31488

Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства Лекція 19 2 год. Студент повинен знати виховна мета: теоретичний матеріал досліджуваної теми методи створення рейтингу кластерного аналізу матричного аналізу та методи бальних оцінок методи порівняльної рейтингової оцінки метод рейтингового фінансового аналізу інтегральна рейтингова оцінка підприємства а також методи узагальнення результатів фінансового аналізу діяльності підприємства повинен навчитись практично застосовувати здобуті знання у подальшій практичній діяльності....

Украинкский

2013-09-01

93.99 KB

36 чел.

Тема 13. Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства

Лекція 19 (2 год.)

Актуальність теми: у сучасній практиці управління корпоративними фінансами важливе місце займає проблема якісного та кількісного обґрунтування управлінських фінансових рішень, ефективне прийняття яких неможливе без використання фінансового аналізу. Водночас значна частина управлінських фінансових рішень потребує комплексного (інтегрального) підходу до дослідження об’єкта аналізу. Це, у свою чергу, визначає об’єктивну необхідність визначення загальних принципів і формулювання ефективних методик організації та проведення комплексного фінансового аналізу. Вивчивши дану тему студенти отримають необхідні вміння застосовувати отримані результати аналізу на практиці, що знадобиться їм, для прийняття оптимальних управлінських рішень у майбутньому.

Мета заняття (дидактична): ознайомити студентів з методами рейтингової оцінки фінансового стану підприємств; привчати творчо оперувати набутими знаннями, розвивати логічне мислення студентів, виховувати інтерес до обраної професії.

Студент повинен знати (виховна мета): теоретичний матеріал досліджуваної теми (методи створення рейтингу кластерного аналізу, матричного аналізу та методи бальних оцінок, методи порівняльної рейтингової оцінки, метод рейтингового фінансового аналізу, інтегральна рейтингова оцінка підприємства, а також методи узагальнення результатів фінансового аналізу діяльності підприємства) повинен навчитись практично застосовувати здобуті знання у подальшій практичній діяльності.

Міждисциплінарні зв’язки: курс «Фінансовий аналіз» пов’язаний з такими дисциплінами, як «Фінанси», «Економічний аналіз», «Фінанси підприємств», «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання», «Фінанси», «Фінансовий менеджмент», «Управління фінансовою санацією підприємств», «Корпоративні фінанси» та ін..

Внутрідисциплінарні зв’язки: тема «Комплексний аналіз фінансового стану підприємства» допомагає студентам краще засвоїти знання з усіх тем, що вивчаються протягом протягом вивчення дисципліни.

ПЛАН

  1.  Методи створення рейтингу за допомогою ряду показників, кластерного аналізу, матричний метод аналізу, метод бальних оцінок.
  2.  Метод порівняльної рейтингової оцінки, метод рейтингового фінансового аналізу, інтегральна рейтингова оцінка.
  3.  Методи узагальнення результатів фінансового аналізу діяльності підприємства.

Рекомендована література:

Основна:

  1.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" від 31.03.1999 № 87 /  Міністерство фінансів України, Наказ. Із змінами і доповненнями.
  2.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати": від 31.03.1999 № 87 /  Міністерство фінансів України, Наказ. Із змінами і доповненнями.
  3.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби": від 27.04.2000 № 92 /  Міністерство фінансів України, Наказ. Із змінами і доповненнями.
  4.  Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навч. посібник. / В. О. Подольська, О. В. Яріш – Київ: Центр навчальної літератути, 2007. – 488 с.
  5.  Старостенко Г. Г.   Фінансовий аналіз : навч.посіб. / Г. Г. Старостенко, Н. В. Мірко. – К. : ЦУЛ, 2006. – 224 с.
  6.  Цал-Цалко Ю.   Фінансова звітність підприємств та її аналіз : навч.посіб. / Ю. Цал-Цалко. – К. : ЦУЛ, 2002. – 360 с.
  7.  Шеремет О. О.   Фінансовий аналіз : навч.посіб. / О. О. Шеремет. – К. : Кондор, 2005. – 196 с.
  8.  Шиян Д. В.   Фінансовий аналіз : навч. посіб. / Д. В. Шиян, Н. І. Строченко. – К. : "А.С.К.", 2005. – 240 с.
  9.  Шморгун Н. П.   Фінансовий аналіз : навч. посіб. / Н. П. Шморгун, І. В. Головко. – К. : ЦНЛ, 2006. – 528 с.

Додаткова:

  1.  Білоцький С. С. Методи фінансового аналізу консолідованої фінансової звітності / С. С. Білоцький // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – №24. – С. 36-38.
  2.  Бойчак Т.М. Модель комплексної оцінки фінансової стійкості підприємств харчової промисловості / Т.М. Бойчак // Науковий вісник БДФА. Серія: Економічні науки : зб. наук. праць / гол. ред. В.В. Прядко ; Міністерство фінансів України, БДФА. – Чернівці : Технодрук, 2009. – Вип. 4. – С. 352–357.
  3.  Гладка У. Б.   Інвестиційна діяльність та її державне регулювання / У. Б. Гладка // Регіональна економіка. – 2009. – №2. – С. 49-55.
  4.  Грабовецький Б.Є. Ранжування показників фінансово-господарської діяльності підприємства для побудови комплексної стратегічної програми на основі методу експертних оцінок Дельфі / Б.Є. Грабовецький, О.В. Антонюк // Економіка та держава. – 2010. – №9. – С. 40–41.
  5.  Дубіщев В. П.   Аналіз економічної моделі систематизації управління фінансово-інвестиційним потенціалом регіону / В. П. Дубіщев, В. І. Іщук, С. М. Малинський // Економіка і регіон. – 2009. – №3. – С. 38-44.
  6.  Єдинак Т. С. Проблеми управління дебіторською заборгованістю підприємств в умовах фінансово-економічної кризи / Т. С. Єдинак // Держава та регіони. – 2009. – №3. – С.54-57.
  7.  Іщук О.С.  Моделі інтегрального оцінювання результатів фінансово-господарської діяльності промислових підприємств регіону / Іщук О.С. // Регіональна економіка. – 2008. – № 2. – С. 25–33.
  8.  Михайлов В.С. Панорама методів рейтингового оцінювання та використання їх у статистиці фінансів підприємств / В.С. Михайлов, О.Б. Хотетовська // Статистика України. – 2008. – № 3. – С. 23–29.
  9.  Музиченко А. О. Рейтингова оцінка фінансового забезпечення розвитку підприємства / А. О. Музиченко // Економіка АПК. – 2009. – №11. – С. 84–87.
  10.  Романенко О.А. Рейтингова оцінка фінансового стану корпоративних підприємств торговельного холдингу / О.А. Романенко // Фінанси України. – 2007. – № 5. – С. 127–133.
  11.  Сафронська І. М. Методичні підходи до комплексної оцінки фінансового стану підприємства / І. М. Сафронська, Г. С. Бєлай // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №17. – С. 65–67.
  12.  Система корпоративного управління: формування та оцінювання на засадах економічних індикаторів (на прикладі машинобудування) : монографія / О.Є. Кузьмін, А.Д. Дідик, О.Г. Мельник, О.В. Мукан; під ред. д.е.н., проф. О.Є. Кузьміна. – Львів : Тріада плюс, 2008. – 369 с.
  13.  Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз: підручник / Ю.С. Цал-Цалко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 566 с.

Інтернет ресурси:

  1.  Офіційний сайт Державного комітету статистики України [сайт http//www.ukrstat.gov.ua ]
  2.  Офіційний сайт Чернівецької області [сайт http//www.bucoda.cv.ua].
  3.  Офіційний сайт Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського [сайт http//www.nbuv.gov.ua].
  4.  Офіційний сайт Національної парламентської бібліотеки [сайт http//www.alpha.rada.kiev.ua ].
  5.  Офіційний сайт Електронної бібліотеки Львівської комерційної академії [сайт http//www.dev.lac.lviv.ua/lib].

  1.  Методи створення рейтингу за допомогою ряду показників, кластерного аналізу, матричний метод аналізу, метод бальних оцінок

У сучасній практиці управління корпоративними фінансами важливе місце займає проблема якісного і кількісного обґрунтування управлінських фінансових рішень, прийняття яких неможливе без використання ефективної оцінки. Водночас значна їх частина потребує комплексного підходу до дослідження об’єкта. В умовах мінливого як зовнішнього, так і внутрішнього середовища такий підхід є актуальним як для власників, управлінські інтереси яких визначаються їхнім бізнесом, так і для державних інституцій, що мають забезпечувати управління економікою в розрізі галузей, регіонів та країни в цілому. Особливо велику цінність становить інформація для органів державного управління та  місцевого самоврядування, оскільки спираючись на неї, вони мають обґрунтовувати рішення у сфері інвестиційної, грошово-кредитної, бюджетної, податкової, а також в інших важливих галузях життєдіяльності держави та суспільства.

Обґрунтування управлінських рішень в економічній сфері неможливе  без широкого використання інформації про фінансовий стан підприємств, які є основними об’єктами економічних відносин. Водночас у контексті реалізації інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки України стає актуальним завдання комплексного підходу при оцінці фінансового стану господарюючих суб’єктів, що репрезентується інтегральним показником.

У вітчизняній науково-практичній літературі з фінансового аналізу та фінансового менеджменту використовуються такі терміни, як інтегральна оцінка, інтегральний фінансовий аналіз та комплексний фінансовий аналіз. Усі наведені терміни застосовуються для позначення однієї й тієї самої функціонально-організаційної форми фінансового аналізу.

При дослідженні об’єкта управління як цілісної системи взаємопов’язаних фінансових відносин постає питання щодо узагальнення результатів дослідження окремих фінансових аспектів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства з метою формування єдиного (інтегрального) показника як індикатора ефективності фінансового менеджменту на підприємстві.

Мету рейтингової оцінки фінансового стану підприємства можна інтерпретувати наступним чином: у достатньо короткі строки провести розрахунки на основі обраної математичної моделі комплексного фінансового дослідження операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства — об’єкта дослідження, ідентифікувати фактичні результати та обґрунтувати прогнозний тренд розвитку фінансового стану суб’єкта господарювання у коротко- або довгостроковому періодах. Результатом такого аналізу буде кількісне вираження спроможності об’єкта дослідження забезпечити стабільність фінансово-господарської діяльності, приріст ринкової вартості підприємства та забезпечення доходу його власників у коротко- та довгостроковій перспективах.

У працях зарубіжних і вітчизняних економістів досліджено широке коло питань, пов’язаних з комплексним аналізом фінансового стану підприємств, його оцінкою та управлінням.

Серед науковців, які приділили значну увагу комплексному дослідженню фінансового стану підприємств, слід виділити таких як М.Д. Білик, Г.С. Белай, Т.М. Байчак, Б.Є. Грабовський, П.А. Знахуренко, К.В. Ізмайлова, О.Є. Кузьмін, Д.В. Кабаченко, М.І. Лагун, Л.А. Лахтіонова, В.М. Литвин, В.С. Михайлов, В.П. Мартиненко, А.О. Музиченько, І.М. Сафронська, В.М. Стельмах, С.О. Іщук, О.В. Павловські, О.А. Романенко, А.В. Череп, О.Б. Хотетовська, О.Л. Хотомлянський та інші.

Кожен науковець обґрунтовує власне бачення методики проведення інтегральної оцінки фінансового стану підприємства (табл. 1.1.).

Таблиця 1.1.

Підходи до інтегральної оцінки фінансового стану підприємства

Автор

Зміст підходу

І.М. Сафронська, Г.С. Белай

проведення комплексної оцінки фінансового стану підприємства за допомогою розрахунку інтегрального показника [20, 67];

В.С. Михайлов, О.Б. Хотетовська

оцінка фінансового стану за допомогою рейтингової експрес-оцінки шляхом порівняння досліджуваного підприємства за показниками рентабельності, ефективності управління, ділової активності, ринкової стійкості, ліквідності з еталонним підприємством [17, 28];

С.О. Іщук

пропонує використати три інтегральних показники: результат господарської діяльності, результат фінансової діяльності та результат фінансово-господарської діяльності [16, 29];

Т.М. Бойчак

розрахунок інтегрального показника здійснювати виходячи зі стану фінансової стійкості і платоспроможності підприємства [11, 356];

А.О. Музиченко

пропонує використання методу головних компонент, що дозволить виявити латентні першопричини, які пояснюють кореляції між ознаками та змістовно інтерпретуються  при рейтинговій оцінці фінансового забезпечення розвитку підприємства[18, 85].

Широко використовуваними сьогодні є складні інтегральні методики рейтингування підприємств різних галузей, їхніх систем корпоративного управління, що використовують провідні рейтингові агентства-Standart&Poor’s, Institutional Shareholder Services, Brunswick UBS Warbung [21].

Актуальність інформаційно-аналітичної довідки полягає в тому, що за допомогою інтегральної оцінки фінансового стану з’являється можливість в узагальненому вигляді представити діяльність підприємства на ринку та визначити рейтинг ефективності його діяльності. Це дозволить суб’єктам ринкових відносин визначитись із найефективнішими способами інвестування капіталу і таким чином сприяти росту віддачі використовуваних ресурсів в умовах їх обмеженості.

Метою її є обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення методів проведення інтегральної оцінки фінансового стану підприємств з урахування існуючих науково-методологічних розробок досліджуваної проблематики.

Комплексна оцінка фінансового стану підприємства може проводитись із використанням наступних методів: створення рейтингу, кластерного аналізу, матричного аналізу, методу бальних оцінок.

  1.  Метод створення рейтингу за допомогою ряду показників досить простий і оснований на рангуванні підприємств відповідно до значень відібраних для аналізу ключових показників - виручка, чистий прибуток, капіталізація, сукупний дохід інвестора. Однак слід відмітити, що відібрані показники не повністю характеризують фінансовий стан підприємства, а такі показники, як капіталізація та сукупний доход інвестора є більшою мірою показниками для рейтингової оцінки цінних паперів на основі фондових індексів [20, 66].
  2.  Метод кластерного аналізу дозволяє поділити за визначеними критеріями сукупність підприємств, що вивчається, на групи, які називаються кластерами. В даній методиці обираються елементарні кластери, а потім відбувається їх об'єднання в один сполучений (підсумковий) кластер.

Для формування рейтингу фінансового стану підприємства методом кластерного аналізу рекомендується використовувати наступні показники: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами, коефіцієнт оборотності, коефіцієнт рентабельності виробництва. Якщо підприємство посідає за критерієм максимізації відповідного показника перше місце в кластері, то йому надається 1 бал, друге місце – 2 бали і т. д. Підсумковий кластер являє собою рейтингову оцінку фінансового стану підприємства. Таким чином, стабільно низькі значення показників кластерного аналізу визначають високий рейтинг підприємства [19, 131].

Для прикладу здійснимо аналіз фінансового стану ДП «Сімферопольський виноробний завод» за 2009 – 2010 роки за допомогою методу кластерного аналізу.

Таблиця 1.2.

Результати кластерного аналізу ДП «Сімферопольський виноробний завод» за 2009 - 2010 роки

Кластери

2009 рік

2010 рік

Відхилення(+,-)

Коефіцієнт поточної ліквідності

0,497 (1 бали)

0,261 (2 бал)

-0,236

Коефіцієнт оборотності оборотними активами

0,439 (2 бали)

0,429 (1 бал)

-0,01

Рентабельність оборотних активів, %

0,1 (1 бал)

0,1 (1 бал)

-

Підсумковий кластер

4 бали

4 бали

-

За результатами кластерного аналізу можна відмітити, що ДП «Сімферопольський виноробний завод» за досліджуваний період має однаковий рейтинг.

  1.  Матричний метод аналізу використовується для узагальненої оцінки ефективності діяльності підприємств. Процес матричного аналізу поділяється на такі етапи:
  2.  визначення мети аналізу;
  3.  отримання інформації;
  4.  оцінка отриманих даних та інтерпретація результатів.

Для здійснення такого аналізу необхідно спів ставити економічні результати господарської діяльності з ресурсами та затратами, що були необхідні для досягнення цих результатів. Вихідною інформацією є економічні показники, які можна визначити за даними звітності: прибуток, виручка від реалізації продукції, собівартість, матеріальні затрати, основні засоби, фонд оплати праці, чисельність персоналу та ін. За основу матричної моделі аналізу береться квадратна таблиця (матриця), а кількість показників може бути різною.

За допомогою системи відібраних показників діяльності підприємства можна своєчасно виявити його проблеми і внутрішньогосподарські резерви. За індексами відносних показників, що знаходяться під діагоналлю матриці за формулою середньої арифметичної визначається значення рейтингового числа. Якщо значення узагальненого показника > 1, то ефективність зросла, а якщо – < 1, то ефективність зменшилась.

Цей метод дає не лише узагальнюючу характеристику стану підприємства і динаміки його розвитку, але й дозволяє визначити зміни в ході і в результаті роботи та виявити резерви підвищення ефективності виробництва.

Для прикладу проведемо аналіз діяльності ДП «Сімферопольський виноробний завод» за допомогою матричного методу, результати якого оформимо у вигляді таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.

Результати аналізу ДП «Сімферопольський виноробний завод» за 2009 рік за матричним методом

Показник

Знаменник

Результати

Затрати

Ресурси

Валовий прибуток

Виручка від реалізації

Собівартість

Матеріальні витрати

Основні засоби

Фонд оплати праці

Чисельність персоналу

Валовий прибуток

1

Виручка від реалізації продукції

0,038

1

Собівартість реалізованої продукції

0,039

1,139

1

Матеріальні витрати

0,032

0,829

0,798

1

Основні засоби

0,118

3,097

2,979

3,734

1

Фонд оплати праці

0,389

10,217

9,828

12,31

3,299

1

Чисельність персоналу

9,0

236,01

227,0

284,55

76,205

23,097

1

Отже, при здійсненні комплексного аналізу за даним методом слід памятати, що такі таблиці потрібно складати за всі роки, які беруться до аналізу і в результаті його проведення здійснювати порівняння між рейтинговими оцінками в звітному і попередньому періодах.

  1.  Метод бальних оцінок є відносно простим і грунтується на думці досвідчених спеціалістів-експертів. Рейтинг встановлюється за системою показників як сума балів. Всі показники поділяються на класи: перший клас – значення показників перевищують встановлені або теоретично обґрунтовані нормативи; другий клас – значення показників перебувають на рівні нормативу; третій клас – значення показників менше нормативного рівня.

Система показників складається з коефіцієнтів ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Показник в першому класі оцінюється в 3 бали, в другому – в 2 бали, в третьому – в 1 бал. Критерієм формування рейтингу виступає максимум суми балів за всіма показниками [20, 66].

Далі здійснимо аналіз фінансового стану ДП «Сімферопольський виноробний завод» за 2009 – 2010 роки за допомогою методу бальних оцінок, використовуючи дані таблиць 7.2 і 8.1. результати аналізу подамо у табл. 1.4.

Таблиця 1.4.

Результати аналізу ДП «Сімферопольський виноробний завод» за 2009 – 2010 роки за методом бальних оцінок

Показники

2009 рік

2010 рік

1 клас

2 клас

3 клас

Разом сума балів

1 клас

2 клас

3 клас

Разом сума балів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Коефіцієнт поточної ліквідності

0,978

-

-

3

0,951

-

-

3

Коефіцієнт швидкої оцінки

-

-

0,497

1

-

-

0,261

1

Коефіцієнт фінансової незалежності

-

-

0,126

1

-

-

0,178

1

Коефіцієнт фінансової стабільності

-

0,149

1

-

-

-0,229

1

РАЗОМ

-

-

-

6

-

-

-

6

Отже, проведений аналіз показує, що рейтинг даного підприємства за досліджуваний період не змінився.

Отже, в даному питанні розглянуто методи за допомогою яких проводиться комплексна оцінка фінансового стану підприємства. Для виконання вимог системності при інтегральній оцінці фінансового стану підприємства необхідно оцінювати не тільки окремі коефіцієнти, але і їх співвідношення, структуру, що дасть змогу звести і відобразити в об’єднаному показнику множинні взаємозв'язки фінансових показників підприємства. Опираючись на принцип ієрархічності, можна об'єднати блокові оцінки в цілісну систему комплексної оцінки фінансового стану підприємства. З позиції принципу цілісності є підстави припускати, що узагальнений показник дасть оцінку, яка якісно перевершує сукупність коефіцієнтів, котрі входять у цей блок.

  1.  Метод порівняльної рейтингової оцінки, метод рейтингового фінансового аналізу, інтегральна рейтингова оцінка.

В даному питанні розглянемо ще ряд методів, що використовуються при здійсненні комплексної оцінки фінансового стану підприємства. Оскільки фінансовий стан визначає місце підприємства в економічному середовищі та наскільки ефективними і без ризиковими можуть бути ділові відносини з ним комерційних банків, постачальників, потенційних інвесторів і позичальників та ін.. Для підприємства, як і для його партнерів, становить інтерес не тільки фактичний стан справ, тобто те, що було, а й очікуваний фінансовий стан. Поряд з якісною ознакою «стійкий фінансовий стан» та бездоганною репутацією підприємства необхідно мати науково обґрунтовану кількісну узагальнюючу оцінку фінансового стану підприємства.

  1.  Метод порівняльної рейтингової оцінки. Процедура методики порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану підприємства складається з таких етапів:
  2.  збирання та аналітична оцінка вихідної інформації;
  3.  обгрунтування системи показників, що використовуються для рейтингової оцінки фінансового стану та їх класифікація;
  4.  розрахунок підсумкових показників рейтингової оцінки;
  5.  класифікація підприємств за рейтингом.

Система вихідних показників для порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану підприємства включає показники: оцінки ліквідності; фінансової стійкості; ділової активності; рентабельності.

В основу методики покладено порівняння підприємства по кожному показнику фінансового стану з умовним еталонним підприємством, яке має найкращі показники з усіх порівнюваних підприємств. Тобто базою розрахунку для отримання рейтингової оцінки є не суб'єктивні оцінки експертів, а найбільш високі результати з усієї сукупності реальних показників.

Методика порівняльної рейтингової оцінки може бути представлена у вигляді послідовності наступних дій:

Методика порівняльної рейтингової оцінки може бути представлена у вигляді послідовності наступних дій:

  1.  вихідні дані подаються у вигляді матриці, тобто таблиці, де за стрічками записані номера показників (і = 1, 2, 3, ... n), а за стовпчиками-номера підприємств (j = 1, 2, 3, ... n);
  2.  за кожним показником знаходиться максимальне значення і заноситься в стовпчик умовного еталонного підприємства (m + 1);
  3.  вихідні дані матриці стандартизуються у співвідношенні відповідного показника еталонного підприємства за формулою:

,                                                                (2.1.)

де Хij - стандартизовані показники стану і-го підприємства;

Аij - значення і-го показника у j-го підприємства;

mах Аij - значення і-го показника у еталонного підприємства;

Для кожного підприємства, що аналізується, значення його рейтингової оцінки визначається за формулою:

,                                        (2.2.)

де Рj - рейтингова оцінка j-го підприємства;

Хij ... Xnj - стандартизовані показники j-го підприємства;

Підприємства впорядковуються в порядку зменшення рейтингової оцінки. Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальними значеннями порівняльної оцінки [18, 86].

Для прикладу розглянемо систему вихідних показників, що включає показники ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності (табл. 2.1.).

Таблиця 2.1.

Порівняльна рейтингова оцінка господарської діяльності ДП «Сімферопольський виноробний завод» за 2009-2010 роки

Показники

2009 рік

2010 рік

Умовний еталонний показник (maxAij)

Aij

Xij

Aij

Xij

1

2

3

4

5

6

Коефіцієнт поточної ліквідності (опт. знач.– 1-1,5)

0,978

0,972

0,951

1

0,951

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (оптим. знач.– 0,2-0,3)

0

0

0

0

0

Коефіцієнт критичної оцінки

(оптим. знач.– 0,7-0,8)

0,497

1

0,261

1,904

0,497

Коефіцієнт поточної заборгованості

1

1

1

1

1

Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості (період інкасації боргу)

404

0,864

349

1

349

Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості (період інкасації кредиторської заборгованості)

848

1

866

0,001

848

Тривалість одного обороту запасів (оборотність дня)

414

1

487

0,85

414

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) (оптим.знач.>0,5)

0,126

1,413

0,178

1

0,178

Коефіцієнт фінансової залежності (напруги або концентрації залученого капіталу) (оптим.знач.≤0,5)

0,843

0,923

0,778

1

0,778

Коефіцієнт фінансового ризику (заборгованості, фінансового лівериджу) (оптим.знач.<1)

6,701

0,653

4,375

1

4,375

Коефіцієнт фінансової стабільності (самофінансування) (оптим.знач.>1)

0,149

1,54

0,229

1

0,229

Коефіцієнт інвестування (оптим.знач.>1)

0,699

1

0,68

1,028

0,699

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (оптим.знач.0,2-0,5)

-0,43

1

-0,471

-0,913

-0,43

Коефіцієнт забезпечення (оптим.знач.>1)

-0,066

1

-0,113

-0,584

-0,066

Продуктивність праці

236,01

1

190,97

1,236

236,01

Фондовіддача ОЗ

2,93

1

2,53

1,158

2,93

Кількість оборотів дебіторської заборгованості

0,9

1

1

0,9

0,9

Кількість оборотів виробничих запасів

1

3

3

1

3

Тривалість обороту виробничих запасів

308

0,416

128

1

128

Кількість оборотів кредиторської заборгованості

0,4

1

0,4

1

0,4

Тривалість операційного циклу

712

0,67

477

1

477

Тривалість фінансового циклу

-136

1

-389

-0,35

-136

Кількість оборотів власного капіталу

3

0,667

2

1

2

Оборотність всього капіталу

0,4

1

0,4

1

0,4

Коефіцієнт стійкості економічного зростання

0,006

1

0,005

1,2

0,006

Рентабельність (збитковість)   власного капіталу

0,6

1

0,5

1,2

0,6

Рентабельність (збитковість)     активів

0,1

1

0,1

1

0,1

Рентабельність (збитковість)    за валовим прибутком

3,8

2,447

9,3

1

9,3

Рентабельність (збитковість)    за операційним прибутком

1,1

1

0,4

2,75

1,1

Рентабельність (збитковість)     необоротних активів

0,4

1

0,4

1

0,4

Рентабельність (збитковість)     оборотних активів

0,1

1

0,1

1

0,1

Рентабельність (збитковість)    позикового капіталу

0,1

1

0,1

1

0,1

Рентабельність (збитковість) операційних витрат,%

0

0

0

0

0

Рентабельність (збитковість) продукції за валовим прибутком,%

4

2,525

10,1

1

10,1

Рентабельність (збитковість) витрат діяльності,%

0,2

1

0,2

1

0,2

За умовний еталонний показник зазначаємо значення показник за 2 роки, яке характеризує кращу ефективність діяльності підприємства. Далі розраховуємо співвідношення між показником за певний рік та еталонним показником. Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальним значенням порівняльної оцінки.

На наступному етапі для кожного підприємства визначається його рейтингова оцінка (Pj), що розраховується за вже вище згаданою мною формулою.

Розглянута методика рейтингової оцінки має наступні переваги: базується на комплексному багатомірному підході до оцінки фінансової діяльності підприємства; здійснюється на основі даних публічної фінансової звітності підприємства; враховує досягнення всіх конкурентів; здійснюється з врахуванням математичних моделей.

  1.  Методика рейтингового фінансового аналізу базується на тому, що система фінансових коефіцієнтів рейтингової оцінки підприємства повинна відповідати наступним вимогам:
  2.  фінансові коефіцієнти повинні бути максимально інформативними, не суперечити один одному і давати цілісну картину стійкості фінансового стану підприємства;
  3.  в економічну розумінні фінансові коефіцієнти повинні мати однакову направленість (зростання коефіцієнта означає покращення фінансового стану);
  4.  для всіх показників повинні бути вказані числові нормативи мінімального задовільного рівня або діапазону змін;
  5.  фінансові коефіцієнти повинні розраховуватися лише за даними публічної фінансової звітності підприємства;
  6.  фінансові коефіцієнти повинні давати можливість здійснювати аналіз підприємства в часі і просторі.

Рейтингове число визначається за формулою:

,                                                  (2.3.)

де Р - рейтингове число;

    L - кількість показників, що використовується для рейтингової оцінки;

    Ni - нормативне значення для і-го коефіцієнта;

   - ваговий індекс і-го коефіцієнта;

    Кі - і-й коефіцієнт.

При повній відповідності значень фінансових коефіцієнтів їх нормативним значенням рейтинг підприємства буде рівним 1. Якщо рейтингове число менше 1, фінансовий стан підприємства характеризується як незадовільний [13, 41].

Для всіх показників повинен бути вказаний чіткий норматив. Тому з Таблиці 1.2. слід вибрати показники, що відповідають цій вимозі і подати їх в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Порівняльна оцінка господарської діяльності ДП «Сімферопольський виноробний завод» на основі рейтингового фінансового аналізу

Показники

2009 рік

2010 рік

Ваговий коефіцієнт

1

2

3

4

Коефіцієнт поточної ліквідності   (опт. знач.– 1-1,5)

0,978

0,951

0,4

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (оптим. знач.– 0,2-0,3)

0

0

0,7

Коефіцієнт критичної оцінки

(оптим. знач.– 0,7-0,8)

0,497

0,261

0,15

Коефіцієнт фінансової автономії

(оптим.знач.>0,5)

0,126

0,178

0,25

Коефіцієнт фінансової стабільності

(оптим.знач.>1)

0,149

0,229

0,5

Наступним кроком потрібно здійснити підстановку даних таблиці 2.2. в формулу і розрахувати її. Якщо рейтингове число менше за одиницю, то фінансовий стан незадовільний.

  1.  Інтегральна рейтингова оцінка.

Для проведення інтегральної оцінки фінансового стану підприємства пропонуємо сукупність показників фінансово-господарського стану підприємства поділити на дві групи: нормативні та тенденційні (рис. 2.1). Під нормативними показниками розуміємо такі показники, для яких встановлено рекомендовані значення. Під тенденційними показниками фінансового стану підприємства слід розуміти такі показники, для яких не встановлено загальноприйнятих значень та які оцінюються бажаним вектором направлення (збільшення або ж зменшення).

Показники фінансового стану підприємства

НОРМАТИВНІ

ТЕНДЕНЦІЙНІ

Показники ліквідності

Показники фінансової стійкості

Показники ділової активності

Показники рентабельності

Показники майнового стану

Показники ринкової активності

Рис. 2.1. Поділ показників фінансового стану підприємства

Доцільність такого поділу показників пояснюється зменшення міри фінансового ризику при визначенні рейтингу підприємства. Оскільки відповідність встановленим нормативам діяльності має бути першочерговою вимогою для фінансового менеджменту господарюючого суб’єкта. Бажана динаміка тенденційних показників має бути похідною від нормованих значень [16, 27].

Інтегральну оцінку фінансового стану підприємства проводиться в два етапи:

  1.  етап 1: оцінка фінансового стану за нормованими показниками і відбір підприємств, результати діяльності яких відповідають встановленим нормативним значенням;
  2.  етап 2: оцінка фінансового стану за тенденційними показниками і формування рейтингу підприємств за інтегральним показником їх діяльності.

Дослідження проведемо за алгоритмом (рис. 2.2.) [17, 25]:

Вхідні дані

Оцінка за методом рейтингового фінансового аналізу, формування підсумкового рейтингу (R)

Оцінка за методом порівняльної рейтингової оцінки

Виключення об’єкта із подальшого аналізу

Визначення підсумкового рангу підприємства

R > 1

R < 1

Публічна фінансова звітність підприємства

 

Рис. 2.2. Алгоритм визначення інтегральної рейтингової оцінки фінансового стану підприємства

Інтегральну рейтингову оцінку також можна визначити й за формулою 2.4.:

……………….(2.4.)

де, Pінтегральна рейтингова оцінка;

рейтингове число, визначене за методом створення рейтингу за допомогою ряду показників;

– рейтингове число, визначене за методом кластерного аналізу;

– рейтингове число, визначене за матричним методом аналізу;

- рейтингове число, визначене за методом бальних оцінок;

– рейтингове число, визначене за методом порівняльної рейтингової оцінки;

– рейтингове число, визначене за методом рейтингового фінансового аналізу;

– питомі ваги відповідних складових [16, 29].

Отже, ми розглянули ще один комплекс методів, які застовуються для здійснення оцінки комплексного фінансового аналізу. Огляд вищенаведених методик дає підстави стверджувати про існування таких недоліків при використанні наведених діагностичних підходів:

  1.  діагностику ідентичних об'єктів, процесів, явищ дослідники пропонують здійснювати з допомогою відмінних методик, що спричиняє неспіввимірність і незіставність результатів досліджень;
  2.  одні й ті самі індикатори в різних методиках запропоновано розраховувати за різними формулами, використовуючи відмінне інформаційне забезпечення, що спотворює сприйняття ідентичних показників;
  3.  різноманітність методик для оцінювання аналогічних об'єктів сприяє маніпулюванню підходами з метою досягнення особистих цілей суб'єктів оцінювання (свідоме покращання чи погіршення реальної ситуації);
  4.  окремі інтегральні методики містять показники, отримання значень яких потребує використання експертних методів, проведення соціологічних досліджень, що зумовлює високий рівень суб'єктивності оцінювання.

Спектр методичних підходів до інтегральної оцінки є досить широкий. Однак, деякі методики (кластерний, бальний аналіз) на сьогодні, не забезпечують адекватної комплексної оцінки фінансового стану підприємства. Грунтовнішими є метод порівняльної рейтингової оцінки та метод рейтингового фінансового аналізу. Порівняльна рейтингова оцінка націлена на порівняння результатів діяльності досліджуваного підприємства з еталоном (найкращим підприємством у вибірці). Суттєвим недоліком такого підходу є нехтування корегуванням окремих показників на вагові коефіцієнти, які б відображали ступінь їх впливу на кінцевий результат. Рейтинговий фінансовий аналіз, навпаки, враховує міру впливу показників, однак нехтує порівнянням у просторі. Тому є актуальним удосконалення даних методів проведення інтегральної оцінки фінансового стану підприємств.

  1.  Методи узагальнення результатів фінансового аналізу діяльності підприємства.

Будь-які результати аналітичного дослідження діяльності підприємства в цілому чи його структурних підрозділів повинні бути оформлені у вигляді документів або як безтекстове оформлення результатів аналізу. Документальне оформлення результатів аналізу може бути у вигляді пояснювальної записки, довідки, висновку.

Пояснювальна записка, зазвичай, складається при направленні результатів аналізу до вищестоящої організації. Зміст пояснювальної записки повинен містити, крім висновків про результати господарської діяльності та пропозицій щодо їх покращення, загальні питання – економічний рівень розвитку підприємства, умови господарювання, результати виконання планів. Аналітична частина пояснювальної записки може містити аналітичні розрахунки, таблиці, де згруповані необхідні для ілюстрації дані, графіки, діаграми, тощо. При її оформленні особливу увагу слід приділити пропозиціям, що вносяться за результатами аналізу. Вони повинні бути всебічно обґрунтованими та направленими на покращення результатів господарської діяльності, освоєння виявлених внутрігосподарських резервів.

Якщо результати аналізу призначені для внутрігосподарського використання, вони оформляються у вигляді довідки.

Висновок складають, коли аналіз здійснюється вищестоящими або сторонніми щодо підприємства організаціями.

Зміст довідки та висновку може бути більш конкретним, акцентованим на відображенні недоліків або досягнення виявлених резервів та способів їх освоєння. Тут може бути пропущена загальна характеристика підприємства та умови його діяльності.

Окремо слід спинитися на безтекстовому оформленні результатів аналізу. Воно складається з постійного макету типових аналітичних таблиць і не містить пояснювального тексту.

Аналітичні таблиці дозволяють систематизувати, узагальнити матеріал, що вивчається, та подати його в придатній для сприйняття формі. Форми таблиць можуть бути найрізноманітнішими. Вони будуються відповідно до потрібних для аналізу даних. Показники в аналітичних таблицях необхідно розміщувати таким чином, щоб вони одночасно використовувались в якості аналітичного та ілюстраційного матеріалу. При цьому не потрібно намагатися надати в одній таблиці всі показники роботи підприємства або навпаки – вводити велику кількість таблиць. Аналітичні таблиці повинні бути наочними та простими для використання.

Такий порядок оформлення результатів аналізу останнім часом набуває все більшого застосування. Він розрахований на висококваліфікованих спеціалістів, здатних самостійно розібратися в обробленій та систематизованій інформації та прийняти необхідні рішення. Безтекстове оформлення підвищує свою діяльність тому, що скорочується розрив між виконанням аналізу та використанням його результатів.

Отже, підводячи підсумки можна сказати, що у сучасній практиці управління корпоративними фінансами важливе місце займає проблема якісного і кількісного обґрунтування управлінських фінансових рішень, прийняття яких неможливе без використання ефективної оцінки. Всі ви в майбутньому будете фахівцями у своїй справі, тому знання з даної теми допоможуть вам швидко вміло і грамотно проводити комплексний аналіз діяльності підприємства, порівнюючи його з іншими, використовуючи ряд методів з якими ми сьогодні ознайомилися.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30559. Первообразная и неопределенный ∫. Опр. первообразной. Опр. неопределенного ∫, свойства. Опр. по Риману. Необходимое и достаточное условие интегрируемости. Ньютон-Лейбниц 23.61 KB
  Функция Fx называется первообразной для функции fx на интервале b если в любой точке х из интервала b функция Fx дифференцируема и имеет производную F’x=fx. Совокупность всех первообразных функций для данной функции fx на интервале b называется неопределенным интегралом от функции fx на этом интервале и обозначается где fxdx – подынтегральное выражение fx – подынтегральная функция x – переменная интегрирования. Операцию нахождения первообразной восстановление функции по ее производной называют интегрированием...
30560. Непрерывные функции в Rn . Дифференцируемые функции в Rn .. Необходимые и достаточные условия дифференцируемости функции в точке. Полный дифференциал функции нескольких переменных 60.52 KB
  Дифференцируемые функции в Rn . Необходимые и достаточные условия дифференцируемости функции в точке. Полный дифференциал функции нескольких переменных.
30561. Теорема о дифференцируемости сложной функции. Правила дифференцирования. Производная по направлению. Градиент 65.41 KB
  Требования доктрины информационной безопасности РФ и ее реализация в существующих системах информационной безопасности. Доктрина информационной безопасности Российской Федерации. Понятие и назначение доктрины информационной безопасности. 9 сентября 2000 года президент РФ Владимир Путин утвердил Доктрину информационной безопасности РФ.
30562. Локальный экстремум функции многих переменных. Достаточные условия экстремума 45.86 KB
  ТочкаM0x0;y0 внутренняя точка области D. Если в D присутствует такая окрестность UM0 точки M0 что для всех точек то точка M0 называется точкой локального максимума. А если же для всех точек то точка M0 называется точкой локального минимума функции zxy. поясняется геометрический смысл локального максимума: M0 точка максимума так как на поверхности z =z xy соответствующая ей точка C0 находится выше любой соседней точки C в этом локальность максимума.
30563. Условный экстремум функции многих переменных. Необходимое условие экстремума. Метод множителей Лагранжа 274 KB
  Условный экстремум функции многих переменных. Пусть требуется найти максимумы и минимумы функции f х у при условии что х и у связаны уравнением х у = 0. Подберём так чтобы для значений х и у соответствующи экстремуму функции f х у вторая скобка в равенстве 5 обратилась в нуль метод Лагранжа. Метод неопределенных множителей Лагранжа Пусть функции fx1 x2 xn и Fix1 x2 xn i = 12 k дифференцируемы в некоторой области D с Rn .
30564. Сходимость числового ряда. Гармонический ряд. Общий член и остаток ряда. Признаки сходимости рядов 133.5 KB
  Гармонический ряд. Общий член и остаток ряда. Признаки сходимости рядов Определения.
30566. Функциональные ряды. Основные понятия и определения. Равномерная сходимость функциональных рядов. Признак Вейерштрасса. Свойства равномерно сходящихся рядов 31.56 KB
  Функциональная последовательность равномерная сходимость и свойства Определение: – равномерно сходящийся к fx на X если выполняется неравенство Замечание: если последовательность функции равномерно сходится к функции то она и просто сходится к ней. О равномерной сходимости функции: для того чтобы равномерно сходилась на X к fx необходимо и достаточно чтобы выполнялось неравенство Равномерно сходящиеся функциональные ряды Определение: – равномерно сходящийся на X если последовательность его частичных сумм равномерно...
30567. Основная тригонометрическая система функций. Ряды Фурье по ортогональным системам функций. Тригонометрические ряды Фурье. Признаки сходимости тригонометрических рядов Фурье. Тригонометрические ряды Фурье для четных и нечетных функций 142.57 KB
  Тригонометрический ряд 1 называется рядом Фурье для функции на отрезке а коэффициенты вычисляемые по формулам 2 3 4 называются коэффициентами Фурье. кусочномонотонна тогда ряд Фурье функции определяемый формулами 1 2 3 4 сходится почти всюду кроме точек разрыва к fx. Для четной функции Для нечетной функции Выступление Пусть функция определена на ℝ. Наименьшее из таких чисел Т называют периодом функции.