31331

Робота з базами даних і можливість автоматизації роботи кулінарного сайту

Дипломная

Информатика, кибернетика и программирование

Необхідність вдосконалення методів і прийомів визначення економічної ефективності і розрахунків пояснюється тим, що впровадження обчислювальної техніки - дорогий процес, і тому доцільність витрат на створення і впровадження інформаційної системи повинно бути серйозно обґрунтовано. На створення інформаційної системи потрібні одноразові витрати на її розробку і придбання необхідного комплексу технічних засобів. Економічна ефективність системи визначається з урахуванням одноразових витрат і поточних витрат.

Украинкский

2013-08-28

268.5 KB

3 чел.

ВСТУП

Найважливішу роль в життєдіяльності людини відіграє електроніка та радіофізика , так як боло б важко уявити диття людини без всіляких електроних пристроїв , які полегшуютНаприклад той самий компятер який робить мільйони обчислень за секунду . в основі радіо фізики та електроніки лежить такий розділ як електротехніка .  цей розділ вивчає саме електроні елементи , їх взаємодію між собою схему підключення , розміщення на платі і т д .  Саме розміщення на платі нас і буде цікавити в подальшому дипломному проекті .

Частіше за все перед радіо майстром  виникає  проблема а саме питання «як найкомпактніше розмістити радіоелементи?» , саме цим і займається електротехніка. Цей розділ вивчає саме  будову майбутньої плати  та правильне і компактне розташування радіоелементів на ній.

Отже, є радіоелементи , і схема підключення їх один до одного  але ж ще й треба кудись кріпити ці елементи . Саме для цього і існують печатні плати – на них припаюються необхідні деталі.  Слід розрізняти термин «печатна плата» і «текстоліт». Текстоліт це шматок скловолокна з приклеєним до нього цільним листом міді , а печатна плата це вже оброблений текстоліт, тобто вирізані або витравлені кислотою  доріжки що відображають схему підключення радіоелементів. Отже печатна плата або їх сукупність з елементами управління це і є той чи інший пристрій

поставляти відповідна інформаційна система. Основне завдання інформаційної системи управління полягає у підпорядкуванні всіх внутрішніх процесів головним цілям організації. Для цього необхідно скоординувати процеси, пов’язані з діяльністю організації таким чином, щоб вони максимально забезпечували виконання поставлених задач в єдиному інформаційному полі. Тільки таким чином інформаційна озброєність організації починає безпосередньо впливати на ефективність її діяльності.

В даному дипломному проекті буде розглянута робота з базами даних і можливість автоматизації роботи кулінарного сайту.


1
АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

Як було сказано вище  є багато пристроїв але мало хто знає як вони функціонують

З появою перших радіоелементів  з’являється і такий предмет як схемотехніка .  Цей предмет вивчає основні принципи побудови і розташування радіоелементів на печатній платі , саме процеси й технології виготовлення печатних плат з текстоліту чи гетинаксу , складові радіоелементів і принцип їх роботи з точки зору фізики та електротехніки  тощо. Отже, є радіоелементи , і схема підключення їх один до одного  але ж ще й треба кудись кріпити ці елементи . Саме для цього і існують печатні плати – на них припаюються необхідні деталі.  Слід розрізняти термин «печатна плата» і «текстоліт». Текстоліт це шматок скловолокна з приклеєним до нього цільним листом міді , а печатна плата це вже оброблений текстоліт, тобто вирізані або витравлені кислотою  доріжки що відображають схему підключення радіоелементів. Отже печатна плата або їх сукупність з елементами управління це і є той чи інший пристрій.

Процес створення печатних плат з часом автоматизувався , тобто вже не  майстер , працюючи з кислотою тим самим завдаючи шкоду своєму здоров’ю , а оператор  завдаючи деякому роботу команду на вирізання або витравлювання доріжок на текстоліті .

Ціллю створення подібного візуального конструктора печатних  плат є  приклад автоматизування процесу створення печатних плат , також придбання  деякого досвіду в роботі з подібною категорією програм .

В даному проекті буде створено простий приклад програми візуального конструктора печатних плат .

2 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

Програма «конструктор печатних плат»  повинна виконувати якісь базові задачі , саме такими визначаю :

-- візуальна розробка печатних плат

-- збереження та завантаження збережених проектів

-- повинна містити деякі функції редагування

Всі ці задачі в купі  створюють найпростіший який є редактор печатних плат.


Аналіз завдання

Під візуальною розробкою печатної плати розуміється  що  створення ескізу буде проводитись на екрані комп’ютера  , тобто натиснувши кнопку миші і провівши у потрібну сторону  отримуємо лінію.

Лінія має такі характеристики:

  •  колір
  •  товщина

кожна лінія прив’язана до перетину координатної сітки для полегшення малювання печатниї плати.

Окрім «доріжок» на печатній платі ще є деякі позначення місць для встановлення радіоелементів. Тобто це є найпростіші геометричні фігури а саме: коло , чотирикутник(квадрат та прямокутник)  чотирикутник зі округленими кутами.  Ці фігури теж мають такі характеристики як товщина та колір і також вказуються користувачем або оператором.

Збереження та завантаження також є не мало важливими функціями програми .

Збереження малюнку відбувається за допомогою компонента savedialog . рисунок зберігається на жорсткому диску комп’ютера та має формат  BMP.  

Функції редагування  тут реалізовані найпростіші які є , це зміна розміру сітки і  зміна кольору лінії або фігури .


3 МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ

4 ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СЕРЕДОВИЩА РОЗРОБКИ

Система програмування Delphi версії 7 фірми Enterprise (Borland) надає найбільш широкі можливості для програмування додатків ОС Windows.

Delphi - це продукт Borland International для швидкого створення додатків. Процес створення інтерфейсу майбутньої програми нагадує забаву з ігровим комп'ютерним конструктором. Тому RAD-середовища ще називають візуальними середовищами розробки: якими ми бачимо робітники і діалогові вікна програми при проектуванні, такими вони і будуть, коли програма запрацює.

Високопродуктивний інструмент візуального побудови додатків включає в себе справжній компілятор коду і надає засоби візуального програмування, кілька схожі на ті, що можна виявити в Microsoft Visual Basic (вона не є RAD-системою) або в інших інструментах візуального проектування. В основі Delphi лежить мову Object Pascal, який є розширенням об'єктно-орієнтованої мови Pascal. В Delphi також входять локальний SQL-сервер, генератори звітів, бібліотеки візуальних компонентів, та інше, необхідне для того, щоб відчувати себе абсолютно впевненим при професійної розробці інформаційних систем або просто програм для Windows-середовища.

Перш за все Delphi призначений для професійних розробників, бажаючих дуже швидко розробляти додатки в архітектурі клієнт-сервер. Delphi виробляє невеликі за розмірами високоефективні виконавчі модулі (. Exe і. Dll), тому в Delphi повинні бути, перш за все, зацікавлені ті, хто розробляє продукти на продаж. З іншого боку невеликі за розмірами і швидко виконувані модулі означають, що вимоги до клієнтських робочих місць істотно знижуються - це має важливе значення і для кінцевих користувачів.

Переваги Delphi в порівнянні з аналогічними програмними продуктами.

      - Швидкість розробки програми (RAD);

      - Висока продуктивність розробленого додатка;

      - Низькі вимоги розробленого додатка до ресурсів комп'ютера;

      - Наращиваемость за рахунок вбудовування нових компонентів та інструментів в середу Delphi;

      - Можливість розробки нових компонентів та інструментів власними засобами Delphi (існуючі компоненти й інструменти доступні у вихідних кодах);

      - Вдала опрацювання ієрархії об'єктів.

Система програмування Delphi розрахована на програмування різних додатків і надає велику кількість компонентів для цього. До того ж роботодавців цікавить, перш за все, швидкість і якість створення програм, а ці характеристики може забезпечити тільки середу візуального проектування, здатна взяти на себе значні обсяги рутинної роботи з підготовки додатків, а також погодити діяльність групи постановників, кодувальників, тестерів і технічних письменників . Можливості Delphi повністю відповідають подібним вимогам і підходять для створення систем будь-якої складності.

Основним конкурентом Borland Delphi 7 є її рідний брат - RAD-середу Borland C + + Builder, технологія роботи з якої повністю збігається з технологією, прийнятою в Delphi 7. Тільки в Delphi програмний код пишеться на мові програмування Паскаль, точніше на його об'єктно-орієнтованої версії ObjectPascal, а не на мові C + +.

Для того щоб обгрунтувати, чому наш вибір зупинився на Borland Delphi 7, досить просто перерахувати деякі недоліки мови С + + в порівнянні з ObjectPascal:

1. Треба робити багато ініціалізації (реєструвати клас вікна, організовувати цикл обробки повідомлень, створювати віконну функцію, піктограму та інше ...) і частково бути системним програмістом. На Delphi-же системне програмування вже вбудовано та ініціалізація працює за замовчуванням, тому програміст головний упор робить на своїх алгоритмах, а не на організації допоміжних робіт.

2. Значно більша, порівняно з Object Pascal, складність мови, навіть, незважаючи на компактність коду, виникають складності в його сприйнятті.

3. Одна особливість, на мій погляд, мови С + + дуже псує цю мову - він чутливий до регістру символів, тобто змінна A і змінна a - це різні змінні.

4. В Delphi класи (об'єкти) можуть розташовуватися тільки в динамічної пам'яті, а в C + + в будь пам'яті (статична, стек, динамічна). Це додає безпеки програмування в Delphi.

Також існує середу програмування Lazarus, відносно молода, зовні схожа на Delphi. Даний продукт - IDE для компілятора FreePascal Compiler. Розповсюджується безкоштовно по GNU General Public License (або просто GPL), але Lazarus ще не є середовищем програмування професійного рівня, для нього розроблено мало компонентів, при стандартних настройках. Також розміри розробляються теж залишають бажати кращого. У першу чергу це пов'язано з особливістю компілятора FreePascal, який не дружить з динамічними бібліотеками. А тому повинен включати в себе всі використовувані пакети. Теж саме стосується і власне середовища розробки, яку ви повинні перезібрати кожен раз при додаванні нового пакета.

Компіляція проекту в IDE Lazarus, як і у всіх середовищах розробки підрозділяється на два етапи: компіляція та складання. Хоча вони і реалізовані у вигляді виклику компілятора FreePascal окремим процесом, і ми не можемо порядково (як в Delphi) спостерігати за компіляцією проекту.

Однак, можна сказати, що незабаром у Delphi з'явиться гідний конкурент зі світу OpenSource, робота над яким йде на всіх парах. І, судячи по функціональності першої версії, реліз цього проекту зможе задовольнити допитливі розуми навіть найдосвідченіших програмістів.

5.2  Використані технічні та програмні засоби

Програмний продукт розроблявся на комп’ютері з наступними характеристиками:

  •  процесор –Intel® Pentium® D CPU 3.40 Ghz;
  •  оперативна пам’ять – 2560Mb (DDR2);
  •  об’єм пам’яті відеоадаптера – 1024 Мб (GeForce EN9600GT);
  •  вінчестер – Samsung 80Gb;
  •  СD-RW – Sony CD-RW CRX220E1;
  •  Floppy-дисковод – Samsung 3,5;
  •  принтер – Canon IP1200;
  •  сканер – BenQ SZW 3300;
  •  монітор – Samsung 740N;
  •  операційна  система Windows XP SP2;
  •  пакет MS Office XP;
  •  пакет Denwer;
  •  Opera 10.01.


6 ЕКОНОМІЧНИЙ РАЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ПРОЕКТУ

6.1 Загальні положення економічної ефективності

Необхідність вдосконалення методів і прийомів визначення економічної ефективності і розрахунків пояснюється тим, що впровадження обчислювальної техніки - дорогий процес, і тому доцільність витрат на створення і впровадження інформаційної системи повинно бути серйозно обґрунтовано. На створення інформаційної системи потрібні одноразові витрати на її розробку і придбання необхідного комплексу технічних засобів. Економічна ефективність системи визначається з урахуванням одноразових витрат і поточних витрат.

Для розрахунку економічної ефективності складається план аналітичної роботи, визначаючий цілі аналізу, перелік питань, що підлягають вивченню, підбір даних, використовуваних при аналізі, перевірку якості зібраних матеріалів, зіставність планових і звітних показників. При розрахунку економічної ефективності інформаційної системи зроблено порівняння показників, визначено вплив окремих чинників обліку на показники, проведена оцінка роботи і розкриття резервів, що розглядається в подальших підрозділах.

6.2 Основні показники економічної ефективності програми

Економічна ефективність витрат на створення інформаційної системи визначається відношенням економії, одержаної в результаті її функціонування, до капітальних витрат на розробку і упровадження системи. Економічний ефект від упровадження ІС в Інтернеті виявляється в двох основних сферах: сфери заробітку в Інтернеті за рахунок реклами, що викладена на сайті та у сфері управління сайтом за рахунок підвищення продуктивності праці управлінського персоналу, скорочення чисельності управлінського персоналу, підвищення якості управління і ухвалення рішень, достовірності і повноти інформації. Економія від упровадження і експлуатації будь-якої інформаційної системи складається з економії, одержуваної як у сфері заробітку в Інтернеті, так і у сфері управління. Це витікає з того, що основна роль системи полягає у тому, що вона покликана замінити управляючі функції людини (економія у сфері управління) з метою підвищення, кількості відвідувань сайту (економія у сфері заробітку в Інтернеті) .

До основних показників, що визначають ефективність упровадження системи відносяться:

ЕГ - річна економія, одержана в результаті упровадження системи;

К - капітальні витрати на розробку, упровадження, придбання необхідних технічних засобів;

С - річна собівартість системи;

Е - річний економічний ефект;

ЕР - розрахунковий коефіцієнт ефективності;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності;

Т - термін окупності.

6.3 Розрахунок витрат на створення і експлуатацію програми на підприємстві

Витрати на створення системи можна розділити на поточні і капітальні. До поточних витрат відносяться витрати, вироблювані протягом року в результаті експлуатації системи. До капітальних витрат - засоби у формі капітальних вкладень на створення і функціонування системи.

  1.  Розрахунок капітальних витрат

Капітальні витрати К складаються з витрат на розробку програмних засобів ЗР, витрат на придбання необхідних технічних засобів ЗТ і визначаються по формулі:

                                                       (6.1)

Трудомісткість розробки програм найсильніше залежить від витрат праці на безпосередню розробку програм ЗР, які включають зарплату програміста, кількість розробників і час на розробку програми. Витрати ЗР розраховуються по формулі:

,                                            (6.2)

де     tp- час, що витрачається на розробку;

         Cз- розмір заробітної платні програміста;

         n - кількість розробників;

         Hз- нарахування на зарплату (26-70%).

Для розробки програмних засобів ІС необхідно орієнтовно 6 місяців. Середня заробітна платня програміста складає 4000 грн. Для вирішення задачі необхідно 1 розробник. Підставляючи дані у формулу (6.2) одержимо:

До необхідних технічних засобів слід віднести витрати на придбання наступних апаратних засобів: комп'ютер вартістю 3000 гривень і принтер вартістю 500 гривень. Отже, сумарні витрати:

Підставивши отримані значення в (6.1) розрахуємо капітальні витрати:

6.3.2. Розрахунок витрат на експлуатацію

Поточні витрати на експлуатацію системи  ЗЕП складаються з витрат на електроенергію ЗЕЛ, експлуатаційних витрат на витратні матеріали ЗЕ і витрат на заробітну платню обслуговуючого персоналу ЗЗП .

Для того, щоб визначити витрати на електроенергію необхідно визначити яку кількість ПК буде підключено до джерела живлення, які периферійні пристрої, яку потужність споживають ті і інші споживачі, яку кількість часу буде підключений ПК і принтер до джерел електроживлення і т.д.

Вартість витрат на електроенергію ЗЕЛ  на рік розраховується по формулі:

,                                             (6.3)

де     Р - споживана потужність;

       Тном  - час роботи ПК в рік;

       Скч- вартість 1 кВт/год.

Середня споживана потужність ПК складає 200 Вт/год. Час роботи ПК складає 8 годин в день. Вважаємо, що в році 265 робочих  дні. Вартість споживаної електроенергії - 0,44 грн. за 1 кВт/год. Розрахуємо річні витрати на електроенергію:

Разом з використовуванням ПК необхідно використовувати місцеве освітлення, витрати на яке також потрібно враховувати при розрахунку. Річні витрати на місцеве освітлення розраховуються аналогічно і складають :

Сумарні витрати на споживання електроенергії за рік складають:

Для визначення експлуатаційних витрат на витратні матеріали  Зе необхідно визначити, яку кількість витратних матеріалів використовуватиметься в процесі життєдіяльності програмних засобів .

Результатом рішення задачі буде отримання вихідних документів, для друку яких досить використовування струменевого принтера. Вартість заправлення картриджа такого принтера складає 12 грн., а періодичність заміни картриджа при інтенсивному друці 5 разів на місяць. Також для друку протягом місяця необхідно приблизно 2 пачки паперу, вартістю 35 грн.

Виходячи з цих даних можна зробити розрахунок використовування витратних

матеріалів в рік:

,                                                  (6.4)

де    Цм- ціна витратних матеріалів;

       Км- кількість використовуваних матеріалів в місяць.

Розрахуємо експлуатаційні витрати на витратні матеріали:

Розрахунок річного фонду заробітної платні обслуговуючого персоналу виконується по формулі:

,                                                           (6.5)

де   Зт  - розмір заробітної платні працівника;

      n - кількість працівників.

Зарплата одного працівника складає 4000 грн. в місяць. Для роботи з інформаційною системою досить 3 користувача. Підставивши дані у формулу (6.5) розрахуємо річний фонд заробітної платні працівників:

Визначимо сумарні поточні витрати на експлуатацію системи:

6.3.3 Річна собівартість

Річна собівартість проекту складається з поточних витрат на експлуатацію системи і капітальних вкладень з урахуванням нормативного коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень Ен. Значення коефіцієнта  Ен=0,15.

Для того, щоб визначити річну собівартість проекту розробки інформаційної системи кулінарного сайту, підставимо розраховані вище капітальні витрати і сумарні експлуатаційні витрати:

                                                    (6.6)

Підставляючи у формулу (6.6) розраховані вище капітальні і поточні витрати, розрахуємо річну собівартість системи:

6.4 Розрахунок економічної ефективності

Основним показником визначаючим економічну доцільність витрат на створення системи, є річний економічний ефект.

Економічний ефект від упровадження інформаційної системи кулінарного сайту можна виразити доходом, підвищенням продуктивності праці, скороченням чисельності персоналу, енергоспоживання і іншими економічними показниками.

Вибір найадекватніших економічних і функціональних критеріїв для узагальнення опису ефективності створення і використовування підсистеми залежить від їх призначення, області застосування і інших чинників.

Річну економію, одержану в результаті упровадження системи,  ЭГ найпростіше і узагальнено можна описати сумарним доходом від використовування пропонованої системи. Цей прибуток можна представити як різницю витрат між існуючою технологією рішення задачі і пропонованим варіантом її рішення з урахуванням витрат, що знижують граничний дохід:

,                                                      (6.7)

де    ЗО - витрати по існуючому варіанту;

      С - витрати по пропонованому варіанту.

Для розрахунку витрат по існуючому варіанту враховується загальний об'єм робіт в рік при експлуатації інформаційної системи і вартість виконаних робіт (заробітна платня на одну людину). Розрахуємо витрати на заробітну платню одного робітника З раб:

Для роботи з існуючою інформаційною системою достатньо 2 користувача. Розрахуємо річні витрати по існуючому варіанту:

Підставляючи дані у формулу (6.7) можна розрахувати річну економію:

Узагальнюючим показником розрахунку економічної ефективності витрат на створення інформаційної системи є розрахунковий коефіцієнт ефективності витрат ЕР, який визначається по формулі:

                                                                (6.8)

Підставивши у формулу (6.8) розраховані вище показники, визначимо значення коефіцієнта ефективності витрат:

Ефективність системи визначається рівнем коефіцієнта ефективності витрат, якщо одержаний коефіцієнт буде менше нормативного, то упровадження системи не виправдовує необхідних витрат, тобто система нерентабельна .

Якщо розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на створення системи більше нормативного, то пропоновану систему можна вважати ефективною.

Іншим показником, що визначає економічну ефективність розробленої системи, є термін окупності капітальних витрат Т - показник, що характеризує період часу, протягом якого загальні витрати відшкодовуються за рахунок економії поточних витрат і додаткового прибутку від реалізації продукції. Його величина є зворотній розрахунковому коефіцієнту ефективності:

                                                           (6.9)

Підставивши відповідні значення маємо:

Річний економічний ефект пропонованої інформаційної системи кулінарного сайту розраховується по методиці визначення економічної ефективності використовування в народному господарстві нової техніки і винаходів. У розрахунку використовується єдиний нормативний коефіцієнт капітальних вкладень рівний 0,15. Розрахунок річного економічного ефекту від упровадження пропонованої системи виробляється по формулі:

                                                      (6.10)

6.5 Висновки по ефективності інформаційної системи

Розрахунковим шляхом встановлено, що коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на створення системи складає 0,16 при терміні окупності капітальних витрат, рівному 6,4 років. Отже, пропоновану систему можна вважати ефективною.

7 ОХОРОНА ПРАЦІ

Широке промислове та побутове використання ПК актуалізувало питання охорони праці їхніх користувачів. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є "Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин". Дотримання вимог цих правил може значно знизити наслідки несприятливої дії на працівників шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують роботу з відео дисплейними матеріалами, зокрема можливість зорових, нервово-емоційних переживань, серцево-судинних захворювань. Виходячи з цього, роботодавець повинен забезпечити гігієнічні й ергономічні вимоги щодо організації робочих приміщень для експлуатації ВДТ, робочого середовища, робочих місць з ВДТ, режиму праці і відпочинку при роботі з ВДТ тощо.

Основні вимоги до виробничого приміщення до експлуатації ВДТ:

  •  воно не може бути розміщених у підвалах та цокольних поверхах;
  •  площа на одне робоче місце в такому приміщенні повинна становити  не менше 6,0м2, а об’єм не менше 20,0м3;
  •  воно повинне мати природне та штучне освітлення;
  •  в ньому мають бути шафи для зберігання документів магнітних дисків, полиці, стелажі, з урахуванням вимог до площі приміщення;
  •  щоденно проводити вологе прибирання;
  •  поруч з приміщенням для роботи з ВДТ мають бути обладнання: побутова кімната для  відпочинку під час роботи; кімната психологічного розвантаження.

Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації в зоні найкращого бачення площина екрана монітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому повинна бути передбачена можливість переміщення монітора навколо вертикальної осі в межах ±30° (справа наліво) та нахилу вперед до 85° і назад до 105° з фіксацією в цьому положенні. Клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100 .300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу повинен бути в межах від 5 до 15°, зап'ястя на долонях рук повинні розташовуватись горизонтально до площини столу.

Принтер повинен бути розміщений у зручному для користувача положенні, так, що максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача.

Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з врахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК та ін.) і документів, а також враховувати характер роботи, що виконується.

Рис 7.1 Конструкція робочого стола

Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ. Під час роботи з ВДТ для збереження здоров'я працівників, запобігання профзахворюванням і підтримки працездатності встановлюються внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку.

Тривалість регламентованих перерв під час роботи з ЕОМ за 8-годинної денної робочої зміни залежно від характеру праці: 15 хвилин через кожну годину роботи - для розробників програм зі застосуванням ЕОМ; 15 хвилин через кожні дві години - операторів із застосуванням ЕОМ; 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ для операторів комп'ютерного набору.

Ігнорування санітарних правил і норм роботи з ВДТ може викликати у осіб, які з ними професійно працюють, загальну втому, зорову втому, болі та відчуття піску в очах, відчуття засміченості та свербіння очей, болі в хребті, закам'янілість та оніміння м'язів шиї та плечового поясу, пошкодження дисків хребта, порушення постави, судоми м'язів ніг, синдром RSI хронічний розтяг зв'язок, синдром тунелю Карпаля, головні болі, поганий сон, депресивні стани тощо.

Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць під час роботи з ВДТ:

  •  освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об’єктом розрізнення – найменшим розміром об’єкта, що озглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об’єкта і фону.
  •  необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;
  •  на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;
  •  в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення;
  •  величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;
  •  слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Гігієнічні норми до організації і обладнання робочих місць з ВДТ. При розташуванні елементів робочого місця користувача ВДТ слід враховувати:

  •  робочу позу користувача;
  •  простір для розміщення користувача;
  •  можливість огляду елементів робочого місця;
  •  можливість введення захистів;
  •  розміщення документації і матеріалів, які використовуються користувачем.

Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ВДТ слід так розташувати відносно вікон, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

7.1 Державна політика в галузі охорони праці

Державна політика в галузі охорони праці  визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

 Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

  •  пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних умов праці;
  •  підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
  •  комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;
  •  соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
  •  встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.;
  •  адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану;
  •  використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
  •  інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
  •  забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому т державному рівнях;
  •  використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору.


7.2  Права працівників на охорону праці під час роботи

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва. Стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовують працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилась виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації  за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої Працівниками особи з питань охорони праці(якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася) експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умови колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку. Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства. На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

7.3 Права працівників під час укладання трудового договору

Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам охорони праці.

Під час укладання договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих факторів. Які ще не усунуто. Можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівників на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.


8 ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ КОРИСТУВАЧА

  1.  Інструкція по роботі з інформаційною системою

8.3 Рекомендовані технічні засоби

Для використання сайту  достатньо мати комп’ютер з наступною конфігурацією:

  •  процесор – Celeron, Pentium з частотою  133МГц і більше;
  •  обсяг вільної зовнішньої пам'яті - не менш 10 Мбайтів;
  •  оперативна пам’ять – 32Мб і більше;
  •  пам’ять відеоадаптера – 4Мб  і більше;
  •  операційна  система – ОС Windows 98, Me, 2000,XP та інші;
  •  монітор – будь-яка модель з довжиною діагоналі 15 дюймів і більше;
  •  з’єднання з Інтернетом - 128 Кб і більше .


ВИСНОВОК

При роботі над дипломним проектом було спроектовано та розроблено ІС «Рецепты для домохозяек». ІС призначена для застосування у мережі Інтернет.

Розроблена ІС дозволяє зберігати та обробляти всі подані дані. Система містить велику різновидність кулінарних страв, та має можливості:

  •  зберігати дані про рецепти багатьох видів страв;
  •  обробляти інформацію;
  •  видавати інформацію після запиту користувача;
  •  має форум для спілкування користувачів.

Розробляючи даний дипломний проект було поглиблено знання у теорії розробки баз даних, створення ER-діаграм. Розібрано нормальні форми баз даних та відпрацьовано процес проведення нормалізації ER-діаграми. Була розроблена стійка база даних. У ній можна легко змінювати фізичну модель даних, доповнюючи чи корегуючи її залежно від власних побажань, при цьому не боячись повністю зруйнувати базу даних.

Також було розроблено форум, щоб користувачі сайту мали можливість спілкуватися, обговорювати рецепти , значні події у житті та інше.

При роботі над проектом було оновлено навички роботи з PHP, HTML, JavaScript та застосовано мову MYSQL.


ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Аносова М.М., Кучер А.С., Лифанова Р.Ф.. «Организация производства на п.о.п.» - Питер, 2004
  2.  Атре Ш. Структурный подход к организации баз данных. - М.: Финансы и статистика, 1983. - 320 с.
  3.  Баранов В. «Повар». Учебное пособие. - Питер, 2001
  4.  Когаловский М.Р. Перспективные технологии информационных систем. — М.: ДМК Пресс; Компания АйТи, 2003. — 288 с. 
  5.  Озкарахан Э. Машины баз данных и управление базами данных. - М.: Мир, 1989.
  6.  Хаббард Д. Автоматизированное проектирование баз данных. - М.: Мир, 1984. - 294 с.
  7.  Цаленко М.Ш. Моделирование семантики в базах данных. - М.: Наука, 1988.


ДОДАТОК А

Екранні  форми
ДОДАТОК Б

unit Unit1;

interface

uses

 Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

 Dialogs, Menus, ComCtrls, ExtCtrls, StdCtrls, ExtDlgs;

type

 TForm1 = class(TForm)

   MainMenu1: TMainMenu;

   N1: TMenuItem;

   N2: TMenuItem;

   N4: TMenuItem;

   N15: TMenuItem;

   N16: TMenuItem;

   N18: TMenuItem;

   N19: TMenuItem;

   N20: TMenuItem;

   N21: TMenuItem;

   Coloir: TColorDialog;

   N5: TMenuItem;

   N6: TMenuItem;

   N7: TMenuItem;

   N8: TMenuItem;

   N17: TMenuItem;

   N23: TMenuItem;

   PrintPlate: TImage;

   Panel1: TPanel;

   Label3: TLabel;

   Panel2: TPanel;

   Label1: TLabel;

   UpDown1: TUpDown;

   Pane555: TPanel;

   Label2: TLabel;

   Panel3: TPanel;

   GridH: TEdit;

   GridW: TEdit;

   repaint: TButton;

   Button1: TButton;

   StatusBar1: TStatusBar;

   ButSave: TButton;

   SavePictureDialog1: TSavePictureDialog;

   OpenPictureDialog1: TOpenPictureDialog;

   ButLoad: TButton;

   procedure FormMouseDown(Sender: TObject; Button: TMouseButton;

     Shift: TShiftState; X, Y: Integer);

   procedure FormMouseMove(Sender: TObject; Shift: TShiftState; X,

     Y: Integer);

   procedure N18Click(Sender: TObject);

   procedure N19Click(Sender: TObject);

   procedure N20Click(Sender: TObject);

   procedure N21Click(Sender: TObject);

   procedure N9Click(Sender: TObject);

   procedure N10Click(Sender: TObject);

   procedure N11Click(Sender: TObject);

   procedure N12Click(Sender: TObject);

   procedure N13Click(Sender: TObject);

   procedure N14Click(Sender: TObject);

   procedure N16Click(Sender: TObject);

   procedure UpDown1Click(Sender: TObject; Button: TUDBtnType);

   procedure N7Click(Sender: TObject);

   procedure N8Click(Sender: TObject);

   procedure N17Click(Sender: TObject);

   procedure N23Click(Sender: TObject);

   procedure N4Click(Sender: TObject);

   procedure PrintPlateClick(Sender: TObject);

   procedure GridHChange(Sender: TObject);

   procedure GridWChange(Sender: TObject);

   procedure repaintClick(Sender: TObject);

   procedure FormCreate(Sender: TObject);

   procedure Panel3Click(Sender: TObject);

   procedure Button1Click(Sender: TObject);

   procedure ButSaveClick(Sender: TObject);

   procedure ButLoadClick(Sender: TObject);

   

 private

   { Private declarations }

 public

 gw,gh:Integer;  // Krsna

 Xg,Yg:Integer;  // Krsna

   { Public declarations }

 end;

var

 Form1: TForm1;

 x0,y0,x1,y1:integer;

implementation

{$R *.dfm}

procedure TForm1.FormMouseDown(Sender: TObject; Button: TMouseButton;

 Shift: TShiftState; X, Y: Integer);

begin

Xg:=  round( X / gw)*gw;

Yg:=  round( Y / gh)*gh;

x0:=Xg;  x1:=Xg;        // Krsna

y0:=Yg;  y1:=Yg;        // Krsna

if ssCtrl in shift then exit;

PrintPlate.canvas.MoveTo(Xg,Yg);

end;

procedure TForm1.FormMouseMove(Sender: TObject; Shift: TShiftState; X,

 Y: Integer);

 const n=200;

 var i:integer;

begin

StatusBar1.Panels[0].Text:= 'Pos '+IntToStr(X)+' : ' +IntToStr(Y);

if ssCtrl in shift then exit; // держи Контрол шоб создавать линию между точками на большом расстоянии

Xg:=  round( X / gw)*gw;

Yg:=  round( Y / gh)*gh;

PrintPlate.canvas.Pen.Color:=Coloir.Color;

if ssleft in shift then begin

case  form1.Tag of

0:PrintPlate.canvas.LineTo(Xg,Yg); //карандаш

1:begin

 PrintPlate.canvas.Pen.Color:=form1.Color;  PrintPlate.canvas.Rectangle(x0,y0,x1,y1);

 PrintPlate.canvas.Pen.Color:=Coloir.Color;  PrintPlate.canvas.Rectangle(x0,y0,Xg,Yg);     //прямоугольник

 x1:=Xg;

 y1:=Yg;

 end;

2:begin

PrintPlate.canvas.Pen.Color:=form1.Color;  PrintPlate.canvas.RoundRect(x0,y0,x1,y1,50,50);

PrintPlate.canvas.Pen.Color:=Coloir.Color;

PrintPlate.canvas.RoundRect(x0,y0,Xg,Yg,50,50);

x1:=Xg;

y1:=Yg;

//прямоугольник со скругленными концами

end;

3:begin

 randomize;

 begin

 for i:=0 to n do

 PrintPlate.canvas.Pen.Color:=rgb(random(256),random(256),random(256));

 PrintPlate.canvas.LineTo(random(form1.ClientWidth),random(form1.ClientHeight));

 //произвольные линии

 end;

 end;

end;

end;

end;

procedure TForm1.N18Click(Sender: TObject);

begin

PrintPlate.Canvas.Pen.Width:=1;

panel1.Caption:='1';

end;

procedure TForm1.N19Click(Sender: TObject);

begin

PrintPlate.Canvas.Pen.Width:=2;

panel1.Caption:='2';

end;

procedure TForm1.N20Click(Sender: TObject);

begin

PrintPlate.Canvas.Pen.Width:=3;

panel1.Caption:='3';

end;

procedure TForm1.N21Click(Sender: TObject);

begin

PrintPlate.Canvas.Pen.Width:=5;

panel1.Caption:='5';

end;

procedure TForm1.N9Click(Sender: TObject);

begin

PrintPlate.Canvas.Pen.Color:=clWhite;

panel3.Color:=clWhite

end;

procedure TForm1.N10Click(Sender: TObject);

begin

PrintPlate.Canvas.Pen.Color:=clBlack;

panel3.Color:=clBlack;

end;

procedure TForm1.N11Click(Sender: TObject);

begin

PrintPlate.Canvas.Pen.Color:=clYellow;

panel3.Color:=clYellow;

end;

procedure TForm1.N12Click(Sender: TObject);

begin

PrintPlate.Canvas.Pen.Color:=clBlue;

panel3.Color:=clBlue

end;

procedure TForm1.N13Click(Sender: TObject);

begin

PrintPlate.Canvas.Pen.Color:=clBlue;

panel3.Color:=clBlue

end;

procedure TForm1.N14Click(Sender: TObject);

begin

PrintPlate.Canvas.Pen.Color:=clGreen;

panel3.Color:=clGreen

end;

procedure TForm1.N16Click(Sender: TObject);

begin

Form1.Tag:=0;

end;

procedure TForm1.UpDown1Click(Sender: TObject; Button: TUDBtnType);

begin

PrintPlate.canvas.Pen.Width:=updown1.Position;

panel2.Caption:=inttostr(updown1.Position);

end;

procedure TForm1.N7Click(Sender: TObject);

begin

form1.Color:=rgb(0,0,1);

form1.Color:=clWhite;

end;

procedure TForm1.N8Click(Sender: TObject);

begin

Form1.Tag:=1;

end;

procedure TForm1.N17Click(Sender: TObject);

begin

Form1.Tag:=2;

end;

procedure TForm1.N23Click(Sender: TObject);

begin

form1.Tag:=3;

end;

procedure TForm1.N4Click(Sender: TObject);

begin

Coloir.Execute;

Canvas.Pen.Color:=Coloir.Color;

panel3.Color:=Coloir.Color

end;

procedure TForm1.PrintPlateClick(Sender: TObject);

var

lx,ly:Integer;

xx,yy:Integer;

gw,gh:Integer;

i:integer;

begin

exit;

gw:=StrToIntDef(GridW.Text,1);

gh:=StrToIntDef(GridH.Text,1);

lx:=PrintPlate.Width div gw;

ly:=PrintPlate.Height div gh;

for i:=1 to lx do

   begin

      PrintPlate.Canvas.MoveTo(i*gw,0);

      PrintPlate.Canvas.LineTo(i*gw,PrintPlate.Height);

   end;

   for i:=1 to ly do

   begin

      PrintPlate.Canvas.MoveTo(0,i*gh);

      PrintPlate.Canvas.LineTo(PrintPlate.Width,i*gw)

   end;

{end // if

else

 begin

   PrintPlate.Canvas.Pen.Color:=clWhite;

   PrintPlate.Repaint;

 end;  }

//PrintPlate.Canvas.Create;

end;

procedure TForm1.GridHChange(Sender: TObject);

begin

PrintPlate.Canvas.CleanupInstance;

gh:=StrToIntDef(GridH.Text,1); // Krsna

end;

procedure TForm1.GridWChange(Sender: TObject);

begin

PrintPlate.Canvas.CleanupInstance;

gw:=StrToIntDef(GridW.Text,1); // Krsna

end;

procedure TForm1.repaintClick(Sender: TObject);

var

lx,ly:Integer;

xx,yy:Integer;

i:integer;

begin

PrintPlate.Canvas.Pen.Width:=1;

PrintPlate.Canvas.Pen.Color:=clBlack;

gw:=StrToIntDef(GridW.Text,1);

gh:=StrToIntDef(GridH.Text,1);

lx:=PrintPlate.Width div gw;

ly:=PrintPlate.Height div gh;

for i:=1 to lx do

   begin

      PrintPlate.Canvas.MoveTo(i*gw,0);

      PrintPlate.Canvas.LineTo(i*gw,PrintPlate.Height);

   end;

   for i:=1 to ly do

   begin

      PrintPlate.Canvas.MoveTo(0,i*gh);

      PrintPlate.Canvas.LineTo(PrintPlate.Width,i*gw)

   end;

   PrintPlate.Canvas.Pen.Width:=updown1.Position;

end;

procedure TForm1.FormCreate(Sender: TObject);

begin

gw:=21;

gh:=21;

PrintPlate.Canvas.Pen.Color:=Color;

PrintPlate.Canvas.Pen.Width:=UpDown1.Position;

end;

procedure TForm1.Panel3Click(Sender: TObject);

begin

 if not Coloir.Execute then exit;

 Panel3.Color:=Coloir.Color;

end;

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin

PrintPlate.Canvas.Pen.Color:=Form1.Color;

PrintPlate.Canvas.Brush.Color:=Form1.Color;

PrintPlate.Canvas.Rectangle(0,0,PrintPlate.Width,PrintPlate.Height);

PrintPlate.Canvas.Pen.Color:=Coloir.Color;

PrintPlate.Canvas.Pen.Width:=1;

end;

procedure TForm1.ButSaveClick(Sender: TObject);

begin

 if SavePictureDialog1.Execute then PrintPlate.Picture.SaveToFile(SavePictureDialog1.FileName);

end;

procedure TForm1.ButLoadClick(Sender: TObject);

begin

 if OpenPictureDialog1.Execute and FileExists(OpenPictureDialog1.FileName) then

 PrintPlate.Picture.LoadFromFile(OpenPictureDialog1.FileName);

end;

end.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79574. ALBERT EINSTEIN 192.53 KB
  LBERT EINSTEIN lbert Einstein wellknown Germn physicist nd mthemticin ws born in Germny on Mrch 14 1879. t the ge of 21 fter four yers of university study lbert Einstein got job s clerk in n office. Einstein expressed his theory in the eqution E = mc2 roughly tht energy equls mss times the squre of the speed of light. Which institute did he tech in Wht lbortory did he do his reserch in Einstein\'s fme mong scientists grew slowly but surely.
79575. MACHINE TOOLS — A MEASURE OF MANS PROGRESS 293.76 KB
  MCHINE TOOLS MESURE OF MN\'S PROGRESS The vriety nd combintions of mchine tools tody re unlimited. The min mchine tool of such workshop is the multipurpose lthe. Wht is lthe It is powerdriven mchine with specil tools which cn cut or form metl prts. Technologicl progress improves ccurcy of mchine tools.
79576. IN THE CHEMICAL LABORATORY 606.12 KB
  Nerly in the middle there stnds Bunsen burner with flsk over it. During n experiment the Bunsen burner is connected with the min gs line by rubber tube. The flme of the burner is being regulted by mens of tp. From time to time Brbr looks up t the solution which is boiling on the Bunsen burner.
79577. RADIO AND TV MARCH AHEAD 301.2 KB
  RDIO ND TV MRCH HED More thn 100 yers pssed since the dy when the Russin scientist lexnder Popov demonstrted his storm indictor which ws the prototype of modern rdio receivers. Gret progress hs been mde in rdio engineering rdio communictions rdio brodcstings nd television since tht time. In the modern world rdio nd television ply n importnt role s mss medi of informtion nd s mens of...
79578. BETTER METALS ARE VITAL TO TECHNOLOGICAL PROGRESS 27.15 KB
  Since the erliest dys the preprtion of metls for mechnicl use ws vitl to the dvnce of civiliztion. Tody we know more thn sixtyfive metls vilble in lrge enough quntities to be used in industry. Metls re mostly solids t ordinry tempertures nd possess comprtively high melting points with the exception of mercury. The Erth contins lrge number of metls useful to mn.
79579. SOURCES OF POWER 28.42 KB
  SOURCES OF POWER The industril progress of mnkind is bsed on power: power for industril plnts mchines heting nd lighting systems trnsport communiction. In fct one cn hrdly find sphere where power is not required. t present most of the power required is obtined minly from two sources. The second wy of producing electricity is by mens of genertors tht get their power from stem or wter turbines.
79580. PULKOVO - RUSSIAS MAIN OBSERVATORY 175.09 KB
  Two gret observtories. Greenwich nd Pulkovo occupy leding plce mong the observtories of the world. Pulkovo is situted in hilly re some kilometres from St. You cnt get to Pulkovo by trin: when the rilwy ws being built the stronomers specilly sked tht it should be kepi severl kilometres wy so tht there should be no vibrtion to ffect the sensitive instruments.
79581. FUNDAMENTALS OF THEORY AND PRACTICE OF TRANSLATION 1.44 MB
  Тhe educational material is grouped in topical arrangements and staffed within the case modules’ framework representing the set of submodules enabling one to familiarize the trainees with the theoretical information and to consolidate it in slideshow illustrations, assignments, exercises.
79582. Эмпирическое исследование особенности развития мыслительных процессов детей младшего школьного возраста с задержкой психического развития 2.43 MB
  Целью эмпирического исследования в данной выпускной квалификационной работе является анализ особенностей мышления у детей с задержкой психического развития младшего школьного возраста, и разработать рекомендации для общеобразовательных учреждений о коррекционной работе с детьми с задержкой психического развития.