31422

Система інтелектуальної власності

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Суб’єкти права інтелектуальної власності. Творець (автор) як суб’єкт права. Громадяни, юридичні особи та держава як суб’єкти права інтелектуальної власності. Суб’єкти права промислової власності. Суб’єкти авторського права. Суб’єкти суміжних прав.

Украинкский

2014-10-18

117.5 KB

7 чел.

Тема  2.  Система інтелектуальної власності

2.1 Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності. Об'єкти промислової власності. Нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності. Об'єкти авторського права і суміжних прав.

2.2      Суб’єкти права інтелектуальної власності. Творець (автор) як суб’єкт права. Громадяни, юридичні особи та держава як суб’єкти права інтелектуальної власності. Суб’єкти права промислової власності. Суб’єкти авторського права. Суб’єкти суміжних прав.

2.3      Система законодавства України про інтелектуальну власність. Конституція України. Норми цивільного, господарського і кримінального кодексів України щодо інтелектуальної власності. Спеціальне законодавство України з питань інтелектуальної власності.

2.4      Державна система правової охорони інтелектуальної власності. Міністерство науки і освіти України як орган виконавчої влади, що відповідає за політику у сфері інтелектуальної власності. Складові системи: Державний департамент інтелектуальної власності, Український інститут промислової власності, Українське агентство з авторських і суміжних прав, Інститут інтелектуальної власності і права. Їх функції і завдання. Громадські організації у сфері інтелектуальної власності.

2.5      Міжнародна система інтелектуальної власності. Міжнародні договори про інтелектуальну власність. Членство України в міжнародних договорах про інтелектуальну власність. Всесвітня організація інтелектуальної власності, її структура та основні функції. Міжнародна співпраця в рамках регіональних договорів про інтелектуальну власність.

2.1.Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності

    

Об'єкти промислової власності

Винахід (корисна модель (КМ)) — це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Винахід (корисна модель) може бути секретним, якщо містить інформацію, віднесену до державної таємниці. Якщо винахід (корисна модель) створений працівником у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи за дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором не передбачено інше, або з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, то він вважається службовим винаходом (корисною моделлю).

Промисловий зразок (ПЗ) — це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Під торговельною маркою (ТМ)  розуміють позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Географічне зазначення  це назва географічного місця, яке вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або їх поєднанням.

Сутність фірмового найменування витікає з самої назви цього об'єкта. Але, на відміну від попередніх об'єктів, поки що не існує закону, який би охороняв права на нього.

Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності

Сорт рослин це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів.

Під породою тварин зазвичай розуміють селекційні досягнення у тваринництві.

Зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними визначене законом як топографія інтегральної мікросхеми (ІМС).

Комерційна таємниця це технічна, комерційна, організаційна та інша інформація, що здатна підвищити ефективність виробництва або іншої соціально доцільної діяльності або забезпечити інший позитивний ефект.

Науковим відкриттям визнається встановлення невідомих раніше закономірностей властивостей і явищ матеріального світу.

Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

Об'єкти авторського права і суміжних прав

Ці об'єкти права інтелектуальної власності, у свою чергу, поділяються на дві групи:

  •  власне об'єкти авторського права: твори літератури і мистецтва, комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних);
  •  об'єкти, суміжні з авторськими правами,  до яких відносяться виконання творів, фонограми і відеограми, програми (передачі) організацій мовлення.

Перелік об'єктів права інтелектуальної власності не є вичерпним. З розвитком людської цивілізації будуть з'являтися все нові й нові об'єкти права інтелектуальної власності, насамперед, у галузі інформаційних технологій, генної інженерії тощо.

   2.2 Суб’єкти права інтелектуальної власності

Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать за заповітом або за договором особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності.

Суб'єктами права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки є автори або фізичні чи юридичні особи, до яких право авторів перейшло за договором чи заповітом.

Суб'єктами права на торговельні марки, зазначення походження товарів можуть бути юридичні особи, а також фізичні особи, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність.

Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення і використання сортів рослин, може бути будь-яка юридична чи фізична особа.

Суб'єктом права на раціоналізаторську пропозицію є раціоналізатор, тобто автор раціоналізаторської пропозиції, що створив її творчою працею.

Виходячи з того, що комерційною таємницею відповідно до чинного законодавства визнаються, в основному, відомості, що стосуються підприємницької діяльності, суб'єктами права на комерційну таємницю (ноу-хау) є особи, що займаються підприємницькою діяльністю і якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

До суб'єктів авторського права відносяться:

 - автори творів;

 - спадкоємці й інші правонаступники;

 - організації, що керують майновими правами авторів на колективній основі.

Авторами визнаються особи, творчою працею яких створений твір. Авторами визнаються не тільки творці оригінальних творів, але й творці похідних (залежних) творів, таких як: переклади, переробки, копії творів мистецтва тощо.

Поряд з фізичними особами, власниками авторських прав можуть бути юридичні особи, що придбали окремі авторські повноваження за договором з автором чи одержали їх за заповітом або в інших випадках.

Суб'єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Спадкування авторських прав здійснюється або за законом, або за заповітом. При спадкуванні за законом спадкоємцями можуть стати тільки громадяни, що є законними спадкоємцями. При спадкуванні за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянину.

Суб'єктами авторського права можуть бути також видавництва, театри, кіностудії та інші організації, що займаються використанням творів.

Організації, що керують майновими правами автора на колективній основі, не є власниками авторських прав. У відносинах із третіми особами вони виступають як представники авторів і діють від їхнього імені, в їхніх інтересах. Це порівняно нове явище для України і до кінця законодавчо воно не врегульовано.

2.3 Система законодавства України про інтелектуальну власність

Законодавчу базу України у сфері інтелектуальної власності  складають:

-     Конституція України (ст. 41, 42);

-   Кодекси України: Цивільний кодекс (Книга 4 "Право інтелектуальної власності" та Книга 5 "Зобов'язувальне право"); Цивільний процесуальний кодекс; Господарський кодекс; Господарський процесуальний кодекс; Кримінальний кодекс; Кримінальний процесуальний кодекс; Кодекс про адміністративні правопорушення; Митний кодекс;

-   Спеціальні закони України: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"; "Про охорону прав на промислові зразки"; "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"; "Про охорону прав на сорти рослин", "Про охорону прав на зазначення походження товарів"; "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем"; "Про авторське право і суміжні права"; "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про захист від економічної конкуренції"; "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм"; "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування".

Окремі норми, що стосуються інтелектуальної власності, містяться в багатьох інших Законах України.

У разі, коли необхідно врегулювати спори щодо прав на об'єкти права інтелектуальної власності між фізичними або юридичними особами України та іноземних держав, верховенство перед національними законами мають міжнародні договори, до яких приєдналася Україна.

2.4 Державна система правової охорони інтелектуальної власності

За роки незалежності в Україні розбудовано Державну систему правової охорони інтелектуальної власності (рис. 2).

За здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні відповідає Міністерство освіти і науки України. Виконання конкретних функцій у цій сфері Міністерство освіти і науки України делегувало Державному департаменту інтелектуальної власності, який підпорядкований Міністерству освіти і науки України і є урядовим органом державного управління, що уповноважений представляти, реєструвати і підтримувати на території України права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, зазначення походження товарів, топографії інтегральних мікросхем, а також здійснювати реєстрацію об'єктів авторського права: творів літератури і мистецтва, комп'ютерних програм, баз даних тощо.

Державний департамент інтелектуальної власності проводить єдину державну політику у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності. Він здійснює роботи із удосконалення законодавчої і нормативної бази, міжнародного співробітництва у сфері інтелектуальної власності, забезпечує умови для введення інтелектуальної власності до господарського обороту, підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, взаємодії з громадськими організаціями тощо.

До сфери управління Державного департаменту інтелектуальної власності включено: Український інститут промислової власності, Українське агентство з авторських і суміжних прав, Інститут інтелектуальної власності і права і Державне підприємство "Інтелзахист". У структурі Державного департаменту інтелектуальної власності є підрозділи державних інспекторів з питань інтелектуальної власності.

Головною функцією Українського інституту промислової власності (Укрпатенту) є здійснення експертизи заявок на об'єкти промислової власності. Саме його експерти проводять експертизу поданих заявниками матеріалів на предмет відповідності умовам правової охорони і надають експертний висновок. Але охоронний документ   патент або свідоцтво видає Державний департамент інтелектуальної власності.

Головною функцією Українського агентства з авторських і суміжних прав (УААСП) є колективне управління правами авторів. УААСП за бажанням автора здійснює підготовку до державної реєстрації об'єктів авторського права і суміжних прав та видачі автору охоронного документа — свідоцтва. Важливою функцією УААСПу є надання допомоги авторам щодо захисту їх прав у разі порушення.

Інститут інтелектуальної власності і права виконує функцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності. Він готує спеціалістів і магістрів зі спеціальності "Інтелектуальна власність", а також підвищує кваліфікацію патентних повірених, патентознавців, професійних оцінювачів прав на об'єкти інтелектуальної власності, державних службовців тощо.

Державне підприємство "Інтелзахист" опікується питаннями боротьби з порушеннями прав на об'єкти інтелектуальної власності, причому більшою мірою — суміжними правами.

Головним завданням державних інспекторів з питань інтелектуальної власності є попередження правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Інспектори — це повноважні представники Державного департаменту інтелектуальної власності у регіонах України.

Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності має міжвідомчий характер. Вона сприяє доведенню основних проблем, що існують у сфері інтелектуальної власності, до відома законодавчої та виконавчої гілок влади.

Особливе місце займає Всеукраїнська асоціація патентних повірених України. За чинним законодавством, саме через патентних повірених здійснюється патентування вітчизняних винаходів за кордоном і навпаки. Патентні повірені надають також кваліфіковані послуги фізичним і юридичним особам з питань правової охорони, використання та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Товариство винахідників і раціоналізаторів України займається популяризацією винахідницької діяльності, надаючи винахідникам і раціоналізаторам посильну допомогу в їх діяльності.

Чинне законодавство України з інтелектуальної власності надає виключне право власникам авторських прав, патентів на винаходи і корисні моделі, свідоцтв на товарні знаки "володіти, користуватись та розпоряджатися" об'єктами їхньої інтелектуальної праці.

Поняття "виключне право" безпосередньо пов'язано з поняттями "обсяг прав", "порушення патенту" і "патентна чистота", від змісту яких залежить визнання (чи невизнання) тієї чи іншої дії третьої особи порушенням прав, що охороняються авторським правом, патентом на винахід чи свідоцтвом на знак для товарів і послуг.

У будь-якій країні функціонування системи охорони інтелектуальної власності не має сенсу, якщо правовласник не спроможний захистити те, що йому належить. Права на об'єкти інтелектуальної власності самі по собі нічого не варті, якщо відсутня дійова система, яка забезпечує ефективний захист їх за допомогою механізмів правового контролю.

    2.5.Міжнародна система інтелектуальної власності

Основою міжнародної системи інтелектуальної власності є низка угод (25), більшість з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а ще декілька  у сфері авторського права і суміжних прав.

До цієї системи належать:

1. Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ);

Договори з охорони прав інтелектуальної власності:

Ця група договорів визначає міжнародно-визнані основні стандарти охорони інтелектуальної власності в кожній країні:

2. Договір про патентне право (ПЛТ);

3. Паризька Конвенція про охорону промислової власності; 

4. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів; 

5. Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення; 

6. Найробський договір про охорону олімпійського символу; 

7. Договір про закони щодо товарних знаків; 

8. Брюссельська конвенція про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники; 

9. Договір ВОІВ по авторському праву; 

10. Договір ВОІВ з виконань і фонограм; 

11. Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів; 

12. Мадридська угода по недопущенню неправдивих або тих, що вводять в оману, зазначень походження товарів; 

13. Конвенція про охорону виробників фонограм від несанкціонованого відтворення їх фонограм; 

14. Вашингтонський договір щодо прав інтелектуальної власності по відношенню до топографій інтегральних мікросхем;

Договори з глобальної системи охорони:

Ця група договорів забезпечує, щоб кожна міжнародна реєстрація або подача заявки діяли в любій відповідній державі, що підписала ці угоди. Послуги, що надає ВОІВ у відповідності з цими договорами, спрощують і зменшують вартість підготовки або подачі окремих заявок у всіх країнах, в яких проводиться запит охорони у відношенні якого-небудь даного права інтелектуальної власності.

15. Договір про патентну кооперацію (Договір РСТ); 

16. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків; 

17. Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків; 

18. Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків; 

19. Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури; 

20. Лісабонська угода про охорону місць походження та їх міжнародну реєстрацію;

Договори про класифікації:

Ця група договорів створює системи класифікацій, які формують інформацію про винаходи, товарні знаки і промислові зразки в структури, які можна індексувати і якими можна управляти  для полегшення пошуку.

21. Локарнська угода про установлення міжнародної класифікації промислових зразків; 

22. Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків; 

23. Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію; 

24. Віденська угода про заснування міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків; 

25. Міжнародна конвенція про охорону сортів рослин (Конвенція UPOV).

Україна ратифікувала 18 з цих угод:

1. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів; 

2. Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури; 

3. Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків; 

4. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків; 

5. Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків; 

6. Найробський договір про охорону олімпійського символу; 

7. Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків; 

8. Договір про патентну кооперацію (Договір РСТ); 

9. Договір про патентне право (ПЛТ); 

10. Паризька Конвенція про охорону промислової власності; 

11. Конвенція про охорону виробників фонограм від несанкціонованого відтворення їх фонограм; 

12. Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення; 

13. Договір про закони щодо товарних знаків; 

14. Міжнародна конвенція про охорону сортів рослин (Конвенція UPOV); 

15. Договір ВОІВ по авторському праву; 

16. Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності; 

17. Договір ВОІВ з виконань і фонограм; 

18. Всесвітня конвенція про авторське право.

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) 

Адмініструє ці договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована у 1967 p. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі.

У 1974 p. ВОІВ отримала статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій ООН. На сьогодні членами ВОІВ є 179 держав, у тому числі й Україна.

Головними завданнями ВОІВ є:

- поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробітництва між державами в інтересах їх взаємної користі на основі поваги до їх суверенітету і рівності;

- заохочення творчої діяльності, сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі;

- модернізація та підвищення ефективності адміністративної діяльності міжнародних угод, що створені у сфері охорони промислової власності, а також охорона літературних і художніх творів.

      Контроль за виконанням угод здійснюють керівні органи ВОІВ.

Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Координаційного комітету і Міжнародного бюро ВОІВ (секретаріату).

       Генеральна Асамблея ВОІВ, членами якої є держави-члени ВОІВ за умови, що вони також є членами Асамблеї Паризького і (або) Бернського Союзів, а також Швейцарської Конфедерації країни-місця перебування ВОІВ, є верховним органом ВОІВ. На відміну від Генеральної Асамблеї, у Конференції беруть участь усі держави, що є членами ВОІВ. Членами Координаційного комітету є 72 країни, у тому числі Україна. Координаційний комітет це виконавчий орган Генеральної Асамблеї і Конференції, що виконує консультативні функції.

Генеральна Асамблея і Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет  щорічно. Виконавчим головою ВОІВ є Генеральний директор, що обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін. Секретаріат ВОІВ має назву "Міжнародне бюро". Секретаріат знаходиться в Женеві (Швейцарія).

Також, Україна є державою-членом Всесвітньої конвенції про авторське право, що була розроблена і прийнята на спеціальній конференції, проведеній в Женеві під егідою ЮНЕСКО у 1952 році.

Головна мета Конвенції створення універсального режиму для охорони і захисту авторських прав на літературні, наукові і художні твори на міжнародному рівні. Маються на увазі такі різновиди творів як письмові, музичні, драматичні і кінематографічні, твори живопису, графіки та скульптури.

Крім того, Україна є стороною цілого ряду міждержавних (двосторонніх та в рамках СНД) угод про співробітництво в сфері охорони, використання і захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69441. Количество информации и энтропия 145 KB
  Краткие теоретические сведения Количество информации Количество информации является апостериорной характеристикой и определяет количество информации которое получают после приема сообщений. Если p Xi – вероятность iого сообщения то индивидуальное количество информации...
69442. Перестройка и национальный вопрос 25 KB
  Гласность была целиком использована на расшатывание национального вопроса в СССР на Украине началась кампания пропаганды украинской культуры начали говорить о том что русская культура задавила украинскую.
69443. Перестройка и национальные отношения в СССР. Распад СССР 37.5 KB
  Основным убеждением которое отстаивал Горбачев было то что потенциальные возможности социализма использовались недостаточно. Однако реформа Горбачева не могла не затрагивать национальную структуру Союза.
69444. РАЗРАБОТКА МЕРОПРИЯТИЙ ПО УЛУЧШЕНИЮ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТРУДОВЫХ РЕСУРСОВ НА ПРЕДПРИЯТИИ ОАО ШокоЛайф 282 KB
  Трудовые ресурсы представляют собой трудоспособную часть населения страны, которая в силу психофизических и интеллектуальных качеств способна производить материальные блага или услуги. К трудовым ресурсам относятся люди как занятые в экономике, так и не занятые, но способные трудиться
69445. Уголовно-правовые средства борьбы с незаконным оборотом наркотиков в Российской Федерации 233 KB
  Статистические данные по России свидетельствуют о катастрофической наркотической угрозе в стране, это означает, что необходимо повышать эффективность борьбы с преступностью в сфере незаконного оборота наркотиков уже имеющимися средствами, а также разрабатывать качественно новые средства борьбы с наркотизмом...
69447. Социально-философская проблематика и стилевое своеобразие прозы А. Платонова (1899-1951) 38.02 KB
  Платонова 1899-1951. Гурвич Андрей Платонов статья 37г творчество Платонова оценивает как пример религиозного монашеского большевизма большевистского великомученичества как апофеоз одиночества и обреченности совершенно несовместимых с социалистическим оптимизмом.
69448. Подготовка преподавателя к преподаванию права и научная организация труда преподавателя 158 KB
  Этому в значительной степени способствует включение проблемы прав человека прав ребёнка в содержание учебно-воспитательного процесса педагогического вуза а также педагогического колледжа и училища. Выпускник получивший квалификацию учитель права должен знать структуру системы...
69449. Позитивизм 75.5 KB
  По мнению позитивистов философия должна исследовать лишь факты а не их внутреннюю сущность освободиться от любой оценочной роли руководствоваться в исследованиях именно научным арсеналом средств как и любая другая наука опираться на научный метод.