31293

Розрахунок схем активних фільтрів

Книга

Архивоведение и делопроизводство

Апроксимація характеристик активних фільтрів зводиться до вибору таких коефіцієнтів цих поліномів що забезпечують найкраще в тому чи іншому значенні наближення до бажаних амплітудночастотної АЧХ чи фазочастотної характеристик фільтра.1 де відносна частота; частота зрізу; порядок фільтра. В фільтрі Чебишева апроксимуюча функція вибирається так щоб в смузі пропускання фільтра отримати відхилення його характеристики від ідеальної що не перевищує деякої заданої величини.2 де постійний коефіцієнт що визначає нерівномірність АЧХ...

Украинкский

2013-08-28

778 KB

21 чел.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

Тема:  Розрахунок схем активних фільтрів

Мета заняття: Ознайомитися з принципами побудови схем активних фільтрів, навчитися розраховувати параметри фільтрів нижніх, верхніх частот і смугових фільтрів

1 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Активні фільтри на основі операційних підсилювачів (ОП) знаходять широке застосування у вимірювальній апаратурі. При побудові активних фільтрів можливі два підходи. По-перше, можна використовувати класичну теорію LC- фільтрів, але замість реальних котушок індуктивності застосовувати так називані схемні індуктивності. По-друге, можна відразу проектувати  фільтри без індуктивності. Другий підхід забезпечує одержання більш компактних пристроїв, тому він використовується частіше.

Активні фільтри складаються з ОП, що працюють у лінійному режимі, й пасивних елементів. Передатні функції таких ланцюгів являють собою відношення двох операторних поліномів. Апроксимація характеристик активних фільтрів зводиться до вибору таких коефіцієнтів цих поліномів, що забезпечують найкраще в тому чи іншому значенні наближення до бажаних амплітудно-частотної (АЧХ) чи фазочастотної характеристик фільтра.

Найбільш широко застосовуються наступні типи активних фільтрів, що відрізняються друг від друга підходом до реалізації найкращої апроксимації: фільтри Батерворта, Чебишева, інверсний Чебишева, еліптичний, Беселя.

Ідеальний фільтр нижніх частот (ФНЧ) пропускає з однаковим коефіцієнтом (рівним, наприклад, одиниці) коливання, частота яких лежить у діапазоні від нуля до деякої частоти зрізу с. Поза цим частотним діапазоном ідеальний фільтр має коефіцієнт передачі, який дорівнює нулю. Однак ідеальний фільтр фізично не реалізується.

В фільтрі Батерворта нормована АЧХ має вид

,  (2.1)

де - відносна частота; - частота зрізу; - порядок фільтра.

Всі похідні функції (2.1) за частотою від першої до -ї включно в точці  дорівнюють нулю. Тому фільтр Батерворта називають фільтром з максимально плоскою АЧХ.

В фільтрі Чебишева апроксимуюча функція вибирається так, щоб в смузі пропускання фільтра отримати відхилення його характеристики від ідеальної, що не перевищує деякої заданої величини. За межами смуги пропускання фільтр повинен мати можливо менший коефіцієнт передачі. При таких вихідних умовах найкращою є апроксимація виду

,  (2.2)

де - постійний коефіцієнт, що визначає нерівномірність АЧХ фільтра в смузі пропускання, а - поліном Чебишева першого роду -го порядку.

В смузі пропускання квадрат АЧХ  фільтра Чебишева коливається між рівнями, що дорівнюють 1 і , причому число таких коливань (“хвиль” на графіку АЧХ) тим більше, чим вище порядок фільтра. Оскільки амплітуда всіх цих коливань однакова, то фільтр Чебишева називають також фільтром рівномірних пульсацій.

В інверсному фільтрі Чебишева АЧХ монотонно змінюється в смузі пропускання і пульсує в смузі загородження. Ця АЧХ описується відношенням

.  (2.3)

В смузі загородження такого фільтра квадрат АЧХ  пульсує між значеннями 0 і .

У еліптичного фільтра АЧХ характеризується рівномірними пульсаціями як в смузі пропускання, так і в смузі загородження.

В фільтрі Беселя найкраща апроксимація знаходиться не для амплітудно-частотної, а для фазочастотної характеристики фільтра. Для того, щоб фільтр не спотворював сигналу, спектр якого лежить в смузі пропускання, потрібно, щоб запізнювання вихідного сигналу відносно вхідного було однаковим для всіх гармонік. Оскільки зсув фаз вимірюється в долях періоду гармоніки, що розглядається, то сталість часу запізнювання рівносильна лінійній частотній залежності зсуву фаз вихідного сигналу відносно вхідного сигналу фільтра. Фільтр Беселя забезпечує найкраще приближення реальної фазочастотної характеристики до ідеальної лінійної залежності, що відповідає постійному запізнюванню. Залежність часу запізнювання від частоти для фільтра Беселя має той же характер, що і АЧХ для фільтра Батерворта.

Для фільтрів 4-го порядку найбільшу швидкість спаду АЧХ в перехідній області (між смугами пропускання та загородження) має еліптичний фільтр. Далі йдуть фільтри Чебишева, інверсний Чебишева і Батерворта. Найгіршим за цим показником є фільтр Беселя. Проте при стрибку вхідного сигналу вихідна напруга фільтра Беселя встановлюється найбільш швидко, а у еліптичного фільтра і фільтра Чебишева – найбільш повільно.

Розрахунок і реалізація активних фільтрів

Передатні функції фільтрів можуть бути розкладені на співмножники 2-го та 1-го порядку. У випадку парного  передатні функції так званих поліноміальних фільтрів – Батерворта, Чебишева і Беселя – приймають вид

.  (2.4)

Для неполіноміальних фільтрів, тобто інверсного фільтра Чебишева і еліптичного фільтра, отримаємо

.  (2.5)

Введення до формул (2.4) і (2.5) частоти зрізу  дає можливість оперувати безрозмірними коефіцієнтами , , .

В таблиці 2.1 наведено ці коефіцієнти для деяких фільтрів 2-го, 4-го та 6-го порядків.

Таблиця 2.1

Порядок фільтра

2

4

6

Номер ланки

1

1

2

1

2

3

Фільтр Батерворта

1,4142

1,0000

0,7654

1,0000

1,8478

1,0000

0,5176

1,0000

1,4142

1,0000

1,9319

1,0000

Фільтр Чебишева,

1,4256

1,5162

0,3507

1,0635

0,8467

0,3564

0,1553

1,0230

0,4243

0,5900

0,5769

0,1570

Фільтр Чебишева,

1,0977

1,1025

0,2791

0,9865

0,6737

0,2794

0,1244

0,9907

0,3398

0,5577

0,4641

0,1247

Фільтр Чебишева,

0,8038

0,8231

0,2098

0,9287

0,5064

0,2216

0,0939

0,9660

0,2567

0,5329

0,3506

0,0999

Інверсний фільтр Чебишева,

100,99

1,4141

1,0099

4,7485

0,6892

1,0375

27,676

2,0315

1,2667

2,1487

0,3791

1,0346

4,0094

1,3338

1,3323

29,927

2,5582

1,8705

Еліптичний фільтр, ,

143,63

1,4180

1,5214

3,0091

0,9071

0,4478

14,910

0,2719

1,0614

1,3095

0,7701

0,3176

9,9655

0,3058

0,7965

1,8557

0,0650

1,0142

Еліптичний фільтр, ,

65,875

0,7987

0,8293

2,2207

0,5545

0,2991

10,214

0,1518

0,9548

1,5696

0,4905

0,2315

7,6393

0,1704

0,7759

1,1786

0,0317

0,9905

Фільтр Беселя

3,0000

3,0000

5,7924

9,1401

4,2076

11,488

5,0319

26,514

8,4967

18,801

7,4714

20,853

В таблиці 2.1 прийнято позначення: - рівень мінімумів пульсацій АЧХ в смузі пропускання (рівень максимумів прийнято за 0 дБ); - рівень максимумів пульсацій АЧХ в смузі загородження (між цими максимумами АЧХ спадає до нуля, тобто, в децибелах, до ). Значення –0,5; –1 і –2 дБ відповідають відхиленням від 100%, що приблизно дорівнюють –5,6; –10,9 і 20,6%. Рівень –40 дБ відповідає значенню 1%.

Для відтворення передатних функцій типа (2.4) і (2.5) можна використовувати поєднані послідовно ланки 2-го порядку. Найчастіше для реалізації активних фільтрів використовують ланки, схеми яких наведено на рис. 2.1-2.2.

 а)  б)

Рис. 2.1

Рис. 2.2

Ланку по схемі рис. 2.1, а побудовано на основі неінвертованого підсилювача або, як його ще називають, джерела напруги, що керується напругою (структура Сален-Кі). Для цього кола передатна функція має вид

.  (2.6)

Ланка за схемою рис. 2.1, б називають ланкою з багатопетлевим зворотним зв’язком або структурою Рауха. Для неї

.  (2.7)

Порівнюючи (2.6) та (2.7) з (2.4) та (2.5), видно, що ланки, котрі показано на рис. 2.1, придатні для реалізації лише поліноміальних фільтрів (Батерворта, Чебишева і Беселя). Більш універсальним, хоча і більш складним, є біквадратна ланка, схему якої наведено на рис. 2.2. Для неї можна знайти

;  (2.8)

.  (2.9)

Якщо прийняти , то, у відповідності з (2.8),  можна використовувати як вихідну напругу ланки еліптичного фільтра або інверсного фільтра Чебишева. Якщо ж  і , то, як витікає з (2.9), вихідна напруга  відповідає ланці 2-го порядку фільтрів Батерворта, Чебишева та Беселя. Біквадратна ланка менш чутлива, чим ланки за схемою рис. 2.1, до неточності елементів та простіше в настроюванні.

Передатні функції фільтрів верхніх частот можна отримати, якщо в (2.4) і (2.5) замість  підставити . При цьому для неполіноміальних фільтрів характер передатної функції залишається, змінюються лише її коефіцієнти. Це означає, що неполіноміальні фільтри верхніх частот реалізуються за допомогою точно таких же схем, як і фільтри нижніх частот, але при других опорах та ємностях. Для поліноміальних фільтрів передатні функції для ФНЧ та ФВЧ розрізняються за своїм характером. У всіх випадках коефіцієнти передатних функцій ФВЧ можна розрахувати, походячи з даних, котрі наведено в таблиці 2.1, та заданої частоти зрізу .

Ланки другого порядку, придатні для реалізації поліноміальних фільтрів верхніх частот, легко отримати, походячи з відповідних ланок фільтрів нижніх частот. При цьому в схемі рис. 2.1, а резистори ,  замінюються на конденсатори, а конденсатори ,  - на резистори. В схемі на рис. 2.1, б аналогічно резистори , ,  замінюються конденсаторами, а конденсатори ,  - резисторами.

В схемі рис. 2.2 в якості вихідної напруги ланки поліноміального ФВЧ слід використовувати напругу , при цьому потрібно прийняти  і виконати умову .

Що стосується смуго-пропускних і смуго-загороджуючих фільтрів, то їх можна побудувати, комбінуючи відповідним чином фільтри нижніх та верхніх частот.

2 МЕТОДИКИ  РОЗРАХУНКУ ПАРАМЕТРІВ СХЕМ АКТИВНИХ ФІЛЬТРІВ

1. Розрахунок фільтрів нижніх частот

Задаються значення частоти зрізу фільтра і коефіцієнта підсилення ланки в полосі пропускання А. Розрахунок в усіх випадках починається з вибору ємності . Для того, щоб отримати прийнятні опори резисторів, рекомендується вибирати  приблизно рівною  (мкФ), де - частота зрізу в герцах.

При використанні схеми рис. 2.1, а спочатку визначають ,  і (значення , ,  беруться з таблиці 2.1):

;

;

.

Нарешті, походячи з заданого коефіцієнта підсилення , знаходять опори  і . Якщо , то , . Якщо , то, походячи з рівності опорів для вхідних струмів І- та Н- входів ОП, отримаємо співвідношення

;

.

Для схеми рис. 2.1, б розрахунок також починають з вибору ємності (мкФ), де - частота зрізу, Гц. Далі використовують формули

;

;

;

.

Для біквадратної ланки поліноміального фільтра (рис. 2.2) вихідною є напруга ; при цьому ; , доцільне значення  знаходять так само, як в попередніх випадках, а потім визначають інші елементи:

; ; ; ; ; .

Біквадратну ланку неполіноміальних фільтрів (рис. 2.2, ) розраховують, користуючись співвідношеннями:

; ; ; ;  

; ; .

При цьому доцільне значення ємності  знаходять так само, як і раніше (, де  в мікрофарадах, а- в герцах), а і  вибирають так, щоб зменшити розкид опорів, що можуть бути отримані в ході розрахунків. Для більшості випадків можна приймати  і .

Одною з схемних реалізацій простого фільтра нижніх частот є фільтр з одноконтурним зворотним зв'язком, зображений на рис. 2.3.

Рис. 2.3 Схема фільтра нижніх частот

з одноконтурним зворотним зв'язком

Передатна функція фільтра:

,

де .

Для одержання максимально гладкої характеристики вибирають . Далі, задаючись значенням , розраховують параметри схеми:

покладають , тоді

; ; ; ; ; .

де  - постійна, обирана попередньо для зручності розрахунку. Задавшись  й знаючи , обчислюють , а потім підставляють його в усі розрахункові формули .

На рис. 2.4 наведено АЧХ операційного підсилювача з розімкнутим 1 і замкнутим 2 (ФНЧ) ланцюгами зворотного зв'язку.

  1.  Розрахунок фільтрів верхніх частот

Досить просту схему фільтра високої частоти з одноконтурним зворотним зв'язком зображено на рис. 2.5.

Передатна функція фільтра:

.

Рис. 2.4 АЧХ фільтра нижніх частот

 

Рис. 2.5 Схема фільтра високої частоти

При розрахунку елементів фільтра спочатку покладають , тоді

; ; ; ; ; .

Постійна вибирається так само, як і для схеми ФНЧ.

На рис. 2.6 приведено АЧХ операційного підсилювача з розімкнутим 1 і замкнутим 2 (ФВЧ) ланцюгами зворотного зв'язку.

Рис. 2.6 АЧХ фільтра високої частоти

3. Розрахунок селективних фільтрів

Схему простого селективного (смугового) фільтра з одноконтурним зворотним зв'язком зображено на рис. 2.7.

Рис. 2.7 Схема селективного фільтра

Передатна функція фільтра:

,

де .

При розрахунках вибирають ; .

Далі обчислюють:

; ; ; ; ;

; ; .

Значеннями ,  і  задаються; вибирається так само, як для схем ФНЧ і ФВЧ.

3 ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Розрахувати та вибрати елементи ланок схем активних фільтрів згідно з варіантом:

№ п/п

Тип ланки

Вихідні дані

1

Структура Сален-Кі

Гц

Фільтр Батрерворта

2

Структура Рауха

Гц

Фільтр

Беселя

3

Біквадратна

Гц

Фільтр Чебишева

4

Біквадратна

Гц

Еліптичний фільтр

5

Біквадратна

Гц

Інверсний фільтр Чебишева

2. Провести розрахунки схем простих активних фільтрів згідно з варіантом:

№ п/п

Тип фільтра

Вихідні дані

1

ФНЧ (рис. 2.5)

Гц

2

ФВЧ (рис. 2.6)

Гц

3

СФ (рис. 2.7)

Гц

4 КОНТРОЛЬНІ  ЗАПИТАННЯ

  1.  Яку функцію виконують фільтри в вимірювальних схемах?
  2.  Які фільтри називають активними?
  3.  Яка мета апроксимації характеристик активних фільтрів та як вона здійснюється для відомих типів фільтрів?
  4.  Дайте характеристику відомих типів фільтрів.
  5.  Відобразіть схеми відомих ланок 2-го порядку та дайте їх характеристику.
  6.  Намалюйте схеми фільтрів нижніх, верхніх частот та смугового фільтру і поясніть їх роботу.
  7.  Чим відрізняється схема ФНЧ від ФВЧ?
  8.  Який параметр схеми впливає на величину смуги пропущення селективного фільтра?
  9.  Особливості розрахунку основних типів активних фільтрів.

23


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74582. Геологическая деятельность снега, льда 902.5 KB
  Общий объем льда содержащегося в ледниках оценивается в 30 млн. Для возникновения ледника необходимы низкая среднегодовая температура большое количество осадков выпадающих в виде снега а также наличие пологих склонов и впадин защищенных от солнца и ветра. Это и определяет неравномерность накопления снега и масштабов образования глетчерного льда основная его часть 995 сосредоточена в полярных областях и только 05 связано с высокогорными ледниками. Накапливается он в виде масс значительной мощности составляющих тело ледника.
74583. Выветривание. Физическое выветривание 849.5 KB
  Факторами выветривания являются: Колебание температур суточное сезонное Химические агенты: O2 H2O CO2 Органические кислоты ульминовая гуминовая Жизнедеятельность организмов В зависимости от факторов вызывающих выветривание различают несколько видов...
74584. Геологическая деятельность поверхностных текучих вод 564 KB
  Такова схема выработки продольного профиля равновесия реки при условии однородного состава размываемых его пород. При чередовании мягких и твердых пород в русле реки образуются пороги. Перенос и отложения водотоков Реки переносят обломочный материал различной размерности от крупных валунов до мелких илистых частиц. Влекомые по дну обломки и взвешенные частицы называют твердым стоком реки.
74585. ГЕОЛОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ОЗЕР И БОЛОТ 220.5 KB
  Источниками питания озер служат атмосферные воды поверхностный сток и подземная разгрузка водоносных горизонтов; Основную массу воды в озера поставляют реки. По величине озера сильно различаются площадь крупных озер-морей измеряется сотнями тысяч квадратных километров...
74586. Геологическая деятельность подземных вод 872.5 KB
  Формы существования воды в горных породах Интенсивная деятельность подземных вод определяется прежде всего их огромной массой. Практически в пустотах и трещинах земной коры содержится огромный подземный океан превышающий по массе воды например Атлантический океан. С увеличением количества воды в пустотах породы возникает пленочная вода образующая на поверхности минеральных частиц сплошную пленку из нескольких слоев молекул рис. Движение воды на стенках пустот происходит до тех пор пока толщина пленок не станет равной причем пленочная...
74587. Особенности поражения сильнодействующими ядовитыми веществами с преимущественно цитотоксическим действием 49.5 KB
  Изучить принципы оказания первой медицинской помощи. Тестовые задания по военной токсикологии радиобиологии и медицинской защите Куценко С. Особенности организации первой медицинской помощи и основные принципы лечения. Особенности организации первой медицинской помощи и основные принципы лечения.
74588. Медико-тактическая характеристика очагов поражения ядерным оружием 1.42 MB
  Оно будет возникать как в момент ядерного взрыва так и на следе радиационного облака. Характеристика поражающих факторов ядерного взрыва. Все эти формы проявления энергии получили название поражающих факторов ядерного взрыва. Воздушная ударная волна начинает действовать на объект через несколько секунд после взрыва в зависимости от его удаления от центра эпицентра и длится от долей до нескольких секунд.
74589. Медико- тактическая характеристика очагов поражения при авариях на атомных энергетических установках 70 KB
  Доза внутреннего облучения в таких условиях составит 10 бэр а сумма сочетанного облучения 20 бэр. Следовательно эффективная годовая доза при средней мощности гаммаизлучения равной 5 мР ч составит 10 бэр при средней мощности дозы равной 03 мР ч 05 бэр в год. Допустимая доза облучения для населения за первый год после аварии была установлена в 10 бэр а в последующем 05 бэр в год. При угрозе получения дозы 75 бэр и выше эвакуация организуется немедленно.
74590. Отравляющие и сильнодействующие ядовитые вещества кожно-нарывного действия. Клиника, диагностика и лечение 99 KB
  Клиника поражения и особенности её проявления при различных путях поступления в организм. Эти ОВ являются клеточными органическими ядами вызывают язвенно-некротические поражения тех органов и систем с которыми имеют контакт и кроме того оказывают общерезорбтивное действие на организм. В связи с этим они на большие сроки выводят личный состав из строя затрудняется лечение поражения ими так как отсутствует за исключением унитиола при поражении люизитом антидотная терапия. Местное действие проявляется в развитии воспалительного и...