31463

Философия и мировоззрение. Мировоззрение: структура, функции, типология, классификация. Философия как теоретическое ядро и рефлексивно-рациональная форма выражения мировоззрения

Доклад

Логика и философия

Философия и мировоззрение. Мировоззрение: структура функции типология классификация. Философия как теоретическое ядро и рефлексивнорациональная форма выражения мировоззрения Мировоззрение – совсть наиб. Философия и есть мировоззрение.

Русский

2013-09-01

30.5 KB

34 чел.

4. Философия и мировоззрение. Мировоззрение: структура, функции, типология, классификация. Философия как теоретическое ядро и рефлексивно-рациональная форма выражения мировоззрения

Мировоззрение – сов-сть наиб. общих взглядов на мир и место в нем человека. Философия и есть мировоззрение.

Горизонтальная структура миров-я (компоненты):

  •  познавательный компонент представлен знаниями
  •  ценностно-нормативный вкл. в себя ценности, идеалы, убеждения, верования, нормы и императивы-нормы в требоват. форме

Ценность – факт культуры, оно социально по своей сути и представляет собой объективно-субъективный феномен.

Ценность – не вещь, не явление и не процесс, а это отношение чел-ка к вещи, явлению или процессу.

Ценность – желательность, предпочтительность, пригодночть ч.-л. имеющего отношение к чел-ку(Т. Парсенс).

Любая ценность может быть охарактеризована с помощью вспомогательных понятий: значимость(характ-ет степень интенсивности, напряж-сти ценностного отношения, этой хар-кой обычно пользуются для обознач-я дух. ценностей), полезность(утилитарная хар-ка предметов, без кот. чел-к не может сущ-ть как биологический вид – материальные ценности), вредность(негативное ценностное отношение).

Классификация ценностей.

  1.  по содержанию: предметные(вещные), ценности-свойства вещей, этические (нравственные), логические(знания), эстетические, религиозные
  2.  с формальной точки зрения: материальные и духовные, относительные(временные) и абсолютные(вечные), субъективные(личностные) и объективные(всеобщие)(объективными ценностями в культуре считаются символы-закодированные в культуре безусловные ценностные феномены; Абсолютной объктивной ценностью считается человеческая жизнь)

Идеал – цель, мечта. Идеал – высшая мера ценности. По С. Л. Рубенштейну идеал – предвосхищение того, чем может стать человек. По Ильину идеал – только то, за что чел-к может безоговорочно отдать свою жизнь(критерий идеала).

Идеал от ценностей отличается своей большей индивидуализированностью: если систему ценностей чел-к усваивает в готовом видев том обществе, в кот. родился в процессе воспитания и образ-я, то идеал каждый чел-к определяет для себя сам.

Убеждение – твердо сложившаяся система взглядов, стержень мировоззрения и дух. ядро личности. Убеждения функционируют на уровне сознания, они способны изменяться в течение жизни.

Вера – предст-ет собой феномен подсознания, обладающий силой неустранимости и огромной жизненной значимости: чел-к без веры не может жить. В Библии вера – осуществление ожидаемого и уверенность в невидимом.

Норма – эталон, образец, стандарт, принятый в данном общ-ве. В общ-ве все направлено на то, чтобы передать и сохранить нормы для следующего поколения.

Императив – норма, высказанная в категоричной требовательной форме.

  •  морально-волевой. Для того, чтобы знания, ценности и нормы реализовались в практических поступках, небх-ма психологическая установка на готовность к действию. Воля – духовный акт стремления к ценности.
  •  практический – проверка миров-я на практике. Миров-е носит социально-исторический хар-р.

Всякая философия явл-ся миров-ем, но далеко не всякое миров-е явл-ся философией.

Виды миров-я: философское, религиозно-мифологическое, атеистическое, научное, художественное, оккультно-мистическое.

В любом миров-ии принято выделять 3 уровня(верт. стр-ра):

  1.  элементарный(мироощущение, миросозерцание) – простейший уровень(с пом. чувств, эмоций)
  2.  мировосприятие (миропредставление) – формируется целостная картина мира и причинно-следственные связи, но миров-е еще ограничено эмоциями и рассудками в ущерб разуму
  3.  миропонимание (высший ур) – связано с абстрактным мышлением и теоретическим познанием(познавательно-интеллектуальная сторона миров-я, представлена философией)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23214. Особливості філософії епохи Відродження 33 KB
  Особливості філософії епохи Відродження Філософія Відродження охоплює період відXIV до початкуXVII ст. Відродження–перехідна епоха і цим значною мірою пояснюється чимало її специфічних рис і насамперед та завдяки якій майже синонімічною назвою для епохи стає словогуманізм. Для епохи Відродження характерним було швидке зростання кількості людей розумової праці. Звичайно мислителі Відродження були далекі від думки ігнорувати Святе письмо віру в Бога але якщо у схоластів центром уваги був Бог то у гуманістів епохи Відродження– Бог і...
23215. Філософія Нового Часу: загальна характеристика 46 KB
  Проте свою методологію він будує на принципах раціоналістичної дедукції а експеримент визнає лише як передумову пізнання що має підпорядковуватись раціональноматематичному мисленню. У першому йдеться про вихідний пункт наукового пізнання– визначення принципів або начал. Третє правило вимагає дотримуватись певного порядку мислення який полягає в тому щоб починати з найпростіших і доступних для пізнання предметів і поступово сходити до складніших і важчих. Декарт вважає що людина від народження має певні вроджені ідеї які й становлять...
23216. Класична німецька філософія 36.5 KB
  Попершевсіх представників німецької класичної філософії об'єднує розуміння ролі філософії в історії людства і в розвитку світової культури. Подруге представники німецької класичної думки надали філософії вигляду широко розробленої та диференційованої спеціальної системи дисциплін ідей понять та категорій. Враховуючи ці основні риси німецької класичної філософії можна виділити також і основні проблеми дослідження яких перебуває в центрі уваги цього періоду розвитку світової філософії: проблема науковості філософії онтології...
23217. Своєрідність філософії українського духу 30.5 KB
  Філософія Укр.1 українська філософія створює оригінальне вчення про духовність. 3українська філософія створює оригінальну ідею сродної праці€. Українська філософія класична тим що сама має оригінальний екзистенціональний вимір і включає в себе філософію віри надії любові які заключаються в свободі.
23218. Марксистська філософія:сучасне осмислення нових положень 33.5 KB
  Згідно із матеріалістичним розумінням історія розвитку людства класифікується як суспільнофрмаційний процес. Під суспільноекономічною формацією марксизм розуміє історичний етап розвитку людства який визначається взаємодією співвідношення економічного базиса з політичною надбудовою. марксизм визначає джерело розвитку суспільноекономічної формації і цим джерелом є класова боротьба. Маркс дає цілком працездатне визначення комунізму як мети соціального розвитку стверджуючи що комунізм це такий етап розвитку людства таке...
23219. Філософська антропологія як напрямок сучасної філософії 34 KB
  €œФілософська антропологія€ як напрямок сучасної філософії сутність антропологічного підходу зводиться до спроби визначити специфіку основи та сфери власне людського буття людської індивідуальності творчих можливостей людини виходячи із самої людини і через неї пояснити її власну природу та природу навколишнього світу. філософська антропологія в широкому значенні це філософське вчення про природу і сутність людини. історія суспільство та його установи це форми доповнення біологічної недостатності людини. в антисуспільній...
23220. Філософія екзистенціалізму – історія та проблеми 37 KB
  Філософія екзистенціалізму – історія та проблеми. Хоч історичні корені екзистенціалізму сягають Давньої Греції як філософське вчення він був уголос артикульований починаючи з епохи Просвітництва. На основі їхніх славетних ключових працьБуття і час 1927 таБуття і ніщо 1943 можна вивести головні принципи екзистенціалізму. Можливо головний парадокс екзистенціалізму полягає в тім що екзистенціалісти відчувають себе здатними виробляти в рамках цього доситьтаки похмурого погляду на умови людського буття більш позитивні настанови.
23221. Філософія життя – формування нової філософської парадигми 35 KB
  Філософія життя€ – формування нової філософської парадигми. Одним із основних джерел філософії життя є ірраціоналістичнопесімістична філософія Шопенгауєра. Філософія мислення€ замінюєфілософія життя€. Основа життя за концепцією Ніцше– це воля.
23222. Філософські ідеї психоаналізу 39 KB
  Психоаналітичний підхід є однією із найвидатніших теорій особистості. У анатомії особистості він виділяв три взаємодіючі компоненти: 1. Філософські ідеї психааналізу: 1Позитивні моменти: положення про складність та багатоплановість структури особистості; про свідоме та несвідоме; про внутрішні суперечності розвитку особистості. Далі виникла потреба у подоланні біологізаторських поглядів на особистість у соціалізації фрейдистської теорії особистості що і було здійснено неофрейдистами: К.