схеми, форма кривих напруг і струмів залежить від виду навантаження .

Rd >> Xd, тобто  Xd 0, Rd 0 активне навантаження ,

Rd << Xd,  тобто  Rd 0, Xd  індуктивне навантаження ,

Xd  var, Rd 0, Ed 0    навантаження з проти-е.р.с.

Аналітичне зображення залежності вихідної напруги від кута керування ,  тобто  Udсер = Ud = f ( ) буде мати вигляд :

для активного навантаження 0   /3 Ud= Ud0 cos при /3   2/3 Ud= Ud0 [ 1+ cos ( + /3 );

для індуктивного навантаження при  0   /2 Ud= Ud0 cos.

Дослідження трифазної мостової схеми проводимо на базі електроприводу ЕТУ 3601.

Схема лабораторного стенда показана на рис.4.3, у неї входять:

силовий трансформатор;

електропривод 3601;

силова комутаційна апаратура, призначена для комутації режимів роботи;

двигун постійного струму ;

вимірювальні прилади ;

тиристорний перетворювач БУ 3609, призначений для живлення обмоток збудження двигунів ;

навантажувальна машина (двигун постійного струму).

Електроприводи типу ЕТУ 3601 призначені для створення на основі високомоментних електродвигунів постійного струму швидкодіючих широко регулюючих (із діапазоном регулювання до 1:10000) приводів подач металорізальних верстатів, у тому числі верстатів із числовим програмним керуванням.

Система імпульсно-фазового керування (СІФК) зображена (рис. 6.2), призначена для перетворення постійної керуючої напруги, вироблюваного системою автоматичного регулювання комплектних пристроїв у послідовність прямокутних керуючих імпульсів відповідної фази, подаваних на керуючі переходи тиристорів силових вентильних комплектів.

Порядок виконання роботи

1. Порядок вімкнення стенда .

1.1 Подати живлення вмиканням автоматичного вимикача QF1 (розташованої на бічній панелі).

1.2 Подати живлення на комутаційний блок здійснюється натисканням  автоматичного вимикача QF7 (на лицьовій частині стенда).

1.3 Установити регулятором R1 / Uз/ V5 у нульове положення.

1.4 Подати живлення на електропривод  ЕТУ3601 шляхом умикання автоматичних вимикачів QF2, QF4 .

2 .Дослідження регулювальних характеристик Ud = f /Uз/ ,Ud = f (  ) для активного навантаження (Rd >> Xd ,тобто Xd 0, Rd  0).

2.1 Установити перемикач SB1 у положення Rd

2.2 Підключити активний опір до приводу шляхом натискання кнопки SA1.

2.3 Потенціометром R1, змінюючи Uз від 0 до +10 В, (вольтметр V5 ), для 7-8 рівноінтервальних крапок знімаємо показання Ud (V1) і Id (A1).

Дані заносимо до табл. 6.1.

Таблиця 6.1 – Експериментальні дані

Uз, В

Ud, В

Id, А

,  град.

При вимірі кута керування () використовується осцилограф. Для цього необхідно:

а) установити розгортку променя осцилографа по осі Х в межах, що вимірюються частот симетрично на 12 клітинок  (360 градусів) при посиленні по осі Y, рівному нулю;

б) підключити вхід осцилографа до вхідних клем перетворювача (клеми «осцилографа»);

в) установити по осі Y осцилографа амплітуду перемінної складової напруги виходу Ud на 3 клітинки при =60 (початок переривання Ud );  

г) змінюючи завдання спочатку в бік  «max», а потім в бік «міn», розрахувати параметри характерної частини кривої Ud (наприклад, стрибка), із тим розрахунком, що переміщення на 1 клітину відповідає 30;

д) скласти табл.6.2 і побудувати графік залежності  = f (Uз) для 7 – 8 крапок вимірів.

  Таблиця 6.2 – Експериментальні дані

Uз,B

Ud, В

Id, A

, град.

2.5 На підставі складеної табл. 6.1 дані кута керування () заносимо в табл. 6.1. Регулятором R1 установити Uз в нульове положення.

2.7 Установити перемикач SB1 у положення Md, натиснути вимикач SA4.

2.8  За даними таблиці 6.1 будуємо залежність Ud = f (Uз) , Ud= f ()

Ud= f (Id) .

3. Дослідження регулювальних характеристик Ud = f (Uз),Ud = f () для навантаження з проти - е.р.с. (E  0, Rd  0)

3.1 Автоматичним вимикачем QF6 підключити перетворювач БУ 3609 до обмотки збудження .

3.2 Установити потенціометром R2 напругу на обмотці збудження  (вольтметр V2) напруга 220 В .

3.3 Перемикач SB1 установити в положення Md.

3.4 Натисканням SA1 підключаємо якірний ланцюг двигуна до перетворювача ЕТУ3601.

3.5 Потенціометром R1, змінюючи Uз від 0 до +10 В (вольтметр V5) для

7 – 8 рівноінтервальних точок, знімаємо показання Ud ( вольтметр V1 ) і Id (амперметр А1 ). Дані заносимо до табл. 6.3.

Таблиця 6.3 – Експериментальні дані

Uз, В

Ud, В

Id, A

,Гр.

3.6 Виконати пункт 2.4. На підставі знятих показань скласти таблицю 6.4, дані кута заносимо до (табл. 6.4).

Таблиця 6.4 – Експериментальні дані

Uз,B

Ud, В

Id, A

, град.

  1.  Потенціометрами R1,R2 встановити Uз у нульове положення.

3.8 Натиснути кнопку SA4. Виключити автомати QF7; QF4; QF2; QF6; QF1.      

3.9 Відключити осцилограф від клем «Осцилографа».

3.10 За даними (табл.6.3) будуємо графіки залежностей Ud=f (Uз),Ud=f (), Ud=f (Id).

4. Дослідження зовнішніх характеристик Ud=f (Id), для навантаження з проти-е.р.с. (Xd  var, E 0, Rd  0)

4.1 Потенціометр R3 установити в крайнє праве положення (Uз навантаження).

4.2  Виконати пункти 3.1, 3.2, 3.3, 3.4.

4.3  Потенціометром R1 установити Uз у межах 3…5 У (вольтметром V5).

4.4 Увімкнути тиристорний перетворювач ЭВ 3-1100 (QF3, QF5). Змінюючи потенціометром R3 Id навантаження (амперметр А1) від 0…10 А, зняти показання Ud (вольтметр V1).

4.5 Установити потенціометром R1 інше Uз (у межах 3…5 В). Змінюючи потенціометром R3, Id навантаження (амперметр А1) від 0…10 А зняти показання Ud (вольтметр V1).

Дані виміри заносимо до табл. 6.5.

Таблиця 6.5 – Експериментальні дані

Uз=U1,B

Ud1,B

Uз=U2,B

Ud2,B

Id,A

4.7 Потенціометр R3 встановити у крайнє праве положення, потенціометри R1, R2 у нульове положення.

4.8 Натиснути кнопку SA4. Виключити автомати QF5, QF3, QF7, QF4, QF2, QF6, QF1.

4.9 За знятими показниками на одній осі координат будуємо графіки залежностей Ud1=f (Id); Ud2=f (Id).

5. Зробити розрахунок потужності навантаження Рd, використовуючи дані експерименту для всіх видів навантаження. Скласти таблицю розрахункових величин на основі експерименту з використанням аналітичних виразів.

Таблиця 6.6 – Розрахункові параметри 

Параметр

Навантаження

активне

На проти-е.р.с.

Зміст звіту

  1.  Мета і програма досліджень.
  2.  Схема і короткий опис лабораторної установки.

3. Таблиці досліджень і розрахункові дані.

4. Графіки залежностей  Ud=f (Uз),Ud=f (), Ud=f (Id), для кожного експерименту.

5. Висновки з роботи.

Контрольні питання

  1.  Поясніть принцип роботи трифазної мостової схеми.
  2.  Поясніть принцип роботи СІФК.
  3.  Від яких параметрів залежить кут керування ?
  4.  Поясніть причину збільшення вихідної напруги мостової схеми  порівняно з трифазною нульовою схемою.

5. Поясніть принцип роботи роздільного керування.

6. Поясніть регулювальні характеристики при роздільному керуванні вентильними групами.

Література: [ 11 ст.39-98].


Рисунок 6.2 – Система імпульсно-фазового керування (СІФК)  

 

Рисунок 6.3 – Схема лабораторного стенда


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ТА ЧАСОВИХ ДІАГРАМ РОБОТИ СИЛОВОЇ ЧАСТИНИ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ ЧАСТОТИ (ACS 350 ТА MITSUBISHI ELECTRIC) ЗА УМОВ ПІДКЛЮЧЕННЯ ДО АСИНХРОННОГО ДВИГУНА

Мета роботи: Дослідити залежності  і  при законах регулювання у розімкнутих частотно-регульованого електроприводу (ЧРП): лінійному (Linear) і квадратичному (Square).

Короткі теоретичні відомості

Робота вміщує: ознайомлення з лабораторною установкою і технічними характеристиками перетворювача частоти ACS 350. Вивчення алгоритму  керування і методу установки параметрів асинхронного ЕП з перетворювачем частоти  ACS 350, його технічними можливостями.

Установку параметрів асинхронного електроприводу (АД і ПЧ).

Зняття характеристик  і  при постійних значеннях моменту навантаження на валу АД ( Mc = Const) для різних законів регулювання.

Частотне керування належить до економічного способу керування асинхронним двигуном, що полягає у взаємозалежному регулюванні частоти   і напруги   на затисках статора. Частотою  визначається значення швидкості обертового полюса статора   1р   і, отже, швидкість обертання ротора АД     (з урахуванням ковзання S). Напруга  визначає величину магнітного потоку АД і задається у функції частоти.

Під законами частотного керування розуміють співвідношення між частотою і напругою, що подаються на статор АД, тобто функціональні залежності , та визначальні характеристики і режим роботи двигуна. Закони частотного керування реалізуються в  розімкнутій системі частотно-регульованого електропривода, принципова схема якої зображено на рисунку 7.1. На схемі позначено: ПЧ- перетворювач частоти, АД- асинхронний двигун, - завдання швидкості, частоти і напруги ЧРП, ФП – функціональний перетворювач, що реалізує закон частотного керування.

На лабораторному стенді (рис.7.1) для дослідження частотно-регульованого приводу встановлений перетворювач частоти ACS 350, що використовується для регулювання швидкості обертання асинхронних двигунів потужністю 0,37…1,1…5.5кВт. Він побудований за схемою автономного інвертора напруги з проміжною ланкою постійного струму з некерованим випрямлячем та регулюванням вихідної напруги широтно-імпульсною модуляцією.

Рисунок 7.1– Принципова схема стенда

Таблиця 7.1 – Основні технічні характеристики перетворювача частоти ACS 350:

Виробник

ABB

Потужність

5,5 кВт

Напруга

380 В

Номінальний струм

24,4 А

Фазності мережі живлення

3-фазне

Ступінь захисту

IP20

Вбудований  фільтр

ЕMC

Вага

2,5 кг

Таблиця 7.2 – Основні технічні характеристики асинхронного двигуна:

Номінальна потужність

.=4,5 кВт

Частота живлення

=50 Гц

Номінальна напруга

.=380 В

Номінальний струм

.=12 А

Номінальна частота обертання

.=3000 об/хв

.=0.89

У перетворювачі із проміжною ланкою постійного струму змінна напруга перетворюється в керованому або некерованому випрямлячі на постійну, згладжується у фільтрі, а потім поступає на автономний інвертор, де відбувається зворотне перетворення – у змінну напругу необхідної частоти (рис.7.2).

Рисунок 7.2 – Структурна схема перетворювача частоти із проміжною ланкою постійного струму

В автономних інверторах напруги (АІН) форма струму залежить від навантаження, а форма напруги визначається порядком перемикання вентилів. Будуються такі інвертори, як правило, за трифазними мостовими схемами (рис.7.3). Щоб згладити пульсації напруги в колі постійного струму такого інвертора паралельно до входу встановлюють конденсатор фільтра. При активно-індуктивному навантаженні із приходом сигналу на відкривання транзистора, напруга, що прикладена до фази, буде направлена проти струму фази, тому струм, доки не спаде до нуля, буде протікати крізь діод, ввімкнений зустрічно-паралельно транзисторові. Якщо джерелом живлення АІН є випрямляч, а навантаження має досить високу індуктивність, та встановлення конденсатора фільтра є обов'язковим, щоб забезпечити коло струму, який буде проходити крізь діоди.

Якщо випрямляч є некерованим, то можна використовувати ШІМ (широтно-імпульсну модуляцію) напруги фази, перемикаючи ключі інвертора за відповідними алгоритмами, або встановити додатковий ключ у колі постійного струму та регулювати напругу інвертора за допомогою ШІР (широтно-імпульсної регулювання) вихідної напруги ланки постійного струму.

Рисунок 7.3 –  Схема АІН

Рисунок 7.4 – Формування напруги при регулюванні її рівня за допомогою ШІМ, керуванням ключами інвертора

Графіки імпульсної напруги , що подається на обмотку АД при ШІМ за синусоїдальним законом та середньої напруги за період модуляції  наведена на рис.7.4.

Як свідчать графіки, регулювати рівень змінної напруги можна співвідношенням між часом провідного та непровідного стану вентилів, тобто завдяки системі керування інвертором. Для зменшення впливу вищих гармонік частоту модуляції вибирають щонайменше в 12 разів більшою за потрібну частоту вихідної напруги.

ACS 350 забезпечує наступні режими, які приведені в табл. 7.3, 7.4, 7.5: пуск уперед, пуск назад, зупинка, динамічне гальмування, плавне регулювання частоти обертання двигуна. У пристрої передбачений захист від струмів короткого замикання, від струмів перевантаження, від роботи на зниженій напрузі від перенапруги мережі.

Керування перетворювачем ведеться через панель керування. Її зовнішній вигляд наведений на рис.7.5.

Рисунок 7.5 – Панель керування

Таблиця 7.3 – Функції кнопок і інформація, що відображується на дисплеї базової панелі управління

№      пор.

Вживання

     1

ЖК-дісплей  містить п'ять інформаційних полів. а). вгорі ліворуч . вказівка місця, звідки здійснюється управління:

LOC місцеве управління приводом, тобто з панелі управління.

REM дистанційне керування приводом, це може бути управління через входи/виходи або по шині Fieldbus.

b) вгорі праворуч  одиниця виміру величини, що відображується.

c) в середині поле змінної, зазвичай містить значення параметрів і сигналів, меню або списки, а також коди помилок панелі управління. У ній показані також коди несправностей і сигналів тривоги.

d) Внизу зліва і в середині  режим роботи панелі управління.

OUTPUT: режим виводу

PAR: режим параметрів

MENU: головне меню : режим відмови.

e) праворуч  індикатори:

FWD (пряме) / REV (зворотне) напрям обертання двигуна: рідке мигання зупинений часте мигання,  обертання з швидкістю, що відрізняється від заданої, постійно світиться, обертання із заданою швидкістю : величина, що відображується, може бути змінена (у режимах параметрів або завдання)

     

     2

RESET/EXIT (СКИДАННЯ/ВИХІД). Вихід на наступний більш високий рівень меню без збереження змінених значень. Скидання сигналів несправностей в режимах Виводу і Відмови.

     3

MENU/ENTER (МЕНЮ/ВВЕДЕННЯ) . перехід на інший рівень меню. У режимі параметрів зберігає виведене на дисплей значення як нове налаштування.

     4

Вгору .

Переміщення вгору по меню або списку.

Збільшення значення, якщо вибраний параметр.

Збільшення величини завдання в режимі завдання.

При тривалому натисненні на кнопку відбувається прискорена зміна величини.

     5

Вниз –

Переміщення вниз по меню або списку.  

Зменшення значення, якщо вибраний параметр.

Зменшення величини завдання в режимі завдання.

При тривалому натисненні на кнопку відбувається прискорена зміна величини.

     6

LOC/REM . перемикання між режимами місцевого і дистанційного управління приводом.

     7

DIR- зміна напряму обертання двигуна.

     8

STOP – зупинка приводу в режимі місцевого управління.

     9

START– пуск приводу в режимі місцевого управління.

Таблиця 7.4– Задавання швидкості, частоти  чи  моменту

Операція

Дії

Відображення на дисплеї

      

      1

Перейдіть в головне меню натисненням кнопкиякщо привід знаходиться в режимі виводу, в іншому випадку натискуйте кілька разів на кнопкупоки напис MENU не з'явиться внизу дисплея.


Продовження таблиці  7.4

      2

Якщо привід знаходиться в режимі дистанційного керування (зліва на дисплеї висвічується REM), перейдіть в режим місцевого керування, натискає кнопкуПеред перемиканням в режим місцевого управління на дисплеї короткочасно відображується “LOC”.

      

      3

Якщо панель не знаходиться в режимі завдання (на дисплеї не відображується “ref”), натискуйте кнопку абопоки не з'явиться напис “ref”, і після цього натискуйте кнопку

тепер дисплей показує поточне значення завдання іпід його величиною.

      4

• Для збільшення завдання натискуйте .

• Для зменшення завдання натискуйте .

Значення змінюється безпосередньо у момент натиснення кнопки. Значення записується в постійну пам'ять приводу і автоматично зберігається при вимкненні живлення.

Таблиця 7.5 – Вибір параметра та зміна його значення

Операція

Дії

Відображення на дисплеї

      1

Перейдіть в головне меню натисненням кнопки,якщо привід знаходиться в режимі виводу, в іншому випадку натискайте кілька разів на кнопку,поки напис MENU не з'явиться внизу дисплея.

      2

Якщо панель не знаходиться в режимі параметрів (на дисплеї не відображується “Par” ), натискайте кнопку або поки не з'явиться напис “Par”, і після цього натискайте кнопку . .На дисплеї з'явиться номер однієї з груп параметрів.

     

      3

За допомогою кнопок і виберіть необхідну групу параметрів.

      4

Натискуйте . На дисплеї з'явиться один з параметрів вибраної групи.

      5

За допомогою кнопок і виберіть необхідний параметр.

      6

Натискайте і утримуйте кнопку приблизно дві секунди, поки значення параметра не відображуватиметься разом з під ним, показуючи, що тепер можна змінювати значення параметра. Примітка. Коли з'являється на дисплеї, одночасне натиснення кнопок і приводить до заміни виведеного на екран значення параметра на його значення замовчанням.

На рис.7.6 зображена панель керування Mitsubishi FR-S 500E, а також функції керування перетворювачем частоти (табл.7.5).

Рисунок 7.6 –  Керування «ПЧ» Mitsubishi FR-S 500E

Таблиця 7.5 – Приклад  задавання частоти

    №

Дія

Індикація

     1

Вигляд екрану після подачі живлення

     2

Натискуйте кнопкувибору режиму управління с пульта PU

Загорається індикатор

     3

Обертайте задатчик до появи бажаної частоти. Значення частоти блимає близько 5 секунд.

     4

Поки значення блимає, натискайте кнопку для установки частоти

Блимає. Завдання частоти завершене!

     5

Після мигання заданого значення частоти в проміжку 3 с, індикатор покаже «0.0» (вихідна частота). Натискуйте кнопку для початку роботи

    

     6

Для зміни налаштування частоти повторіть дії в пунктах 3 і 4. (Зміна почнеться з попередньої уставки частоти)

     7

Натискайте кнопку для зупинки

Порядок виконання роботи

1.  Ознайомитись з технічними характеристиками перетворювача ACS 350.

2. Встановити параметри асинхронного електроприводу (АД і ПЧ). Максимальний струм електроприводу не повинен перевищувати номінальний струм перетворювача і двигуна.

3. При виконанні лабораторних робіт може бути рекомендоване значення струму менше за номінальне.

4. Установити закон частотного керування «Linear». Режим IR-comp  має  бути відключений.

5. Побудувати  характеристики   і   при  мінімальному навантаженні на валу АД  і при постійному моменті. При збільшенні частоти напруги АД, і відповідно, частоти обертання вала АД, значення якірного струму навантажувальної машини необхідно підтримувати незмінним. Частоту напруги АД змінювати в діапазоні 10-50 Гц із кроком 5 Гц.  Значення струму і напруги на вході АД знімати з дисплея перетворювача ACS 350 (параметри OUTPUT І і OUTPUT V ). Результати вимірів занести до табл.7.6.

5. Встановити закон частотного керування «Square». Режим IR-comp  повинен бути відключений. Зняти характеристики  і  при мінімальному навантаженні на валу АД і при постійному моменті, що створює навантажувальна машина в режимі електродинамічного гальмування. Результати вимірів занести до табл.7.6.

6. За результатами вимірів побудуємо графіки залежності  і  для обох законів (в одних координатних осях).

Таблиця 7.6 – Експериментальні дані

Гц

Linear (=Const) ,  (в)

Square (=Const), U(в)

Струм якоря НМ  

Струм якоря НМ

Струм якоря НМ

Струм якоря НМ

B

, A

, B

, A

., B

, A

., B

, A

1

2

:

5

Зміст звіту

1. Найменування та мета роботи.

2. Схема експериментальної установки і специфікація її елементів.

3. Таблиці експериментальних даних.

4. Графічні залежності  і  за даними таблиці 7.6.

5. Аналіз отриманих результатів. Висновки.

Контрольні питання

  1.  Як відбувається регулювання частоти та вихідної напруги в АІН із вхідним некерованим та керованим випрямлячем?
  2.  Для чого потрібно силовим транзисторам або тиристорам у схемі АІН встановлювати зустрічно-паралельні діоди?

3. Які функції виконує конденсатор фільтра?

4. Назвіть основні функції перетворювача АСS350, розташовані на сторінках меню, та опишіть їх призначення.

5. Які параметри перетворювача не можна установлювати при працюючому двигуні? Які номінальні параметри потрібно встановлювати при роботі із ACS350? Як введення недостовірних параметрів може вплинути на працездатність системи?

Література: [ 5 ст. 9-64]

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

1. Нейман Л.Р., Демірчан К.С. Теоретичні основи електротехніки.

С. АНОТАЦІЇ і II. - М.: Енергія, 1966 року.

2. Руденко В.С., Сенько В.І., Чиженко І.М. Основи перетворювальної техніки. – М.: Вища. шк., 1980. - 424 с.

3. Каганов І.Л. Промислова електроніка. – М.: Вища. шк., 1968. - 560 с.

4. Розанов Ю.К. Основи силової перетворювальної техніки. – М.: Енергія, 1979. - 392 с.

5.  Зінов'єв Г.С. Основи перетворювальної техніки. –  К.: НЕТІ, 1981. – 115 с.

6. Чебовскій О.Г., Мойсеєв Л.Г., Недошивін Р.П. Силові напівпровідникові прилади: Довідник. – М.: Енергоиздат, 1985. – 401 с.

7. Горюнов М.М. Напівпровідникові прилади. Діоди, тиристори, оптоелектронні прилади: Довідник. – М.: Енергоатомиздат, 1985. – 400 с.

8. Замятін В.Я., Кондратьєв В.В., Пєтухов В.М. Потужні напівпровідникові прилади. Тиристори: Довідник. – М.: Радіо і зв'язок, 1988. – 576 с.

9. Архангельський Н.Л., Курнишев Б.С. Характеристики напівпровідникових перетворювачів / Іван. держ. енерг. ун-т. – Іваново, 2000. – 72 с.

10. Архангельський Н.Л., Курнишев Б.С., Литвинський О.М. Характеристики та захист напівпровідникових перетворювачів / – Іван. держ. енерг. ун-т. – Іваново, 2000. – 96 с.

11.  Ланген А.М. Розрахунок потужності трансформатора випрямляючої установки / / Електрика. 1999.

12.  Довідник з автоматизованого електроприводу / За ред. В.А. Єлисеєва та А.В. Шинянского – М.: Енергоатомиздат, 1983. – 616 с.

Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни ” Основи силової перетворювальної техніки ” для студентів денної та заочної форм навчання з напряму  6.050702 – «Електромеханіка» 

Укладачі: старш. викл.  С.В. Сукач, асистент  М.А. Кобилянський, асист. О.В. Мозговой, асист. А.Л. Величко

Відповідальний за випуск зав. кафедри САУЕ Д.Й. Родькін

Підп. до др. ______________. Формат 60х84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк. ____. Наклад _______ прим. Зам. №___________. Безкоштовно.

Видавничий відділ КНУ імені Михайла Остроградського

39614, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44503. Самай сүйек өзектері, олардың маңызы 15.31 KB
  Гуманисты были творцами новой системы знания в центре которого стояла проблема человека его земного предназначения термин humnist полагает П. Мишле выдвинул принципиально отличное от средневекового решения проблемы отношения человека к миру. Бурдаха где он писал что новое понимание искусства литературы науки новая концепция человека не вступали в противоречие в христианской религией ибо были предопределены ее пышным цветением в XIII в. Наиболее значительной для Тоффанина была идея божественности человека.
44504. Дабыл қуысы, қабырғалары, құрамы, қатынастары, отит кезіндегі асқынулар 16.68 KB
  Отит-құлақтың қабынуы. қөбіне ортаңғы құлақтың қабыну кездеседі-лабиринтит. Ортаңғы отит қоздырғышы кокктар-пнвмококк, стафилококк, гемофильді таяқшалар. Көбіне жоғары тыныс алу жолдарының асқынуларынан кейн п. б
44505. Көзұясы, қабырғаларының құрылысы, тесіктері, олардың маңызы 15.81 KB
  Начинается серия войн с Византией велись они с переменным успехом но в целом удачно для Болгарии. престиж Болгарии как международной державы был высок. Послов Болгарии за императорским столом сажали выше чем послов германского императора Оттона I. в Болгарии появилось богомильское движение дуализм.
44506. Қанат-таңдай шұңқыры, оның қабырғалары, тесіктері, қатынастары. Самай шұңқыры. Самайасты шұңқыры 15.81 KB
  Медиальды қабырғасы-төбе сүйегінің сыртқы бетінің сыналық бұрышының маңындағы төменгң бөлігінен, самай сүйектің қабықшалы бөлгінің сыртқы бетінен, сына сүйектің улкен қанатының саай шұңқырына қараған бетінен құралған
44507. Ми сауыты негізінің сыртқы беткейі 16.56 KB
  Шүйде сүйегі-os occipitale, ми саутының артқы қапталында орн. сыртқа беті-дөңестеу, ішкі беті-ойыстау келген тақ сүйек. Шүйде сүйектің артқы жағында ми сауытын омыртқа өзекшесімен жалғастырушы шүйделік үлкен тесік-foramen magnum, бүйір қапталында сигма тәрізді қойнаудың жүлгесі-sulcus sinus sigmoideus, орналасқан.
44508. Ми сауыты негізінің ішкі беткейі, тесіктері, маңызы 16.32 KB
  Түрік ершігінің бүйір бөлігінде-нервтік өрім жүлгесі-sulcus coroticus, орн. алд немесе мұрын қуысына қараған бетінде-сына сүйек қырқасы-crista sphenoidalis, ол кеңсірік сүйегінің қанатымен-ala vomeris, беттесіп кеңсірік-ілмектік өзекшені-canalis vomeroorastralis, құрайды. Сына сүйек қойнауы-sinus sphenoidalis
44509. Биотехнические системы 5.73 MB
  Биотехнические системы – особый класс больших систем, в которых биологические и технические элементы связаны в едином контуре управления, причем роль управляющего звена в них могут играть как технические, так и биологические звенья. Создание таких систем является сложной задачей, использующей целый арсенал отдельных приемов, методов и подходов
44510. ОСНОВЫ ТЕОРИИ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА 1.58 MB
  Общество выступает как система разнообразных общественных связей и общественных отношений. Общество — это сложнейшая, естественным путем сложившаяся социальная система, которая, в свою очередь, состоит из социальных сообществ.
44511. Биотехнологические основы приготовления хлеба 1.22 MB
  В учебном пособии представлены основные положения биотехнологии хлебопекарного производства, рассмотрены свойства нишевых веществ зерна, описаны разнообразные типы брожения и микроорганизмы, их вызывающие, приведены практические разработки и теоретическое обоснование применения различных заквасок для переработки ржаной и пшеничной муки, биотехнологические методы интенсификации процесса приготовления теста и улучшения качества готовых изделий.