31600

ПОРУШЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМІНУ. ГОЛОДУВАННЯ

Реферат

Медицина и ветеринария

Енергетичний обмін – це складний біохімічний процес обміну речовин, в якому задіяний каскад біохімічних реакцій, в результаті яких енергія, закладена в структурі вуглеводів, білків, жирів, які надходять в організм, акумулюється в макроергічних зв‘язках особливих хімічних сполук, зокрема, АТФ.

Украинкский

2013-09-01

71.5 KB

4 чел.

11

ПОРУШЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМІНУ. ГОЛОДУВАННЯ

Енергетичний обмін – це складний біохімічний процес обміну речовин, в якому задіяний каскад біохімічних реакцій, в результаті яких енергія, закладена в структурі вуглеводів, білків, жирів, які надходять в організм, акумулюється в макроергічних зв‘язках особливих хімічних сполук, зокрема, АТФ.

Будь-які прояви життєдіяльності (м'язове скорочення, секреція, транспорт речовин, іонів, екзоцитоз, ендоцитоз, синтетичні процеси) пов'язані із витратами енергії, тому щоб підтримати існування організму як системи, необхідний постійний приплив поживних речовин. Отже, обмін речовин - це комплекс фізіологічних і біохімічних процесів, які забезпечують життєдіяльність організму.  

Розрізняють: 1) доклітинні і 2) внутрішньоклітинні порушення енергетичного обміну.

□ Доклітинні розлади енергетичного обміну пов'язані із порушеннями забезпечення клітин поживними речовинами і киснем (голодування, гіпоксія).

□ При внутрішньоклітинних розладах енергетичного обміну доставка поживних речовин і кисню не страждає, а порушується їхнє використання клітинами.

Причини порушення постачання клітин поживними речовинами:

1) Повна відсутність  їжі чи дефіцит поживних речовин у ній.

2) Порушення процесів травлення чи всмоктування.

3) Порушення мобілізації поживних речовин із депо (при ушкоджені печінки, розладах нервово-гуморальної регуляції жирового обміну).

4) Порушення транспорту поживних речовин кров'ю (загальні і місцеві розлади кровообігу).

5) Порушення дифузії поживних речовин у тканини.

6) Втрата поживних речовин чи їхнє використання не за призначенням (протеїнурія, глюкозурія, опікова хвороба, злоякісні пухлини).

 До причин внутрішньоклітинних порушень енергетичного обміну належать:

1) Порушення транспорту поживних речовин через клітинну мембрану.

2) Порушення центральних внутрішньоклітинних катаболічних шляхів:   а) пригнічення гліколізу, б) порушення циклу Кребса, в) розлади пентозного циклу, г) пригнічення ß-окислювання жирних кислот, д) порушення процесів дезамінування та окислювання амінокислот.

3) Розлади процесів біологічного окислювання в мітохондріях.

4) Роз'єднання процесів окислювання і фосфорилювання.

5) Порушення транспорту АТФ із мітохондрій до місць використання.

6) Порушення використання енергії АТФ.

Основними причинами порушення центральних катаболічних шляхів у клітинах є: 

I. Зменшення вмісту вітамінів і вітаміноподібних речовин у клітинах (вітамінна недостатність), викликана: а) гіпо- або авітамінозами; б) порушенням транспорту вітамінів у клітини; в) порушенням перетворення вітамінів у коферменти; г) порушенням утворення холоферментів - комплексів коферментів з апоферментами.

II. Придбане зменшення активності ферментів: а) зменшення активності окремих молекул ферментів (дія метаболічних отрут); б) зменшення кількості молекул ферментів (розлади білоксинтетичних властивостей клітин).

III. Спадково обумовлені ензимопатії, пов‘язані із генетичними дефектами ферментів гліколізу, пентозного циклу, катаболічних перетворень амінокислот.

IV. Дефіцит АТФ, яка використовується для здійснення процесів у центральному катаболічному шляху. Дефіцит АТФ створює “порочне коло”, оскільки супроводжується порушенням внутрішньоклітинного метаболізму, що веде до порушення ресинтезу АТФ. Це, у свою чергу, збільшує дефіцит макроергічних сполук.

Основними причинами порушення біологічного окислювання в мітохондріях клітин є:

1) Дефіцит коферментів: НАД, убіхінону.

2) Дефіцит мікроелементів: а) Fe, яке входить до складу залізо-сірчаних центрів НАДН-дегідрогеназного комплексу і цитохромів, б) Сu, яка входить до складу цитохромоксидази.

3) Блокада транспорту електронів по дихальному ланцюгу при дії отрут: ротенону, антиміцину А, аміталу, ціанідів, оксиду вуглецю (II), сірководню.

4) Порушення акцепторного контролю дихання, коли АДФ не контролює швидкість транспорту електронів по дихальному ланцюгу.

 Роз'єднання окислювання і фосфорилювання - це стан, при якому енергія, яка звільняється в процесі транспорту електронів по дихальному ланцюгу, не здатна акумулюватися в макроергічних сполуках АТФ і тому виділяється у вигляді теплоти. Характеризується: а) зменшенням ресинтезу АТФ і б) збільшенням споживання кисню клітинами.

В основі роз'єднання окислювання і фосфорилювання лежать наступні механізми:

а) зменшення градієнта концентрації іонів водню між матриксом мітохондрій і цитоплазмою;

б) зменшення трансмембранного електричного потенціалу на внутрішній мітохондріальній мембрані;

в) порушення АТФ-синтетазного ферментного комплексу;

г) використання енергії градієнта концентрацій іонів водню не на синтез АТФ, а на інші цілі: транспорт іонів кальцію із цитоплазми в мітохондрії, транспорт фосфату, АДФ, АТФ і ін.

Утворення АТФ у клітинах зменшується за умов пригнічення:

1) гліколітичного (субстратного) фосфорилювання:

            Субстрат-Ф + АДФ → Субстрат + АТФ;

2) окисного фосфорилювання в мітохондріях:

            АДФ + Ф → АТФ + Н2О, за участю АТФ-синтетази

3) креатинкіназної реакції:

         Креатинфосфат + АДФ → Креатин + АТФ, за участю креатинкінази

4) аденілаткіназної реакції:

             АДФ + АДФ → АТФ + АМФ, за участю аденілаткінази;

5) нуклеозиддифосфокіназної реакції:

             ГТФ (УТФ, ЦТФ) + АДФ → ГДФ (УДФ, ЦДФ) + АТФ.

Дефіцит АТФ супроводжується наступними наслідками для клітини:

1) Порушення скорочення контрактильних структур клітин, що проявляється розладами елементарних клітинних функцій: скорочення, міграції, екзо- і ендоцитозу, клітинного поділу, руху війок, джгутиків.

2) Порушення процесів активного транспорту іонів через недостатність функції натрій-калієвого і кальцієвого насосів, натрій-кальцієвого і натрій-водневого обмінних механізмів, що проявляється порушенням внутрішньоклітинного гомеостазу й ушкодженням клітин.

3) Порушення біосинтезу речовин, наслідком якого є порушення самовідновлення і самовідтворення клітин, механізмів їх довгострокової адаптації до дії факторів навколишнього середовища, що в кінцевому результаті веде до повільної загибелі клітин.

 Порушення енергетичного обміну лежить в основі порушення основного обміну. Основний обмін - це кількість енергії, яка необхідна для підтримки нормальної функції організму в умовах повного спокою, натще і при комфортній зовнішній температурі (18—20 °С). Іншими словами, основний обмін являє собою мінімум енергії, необхідної для життя організму людини чи тварин в умовах повного психічного і м'язового спокою. Норма І600-І700 ккал на добу або 1 ккал/год/кг, 894 ккал/м2 .

Дослідження основного обміну набуло великого поширення в клініці як діагностичний засіб для розпізнання ряду хвороб.

         ☼ Методи визначення основного обміну: 1) Пряма калориметрія – метод, запропонований В.В.Пашутіним більше як 100 років тому назад (метод громіздкий). 2) Непряма калориметрія – базується на визначенні дихального коефіцієнта (ДК) – співвідношенні СО22 (кількості виділеного СО2 і спожитого О2). При окисленні вуглеводів ДК = 1. При окисленні білків - 0,83; жирів - 0,73 - 0,7; Змішаний дихальний коефіцієнт рівний 0,85.

□ Причини підвищення основного обміну: 1) Отруєння мікробними токсинами. 2) Підвищення температури тіла (гарячка). 3) Виражене психоемоційне напруження, т.з. емоційний стрес, коли різко збільшується вміст адреналіну в крові. 4) Гіперфункція щитоподібної залози (тироксин і трийодтиронін).            5) Специфічно-динамічна дія їжі - здатність харчових речовин викликати додаткове вивільнення енергії зверху їх калорійної вартості. 6) Алкоголь. 7) Вживання у надлишку вітаміну С.

Механізм: за таких умов активується окисне фосфорилювання в мітохондріях і тим самим збільшується утворення АТФ, розчеплення якої веде до вивільнення енергії, яка розсіюється у вигляді тепла.

□ Причини зниження основного обміну: 1) Зниження функції щитоподібної залози (гіпотиреоз). 2) Гіпофункція мозкового і коркового шарів наднирків.     3) Гіпофункція статевих залоз. 4) Гіпофункція гіпофізу. 5) Гіперінсулінемія.     6) Підвищення тонусу парасимпатичної нервової системи (дефіцит негативних емоцій).

Механізм: Пригнічення окисного фосфорилювання і зменшення вивільнення енергії у вигляді тепла.

Голодування - типовий патологічний процес, який виникає внаслідок повної відсутності їжі або недостатнього надходження в організм поживних речовин, а також в умовах різкого порушення якісного складу їжі та її засвоєння.

         • Причини голодування:

1) Зменшення виробництва харчових продуктів у зв’язку з поганими метеорологічними і несприятливими соціальними факторами (мілітаризація економіки і збільшення армії, гіперпродукція інтелегенції, виражена урбанізація за умов економічної кризи, грошова інфляція, міграція пенсіонерів у більш вигідні для них регіони, розшарування суспільства із виникненням прошарку неплатіжоспроможних верств населення).

2) Cтихійні лиха (землетрус, повені).

3) Захворювання органів шлунково-кишкового тракту.

4) Операції на органах шлунково-кишкового тракту.

5) Голодування психічних хворих – психогенна анорексія.

6) Голодування з лікувальною метою.

7) Голодування з політичних мотивів.

8) Особливу небезпеку голодування представляє для дітей (особливо грудного віку) у силу особливостей їхнього організму (недостатність розвитку шлунково-кишкового тракту), або організму матері (недостаток молока, плоскі соски й ін.).

У залежності від об‘єму виділяють наступні види голодування:

І. Повне голодування: а) із вживанням води; 6) без вживання води (абсолютне).

ІІ. Неповне голодування (недоїдання) - енергетична недостатність.

ІІІ. Часткове голодування (якісне).

Повне голодування.

У патогенезі  повного голодування із вживанням води виділяють наступні періоди:

1) Період неощадної витрати енергії. 2) Період максимального пристосування. 3) Термінальний період.

□ Період неощадної витрати енергії триває 2-4 доби і характеризується сильним почуттям голоду, обумовленим збудженням харчового центра. Відбувається швидке падіння маси тіла (похудіння). Основним джерелом енергії у цей період є вуглеводи, про що свідчить показник дихального коефіцієнта, рівний 1,0. Виникає гіпоглікемія, яка є причиною активного виділення глюкокортикоїдів корою наднирників. Наслідком цього є підсилення катаболізму білків у периферичних тканинах, зокрема у м’язовій, і активація глюконеогенезу в печінці.

Основний обмін спочатку дещо збільшується, а потім поступово зменшується і стає на 10-20% меншим вихідного. Розвивається негативний азотистий баланс.

□ Другий період голодування (період максимального пристосування) триває в середньому 40-50 діб. Темпи зменшення маси тіла сповільнюються і складають 0,5-1% за добу. Почуття голоду зникає. Основним джерелом енергії є жири, про що свідчить показник дихального коефіцієнту, який складає 0,7.

Гіпоглікемія активує надходження в кров ліполітичних гормонів (адреналіну, глюкокортикоїдів, глюкагону), що приводить до мобілізації жиру із депо і розвитку гіперліпацидемії. Вона, у свою чергу, є причиною підсиленого утворення кетонових тіл у печінці і розвитку кетонемії, що приводить до розвитку метаболічного ацидозу.

Основний обмін у цьому періоді є на 10-20% нижчим вихідного рівня. Азотистий баланс негативний.

□ Третій період голодування є термінальним, оскільки передує смерті. Його тривалість - 2-3 доби. Відбувається інтенсивний розпад тканин, розвивається інтоксикація. Основним джерелом енергії є білки, про що свідчить показник дихального коефіцієнта, рівний 0,8. Збільшується виділення із сечею азоту, калію, фосфатів (ознаки деструкції клітин і тканинних білків).

Смерть настає при зменшенні маси тіла до 50% від вихідної.

На тривалість повного голодування із вживанням води впливають:

1) Ендогенні фактори: а) стать, б) вік, в) величини основного обміну,        г) кількість і якість жирових і білкових резервів організму; д) загальний функціональний стан організму; е) інтенсивність м’язової роботи.

Усі зазначені фактори впливають на величину основного обміну. Чим вищий рівень основного обміну, тим менша тривалість голодування, і навпаки.

2) Екзогенні фактори - фактори зовнішнього середовища, які збільшують енерговитрати організму: а) низька температура навколишнього середовища;   б) висока вологість повітря; в) велика швидкість руху повітря.

Для розрахунку максимально можливої тривалості повного голодування із вживанням води потрібно пам’ятати, що: по-перше - дорослий організм гине при втраті 50% вихідної маси тіла і, по-друге - втрата маси в другому, самому тривалому періоді голодування, складає 0,5-1% за добу.

Так, якщо вихідна маса тіла дорівнює 70 кг, то смерть настає при втраті 35 кг. За умови, що в добу губиться 0,5% вихідної маси (0,35 кг), то максимально можлива тривалість 2-го періоду, а отже і голодування в цілому, складає 100 днів.

Абсолютне голодування - повне голодування без вживання води. Його тривалість є у 2-3 рази коротшою від тривалості попереднього голодування.

При абсолютному голодуванні відбувається посилене розщеплення жирів з ціллю утворення ендогенної (оксидаційної води), в результаті чого швидко розвивається кетонемія і метаболічний ацидоз. Важкість протікання абсолютного голодування обумовлюється також нагромадженням в крові великої кількості кінцевих продуктів обміну та інших токсичних метаболітів, для виведення яких з організму потрібна вода.

За клінічними проявами, повне голодування поділяють на 4-и періоди:

1) Період байдужості, коли тварина поводиться досить спокійно.

2) Період збудження: виникає загострення слуху, зору, нюху, неспокій, який супроводжується пошуковими реакціями.

3) Період пригнічення (найбільш тривалий): характеризується млявістю, кволістю, пригніченням, тварина здебільшого лежить згорнувшись у клубок.

4) Період паралічів, який закінчується смертю.

Неповне голодування (хронічне недоїдання або енергетична недостатність) розвивається за умов, коли енергетична цінність їжі не відповідає енергетичним потребам організму.

Неповне голодування відрізняється від повного наступними особливостями: 1) тривалістю (неповне голодування може тривати місяцями, роками); 2) більш вираженими дистрофічними та деструктивними змінами в тканинах; 3) більш значним зменшенням основного обміну (на 30-40%); 4) відсутністю значної втрати маси тіла через затримку рідини в організмі і виникнення набряків;     5) важкістю відновлення життєдіяльності систем організму після неповного голодування.

Неповне голодування проявляється: а) зменшенням вмісту білків сироватки крові до 30-40 г/л (в N – 60-78г/л), б) зниженням вмісту цукру в крові,           в) зниженням інтенсивності окисних процесів і розвитком ацидозу, г) гіпотермією, д) атрофією м'язів, м'язовою слабістю, гіподинамією та м'язовими болями, е) угасанням статевої функції, є) змінами діяльності серцево-судинної системи (брадикардія, уповільнення швидкості кровотоку, гіпотензія), ж) ослабленням дихання, з) атрофією ендокринних, сальних, потових залоз, к) зниженням реактивності організму та підвищенням сприйнятливості до інфекцій,         л) загальною загальмованістю аж до депресії. Заключна стадія неповного голодування характеризується розвитком коматозного стану.

Поєднання неповного і якісного білкового голодування супроводжується виникненням  білково-енергетичної  недостатності, прикладами якої є:

а) аліментарна дистрофія (описана в блокадному Ленінграді під час другої світової війни). У її патогенезі крім білкової і енергетичної недостатності мають значення і додаткові фактори холод, фізичне виснаження, нервово-психічна напруга;

б) аліментарний маразм (розвивається у дітей 1-го року життя). На перше місце виступає енергетична недостатність;

в) квашіоркор (розвивається у дітей у віці 3-6 років). Головним у патогенезі є білкова недостатність. Енергетичний дефіцит компенсується надлишковим споживанням вуглеводів.

Білково-енергетична недостатність проявляється наступними клінічними синдромами:

1) Онкотичні набряки, оскільки недостатнє надходження в організм білків приводить до порушення білоксинтезуючої функції печінки, що є причиною гіпопротеїнемії.

2) Гіпотермія, оскільки енергетична недостатність є причиною зменшення основного обміну.

3) Атрофічні синдроми, в результаті порушення пластичного і енергетичного забезпечення клітин:

а) проявом атрофічних змін у ЦНС - є сповільнення розумового розвитку, б) у травній системі - розлади всмоктування і діарея, в) у серцево-судинній системі - гіпотензія, г) в імунній системі - зменшення синтезу антитіл і підвищення чутливості до інфекцій, д) у червоному кістковому мозку - розвиток анемії, е) у скелетних м’язах - гіподинамія і м’язова слабкість, є) у кістах - затримка росту скелету.

Часткове (якісне) голодування - недостатнє надходження з їжею одного або декількох поживних речовин при нормальній енергетичній цінності їжі.

Різновидами часткового голодування є: 1) вуглеводне, 2) білкове, 3) жирове,  4) вітамінне, 5) мінеральне, 6) водяне голодування.

□ Відносне білкове голодування. При білковій недостатності розпад власних білків у різних органах відбувається нерівномірно. Особливо інтенсивно витрачаються білки печінки, відносно менше - білки м'язів, шкіри і мозку. Порушується утворення ферментів. У зв'язку з недостатністю незамінних амінокислот у людей з'являється велика втомлюваність і атрофія м'язів. У крові розвивається гіпопротеїнемія і, насамперед, зменшення альбумінової фракції. Сповільнюються процеси фізіологічної регенерації: утворення еритроцитів, епітелізація, ріст волосся і т.д. Слабшає фагоцитоз, знижується опірність до інфекцій і інтоксикацій, затримується утворення антитіл.

□ Відносне жирове голодування. Найбільше біологічне значення для організму мають ненасичені (арахідонова, лінолева і ліноленова) жирні кислоти. При дефіциті в організмі цих жирних кислот порушується окисне фосфорилювання. Клінічно проявляється: а) розвитком дерматозів з явищами некрозу,      б) підвищенням крихкості і проникності капілярів із виникненням крововиливів і кровотеч, в) значним зростанням основного обміну, г) підвищеним відкладенням холестерину.

□ Відносне вуглеводне голодування. При дефіциті вуглеводів у їжі частина амінокислот перетворюється в цукор, що дозволяє організму деякою мірою підтримувати необхідний мінімальний рівень цукру в крові. Підвищені витрати білка приводять до розвитку негативного азотистого балансу. У випадку вуглеводного голодування організм для енергетичних цілей змушений використовувати у великих кількостях жири, що супроводжується підвищеним розпадом жирних кислот у печінці з утворенням надлишку ацетооцтової і бета-оксимасляної кислот та ацетону із розвитком кетозу. Утворення натрієвих солей цих кислот сприяє розвитку ацидозу. Усі ці явища супроводжуються пригніченням ЦНС, втратою апетиту, втратою маси тіла.

□ Відносне мінеральне голодування. До найголовніших мінеральних елементів відносяться калій, кальцій, натрій, магній, фосфор, хлор, залізо, йод, цинк і ряд інших металів. Частина з них входить у структуру білка, ліпідів, ферментів, гормонів. Такі катіони, як натрій, калій, кальцій, мають велике значення для процесу збудження. Залізо входить до складу гемоглобіну, йод необхідний для утворення гормонів щитовидної залози і т.д. У залежності від недостатності того чи іншого мінерального елемента виникають відповідні порушення.

□ Відносне вітамінне голодування. Патологічні зміни, які виникають у результаті часткової недостатності вітамінів одержали назву гіповітамінози. Потреба людини у вітамінах і, отже, можливість розвитку вітамінної недостатності залежать від багатьох факторів. Насамперед на потребі організму у вітамінах позначається зміна співвідношення в їжі основних речовин. У тих випадках, коли жир у раціоні в значних кількостях заміняється вуглеводами, підвищується потреба у вітамінах В1, В6, В12. При зниженні кислотності шлункового соку, при ахілії відбувається посилене руйнування вітаміну С, у випадках зменшення утворення шлунком гастромукопротеїну - підвищене руйнування вітаміну В12. Усмоктування більшості вітамінів порушується при поносах різного походження. Вітаміни, що всмокталися, погано депонуються і не вступають в обмінні процеси при порушенні діяльності печінки. Гіповітамінози можуть виникнути при підвищеній потребі організму у вітамінах: вагітність, лактація, посилена фізична робота. Виникненню вітамінної недостатності може сприяти використання з лікувальною метою деяких препаратів, які порушують біосинтез вітамінів: антималярійні, сульфаніламідні.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20647. Квантово-полевая картина мира (КПКМ) 60 KB
  Квантовополевая картина мира КПКМ 1. Основные понятия и принципы КПКМ Контрольные вопросыЛитература В основе современной КПКМ лежит новая физическая теория – квантовая механика описывающая состояние и движение микрообъектов. Основные понятия и принципы КПКМ Как и все предшествующие картины Мира КПКМ представляет собой процесс дальнейшего развития и углубления наших знаний о сущности физических явлений. Процесс становления и развития КПКМ продолжается и прошел уже ряд стадий в частности: 1 утверждение корпускулярноволновых...
20648. Философские воззрения Бердяева Н. А. 44.5 KB
  Бердяев Николай Алексеевич 1874 1948 философ представитель русского экзистенциализма социолог историк публицист. В своём творчестве Бердяев прошёл этапы увлечения социализмом ранние годы затем переход к позициям трансцендентального идеализма и критике марксизма и впоследствии погружение в идеи религиозной философии. По признанию самого Бердяева центральной темой для его творчества практически всегда являлась свобода рассмотрение которой присутствовало во многих его работах.
20649. Философские идеи русского космизма 53.5 KB
  Его волнует поиск смысла жизни не для отдельной личности а для всего общества. По мнению философа цель будущего человечества – воскрешение предков в душе и во плоти но отнюдь не для Страшного суда и последующей божественной вечной жизни а реальной жизни. Таким образом проект Фёдорова находит своё выражение во вселенском воскрешении человечества Говоря об исключительной ценности человеческой жизни в масштабах Земли и Вселенной о необходимости борьбы человечества со слепыми силами природы Фёдоров указывал и на смертоносность сил...
20650. Марксизм в России 40 KB
  Плеханов Георгий Валентинович 18561918 русский философмарксист сторонник революционных преобразований общества. Плеханов являлся ортодоксальным последователем учения Маркса и Энгельса о закономерностях развития общества. Но несмотря на сочувствие историческому материализму в марксизме Плеханов проявлял определённую творческую самостоятельность в размышлениях о социальных процессах. Плеханов предложил монистическое единое универсальное основание для любых форм хозяйственных и товарноденежных отношений социума географическую среду.
20651. Философский смысл проблемы бытия 63.5 KB
  Одна из первых по значению проблем философского исследования состоит в попытке дать ответ на такие онтологические вопросы как: что есть бытие существует ли оно и есть ли его противоположности попытка дать качественное определение категории бытие и рассмотреть его отношение с понятиями небытие и инобытие; где и когда оно существует проблемы пространства и времени; конечно ли всё сущее и есть ли его начало; как соотносятся между собой различные формы бытия как взаимосвязаны различные по степени конкретизации уровни форм бытия...
20652. Категория «материя» в философии 46 KB
  Рассматривая материю можно выделить ряд основных проблем формирующих предмет исследования данной категории: а вопрос о единстве материи б соотношение материи и идеального в диалектика материи то есть рассмотрение её через призму закона единства и борьбы противоположностей установка диалектических противоречий например исследование таких категорий как общее и специфическое целое и часть и т. Подобное ограниченное конкретновещественное понимание материи сохранялось как парадигма на протяжении многих столетий в философии...
20653. Дифференцированность материи существование различного типа систем структур и рассмотрение бытия как 44 KB
  Материя таким образом не существует вне изменений или вне движения. Любой предмет действительности реализует в себе формулу всё пребывает в вечном стремлении к иному состоянию и бытийствует лишь в форме определённого типа движения или изменяющиеся динамичные отношений. При разрушении собственного движения образующего качество объекта он переходит в состояния движения присущего другим классам объектов. Как и материя движение абсолютно то есть несотворимо и неуничтожимо и ни одна форма движения не берется ниоткуда.
20654. Пространство и время 38.5 KB
  Движение как на элементарном так и социальном уровне предполагает изменение положения объекта в пространстве осуществляемом во времени. Характеристиками времени являются длительность последовательности смены состояний осуществляемой благодаря взаимосвязи процессам развития или деградации объектов. Для того чтобы произвести отсчёт времени мы берём в качестве эталона повторяющийся по определённым критериям какойлибо процесс и с ним сопоставляем непериодические более сложные процессы. Время как и пространство существует лишь потому что...
20655. Основные исторические этапы становления диалектического учения 39.5 KB
  Сократовский диалог хотя и на первый взгляд не отличается от первых определений диалектики но в действительности становится одной из первых гносеологических формул в постижении человека и природы. Понимание диалектики как диалога спора противоречий продлилось и в средние века где казалось бы религиозный монизм должен исключить любое возможное несогласие с божественной догматикой. Рассмотрение диалектики как искусства вести беседу актуально и сейчас при столкновении мнений в области не просто частных споров но и в решении социальных...