31483

Аналіз грошових потоків, оцінка грошових надходжень

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Аналіз грошових потоків Лекція 11 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із балансовим методом оцінки грошових надходжень методикою аналізу грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів поглибити їхні знання стосовно методів розрахунку обертання грошових потоків на підприємстві та їх ефективності розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Оцінка динаміки грошових потоків по періодах. Балансовий метод оцінки грошових надходжень.

Украинкский

2013-09-01

121.5 KB

35 чел.

PAGE  5

Тема 6. Аналіз грошових потоків

Лекція 11 (2 год.)

Мета заняття: ознайомити студентів із балансовим методом оцінки грошових надходжень, методикою аналізу грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів, поглибити їхні знання стосовно методів розрахунку обертання грошових потоків на підприємстві та їх ефективності, розвивати логічне мислення студентів, привчати творчо оперувати набутими знаннями, виховувати інтерес до обраної професії.

ПЛАН

  1.  Оцінка динаміки грошових потоків по періодах. Балансовий метод оцінки грошових надходжень.
  2.  Методи розрахунку обертання грошових потоків та їх ефективності.
  3.  Аналіз грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів.

Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо балансового методу аналізу грошових потоків підприємства. Визначити методи розрахунку обертання грошових потоків та їх ефективності. Поглибити знання щодо аналізу грошових потоків на основі застосування системи коефіцієнтів.

Виховна мета – виховувати у студентів професійне мислення та інтерес до обраної професії.

Завдання лекції: 

- ознайомитись з балансовим методом оцінки грошових потоків;

- дати теоретичні уявлення щодо методів розрахунку обертання грошових потоків та їх ефективності;

- визначити особливості аналізу грошових потоків із застосування системи коефіцієнтів.

Рекомендована література:

  1.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  2.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  3.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб‘єкта малого підприємництва”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  4.  Білик М.Д. Фінансовий аналіз: навч. посібник.- 2-ге вид., без змін. / М. Д. Білик – К.: КНЕУ, 2007. – 592 с.
  5.  Гадзевич О. І.   Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: навч. посіб. / О. І. Гадзевич. – К., 2004. – 177 с.
  6.  Дєєва Н. М.   Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Н. М. Дєєва, О. І. Дедіков. – К. : ЦУЛ, 2007. – 328 с.
  7.  Ізмайлова К. В.   Фінансовій аналіз: навч. посіб. / К. В. Ізмайлова. – К. : МАУП, 2001. – 146 с.
  8.  Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навч. посібник. / В. О. Подольська, О. В. Яріш – Київ: Центр навчальної літератути, 2007. – 488 с.
  9.  Цал-Цалко Ю.   Фінансова звітність підприємств та її аналіз : навч.посіб. / Ю. Цал-Цалко. – К. : ЦУЛ, 2002. – 360 с.

  1.  Оцінка динаміки грошових потоків по періодах. Балансовий метод оцінки грошових надходжень.

За допомогою аналізу звіту про рух грошових потоків можна встановити рівень фінансування діяльності підприємства, залежність підприємства від зовнішніх джерел, дивідендну політику, здатність створювати грошові резерви, реальний стан платоспроможності підприємства [14].

Аналіз грошових потоків, їх абсолютних значень визначають такі показники:

1. Надходження.

2. Витрати та платежі.

3. Чистий грошовий потік.

4. Структура грошового потоку за видами діяльності.

5. Наявність грошей на рахунках підприємства.

Якщо протягом тривалого періоду буде формуватись відємне значення чистого грошового потоку, це призведе до дефіциту грошових коштів на підприємстві. Ще однією ознакою погіршання фінансового стану підприємства виступає розбалансованість структури грошових потоків.

Якщо тривалий час спостерігається дефіцит грошових коштів від основної діяльності, то як наслідок може погіршитись платоспроможність підприємства, при цьому дана ситуація може супроводжуватись надлишком грошових потоків від інвестиційної або фінансової діяльності.

Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття його поточних зобов'язань. Відповідно відсутність такого мінімального необхідного запасу грошових коштів свідчить про фінансові труднощі підприємства. В той же час надмірна величина грошових коштів свідчить про те, що реально підприємство несе збитки, пов'язані з інфляцією і знеціненням грошей. В зв'язку з цим виникає необхідність розраховувати показники використання грошових коштів на підприємстві.

  Ступінь збалансованості грошового потоку може бути виражена не лише абсолютною, а й відносною величиною. Коефіцієнт збалансування грошового потоку визначається, як відношення вхідних грошових потоків до вихідних грошових потоків. Значення даного показника на рівні дещо більше одиниці свідчить про збалансовані грошові надходження і витрати. Важливим завданням є аналіз даного коефіцієнта в динаміці, так як дозволяє судити про рівень ділового ризику.

В процесі аналізу грошових потоків потрібно виявити фактори, що справляють позитивний або негативний вплив на результати діяльності підприємства і формування грошових потоків.

У випадку дефіцити грошових коштів основними причинами можуть бути:

- низька рентабельність реалізованих активів і власного капіталу;

- іммобілізація грошових коштів у збільшення виробничих запасів та незавершене виробництво;

- значні капітальні витрати не забезпечені відповідними джерелами фінансування.

- надмірні виплати сум дивідендів акціонерам;

- надмірна частка позикового капіталу і пов'язані з цим виплати відсотків;                                         

- сповільнення оборотності оборотних коштів, що потребує додаткового залучення коштів в оборот.         

Стимулювати вхідні грошові потоки можна за допомогою заходів короткострокового і довгострокового впливу.

До заходів короткострокового впливу відносяться: продаж або здавання в оренду  необоротних активів,   раціоналізація  асортименту  продукції, реструктуризація дебіторської заборгованості у фінансові інструменти. використання   часткової передоплати,   залучення   зовнішніх  джерел короткострокового фінансування, розробка дієвої системи знижок для покупців продукції.

До довгострокових заходів стимулювання вхідних грошових потоків відносяться: додаткова емісія акцій і облігацій, реструктуризація підприємства, пошук стратегічних партнерів, пошук інвесторів.

Заходи які стимулюють зменшення вихідних грошових потоків підприємства також мають короткостроковий і довгостроковий характер. До короткострокових заходів відносять: зменшення витрат, відстрочка платежів за зобов’язаннями, використання знижок постачальників, перегляд програм інвестицій, податкове планування.

Довгострокові заходи передбачають використання у діяльності підприємства довгострокових контрактів, що дає можливість отримати додаткові знижки або інші пільги.

Для проведення аналізу грошових потоків підприємства застосовують такий підхід як ретроспективний аналіз - оцінку об’єкта в минулих періодах, його структури та динаміки. Метою проведення ретроспективного аналізу грошових потоків на підприємстві є оцінка інформації про рух коштів у минулих періодах, результати якої дають змогу розробити заходи, спрямовані на підвищення ефективності використання грошових ресурсів, виявлення резервів внутрішніх джерел фінансування діяльності підприємства, поліпшення структури балансу з позиції ліквідності та фінансової стійкості.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

- оцінку спроможності підприємства генерувати грошовий потік від операційної діяльності;

- оцінку потреби підприємства у споживанні одержаних коштів;

- визначення спроможності підприємства відповідати за зобов’язаннями та здійснювати інвестиційну діяльність власними грошовими ресурсами.

Фінансове управління грошовими потоками пов'язано з аналізом та оцінкою їх величини і напрямів руху, зокрема у попередніх періодах, і з плануванням цих процесів на перспективу.

Оцінка динаміки грошових потоків вимагає створення на підприємствах системи управлінського обліку за даним напрямом, оскільки фінансовий облік не формує достатньої інформаційної бази, яка б забезпечувала проведення ґрунтовного аналізу і оцінки руху грошових коштів підприємства у попередніх періодах.

Вітчизняні практики фінансового менеджменту на сьогодні в основному управління грошовими потоками пов'язують з визначенням їх обсягу відносним методом. Це здійснюється у процесі формування річної фінансової звітності, яка, відповідно до стандартів Національного обліку і фінансової звітності, містить звіт про рух грошових коштів, де чистий грошовий потік з операційної діяльності визначається відносним методом, а незначні обсяги грошових потоків з інвестиційної і фінансової діяльності не вимагають формування спеціальної інформаційної бази щодо їх оцінки прямим методом. Таке обмежене впровадження даної категорії у систему об'єктів фінансового управління не дозволяє підприємствам підвищувати якість фінансового управління.

Однак, найбільш складною і найменш застосованою сферою управління грошовими потоками є планування їх руху.

Проблеми фінансового планування, в тому числі і грошових потоків є одними з найбільш термінових з позиції їх вирішення для удосконалення управління в цілому. Фінансове планування втілює встановлені завдання у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами план економічного розвитку. Планування динаміки грошових коштів дозволяє формувати всі потоки платежів на підприємстві та між підприємством і зовнішнім середовищем з врахуванням стану платіжних засобів за один або кілька періодів. Потоки платежів та залишки платіжних коштів для фінансового планування слід визначати за видами, обсягом і часом їх виникнення відповідно до діяльності підприємства в майбутньому періоді. Це дозволить володіти інформацією про очікувані платежі і надходження грошових коштів у необхідні часові інтервали з врахуванням специфіки функціонування підприємства. За допомогою прогнозу руху коштів можна визначити, скільки грошових коштів необхідно вкласти в господарську діяльність підприємства, синхронність їх надходження та використання, що дає можливість визначити потребу у залученому капіталі й визначити майбутню ліквідність підприємства.

Грошові кошти самі по собі, тобто не вкладені у виробництво, з одного боку, не можуть приносити дохід, а з другого боку, підприємство завжди повинно мати певну суму вільних коштів, необхідних у разі виникнення додаткових потреб у коштах, а також несподіваних можливостей їх вигідного вкладення. Саме цим визначається необхідність певної систематизації підходів до управління цими активами.

Аналіз грошових потоків підприємства має здійснюватися з урахуванням вимог системного підходу та комплексного вивчення економічних явищ і процесів підприємства, що реалізуються, у структурі методики фінансового аналізу. Аналіз грошових потоків підприємства передбачає визначення таких основних структурних елементів:

  •  цілей і завдань аналізу;
  •  сукупності синтетичних і аналітичних показників та їх взаємозв’язків;
  •  факторів, що впливають на зміну показників;
  •  конкретних методів аналізу;
  •  джерел інформації.

Головною метою аналізу руху грошових коштів є оцінка спроможності підприємства заробляти грошові кошти в розмірі і в строки, необхідні для здійснення запланованих витрат.

Сформульована основна мета фінансового аналізу в процесі управління грошовими коштами може бути досягнута завдяки вирішенню таких завдань:

  1.  Визначення обсягів і джерел грошових коштів, що надходять на підприємство. У процесі здійснення такого напряму аналізу доцільно зупинитися на розгляді таких питань:
    1.  чи не відбулося надходження грошових коштів за рахунок збільшення короткострокових зобов’язань, які потребують погашення в майбутньому;
    2.  чи не збільшився акціонерний капітал за рахунок додаткової емісії акцій;
    3.  чи не було розпродажу майна (основних засобів, виробничих запасів);
    4.  чи скорочуються запаси матеріальних цінностей, незавершеного виробництва, готової продукції на складі.
  2.  Дослідження основних напрямів використання грошових коштів. У цьому зв’язку слід проаналізувати питання:
    1.  чи не спостерігається зниження показників оборотності активів;
    2.  чи немає уповільнення оборотності поточних активів;
    3.  чи не зростають абсолютні значення запасів і дебіторської заборгованості;
    4.  чи не було різкого збільшення обсягів виробництва товарів, що потребує додаткових грошових потоків;
    5.  чи не було надмірних виплат акціонерам понад рекомендованих норм розподілу чистого прибутку;
    6.  чи своєчасно здійснюються платежі до бюджету та державні цільові фонди;
    7.  чи не було тривалої заборгованості персоналу по заробітній платі.
  3.  Оцінка причин дефіциту грошових коштів. Такими причинами можуть бути:
    1.  низька рентабельність продажу, активів і власного капіталу;
    2.  відволікання грошових коштів у зайві виробничі запаси та незавершене виробництво, вплив інфляції на запаси;
    3.  випереджаючі темпи зростання дебіторської заборгованості відносно темпів зростання обсягів реалізації;
    4.  великі капітальні витрати, що не забезпечені відповідними джерелами фінансування;
    5.  високі виплати податків і зборів, а також суми дивідендів акціонерам;
    6.  надмірна частка позикового капіталу в пасиві балансу і пов’язані з цим високі виплати відсотків за користування кредитами та позиками;
    7.  зниження коефіцієнта оборотності оборотних активів, тобто залучення в оборот підприємства додаткових грошових коштів.
  4.  Аналіз достатності власних коштів для здійснення інвестиційної діяльності. Джерелами грошових коштів для інвестиційної діяльності підприємства можуть бути надходження у формі амортизаційних відрахувань та чистого прибутку, доходи безпосередньо від інвестиційної діяльності, надходження за рахунок джерел довгострокового фінансування (емісія акції та корпоративних облігацій, довгострокові кредити та позики).

 Порівнюючи розмір фінансування запланованих підприємством певних напрямів інвестиційної діяльності з величиною чистого грошового потоку від операційної діяльності, визначають величину додаткових коштів, необхідних для залучення із зовнішніх джерел. Чим більша величина чистого грошового потоку, що формується в результаті операційної діяльності, тим менша потреба в додатковому залученні позикових коштів для здійснення інвестиційної діяльності. За інших рівних умов таку ситуацію слід розглядати як позитивну, оскільки це дає змогу зменшити фінансові витрати, пов’язані з обслуговуванням боргу, та забезпечити фінансову незалежність від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

  1.  Оцінка причин невідповідності величини грошових коштів сумі отриманого прибутку. При аналізі фінансового стану підприємства необхідно розрізняти, що прибуток за звітний період і грошові кошти, отримані підприємством протягом періоду, — не одне й те саме. Прибуток виражає приріст авансованої вартості, що характеризує ефективність управління підприємством. Наявність прибутку не означає наявності у підприємства вільних грошових коштів, доступних для витрачання. Ситуація, коли підприємство є прибутковим, але не має коштів, щоб розрахуватися зі своїми робітниками та контрагентами, має місце в трансформаційній економіці.

Аналіз руху грошових коштів якраз дає змогу пояснити розбіжності між величиною грошових коштів підприємства за звітний період та величиною отриманого за цей період прибутку.

Основні причини розбіжності між величиною грошових коштів і сумою отриманого прибутку.

  1.  Прибуток (збитки), що відображується у Звіті про фінансові результати, формується відповідно до принципів бухгалтерського обліку, згідно з яким доходи і витрати визнаються в тому обліковому періоді, в якому вони були нараховані (незалежно від реального руху грошових коштів):
    1.  облік реалізованої продукції на момент її відвантаження (виставлення розрахункових документів покупцям), пов’язаний із розбіжністю величини відвантаження і надходження грошових коштів від покупців. Причина такої розбіжності — зміни залишків дебіторської заборгованості;
    2.  наявність витрат, що відносяться до майбутніх періодів, призводить до того, що реальна сума платежів відрізняється від собівартості продукції, в яку, як відомо, включаються витрати тільки звітного періоду;
    3.   наявність відкладних платежів, тобто нарахованих, але не здійснених у звітному періоді витрат збільшує собівартість продукції на ці витрати, але відтоку грошових коштів не відбувається;
    4.  поділ витрат на капітальні та поточні. Якщо поточні витрати безпосередньо відносяться на собівартість реалізованої продукції, то капітальні відшкодовуються протягом тривалого періоду часу через амортизаційні відрахування. Проте саме капітальні витрати супроводжуються більш значним відтоком грошових коштів.
  2.  Джерелом збільшення грошових коштів не обов’язково є прибуток (наприклад, притік грошових коштів може бути забезпечений за рахунок їх залучення на позиковій основі), так само як відтік грошових коштів часто не пов’язаний зі зменшенням фінансового результату.
  3.  Придбання активів довгострокового характеру і пов’язаний з цим відтік грошових коштів не впливає на величину прибутку, а їх реалізація змінює сукупний фінансовий результат на суму результату від цієї операції.
  4.  На величину фінансових результатів впливають витрати, які не супроводжуються відтоком грошових коштів (наприклад, амортизаційні відрахування).
  5.  На розбіжність фінансового результату та величини грошових коштів безпосередній вплив мають зміни в складі оборотного капіталу.

Діяльність підприємства, що накопичує запаси товарно-матеріальних цінностей, неминуче супроводжується відтоком грошових коштів; але до того моменту, поки запаси не будуть відпущені у виробництво, величина фінансового результату не зміниться. Отже, збільшення залишків по статтях оборотних активів призводить до додаткового відтоку грошових коштів, а скорочення — до їх притоку.

  1.  Відплив грошових коштів пов’язаний із закупкою товарно-матеріальних цінностей і визначається характером розрахунків із кредиторами. Наявність кредиторської заборгованості дає змогу підприємству використовувати запаси, які ще не сплачені. Відповідно чим більше період погашення кредиторської заборгованості, тим більша сума несплачених запасів перебуває в обороті підприємства і тим вагомішою є розбіжність між обсягом матеріальних цінностей, відпущених у виробництво (собівартість реалізованої продукції), і розміром платежів кредиторам.

Логіка аналізу руху грошових коштів полягає в тому, щоб визначити залишок грошових коштів на початок і кінець періоду за видами діяльності, а також їх надходження та напрями використання.

  1.  Методи розрахунку обертання грошових потоків та їх ефективності.

Будь-який бізнес починається за наявності певної суми грошових коштів, що перетворюються в ресурси для виробництва. Після цього в процесі діяльності підприємства грошові кошти використовуються на оплату праці та інші поточні витрати. Сировина і матеріали передаються із запасів у виробництво. Деякі необхідні для виробництва складові купуються в кредит і тимчасово фінансуються через кредиторську заборгованість наперед до погашення її з отриманих потім грошових коштів. У міру виробництва готових виробів вони накопичуються на складі, що збільшує запаси готової продукції. Якби не було реалізації, то процес виробництва постійно трансформував би грошові кошти, сировину, інші витрати на виробництво та кредиторську заборгованість у зростаючі запаси готової продукції.

Якщо підприємство не може постійно перетворювати готову продукцію в грошові кошти через реалізацію, то систематичне збільшення запасів призводить до виснаження як грошових коштів, так і сировинних ресурсів. У такому разі брак коштів компенсується або кредитами, або збільшенням власного капіталу. Відповідно такі дії призводять до загострення нестачі коштів і підприємство втрачає змогу своєчасно гасити кредиторську заборгованість.

При реалізації продукції підприємство, як правило, надає кредит своїм покупцям. Якби продукція продавалася за готівку, то надходження грошей було б постійним. При реалізації товару в кредит надходження по рахунках відкладається на час обороту дебіторської заборгованості. Як тільки покупці оплачують свої рахунки, їм знову надається кредит. Аналогічно підприємство в міру погашення кредиторської заборгованості знову здійснює нові закупки сировини та матеріалів у постачальників у кредит.

Усі ці операції багаторазово повторюються і супроводжуються грошовими надходженнями та витрачаннями.

Отже, кругообіг капіталу, що включає наведені господарські операції, логічно підводить нас до необхідності розгляду кількісної оцінки фінансової діяльності щодо циркуляції грошових коштів на підприємстві.

Перш за все проводиться аналіз грошових потоків в залежності від виду діяльності господарюючого суб’єкта, відповідно до напрямків руху грошових коштів.

Крім цього проводиться аналіз показників ефективності та збалансованості грошових потоків.

В процесі аналізу грошових потоків досить важливо визначити відносні показники, що характеризують їх оборотність та ефективність використання.

При розрахунку грошових потоків визначають коефіцієнт збалансованості грошових потоків, який визначається, як відношення вхідних до вихідних грошових потоків. Нормативним є значення цього показника на рівні більшому 1, при цьому грошовий потік вважається збалансованим[13].

При визначенні оборотності грошових потоків визначають такі показники:

1. Тривалість обороту грошових коштів, яка визначається як відношення середнього залишку грошових коштів до одноденної виручки від реалізації продукції. Характеризує середній період обороту грошових коштів.

2. Коефіцієнт оборотності грошових потоків, який визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середнього залишку грошових коштів. Характеризує кількість оборотів здійснюваних грошовими коштами протягом року.

3. Завантаження грошових коштів, яке визначається як відношення середнього залишку грошових коштів до виручки від реалізації продукції. Характеризує суму грошових коштів, що припадає на 1 грн. виручки від реалізації продукції.

4. Коефіцієнт обслуговування боргу, який визначається як відношення сукупного залученого капіталу до грошового потоку. Характеризує суму зобов'язань, що припадає на одиницю грошового потоку.

Визначаючи показники ефективності грошових потоків, їх поділяють на дві групи: загальні і часткові.

До загальних показників ефективності грошових потоків відносять:

1. Коефіцієнт ефективності грошових потоків, який визначається як відношення чистого грошового потоку до вихідного грошового потоку, відображає дохідність вкладень 1 грн. грошових коштів в діяльність підприємства.

2. Коефіцієнт інвестування грошових потоків, який визначається як відношення вихідних грошових потоків до вхідних грошових потоків, характеризує ступінь інвестиційної активності підприємства, чим нижчим є значення цього показника, тим нижчою є величина використання грошових коштів і тим ефективнішою є система управління на підприємстві.

3. Коефіцієнт рентабельності активів на основі грошових потоків, який визначається як відношення чистого грошового потоку до середньої суми активів. Характеризує ефективність від інвестування грошових потоків в активи.

4. Коефіцієнт збалансування грошового потоку – визначається як відношення вхідних грошових потоків до вихідних грошових потоків. Значення даного показника на рівні дещо більше одиниці свідчить про збалансовані грошові надходження і витрати.

До часткових показників ефективності грошових потоків відносять:

1. Коефіцієнт ефективності грошових потоків від операційної діяльності, який визначається як відношення чистого грошового потоку від операційної діяльності до вихідних грошових потоків від операційної діяльності, відображає ефективність вкладень 1 грн. грошових коштів в операційну, діяльність підприємства.

2. Коефіцієнт  рентабельності  використання  середнього  залишку грошових активів і поточних фінансових інвестицій, який визначається як відношення чистого грошового потоку від фінансової діяльності до середньої за період величини поточних фінансових інвестицій, характеризує дохідність поточних фінансових інвестицій.          

    

  1.  Аналіз грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів.

Для аналізу достатності грошових потоків визначають такі показники:

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який визначається як відношення грошових коштів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Характеризує здатність підприємства погасити поточні зобов'язання за рахунок вільної грошової готівки і високоліквідних цінних паперів. Оптимальне значення даного показника 0,2 - 0,25.

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.

2. Коефіцієнт Бівера, який визначається як відношення чистого прибутку за мінусом амортизаційних відрахувань до загальної суми заборгованості підприємства. Характеризує здатність підприємства погашати зобов'язання перед зовнішніми кредиторами. Оптимальне значення більше 0,4.

3. Коефіцієнт ліквідності грошового потоку, який визначається як відношення різниці вхідного грошового потоку і зміни залишків грошових активів до вихідного грошового потоку. Характеризує здатність підприємства покривати витрати за рахунок надходження коштів.

4. Коефіцієнт достатності чистого грошового потоку, який визначається як відношення чистого грошового потоку до суми  сплати основного боргу за кредитами, суми приросту запасів, виплачені дивіденди.

,

де СБ – борг сплачений;

ПЗ – приріст запасів;м ВД – дивіденди виплачені

5. Термін повернення боргів, який визначається як відношення середнього розміру залученого капіталу до чистого грошового потоку. Характеризує період в кварталах протягом якого підприємство зможе повернути суму позик, при умові що буде направляти на це всю величину отриманого чистого грошового потоку.

           

6. Коефіцієнт покриття відсотків за кредитами, який визначається як відношення чистого грошового потоку - до суми відсотків за кредити. Відображає у скільки разів сума чистого грошового потоку до сплати відсотків за кредити перевищує суму відсотків за кредити.

      

7. Коефіцієнт  реінвестування  чистого  грошового потоку який визначається як відношення різниці чистого грошового потоку і виплачених дивідендів до суми приросту реальних інвестицій і приросту довгострокових фінансових інвестицій. Характеризує достатність чистого грошового потоку для здійснення інвестицій [14].

де РІ – приріст реальних інвестицій;

ДФІ – сума приросту довгострокових фінансових інвестицій;

ВД – дивіденди виплачені.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6229. Теорія графів. Розвязок задачі на основі графів на мові C++ 583.5 KB
  Теорія графів - це галузь дискретної математики, особливістю якої є геометричний підхід до вивчення об'єктів. Вона перебуває зараз у самому розквіті. Розділ теорії графів Зв'язність графів, що розглядається у цій роботі, є дуже актуальною на сьогоднішній день. Наприклад її прямим застосуванням є теорія сітей – та її додаток - теорія електронних сітей...
6230. Антибиотики (Пенициллины, цефалоспорины, макролиды) 115.5 KB
  Антибиотики (Пенициллины, цефалоспорины, макролиды) Антибиотики (от греч. anti - против, bios - жизнь) - вещества микробного, животного или растительного происхождения, избирательно угнетающие жизнедеятельность микроорганизмов. В 1929...
6231. Теория потребительского поведения 116 KB
  Теория потребительского поведения Потребительское поведение - это процесс формирования спроса отдельного потребителя (индивидуального спроса) на различные товары и услуги. Предъявляя спрос на те или иные блага, потребитель стремится извле...
6232. Завершение эмпиризма: сенсуализм, субъективный идеализм и агностицизм 102.5 KB
  Завершение эмпиризма: сенсуализм, субъективный идеализм и агностицизм. Сенсуализм Д. Локка и субъективный идеализм Д. Беркли. Проблема гносеологии и базисное утверждение Джона Локка. Центральной проблемой в учениях английского философа Джон...
6233. Методические подходы к разработке организационной структуры предприятия 141 KB
  Анализ методов и подходов к совершенствованию организационных структур Разработка и реализация процесса совершенствования организационных структур - одна из самых сложных проблем теории систем и системного анализа. В настоящее время, ког...
6234. Фармакопейный анализ натрия тиосульфата, натрия нитрита, йода и его спиртовых растворов 105.5 KB
  Фармакопейный анализ натрия тиосульфата, натрия нитрита, йода и его спиртовых растворов Описание. Растворимость. Бесцветные прозрачные кристаллы, без запаха, солоновато-горького вкуса. Препарат выветриваются в теплом сухом воздухе, а во влажном возд...
6236. Економіка підприємства. Навчальний посібник 1.55 MB
  Передмова У навчальному посібнику з урахуванням вимог нормативної програми дисципліни Економіка підприємства надається перелік обов'язкових до вивчення питань, розкривається зміст конкретної теми (за змістом десять тем) з викладом розрахунков...
6237. ВИЧ-инфекция (HIV infection). Эпидемиология. Клиническая картина. СПИД 128.19 KB
  ВИЧ-инфекция (HIV infection). Эпидемиология. Клиническая картина. ВИЧ-инфекция-антропонозное вирусное заболевание, в основе патогенеза которого лежит прогрессирующий иммунодефицит и развитие вследствие этого вторичных оппо...