31484

Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства Лекція 12 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів та поглибити їхні знання з питань необхідності та методики аналізу показників ліквідності і платоспроможності підприємства розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Поняття ліквідності і платоспроможності підприємства. Основні показники ліквідності підприємства – порядок їх розрахунку та методи оцінки.

Украинкский

2013-09-01

243.5 KB

35 чел.

Тема 7. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства

Лекція 12 (2 год.)

Мета заняття: ознайомити студентів та поглибити їхні знання з питань необхідності та методики аналізу показників ліквідності і платоспроможності підприємства, розвивати логічне мислення студентів, привчати творчо оперувати набутими знаннями, виховувати інтерес до обраної професії.

ПЛАН

  1.  Поняття ліквідності і платоспроможності підприємства.
  2.  Основні показники ліквідності підприємства – порядок їх розрахунку та методи оцінки.
  3.  Основні показники платоспроможності підприємства – порядок їх розрахунку і методи оцінки.

Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо поняття ліквідності та платоспроможності підприємства. Показати основні показники ліквідності  та порядок їх розрахунку і методи оцінки. Визначити основні показники платоспроможності та порядок їх розрахунку.

Виховна мета – виховувати у студентів професійне мислення та інтерес до обраної професії.

Завдання лекції: 

- ознайомитись з поняттям ліквідності та платоспроможності підприємства;

- дати теоретичні та практичні уявлення щодо основних показників ліквідності та порядку їх розрахунку;

- визначити методику розрахунку основних показників платоспроможності підприємства.

Рекомендована література:

  1.  Білик М.Д. Фінансовий аналіз: навч. посібник.- 2-ге вид., без змін. / М. Д. Білик – К.: КНЕУ, 2007. – 592 с.
  2.  Гадзевич О. І.   Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: навч. посіб. / О. І. Гадзевич. – К., 2004. – 177 с.
  3.  Дєєва Н. М.   Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Н. М. Дєєва, О. І. Дедіков. – К. : ЦУЛ, 2007. – 328 с.
  4.  Ізмайлова К. В.   Фінансовій аналіз: навч. посіб. / К. В. Ізмайлова. – К. : МАУП, 2001. – 146 с.
  5.  Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навч. посібник. / В. О. Подольська, О. В. Яріш – Київ: Центр навчальної літератути, 2007. – 488 с.
  6.  Цал-Цалко Ю.   Фінансова звітність підприємств та її аналіз : навч.посіб. / Ю. Цал-Цалко. – К. : ЦУЛ, 2002. – 360 с.
  7.  Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М.: Бухгалтерский учет, 1996.
  8.  Економічний аналіз: Навч. посіб. / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбатюк, за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001. — 540 с.
  9.  Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. Фінансовий аналіз: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2002. — 388 с.
  10.  Ізмайлова К. В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 148 с.
  11.  Ковалев В. В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — М.: Финансы и статистика, 2000.
  12.  Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. — Х.: Фактор, 2002. — 144 с.
  13.  Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 365 с.

  1.  Поняття ліквідності і платоспроможності підприємства.

В ринкових умовах господарювання ліквідність і платоспроможність підприємств вважається однією з найважливіших характеристик їх діяльності. Вона визначає не тільки взаємовідносини підприємства з партнерами, суб’єктами  фінансового ринку, державою, а й його успішне функціонування чи банкрутство. Результати аналізу ліквідності та платоспроможності цікавлять перш за все кредиторів підприємства, оскільки це дає відповідь на питання про його здатність погасити свої зобов’язання.

Незважаючи на те, що на практиці поняття ліквідності та платоспроможності тісно взаємозв’язані, вони не є тотожними. Ліквідність у загальному розумінні означає здатність цінностей перетворюватися в грошові кошти. Вона характеризується наявністю в підприємства ліквідних засобів у формі залишку грошей у касі, грошових коштів на рахунках у банку та тих елементів оборотних активів, що легко реалізуються.

Ступінь ліквідності визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність цього виду активів.

Слід зауважити, що в складі поточних активів є такі їх елементи, які можна швидко продати, але зі значною знижкою в ціні. До таких елементів відносять виробничі запаси, при реалізації яких підприємство отримує 40 і менше відсотків від їх облікової вартості.

У зв’язку з цим ліквідність необхідно розглядати:

1. Як час, необхідний для продажу активів.

2. Як суму, одержану від продажу активу.

Тому, ліквідність – це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів міру настання їх строків та швидкість здійснення цього.

Отже, поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі.

Сутність економічних категорій «ліквідність» і «платоспроможність» обумовлюється тим, що перша передбачає спроможність поточних активів підприємства, визначених об'єктами платіжних засобів, перетворюватись в грошову форму або безпосередньо бути майном для виконання всіх необхідних розрахунків у міру настання їх строку, а друга— здатність господарюючої системи вчасно і повністю виконувати свої зобов'язання.

Виходячи з цих визначень, ліквідність поточних активів не гарантує підприємству платоспроможність, а лише забезпечує рівень її якості щодо потреб розрахунків. Ліквідність платіжних засобів характеризує як поточний стан розрахунків підприємства, так і перспективний. При цьому, підприємство може бути на певний момент часу платоспроможним, але втратити її в майбутньому, і навпаки. Водночас, на рівень ліквідності можна впливати управлінськими рішеннями, поліпшувати шляхом  ефективного розміщення фінансових ресурсів в активах і при цьому підвищувати величину платоспроможності.

Підприємство, поточний капітал якого складається переважно із грошових коштів, короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, ніж підприємство, поточні активи якого складаються переважно із запасів.

Наслідками низького рівня ліквідності є нездатність підприємства сплатити свої поточні борги і зобов’язання , що веде, в свою чергу, до обов’язкового  продажу довгострокових фінансових вкладень та активів і в найгіршому випадку, - до зниження дохідності, до неплатежів і банкрутства.

Важкі наслідки з причини низької ліквідності або її відсутність у клієнта (юридичної особи) мають і кредитори, оскільки відбувається затримання сплати процентів і суми боргу, в крайньому випадку – часткова або повна втрата неповернутого боргу.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та Їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

 Аналіз ліквідності дозволяє відповісти на питання:

  1.  У якій мірі підприємство може покривати свої поточні борги?
  2.  Який рівень надійності цього покриття?
  3.  Чи можливе додаткове залучення короткострокових зобов'язань без критичного погіршення ліквідності?

Ліквідність – термін, який характеризує здатність окремих видів майнових цінностей швидко і без значних втрат своєї вартості перетворюватися у грошові кошти.

 Ліквідність активів – характеристика окремих видів активів підприємства по їх здатності до швидкого перетворення в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства.

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіжних зобов’язань. Ліквідність балансу досягається установленням рівності між зобов’язаннями підприємства та його активами.

Ліквідність підприємства характеризує наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов’язань навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрактом. Зміст визначення полягає в тому, що якщо процес виробництва і реалізації продукції відбуваються в нормальному режимі, то грошових коштів, які надходять від покупців продукції, буде достатньою для погашення короткострокових зобов’язань навіть з порушенням термінів погашення, які передбачені контрагентом. Зміст визначення полягає в тому, що якщо процеси виробництва і реалізації продукції відбуваються в нормальному режимі, то грошових коштів, які надходять від покупців продукції, буде достатньо для розрахунків з кредиторами, тобто, розрахунків за поточними зобов’язаннями. Застереження про порушення строків погашення означає, що в принципі не є винятком збої в надходженні грошових коштів від дебіторів, однак в будь-якому разі ці кошти надійдуть і їх буде достатньо для розрахунків з кредиторами.

Платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов’язання перед внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою [3, с. 86].

Основними ознаками платоспроможності є:

а) наявність у достатньому обсязі коштів на поточному рахунку;

б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості [1, с. 305].

Оцінка платоспроможності необхідна не тільки для самої організації з метою аналізу й прогнозування її подальшої фінансової діяльності, а й для її зовнішніх партнерів і потенційних інвесторів. Як правило, досліджують поточну і перспективну платоспроможність.

Поточна платоспроможність характеризує поточний стан розрахунків на підприємстві та аналізується на основі даних про його фінансові потоки: приток грошових коштів має забезпечити покриття поточних зобов’язань господарюючого суб’єкта.

Перспективна платоспроможність визначає можливість підприємства у майбутньому розрахуватися за своїми короткостроковими боргами і досліджується переважно за допомогою показників ліквідності. Саме від рівня ліквідності залежить як перспективна, так і поточна платоспроможність. Отже, ліквідність і платоспроможність не тотожні, хоча й дуже близькі поняття, причому ліквідність є більш місткою категорією, ніж платоспроможність.

Взаємозв’язок між платоспроможністю та ліквідністю підприємства, ліквідністю балансу і ліквідністю активів показано на рис. 7.1.

Рис. 7.1 Взаємозвязок між показниками платоспроможності та ліквідності

Зазначені блоки схеми рівнозначні між собою, але разом з тим дослідження завдання другого блоку не можливе без реалізації завдань першого блоку, а третього — без наявності першого і другого, четвертого — без наявності першого і другого. Отже, ліквідність активів є основою платоспроможності підприємства. Іншими словами, ліквідність — це засіб підтримання платоспроможності.

Платоспроможність – це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов’язання. При дослідженні поточної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства зі строковими зобов’язаннями. До платіжних засобів відносяться: грошові кошти, короткострокові ЦП (які швидко можуть бути реалізовані й перетворені в гроші) та частина дебіторської заборгованості щодо якої є впевненість у надходженні. До складу строкових зобов’язань включаються поточні пасиви, короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету, тощо.

Перевищення платіжних засобів над строковими зобов’язаннями свідчить про платоспроможність підприємства. Для проведення такого розрахунку використовується бухгалтерський баланс. Неплатоспроможність можна визначити і візуально: відсутність грошей на розрахунковому та інших рахунках в банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборгованості фінансовим органам, тривале порушення термінів виплати заробітної плати, тощо.

Основними причинами неплатоспроможності можуть бути:

  •  помилки а розрахунках планових обсягів виробництва і реалізації продукції, її собівартості;
  •  невиконання планових завдань виробництва і реалізації продукції, порушення її структури і асортименту, зниження якості;
  •  підвищення собівартості продукції;
  •  в умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників;
  •  неплатоспроможність  самих покупців і замовників з різних на це причин;
  •  невиконання плану прибутку і нестаток власних джерел фінансування підприємства;
  •  інфляційні процеси і податкова політика.

2. Основні показники ліквідності підприємства – порядок їх розрахунку та методи оцінки

 Ліквідність активів – характеристика окремих видів активів підприємства по їх здатності до швидкого перетворення в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства.

 З цієї точки зору можна виділити ліквідні і важко ліквідні активи.

До ліквідних активів відносяться оборотні активи підприємства:

  •  грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення;
  •  дебіторська заборгованість;
  •  запаси.

До важко ліквідних активів відносяться необоротні активи підприємства.

Аналіз ліквідності балансу показує, у якій мірі підприємство здатне розплатитися по короткострокових зобов'язаннях поточними активами.

 Показники ліквідності балансу є обмежуючими чинниками для ефективності. Отже, ріст ефективності діяльності компанії часто відбувається при зниженні загального рівня ліквідності і навпаки. Необхідно контролювати, зіставляти і керувати значеннями цих показників, виходячи з поточних умов і політики розвитку бізнесу.

 Аналіз ліквідності підприємства проводиться на основі даних балансу і може бути проведений шляхом співставлення безпосередньо балансових показників активів і пасивів, а також шляхом розрахунку фінансових коефіцієнтів.

У бухгалтерському балансі активи групуються за ступенем зростання їх ліквідності, а зобов’язання розміщені в міру скорочення термінів їх погашення.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні активів, згрупованих за рівнем їхнього ліквідності із зобов’язаннями, згрупованими за строками їхнього погашення.  Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на групи:

  •  високоліквідні активи ( А1) – сума за всіма статтями грошових коштів та їх еквівалентів, а також поточні фінансові інвестиції (рядок 220, 230, 240 активу балансу).
  •  швидколіквідні активи ( А2) – активи, для перетворення яких  у горошові кошти потрібний певний час. Сюди включається дебіторська заборгованість, платежі за якою очікуються протягом дванадцяти місяців після звітної дати ( рядок 150 – 210 активу балансу).
  •  повільноліквідні активи ( А3) – це найменш ліквідні оборотні активи: запаси, інші оборотні активи, витрати майбутніх періодів (рядок 100 -140, 250,270 активу балансу).
  •  важколіквідні активи ( А4) – це активи, призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду. В цю групу включаються усі статті розділу активу балансу.

 Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:

  •  термінові пасиви ( П1) – це кредиторська заборгованість за товари, роботи послуги та поточні зобов”язання за розрахунками ( рядок 530 – 610 пасиву балансу).
  •  короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити банків та інші поточні зобов”язання, що підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу ( рядок 500– 520 пасивубалансу).
  •  довгострокові пасиви ( П3) – всі довгострокові зобов”язання підприємства – підсумок розділу 3 пасиву балансу.
  •  постійні пасиви (П4) – власний капітал підприємства, забезпечення наступних витрат і платежів, доходи майбутніх періодів ( рядок 380, 430,630 пасиву балансу).

 Для визначення ліквідності балансу необхідно зіставити підсумки наведених даних по активу й пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли має місце така ситуація:

А1П1

А2П2

А3П3

А4 П4

Необхідною умовою абсолютної ліквідності є виконнання перших трьох нерівностей. Четверта нерівність має так званий балансуючий характер; її виконнання свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів. Зіставлення активу і пасиву А1- П1 та А2 - П2 дає змогу виявити так звану поточну ліквідність підприємства, яка свідчить про поточну його платоспроможність.

Порівняння А3 з П3 відображає перспективну платоспроможність підприємства. На її основі прогнозується його довгострокова орієнтовна платоспроможність [11].

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

 Коефіцієнт покриття  або коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань.

Критичне значення коефіцієнту покриття дорівнює 1, значення коефіцієнту покриття у межах 1 - 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує очікувані платоспроможність підприємства за період, який рівний середній тривалості одного обороту всіх його оборотних активів.

Значення цього показника в зарубіжній практиці вважають нормальним в межах від 1,0 -2,0. Згідно з розробленими в Україні методиками аналізу фінансового стану:

  •  значення коефіцієнта покриття в межах 1,0 -1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно повертає борги;
  •  критичне значення коефіцієнта покриття прийняте на рівні 1,0;
  •  при значенні коефіцієнта покриття меншому за 1,0 підприємство має неліквідний баланс.

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства.

Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт дає змогу оцінити можливість погашення підприємством поточних зобов”язань в разі критичного його стану. Оптимальним вважається значення цього коефіцієнта, що рівне 1,0.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.

У якості базового можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності. Два інших коефіцієнти використовуються в разі потреби поглиблення аналізу для відображення впливу окремих статей поточних активів.

Зниження значення ліквідності найчастіше говорить про загальне погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними коштами і про необхідність серйозних заходів для керування ними.

Динаміка показників ліквідності говорить про незначне зниження загальної ліквідності при різкому падінні коефіцієнта швидкої ліквідності. Це свідчить про ріст низько ліквідних елементів (запасів) у структурі поточних активів. Усе це говорить про ріст ризикованості діяльності компанії з погляду неповернення боргів і зниження реального рівня платоспроможності. Крім того, необхідно проаналізувати ступінь ліквідності дебіторської заборгованості і запасів, щоб одержати більш реальну картину.

Збільшення власних оборотних коштів може говорити про ріст ліквідності компанії.

Ріст величини власних оборотних коштів разом з тим може викликатися збільшенням обсягів неліквідних запасів або ростом простроченої дебіторської заборгованості, що може негативно позначитися на оборотності.

Зниження величини власних оборотних коштів, крім погіршення ліквідності, може говорити про ріст потреби в коштах.

Аналіз ліквідності балансу підприємства наведено в табл. 1.1, дані якої свідчать про те, що в цілому по підприємству поточні активи перевищують його поточні пасиви як на початок (на 23 868 грн.), так і на кінець періоду (на 19 623 грн.). Що стосується зіставлень по окремих групах, то по параметрах А2  П2, а також А3  П3 баланс відповідає критеріям абсолютної ліквідності. По параметру А1  П1 має місце платіжна нестача, яка до кінця досліджуваного періоду зростає на 1283 грн.: з 4624 грн. на початок до 5907 грн. на кінець періоду.

У результаті уповільнення надходжень коштів від покупців за реалізовану продукцію збільшується величина поточних боргів, які потребують негайного погашення. Разом з тим відбувається зростання величини виробничих запасів, сформованих за рахунок залучених коштів, а також дебіторської заборгованості. Водночас збільшення розмірів груп А2 і А3, а також П2 і П3 не впливає на знаки в цих нерівностях і ситуація, коли очікувані надходження від дебіторів перевищують величину короткострокових пасивів, а величина запасів — тобто довгострокові зобов’язання, продовжує зберігатися.

Наявний платіжний надлишок по цих групах, як зазначалося вище, теоретично можна спрямувати на покриття нестачі коштів для погашення найбільш строкових зобов’язань. Однак на практиці без додаткового аналітичного обстеження поточних активів цього зробити не можна. Основна причина полягає в тому, що до складу дебіторської заборгованості та виробничих запасів входять також низьколіквідні їх елементи, такі як сумнівна дебіторська заборгованість, залежані виробничі запаси. Урівноважити ж активи групи 1 з пасивами аналогічної групи можна лише за рахунок дебіторської заборгованості підприємств зі стійким фінансовим станом, а також тих елементів виробничих запасів, які легко реалізуються.

Коефіцієнт поточної заборгованості – який визначається як відношення поточних зобов'язань до загальних зобов'язань підприємства. Характеризує частку поточних зобов'язань в загальній сумі зобов'язань.

Коефіцієнт довгострокових зобов’язань який визначається як відношення довгострокових зобов'язань до суми довгострокових зобов'язань і зобов'язань  перед акціонерами. Характеризує частку довгострокових. зобов'язань в сумі довгострокових зобов'язань і зобов'язань перед акціонерами.

Індекс ліквідності, який визначається як відношення суми добутків дебіторської заборгованості і запасів на терміни їх перетворення в готівку до суми поточних активів. Характеризує середній період протягом якого підприємство реалізувати свої поточні активи.

Коефіцієнт співвідношення вхідних грошових потоків і довгострокових зобов’язань кредиторам – даний показник свідчить про можливість підприємством забезпечувати поточну діяльність а також виконувати свої зобов’язаннями перед кредиторами. Тенденційне зростання даного показника варто розцінювати позитивно. Визначається як відношення довгострокових зобов'язань до суми довгострокових зобов'язань і зобов'язань  перед акціонерами. Характеризує частку довгострокових. зобов'язань в сумі довгострокових зобов'язань і зобов'язань перед акціонерами.

Коефіцієнт співвідношення вхідних грошових потоків і зобов’язань акціонерам – характеризує чи спроможне підприємство виконувати свої зобов’язання перед акціонерами, аналогічно до попереднього показника позитивним є його зростання. Визначається як відношення вхідних грошових потоків до заборгованості акціонерам. Характеризує здатність погасити зобов'язання перед акціонерами за рахунок можливих надходжень грошових коштів.

Коефіцієнт співвідношення пасивів  і зобов’язань акціонерам - даний показник дозволяє оцінити ризик вкладання коштів у підприємство. Визначається як відношення підсумку пасиву балансу до зобов'язань перед акціонерами. Характеризує суму коштів, що припадає на одиницю зобов'язань перед акціонерами.

         Ліквідність балансу тісно пов'язана з його платоспроможністю. Ознаками платоспроможності є наявність грошей в касі і на рахунках в банку, а також відсутність простроченої кредиторської заборгованості. Однак сама по собі відсутність залишків грошових коштів не означає однозначно відсутність платоспроможності на певний момент часу, так як через декілька днів гроші можуть надійти на рахунок.  

3. Основні показники платоспроможності підприємства - порядок їх розрахунку і методи оцінки

Платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов’язання перед внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою.

Поточна платоспроможність характеризує поточний стан розрахунків на підприємстві та аналізується на основі даних про його фінансові потоки: приток грошових коштів має забезпечити покриття поточних зобов’язань господарюючого суб’єкта.

Перспективна платоспроможність визначає можливість підприємства у майбутньому розраховуватися за своїми короткостроковими боргами і досліджується переважно за допомогою показників ліквідності. Саме від рівня ліквідності залежить як перспективна, так і поточна платоспроможність. Отже, ліквідність і платоспроможність не тотожні, хоча й дуже близькі поняття, причому ліквідність є більш місткою категорією, ніж платоспроможність.

Оцінка платоспроможності складається на основі характеристики ліквідності поточних активів, тобто часу, який буде необхідний перетворення в грошову готівку. Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге глибший. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність.

Безумовно, наведеними показниками не обмежується різноманітність способів оцінки ліквідності та платоспроможності. Це пов’язано насамперед з тим, що всі вони не враховують розміру джерел притоку і відтоку грошових коштів у короткостроковій перспективі, а отже, не дають змоги визначити спроможність підприємства стабільно забезпечувати перевищення коштів над платіжними зобов’язаннями.

Тому з метою оперативного внутрішнього аналізу поточної платоспроможності, щоденного контролю за надходженням коштів від продажу продукції, погашення дебіторської заборгованості та іншими надходженнями грошових коштів, а також для контролю за виконанням платіжних зобов’язань перед постачальниками, банками та іншими кредиторами складають платіжний календар, в якому, з одного боку, розраховують наявні та очікувані надходження грошових коштів, а другого — розмір їх витрачань на той самий період.

Оперативний платіжний календар складають на основі даних про відвантаження та реалізацію продукції, закупівлю засобів виробництва, документів про розрахунки з оплати праці, видавання авансів працівникам, виписки з банківських рахунків тощо (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

ОПЕРАТИВНИЙ ПЛАТІЖНИЙ КАЛЕНДАР

Платіжні кошти

Сума, грн.

Платіжні
зобов’язання

Сума, грн.

Залишок грошових коштів:

у касі;

на поточному рахунку

Виплата заробітної плати

Цінні папери із строком погашення

Відрахування у фонд соціального захисту

Надходження грошових коштів  від:

реалізації продукції;

іншої реалізації;

фінансової діяльності

Платежі до бюджету та в державні цільові фонди

Аванси, отримані від покупців

Сплата рахунків постачальників

Кредити, позики

Сплата відсотків за кредит

Погашення простроченої дебіторської заборгованості

Повернення банківського кредиту

Інше

Погашення іншої кредиторської заборгованості

Усього

Перевищення платіжних коштів над платіжними зобов’язаннями

Баланс

Баланс

Для визначення поточної платоспроможності слід платіжні кошти на відповідну дату порівняти з платіжними зобов’язаннями на ту саму дату. Ідеальним є варіант, коли цей коефіцієнт буде становити одиницю або дещо більше.

Для з’ясування причин зміни рівня платоспроможності важливе значення має аналіз виконання фінансового плану за дохідною та витратною частинами. Для цього дані Звіту про рух грошових коштів, а також Звіту про фінансовий результат порівнюють з даними фінансової частини бізнес-плану. У процесі аналізу насамперед установлюють виконання плану щодо надходження грошових коштів, в основному від реалізації продукції, робіт та послуг, майна, з’ясовують причини зміни суми виручки та виявляють резерви її збільшення. Особливу увагу приділяють використанню грошових коштів, оскільки навіть при виконанні дохідної частини фінансового плану перевитрати та нераціональне використання грошових коштів можуть призвести до фінансових труднощів.

Витратну частину фінансового плану аналізують за кожною статтею зі з’ясуванням причини перевитрат, які можуть бути виправданими і невиправданими. За результатами аналізу фінансового плану мають бути виявлені резерви збільшення планомірного надходження грошових коштів для забезпечення стабільної платоспроможності підприємства в перспективі.

У вітчизняній практиці з метою прогнозування платоспроможності підприємства розраховують коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності.

 

де  — фактичний коефіцієнт поточної ліквідності відповідно на початок і кінець періоду;

— нормативний рівень коефіцієнта поточної ліквідності;

— тривалість звітного періоду, міс.;

 6(3) — період відновлення (втрати) платоспроможності, міс.; за період відновлення платоспроможності прийнято 6 міс., період втрати — 3 міс.

Отже, алгоритм розрахунку коефіцієнта  являє собою конструкцію, в чисельнику якої прогнозне значення коефіцієнта поточної ліквідності, розраховано на перспективу, а в знаменнику — його нормативний рівень. Показник відображує наявність реальної можливості у підприємства відновлювати або втрачати платоспроможність протягом певного періоду.

Підставою для визнання структури балансу підприємства незадовільною, а підприємства — неплатоспроможним є виконання однієї з таких умов:

а) коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення менше ніж 2;

б) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду менший за 0,1.

Якщо одна з названих умов не виконується, оцінюється можливість відновлення платоспроможності підприємства. Для цього визначають прогнозне значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець так званого «періоду відновлення платоспроможності», що дорівнює 6 міс., і зіставляють його з нормативним рівнем. Якщо значення показника  не менше за 1, підприємство протягом 6 міс. спроможне вийти на нормативний рівень коефіцієнта поточної ліквідності та відновити свою платоспроможність. Якщо < 1, то підприємство швидше за все не матиме такої можливості.

У разі відсутності підстав для визнання структури балансу незадовільною досліджують імовірність втрати підприємством платоспроможності. У цьому випадку також розраховують прогнозне значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець періоду, але такого, що дорівнює 3 міс., і зіставляють його зі своїм нормативом. Якщо значення  буде меншим за 1, то підприємство найближчим часом не зможе виконувати свої зобов’язання перед кредиторами, якщо  буде більшим за 1, то втрата платоспроможності підприємству не загрожує.

Незважаючи на простоту розрахунку, алгоритм коефіцієнта відновлення (втрати) платоспроможності не враховує ніяких заходів, яких кожне підприємство вживатиме в разі виникнення незадовільної структури балансу.

Саме тому в практиці роботи внутрішніх аналітиків підприємства часто виникає потреба в застосуванні певного комплексного показника, відповідні значення якого вкажуть на ступінь наближення фінансових труднощів. При цьому обов’язково враховуються особливості діяльності конкретного підприємства, його величина, галузева належність. У свою чергу, специфіка діяльності підприємства визначає значущість різних коефіцієнтів у загальній картині його фінансового благополуччя. Склад групи фінансових коефіцієнтів, який стане найкращим показником платоспроможності, а також значення вагомих множників, які відображують ступінь значущості кожного з коефіцієнтів, як правило, встановлюють експертним шляхом.

Відомо, що у фінансово-господарській діяльності підприємства кожний із елементів поточних активів (виробничі запаси, дебіторська заборгованість та грошові кошти) відіграє свою роль: запаси сировини й матеріалів використовуються для виробництва продукції, дебіторська заборгованість виникає в результаті існуючої практики продажу товарів за безготівковим розрахунком у кредит, грошові кошти — багатофункціональні. Для забезпечення ритмічної й стабільної поточної діяльності підприємство повинно мати у своєму розпорядженні необхідну величину поточних активів та їх елементів.

Однак суб’єкти господарювання по-різному підходять до вирішення цього завдання. Одні підтримують політику накопичення достатньо великих запасів сировини та матеріалів, займають лояльну позицію відносно покупців, надаючи їм пільгове кредитування, збільшують залишки вільних грошових коштів на своїх рахунках. Безумовно, така позиція підприємства має певні переваги, наприклад, суттєво знижується ризик зупинки виробництва внаслідок несвоєчасного постачання сировини, збільшується кількість покупців у результаті надання їм пільгових умов реалізації товару в кредит тощо. Однак таку політику управління оборотними активами не можна вважати виправданою і ефективною, оскільки вона супроводжується прямими і непрямими втратами: тривалий строк зберігання сировини на складі призводить до її старіння та псування, пільгові умови надання комерційного кредиту сприяють зростанню частки сумнівної дебіторської заборгованості в загальній її величині, невикористання тимчасово вільних грошових коштів, які є в розпорядженні підприємства, позбавляє його можливості отримувати додатковий дохід тощо. Іншими словами, надмірно велика величина оборотних коштів супроводжується зниженням ефективності та прибутковості роботи підприємства.

Інші підприємства обирають діаметрально протилежну політику, сутність якої полягає в граничній мінімізації рівня оборотних коштів. Остання досягається через налагодження ритмічного постачання сировини, що дає змогу скоротити до мінімуму її запаси на складі, встановлення жорстких вимог по розрахунках за продукцію, що приводить до зменшення величини дебіторської заборгованості та ін.

З погляду підвищення ефективності діяльності підприємства така політика є виправданою, але тільки теоретично. Так, у результаті мінімізації залишків основних елементів поточних активів зменшується величина коштів, що відволікаються з обороту, відповідно прискорюється оборотність оборотного капіталу, збільшується величина прибутку. Однак слід наголосити, що реалізація таких заходів на практиці дуже часто призводить до небажаних наслідків. Так, можливі збої в постачанні сировини та матеріалів (при їх мінімальних запасах) можуть стати причиною різкого скорочення обсягів виробництва або призупинення виробничого процесу, жорсткі умови реалізації товару в кредит можуть призвести до втрати покупців, відсутність резерву грошових коштів може ускладнити відносини з кредиторами тощо.

Саме тому політика управління оборотними коштами має забезпечити компроміс між:

  •  витратами на підтримання оборотних активів у сумі, складі, структурі, які напевно гарантують відсутність збоїв у технологічному процесі;
  •  доходами у зв’язку із безперебійною роботою підприємства;
  •  втратами у зв’язку з ризиком втрати ліквідності та платоспроможності;
  •  доходами від додаткового включення оборотних коштів у господарський процес.

Хоча не існує будь-яких однозначних універсальних алгоритмів розробки ефективної політики управління оборотними коштами, все-таки базові рекомендації в цьому напрямі відомі. Так, щодо:

виробничих запасів пропонується використання системи моделі, що оптимізують сукупні витрати по замовленню, доставці та зберіганню запасів, в основі якої закладено параметри, встановлені в плановому порядку або за допомогою експертних оцінок;

дебіторської заборгованості рекомендується застосування системи знижок за дострокову сплату відвантаженої продукції, що призводить до прискорення оборотності коштів у розрахунках;

грошових коштів передбачено застосування системи моделей, призначених для аналізу, прогнозування та оптимізації грошових коштів.

Отже, облік ризикової складової ліквідності та платоспроможності з позиції управлінського персоналу підприємства зводиться до вибору оптимальної політики управління величиною, складом і структурою оборотних активів, яка дає змогу привести до прийнятного значення ризик втрати ліквідності та за рахунок цього підвищити рентабельність діяльності.

Аналіз платоспроможності підприємства формується на основі наступних показників.

Коефіцієнт співвідношення довгострокової заборгованості до акціонерного капіталу – характеризує частку акціонерного капіталу в загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, тим більш фінансово стійким і незалежним від кредиторів є підприємство.

Коефіцієнт співвідношення надходження готівки від операцій до довгострокової заборгованості – показник, що допомагає оцінити достатність коштів у підприємства, аби задовольнити не тільки його поточні, а й довгострокові потреби.

Коефіцієнт співвідношення прибутку (до сплати податків) і відсотків до виплачених відсотків по кредиту – характеризує можливість підприємства справно сплачувати відсотки по кредитах за рахунок отриманого прибутку і отриманих відсотків.

Коефіцієнт співвідношення суми надходжень від операцій  і відсотків по кредиту до виплачених відсотків по кредиту – характеризує можливість підприємства справно сплачувати відсотки по кредитах за рахунок поточних грошових надходжень від операційної діяльності.

Коефіцієнт співвідношення прибутку (до сплати податків) і здійснення постійних витрат до постійних витрат

Коефіцієнт співвідношення суми надходжень від операцій  і здійснення постійних витрат до постійних витрат

Коефіцієнт співвідношення стійких активів до довгострокової заборгованості

Коефіцієнт співвідношення нерозподіленого прибутку до всієї суми активів

Коефіцієнт зміни ліквідаційної вартості

Факторний аналіз впливу зміни коефіцієнт поточної ліквіностівеличини поточних активів та поточних зобов’язань на коефіцієнт загальної ліквідності.

1. Значення умовного коефіцієнта загальної ліквідності (сума поточних активів на кінець періоду  поділена на суму поточних зобов’язань на початок періоду):

Клікв. умовний = 5761/3161 = 1,823

2. Вплив зміни суми поточних активів на зміну коефіцієнта загальної ліквідності:

1,823 – 1,341 = 0,482

3. Вплив зміни суми поточних зобов’язань на зміну коефіцієнта загальної ліквідності:

2,814 – 1,823 = 0,991

4. Загальний вплив факторів на зміну коефіцієнта загальної ліквідності:

0,482 + 0,991 = 1,473

Розрахунок індексу ліквідності за 2009 рік

Показник

Сума тис. грн..

Кількість днів необхідних для перетворення активу в готівку

Разом

1

2

3

4=гр2*гр3

  1.  Готівка
  2.  Дебіторська заборгованість
  3.  Запаси
  4.  ВСЬОГО

-

2281

1941

4222

-

30

90

-

68430

174690

243120

Індекс ліквідності = 243120/4222=58 днів

Розрахунок індексу ліквідності за 2010 рік

Показник

Сума тис. грн..

Кількість днів необхідних для перетворення активу в готівку

Разом

1

2

3

4=гр2*гр3

  1.  Готівка
  2.  Дебіторська заборгованість
  3.  Запаси
  4.  ВСЬОГО

-

3996

1746

5742

-

30

90

-

119880

157130

277010

Індекс ліквідності = 277010/5742=48 днів


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58991. Урок виховання любові до природи. Вмійте природу любити 55.5 KB
  Тож давайте за розум візьмемося ми Чисте повітря і воду живу Будемо завжди берегти. Сьогодні ми поговоримо про нас людей які нищать природу: зривають квіти руйнують пташині гнізда ламають дерева забруднюють водойми повітря щоб тільки задовольнити свої забаганки збагатитися.
58992. Воєнно-політичні події 1650-1653 рр 64 KB
  Після укладення угоди з поляками татари почали вимагати від Хмельницького припинення воєнних дій а від короля виконання умов Зборівської угоди. Уже втретє хан зрадив Хмельницького. Лупул звернувся по допомогу до Хмельницького.
58993. Голодомор в Україні. Позакласний захід вшанування памяті тих, хто загинув в 1932-1933 роках 60.5 KB
  Радянський уряд, яким керував Йосиф Сталін, вимагав від робочих все більше хліба, мяса, молока. Бідні селяни перебивались з хліба на картоплю, але згодом і цього не стало. Люди ховали картоплю, зерно в ями, де тільки можна, та нічого не втаїли від ока збирача.
58994. Голодомор в Україні 1932-1933 рр. Причини, наслідки 53 KB
  Ініціаторами знищення непокірних українців були Ленін і Сталін. Саме Сталін і його прибічники наказали відібрати в українських селян усе, що вони виростили на полях, щоб людям зимою не було чого їсти. І цей наказ старанно виконали...
58995. Грати за правилами. Конспект уроку з основ суспільствознавства, етики 38.5 KB
  Для другої гри: декілька залежить від кількості гравців однакових копій настільної гри типу Подорож така ж кількість ігрових костей по одній унікальній ігровій фігурці наприклад з яєць Сюрприз для кожного із гравців...
58996. Гроші, їх види та функції 63.5 KB
  Механізми що приводять у дію економіку досить складні але один з найдавніших і важливих гроші. Як економічний механізм гроші відомі нам з раннього дитинства з першої монетки чи банкноти. Рольова гра учні класу виступають у ролі представників наукових...
58997. День Святого Миколая 52.5 KB
  Тим часом не так давно в Україні Новий рік зустрічали зі Святим Миколаєм більше знаним у народі як Миколайчудотворець. У зимову ніч з 18 на 19 грудня святий Миколай спускався на срібній вервечці з неба. Миколайугодник один з найулюбленіших народних святих з іменем якого...
58998. День учителя 39 KB
  У звязку зі святкуванням Дня вчителя до нас у місто прибув почесний гість - сам Папа Римський Бенедикт Шістнадцятий. На сцені зявляються папа римський і перекладач. Папа Римський. Доброго дня шановні пані та панове Папа римський.