31481

Аналіз джерел формування капіталу підприємства

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Аналіз джерел формування капіталу підприємства Лекція 9 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із значенням та методами аналізу капіталу підприємства поглибити їхні знання з питань оцінки складу і динаміки джерел формування капіталу методики оцінки стану та ефективності використання капіталу розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Значення і методи аналізу капіталу підприємства. Аналіз наявності складу і динаміки джерел формування капіталу.

Украинкский

2013-09-01

108.5 KB

39 чел.

Тема 5. Аналіз джерел формування капіталу підприємства

Лекція 9 (2 год.)

Мета заняття: ознайомити студентів із значенням та методами аналізу капіталу підприємства, поглибити їхні знання з питань оцінки складу і динаміки джерел формування капіталу, методики оцінки стану та ефективності використання капіталу, розвивати логічне мислення студентів, привчати творчо оперувати набутими знаннями, виховувати інтерес до обраної професії.

ПЛАН

  1.  Значення і методи аналізу капіталу підприємства.
  2.  Аналіз наявності, складу і динаміки джерел формування капіталу.
  3.  Класифікація, порядок розрахунку та методи оцінки показників, що характеризують стан і ефективність використання капіталу підприємства.

Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо значення і методів аналізу капіталу підприємства, аналізу наявності, складу і динаміки джерел формування капіталу. Визначити класифікацію, порядок розрахунку та методи оцінки показників, що характеризують стан та ефективність використання капіталу підприємства.

Виховна мета – виховувати у студентів професійне мислення та інтерес до обраної професії.

Завдання лекції: 

-ознайомитись зі значенням і методами аналізу капіталу підприємства;

- дати теоретичні та практичні уявлення щодо аналізу наявності, складу і динаміки джерел формування капіталу;

- навчитись визначати показники стану та ефективності використання капіталу підприємства.

Рекомендована література:

  1.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583) зі змінами і доповненнями.
  2.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  3.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  4.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб‘єкта малого підприємництва”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  5.  Білик М.Д. Фінансовий аналіз: навч. посібник.- 2-ге вид., без змін. / М. Д. Білик – К.: КНЕУ, 2007. – 592 с.
  6.  Гадзевич О. І.   Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: навч. посіб. / О. І. Гадзевич. – К., 2004. – 177 с.
  7.  Дєєва Н. М.   Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Н. М. Дєєва, О. І. Дедіков. – К. : ЦУЛ, 2007. – 328 с.
  8.  Ізмайлова К. В.   Фінансовій аналіз: навч. посіб. / К. В. Ізмайлова. – К. : МАУП, 2001. – 146 с.
  9.  Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навч. посібник. / В. О. Подольська, О. В. Яріш – Київ: Центр навчальної літератути, 2007. – 488 с.
  10.  Цал-Цалко Ю.   Фінансова звітність підприємств та її аналіз : навч.посіб. / Ю. Цал-Цалко. – К. : ЦУЛ, 2002. – 360 с.

1. Значення і методи аналізу капіталу підприємства.

Для започаткування діяльності будь-якого підприємства йому спочатку потрібно сформувати певні фінансові та матеріальні ресурси, які втілюються в понятті «капітал». Капітал – це кошти, втілені в необоротні та оборотні активи для започаткування та продовження господарської діяльності. Тобто, капітал – це кошти, якими володіє суб’єкт господарювання для здійснення своєї діяльності з метою отримання прибутку.

Згідно П(С)БО капітал – це матеріальні засоби і грошові кошти, вкладені в підприємство з метою здійснення підприємницької діяльності.

Багато дослідників вважають, що капітал – це сукупність засобів виробництва, які приносять доход їхньому власникові. А.Сміт розглядав капітал як запас, що використовується для господарських потреб і приносить доход [2, с.205]; Д.Рікардо – як ту частину багатства, що використовується у виробництві і складається з інструментів, матеріалів, машин [3, с.9-10]; Дж. С. Мілль – як попередньо накопичений запас продуктів минулої праці, який забезпечує необхідні для виробничої діяльності будівлі, знаряддя і матеріали, а також харчування та інші засоби існування для робітників на час виробничого процесу [4, с.148]; А. Маршалл – як сукупність речей, без яких виробництво не могло б здійснюватися з однаковою ефективністю, але які не є безоплатними дарами природи [5, с.234]. перелічені підходи до визначення капіталу дещо односторонні; пов’язують цю категорію з сукупністю речових факторів виробництва. Вони звертають увагу на речову форму капіталу, хоча навіть з цього боку не врахована така частина капіталу, як грошовий капітал, який ніяк не можна ототожнювати з засобами виробництва, забезпечення безперервності руху капіталу у сферах виробництва та обігу.

Так І. О. Бланк розглядає капітал як накопичений шляхом заощадження запас економічних благ у формі грошових коштів і реальних капітальних товарів, які залучаються його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання доходу, функціонування яких в економічні системі засновується на ринкових принципах і пов’язано з чинниками часу, ризику і ліквідності.

У першій в Україні за роки незалежності «Економічні енциклопедії». С. В. Мочерний розглядає капітал як сукупність виробничих відносин капіталістичного способу виробництва, за яких засоби праці, певні матеріальні блага, гроші, об’єкти інтелектуальної власності та різні види цінних паперів тощо є знаряддям експлуатації, привласнення чужої неоплаченої праці.

Л. О. Коваленко і Л.М. Ремньова під капіталом розуміють матеріальні засоби і грошові кошти вкладені в підприємство з метою здійснення підприємницької діяльності.

За трактування капіталу як категорії фінансів підприємств у науково-практичній літературі, як правило, розрізняють дві його форми:

- конкретний капітал;

- абстрактний капітал.

Вартість майнових об’єктів, які відображені в активі балансу підприємства, називають конкретним капіталом [11, 11-14].

Отже підводячи підсумки, щодо визначення поняття капіталу можна говорити про те, що на протязі всього періоду розвитку економічної науки не було єдиного підходу щодо трактування цього поняття, проте були сформовані дві основні позиції, які трактували поняття «капіталу» як сукупності ресурсів, які використовуються в процесі виробництва. Проте з цієї позиції дане поняття більш подібне на поняття «активи». З іншої точки зору під поняттям капіталу розуміли сукупність власних і залучених матеріальних, грошових та нематеріальних засобів, які інвестовані в підприємство, з метою здійснення підприємницької діяльності, що більш точно відображає сутність поняття «капіталу».

Під абстрактним капіталом розуміють сукупність усіх позицій пасиву балансу.

У сучасних умовах господарювання структура джерел формування капіталу є тим чинником, який має безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства — його платоспроможність і ліквідність, величину доходу, рентабельність діяльності. Результати даного тематичного аналізу дають змогу підвищити ефективність управлінських рішень щодо забезпечення:

1. Максимізації прибутку. Реалізація цієї мети досягається за умови наявності у підприємства необхідної суми фінансових ресурсів, сформованої при мінімальному рівні фінансових витрат, раціонального їх розміщення та ефективного використання.

2. Фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку, що сприяє тривалому безризиковому розвитку підприємства та поступальному розширенню обсягів його господарської діяльності.

3. Максимізації ринкової вартості підприємства.

Від того, яким капіталом володіє суб’єкт господарювання, наскільки оптимальна його структура, залежить  фінансова стабільність підприємства і результати його діяльності. Тому аналіз наявності джерел формування та розміщення капіталу має виключно важливе значення.

Основні завдання аналізу капіталу:

1) вивчення вихідних умов функціонування підприємства;

2) встановлення змін у наявності та структурі капіталу та оцінка змін, що відбулися;

3) пошук шляхів нарощування капіталу, підвищення його рентабельності та зміцнення фінансової стійкості.

Основними принципами формування капіталу підприємства :

  •  забезпечення мінімізації витрат по формуванню капіталу з різних джерел;
  •  забезпечення відповідності обсягів залученого капіталу і суми активів підприємства;
  •  визначення перспектив розвитку господарської діяльності підприємства;
  •  забезпечення оптимізації структури з позиції ефективного його функціонування;
  •  забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності.

В процесі аналізу капіталу та його структури важливо визначити різні його види, тому варто розглянути ті класифікаційні ознаки, за якими капітал ділиться на різні види. Це такі ознаки:

1. За належністю підприємству: власний і залучений.

Власний капітал це частка активів (майна) підприємства, яка формується за рахунок внесків засновників та власних коштів субєктів господарювання.

Позичковий капітал – це кошти, які залучаються для фінансування господарської діяльності підприємства на принципах строковості, повернення, платності, цільового використання. Основними видами позичкового капіталу є: банківські кредити, емісія облігацій, фінансовий лізинг. Як власний так і позичковий капітал може біти сформований за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

2. За метою використання : виробничий, позичковий, спекулятивний.

  •  Продуктивний – це кошти, які інвестовані в операційні активи підприємства для здійснення операційної його діяльності;
  •  Позичковий капітал – та частина капіталу, що використовується в процесі інвестування в грошові інструменти (короткострокові і довгострокові депозитні вклади в комерційних банках; в боргові фондові інструменти);
  •  Спекулятивний капітал – та частина капіталу, що використовується в процесі здійснення спекулятивних фінансових операцій, основаних на різниці в цінах.

3. За формою інвестування: фінансовий (цінні папери, грошові кошти дебіторська заборгованість), матеріальний (основні засоби, виробничі запаси), нематеріальний (патенти, ліцензії, „ноу-хау”).

4. За об’єктом інвестування: основний і оборотний.

5. За формою перебування в процесі кругообігу: грошовий, виробничий, товарний.

На першій стадії капітал у грошовій формі авансується в конкретні фактори виробництва (засоби та предмети праці), перетворюючись у такий спосіб у виробничу форму. На другій стадії виробничий капітал у процесі вироблення продукції поступово перетворюється в товарну форму. На третій стадіє товарний капітал під час реалізації продукції перетворюється в грошовий капітал (рис.).

 

Рис. 5.1 Кругооборот капіталу підприємства

6. За формою власності: приватний і державний.

7. За організаційно-правовою формою: акціонерний, пайовий, індивідуальний. Такий розподіл капіталу відповідає узагальненій класифікації підприємства та організаційно-правовими формами діяльності. Акціонерний капітал формується підприємства, що створені у формі акціонерних товариств публічного та приватного типу. Акціонерні товариства мають широкі можливості формування капіталу із зовнішніх джерел шляхом емісії акцій. При достатньо високій інвестиційній привабливості таких підприємств їх акціонерний капітал може бути сформований з участю іноземних інвесторів.

Пайовий капітал формується при створенні товариств з обмеженою відповідальністю.

Індивідуальний капітал формується під час створення індивідуальних підприємств (сімейних).

8. За характером використання власниками: споживчий і нагромаджений.

Споживчий – це капітал, який пов’язаний з виплатою дивідендів, процентів; на покриття соціальних потреба підприємства і його працівників.

До накопиченого капіталу можна віднести нерозподілений прибуток звітного та минулого років. Він характеризує різей форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат.

9. За правовими нормами функціонування : легальний, “тіньовий”.

10. За ступенем незалежності капітал поділяється на постійний і змінний. Постійний капітал включає в себе власний капітал та довгостроковий позичений капітал. Змінний капітал включає в себе короткостроковий позичений капітал [14].

2. Аналіз наявності, складу і динаміки джерел формування капіталу.

Поряд з аналізом структури активів для оцінки фінансового стану підприємства необхідним є аналіз структури пасивів, тобто джерел власних і залучених коштів, вкладених в майно. Співвідношення цих джерел визначає перспективи розвитку суб’єкта господарювання.

При аналізі джерел фінансових ресурсів, їх динаміки структури слід мати на увазі, що оцінка структури джерел здійснюється як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами бухгалтерської інформації. У відповідності з цим різними є підходи до аналізу. Так, зовнішні користувачі (банки, постачальники та інші) оцінюють зміни частки власних коштів підприємства в загальній сумі джерел фінансування з точки зору фінансового ризику при укладанні угод; ризик зростає із зміною частки власних джерел коштів.

Внутрішній аналіз структури майна пов’язаний з оцінкою альтернативних варіантів фінансування діяльності підприємства. Основними критеріями вибору виступають ступінь ризику, ціна того чи іншого джерела фінансування, умови залучення позикових коштів, терміни сплати боргу, можливі напрямки використання та ряд інших.

Як вже зазначалося, капітал будь-якого підприємства може бути представлений двома складовими: власними і залученими коштами.

Одним з основних джерел фінансування підприємницької діяльності є власний капітал. Згідно П (С)БО 2 власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається  після вирахування його зобовязань. При цьому під зобов’язаннями розуміють заборгованість підприємства, яка виникла в наслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Власний капітал формується за рахунок коштів власників (учасників) товариства і власних фінансових ресурсів самого підприємства і відображається у першому розділі пасиву балансу підприємства. Власний капітал відповідає абсолютній величині перевищення балансової вартості його активів над зобов’язаннями. Основними складовими власного капіталу є статутний капітал (пайовий капітал), додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, а також коригуючі статті — неоплачений та вилучений капітал.

Суть власного капіталу також визначається рядом функцій які він виконує. Серед них варто виділити:

  1.  довгострокове функціонування;
  2.  відповідальність і захист кредиторів;
  3.  компенсація завданих збитків;
  4.  кредитоспроможність;
  5.  стабільність економіки;
  6.  фінансування ризику при здійсненні ризикових операцій є
  7.  забезпеченням;
  8.  незалежності і влади;
  9.  розподіл доходів і активів.

Переваги власного капіталу полягають в простоті залучення, високій віддачі та забезпеченні стійкості і платоспроможності підприємства в довгостроковому періоді.

Недоліки ж використання власного капіталу наступні, обмеженість обсягів залучення, а відповідно і розширення діяльності, висока вартість та невикористання можливості приросту рентабельності за рахунок залучення позик.

Також для більш детального зясування суті і значення власного капіталу для підприємства, як джерела фінансування варто виділити такі його складові:

1) статутний капітал – це загальна вартість активів, які є внеском власників, учасників капіталу підприємства або виділені державою на правах повного господарського відання. У відповідній статті балансу наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення мають бути зареєстровані у Державному реєстрі господарських одиниць i за вартістю відповідати даним фінансової звітності, зокрема балансу. Це та сума капіталу, в межах якої засновники підприємства (зокрема АТ, ТОВ) несуть матеріальну відповідальність перед його кредиторами. Саме тому зменшення статутного капіталу за наявності заперечень кредиторів не допускається. Для окремих організаційно-правових форм ведення бізнесу в Україні законодавчо встановлено мінімальний розмір статутного капіталу. Так для ТОВ його розмір повинен становити 100 мінімальних заробітних плат за умови внесення 50 % його суми до проведення державної реєстрації. Для АТ розмір статутного фонду встановлено в розмірі 1250 мінімальних заробітних плат.

2) в окремих підприємств складовою власного капіталу є пайовий капітал. Ця стаття передбачена для кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, житлово-будівельних кооперативів, в яких статутний капітал формується за рахунок пайових внесків. Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних i юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Для забезпечення розвитку господарської діяльності підприємства пайовиками можуть вноситися додаткові пайові внески на добровільних засадах. При щорічному розподілі прибутку за рішенням зборів пайовиків на обов’язкові та додаткові пайові внески нараховуються дивіденди, які можуть бути зараховані на поповнення паю.

3) додатковий вкладений капітал – це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість.

4) інший додатковий капітал – це сума дооцінки неооборотних активів, вартість активів безкоштовно переданих підприємству від інших юридичних та фізичних осіб.

5) резервний капітал – це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок чистого прибутку. Направляється, головним чином, на:

- погашення непередбачених витрат;

- виплату боргів у разі ліквідації підприємства;

- виплату дивідендів, якщо не вистачає коштів дивідендного фонду і за умови, що фактичний сформований розмір резервів перевищує мінімально допустимий рівень.

6) нерозподілений прибуток - це прибуток, що був невикористаний підприємством.

7) неоплачений капітал - сума капіталу, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками;

8) вилучений капітал - це фактична собівартість акцій власної емісії, вилучених товариством у своїх акціонерів.

Для забезпечення поліпшення використання капіталу на підприємстві повинні впроваджуватись такі заходи:

  1.  Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.
  2.  Збільшення чистого прибутку можливе за рахунок підвищення ефективності використання власного капіталу – збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного капіталу.
  3.  Збільшення обсягів фінансування за рахунок амортизаційних відрахувань можливе шляхом застосування прискореної амортизації основних засобів.
  4.  Залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел (випуск акцій для залучення власного капіталу чи випуск облігацій або залучення довгострокового банківського кредиту) повинен проводитися з урахуванням вартості залученого капіталу.

Підприємство в практиці фінансування своєї діяльності крім власного використовує ще й залучений капітал.

Залучені кошти являють собою правові і господарські зобов’язання підприємства перед третіми особами.

Величина залучених коштів характеризує можливе майбутнє вилучення коштів підприємства, пов’язане з раніше прийнятими зобов’язаннями.

В залежності від ступеня строковості залучені кошти поділяються на: довгострокові та короткострокові.

До довгострокових зобов’язань належать всі форми функціонуючого на підприємстві залученого капіталу із строком його використання більше одного року.

До короткострокових зобов’язань відносяться всі форми залученого на позиковій основі капіталу із терміном його використання до одного року.

Основні відмінності між власним і залученим капіталом визначаються наступними критеріями:

  •  пріоритетністю прав;
    •  механізмом нарахування витрат;
    •  характером зворотнього грошового потоку;
    •  ступінню визначеності отримання грошової суми;
    •  датою отримання грошових сум.

Пріоритетними правами володіють кредитори (звідси логіка визначення власного капіталу за залишковим принципом).

Виплати власникам капіталу у формі відсотків та дивідендів здійснюються за рахунок чистого прибутку підприємства, в той час, як плата відсотків за залучений капітал здійснюється за рахунок витрат (собівартості), і відповідно до укладу оподаткованої бази по прибутку не входить, в результаті цього підприємство отримує податкову економію.

По залученому капіталу зворотній грошовій потік з платежами по його обслуговуванню включає й повернення сум основного боргу, по власному капіталу зворотний грошовий потік включає лише платіж відсотків та дивідендів власникам. Це визначає більшу безпеку використання власного капіталу з позиції забезпечення платоспроможності та фінансової стійкості підприємства, що стимулює його готовність йти на формування більш вагомої величини цього капіталу.

Величина сум, що сплачуються кредиторам, звичайно фіксується і визначається або конкретною грошовою сумою, або початковою чи номінальною сумою плюс сума відсотків, яка виступає платою за кредит. Величина ж дивідендів (якщо в якості власного виступає акціонерний капітал) визначається сумою отриманого чистого прибутку, дивідендною політикою, наявністю грошових коштів, величиною чистих активів та іншими факторами.

Основними методами аналізу капіталу є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.

В процесі аналізу капіталу підприємства досить важливим є визначення його вартості. В загальному вартість капіталу визначається за формулою:

                                 Витрати на обслуговування капіталу    * 100%     (5.1)

Сума капіталу                     

Середня вартість капіталу визначається за наступною формулою:

                                Питома вага капіталу * ціну капіталу                     (5.2)

3. Класифікація, порядок розрахунку та методи оцінки показників, що характеризують стан і ефективність використання капіталу підприємства.

При аналізі капіталу підприємства визначають показники ефективності використання капіталу, оборотності та структури.

Ефективність використання капіталу найчастіше характеризує його рентабельність:

1. Рентабельність після сплати податків, визначається як відношення суми чистого прибутку і фінансових витрат до середньої за період суми капіталу підприємства у відсотках.

2. Рентабельність власного капіталу, визначається як відношення чистого прибутку до середньої за період суми власного капіталу у відсотках.

3. Рентабельність, що характеризує структуру капіталу, визначається за формулою:

Рс = (П*100/В)* 1(1/Ко + 1/Фоз + 1/Фна)

Де П – нерозподілений прибуток;

В – виручка від реалізації продукції;

Ко – кількість оборотів оборотних активів;

Фоз – фондовіддача основних засобів;

Фна – фондовіддача нематеріальних активів.

Всі ці показники характеризують рівень прибутковості капіталу.

Показниками оборотності капіталу є:

1. Тривалість одного обороту  капіталу,  оборотність дня який визначається як відношення середньої суми капіталу до одноденної вартості виробленої або реалізованої продукції. Характеризує кількість днів протягом яких здійснюється один оборот капіталу.

2. Віддача капіталу, яка визначається як відношення вартості виробленої або реалізованої продукції до середньорічної суми всього капіталу. Характеризує суму виробленої або реалізованої продукції, яку було отримано при використанні однієї гривні капіталу.

3. Коефіцієнт завантаження капіталу, який визначається як відношення середньорічної суми капіталу до вартості виробленої або реалізованої продукції. Характеризує суму капіталу, що була використана для виробництва або реалізації однієї гривні виробленої продукції.

Структуру капіталу підприємства характеризують такі показники:

1. Індекс іммобілізації активів, визначається як відношення необоротних активів до власного капіталу. Характеризує частку необоротних активів у власному капіталі.

2. Коефіцієнт довгострокового залучення позичкового капіталу, визначається як відношення довгострокового позичкового капіталу до суми довгострокового позичкового капіталу і власного капіталу. Характеризує частку довгострокового позичкового капіталу в загальній сумі довгострокових  джерел коштів.

3. Коефіцієнт структури позичкового капіталу, визначається як відношення довгострокового позичкового капіталу до короткострокового позичкового капіталу.   Характеризує   співвідношення   між   довгостроковими   і короткостроковими джерелами коштів.

4. Коефіцієнт залежності від довгострокових зобов'язань, визначається як відношення довгострокового позичкового капіталу до власного і прирівняного до нього капіталу. Характеризує співвідношення між довгостроковим залученим капіталом і власним капіталом.

5. Коефіцієнт  структури  довгострокового, позичкового капіталу, визначається як відношення довгострокового позичкового капіталу до необоротних активів. Характеризує яку частку довгострокового позичкового капіталу було використано на формування необоротних активів [15].

Фінансовий леверидж – полягає в потенційній можливості підприємства впливати на темпи зміни чистого прибутку шляхом зміни обсягів і структури власного і позичкового капіталу. Сила дії фінансового левериджу дорівнює частці операційного прибутку і різниці операційного прибутку і фінансових витрат. Сила дії фінансового важеля полягає в скільки раз темпи зміни чистого прибутку перевищують темпи зміни операційного прибутку. Таке перевищення забезпечується за рахунок ефекту фінансового левериджу, який показує на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикового капіталу.


Капітал у виробничій формі

Капітал у товарній формі

Капітал у грошовій формі


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17630. Фундаментальні поняття контроллінга 109.5 KB
  Тема 1. Фундаментальні поняття контроллінга 1. Сутність принципи і сфера застосування контроллінга 2. Мета предмет методи і об’єкти контроллінга 3. Функції та завдання контроллінга 1. Сутність принципи і сфера застосування контроллінга Під контроллінгом ...
17631. Організаційна структура та функції управління 140 KB
  Тема 2. Організаційна структура та функції управління 1. Вибір організаційної структури управління 2. Функції управління 3. Роль контроллінга в процесі управління Вибір організаційної структури управління Сучасна теорія та практика менеджменту вва...
17632. Організаційні аспекти створення служби контроллінга 117.5 KB
  Тема 3. Організаційні аспекти створення служби контроллінга 1. Принципи створення служби контроллінга 2. Структура і персонал служби контроллінга 3. Функції та завдання служби контроллінга 4. Информационные потоки на предприятии в системе контроллинга 5.Возможн
17633. АВС – аналіз та XYZ – аналіз 244.5 KB
  Тема 5. АВС – аналіз та XYZ – аналіз Поняття АВС – аналізу та XYZ – аналізу. Проведення ABCаналізу Визначення А В Ззадач XYZаналіз структури споживання XYZаналіз по точності прогнозу 1.1. Что мы понимаем под АВСанализом ABCанализ является важным и
17634. Криві досвіду та життєвого циклу продукту 144 KB
  Тема 6. Криві досвіду та життєвого циклу продукту Крива досвіду і фактори що впливають на неї. Ефект кривої досвіду. Стадії кривої життєвого циклу продукту. 1.1. О чем говорит кривая опыта Кривая опыта связана с процессом обучения. В результате эмпир
17635. МЕТОДЫ КАЛЬКУЛИРОВАНИЯ СЕБЕСТОИМОСТИ И ИХ ПРИМЕНЕНИЕ В КОНТРОЛЛИНГЕ 129.5 KB
  МЕТОДЫ КАЛЬКУЛИРОВАНИЯ СЕБЕСТОИМОСТИ И ИХ ПРИМЕНЕНИЕ В КОНТРОЛЛИНГЕ Цель изучения – должны уметь: Объяснить различия между системами калькуляции; Объяснить различия в прибыли рассчитанной различными методами калькулирования; Оценивать достоинства и
17636. Фундаментальные понятия контроллинга 119.5 KB
  Тема 1. Фундаментальные понятия контроллинга 1. Сущность принципы и сфера применения контроллинга. 2. Цель предмет методы и объекты контроллинга. 3. Функции и задачи контроллинга. Вопросы для самоконтроля. 1. Сущность принципы и сфера применения контроллинг...
17637. ОСНОВЫ ПРОИЗВОДСТВЕННОГО УЧЕТА И ПРИМЕНЕНИЕ ЕГО ДАННЫХ 142.5 KB
  Учет затрат и его основные принципы. Детализация затрат необходимая для проведения внутреннего текущего анализа. Детализация затрат необходимая для проведения внутреннего перспективного...
17638. Классификация методов учета затрат, используемых в системе контроллинга 169 KB
  Тема 3. Классификация методов учета затрат используемых в системе контроллинга. 1. Общая характеристика методов учета затрат. 2. Достоинства и недостатки различных методов учета затрат. Вопросы для самоконтроля. 1. Общая характеристика методов учета затрат.