31516

Міжнародна організація праці: значення, вплив на розвиток та методи регулювання соціально-трудових відносин

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

МОП: цілі завдання та структура 2. Основні види діяльності МОП 3. МОП: цілі завдання та структура Міжнародна організація праці МОП – це міжурядова установа яка вирішує проблеми зайнятості населення. МОП була створена у 1919 р.

Украинкский

2013-09-01

101.02 KB

45 чел.

Тема 15. Міжнародна організація праці: значення, вплив на розвиток та методи регулювання соціально-трудових відносин

 Зміст учбового матеріалу:

1. МОП: цілі, завдання та структура

2. Основні види діяльності МОП

3. Сутність та  мета  аудиту у соціально-трудовій сфері

4. Особливості  організації  аудиту  у   соціально-трудовій сфері

1. МОП: цілі, завдання та структура

Міжнародна організація праці (МОП) – це міжурядова установа, яка вирішує проблеми зайнятості населення. МОП була створена у 1919 р. у ході Версальської конференції за результатами першої світової війни. Необхідність її створення визначалась наступними причинами:

  1.  політичні – повинна бути організація, яка б сприяла соціальному прогресу, соціальному миру між різними верствами населення, вирішенню мирним шляхом соціальних проблем;
  2.  соціальні – необхідним є соціальний захист працюючих, який практично був відсутній; соціальний розвиток значно відстав від економічного, що гальмувало розвиток суспільства;
  3.  економічні – прагнення певних країн поліпшити умови життя і праці працюючих викликало збільшення витрат, собівартості; це негативно впливало на конкурентну боротьбу та вимагало вирішення соціальних проблем.

Головна відмінність МОП від інших організацій – тристороння структура (трипартизм), в рамках якої здійснюються переговори між урядами, організаціями трудящих та підприємців. Прийняття рішень передбачає врахування інтересів та досягнення згоди між усіма сторонами. Перша   конференція   МОП   відбулася  29 жовтня 1919 p. у Вашингтоні. Це і є дата заснування МОП. На цій конференції були прийняті 6 перших конвенцій з праці, які визначили обмеженість робочого часу на промислових підприємствах до 8 годин, систему державного бюро зайнятості, наслідки та шляхи подолання безробіття. Головними цілями МОП є сприяння соціально-економічному прогресу, підвищення добробуту населення, поліпшення умов праці. Виходячи з цього, визначають основні завдання МОП:

  1.  розробка та прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій та рекомендацій, а також контроль за їх виконанням;
  2.  розробка узгодженої політики та програм, які направлені на вирішення соціально-трудових проблем;
  3.  допомога країнам-членам МОП у вирішенні проблеми зайнятості населення, безробіття та регулювання міграції;
  4.  захист прав людини – права на працю, об'єднання, колективні переговори, захист від дискримінації, примусової праці, захист молоді, жінок, людей похилого віку, мігрантів;
  5.  сприяння підготовці, перепідготовці працюючих та безробітних;
  6.  розробка шляхів підвищення безпеки праці, гуманізації праці.

У зв'язку з переходом країн Східної Європи до ринкових перетворень, з кінця XX століття актуальними є завдання підтримки процесів демократизації суспільства цих країн, розвитку трипартизму, продовження боротьби з бідністю, підвищення рівня зайнятості. Структура  МОП визначається принципами трипартизму, тобто органи МОП базуються на тристоронній основі та включають в себе представників урядів,       працюючих та роботодавців.  Існуюча  структура   МОП наведена на рис. 13.1.

Вищим органом організації є Міжнародна конференція праці (МКП), яка щорічно відбувається у Женеві. Кожну державу представляють 4 делегата: 2 від уряду та по одному від найманих працівників та роботодавців. МКП визначає головні напрями роботи МОП, обговорює соціальні проблеми, заслуховує звіт про роботу виконавчих органів, розробляє та затверджує конвенції та рекомендації МОП, один раз на три роки обирає Адміністративну раду.

Адміністративна рада є виконавчим органом МОП, який направляє роботу організації між конференціями. Рада має тристоронній склад та налічує 56 членів: 28 –представники урядів, 14 – найманих працівників, 14 – підприємців. Збирається на засіданні тричі на рік з метою обговорення поточної роботи організації.

Міжнародне бюро праці (МБП) виконує функції адміністративного та виконавчого органу МОП, є дослідним та інформаційним центром. Очолює його Генеральний директор, який обирається адміністративною радою на 5 років. МБП готує питання, які розглядаються на Конференціях; здійснює спеціальні обстеження у розрізі програм МОП; допомагає урядам країн-членів у розробці національних законодавчих актів з праці; контролює виконання конвенцій та рекомендацій МОП; готує експертів, що працюють у різних країнах, як представники МОП. 

З 1960 р. у Женеві працює Міжнародний інститут соціально-трудових досліджень. Діяльність його сприяє вивченню найбільш актуальних проблем у сфері праці. У 1965 році в Турині (Італія) був відкритий Міжнародний учбовий центр. Його діяльність присвячена розвитку людський ресурсів. Центр здійснює підготовку управлінських кадрів, профспілкову освіту, вивчення трудових відносин, соціального забезпечення, охорони та гігієни праці.

Діяльність органів МОП визначається та регламентується наступними документами:

  1.  Статут МОП – визначає причини створення та завдання Організації, членство, порядок прийому та виходу з МОП, права та завдання основних органів, умови співпраці з ООН, формування бюджету та контроль за його виконанням, порядок розробки міжнародних трудових норм та обов'язки країн-членів по їх виконанню.
  2.  Філадельфійська декларація – прийнята у 1944 р. та визначає головні напрями діяльності МОП після другої світової війни. Це невід'ємна складова Статуту МОП.
  3.  Регламент МКП – визначає порядок роботи конференції (склад, право доступу на її засідання, порядок формування комітетів та секретаріату, процедура розгляду конвенцій, рекомендацій, програм та бюджету МОП).
  4.  Декларація про основні принципи та права у сфері праці – прийнята у 1998 р. Важливість її прийняття пов'язана з тим, що не всі країни ратифікували конвенції МОП, у тому числі і базові, тобто вони не відповідають за їх виконання. А в умовах активної глобалізації економіки, економічне зростання не гарантує соціальний прогрес і збільшення багатства поєднується із збільшенням злиденності. Тому країни-члени МОП зобов'язані сприяти реалізації основних норм конвенцій №29 (1939 р.) «Примусова праця», №105 (1957 р.) «Недопущення примусової праці», № 87 (1949 р.) «Свобода асоціацій та захист права на організацію», № 98 (1949 р.) «Право на організацію та ведення колективних переговорів», № 138 (1973 р.) «Про мінімальний вік для найма на роботу», №182 (1999 р.) «Діяча праця», №100 (1951 р.) «Однакова винагорода», №111 (1958 р.) «Дискримінація у сфері праці та занять» - з метою захисту прав людини, соціального миру та всебічного розвитку людини праці.

2. Основні види діяльності МОП

У своїй діяльності МОП використовує наступні методи:

  1.  розвиток соціального партнерства урядів, організацій працівників та підприємців (трипартизм);
  2.  розробка та прийняття міжнародних трудових норм (конвенцій і рекомендацій) та контроль за їх виконанням;
  3.  допомога країнам у вирішенні соціально-трудових проблем;
  4.  проведення досліджень та здійснення публікацій із соціально-трудових проблем.

Головний метод роботи МОП – трипартизм. Соціально-трудові проблеми          повинні вирішуватись лише на основі узгодження дій урядів, найманих працівників та роботодавців. Основні види діяльності МОП наведені на рис. 13.2.

Нормотворча діяльність – це розробка конвенцій і рекомендацій, контроль за їх виконанням. Конвенція – міжнародний акт, який після ратифікації країнами-членами стає обов'язковим документом для виконання. Рекомендації виконують роль орієнтиру у процесі розробки політики, національного законодавства, практичних дій у соціально-трудовій сфері.

Конвенції і рекомендації охоплюють практично усі головні питання з праці, зайнятості, соціально-трудових відносин та створюють Міжнародний трудовий кодекс. Ці мінімальні стандарти для країн-членів МОП не повинні використовуватись з метою погіршення становища працюючих та негативно впливати на підприємницьку діяльність. Тому існує чітка система контролю за виконанням конвенцій.

Міжнародна  технічна  співпраця здійснюється шляхом використання експертів МОП, які направляються на роботу в країни-члени з метою допомоги у вирішенні питань у соціально-трудовій сфері. Діяльність експертів пов'язана з розробкою національних планів розвитку. Головні їх напрями:

  1.  сприяння повній зайнятості;
  2.  розвиток людських ресурсів;
  3.  підвищення життєвого рівня;
  4.  удосконалення законодавства з праці;
  5.  допомога у розвитку трипартизму, поліпшення трудових відносин;
  6.  отримання професійно-технічної освіти;
  7.  впровадження сучасних методів управління;
  8.  поліпшення умов праці.

МОП для вирішення поставлених задач створює спільні консультаційні групи спеціалістів (вже діє 16 груп в країнах Центральної, Східної Європи та Середньої Азії). Крім роботи експертів, міжнародне технічне співробітництво включає в себе постачання обладнання, надання стипендій для підготовки національних кадрів, організацію семінарів, в першу чергу, для країн, що розвиваються.

Науково-дослідна робота МОП базується на нормотворчої діяльності та технічній співпраці. Цю роботу в основному організовує та здійснює МБП. Головні проблеми, які є найбільш актуальними в сучасних умовах, це:

  1.  зайнятість та безробіття;
  2.  професійна  підготовка  та  перепідготовка кадрів;
  3.  права людини;
  4.  удосконалення    управління    та    розвитку підприємств;
  5.  умови, безпека та гігієна праці;
  6.  виробниче та навколишнє середовище;
  7.  заробітна плата;
  8.  соціальне забезпечення;
  9.  соціальний захист жінок, молоді, інвалідів, трудящих-мігрантів;
  10.  обмеження та ліквідація праці дітей;
  11.  особливості   праці   моряків,   рибалок   та робітників портів.

Дослідна робота пов'язана з видавничою діяльністю МОП. МБП – це міжнародний видавничий центр, який випускає літературу на багатьох мовах. Серед публікацій, які охоплюють усі головні сучасні проблеми праці, є:

  1.  доповіді на щорічних сесіях МКП, спеціалізованих нарадах, конференціях;
  2.  періодичні видання (журнали на різних мовах, статистичні довідники, бюлетені);
  3.  міжнародні огляди (монографії, література з техніки безпеки та гігієни праці, профспілкової освіти, посібники з управління персоналом, довідники).

В останні роки МОП працює над перспективними питаннями у сфері праці, які виникають у XXI столітті та пов'язані з розпадом комуністичного блоку, глобалізацією економіки, поширенням ринкової економіки. Все це потребує особливої уваги до соціальної справедливості, тобто діяльність МОП має яскраво виражений соціальний напрям. Вирішення соціально-трудових проблем потребує активного та ефективного розвитку трипартизму, стратегії соціального аналізу організацій найманих працівників, організацій підприємців-роботодавців та урядів.

3.  Сутність та  мета  аудиту у соціально-трудовій сфері

Аудит у соціально-трудовій сфері – це система консультаційної підтримки, аналітичної оцінки, незалежної експертизи ефективності діяльності підприємства по управлінню персоналом та регулювання соціально-трудових відносин. Він дозволяє виявити:

  1.  відповідність кадрового потенціалу підприємства його цілям та стратегії розвитку:
  2.  відповідність діяльності персоналу, структур управління нормативно-правовій базі;
  3.  ефективність соціальної роботи, системи управління персоналом;
  4.  причини, які викликають появу соціально-трудових конфліктів;
  5.  шляхи вирішення проблем, які виникають у трудовій та соціальній сферах на підприємстві.

Головною метою аудиту соціально-трудової сфери є оцінка її впливу на ефективність та результативність діяльності персоналу.

В системі управління підприємства цей напрям аудиту, з одного боку, є засобом спостереження, як і фінансовий, і управлінський аудит; з іншого, є інструментом управління, який дозволяє вирішувати проблеми, що виникають у сфері соціально-трудових відносин.

Об'єктом аудиту соціально-трудової сфери є трудовий колектив, економічні та соціальні аспекти його діяльності, принципи та методи управління персоналом. Ефективність системи управління персоналом та соціально-трудової сфери в цілому виступає в якості предмету даного напряму аудиту.

В залежності від періодичності проведення аудит буває:

  1.  поточним (здійснюється згідно заздалегідь встановленому графіку);
  2.  оперативним (здійснюється за оперативним розпорядженням адміністрації підприємства);
  3.  систематичним (проводиться у визначений термін та повторюється через певний, встановлений проміжок часу);
  4.  панельним (періодичний аналіз, при якому використовуються незмінні інструменти та методика);
  5.  одноразовим.

Залежно від повноти аналізу об'єктів аудиту він може бути:

  1.  повним (включає всі об'єкти, які пов'язані з процесом праці);
  2.  локальним (здійснюється лише за певними об'єктами);
  3.  тематичним (аналізуються усі об'єкти, однак аудит здійснюється за певною проблемою).

Залежно від методів аудит буває:

  1.  комплексним (використовуються усі існуючи методи аудиту);
  2.  суцільний (аналіз охоплює роботу підприємства в цілому);
  3.  вибірковим (дослідження охоплює певні групи працівників, яких обирають за допомогою спеціальної методики).

Залежно від цілей та рівня проведення виділяють стратегії аудиту:

  1.  порівняльний підхід – порівнюються певні дії, конкретні програми, показники діяльності підприємства;
  2.  залучення зовнішніх експертів – здійснюється зовнішня експертиза, її результати є стандартом для порівняння програм та дій в області управління персоналом;
  3.  статистичний підхід – за даними статистичної звітності формується стандарт, за допомогою якого здійснюється оцінка певних дій і програм;
  4.  підхід відповідності – на основі вибірки елементів інформаційної системи управління персоналом виявляється відхилення кадрової політики та кадрової роботи на підприємстві;
  5.  МВО-підхід – визначаються певні цілі, досягнення яких порівнюється з фактичними результатами.

Аудит в соціально-трудовій сфері базується на інформації, яка аналізується. Аудиторська інформація може бути:

  1.  внутрішня (отримують від підприємства, де здійснюється аудит, у письмовій або усній формі);
  2.  зовнішня (інформація, яку отримує аудитор від третьої сторони);
  3.  змішана (інформація з підприємства та від третьої сторони).

Джерелом інформації є закони, нормативні документи, інструкції, державні статистичні дані, фінансова звітність підприємства, внутрішня документація.

4.   Особливості  організації  аудиту  у   соціально-трудовій сфері

Основні напрями аудиту на кожному підприємстві мають свої особливості та залежать від цілей аудиту. Аудиторська перевірка, як правило, здійснюється за наступними напрямами:

  1.  Оцінка трудового потенціалу підприємства, кількісних та якісних характеристик персоналу. При цьому метою аудиту є виявлення потенціалу людських ресурсів, можливостей ефективного функціонування персоналу. Ця мета досягається шляхом аналізу спискового складу персоналу за різними ознаками (вік, освіта, стать, рух персоналу, оцінки забезпеченості підприємства персоналом певної кваліфікації згідно особливостей технологічного процесу та управління), аналізу використання робочого часу, дослідження соціальних аспектів трудової діяльності, санітарно-гігієнічних умов праці, діагностики управлінського, інноваційного потенціалу підприємства.
  2.  Діагностика кадрових процесів та функцій управління персоналом. Мета цього напряму аудиту – аналіз управлінських дій та функцій, які забезпечують реалізацію інтересів підприємства. Вивчаються та розробляються на основі аналізу рекомендації щодо кадрової політики на підприємстві, планування персоналу, використання персоналу, набір та відбір кадрів, ділова оцінка персоналу, профорієнтація та адаптація, навчання персоналу, робота за кадровим резервом, можливості службового просування, мотивація та стимулювання праці, а також трудові відносини у колективі.

Здійснення аудиту передбачає наступні етапи, які наведені на рис. 14.1.

Особливе значення в організації аудиту у соціально-трудовій сфері мають методи та прийоми аудиторської перевірки.

Залежно від цілей аудиту використовуються наступні методи та прийоми:

  1.  порівняння – зіставлення фактичних характеристик об'єкта, що вивчається, з нормативною базою, даними, які отримані у попередні періоди, або іншими підприємствами даної галузі;
  2.  групування – об'єднання певних характеристик об'єкта, який вивчається, в групи за певними ознаками для проведення аналізу;
  3.  елімінування – вивчення впливу кожного окремого фактора на загальні показники та їх динаміку (при цьому вплив інших факторів не враховується, тобто виключається);
  4.  деталізація – загальні показники поділяються на групи, які включають окремі показники, що відрізняються один від одного за місцем формування, часом та виконавцями;
  5.  зведення – форма узагальнення різноманітних показників з метою оцінки певного процесу або явища;
  6.  експертна оцінка – висновки та оцінка спеціалістів по будь-якому процесу, питанню, об'єкту;
  7.  статистичні методи економічного аналізу – розрахунок показників в динаміці, аналіз за допомогою статистичних методів, формул, кореляційний та регресійний аналіз;
  8.  моделювання – побудова графічної, математичної або іншої моделі певної ситуації;
  9.  функціонально-вартісний аналіз – вибір варіанта системи управління, який потребує найменших витрат або є найбільш ефективним з позицій кінцевих результатів.

Матеріали, які були отримані у процесі аудиторської перевірки та аналізу, дають змогу виявити резерви більш ефективного використання робочої сили на основі розвитку прогресивних форм організації, стимулювання праці; визначити фактори, які забезпечують кількісні та якісні зміни трудових показників та показників соціального розвитку трудового колективу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79910. Козацькі розваги 47.5 KB
  Добрий день вам, друзі щирі! Хай живеться вам у мирі. Не минайте нашу хату, Бо у нас сьогодні свято. Сьогодні, гадаєм, якраз буде вчасно, Щоб був у вас дійсно чудовий настрій, Упоравшись з ділом, хіба вам не варто Зустрітися з силою, піснею, жартом.
79911. Козацькі розваги. Свято 59 KB
  Хай буде доля на все роздолля А до того – літ пребагато На добро і згоду Хай не буде переводу козацькому роду Козаки були вільні і безстрашні люди. Часом козаки віддавали перевагу смерті ніж ганебному рабству.
79912. Розваги вдома 144.5 KB
  Сьогодні ми познайомимось з тим як можна розважатися вдома чим можна гратися а від чого треба знаходитися подалі. Всі ці знання вам необхідні для того щоб ігри і розваги вдома приносили лише радість задоволення а не були причиною травм пожеж і біди.
79913. Сценарій виступу агітбригади юних інспекторів руху 44.5 KB
  Мета: пропаганда вивчення правил дорожнього руху, засудження безвідповідального ставлення до свого життя та життя інших людей, просвітницька діяльність серед дітей та молоді, попередження ДТП. Обладнання: костюми світлофорів, шлагбаум, автомобіль, костюм інспектора ДАІ, дорожні знаки.
79914. УСНИЙ ЖУРНАЛ «ДВАДЦЯТИЛІТНІЙ ШЛЯХ НА ГОЛГОФУ» 112.5 KB
  Мета: ознайомити учнів із життєвим шляхом поета світового рівня, борця за справедливість; навчати розумінню, що таке добро і зло, в чому сенс людського життя, щастя; переконати, що правдиве слово митця будило совість нації; формувати високі моральні якості; виховувати національну гідність і свідомість.
79915. Виховна година «Хто вам сказав, що я слабка...» 161 KB
  Викладач Ні я жива Я буду вічно жити Я в серці маю те що не вмирає Так писала відома українська поетеса Леся Петрівна Косач. На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала Леся Українка пройшла великий шлях перемоги духу над стражданням тіла і проявами буденності життя.
79916. Счастливый случай 1.84 MB
  Все вопросы заданы скорее в шутку. Однако даже самые трудные из этих вопросов все равно предназначены для забавы. Участники быстро отвечают на вопросы. Вы слушайте вопросы Ни пуха ни пера Любой предмет в физике.
79917. Рідна школа, рідна сім’я – тут зростає доля моя… 473 KB
  Посібник містить тести для батьків, які допомагають діагностувати проблеми сімей, виявити характер стосунків, взаєморозуміння між членами родини, дає практичні рекомендації щодо підготовки дитини до школи, кращої її адаптації.
79918. Сценарій виховного заходу «Школа – країна дивовижних мрій» 67 KB
  У школі сьогодні свято Зібралось гостей багато. Розмова дітей А моя мама вчилася в нашій школі. І моя мама працює у нашій школі вчителем. А мій тато шахтар а мій водій а мій програміст Вчитель: Діти тихо тихо Так і є багато ваших батьків вчилися в нашій школі а тепер вони стали дорослі стали батьками...