31291

Вивчення структури контролера КРВМ-2 та його засобів вводу-виводу

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

ЯПВВ - комірка програмованого вводу-виводу. Забезпечує зв’язок з зовнішніми об’єктами за будь-яким напрямком. До складу комірки входить мікросхема КР580ВВ55, порти якої з’єднані із зовнішніми приладами через шинні підсилювачі К589АП16, 2 шинних формувача КР580ВА86, мікросхеми К555ИД4 (здвоєний дешифратор 2 входи – 4 виходи), мікросхеми К155ТМ8 (4 D-тригери), К155ЛА3 (4 елементи 2І-НІ).

Украинкский

2013-08-28

677.5 KB

1 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Тема:  Вивчення структури контролера КРВМ-2 та його засобів вводу-виводу 

Мета роботи:  Вивчити пристрій та роботу контролера КРВМ-2, призначення окремих ячеєк, блок-схему, команди монітора. Навчитися вводити та виконувати прості програми

1 ТЕОРЕТИЧНІ  ВІДОМОСТІ

При домашній підготовці необхідно вивчити структурну схему мікропроцесора КР580ВМ80, блок-схему інтерфейсу, мікросхеми паралельного інтерфейсу КР580ВВ55, двонаправленого шинного формувача КР580ВА86/87, дешифратора К555ИД4, ППЗП КР573РФ5, ОЗП КР537РУЗА, АЦП К1113ПВ1, ЦАП К572ПА1, шинних підсилювачів К589АП16/26, регістрів КР580ИР82/83, структуру інтерфейсу І41.

Робота виконується на лабораторній установці, до складу якої входять:

- програмований логічний контролер КРВМ-2;

- алфавітно-цифровий дісплей;

- термінал діалогового зв’язку ТДЗ;

- пристрій програмування УП-2.

Загальний вигляд лабораторної установки приведено на рис. 6.1, а блок-схему контролера - на рис. 6.2. До складу контролера входить блок мікро-ЕОМ і блок з’єднання з об’єктами, що набрані з ячеєк:

СОМ - сателітної обчислювальної машини на основі мікропроцесора КР580ВМ80А, генератора тактових сигналів КР580ГФ24, шинних формувачів КР580ВА86, мікросхем КР580ВК28, К555ЛИ1 та К555ЛЛ1.                      

ЯП - комірка постійної пам’яті, ємність 16 Кбайт. До складу комірки входять 8 мікросхем КР57РФ5 (ємність кожної –2 Кбайта), два дешифратори К555ИД4 для вибору кристалу та три мікросхеми К555ЛЛ1 (чотири елементи 2АБО). У ячейці ЯП записана програма монітора і спеціальне програмне забезпечення .                                     

ЯОП - комірка оперативної пам’яті. Виконана на 16 мікросхемах КР537РУ3А. Ємність комірки – 8 Кбайт. До складу комірки входять також мікросхеми К155ИД3 (дешифратор-демультиплексор 4 лінії на 16 для перетворення двійково-десятичного коду в десятичний), К155ТЛ1 (два тригери Шмідта) і К555ЛН1 (шість елементів НЕ). Комірки А000 - ВFFF використовуються як оперативна пам’ять користувача.

ЯПІ - комірка послідовного інтерфейсу, виконана на мікросхемі КР580ВВ51. До складу комірки входять мікросхеми КР580ВИ53 (програмований таймер), К589АП16 (шинний формувач), К555ИД4 (дешифратор), К155ЛА3 (4 елементи 2І-НЕ), К155ТЛ1 (2 тригери Шмідта) і К155ЛЛ8 (4 буферних елементи з трьома станами), транзисторі оптопари АОТ11ОБ.

Рис. 6.1 Загальний вигляд лабораторної установки на базі контролера КРВМ-2

Рис. 6.2 Структурна схема контролера КРВМ-2

ЯПВВ - комірка програмованого вводу-виводу. Забезпечує зв’язок з зовнішніми  об’єктами за будь-яким напрямком. До складу комірки входить мікросхема КР580ВВ55, порти якої з’єднані із зовнішніми приладами через шинні підсилювачі К589АП16, 2  шинних формувача  КР580ВА86, мікросхеми К555ИД4  (здвоєний дешифратор 2 входи – 4 виходи), мікросхеми К155ТМ8 (4 D-тригери), К155ЛА3 (4 елементи 2І-НІ).                      

ЯВВ - комірка вводу-виводу паралельного інтерфейсу, реалізована на ВІС КР580ВВ55. До складу комірки входять також мікросхеми К155ИД3, КР580ВА87, К589АП26 та К155ЛА3 .

ЯСР - комірка сегментного регістру. Забезпечує  узгодженість ліній зв’зку об’єднуючої плати, і, за допомогою мікросхеми КР580ИР82, здійснює управління шириною сегментів.                                    

ЯВР - комірка виходу релейна на 4 канали. Виконана на реле РПГ-8 і оптронах  АОТ11ОБ, які використано для гальваничної розв’язки. На передній панелі комірки встановлено 4 світлодіоди для індикації вихідних сигналів.          

ЯЦВ - комірка цифрового вводу на 8 каналів. Розрахована на вхідний струм 10 мА і вхідну напругу 24 В постійного струму. Кожен канал має вузол дискримінації завад, виконаний на мікросхемах К155ЛА3 (4 елемента 2І-НЕ) та К155ИЕ5 (двійковий лічильник). На панелі комірки встановлено 8 світлодіодів для індикації вхідних сигналів.

ЯАВВ - комірка аналогового вводу-виводу, разрахована на 1 вхід і 1 вихід. Виконана на мікросхемах К1113ПВ1 (АЦП) і К572ПА1 (ЦАП).

ЯТ - комірка таймера. До складу комірки входять 2 таймери К580ВИ53.

ЯТР1, ЯС1 - комірки трансформатора 1 та стабілізатора. Використовуються для живлення блоку з’єднання.

ЯТР2, ЯРД і ЯС - комірки трансформатора 2, радіаторів і стабілізатора. Використовуються для живлення блоку мікро-ЕОМ.

В якості імітатора навантаження використовують 16 магнітних пускачів, підключених через крос-панелі до ячеєк виводу релейних ЯВР, які далі підведені до виходів портів А і В (№44 и №45, РУС 47). Блок-контакти пускачів через крос-клеми підведені  до ячеєк ЯЦВ. На панелі імітатора встановлено 24 кнопкових задавача, що дозволяють формувати двійкові вхідні сигнали х124. Сигнали від задавачів надходять до портів вводу №40, 41, 42 ( А, В і С). Схему підключення інших пристроїв лабораторної установки (дісплея, ТДС-1 і УП-2) відображено на рис. 6.2.  

Термінал діалогового зв’язку ТДС-1 існує для вводу програм управління у вигляді булевих рівнянь. На панелі термінала разміщено цифрові і буквені клавіші для вводу рівнянь.

Пристрій програмування УП-2 існує для запису програм до ППЗП. Тип мікросхем, що використовуються для запису - К573РФ2 і К573РФ5.

Дісплей «Електроніка» складається з екрана і пульта оператора. При програмуванні використовуються цифрові клавіші від 0 до 9, клавіші логічного алфавіту, «прогалина», УСТ, ВК.

Підготовка контролера до роботи

  1.  Увімкнути тумблер, який знаходиться зліва, знизу тильної частини дісплея.
  2.  Після надходження звукового сигналу і появи на екрані мигаючого знаку « - » - натиснути на клавішу «УСТ».
  3.  За допомогою клавіш  7 і 8 встановити швидкість прийому і передачі 9600 бод  (якщо на екрані «2400», то шляхом трьохкратного  натискання).
  4.  За допомогою клавіші 4 встановити режим роботи «ЛИН».
  5.  Натиснути клавішу «УСТ». Індикація «установка» пропаде, з’явиться мигаючий знак « - ».
  6.  Увімкнути автомат контролера. Для індикації ввімкнення існує лампа «ФАЗА А».                        
  7.  Натиснути кнопку «ВКЛ». При увімкненні загориться лампа «СЕТЬ». При цьому загораються також світодіоди на комірках стабілізації живлення ЯС і ЯС1, що дозволяє контролювати живлення відповідно напруг +5В, +12В, -5В, +5В, +24В.     
  8.  Натиснути вверх і відпустити тумблер, встановлений на ячейці ЯС. Якщо протягом 2,5с з дісплею ввести символ «прогалина» (довга клавіша), контролер виходить на роботу сумісно з пультом оператора. В протилежному випадку програма контролера буде обслуговувати термінал діалогового зв’язку ТДС. Вихід на дісплей підтверджується індикацією на екрані символів  *SAV*05 та  вмісту регістрів, а на терміналі ТДС – словом «УЧЕБА» на дісплейній лінійці .

Примітки. У лабораторії використовуються також контролери, підготовка до роботи яких виконується шляхом натискання клавіш ДУП, ЛИН, РЕД та СДВ замість дій, описаних у п.п.     2 - 5.

Вивчення і дослідження команд монитору

Команда S (заміна вмісту пам’яті). Синтаксис:

S, адреса, ___ , вміст комірки.

Виконується у послідовності:

- ввести символ S і набрати шістнадцятирічну адресу комірки пам’яті, наприклад,   комірка S, А210; на екрані буде индицироватися номер досліджуваємої комірки пам’яті:

S А000;

- натиснути розділювач; на екрані з’явиться строка з номером і вмістом комірки пам’яті, у нашому випадку  >A000> XX, де через ХХ означений вміст комірки А000.

Для заміни вмісту ХХ на потрібний код, наприклад, на 3Е, необхідно натиснути дві клавіші, у нашому випадку 3 і Е. В результаті виникне модифікація вмісту ХХ на 3Е:

>A000>

XX

3E

Для вводу чергового коду необхідно:

натиснути розділювач; на экрані з’явиться індикація одного, двох чи трьох байтів команди та мнемокод, у нашому випадку МVІ А, ХХ:

>A000>

XX 3E

3E

XX

MVI A, XX

>A001>

XX,

де через ХХ означено другий байт команди MVІ A, у нашому  випадку – вміст комірки А001 до вводу команди MVІ A. Для модифікацій цього вмісту, наприклад, на 53, необхідно натиснути клавіші 5 і 3:

>A000>

XX 3E

3E

XX

MVI A, XX

>A001>

XX 53.

В результі до ячеєк А000 і А001 записуються 2 байти команди MVІ A: перший байт 3Е передписує запис другого – 53 – до акумулятору.

Для вводу наступної команди необхідно натиснути розділювач, набрати дві цифри першого байта, знову натиснути розділювач, ввести цифри другого байту і т. д. Для прикладу запишемо команду OUT 44 (вивід вмісту акумулятора до порту 44, код команди - D3) і команду переходу за адресою A000 - JM A000, код С3. Натиснемо клавіші  ___, D3, ___, 47, ___, C3, ___, 00, A0. Вміст  екрану:    ????

>A000>

XX 3E

3E

XX

MVI A, XX

>A001>

XX 53

>A002>

XX D3

D3

XX

OUT XX

>A003>

XX 44

>A004>

XX C3

C3

JMP  XXXX

>A005>

XX 00

00

>A006>

XX A0

A0

Таким чином, масив введеної програми містить:

- поле адресу комірки ОЗП;

- поле вмісту комірки до модифікаціі;

- поле вмісту комірки після модифікації;

- поле мнемокоду;

- поле операндів (другого та третього байтів).

Перевірити введену програму можна, використовуючи синтаксис: S, початкова адреса , ___ ,  ___ , ...

Після вводу  слідуючої  прогалини на екран буде вивведено вміст комірки:

>A000>

3E

3E

53

MVI A, 53

>A001>

53

>A002>

D3

D3

44

OUT 44

>A003>

44

>A004>

C3

C3

00

A0

JMP  A000

>A005>

00

>A006>

A0

A0

На відміну від  попередньої, дана програма не містить вмісту ячеєк до модифікації, котрий позначався через ХХ.

Для засвоєння процедури вводу програми і читання вмісту екрану рекомендується ввести одно-, двох- і трьохбайтові команди, наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Комірка

Мнемокод

Код операції

Байт  2

Байт 3

Коментарій

A007

LXI H, 2057

21

57

20

Записати до регістрової пари HL число 2057

A00A

MOV A, L

7D

-

-

Переслати вміст регістру до акумулятора

A00D

INR A

3C

-

-

Зменьшити вміст А на 1

A00C

ANI 13

E6

13

-

Виконати

операцію «I» над вмістом акумулятора і байтом 13, результат до А .

A00E

RST 1

Кінець

Для вводу програми необхідно натиснути клавіші: S, A, 0, 0, 7, __, 21, __, 57, __ і т. д. Вивести програму на екран можна за допомогою команди S, набираючи початкову адресу і натискаючи прогалини (S, A, 0, 0, 7, __, __...) :

A007

21

21

57

20

LXI H, 2057

A008

57

A009

20

A00A

7D

7D

MОV A, L

A00B

3C

3C

INR A

A00C

E6

E6

13

ANI 13

A00D

13

A00E

CF

CF

RST 1

Варто звернути увагу, що трьохбайтна команда LXI H займає 3 комірки (А007, А008, А009), двобайтна ANI - 2 (A00C, A00D), інші - по одній. Для перевірки введеної програми є також команда реасемблювання Z. Синтаксис:

Z, початкова адреса, розділювач, кінцева адреса, ВК.

Якщо натиснути клавіші Z, A, 0, 0, 0, __, A, 0, 0, E, BK, то вміст екрану буде наступним:  

Z   A000    A00E

A000

3E

53

MVI A, 53

A002

D3

44

OUT 44

A004

C3

A0

00

JMP    A000

A007

21

57

20

LXI H, 2057

A00A

7D

MOV A, L

A00B

3C

INR A

A00C

E6

13

ANI 13

A00E

RST 1

Кожен рядок виведеного на екран масиву складається з:

- поля адреси команди;

- шіснадцятирічної уяви коду команди та байтів В2, В3;

- поля команди на мові асемблера (або ???, якщо код у пам’яті не має аналогічної команди асемблера);

- поля операнда команди .

Для виконання введеної програми існує команда G.                        

Синтаксис: G, пускова адреса, ВК.

Виконання програми закінчується індикацією вмісту регістрів, лічильника команд і вказівника стеку.

В якості прикладу виконаємо програму виводу байта 53 до порту №44, записану раніше до ячеєк А000 - А006. Для цього натискаємо клавішу G, набираємо початкову адресу програми А000, натискаємо ВК. Переконатися у виводі 53 можна також по индикації світлодіодів ячеєк ЯВР: у першій зліва ячейці (старший байт) будуть світитися перший і третій зверху світодіоди (цифра 5), а у другій зліва (молодший байт) - два верхніх (цифра 3):

 

Тут світлим колом означені світлодіоди , що світяться.

Виконаємо програму, записану до ячеєк А007 - А00Е: G, А, 0, 0, 7, ВК.

Для перевірки виконання знайдемо, чому повинен дорівнювати результат в акумуляторі: за командою MOV A, L вміст регістра L, що дорівнює 57, пересилається до акумулятора. Далі за командою INR вміст акумулятора зменьшується на 1, тобто стає рівним 56, в двійковій системі 01010110.  За командою ANI 13 виконується операція «I» над вмістом акумулятора і байтом 13:

вміст акумулятора в двійковій системі

01010110

байт 13 в двійковій системі

00010011

результат в акумуляторі в двійковій системі

00010010

результат в десятичній системі

12

Перевірити вміст акумулятора можливо за допомогою команди Х, натиснувши клавіші Х і А: індикація на екрані повинна бути - ХА12.

Команда Х використовується для індикації та заміни вмісту інших регістрів B, C, D, E, H, L, а також лічильника команд та вказівника стеку. Синтаксис: X, ідентифікація.

Ідентифікаторами регістрів являються клавіші А, В, С, D, E, H, L, ідентифікаторами лічильника команд та стека - P, S. Заміна вмісту віконується шляхом виводу нового значення. Якщо, наприклад, треба до регістру В записати число 75, то необхідно нажати клавіші Х, В, 7, 5. Вміст екрану: -XBXX- 75, де ХХ- модифікуєме значення, яке при повторному виклику регістра буде дорівнювати 75: ХВ75.

Команда Х використовується також для виводу на екран вмісту всіх регістрів. Для цього після Х необхідно натиснути клавішу ВК: А=ХХ, В=ХХ, С=ХХ, D=XX, E=XX, F=XX, H=XX, L=XX, P=XXXX, S=XXXX.

Виконання програм у покроковому режимі здійснюється командою N: при натисканні клавіші N виконується тільки одна команда з виводом на екран вмісту усіх регістрів. Виходну адресу програми необхідно попередньо занести до лічильника команд Р, використовуючи клавіші Х, Р.

Якщо необхідно вивести на екран частини пам’яті, то треба використовувати команду D. Синтаксис:

D, початкова адреса, кінцева адреса, ВК.

Перевірити команду, при цьому початкова адреса дорівнює А000, а кінцева А08F.

Для переведення шіснадцятирічного коду у двійковий передбачаеться команда Т. Синтаксис:

Т, ХХ, __, де ХХ- число, що переводиться.

Прочитати вміст комірки ЯВВ або ЯПВВ можливо за допомогою команди С >. Синтаксис:

С >, адреса, прогалина. Якщо ВК, то повернення до монітору.

Є і інші команди монітора, які у цій лабораторній роботі не використовуються. Нижче приведено опис деяких з них:

команда М (перемістити вміст пам’яті). Синтаксис:

М, початкова адреса , ___, кінцева адреса, ___, адреса переміщення, ВК;

команда А (переадресація програми). Синтаксис:

A, початкова адреса, ___, кінцева адреса, ___, адреса 1, ___,адреса2, ВК;

команда Е (порівняння двух областей  пам’яті). Синтаксис:

Е, початкова адреса 1, ___, кінцева адреса1, ___, початкова адреса 2, ВК;

команда F (заповнення пам’яті константою). Синтаксис:

F, початкова адреса, ___ ,  кінцева адреса , ___, константа, ВК;

команда J (пошук заданого значення). Синтаксис:                 

J, тип, початкова адреса, ___, кінцева адреса, ___, константа, ВК;

команда О (тестування області оперативної пам’яті). Синтаксис:

О, початкова адреса, ___, кінцева адреса, ВК;

команда К (покрокове виконання програми в автоматичному режимі). Синтаксис:

К;

команда U (перелік контрольної суми). Синтаксис:

U, початкова адреса, ___, кінцева адреса, ВК;

команда V (перевірка  на ‘‘чистоту’’ записуємого кристалу). Синтаксис:

V, початкова адреса, ___, кінцева адреса, ВК;

команда L (читання з ППЗП). Синтаксис:

L, початкова адреса, ___, кінцева адреса, ___, адреса пам’яті, ВК;

команда Р (запис данних до кристалу ППЗП). Синтаксис:

Р, початкова адреса, ___, кінцева адреса, ___, адреса пам’яті, ВК;

команда W (вивод трьох заданих з клавіатури значень в три порти за заданою адресою). Синтаксис:

W>, адреса, прогалина;

А=ХХ, прогалина;

В=ХХ, прогалина;

С=ХХ, прогалина;

Призначення і синтаксис основних команд монітора контролера КРВМ-2 зведено до таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Команда

Cинтаксис

Призначення

S

S, адреса, ___ , байт, ___ , байт...

Заміна вмісту пам’яті

Z        

Z, початкова адреса, кінцева адреса, ВК

Реасемблювання

G                

G, пускова адреса, ВК      

Виконання програми в беззупинному режимі

Х                

Х, ідентифікатор регістра, ВК

Індикація та заміна вмісту регістрів, лічильника і стека

N               

X, P, початкова адреса  програми , N, N, ...

Виконання програми в покроковому режимі

Т               

Т, ХХ, ___

Переклад шіснадцятирічного коду у двійковий

D     

D, початкова адреса, кінцева адреса, ВК

Індикація вмісту пам’яті

2 ПОРЯДОК  ВИКОНАННЯ  РОБОТИ

  1.  Дослідити структуру лабораторної установки на базі контролера КРВМ-2.
  2.  Вивчити пристрій контролера КРВМ-2.
  3.  Ознайомитися з клавіатурою дісплея «Електроніка».
  4.  Вивчити блок-схему контролера.
  5.  Вивчити порядок введення контролера до роботи.
  6.  Вивчити основні команди монітору.
  7.  Ознайомитися з процедурами вводу та виконання команд та простих програм.

3 ВМІСТ ЗВІТУ

  1.  Назва та мета лабораторної роботи.
  2.  Коротка характеристику застосовуємого обладнання.
  3.  Структурна схема контролера (див. рис. 6.2).
  4.  Стислий опис команд монітора.
  5.  Програми: завантаження акумулятора і вивода його вмісту в порти; межрегістрових пересилок; ініціалізація показників, зменьшення і збільшення вмісту регістра; операцій «І», «АБО», вводу до акумулятора стану кнопкових датчиків; запис програм після реасемблірування.
  6.  Довідкові дані мікросхем КР580ВМ80А, КР580ВВ55, КР580ВА86/87, КР580ГФ24, КР580ВК28/38, КР580ИР82/83.

5 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.  Поясніть призначення команд MOV B, A; MVI A; DCR; INX; ANA; ORA; IN;OUT. Використовуючи  таблиці переходу, визначте коди цих команд.  

2. Намалюйте структурну схему МПС на базі мікропроцесора КР580ВМ80.

3. Що являють собою управляюче слово і регістр управляючого слова?

4. З якою метою використовують шинні підсилювачі?

5. Що розуміють під ПЗП, ППЗП, ОЗП?

6. Запишіть команди вводу вмісту датчиків та виводу сигналів на об’єкт управління ?

7. Як організувати цифровий паралельний обмін даними з КРВМ-2?

8. Як організувати цифровий послідовний обмін даними з КРВМ-2?

9. Поясніть принципи побудови комірки ЯАВВ.

10.  Як організувати багатоканальний аналоговий обмін даними з КРВМ-2?

PAGE  50


Мережа живлення

ісплей

Програматор

ТДЗ

кнопкові задавачі

40

42

41

A

C

B

D7  D6  D5 D4  D3  D2  D1  D0

Пускачі

ВКЛ

ВЫКЛ

 А    В   С

Контролер КРВМ-2

До навантаження

Імітатор навантаження


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

3349. Распределения Максвелла и Больцмана. Явления переноса 377.5 KB
  Распределения Максвелла и Больцмана. Явления переноса План лекции: Закон Максвелла о распределении молекул по скоростям. Характерные скорости молекул. Распределение Больцмана. Средняя длина свободного пробега молекул. Явления...
3350. Действие магнитного поля на проводники с током и движущиеся электрические заряды 496 KB
  Действие магнитного поля на проводники с током и движущиеся электрические заряды  Закон Ампера. Взаимодействие параллельных токов. Контур с током в магнитном поле. Работа перемещения проводника с током в магнитном поле. Сила Лоренца...
3351. Методические указания к лабораторным работам по механике 408.5 KB
  В методических указаниях приведены основные теоретические сведения и практические рекомендации по выполнению лабораторных работ по механике. Законы сохранения в механике. Изучение центрального столкновения шаров Цель работы: изучение законов уп...
3352. Исследование электростатического поля 196 KB
  Исследование электростатического поля Изучение электростатического поля; экспериментальное построение эквипотенциальных линий (эквипотенциалей) и линий напряженности; вычисление напряженности поля. Теоретические основы работы Как известно, взаимодей...
3353. Электростатический вольтметр 183.5 KB
  Электростатический вольтметр Цель работы состоит в практическом изучении работы электростатического вольтметра, применении метода измерений разности потенциалов для градуирования электростатического вольтметра. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ РАБОТЫ Взаимодейс...
3354. Определение электроемкости конденсатора и диэлектрической проницаемости диэлектрика 244.5 KB
  Определение электроемкости конденсатора и диэлектрической проницаемости диэлектрика Определение электрической емкости плоского конденсатора с помощью мостовой схемы. Определение относительной диэлектрической проницаемости диэлектрика. Теоретические ...
3355. Определение электродвижущей силы элемента методом компенсации 116.5 KB
  Определение электродвижущей силы элемента методом компенсации Ознакомление с одним из методов измерения электродвижущей силы (ЭДС) источника тока. Теоретические основы работы Компенсационный метод измерения основан на уравнивании измеряемого напряже...
3356. Определение сопротивления, емкости и индуктивности с помощью мостовой схемы 148.5 KB
  Определение сопротивления, емкости и индуктивности с помощью мостовой схемы Знакомство с методами измерения сопротивления резистора, емкости конденсатора и индуктивности катушки, а также приобретение практических навыков обращения с измерительными п...
3357. Изучение процесса заряда и разряда конденсатора 86 KB
  Изучение процесса заряда и разряда конденсатора Изучение процессов заряда и разряда конденсаторов в RC-цепях, ознакомление с работой приборов, используемых в импульсной электронной технике. Теоретические основы работы Рассмотрим схему, представленн...