31490

Значення і теоретичні основи фінансового аналізу

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Значення і теоретичні основи фінансового аналізу Лекція 1 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів з питаннями необхідності та сутності фінансового аналізу; видами фінансового аналізу; привчати творчо оперувати набутими знаннями розвивати логічне мислення студентів. ПЛАН Необхідність та сутність фінансового аналізу. Предмет завдання напрями і принципи фінансового аналізу.

Украинкский

2013-09-01

166.5 KB

7 чел.

Тема 1. Значення і теоретичні основи фінансового аналізу

Лекція 1 (2 год.)

Мета заняття: ознайомити студентів з питаннями необхідності та сутності фінансового аналізу; видами фінансового аналізу; привчати творчо оперувати набутими знаннями, розвивати логічне мислення студентів.

ПЛАН

  1.  Необхідність та сутність фінансового аналізу.
  2.  Предмет, завдання, напрями і принципи фінансового аналізу.
  3.  Види фінансового аналізу.

Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо сутності та необхідності фінансового аналізу, дати теоретичні  уявлення щодо його предмету, завдань та принципів, ознайомити з основними видами фінансового аналізу .

Виховна мета – виховувати у студентів професійне мислення та інтерес до обраної професії.

Завдання лекції: 

- визначити суть та необхідність фінансового аналізу;

- з’ясувати предмет, завдання, напрями та принципи фінансового аналізу;

- охарактеризувати основні види фінансового аналізу.

Актуальність теми: за умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності, оздоровлення підприємств та виходу їх з кризового стану. Суттєва роль у вирішенні цих питань належить фінансовому аналізу.

Література:

  1.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583) зі змінами і доповненнями.
  2.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583) зі змінами і доповненнями.
  3.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  4.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  5.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб‘єкта малого підприємництва”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37 (583).
  6.  Білик М.Д. Фінансовий аналіз: навч. посібник.- 2-ге вид., без змін. / М. Д. Білик – К.: КНЕУ, 2007. – 592 с.
  7.  Гадзевич О. І.   Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: навч. посіб. / О. І. Гадзевич. – К., 2004. – 177 с.
  8.  Дєєва Н. М.   Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Н. М. Дєєва, О. І. Дедіков. – К. : ЦУЛ, 2007. – 328 с.
  9.  Ізмайлова К. В.   Фінансовій аналіз: навч. посіб. / К. В. Ізмайлова. – К. : МАУП, 2001. – 146 с.
  10.  Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навч. посібник. / В. О. Подольська, О. В. Яріш – Київ: Центр навчальної літератути, 2007. – 488 с.
  11.  Цал-Цалко Ю.   Фінансова звітність підприємств та її аналіз : навч.посіб. / Ю. Цал-Цалко. – К. : ЦУЛ, 2002. – 360 с.

1. Необхідність та суть фінансового аналізу.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності, оздоровлення підприємств та виходу їх з кризового стану.

Суттєва роль у вирішенні цих питань належить фінансовому аналізу.

Фінансовий аналіз - це один з методів спостереження та пристосування до умов ринку, що змінюється.

Сьогодні, коли підприємство самостійно обирає собі постачальників і покупців, має право надавати позички іншим підприємствам, вкладати свої кошти в їхні статутні капітали, купувати акції та інші цінні папери різних підприємств, посилюється значення фінансового аналізу.

В традиційному розумінні сутність фінансового аналізу складається в оцінці та прогнозуванні фінансового стану підприємства за даними бухгалтерської звітності та обліку.

Фінансовий аналіз є одним з головних елементів фінансової політики підприємства.

Для забезпечення якісного та детального фінансового аналізу необхідно оволодіти загальними концептуально-методичними принципами у підходах і трактуваннях фінансового аналізу.

Фінансовий аналіз – це процес дослідження фінансового стану та основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку. Це засіб накопичення, трансформації й використання інформації фінансового характеру.

Фінансовий аналіз є суттєвим елементом фінансового менеджменту та аудиту.

Фінансовий аналіз є прерогативою найвищої ланки управлінських структур підприємства, здібних впливати на формування фінансових ресурсів і на потоки грошових коштів, ефективності управлінських рішень, пов’язаних з визначенням ціни продукції; заміною устаткування чи технології, економічного зростання підприємства.

Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу господарської діяльності, який складається з двох тісно взаємопов’язаних розділів:

  •  фінансовий аналіз;
  •  управлінський аналіз (рис.1.1.).

Поділ аналізу господарської діяльності на фінансовий і управлінський зумовлено поділом бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський.

Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємства в сучасних умовах існування різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об’єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Враховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Рис. 1.1. Схема аналізу господарської діяльності підприємства.

Фінансовий аналіз вирішує питання поточного руху фінансових ресурсів, їх формування та використання, поточного та довгострокового планування діяльності. Він є засобом поєднання фінансового та загального менеджменту в частині аналізу, фінансового забезпечення стратегії підприємства.

Без фінансового аналізу неможливе планування, прогнозування, бюджетування, ефективне розміщення фінансових ресурсів, аудит.

Таким чином, фінансовий аналіз має важливе значення в економічній діяльності підприємства. Він дозволяє:

1) вишукувати резерви поліпшення фінансового стану підприємства;

2) об’єктивно оцінювати раціональність використання усіх видів фінансових ресурсів;

3) своєчасно   вживати  заходи  щодо   підвищення  платоспроможності підприємства;

4) забезпечувати оптимальний виробничий та соціальний розвиток колективу за рахунок використання виявлених в ході аналізу резервів;

5) забезпечити розробку плану фінансового оздоровлення підприємства.

Для того, щоб кращу зрозуміти суть фінансового аналізу, доцільно розглянути його основні функції. Так Ю. С. Цал–Цалко виділяє такі основні функції фінансового аналізу:

1. Онтологічна — встановлення і вивчення основних характеристик та властивостей явищ і процесів, які досліджуються вперше. Ця функція у повному обсязі виражає основне призначення фінансового аналізу —  встановлення і дослідження всього нового, раніше не відомого, особливо із зміною змісту інформаційних ресурсів про діяльність підприємств.

2. Евристична — забезпечує відкриття нових, раніше не відомих характеристик і властивостей об'єкта, який вже досліджувався раніше. Реалізація сааме цієї функції дозволяє встановити закономірності, властиві явищам у нових соціально-економічних умовах, по-новому поглянути на сучасність, не тільки передбачати майбутнє, а й оцінити минуле.

3. Методологічна — проявляється насамперед у тому,  що фінансовий аналіз спрямовується на допомогу дослідження явищ у сфері діяльності підприємств і формулює систему пов'язаних з ними понять які використовуються для оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання, видів економічної діяльності і регіонів.  Фінансовий аналіз, спрямований на формування сучасного економічного мислення людей, вчить якомога раціональніше здійснювати життєві спостереження в економічних процесах,  дає змогу об'єктивно і всебічно оцінювати економічну політику управлінської системи,  а також економічні програми різних політичних партій і рухів щодо діяльності господарюючих суб'єктів.

4. Ідеологічна— полягає в оцінці ідей щодо шляхів подальшого розвитку тау формуванні образу досконалого фінансового стану економічних систем. Він дає змогу зрозуміти, яким чином уникнути фальшивих, безглуздих ціннісних орієнтацій. У державі має бути ідеологічна домінанта, але ж не як державна ідеологія, а як ідеологія державного будівництва економічної політики, побудована не на абстрактних утопіях, а на загальнонародних цінностях.

5. Системотворча— виявляється у тому, що вихідні дані фінансового аналізу стану підприємств є складовою інтегрованої інформаційної бази, що забезпечує потреби користувачів.

6. Описова— полягає в констатації фактів економічної реальності фінансового стану підприємств, на підставі чого можна отримати відповідь, якою є ця реальність.

7. Оцінювальна— забезпечує визначення відповідності стану економічної діяльності суб'єктів господарювання його цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям.

8. Діагностична— дає змогу встановити причинно-наслідкові зміни щодо розвитку економічної діяльності у кількісному і якісному вимірюваннях та вплив на них відповідних факторів.

9. Пояснювальна— дає змогу зрозуміти суть явищ за показниками діяльності господарюючої системи, причини їх виникнення, закономірності функціонування. Пояснювальна функція дає відповідь на запитання, чому саме ці, а не інші факти мають місце в економічній реальності.

10. Інструментальна— полягає в підготовці інформації щодо розробки певних проектів прийняття управлінських рішень для досягнення конкретного економічного результату.

11. Експертна— проявляється в тому, що фахівці з фінансового аналізу дедалі частіше залучаються до виконання експертиз проектів нормативно-правових актів та розроблених бізнес-планів господарської діяльності.

12. Практично-прикладна — полягає у впровадженні напрацьованих при допомозі фінансового аналізу положень і висновків у господарську діяльність, у врахуванні їх у роботі з удосконалення організації і функціонування органів управління, в підвищенні якості економічного механізму господарювання, підготовки нормативно-правових актів у сфері економічної політики й ефективності їх реалізації.

13. Інформаційна — забезпечує формування даних про явища з метою побудови інтегрованої бази інформаційних ресурсів, складання системи національних рахунків, оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання.

14. Виховна— реалізується у процесі оприлюднення результатів фінансового аналізу стану економічних систем.

15. Комунікативна— зумовлена тим, що фінансовий аналіз пов'язаний з інформаційними відносинами і полягає у тому, що збагачує інші науки результатами аналітичних досліджень.

16. Навчальна— виявляється в тому, що фінансовий аналіз є інструментом для підготовки фахівців економічних спеціальностей. Як такий, він набуває рис інструменту оволодіння знаннями економічного механізму в сфері діяльності економічних систем.

17. Контрольна— забезпечує можливість оцінки достовірності економічних показників за допомогою використання прийомів аналітичного дослідження інформаційних ресурсів.

18. Пошукова— полягає у виявленні невикористаних резервів і потенційних можливостей зміни та розвитку економічної діяльності, обгрунтуванні механізмів їх мобілізації.

20. Прогностична— визначається опануванням закономірностей розвитку економічного механізму господарювання, спроможністю не тільки дати пояснення його минулого і правильно зорієнтуватися у сучасному, а й передбачити шляхи його розвитку. Це дає змогу передбачити можливі наслідки, які можуть настати в діяльності об'єктів дослідження у результаті змін, що відбуваються у пов'язаних з ними відносинах.

21. Фінансовий аналіз дає можливість здійснити комплексну оцінку економічного механізму господарювання підприємства щодо його спрямованості на реалізацію і оптимальне узгодження інтересів усіх учасників підприємницької діяльності.

2. Предмет, завдання, напрями і принципи фінансового аналізу.

В процесі дослідження будь-якої науки чи її галузі досить важливо визначити об’єкт та предмет дослідження.

За нормативними документами Вищої атестаційної комісії України: об'єкт— це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення: предмет— це частина об'єкта, яка безпосередньо є предметом дослідження.

Протиставлення предмета об'єкту вперше запропонував у 1904 р. австрійський філософ Р. Амезедер, хоча в загальногносеологічному плані протиставлення об'єкта та предмета є відносним. Головна структурна відмінність предмета від об'єкта полягає в тому, що предмет охоплює лише головні, найбільш істотні властивості й ознаки.

Отже, в узагальненому вигляді об'єктом можуть виступати процес, явище або будь-яка інша річ, яка об'єктивно існує, що завдяки своїй актуальності, практичній і пізнавальній значущості стає предметом безпосереднього дослідження.

Об’єктом фінансового аналізу виступає конкретні підприємства чи їх структурні підрозділи за різними класифікаційними ознаками, різні види діяльності та елементи  господарської діяльності. Які представлені на рисунку.

Залежно від ступеня складності розрізняють прості і складні об'єкти дослідження, які відрізняються числом елементів і видом зв'язку між ними, тому вони називаються системними.

До простих відносять об'єкти, які не можна розчленити на кілька елементів. Складні об'єкти мають невизначену структуру, яку треба дослідити, а потім описати елементи, що їх конкретизують.

Дехто з дослідників, наприклад Білик М. Д., до об’єкта дослідження фінансового аналізу відносить також фінансовий стан підприємства. Проте Цал-Цалко говорить про те, що фінансовий аналіз має свій специфічний предмет дослідження, що виділяє його в окремий напрям знань серед економічних наук. Враховуючи цільову орієнтацію фінансового аналізу, його предмет можна пов'язати з фінансовим станом підприємства, господарськими явищами і процесами, що знаходять своє відображення через систему фінансових показників, які характеризують підприємницьку діяльність.

А. М. Поддєрьогін під фінансовим станом підприємства розуміє комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою моделей, методів і показників, які відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. На фінансовий стан підприємства позитивно впливають безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Нераціональне використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні виробництва і реалізації продукції, до невиконання плану прибутку від операційної діяльності, до збільшення відсотків за банківський кредит, до зростання економічних санкцій за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Перебої в виробничому процесі, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією ведуть до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.

Існує і зворотній зв'язок, так як відсутність грошових коштів може призвести до перебоїв в забезпеченості матеріальними ресурсами, а значить, і в виробничому процесі.

В практиці роботи підприємств трапляються випадки, коли і добре працююче підприємство має фінансові труднощі, пов'язані з недостатньо раціональним розміщенням і використанням фінансових ресурсів.

Тому фінансова діяльність має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження і ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні стабільності його роботи.

Отже, фінансовий стан – це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства показує, за якими конкретними напрямками потрібно проводити аналітичну роботу, дає можливість виявити найбільш важливі аспекти та найслабкіші позиції в фінансовому стані даного підприємства. Згідно з цим результати фінансового аналізу дають відповіді на питання, які найважливіші засоби слід застосовувати для поліпшення фінансового стану конкретного підприємства в конкретний період його діяльності.

Суб’єктами фінансового аналізу є фінансові аналітики, які є зацікавленими в діяльності підприємства з якихось причин.

Основною метою фінансового аналізу є отримання певної кількості ключових параметрів, що дають об’єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і видатків, змін в структурі активів і пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому в оцінці поточного фінансового стану підприємства особливу роль відіграє прогноз на найближчу і віддаленішу перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Таблиця 1.1

Мета фінансового аналізу в залежності від

різних партнерських груп, зацікавлених в його результатах

Основні партнерські групи

Внесок партнерської групи

Компенсація, що вимагається

Мета фінансового аналізу

Власники

Власний капітал

Дивіденди

Фінансові результати та фінансова стійкість підприємства

Кредитори

Позиковий капітал

Проценти

Ліквідність (платоспроможність), спроможність підприємства мобілізувати грошові кошти для сплати боргів

Керівники (адміністрація)

Знання справи й вміння керувати

Оплата праці й частина прибутку зверх окладу

Уся інформація, яка корисна для управління

Персонал (службовці)

Виконання робіт згідно з розподілом праці

Зарплата, премії та соціальні умови

Фінансові результати підприємства та його ліквідність

Постачальники

Постачання засобів і предметів праці

Договірна ціна

Фінансовий стан; ліквідність

Покупці (клієнти)

Збут продукції, товарів, робіт, послуг

Договірна ціна

Фінансовий стан і стан запасів готової продукції і товарів

Податкова адміністрація

Послуги держави

Сплата податків повністю та в термін

Фінансові результати підприємства

Відповідно до мети фінансового аналізу потрібно вирішити такі основні завдання:

  •  Визначення фінансового стану підприємства;
  •  Вивчення змін фінансового стану у просторово-часовому розрізі;
  •  Встановлення факторів впливу на зміну фінансового стану підприємства;
  •  Прогноз основних тенденцій фінансового стану.

Також в процесі проведення фінансового аналізу досить важливо визначити напрями його проведення.

Рис. 1.2. Схема аналізу фінансового стану підприємства.

Основними напрямами фінансового аналізу є:

  1.  загальна оцінка балансу підприємства;
  2.  аналіз фінансової стійкості;
  3.  аналіз кредитоспроможності;
  4.  аналіз майна підприємства;
  5.  аналіз оборотних активів підприємства;
  6.  аналіз грошових потоків;
  7.  аналіз капіталу підприємства;
  8.  аналіз ліквідності підприємства та його балансу;
  9.  аналіз платоспроможності;
  10.  аналіз інвестиційної діяльності;
  11.  аналіз рентабельності;
  12.  аналіз ділової активності;
  13.  комплексна оцінка фінансового стану;

При проведенні оцінки фінансового стану фінансові аналітики повинні притримуватись певних принципів її проведення, таких як:

  •  комплексність та систематичність;
    •  науковість;
    •  обєктивність;
    •  точність;
    •  оперативність;
    •  ефективність.

3. Види фінансового аналізу.

Для того, щоб розглянути основні види фінансового аналізу побудуємо схему.

Рис. 1.3. Класифікація видів фінансового аналізу за різними ознаками.

1. За організаційними формами проведення виділяють два основних види фінансового аналізу:

а) внутрішній;

б) зовнішній.

Внутрішній аналіз проводиться фахівцями самого підприємства.

Зовнішній аналіз проводиться аналітиками, що є сторонніми особами до

підприємства, і тому не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази

підприємства, тому він більш формалізований і менш деталізований.

Особливості зовнішнього фінансового аналізу:

- значна чисельність суб'єктів аналізу користувачів інформації про діяльність підприємства;

- різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

- наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;

- орієнтація аналізу тільки на публічну зовнішню звітність підприємства;

- обмеженість задач аналізу;

- максимальна доступність результатів аналізу для користувачів інформацією.

Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу, як правило складають:

1. Аналіз абсолютних показників прибутку.

2. Аналіз показників рентабельності.

3. Аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу,

платоспроможності підприємства.

4. Аналіз ефективності використання позикового капіталу.

5. Економічна діагностика фінансового стану підприємства і рейтингова оцінка емітентів.

Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називається класичним аналізом.

Основний зміст внутрішньогосподарського фінансового аналізу такий же, як і зовнішнього фінансового аналізу, але в ньому використовуються як джерело інформації оперативні дані системного бухгалтерського обліку, нормативна і планова інформація.

Він включає аналіз ефективності авансування капіталу, аналіз взаємозв'язку витрат, обороту і прибутку, а також оцінку ефективності господарської діяльності.

Розглянемо схему проведення робіт по аналізу фінансового стану підприємства на рис.1.4.

2. За обсягом дослідження виділяють повний та тематичний фінансовий аналіз підприємства:

а) повний фінансовий аналіз проводять з метою вивчення усіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі;

б) тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом фінансового аналізу може бути ефективність використання активів підприємства, оптимальність фінансових ресурсів з окремих джерел, стан фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, оптимальність фінансової структури капіталу тощо.

3. В залежності від об'єкту аналізу можна виділити такі його види:

Аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому. В процесі такого аналізу об'єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення окремих його структурних одиниць та підрозділів.

Аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць та підрозділів. Цей аналіз базується в основному на результатах внутрішнього аналізу підприємства.

Аналіз окремих фінансових операцій. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, пов'язані з коротко- або довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів.

4. З урахуванням періоду проведення виділяють попередній, поточний (оперативний) та прогнозний фінансовий аналіз.

Попередній фінансовий аналіз пов'язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому чи здійснення окремих фінансових операцій підприємства. Наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності отримання банківського кредиту.

Поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі поточної фінансової діяльності з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується невеликим періодом часу (місяць, квартал).

Прогнозний (чи ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за певний перспективний чи звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє більш глибоко та повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства у порівнянні з попереднім та поточним аналізом, так як базується на звітних матеріалах, а також спрогнозувати діяльність підприємства на перспективу.

Цал-Цалко Ю. С. виділяє, також такі види фінансового аналізу, які представлені в таблиці.

Таблиця 1. 2.

Ознака

Вид (Напрямок)

Інтереси користувачів

Прийняття управлінських рішень

Оцінка економічної політики

Діагностика рівня господарювання

Планування діяльності

Організація контролю

Організаційна система

Централізований

децентралізований

Динаміка формування вихідних інформаційних ресурсів

Одноразовий

періодичний

За інтересами користувачів фінансовий аналіз можна розглядати як функцію цільової орієнтації за наступними напрямами:

- прийняття управлінських рішень— обгрунтування заходів для розв'язання певної проблеми й одержання бажаного результату:

- оцінка економічної політики — дослідження правильності і ефективності управлінських рішень за фактичними результатами господарювання:

- діагностика рівня господарювання — визначення тенденцій і закономірностей змін та адаптованості економічної системи будь-якого порядку у ринковому середовищі:

- планування діяльності економічних систем — використання вихідної аналітичної інформації фінансового аналізу для потреб розробки стратегії діяльності суб'єктів господарювання:

- організація контролю — оцінка рівня достовірності об'єктів контролю для потреб власників, аудиторської діяльності і державних органів управління.

Серед організаційних форм фінансового аналізу суб'єктів господарювання можна виділити два його види: централізований і децентралізований. При централізованій системі фінансовий аналіз виконується спеціальними підрозділами державних органів влади. При такій організаційній системі досягається єдність методологічного забезпечення аналізу, чіткий розподіл праці аналітиків та можливість застосування комп'ютерних технологій. У децентралізованій системі спеціалізовані підрозділи не виділяються, а весь комплекс аналітичних робіт здійснюється безпосередньо користувачами інформаційних ресурсів.

За динамікою формування вихідних інформаційних ресурсів фінансовий аналіз може мати одноразовий і періодичний характер. Одноразові аналітичні дослідження використовуються для вирішення поточних питань з метою одержання моментної користі. Водночас, поновлення досліджень через певні проміжки часу дає можливість дослідити динаміку змін, які відбуваються з господарюючими суб'єктами. При здійсненні періодичних аналітичних досліджень необхідно зберігати їх єдину методик}' і забезпечувати порівнянність системи показників.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32542. КАЧЕСТВО ПРОГРАММНОГО СРЕДСТВА 68.5 KB
  Понятие качества программного средства. Этому препятствует тот факт что повышение качества ЭС по одному из таких свойств часто может быть достигнуто лишь ценой изменения стоимости сроков завершения разработки и снижения качества этого ЭС по другим его свойствам. Поэтому при описании качества ЭС прежде всего должны быть фиксированы критерии отбора требуемых свойств ЭС. В настоящее время критериями качества программных средств criteri of softwre qulity принято считать: Функциональность  это способность ЭС выполнять набор...
32543. ОЦЕНКА УЧЕБНЫХ ПРОГРАММ 79.5 KB
  При оценивании следует помнить что не всякая оценка в равной мере применима ко всем программам необходимо учитывать тему цель и тип программы. Один из пунктов предназначен для краткого описания программы причем не столько ее содержания сколько других факторов которые могут вызвать интерес учителя предмет ступень обучения класс необходимое аппаратное обеспечение количество программ цена и т. Прогон программы запуск ввод данных управление. гарантируется ли работа при неправильном нажатии клавиш Точно ли указывается опасность...
32544. ИНДИВИДУАЛИЗАЦИЯ ОБУЧЕНИЯ. ОБЩИЕ ТРЕБОВАНИЯ К ОБУЧАЮЩЕЙ ПРОГРАММЕ. ЗАЩИТА ПРОГРАММНЫХ ПРОДУКТОВ 148.5 KB
  При запуске продукта проверяется наличие на ключевом носителе дискете или CDROM определенной информации записанной в защищенной от копирования области. Затраты обусловленные отсутствием защиты: недополученный доход изза несанкционированного распространения и использования продукта = Затраты обусловленные реализацией защиты: прямые затраты на реализацию или приобретение и интеграцию в продукт соответствующих средств; ограничения на программнотехническую совместимость накладываемые средствами защиты; снижение привлекательности...
32545. РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ВНЕДРЕНИЮ ЭС В ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ПРОЦЕСС 59 KB
  РЕКОМЕНДАЦИИ Об эффективности обучающей программы можно судить только после ее апробации. Все это выясняется в процессе апробации программы. Только так Вы сможете отчетливо увидеть достоинства и недостатки составленной Вами программы. Не пренебрегайте экспериментальной проверкой программы.
32546. УРОВНИ ПРИМЕНЕНИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ 135.5 KB
  КСО на данном уровне обеспечивают поддержку учебного процесса наравне с прочими некомпьютерными учебнометодическими средствами. КСО используются в пассивном качестве т. Она обусловлена тем что по сравнению с традиционными учебнометодическими средствами КСО обеспечивают новые возможности а многие существующие функции реализуются с более высоким качеством. Назовем основные преимущества КСО: создание условий для самостоятельной проработки учебного материала самообразования позволяющих обучаемому выбирать удобные для него место и...
32547. КЛАССИФИКАЦИЯ КОМПЬЮТЕРНЫХ СРЕДСТВ ОБУЧЕНИЯ. ОСНОВНЫЕ ТИПЫ ПРОГРАММ ПРИМЕНЯЕМЫХ В ОБРАЗОВАНИИ 1.04 MB
  КЛАССИФИКАЦИЯ КОМПЬЮТЕРНЫХ СРЕДСТВ ОБУЧЕНИЯ Для эффективной разработки и использования КУ и КОС нужно знать возможности и характеристики этих видов КСО. Начнем знакомство с ними с определения их места в классе КСО. Вопервых на практике разные виды КСО часто применяются в комплексе что требует знания возможностей их взаимодействия и совместного использования. Вовторых многие методические и технологические аспекты создания КУ и КОС являются общими для всего класса КСО Между различными видами КСО лежат нечеткие границы.
32548. ТИПЫ ОБУЧАЮЩИХ ПРОГРАММ С ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ТОЧКИ ЗРЕНИЯ. В КАКИХ СЛУЧАЯХ ЦЕЛЕСООБРАЗНО ИСПОЛЬЗОВАТЬ КОМПЬЮТЕР 54.5 KB
  Разработка и использование ЭС образовательного назначения ТИПЫ ОБУЧАЮЩИХ ПРОГРАММ С ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ТОЧКИ ЗРЕНИЯ. ТИПЫ ОБУЧАЮЩИХ ПРОГРАММ с педагогической точки зрения В настоящее время в учебном процессе используется большое число обучающих программ весьма отличающихся по различным параметрам. Но когда речь идет о рекомендациях по разработке обучающих программ необходимо прежде всего уточнить какие именно программы имеются в виду. Ведь различие между интеллектуальными обучающими программами и программами на отработку умений и навыков...
32549. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТИРОВАНИЯ ОБУЧЕНИЯ. УРОВНИ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ОБУЧАЮЩИХ ПРОГРАММ 48 KB
  Разработка и использование ЭС образовательного назначения ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТИРОВАНИЯ ОБУЧЕНИЯ. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТИРОВАНИЯ ОБУЧЕНИЯ В настоящее время наметилось два подхода к проектированию обучающих программ. В принципе можно создать несколько эффективных обучающих программ и без психологической теории обучения и технологии компьютерного обучения например путем проб и ошибок. Проектирование обучающих программ должно базироваться на надежном психологическом фундаменте причем прежде всего необходимо проектировать...
32550. КТО СОЗДАЕТ ЭЛЕКТРОННЫЕ СРЕДСТВА ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО НАЗНАЧЕНИЯ. РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ПРОЕКТИРОВАНИЮ УЧЕБНЫХ ЦЕЛЕЙ. КАКИЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯ ИСПОЛЬЗОВАТЬ 151.5 KB
  Типовой состав разработчиков программного средства Выделяются четыре базовые категории: авторы учебного материала; компьютерные методисты; системотехники КСО; специалисты по реализации КСО. В создании конкретного КСО участвуют как правило один компьютерный методист и один системотехник КСО. Компьютерный методист это специалист владеющий компьютерной дидактикой и ориентирующийся в ПО которая рассматривается в КСО. В круг его задач входят формирование структуры КСО выбор психологопедагогической стратегии и проработка используемых...