31480

Аналіз оборотних активів

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Мета заняття: ознайомити студентів із методикою аналізу власних оборотних засобів дебіторської та кредиторської заборгованості поглибити їхні знання з питань аналізу виробничих запасів та готової продукції розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. Аналіз стану та ефективності використання виробничих запасів та готової продукції на підприємстві. Завдання лекції: ознайомитись з методами аналізу наявності власних оборотних коштів; дати теоретичні та...

Украинкский

2013-09-01

84 KB

5 чел.

Тема 4. Аналіз оборотних активів

Лекція 7 (2 год.)

Мета заняття: ознайомити студентів із методикою аналізу власних оборотних засобів, дебіторської та кредиторської заборгованості, поглибити їхні знання з питань аналізу  виробничих запасів та готової продукції, розвивати логічне мислення студентів, привчати творчо оперувати набутими знаннями, виховувати інтерес до обраної професії.

ПЛАН

  1.  Аналіз наявності власних оборотних коштів.
  2.  Аналіз стану та ефективності використання виробничих запасів та готової продукції на підприємстві..
  3.  Оцінка стану дебіторської заборгованості підприємства.
  4.  Аналіз кредиторської заборгованості підприємства

Рекомендована література: 2, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 29, 30, 37, 38, 49

Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо завдань аналізу оборотного капіталу і його інформаційного забезпечення, дати теоретичні уявлення щодо класифікації оборотних активів та порядку розрахунку показників, що характеризують стан і ефективність використання оборотних активів підприємства.

Виховна мета – виховувати у студентів професійне мислення та інтерес до обраної професії.

Завдання лекції: 

-ознайомитись з методами аналізу наявності власних оборотних коштів;

- дати теоретичні та практичні уявлення щодо особливостей оцінки стану дебіторської та кредиторської заборгованості;

- навчитись визначати показники стану та ефективності використання виробничих запасів та готової продукції.

Рекомендована література:

  1.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583) зі змінами і доповненнями.
  2.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  3.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  4.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб‘єкта малого підприємництва”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  5.  Білик М.Д. Фінансовий аналіз: навч. посібник.- 2-ге вид., без змін. / М. Д. Білик – К.: КНЕУ, 2007. – 592 с.
  6.  Гадзевич О. І.   Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: навч. посіб. / О. І. Гадзевич. – К., 2004. – 177 с.
  7.  Дєєва Н. М.   Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Н. М. Дєєва, О. І. Дедіков. – К. : ЦУЛ, 2007. – 328 с.
  8.  Ізмайлова К. В.   Фінансовій аналіз: навч. посіб. / К. В. Ізмайлова. – К. : МАУП, 2001. – 146 с.
  9.  Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навч. посібник. / В. О. Подольська, О. В. Яріш – Київ: Центр навчальної літератути, 2007. – 488 с.
  10.  Цал-Цалко Ю.   Фінансова звітність підприємств та її аналіз : навч.посіб. / Ю. Цал-Цалко. – К. : ЦУЛ, 2002. – 360 с.

1. Аналіз наявності власних оборотних коштів.

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Відповідно до П(C)БО 2 «Баланс» наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку розділу I пасиву балансу «Власний капітал» (рядок 380) та підсумком розділу I активу балансу (рядок 080) (ф. № 1) [11].

Власні оборотні кошти – це частина наявних чи виділених засновниками коштів для формування оборотних активів. За даними балансу наявність власних оборотних коштів визначається як різниця між власним капіталом і необоротними активами. Розрізняють поняття чистого оборотного капіталу або робочого капіталу, який визначається як різниця між оборотними активами та поточними зобов’язаннями.

ВОК = Рядок 260 – Рядок 620.

Алгоритм цього розрахунку рекомендовано Аудиторською палатою України в Методичних рекомендаціях щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих акціонерних товариств та підприємств — емітентів облігацій (крім комерційних банків). Схвалено Аудиторською палатою України. Протокол засідання АПУ від 23.02.2001 р. та в Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджені наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26.01.2001 № 49/121 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 08.02.2001 р. за № 121/532.

За Методичними рекомендаціями щодо аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій, затвердженими Державною податковою адміністрацією України від 16.06.2000 р. власні оборотні активи розраховують як різницю між власним капіталом і необоротними активами, проте з останніх вираховують довгострокову дебіторську заборгованість

ВОК = (Рядок 380 – [Рядок 080 – Рядок 050).

Визначення власних оборотних коштів за двома методичними підходами мають правову основу.

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу визначити нестачу або надлишок власних оборотних коштів.

Нестача власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю їх, що відбувається з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання (наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.

Основними причинами нестачі (браку) власних оборотних коштів можуть бути:

  •  незадовільна робота маркетингової служби;
  •  недосягнення передбаченого прибутку;
  •  невисока відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання;
  •  несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів;
  •  наявність необгрунтованої дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

Нестача (брак) власних оборотних коштів може виникати у зв’язку зі значним підвищенням цін у результаті інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів над їх нормативами, необхідними для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах.

До причин появи надлишку власних оборотних коштів можна віднести:

  •  перевищення фактично отриманого прибутку над передбаченим планом;
  •  несплату в повному обсязі платежів до бюджету та державних цільових фондів;
  •  безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій;
  •  неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

Аналіз власних оборотних активів розпочинається з визначення показників забезпеченості підприємства власними оборотними активами. При цьому визначають такі показники:

  1.  Коефіцієнт забезпеченості ВОК:

Кзаб. вок. = ВОК / ОА                                         (4.6)

Даний показник характеризує частку власних оборотних коштів в загальній сумі оборотних активів. Нормативним вважається його значення більше 1.

  1.  Коефіцієнт маневреності ВОК:

Кмн.вок = ВОК / ВК                                                          ( 4.7)

де ВК – сума власного капіталу підприємства.

Даний показник характеризує частку ВОК в 1 грн. власного капіталу. Нормативним вважається значення цього показника в межах 0,2 – 0,5.

Щодо показників оборотності та ефективності використання власних оборотних коштів, тов. вони визначаються за формулами:

  1.  Тривалість обороту ВОК:

Твок = ВОКсер / ВПод                                             (4.8)

де ВОКсер – середньорічна вартість власних оборотних активів;

ВПод – одноденна вартість виробленої продукції.

  1.  Коефіцієнт оборотності ВОК:

Коб.вок = ВП / ВОКсер                                         (4.9)

де ВП – вартість виробленої продукції.

  1.  Коефіцієнт завантаження ВОК:

Кзв.вок = ВОКсер / ВП                                 (4.10)

4. Абсолютна сума прибутку, що припадає на 1 грн. власних оборотних активів: даний показник визначається як відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості ВОК. Він характеризує суму прибутку отриманого від використання 1 грн. власних оборотних активів.

5. Рентабельність власних оборотних активів визначається як і попередній показник, але у відсотках і характеризує прибутковість власних оборотних активів[113].

2. Аналіз стану та ефективності використання виробничих запасів та готової продукції на підприємстві.

Згідно П(С)БО запаси – це активи, які утримуються підприємством для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг.

Накопичення великих запасів свідчить про спад ділової активності підприємства. Великі понаднормові запаси призводять до замороження оборотних активів та уповільнення їх оборотність. При цьому виникають проблеми з ліквідністю, зростають складські витрати, що негативно впливає на кінцевий результат діяльності підприємства.

Водночас нестача запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, оскільки зменшується виробництво продукції, що зменшує обсяг отриманих прибутків. Тому кожне підприємство має прагнути до того, щоб виробництво вчасно і в повному обсязі не лише забезпечувалось всіма необхідними ресурсами, але й щоб ці ресурси не залежувались на складах.

Тому кожне підприємство має прагнути до того, щоб виробництво вчасно і в повному обсязі не лише забезпечувалось всіма необхідними ресурсами, а й щоб ці ресурси не залежувались на складі.

Завдання фінансових менеджерів полягає в тому, щоб знайти оптимальне співвідношення між надмірно великими запасами, що спроможні призвести до фінансових труднощів, та меншими запасами – небезпечними для стабільного виробництва. Це завдання може бути вирішено в умовах налагодженої системи аналізу і контролю за станом запасів на підприємстві.

Основними завдання аналізу стану запасів є:

- забезпечення та підтримання ліквідності та поточної платоспроможності підприємства;

- забезпечення витрат виробництва через їх зменшення на створення та зберігання запасів;

- зменшення витрат робочого часу та простою обладнання через нестачу виробничих запасів;

Запобігання псуванню, розкраданню та безконтрольному використанню виробничих запасів.

Поставлені завдання можна реалізувати за виконання таї аналітичної роботи:

1. Постійна оцінка оптимальної структури запасів (визначити обсяг надлишкових ресурсів та тих, придбання яких потрібно прискорити);

2. Визначення обґрунтованих строків та обсягів закупівлі матеріальних ресурсів.

3. Регулювання запасів матеріальних цінностей, віддаючи перевагу найбільш необхідним у конкретному випадку, враховуючи їх споживчу привабливість.

4. Визначення показників оборотності основних груп запасів та їх всебічного аналізу з метою встановлення відповідності наявних запасів поточним потребам підприємства.

До причин зменшення суми виробничих запасів можна віднести нераціональне використання виробничих запасів внаслідок завищення норм витрат сировини, матеріалів на виготовлення одиниці продукції, перебої у постачанні, неправильне визначення оптимальної потреби підприємства у виробничих запасах. Це може призвести до виникнення дефіциту окремих видів сировини, перебоїв у процесі виробництва, недовантаження виробничих потужностей; збитків.

Серед загальних причин зростання виробничих запасів можна назвати нарощування виробничого потенціалу виробництва, прагнення шляхом вкладення у виробничі запаси захистити грошові активи від знецінення під впливом інфляції, накопичення виробничих запасів внаслідок неліквідів, свідоме накопичення запасів у зв’язку з перебоями в постачанні.

Аналіз оборотності загальної суми запасів має показники:

  1.  Тривалість обороту запасів:

Тобз = Зсер / ВПод      (4.2)

де Зсер – середньорічна вартість запасів (100-140);

ВПод – одноденна вартість виробленої продукції.

Характеризує кількість днів протягом яких здійснюється один оборот запасів.

  1.  Коефіцієнт оборотності запасів:

Коб.з = ВП / Зсер       (4.3)

де ВП – вартість виробленої продукції.

Даний показник характеризує кількість оборотів здійснюваних запасами за рік.

  1.  Коефіцієнт завантаження запасів:

Кзв.з = Зсер / ВП    (4.4)

Даний показник характеризує суму запасів, яка використовується при виробництві 1 грн. продукції.

4. Сума вивільнених або залучених коштів в наслідок прискорення або сповільнення оборотності запасів:

ВК (ЗК) = (Тоб. зв. – Тоб. баз.) * ВПод. зв.           (4.5)

Відємне значення цього показника показує обсяг вивільнених грошових коштів в наслідок прискорення оборотностізапасів, що свідчить про підвищення ефективності їх використання.

5. Абсолютна сума прибутку, що припадає на 1 грн. запасів: даний показник визначається як відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості запасів. Він характеризує суму прибутку отриманого від використання 1 грн. запасів.

6. Рентабельність запасів визначається як і попередній показник, але у відсотках і характеризує прибутковість запасів.

Для аналізу стану та ефективності використання виробничих запасів розраховують наступні показники:

  1.  Тривалість обороту запасів:

Тобз = Зсер / ВПод      (4.2)

де Зсер – середньорічна вартість запасів (100-140);

ВПод – одноденна вартість виробленої продукції.

Характеризує кількість днів протягом яких здійснюється один оборот запасів.

  1.  Коефіцієнт оборотності запасів:

Коб.з = ВП / Зсер       (4.3)

де ВП – вартість виробленої продукції.

Даний показник характеризує кількість оборотів здійснюваних запасами за рік.

  1.  Коефіцієнт завантаженнязапасів:

Кзв.з = Зсер / ВП    (4.4)

Даний показник характеризує сумузапасів, яка використовується при виробництві 1 грн. продукції.

4. Сума вивільнених або залучених коштів в наслідок прискорення або сповільнення оборотності запасів:

ВК (ЗК) = (Тоб. зв. – Тоб. баз.) * ВПод. зв.           (4.5)

Відємне значення цього показника показує обсяг вивільнених грошових коштів в наслідок прискорення оборотностізапасів, що свідчить про підвищення ефективності їх використання.

5. Абсолютна сума прибутку, що припадає на 1 грн. запасів: даний показник визначається як відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості запасів. Він характеризує суму прибутку отриманого від використання 1 грн. запасів.

6. Рентабельність запасів визначається як і попередній показник, але у відсотках і характеризує прибутковість запасів.

З метою аналізу стану та ефективності використання готової продукції розраховують наступні показники:

1. Тривалість обороту готової продукції:

Тобз = ГПсер / ВПод      (4.2)

де Зсер – середньорічна вартість готової продукції (130);

ВПод – одноденна вартість виробленої продукції.

Характеризує кількість днів протягом яких здійснюється один оборот готової продукції.

2. Коефіцієнт оборотності готової продукції:

Коб.з = ВП / ВЗсер       (4.3)

де ВП – вартість виробленої продукції.

Даний показник характеризує кількість оборотів здійснюваних гтовою продукцією за рік.

  1.  Коефіцієнт завантаження готової продукції:

Кзв.з = ВЗсер / ВП    (4.4)

Даний показник характеризує суму готової продукції, яка міститься в 1 грн. виручки від реалізації.

4. Сума вивільнених або залучених коштів в наслідок прискорення або сповільнення оборотності готової продукції:

ВК (ЗК) = (Тоб. зв. – Тоб. баз.) * ВПод. зв.           (4.5)

Від’ємне значення цього показника показує обсяг вивільнених грошових коштів в наслідок прискорення оборотності готової продукції, що свідчить про підвищення ефективності їх використання.

5. Абсолютна сума прибутку, що припадає на 1 грн. готової продукції: даний показник визначається як відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості готової продукції. Він характеризує суму прибутку отриманого від використання 1 грн. готової продукції.

6. Рентабельність готової продукції визначається як і попередній показник, але у відсотках і характеризує прибутковість готової продукції.

3. Оцінка стану дебіторської заборгованості підприємства.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Дебіторською заборгованістю вважають суму заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Уся дебіторська заборгованість розподіляється на довгострокову й поточну.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Довгострокова дебіторська заборгованість за суб’єктами поділяється:

- дебіторська заборгованість за майном, що передане в оренду;

- дебіторська заборгованість забезпечена довгостроковими векселями;

- інша довгострокова заборгованість.

 Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість за суб’єктами партнерських відносин поділяється на:

- дебіторська заборгованість за товарними операціями;

- дебіторська заборгованість за нетоварними операціями.

Залежно від забезпеченості дебіторської заборгованості за товарними операціями – вона може бути забезпечена виданими векселями і не забезпечена виданими векселями.

Залежно від ступеня впевненості про повернення, дебіторська заборгованість поділяється на:

- безнадійна дебіторська заборгованість – це дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, але за якою минув строк позовної давності;

- сумнівна дебіторська заборгованість – це поточна  дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення платниками.

При аналізі дебіторської заборгованості використовують такі показники:

1. Тривалість обороту дебіторської заборгованості, що визначається як відношення середньорічної вартості дебіторської заборгованості до одноденної виручки від реалізації продукції. Даний показник характеризує кількість днів одного обороту дебіторської заборгованості.

2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості визначається як відношення вартості реалізованої продукції до середньорічної вартості дебіторської заборгованості. Він характеризує кількість оборотів здійснюваних дебіторською заборгованістю протягом року.

3. Коефіцієнт завантаження дебіторської заборгованості є обернено пропорційним до коефіцієнта оборотності і характеризує обсяг дебіторської заборгованості, що припадає на 1 грн. виробленої продукції.

4. Частка дебіторської заборгованості в поточних активах визначається як відношення суми дебіторської заборгованості до суми оборотних активів підприємства.

5. Питома вага вексельної форми розрахунків в дебіторській заборгованості. Даний показник визначається відношенням дебіторської заборгованості забезпеченої одержаними векселями до дебіторської заборгованості в цілому. Він характеризує якість дебіторської заборгованості.

6. Частка резерву сумнівних боргів  в загальній сумі дебіторської заборгованості. Визначається як відношення сформованого на підприємстві резерву сумнівних боргів до вартості дебіторської заборгованості.

7. Збитки від несвоєчасної сплати рахунків дебіторами – визначається як різниця суми дебіторської заборгованості з дебіторською заборгованістю скоригованою на індекс інфляції і з сумою отриманих штрафів і пені.

  1.  Аналіз кредиторської заборгованості підприємства.

Залучення капіталу в обороти підприємства сприяє покращенню фінансового стану, але при умові коли вона не заморожується в обороті на тривалий час і вчасно повертаються. Інакше може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що в кінцевому рахунку може призвести до виплати штрафних санкцій і погіршення фінансового стану. Тому в процесі аналізу кредиторської заборгованості слід визначити склад, причини, давність утворення кредиторської заборгованості та суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов’язань.

Залежно від суб’єкта партнерських відносин кредиторська заборгованість поділяється на:

- кредиторська заборгованість за товарними операціями (товари, роботи, послуги);

- кредиторська заборгованість за нетоварними операціями (розрахунки з бюджетом, оплата праці, позабюджетні розрахунки).

При аналізі стану кредиторської заборгованості визначають такі показники:

1. Тривалість обороту кредиторської заборгованості. Цей показник визначається як відношення середньорічної вартості кредиторської заборгованості до одноденної виручки від реалізації продукції. Він характеризує тривалість одного обороту кредиторської заборгованості.

2. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньорічної вартості кредиторської заборгованості й показує кількість здійснюваних оборотів кредиторською заборгованістю протягом року.

3. Коефіцієнт завантаження кредиторської заборгованості є обернено пропорційним до коефіцієнта оборотності і характеризує обсяг кредиторської заборгованості у вартісному вираженні, що припадає на 1 грн. реалізованої продукції [14].


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45431. Эволюционное программирование (генетические алгоритмы) 57.5 KB
  Метод алгоритм пример решения задачи Эволюционное программирование генетические алгоритмы Для эволюционного программирования должны выполняться следующие требования: 1Наличие пространства параметров x = {x1x2x3.е случайное варьирование параметров. Хромосома вектор варьируемых параметров решения Операции получение новых решений из существующих Скрещивание получение параметров хромосомы от родителей расширение области поиска Мутация ...
45432. Модель нейрона. Понятие нейронной сети. Особенности функционирования технических структур, моделируемых нейронной сетью 92 KB
  Схема работы натрийкалиевого насоса: а активные центры захватили ион калия снаружи и ион натрия внутри клетки; б белковая молекула захватившая ионы повернулась на 180 за счет энергии АТФ и освободила захваченные ионы при этом калий попал внутрь клетки а ион натрия был выброшен наружу в молекула вновь повернулась на 180 и готова к захвату новых ионов. Диффузия в жидкостях происходит при помощи ионов. Идет расслаивание ионов возникает потенциал...
45433. Модель обучения на примере автоматов с линейной тактикой. Автомат с переменной структурой 124.5 KB
  Автомат с переменной структурой. Рациональность поведения автомата в детерминированной стохастической стационарной и нестационарной среде. Автомат с линейной тактикой рис.
45434. Применение метода оценочной функции при реализации интеллектуальных функций. Уровни интеллектуальности поведения 61.5 KB
  Черепаха представляет собой трехколесную тележку на которой размещены аккумуляторы система реле и электронная ламповая схема. Схема отрегулирована таким образом что при низком потенциале анода лампы Л1 запирается лампа Л2 и реле Р2 устанавливается так что исключается одновременное нахождение под током реле P1 и Р2. При умеренном освещении фотоэлемента лампа Л2 приоткрывается однако проводимый ею ток недостаточен для срабатывания реле P1 хотя уменьшение напряжения на аноде лампы и приводит к отпусканию реле Р2. Замыкание...
45435. Модели языка. Синтез и анализ языковых фрагментов. Проблема представления знаний 351 KB
  Проблема представления знаний Язык Человек лингвизирует свой мир живет в мире пересотворяемом с помощью его собственного языка. Границы языка границы мира. Если два языка подобны некой системе то они подобно друг другу.
45436. Понятие ядра и процесса, состояние процесса, подпроцессы. Межпроцессное взаимодействие 175.5 KB
  Межпроцессное взаимодействие Резидентная в RM часть OS UNIX называется ядром. Все работы вне ядра оформлены в виде процессов выполнения системных и прикладных программ. Под процессом понимается единица вычислительной работы потребляющая ресурсы предоставляемые ядром для обработки системных и прикладных программ которые оформлены как командные или выполняемые файлы на внешнем устройстве.
45437. Понятия приоритета и очереди процессов. Диспетчеризация и синхронизация процессов 128.5 KB
  Диспетчеризация и синхронизация процессов. Алгоритмы планирования процессов Планирование процессов включает в себя решение следующих задач: определение момента времени для смены выполняемого процесса; выбор процесса на выполнение из очереди готовых процессов; переключение контекстов старого и нового процессов. Средства аппаратной поддержки управления памятью и многозадачной среды в микропроцессорах Intel 80386 80486 и Pentium .
45438. Программирование на Shell. Скрипты 227 KB
  Shell интерпретатор командного языка В этом разделе описаны команды и символы имеющие специальное значение которые позволяют: находить с помощью шаблона и манипулировать группами файлов; запускать команду в фоновом режиме или в определенное время; выполнять последовательно группу команд; перенаправлять стандартный ввод и вывод; завершать работающие программы. Таблица 20 Метасимволы Символ Функция [ ] Эти метасимволы позволяют указывать сокращенные имена файлов при поиске по шаблону Означает что команда будет выполняться...
45439. Управление оперативной памятью (распределение и защита) в многозадачной ОС. Механизм реализации виртуальной памяти 211 KB
  Механизм реализации виртуальной памяти. От выбранных механизмов распределения памяти между выполняющимися процессорами в значительной степени зависит эффективность использования ресурсов системы ее производительность а также возможности которыми могут пользоваться программисты при создании своих программ. С другой стороны поскольку любой процесс имеет потребности в операциях вводавывода и процессор достаточно часто переключается с одной задачи на другую желательно в оперативной памяти расположить достаточное количество активных задач с...