31478

Аналіз майна підприємства та оцінка матеріальних активів та фінансових інвестицій підприємства

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Оцінка матеріальних активів основних засобів та фінансових інвестицій. Рекомендована література: Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо оцінки матеріальних активів основних засобів та фінансових інвестицій дати теоретичні уявлення щодо класифікації та порядку розрахунку й методів оцінки показників що характеризують стан і ефективність використання майна підприємства. Оцінка матеріальних активів основних засобів...

Украинкский

2013-09-01

141 KB

5 чел.

Тема 3. Аналіз майна підприємства

Лекція 6 (2 год.)

Мета заняття: ознайомити студентів з методикою оцінки матеріальних активів та фінансових інвестицій підприємства та поглибити їхні знання з питань методів аналізу майна підприємства, розвивати логічне мислення студентів, привчати творчо оперувати набутими знаннями, виховувати інтерес до обраної професії.

ПЛАН

  1.  Оцінка матеріальних активів (основних засобів) та фінансових інвестицій.
  2.  Класифікація та порядок розрахунку й методи оцінки показників, що характеризують стан і ефективність використання майна підприємства.

Рекомендована література: 2, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 18, 22, 23, 24, 29, 30, 37, 38, 41, 46, 48, 49

Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо оцінки матеріальних активів (основних засобів) та фінансових інвестицій, дати теоретичні уявлення щодо класифікації та порядку розрахунку й методів оцінки показників, що характеризують стан і ефективність використання майна підприємства.

Виховна мета – виховувати у студентів професійне мислення та інтерес до обраної професії.

Завдання лекції: 

-ознайомитись з аналізом основного капіталу підприємства та фінансових інвестицій;

- навчитись проводити оцінку показників, що характеризують стан та ефективність використання майна підприємства.

Рекомендована література:

  1.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583) зі змінами і доповненнями.
  2.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  3.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  4.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб‘єкта малого підприємництва”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  5.  Білик М.Д. Фінансовий аналіз: навч. посібник.- 2-ге вид., без змін. / М. Д. Білик – К.: КНЕУ, 2007. – 592 с.
  6.  Гадзевич О. І.   Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: навч. посіб. / О. І. Гадзевич. – К., 2004. – 177 с.
  7.  Дєєва Н. М.   Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Н. М. Дєєва, О. І. Дедіков. – К. : ЦУЛ, 2007. – 328 с.
  8.  Ізмайлова К. В.   Фінансовій аналіз: навч. посіб. / К. В. Ізмайлова. – К. : МАУП, 2001. – 146 с.
  9.  Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навч. посібник. / В. О. Подольська, О. В. Яріш – Київ: Центр навчальної літератути, 2007. – 488 с.
  10.  Цал-Цалко Ю.   Фінансова звітність підприємств та її аналіз : навч.посіб. / Ю. Цал-Цалко. – К. : ЦУЛ, 2002. – 360 с.

  1.  Оцінка матеріальних активів (основних засобів) та фінансових інвестицій.

За Біликом основні засоби – це матеріальні активи, які:

  •  утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів та надання послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;
  •  будуть використовуватися, як очікується, протягом більше одного періоду;
  •  функціонують у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, а також капітальні вкладення в об’єкти, що належить до основних засобів.

Згідно П (С)БО 7 основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року.

За Цал-Цалком основні засоби - речові необоротні (неспоживчі) об'єкти, шо, як передбачається, будуть використовуватися більше 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію (операційного циклу, якщо він довший за рік) для потреб, процесу виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, вартість яких більша величини, яка визначена підприємством для малоцінних необоротних матеріальних активів.

До основних засобів належать засоби праці, які багаторазово використовуються на протязі виробничого циклу, не змінюючи при цьому свою натурально-речову форму. До основних засобів відносяться засоби строком служби більш одного року та вартістю не менше 500 грн. Життєвий цикл основних засобів складається із таких етапів: надходження, участь у виробничому процесі, пересівання в межах підприємства, ремонт, здавання в оренду, інвентаризація та вибуття.

Вартість основних засобів в міру їх зносу переноситься частинами на вартість продукції у вигляді амортизації основних засобів. Суми амортизації накопичуються у амортизаційному фонді.

Серед основних виробничих засобів виділяються активна та пасивна їх частини. Перші безпосередньо впливають на продукт, визначають масштаби його виробництва та рівень продуктивності праці. До цієї частини основних виробничих засобів відносяться машини та устаткування, інструмент.

До пасивної частини основних виробничих засобів відносяться ті з них, які створюють необхідні умови для процесу праці: будівлі, споруди, передавальні пристрої тощо.

Співвідношення між активною та пасивною частинами основних виробничих засобів визначаються, перш за все, специфікою виробничих та технологічних процесів, які відбуваються в даному суб'єкті, та рівня технологічного оснащення суб'єкту господарювання.

Об’єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує ймовірність того, що підприємство буде отримувати в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням активу, та його оцінка може бути достовірно визначена.

Кваліфікований актив – це актив, який обов’язково потребує суттєвого періоду часу для підготовки його до використання за призначенням чи реалізації.

Основні засоби можуть бути отримані шляхом обміну на подібні або неподібні активи.

Подібні активи – це активи, які мають однакове функціональне призначення та подібну справедливу вартість.

Довгострокові фінансові інвестиції – це фінансові інвестиції на період більше одного року. А також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора.

Довгострокові фінансові інвестиції – це інвестиції, які не можуть бути класифіковані як поточні.

Собівартість фінансових інвестицій включає:

  •  ціну придбання;
  •  комісійні винагороди;
  •  гонорари;
  •  мито;
  •  податки, що не відшкодовуються підприємству;
  •  банківські збори;
  •  інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням інвестицій.

Згідно з методом участі в капіталі балансова вартість інвестиції, яка спочатку оцінюється за собівартістю, збільшується (зменшується) відповідно до частки  інвестора в прибутках (збитках) асоційованої компанії. Балансова вартість інвестиції зменшується на суму отриманих дивідендів.

Довгострокова дебіторська заборгованість – це заборгованість фізичних і юридичних осіб, яка буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дисконтовою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості.

Відстрочені податкові активи – це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок виникнення різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

Відстрочений податковий актив виникає в тому випадку, коли податок на прибуток, визначений згідно з обліковою політикою підприємства, менший за податок на прибуток, визначений за чинним законодавством.

Інші необоротні активи – всі інші необоротні активи, які не є нематеріальними активами, основними засобами, довгостроковими фінансовими інвестиціями, довгостроковою дебіторською заборгованістю та відстроченими податковими активами.

Стан виробничого потенціалу – найважливіший фактор ефективності основної діяльності підприємства. Бухгалтерська звітність дозволяє досить детально проаналізувати наявність, стан і зміни найважливішого елемента виробничого потенціалу підприємства – його основних засобів.

В процесі виробництва основні засоби, які експлуатуються, зношуються фізично та старіють морально. Ступінь фізичного зносу визначається в процесі нарахування амортизації. Цей процес може розглядатися в кількох аспектах як засіб:

  1.  визначення поточної оцінки незношуваної частини основних засобів;
  2.  віднесення на готову продукцію одночасних витрат в основні засоби;
  3.  накопичення фінансових ресурсів для наступного заміщення вибуваючих з виробничого процесу основних засобів чи вкладення в нові виробництва.

Для аналізу руху основних засобів складають таблицю (табл.3.4).

Табл.3.4.

Рух основних засобів підприємства

Показники

Залишок на початок року

Введено

Вибуло

Залишок на кінець року

Темп зміни,%

Первісна вартість основних засобів,т.г.

в тому числі:

активна частина, тис.грн.

Залишкова вартість основних засобів

Частка активної частини основних засобів, %

Коефіцієнт гідності, %

Коефіцієнт зносу, %

Коефіцієнт оновлення, %

Коефіцієнт вибуття, %

Особливості структури та функціонального призначення різних елементів майна підприємства слід враховувати при їх аналізі.

Показники майнового стану підприємства характеризують стан та структуру активів підприємства у сукупності з їх джерелами покриття (пасивами), їх можна поділити умовно на дві групи: показники, які визначають стан основних засобів, та показники, які визначають стан оборотних коштів. Якісна характеристика основних засобів оцінюється за допомогою показників:

-     індексом постійного активу;

-     коефіцієнтом довгострокового залучення позикових коштів;

-     коефіцієнт реальної вартості майна тощо.

Усі ці показники характеризують майновий стан підприємства з різних боків.

Індекс постійного активу показує долю основних засобів та необоротних активів у джерелах власних коштів і розраховується за формулою:

                     Оз

       кпа =   

                    Вк

де Оз - основні засоби та необоротні активи;

Вк - власні кошти.

Важливим показником характеристики майнового стану підприємства є коефіцієнт реальної вартості майна, який показує, яку частку в вартості майна становлять засоби виробництва. Цей показник визначається за формулою:

            Озз +Вз + Нв + Мшп

квм =   

                            А

де Озз - основні засоби за залишковою вартістю;

      Вз - виробничі запаси;

     Нв - незавершене виробництво;

    Мшп - малоцінні та швидкозношувані предмети;

      А - вартість активів підприємства.

Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва.

Загальноприйняте, що якщо значення цього показника нижче 0,5, це повинно насторожити як саме підприємство, так і його партнерів. Але в теперішній час вартість частини основних засобів занижено. Тому у деяких випадках значення цього коефіцієнту нижче 0,5 вважається нормальним. Іншими причинами низького рівня коефіцієнта можуть бути: занадто великі довгострокові фінансові або капітальні вкладення, великі залишки готової продукції, велика дебіторська заборгованість. Усі ці причини негативно характеризують майновий та фінансовий стан підприємств, хоча такі як велика дебіторська заборгованість та складські залишки готової продукції в умовах сьогодення легко пояснити.

В сучасних умовах високого технічного рівня виробництва фінансовий стан будь-якого підприємства багато в чому визначається обсягами та прогресивністю основних засобів, їх технічним станом, ефективністю їх обертання. Тому усі ці характеристики використання основних засобів постійно повинні бути у центрі уваги фінансового менеджера і аналітика.

Задачами фінансового аналізу використання основних засобів є:

забезпеченість основними засобами (відповідність величини, складу та технічного рівня засобів потребам в них, своєчасності їх поповнення);

технічний стан основного капіталу;

ступінь використання основних засобів по факторах, які на них впливають;

повнота використання основних засобів;

вплив використання устаткування на обсяг продукції;

резерви збільшення обсягу продукції за рахунок поліпшення використання основних засобів.

В ході аналізу використання основних засобів досліджується: введення їх в дію; наявність; фондовіддача; вибуття та ліквідація основних засобів; ступінь використання устаткування тощо.

Розпочинається аналіз із визначення забезпеченості виробництва основними засобами. Потім вивчається їх використання з точки зору виявлення резервів, після чого здійснюються розрахунки резервів збільшення обсягів виробництва за умов мобілізації резервів поліпшення використання основних засобів.

Узагальнюючим показником технічного стану основних засобів є ступінь їх зносу, тобто відношення величини зносу до початкової вартості усіх основних частин (в першу чергу виробничого устаткування та робочих машин, які мають вирішальний вплив на потужність підприємства).

Ступінь зносу основних засобів у відсотках (r %) та її зміни визначаються шляхом співвідношення сум основних засобів (F) та їх зносу (г) в активі та пасиві бухгалтерського балансу на початок та кінець аналізованого періоду:

                                           R1x100     R0x100

                                                   r% =     -   ,

                                               F1              F0

де індекси 0 та 1- величини показників на початок та кінець періоду.

Для того, щоб знайти амортизацію основних засобів можуть використовуватись такі методи її розрахунку:

    1) прямолінійного,   за   яким   річна    сума    амортизації
визначається   діленням  вартості,  яка  амортизується,  на  строк
корисного  використання  об'єкта  основних  засобів;  

    2) зменшення   залишкової   вартості,   за  яким  річна  сума
амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на
початок  звітного  року  або  первісної  вартості  на дату початку
нарахування амортизації та річної норми амортизації.  
Річна  норма
амортизації  (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та
результатом кореня ступеня кількості років корисного  використання
об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на
його первісну вартість;

    3) прискореного зменшення залишкової вартості,  за яким річна
сума  амортизації  визначається  як  добуток  залишкової  вартості
об'єкта  на  початок  звітного року або первісної вартості на дату
початку нарахування амортизації та річної норми  амортизації,  яка
обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і
подвоюється;

    4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається
як  добуток  вартості,   яка   амортизується,   та   кумулятивного
коефіцієнта.   Кумулятивний   коефіцієнт  розраховується  діленням
кількості   років,   що  залишаються  до  кінця  строку  корисного
використання  об'єкта  основних  засобів, на суму числа років його
корисного  використання;  

    5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається
як добуток фактичного місячного обсягу продукції  (робіт,  послуг)
та  виробничої  ставки  амортизації.  Виробнича ставка амортизації
обчислюється діленням вартості,  яка амортизується,  на  загальний
обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити
(виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

    Нарахування  амортизації  може  здійснюватися  з  урахуванням
мінімально  допустимих  строків  корисного  використання  основних
засобів,  встановлених  податковим  законодавством  (крім  випадку
застосування  виробничого  методу).  

Якщо, наприклад, на підприємстві знос основних засобів зріс з 27,3% до 29,4%, то це буде негативно характеризувати дії підприємства щодо вдосконалення технічної бази виробництва.

Для оцінки технічного рівня основних засобів визначається також питома вага прогресивного устаткування в загальній його кількості та вартості.

Найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних виробничих засобів е показник використання виробничої потужності.

Якщо сумарна виробнича потужність недостатньо використовується, то необхідно встановити, випуск яких саме видів продукції негативно впливає на загальний рівень використання потужностей по плану та фактично.

Відсоткові показники використання потужностей - плановий (Кпл%) та фактичний (Кф%) розраховуються за формулами:

   

      Qіпл х 100

Kпл% =     ,

            Zіпл              

    Qіф х 100

% =     ,

            Zіф              

де Qіпл та Qіф - плановий та фактичний випуск і-го виду продукції;

 Ziпл та Ziф - планова та фактична потужність по випуску цього виду продукції.

Потім з'ясовуються причини неповного використання виробничих потужностей по цих видах продукції та плануються дії по усуненню цих причин, зокрема, шляхом підвищення пропускної спроможності виробництва.

Далі проаналізуємо показники стану та ефективності використання основних засобів. Показники, що характеризують використання основних засобів, можна згрупувати в три групи:

  1.  Показники забезпечення основними засобами, до яких відносять:

А) фондомісткість:

Фм =                                                                                                   (3.7)

де  Фк – фактична вартість основних засобів;

Вп – вартість виробленої продукції.

Характеризує забезпеченість підприємства основними фондами величиною, яка визначається шляхом ділення основих фондів на вартість виробленої продукції.

Б) фондоозброєність:

Фз =                                                                                                    (3.8)

де х – середньооблікова чисельність працівників.

Показує розмір основних фондів на одного працюючого.

В) коефіцієнт реальної вартості основних засобів в майні підприємства:

Крв =                                                                                                   (3.9)

де Фз – залишкова вартість основних засобів;

М – вартість майна підприємства.

2. Показники стану основних засобів:

А) коефіцієнт оновлення основних засобів:

Кон =                                                                                                  (3.10)

де Фв вартість введених основних фондів.

Фкін – вартість основних засобів на кінець періоду.

Показує долю введених основних фондів в за-гальній вартості основних фондів.

Б) коефіцієнт вибуття основних засобів:

Кв =                                                                                                  (3.11)

де Фу– вартість виведених основних виробничих фондів.

Фп – вартість основних засобів на почпток періоду.

Характеризує інтенсивність вибуття основних виробничих фондів.

В) коефіцієнт приросту основних засобів:

Кпр =                                                                                         (3.12)

Фп – вартість основних засобів на початок періоду.

Показує ступінь збільшення основних фондів у звітному періоді, якщо порівняти з минулим періодом.

Г) коефіцієнт зносу основних засобів:

Кз =                                                                                                    (3.13)

Фп – первісна вартість основних засобів.

Показує ступінь зносу основних виробничих фондів.

де З – сума зносу основних засобів.

Д) коефіцієнт придатності основних засобів:

Кприд = 1 – Кз                                                                                           (3.14)

Відображає частину основних фондів, придатну для експлуатації.

  1.  Показники ефективності використання основних засобів:

А) фондовіддача:

Фм =                                                                                                  (3.15)

Характеризує ефективність використання основних виробничих фондів. Відображає суму виробленої продукції на одну гривню основних виробничих фондів.

Б) сума прибутку на 1 гривню основних засобів. Визначається як відношення суми прибутку до середньорічної вартості основних засобів.

В) рентабельність основних засобів. Визначається як і попередній показник, але у відсотках [11].

Перевагою показника фондомісткості е те, що його чисельник може бути розкладений на складові частини по окремих цехах та групах устаткування. Це дозволить встановити вплив використання техніки на кожній виробничій дільниці на узагальнюючий показник використання засобів.

При визначенні показників фондовіддачі, фондомісткості обсяг продукції може розраховуватись у вартісних, натуральних та умовних одиницях.

Основні виробничі засоби визначаються по вартості, по площі, яку займають, або в інших вимірах, причому в розрахунок приймається їх середня хронологічна величина за аналізований період.

Натуральні та умовно-натуральні вимірювачі обсягу продукції застосовуються лише на підприємствах, що випускають продукцію одного виду або якщо ії можна прирівняти до одного виду.

Тому більшість підприємств, які виготовляють широку номенклатуру виробів, зведені показники фондовіддачі розраховують виходячи з обсягу продукції у вартісному виразі. При цьому можуть застосовуватись різні показники обсягу продукції - чиста, валова, реалізована, товарна продукція. З метою аналізу рекомендується також розраховувати суму прибутку на гривню вартості основних виробничих засобів.

На рівень фондовіддачі (фондомісткості) у вартісному виразі впливають такі фактори:

рівень цін на продукцію;

структура ціни та її зміни внаслідок асортиментних змін;

оцінка основних виробничих засобів;

структура засобів;

технічний їх рівень та стан;

ступінь використання.

Для визначення впливу змін у структурі та асортименті продукції на динаміку фондовіддачі співставляють динаміку обсягів виробництва та динаміку показників фондовіддачі, розрахованих на базі чистої та валової продукції.

Необхідно також аналізувати вплив на фондовіддачу оцінки основних виробничих засобів, яка коливається по однакових за своєю технічною якістю основних засобах в залежності від часу їх надходження та від того, чи здійснювалось будівництво споруд господарським чи підрядним засобом. Переоцінка основних засобів по відновлюваній вартості у перші роки після її проведення підсилюють вірогідність показників фондовіддачі та фондомісткості. Однак при цьому слід виходити із оцінки по повній відтворювальній вартості, а не по залишковій.

Вплив структури основних виробничих засобів на фондовіддачу обумовлений тим, що різні категорії основних виробничих засобів неоднаково активно приймають участь у виробничому процесі. Співставлення темпів росту фондовіддачі на гривню вартості основних засобів, в тому числі машин та устаткування, дозволить виявити вплив змін в структурі основних засобів на ефективність їх використання.

Також для оцінки основних засобів можуть використовуватись такі показники:

1. Рівень екстенсивного використання основних засобів —
визначається відношенням суми вартості основних засобів, які
використовуються за окремими змінами роботи підприємства до
загальної вартості основних засобів. Підвищення цього показника прямо пропорційне збільшенню обсягів господарської діяльності.

2. Співвідношення темпів приросту балансової і первісної вартості основних засобів— показує на скільки відсотків змінюється балансова вартість зі зміною первісної на 1 %. Якшо величина цього показника більша 1,0, це свідчить про створення умов поліпшення фінансового стану підприємства.

3. Рівень прибутковості основних засобів можна визначити через взаємозв'язок показників:

ЧП/СЗ = ОГ/СЗ * ЧД/ОГ * ЧП/ЧД

де ЧП— чистий прибуток; СЗ— середньорічна вартість основних засобів; ОГ— обсяг господарської діяльності за величиною створених об'єктів підприємництва; ЧД— чистий дохід за величиною реалізованих об'єктів господарської діяльності.

4. Доцільно порівняти рівні зміни капіталоозброєності персоналу (КО) і продуктивності праці (ПП). Бажано, щоб було:

ПП1/ ПП0 > КО1 / КО0

Для характеристики ступеня завантаження основних засобів аналізують коефіцієнти, що дозволяють здійснити оцінку:

- екстенсивного використання— як співвідношення фактичного і нормативного (можливого) часу використання основних засобів;

- інтенсивного використання — як співвідношення фактичного і нормативного (можливого) обсягу створених об'єктів діяльності (у вартісному або натуральному виразі) за одиницю часу;

- комплексного (інтегрального) використання, як добуток коефіцієнтів екстенсивного та інтенсивного використання.

2. Класифікація та порядок розрахунку й методи оцінки показників, що характеризують стан і ефективність використання майна підприємства.

Для того, щоб оцінити стан та ефективність використання майна підприємства використовують такі групи показників:

І. Показники стану майна:

  1.  Віддача майна:

Вм = ВП/ВАсер                                                                                           (3.1)

де ВП – вартість виробленої продукції;

ВАсер – середньорічна вартість активів підприємства.

Цей показник характеризує суму виробленої продукції, що припадає на 1 грн. активів підприємства.

  1.  Завантаження майна:

Зм = ВАсер /ВП                                                                                           (3.2)      

Характеризує суму майна, яка була використана для виробництва 1 грн. продукції.

  1.  Середній термін експлуатації майна:

Тексп =   ВАсер /ВПод                                                                                   (3.3)  

де ВПод – одноденна виручка від реалізації продукції.

ІІ. Показниками ефективності використання майна є:

  1.  Сума чистого прибутку, що припадає на 1 грн. майна, який визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості майна підприємства.
  2.  Рентабельність майна підприємства визначається як і попередній показник , але у % [12].

Для оцінки стану і ефективності формування майна підприємства використовують порівняння темпів зміни показників. Зокрема, окремі порівняння можуть свідчити про наступне:

- приріст     активів,     власного     капіталу     і     зобов'язань: ВКпр./ А > ЗБпр / А - поліпшення фінансової незалежності підприємства;

- приріст середньорічної вартості активів і чистого доходу:

ЧДпр. / ЧД > СВАпр. / СВА , ефективне використання активів.

- приріст середньорічної вартості активів і вартості продукції

ВПпр. / ВП > СВАпр. / СВА, ефективне використання потенціалу підприємства.

- приріст середньорічної вартості активів і чистого прибутку:

ЧПпр. / ЧП > СВАпр. / СВА , привабливість господарської діяльності.

Використовуючи порівняння, можна зробити висновок: якщо темпи збільшення активів переважають темпи збільшення результативних показників господарської діяльності, то при інших рівних умовах підприємство втрачає фінансову стабільність. А якщо ж навпаки, відбувається зменшення ресурсомісткості об'єктів господарювання, покращується використання активів, підвищується їх рентабельність.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8551. Проблема бессознательного. Психоанализ как метод лечения 30 KB
  Проблема бессознательного. Психоанализ как метод лечения Проблематика бессознательного наиболее репрезентативно и комплексно рассматривается в философии в русле психоаналитической традиции. Представленная во фрейдовской теории развития личност...
8552. Проблема сознания и основные подходы к ее философскому анализу: субстанциональ-ный, функциональный, экзистенциально-феноменологический 37 KB
  Проблема сознания и основные подходы к ее философскому анализу: субстанциональный, функциональный, экзистенциально-феноменологический В истории философии сложилось несколько подхода к философскому анализу феномена сознания: субстанциональный, натура...
8553. Проблема социокультурной природы сознания. Сознание и язык. Сознание и коммуникация 52.5 KB
  Проблема социокультурной природы сознания. Сознание и язык. Сознание и коммуникация Природу и функционирование сознания невозможно понять вне исследования социокультурной его детерминированности. Классическая философия изначально исходила из возможн...
8554. Сознание и самосознание 35 KB
  Сознание и самосознание На основании определения сознания как формы отражения объективной действительности можно утверждать, что оно нацеленно на внешние предметы. Тело человека, его сознание, его познавательный процесс не входит непосредственно в к...
8555. Структура и функции сознания 45 KB
  Структура и функции сознания Анализ структуры сознания первоначально базировался на данных классической психологии, в русле исследований которой были выделены следующие составляющие сознания: интеллект, эмоции, воля, внимание, память. Сознание челов...
8556. Философские проблемы сознания 179.5 KB
  Философские проблемы сознания § 1. Проблема сознания в философии и науке. Концепция отражения. § 2. Возникновение сознания. Проблема идеального в философии. § 3. Социально-историческая, деятельно-информационная природа сознания. § 4. Общественное и ...
8557. Електронне та електричне обладнання автомобілів 239.31 KB
  ВСТУП Мета проведення лабораторних робіт - набуття студентами практичних навичок визначення лабораторним шляхом технічних характеристик різних апаратів, приладів і електромашин, що встановлюють на автомобілях ознайомлення із сучасним лаб...
8558. Алмазная сутра 31.5 KB
  Алмазная сутра. Будда сказал Субхути: - Все Бодхисаттвы должны так овладевать своим сознанием: сколько бы ни было существ, должны они думать, рождающихся из яиц, рождающихся из утробы, рождающихся из сырости или вследствие превращений, имеющих цвет...
8559. Барт. Миф сегодня 36 KB
  Р. Барт. Миф сегодня Что же такое миф сегодня. На этот вопрос я сразу же дам простой ответ, точно согласующийся с этимологией: миф - это слово. Разумеется, это не какое угодно слово: чтобы язык стал мифом, он должен обладать некоторыми особыми...