31479

Аналіз оборотних активів та аналіз оборотного капіталу

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Аналіз оборотних активів Лекція 7 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із завданнями аналізу оборотного капіталу підприємства поглибити їхні знання з питань аналізу обертання активів підприємства та ефективності їх використання розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. Основні показники оцінки стану та ефективності використання оборотних активів підприємства. Рекомендована література: 2 7 8 11 12 13 14 15 16 17 21 22 23 24 29 30 37 38...

Украинкский

2013-09-01

108.5 KB

22 чел.

Тема 4. Аналіз оборотних активів

Лекція 7 (2 год.)

Мета заняття: ознайомити студентів із завданнями аналізу оборотного капіталу підприємства, поглибити їхні знання з питань аналізу обертання активів підприємства та ефективності їх використання, розвивати логічне мислення студентів, привчати творчо оперувати набутими знаннями, виховувати інтерес до обраної професії.

ПЛАН

  1.  Завдання аналізу оборотного капіталу і його інформаційне забезпечення.
  2.  Класифікація оборотного капіталу.
  3.  Основні показники оцінки стану та ефективності використання оборотних активів підприємства.

Рекомендована література: 2, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 29, 30, 37, 38, 49

Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо завдань аналізу оборотного капіталу і його інформаційного забезпечення, дати теоретичні уявлення щодо класифікації оборотних активів та порядку розрахунку показників, що характеризують стан і ефективність використання оборотних активів підприємства.

Виховна мета – виховувати у студентів професійне мислення та інтерес до обраної професії.

Завдання лекції: 

-ознайомитись з аналізом оборотного капіталу і його інформаційним забезпеченням;

- дати теоретичні уявлення щодо класифікації оборотних активів та порядку розрахунку показників ефективності використання та стану оборотних активів.

Рекомендована література:

  1.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583) зі змінами і доповненнями.
  2.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  3.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  4.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб‘єкта малого підприємництва”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  5.  Білик М.Д. Фінансовий аналіз: навч. посібник.- 2-ге вид., без змін. / М. Д. Білик – К.: КНЕУ, 2007. – 592 с.
  6.  Гадзевич О. І.   Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: навч. посіб. / О. І. Гадзевич. – К., 2004. – 177 с.
  7.  Дєєва Н. М.   Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Н. М. Дєєва, О. І. Дедіков. – К. : ЦУЛ, 2007. – 328 с.
  8.  Ізмайлова К. В.   Фінансовій аналіз: навч. посіб. / К. В. Ізмайлова. – К. : МАУП, 2001. – 146 с.
  9.  Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навч. посібник. / В. О. Подольська, О. В. Яріш – Київ: Центр навчальної літератути, 2007. – 488 с.
  10.  Цал-Цалко Ю.   Фінансова звітність підприємств та її аналіз : навч.посіб. / Ю. Цал-Цалко. – К. : ЦУЛ, 2002. – 360 с.

1. Завдання аналізу оборотного капіталу і його інформаційне забезпечення.

В процесі господарської діяльності оборотні активи безперервно і послідовно змінюються. Грошова форма активів підприємства перетворюється в матеріальну (виробничі запаси), яка при здійсненні технологічного процесу господарської діяльності матеріалізується у готову продукцію або товар для покупців, які відповідно реалізуються, суб'єкт господарювання через систему розрахунків отримує виручку і відшкодовує (повністю, частково) витрачені виробничі запаси та інші спожиті ресурси й формує фінансовий результат (рис. 4.1.1).

Оборотні активи підприємства в кожний момент господарської діяльності одночасно перебувають в усіх стадіях кругообігу. В той час, коли одна частина оборотних активів надходить у виробництво у вигляді виробничих запасів, інша частина активів форм\'ється як результат виробництва у вигляді готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг), а третя частина реалізується покупцям і перетворюється через розрахунки в грошові кошти. Одночасне знаходження оборотних активів на всіх стадіях забезпечує безперервний процес господарської діяльності і безперебійну роботу підприємства.

За Біликом, оборотний капітал — це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. У практиці бухгалтерського обліку до них відносять майнові цінності (активи) всіх видів зі строком використання менше від одного року або операційного циклу, якщо він перевищує рік.

Згідно ПСБО оборотний капітал - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Основними ознаками оборотних активів є:

по-перше, оборотні активи підприємства формуються і використовуються з досить локальною метою — для обслуговування лише його операційної діяльності;

по-друге, важливою ознакою оборотних активів є те, що вони належать до складу так званих мобільних активів підприємства (швидко можуть бути перетворені в гроші);

по-третє, суттєвою ознакою оборотних активів підприємства є значна (порівняно із необоротними активами) різноманітність їх видів, груп та конкретних найменувань, що значно ускладнює процес поточного управління ними та потребує забезпечення певної гнучкості цього управління;

по-четверте, відповідно до практики бухгалтерського обліку до оборотних активів включають певні види засобів праці, які віднесені до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів;

по-п’яте, суттєвою ознакою поняття оборотних активів є те, що їх формування як активів підприємства нерозривно пов’язано із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують це формування.

Термін «оборотні активи» в економічній теорії має кілька синонімів (оборотні кошти, оборотний капітал, робочий капітал), однак незважаючи на різноманітність термінів, економічна суть цього поняття трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі однаково.

Щодо структури оборотних активів, то вони включають в себе:

  1.  Запаси:
  •  виробничі запаси;
  •  поточні біологічні активи;
  •  незавершене виробництво;
  •  готова продукція;
  •  товари.
  1.  Векселі одержані.
  2.  Дебіторська заборгованість:
  •  дебіторська мзаборгованість за товари, роботи і послуги;
  •  дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами та внутрішніми розрахунками;
  •  інша поточна дебіторська заборгованість.
  1.  Поточні фінансові інвестиції.
  2.  Грошові кошти та їх еквіваленти.
  3.  Інші оборотні активи.

Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Короткострокові фінансові інвестиції – високоліквідні активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора та вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості юридичних та фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів на певну дату.

Запаси - активи, які:

  •  утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
  •  перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
  •  утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Вітчизняні економісти пропонують таку схему аналізу оборотного капіталу:

1. На першому етапі аналізують динаміку загального обсягу оборотних активів, що використовуються підприємством: темпи зміни середньої їх суми в порівнянні з темпами зміни обсягу реалізації продукції та середньої суми всіх активів; динаміку частки оборотних активів в загальній сумі активів підприємства.

2. На другому етапі аналізують динаміку складу оборотних активів підприємства в розрізі основних їх видів — запасів сировини, матеріалів та напівфабрикатів, запасів готової продукції, дебіторської заборгованості, залишку грошових активів. В процесі цього етапу аналізу розраховують та вивчають темпи зміни суми кожного з цих видів оборотних активів в порівнянні з темпами зміни обсягу виробництва та реалізації продукції, розглядають динаміку частки основних видів оборотних активів в загальній сумі. Аналіз складу оборотних активів підприємства за окремими видами дає змогу оцінити рівень їх ліквідності.

3. На третьому етапі вивчають оборотність окремих видів оборотних активів та загальної їх суми. Цей аналіз проводять з використанням показників — коефіцієнта оборотності та періоду обороту оборотних активів. В процесі аналізу встановлюють загальну тривалість та структуру операційного, виробничого та фінансового циклів підприємства, досліджують основні чинники, які визначають тривалість цих циклів.

4. На четвертому етапі аналізу визначають рентабельність оборотних активів, досліджують визначальні її чинники. В процесі аналізу використовують коефіцієнт рентабельності оборотних активів, а також модель Дюпона:

Rо.к = Rв.р · Коб · 100 %,                                                                            (4.1)

де Rо.к — рентабельність оборотних активів; Rв.р — рентабельність виручки від реалізації; Коб — коефіцієнт оборотності.

5. На п’ятому етапі аналізу розглядають склад основних джерел фінансування оборотних активів — динаміку їх суми та частку в загальному обсязі фінансових ресурсів, що інвестовані в ці активи, визначають рівень фінансового ризику, який генерується структурою джерел фінансування оборотних активів, яка склалась.

Результати проведеного аналізу дають змогу визначити загальний рівень ефективності управління та використання оборотних на підприємстві, а також виявити основні напрями його підвищення у майбутньому періоді.

Аналіз оборотних активів здійснюють з метою забезпечення ефективності їх використання. Зазначений аналіз здійснюють за такими напрямами:

  1.  Аналіз складу і структури оборотних активів.
    1.  Оцінка оптимальності визначеної потреби підприємства в оборотних активах.
    2.  Аналіз джерел формування оборотних активів підприємства.
    3.  Оцінка маневрування оборотними активами.
    4.  Аналіз оборотності оборотних активів за звітний період.
    5.  Аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості.
    6.  Аналіз грошових коштів на підприємстві.
    7.  Аналіз збереження та ефективності використання оборотних активів.

Для аналізу оборотних активів необхідна відповідна інформація. Визначення потреби в інформації на підприємстві для аналізу оборотних активів належить до компетенції її власника або уповноваженого органу (посадової особи) — економічної служби підприємства.

Відповідно до розробленої економічної політики та необхідної інформаційної бази підприємство:

- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад, установлених Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних;

- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності;

- затверджує правила документообороту та технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

- передбачає складання балансів філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Основною інформаційною базою для аналізу оборотного капіталу є фінансова звітність підприємства.

Відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку регламентовано форми фінансової звітності та зміст. До складу фінансової звітності входять:

1. Баланс (ф. № 1);

2. Звіт про фінансові результати (ф. № 2);

3. Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);

4. Звіт про власний капітал (ф. № 4);

5. Примітки до звітності (ф. № 5).

За доступністю інформація поділяється на відкриту і закриту, що є комерційною таємницею, тому й фінансовий аналіз може бути двох видів: внутрішній і зовнішній.

2. Класифікація оборотного капіталу.

У зарубіжній та вітчизняній практиці оборотні активи класифікують за низкою ознак.

За фінансовими особливостями формування оборотні активи підприємства поділяють на валові та чисті. Така класифікація оборотних активів набула поширення у зарубіжній практиці.

Валові оборотні активи (або валовий оборотний капітал) — це увесь їх обсяг незалежно від джерел фінансування.

Чисті оборотні активи (або чистий робочий капітал) — це різниця між валовою сумою активів та загальною сумою поточних (короткострокових) пасивів підприємства. Чистий оборотний капітал являє собою власні оборотні активи. У нормальних умовах функціонування суб’єктів господарювання величина поточних активів вища від поточних зобов’язань, тобто сума оборотних активів перевищує кредиторську заборгованість.

За належністю оборотні активи поділяють на власні та позикові (залучені).

Власні оборотні активи характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок власного капіталу підприємства, до якого згідно з нормативною базою України умовно відносять так звані «стійкі пасиви».

Власний оборотний капітал підприємства з розвитком підприємницької діяльності та акціонування відіграє визначальну роль, оскільки забезпечує фінансову стійкість і оперативну самостійність суб’єкта господарювання. Власні оборотні активи приватизованих підприємств перебувають у повному їх розпорядженні, тобто підприємства мають право їх продавати, передавати іншим суб’єктам господарювання, громадянам, здавати в оренду тощо.

Позикові (залучені) оборотні активи характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок залученого підприємством товарного або фінансового кредиту як на довго-, так і на короткостроковій основі.

Позиковий капітал, що залучається у вигляді банківських кредитів та інших форм, покриває додаткову потребу підприємства в коштах. При цьому головним критерієм умов кредитування банком слугує надійність фінансового стану підприємства та оцінка його фінансової стійкості.

Класифікація за окремими видами основана на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (GAAP) та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За рівнем ліквідності всі види оборотних активів поділяють за критерієм швидкості їх перетворення на гроші з метою забезпечення платоспроможності підприємства. У загальному їх складі виділяють:

абсолютно ліквідні активи, або оборотні активи у формі готових засобів платежу (гроші в касі та на поточних рахунках у банку);

швидколіквідні оборотні активи, до яких відносять усі форми дебіторської заборгованості на користь підприємства, крім безнадійної;

низьколіквідні оборотні активи, до яких належать запаси товарно-матеріальних цінностей у різних формах.

За формами функціонування у конкретному періоді часу оборотні активи поділяють на матеріальні та фінансові. 

До матеріальних відносять оборотні активи у формі запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва та готової продукції.

До фінансових належать оборотні активи у формі грошових коштів, короткострокових фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості. Таку класифікацію оборотних активів використовують при плануванні відповідних матеріальних або фінансових потоків на підприємстві. Доцільною вона є й для аналізу.

За рівнем варіабельності розміру оборотні активи поділяють на постійні та тимчасові.

Постійними оборотними активами вважають такі, що постійно перебувають у розпорядженні підприємства (протягом часу, що розглядається), визначають мінімальну потребу в них, що забезпечує господарську діяльність, є основою постійного оборотного капіталу.

При виникненні додаткової потреби в коштах утворюється змінний (тимчасовий) оборотний капітал.

Тимчасовими оборотними активами називають такі, обсяг яких коливається відповідно до сезонних потреб виробництва та реалізації продукції або до циклічних змін кон’юнктури ринку. У певні періоди часу тимчасові оборотні активи набувають нульового значення.

Отже, на основі проведеного аналізу забезпечують ефективне управління оборотним капіталом. Воно визначається низкою чинників: обсягом і складом поточних активів, їх ліквідністю, співвідношенням власних і позикових джерел покриття поточних активів, величиною чистого оборотного капіталу, співвідношенням постійного і змінного капіталу та ін.

3. Основні показники оцінки стану та ефективності використання оборотних активів підприємства.

При аналізі оборотності та ефективності використання оборотних активів використовуються такі показники:

  1.  Тривалість обороту оборотних активів:

Тоб = ОАсер / ВПод                                                                                      (4.2)

де ОАсер – середньорічна вартість оборотних активів;

ВПод – одноденна вартість виробленої продукції.

Характеризує кількість днів протягом яких здійснюється один оборот оборотних активів.

  1.  Коефіцієнт оборотності оборотних активів:

Коб.оа = ВП / ОАсер                                                                                     (4.3)

де ВП – вартість виробленої продукції.

Даний показник характеризує кількість оборотів здійснюваних оборотними активами за рік.

  1.  Коефіцієнт завантаження оборотних активів:

Кзв.оа = ОАсер / ВП                                                                                     (4.4)

Даний показник характеризує суму оборотних активів, яка використовується при виробництві 1 грн. продукції.

4. Поліпшення використання оборотних коштів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:

1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв’язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв’язки з постачальниками;

2) прискорення обороту оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.

Поліпшення використання оборотних коштів приводить до їх вивільнення. Розрізняють абсолютне та відносне їх вивільнення.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).

Відносне вивільнення оборотних коштів відбувається тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

Сума вивільнених або залучених коштів в наслідок прискорення або сповільнення оборотності оборотних активів:

ВК (ЗК) = (Тоб. зв. – Тоб. баз.) * ВПод. зв.                                                       (4.5)

Відємне значення цього показника показує обсяг вивільнених грошових коштів в наслідок прискорення оборотності оборотних активів, що свідчить про підвищення ефективності їх використання.

5. Абсолютна сума прибутку, що припадає на 1 грн. оборотних активів: даний показник визначається як відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості оборотних активів. Він характеризує суму прибутку отриманого від використання 1 грн. оборотних активів.

6. Рентабельність оборотних активів визначається як і попередній показник, але у відсотках і характеризує прибутковість оборотних активів.

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Відповідно до П(C)БО 2 «Баланс» наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку розділу I пасиву балансу «Власний капітал» (рядок 380) та підсумком розділу I активу балансу (рядок 080) (ф. № 1) [11].

До показників, що характеризують стан оборотних коштів, відносять коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства р.в). Цей показник визначають як відношення вартості оборотних коштів до вартості майна підприємства

,

де Фн — фактична наявність (вартість оборотних коштів, грн); М — вартість майна підприємства, грн.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яку частку в майні підприємства вони займають. Залежно від типу виробництва, виду продукції та інших чинників ця частка може бути різною. Однак бажано, щоб вона забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва і, в разі потреби, швидкої ліквідності оборотних активів.

Підприємство незалежно від організаційно-правової форми та власності для здійснення своєї діяльності потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обороту оборотних активів та відповідних їм пасивів.

Формування раціональної структури джерел фінансових ресурсів підприємства для забезпечення необхідного рівня доходів для його розвитку є одним із найважливіших завдань фінансових менеджерів.

Джерелами формування майна підприємства можуть бути як власні, так і залучені кошти.

Власні кошти мають забезпечувати майнову та оперативну самостійність підприємства, необхідну для рентабельної його діяльності. Власні оборотні кошти є джерелом покриття нормованих оборотних активів. Формування власних оборотних коштів здійснюється за рахунок власного капіталу підприємства (статутний капітал, пайовий капітал, додатково вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток).

Залучені кошти в джерелах формування оборотних активів у сучасних умовах набувають важливого значення та покривають тимчасову додаткову потребу підприємства в коштах. Залучення позикових коштів зумовлено характером виробництва, розрахунково-платіжними відносинами, необхідністю поповнення нестачі власних оборотних коштів та іншими об’єктивними причинами.

До залучених джерел формування оборотних активів відносять короткострокові позики та кредити банку, інвестиційний податковий кредит і рідше довгострокові позики і кредити банку.

Кредиторська заборгованість, фонд споживання, резерви майбутніх витрат і платежів, добровільні надходження — це додатково залучені джерела, які не належать підприємству, але постійно перебувають в обороті підприємства і в сумі мінімального залишку використовують як джерело формування власних оборотних коштів.

На основі даних фінансової звітності можна оцінити джерела формування, структуру та розміщення оборотного капіталу підприємства. Актив балансу свідчить про розміщення оборотного капіталу, що є в розпорядженні підприємства. Кожному виду розміщеного оборотного капіталу відповідає окрема стаття балансу.

Золоте правило фінансування потребує реалізації двох умов, що виражають його зміст:

1. ; 2. .

У зазначений період цих умов на підприємстві дотримуються.

При дослідженні джерел формування майна виходять із таких правил, що потребують не тільки паралельності строків фінансування, а й дотримання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та активів. Для цього мають бути виконані дві умови:

а) основні засоби мають фінансуватися за рахунок власного капіталу та довгострокових позик;

б) довгострокові капіталовкладення мають фінансуватися за рахунок коштів, мобілізованих на довгостроковий період, тобто довгострокові пасиви мають використовуватися не тільки для фінансування основних фондів, а й для довгострокових оборотних активів (наприклад, оборотні засоби, авансовані у стратегічні запаси сировини тощо).

У фінансовому аналізі розрізняють чотири види стратегій фінансування оборотних активів: ідеальну, агресивну, консервативну, компромісну.

Iдеальна стратегічна модель означає, що поточні активи за своєю величиною дорівнюють короткостроковим зобов’язанням. На практиці така модель практично не зустрічається.

Агресивна стратегічна модель означає, що довгострокові пасиви виступають джерелом покриття необоротних активів і тієї мінімальної частини поточних активів, які необхідні для проведення господарської діяльності (системної частини поточних активів). Варіаційна частина поточних активів покривається повністю кредиторською заборгованістю.

Консервативна стратегічна модель передбачає, що і системна, і варіаційна частини поточних активів покриваються довгостроковими пасивами.

Компромісна стратегічна модель є найбільш реальною. У цьому випадку необоротні активи, системна частина поточних активів і половина варіаційної частини поточних активів покриваються довгостроковими пасивами.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66291. Різновиди професійної музики 105 KB
  Різновиди професійної музики. Ознайомити учнів з різновидами професійної музики: вокальна та інструментальна професійна музика поняттям цикл інструментальних концертів на прикладі творчості А. Виховувати інтерес до творів італійської інструментальної та вокальної класичної музики...
66293. Нуклеїнові кислоти. Генетичний код. АТФ 91.5 KB
  Мета: поглибити знання про будову властивості та роль ДНК РНК АТФ в житті клітини і організму на прикладі наукових пошуків вчених їх самовідданості виховувати студентів. Обладнання: таблиці ДНК €œГенетичний код€. ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота. Самоподвоєння ДНК.
66294. Історія вивчення клітини. Клітинна теорія. Методи цитологічних досліджень. Прокаріоти, еукаріотичення клітини 71.5 KB
  Мета: ознайомити студентів з історією вивчення клітини, методами цитологічних досліджень, сформулювати основні положення клітинної теорії; узагальнити, систематизувати та поглибити знання студентів про будову клітини прокаріот і еукаріот; на прикладі самовідданої праці вчених виховувати студентів.
66295. Поверхневий апарат. Цитоплазма. Цитоскелет. Включення. Органели руху. Немембранні органели 82 KB
  Мета: вивчити хімічний склад мембран, встановити взаємозв’язок між будовою і функціями клітинної мембрани; виходячи з особливостей хімічного складу і будови мембран, визначити застосування їх людиною.
66296. Одномембранні органели 71.5 KB
  Цистерни комплексу Гольджі полярні: до одного полюса підходять пухирці, що відриваються від ЕПС і містять продукти синтезу. З іншого полюса цістерн відокремлюються пухирці, наповнені ферментами та іншими речовинами.
66297. Сьогодні, жінки, Ваше свято 48 KB
  Ти жінка. Жінка чарівне слово Жінка життя прикраса Жінку прославляють знов І не підвладна часу жінка. Жінка кохана й мати Жінка сестра й бабуся Жінка життєве свято Свято що вічно в русі. Жінка це у першу чергу матір.
66298. Міжнародний жіночий день 8 березня 35 KB
  Земля зітхає ледве чутно І прокидається від сну... І березень дарує чудо, Розпочинаючи весну. Це чудо-в усмішках чарівних, У морі квітів навкруги. Ми Вас вітаємо царівни, Найкращі, милі, дорогі! Вальс з квітами.
66299. 8 Марта. Мамин праздник 48 KB
  Празднично убранный класс. На стенде рисунки детей, посвященные Дню 8 Марта. На доске слова: Спасибо, женщины вам И вашим умелым и нежным рукам, Они золотые, как солнце, всегда. Нам маминых рук не забыть никогда! Пусть мамины славятся всюду дела! Трудящимся женщинам честь и хвала.