31601

ПОРУШЕННЯ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ

Реферат

Медицина и ветеринария

Характерні: а високий рівень холестерину і ТГ у плазмі; б ксантелазми ліктьові і колінні ксантоми жовтуватокоричневі відкладення ліпідів у шкірі долонних ліній і в місцях тиску кілець; в атеросклероз коронарних артерій периферичних судин і судин мозку; в ожиріння цукровий діабет гіпотиреоз. Клінічно проявляються: а загальним ожирінням б ожирінням печінки в цукровим діабетом г хронічними захворювання нирок д органними ангіопатіями є жировими відкладеннями в сітківці. 4 Гормональні порушення хвороби обміну...

Украинкский

2013-09-01

80.5 KB

1 чел.

13

ПОРУШЕННЯ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ

Патологічні зміни в обміні ліпідів можуть виникати на різних його етапах і пов‘язуюься із порушеннями:

1) процесів перетравлення і всмоктування жирів;

2) транспорту ліпідів і переходу їх у тканини;

3) обміну ліпідів у жировій тканині (надлишкове або недостатнє їх утворення і відкладення).

4) окислювання ліпідів у тканинах; 

5) проміжного ліпідного обміну; 

 Порушення перетравлення і всмоктування жирів спостерігається при:

1) дефіциті панкреатичної ліпази, що є причиною порушення розщеплення жиру у верхніх відділах тонкої кишки до жирних кислот, моногліцеридів, гліцерину;

2) дефіциті жовчних кислот, що є причиною порушення емульгування жиру та зниження активності панкреатичної ліпази;

3) посиленій перистальтиці тонкої кишки та ушкодженні її епітелію, що проявляється порушенням активації панкреатичної ліпази;

4) надлишку в їжі іонів Са та Мg, коли утворюються нерозчинні у воді солі жирних кислот - мила;

5) авітамінозах А і В, недостатку холіну, порушенні процесу фосфорилювання, що супроводжується гальмуванням всмоктування жиру.

Порушення транспорту жирів

У крові наявні всі фракції ліпідів, які містяться в тканинах людини.

З метою діагностики визначають вміст у крові: а) загальних ліпідів (тригліцеридів – 0,4 – 1,8 ммоль/л), б) неетерифікованих (вільних) жирних кислот (до 180 мг/л), в) холестерину (5,2- 6,1 ммоль/л), г) кетонових тіл.

□ Основною транспортною формою ліпідів у організмі є ліпопротеїни, які являють собою комплекси ліпідів і білків у різних співвідношеннях. Ці співвідношення проявляються фізично у вигляді щільності (густини), яка збільшується при зростанні частки білка. За швидкістю осаджування при центрифугуванні ліпопротеїди поділяються на такі основні класи:

хіломікрони (ХМ) містять 2% білка та 98% ліпідів (основним чином тригліцеридів), в нормі у плазмі поза прийомом їжі вони не містяться;

ліпопротеїни дуже низької щільності (ЛПДНЩ) містять 10% білка і 90% ліпідів (в основному тригліцеридів). За електрофоретичною активністю (рухомістю) вони належать до пре-β-ліпопротеїнів.

ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) або β-ліпопротеїни містять 25% білка і 75% ліпідів (в основному вільний холестерин і його ефіри), здатні транспортувати холестерин у клітини, тому є найбільш атерогенними.

☼  ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ) або α-ліпопротеїни містять 50% білка і 50% ліпідів (фосфоліпідів і тригліцеридів), здатні «забирати» надлишок холестерину з поверхні фібробластів, ендотеліальних і гладком’язових клітин і переносити їх у печінку, відкіля він або повертається у кров, або екскретується із жовчю, тому є антиатерогенними

□ Збільшення кількості загальних ліпідів у сироватці крові (понад 2 ммоль/л) називається гіперліпемією (ГЛ), яка може бути: 1) аліментарною, 2) транспортною і 3) ретенційною.

☼ Аліментарна ГЛ починає проявляються через 2-3 г після споживання в Їжу жиру, сягаючи максимуму через 4-6 год, через 9 год рівень жиру в крові повертається до норми. Це фізіологічне явище. При аліментарній ГЛ плазма (сироватка) крові має молочний колір, що зумовлено підвищеним вмістом у ній хіломікронів - хільоз.

Транспортна ГЛ спостерігається при активації ліполізу, посиленій мобілізації жиру із депо та його транспорті у печінку. Цьому процесу сприяє дія: а) соматотропного гормону, б) тиреотропного гормону, в) тиреоїдних гормонів, г) адреналіну, д) глюкагону 

☼ Ретенційна ГЛ виникає при затримці переходу нейтральних жирів із крові в тканини і пов’язана із затримкою розщеплення хіломікронів на люмінальній поверхні ендотеліоцитів із-за зниження активності ліпопротеїнової ліпази (ЛПЛ), що можливе за умов:

1) надлишкового надходження в організм або затримки виведення із організму кухонної солі (NaCl), яка є інгібітором ЛПЛ. Через таке явище вживання солонини дає відчуття тривалого насичення;

2) зниження продукції тканиними базофілами гепарину, який за нормальних умов стимулює утворення і активує ЛПЛ. При атеросклерозі порушується вивільнення гепарину, що сприяє розвитку ГЛ;

3) порушення співвідношення між концентрацією інсуліну та протиінсуліновими гормонами. Інсулін активує ЛПЛ, а його антагоністи пригнічують її, тому при цукровому діабеті спостерігається виражена ГЛ;

4) поступлення жовчних кислот у кров при застійній жовтяниці, які пригнічують ЛПЛ;

5) ушкодження люмінальної поверхні ендотеліоцитів, що супроводжується зниженням активності ЛПЛ .

Збільшення вмісту в плазмі крові ліпопротеїнів одного чи декількох класів, називається гіперліпопротеїнемією. За Фрідрексеном (1967) розрізняють 5 типів гіперліпопротеїнемій, які можуть носити набутий чи спадковий характер:

☼ Тип 1 – гіперхіломікронемія.  Характеризується: а) підвищеним вмістом у плазмі холестерину, ХМ і ТГ (виражений хільоз плазми), б) позаклітинним відкладенням ТГ у шкірі у вигляді еруптивних ксантом, в) гепатоспленомегалією - відкладення жиру у стромі печінки і селезінки, г) абдомінальними коліками із-за мікроемболії брижових судин, д) схильністю до гострого панкреатиту. Атеросклероз не розвивається, оскільки ХМ не володіють атерогенністю.

☼ Тип II - гіпер-β-ліпопротеїнемія, або сімейна гіперхолестеринеміяівень загального холестерину у крові в 2-4 рази є вищим від нормального). Проявляється: а) множинними горбкуватими ксантомами, б) розвитком атеросклерозу,       в) коронарною недостатністю, аж до розвитку інфаркту міокарда, навіть у дітей.

☼ Тип III - сімейна дис-β-ліпопротеїнемія, або «флотуюча» гіперліпемія. Характерні: а) високий рівень холестерину і ТГ у плазмі; б) ксантелазми, ліктьові і колінні ксантоми, жовтувато-коричневі відкладення ліпідів у шкірі долонних ліній і в місцях тиску кілець; в) атеросклероз коронарних артерій, периферичних судин і судин мозку; в) ожиріння, цукровий діабет, гіпотиреоз.

☼ Тип IV - гіперпре-β-ліпопротеїнемія, або сімейна ессенціальна гіперліпемія. Клінічно проявляються: а) загальним ожирінням, б) ожирінням печінки,        в) цукровим діабетом, г) хронічними захворювання нирок, д) органними ангіопатіями, є) жировими відкладеннями в сітківці.

☼ Тип V - поєднання гіперпре-β-ліпопротеїнемії і гіперхіломікронемії, або комбінована гіперліпемія. Характерні: а) підвищений вміст у крові ХМ, ТГ і холестерину; б) гострий панкреатит, в) еруптивні ксантоми, г) гіперурікемія,     д) нейропатія, е) парестезії рук і ніг.

☼ В особливий тип виділяють гіпер-α-ліпопротеїнемію, коли у практично здорових людей визначається підвищений вміст у крові ЛПВЩ і α-ліпопро-теїнового холестерину при нормальному чи зниженому рівні інших фракцій ліпопротеїнів. Клінічні прояви відсутні. Механізм даного синдрому не відомий.

До патологічних станів, які пов’язані із порушенням ліпідного обміну, відноситься одне із самих поширених захворювань на Земній кулі атеросклероз.

Атеросклероз - хронічне захворювання, яке характеризується відкладанням в інтимі артеріальних судин β-ліпопротеїнів (ЛПНЩ) з послідуючим розвитком сполучної тканини. Вперше термін введений Маршаллом в 1904р. і точно відзеркалює зміни, які відбуваються в стінці судини при цьому захворюванні. Слово “аtheros” означає кашиця і вказує на формування в стінці судин кашоподібних відкладень, подальше їх склерозування (sclerosis) та ущільнення.

Атеросклероз - універсальний патологічний процес, який створює багато проблем, які вирішують в багатьох галузях сучасної медицини: терапії, хірургії, неврології і навіть стоматології.

□ Етіологія атеросклерозу. Атеросклероз - мультифакорне захворювання. У його розвитку беруть участь цілий ряд “факторів ризику”, що являють собою сукупність внутрішніх і зовнішніх умов, які у багато разів підвищують ймовірність розвитку цього захворювання в людини.

До таких факторів належать:  

1) Тривале психоемоційне напруження, або психоемоційний стрес, коли в крові наростає рівень катехоламінів, які збільшують проникність ендотеліоцитів для β-ліпопротеїнів (ЛПНЩ).

2) Спадкова схильність, яка обумовлює розвиток сімейної гіперхолестеремії або низьку активність рецепторів печінки до β-ліпопротеїнів, коли вони не захоплюються печінкою, а циркулюють у крові, що супроводжується розвитком гіпер-β-ліпопротеїнемії і гіперхолестеринемії.

3) Порушення харчування - вживання їжі, багатої холестерином та насиченими жирними кислотами і бідної на ненасичені ЖК (зокрема, обмеження вживання таких продуктів, як риба, рослинні олії, морська капуста).  

4) Гормональні порушення, хвороби обміну речовин – атеросклероз часто виникає на тлі попередніх гормональних порушень (цукровий діабет, мікседема, зниження функції статевих залоз) або хвороб обміну речовин (подагра, ожиріння). 

5) Вік - з віком проявляється більша схильність до ангіоспазму, оскільки ендотеліоцити менше синтезують вазодилататорів (NО і простацикліну) і судини стають більш чутливими до вазоконстрикторів. Є дані, що за кожні 10 років синтез вазодилататорів знижується на 3%. Ангіоспазм є причиною ушкодження ендотелію.

6) Стать (чоловіки хворіють в 3-4 рази частіше).

7) Артеріальна гіпертензія.

8) Інтоксикація - вплив алкоголю, нікотину, інтоксикація бактеріального  та хімічного походження.  

□ Атеросклероз являє собою складний динамічний процес, який складається із декількох стадій. Сьогодні кардіологи більшості країн світу користуються класифікацією стадій атеросклерозу Х.К.Стері, запропоновану ним у   1995р. Згідно цієї класифікації розрізняють:

Тип І - початкові ушкодження, проявляються незначними змінами в ендотелії і наявністю окремих пінистих клітин макрофагального походження в інтимі.

Тип ІІ – ушкодження у вигляді ліпідних плям і смужок, які проявляються внутрішньоклітинним депонуванням ліпідів у скупченнях пінистих клітин макрофагального і гладком'язового генезу.

Тип III - перехідні ушкодження, подібні до типу II із деякою кількістю позаклітинних ліпідних депозитів.

Тип IV – ушкодження у вигляді атером, проявляються наявністю значного ядра позаклітинних ліпідів.

Тип V – ушкодження у вигляді фіброатером, проявляються розростанням сполучної тканини, яка утворює фіброзну «кришки» над ліпідним ядром, іноді з явищами кальцифікації.  

Тип VI – ускладнені ушкодження, проявляються атероми та фіброатероми, ускладненими виразкуванням та тромбоутворенням.

Перших три типи відносять до ранніх ушкоджень, як правило, протікають субклінічно, три послідуючих – до пізніх, проявляються клінічними симптоми атеросклерозу.  

Ранні ушкодженя розвивають з початку першої декади життя - це доліпідні зміни інтими. Вони є неспецифічними, тобто можуть викликатися як самою гіперліпопротеїнемією, так і іншими факторами: а) гіпертензією, б) змінами гемодинамічних характеристик крові, в) імунопатологічними реакціями,    г) гіпоксією, д) вірусною інфекцією, е) бактеріальними ендотоксинами, ж) гіпервітамінозом D, з) впливом отрут (свинець і кадмій). Так чи інакше, істотним є те, що для запуску атерогенезу не потрібно явної десквамації ендотелію. Досить його активації та експресії на його поверхні патологічних ЛП часток, молекул клітинної адгезії (селектинів та інтегринів), споріднених до моноцитів. Такий процес проявляється: а) розпушенням і стоншенням (аж до зникнення) глікокаліксу на поверхні ендотеліоцитів, б) розширенням міжендотеліоцитних щілини, в) активацією ендоцитозу і трансцитозу, г) набряком субендотеліального шару інтими, роз'єднанням його клітин і волокон. β-ліпопротеїни проникають шляхом трансцитозу у інтиму. Відбувається не тільки адгезія, але і посилене проникнення моноцитів в інтиму, де вони поводяться як активовані макрофаги і фагоцитують β-ліпопротеїни. Макрофаги і ендотеліоцити, а також і активовані тромбоцити виробляють ряд медіаторів запалення, серед яких: а) ендогенні окислювачі та б) цитокіни, зокрема фактори росту, хемоатрактанти та активатори міграції гладком'язових клітин.

У ІІ-ІІІ стадіях (ліпоїдозу і ліпосклерозу за Анічковим) під впливом ендогенних окислювачів, до яких належать вільні радикали кисню, малоновий диальдегід, тромбоксан, β-ліпопротеїни піддаються окислюванню і трансформації у модифіковані ліпопротеїни, які мають спорідненість до «сміттєвих» рецепторами макрофагів і ними захоплюються. Таку ж функцію виконують мігруючі з медії гладком‘язові клітини, які під дією місцевих цитокінів і ЛП трансформуються у макрофагоподібні міоінтимоцити. Макрофаги і міоінтимоцити швидко насичуються ЛП, які під впливом лізосомальної холестеринестерази та лецитин-холестерин-ацетил-трансферази (ЛХАТ) перетворюються спочатку у ЕХ (олеати), а потім - і вільний ХН, якими ці клітини перевантажуються і перетворюються у, так звані, пінисті клітини - характерні елементи ліпідних плям і смужок. Запаси вищезгаданих ферментів швидко виснажуються і перевантажені ЛП пінисті клітини руйнуються. Ліпідні плями – це жовтуваті крапки діаметром до 1,5 мм, м'якої консистенції, які ще не піднімаються над поверхнею ендотелію. До початку другої декади життя вони можуть переходити в подовжені утворення шириною 3 мм і довжиною до 15 мм, іноді злегка підняті над ендотелієм - ліпідні смужки. У таких утвореннях крім пінистих клітин спостерігається накопичення лімфоцитів (як CD4+, так і CD8+) та тромбоцитів. Якщо у ІІ-й стадії позаклітинні скупчення ліпідів практично відсутні, то у ІІІ-й  стадії, внаслідок загибелі пінистих клітин, можуть з'являтися їх окремі екстрацелюлярні депозити. Самі ранні терміни появи III типу ушкоджень - третя декада життя.

У IV-й стадії поступове відкладення екстрацелюлярних ліпідів збільшується, в них підвищується частка вільного ХН і ЕХ близьких за складом до лінолеатів ХН. Утворюється виражене екстрацелюлярне ліпідне ядро – атерома.

У V-й стадії відбувається активна проліферація і загибель пінистих клітин, нагромаджується міжклітинна речовина, формується фіброзна «кришечка» над ядром ліпідів. У такий спосіб утворюється фіброатерома.

Усі пізні стадії атеросклерозу анатомічно мають вигляд бляшки, жовтого чи коричневого кольору, поверхня яких виступає у просвіт артерій.

Трансформація ранніх ушкоджень у пізні форми відбувається за умов продовження інфільтрації інтими ЛП. Найбільший відсоток трансформації ранніх ушкоджень у пізні характерний для коронарних артерій і черевної аорти. При наявності дисліпопротеїнемій подібний перехід прискорюється, і його масштаби розширюються. У швидко прогресуючих випадках IV тип формується, починаючи із середини третьої декади, а V тип - починаючи з четвертого десятиліття життя. Такий процес може бути загальмований чи навіть звернений назад при нормалізації ліпідного обміну, але все ж у великій мірі він залежить від спектра і кількості вироблюваних в інтимі цитокінів.

Цитокіни (ІЛ-1, ФНП, ендотелін-1, тромбін, тромбоцитарні фактори росту гладких м'язів, фактор росту фібробластів, моноцитарний хемотактичний білок) підсилюють міграцію моноцитів і міоцитів в інтиму, їхню активацію, захоплення ЛП, змушують міоінтимацити проліферувати та синтезувати великі кількості глікозаміногліканів, глікопротеїдів і волокнистих білків (еластину і колагену).

Велике значення має пригнічення процесу місцевої продукції гепарину, кейлонів і трансформуючого фактора росту. Знижується продукція окису азоту, який у нормі має антипроліферативний вплив на ГМК артерій.

Такі фібропластичні процеси структурно змінюють атероми і фіброатероми і приводять до виникнення ускладнених ушкоджень  - тип VI, до яких належить кальцифікація (атерокальциноз) та виразкування бляшок. Такі ускладнення можуть призвести до виникнення ліпідної емболії, тромбозу, тромбоемболії та оклюзії судин, до розриву судин, новостворених по периферії атероми та виникнення інтрамурального тромбозу і крововиливів. Еволюція бляшки в найбільших артеріях може закінчитися проривом у медію і формуванням атеросклеротичної аневризми (найчастіше, дистальної частини аорти, нижче місця відходження ниркових артерій).

□ Профілактика атеросклерозу (гіперхолестеринемії).

1 шлях - споживання холестерину в межах добової норми - 300 мг.

2 шлях - включення в дієту продуктів, багатих поліненасиченими жирними кислотами (риб, морська капуста).

3 шлях - помірне фізичне навантаження, яке сприяє збільшенню ЛПВЩ в крові.

4 шлях - медикаментозне лікування гіперліпопротеїнемій.

Порушення обміну жирів у жировій тканині частіше всього проявляється розвитком ожиріння, яке виникає при патологічному надлишку тригліцеридів в організмі. Розрізняють: 1) первинне і 2) вторинне ожиріння.

□ Первинне ожиріння – це хвороба, в основі якої лежить порушення адипоцитарно-гіпоталамічних інформаційних взаємозв‘язків, при яких відбувається встановлення більш високого вихідного рівня точки масостату (ліпостату).

Ліпостат – умовна назва  системи, яка контролює постійність ваги тіла. Центральною контролюючою ланкою у цій системі є гіпоталамус. Ліпостатичний гомеостаз забезпечується шляхом прямих і зворотних сигнальних взаємодій між гіпоталамусом і жировою тканиною з її гормонами, а також між гіпоталамусом і ШКТ із його ентериновою гормональною системою.

Ключовим механізмом розвитку первинного ожиріння є конкретні порушення гормонального зв‘язку між жировою тканиною і гіпоталамусом, що було встановлено тільки в 90 роках ХХ століття. Тому для розвитку ожиріння не зовсім підходить жартівливий вислів Р.Котрана, який назвав такий стан “синдромом подвійного не вставання”, тобто відмова хворого вчасно встати із-за стола із їжею та покинути крісло чи диван з ціллю активного відпочинку.

Вторинне ожиріння  - це синдром, який виникає в організмі при розвитку тих чи інших розладів, які підсилюють накопичення и послаблюють темпи використання тригліцеридів на фоні початково нормальних сигнальних взаємовідношень між адипоцитами та гіпоталамусом.

Слід пам‘ятати, що ожиріння не тільки приносить косметичний, психологічний і фізичний дискомфорт, а і є причиною скорочення життя, підвищення смертності, яка серед людей із підвищеним індексом маси тіла, зростає в середньому на 50%.  

Індекс маси тіла визначають за формулою:  М:L2, де

М – маса тіла у кг, L – ріст людини у м.

Підраховано, що мінімальна смертність спостерігається при значеннях індексу маси тіла в межах 23-25 кг/м2. Поряд з цим, в діапазонах нижче 20 кг/м2 і вище 30 кг/м2 смертність швидко зростає. Так, у чоловіків перших 10% надлишкової ваги обертаються підвищенням смертності на 14%, при 20% надлишкової ваги – на 25%, а при 30% - на 42%.

В середньому, ожиріння вкорочує життя людини на 8-10 років. Французи говорять, що людина риє собі могилу ложкою та виделкою, або власними щелепами.

Чим же небезпечне ожиріння?

1) ожиріння поєднується з атеросклерозом, який є причиною інфаркту міокарда, інсульту та інших небезпечних станів, які призводять людину до смерті;

2) ожиріння може ускладнитися розвитком цукрового діабету - 2 типу;

3) посилюються процеси тромбоутворення, оскільки виникає відносний дефіцит гепарину, який використовується для активації ЛПЛ.

□ За механізмом розвитку (або за патогенезом) розрізняють наступі види ожиріння: 1) аліментарне; 2) дисрегуляційне; 3) метаболічне.

☼ Аліментарне ожиріння виникає в тому випадку, коли людина вживає висококалорійну їжу (багату білками, жирами та вуглеводами), яка перевищує енерговитрати організму.

Існує ряд факторів, які мають суттєвий вплив на співвідношення їжі та енерговитрат організму.

Перша група - фактори, які сприяють підвищеному споживанню їжі:

1) вживання алкоголю і приправ, які посилюють апетит;

2) порушення режиму харчування, прийом їжі у вечірні години;

3) надмірне харчування при вагітності;

4) при старінні організму апетит зберігається, навіть може збільшуватися при зменшенні основного обміну.

Друга група - фактори, які знижують енерговитрати організму:

1) гіподинамія, малорухомий спосіб життя;

2) зниження основного обміну.

Розвиток цього ожиріння можна попередити. Варто зменшити прийом висококалорійної їжі та збільшити енерговитрати.

☼ Дисрегуляційне ожиріння пов’язане із порушенням мобілізації жиру з жирових депо і активацією ліпогенезу, що можливе у зв’язку із порушенням нейрогормональної регуляції цих процесів, зокрема:

1) Порушення функції гіпоталамусу, у якому вентромедіальне ядро є ядром “ситості”, збуджується під впливом глюкози. При цьому воно проявляє гальмівний вплив на вентролатеральне ядро гіпоталамуса - ядро “голоду”.

Пошкодження вентрамедіального ядра (запалення, травма) є причиною збудження вентролатерального ядра і виникнення сильного відчуття голоду (булімії), що супроводжується поліфагією.

2) Зниження тонусу симпатичної нервової системи та перевага тонусу парасимпатичної нервової системи, що супроводжується: а) зменшенням вмісту катехоламінів і пригніченням ліполізу, б) збільшенням секреції інсуліну та активацією ліпогенезу. Таке явище має місце при дефіциті від’ємних емоцій, тривалому сні.

3) Гіперпродукції кортикотропіну (хвороба Іценко-Купгінга) і глюкокортикоїдів (синдром Іценко-Кушінга), коли ожиріння розвивається за наступним механізмом: кортикотропін → глюкокортикоїди → глюконеогенез та глікогеноліз → гіперглікемія → гіперінсулінемія → ліпогенез (глюкоза перетворюється в жири).

4) Зниження функцій щитоподібної і статевих залоз, коли розвиток ожиріння пов‘язаний із зниженням основного обміну та пригніченням мобілізації жиру із жирових депо.

☼ Метаболічне (генетичне) ожиріння викликається:

1) Підвищеною здатністю перетворювати вуглеводи у жири (більше 50%), що зумовлюється високою активністю генів, які кодують синтез ферментів гліколізу і пентозофосфатного циклу. В процесі гліколізу посилюється розпад глюкози до α-гліцерофосфату. Крім того, глюкоза є джерелом ацетил-КоА, із якого синтезуються жирні кислоти. При взаємодії гліцерину і ЖК утворюються жири. В цей час в організмі виникає гіпоглікемія, яка є причиною збудження вентролатеральноного ядра гіпоталамуса - ядра голоду – виникає поліфагія.

2) Спадковообумовленим зменшенням синтезу адипоцитами лептину – регулятора апетиту, що супроводжується різким його підвищенням.

□ Розрізняють наступні ступені ожиріння:

І - маса тіла перевищує нормальну на 20-29%;

П - маса тіла перевищує нормальну на 30-49%;

Ш - маса тіла перевищує нормальну на 50-99%;

IV - маса тіла перевищує нормальну на 100% і більше.

 Порушення окислення ліпідів у тканинах.

Якщо жири, які надходять у клітини, не розщеплюються, не окисляються і не виводяться із неї, то це свідчить про жирову інфільтрацію. Загальною причиною жирової інфільтрації вважають пригнічення активності окисних і гідролітичних ферментів ліпідного обміну (отруєння миш’яком, хлороформом, авітамінози, вірусні інфекції). Найчастіше спостерігається жирова інфільтрація  печінки, оскільки ендотелій капілярів цього органа не має обмежувальної мембрани і захоплює циркулюючі в крові ХМ.

 Порушення проміжного ліпідного обміну приводить до кетозу, що проявляється підвищенням рівня кетонових тіл - групи органічних сполук, які є проміжними продуктами не тільки жирового, а і вуглеводного та білкового обмінів у крові (кетонемія) і виділення їх у підвищеній кількості із сечею (кетонурія). Кетонові тіла (ацетооцтова кислота, β-гідроксимасляна кислота, ацетон) синтезуються у печінці з ацетил-КоА, який утворюється: а) при β-окислюванні жирних кислот, б) при окисному декарбоксилюванні пірувату в процесі обміну глюкози, в) із ряду кетогенних амінокислот (лейцин, фенілаланін, тирозин, триптофан і ін.).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41676. Исследование однофазного трансформатора 228.47 KB
  Методическое указание Самара Самарский государственный технический университет 2008 Печатается по решению Редакционноиздательского совета СамГТУ УДК621 313 Исследование однофазного трансформатора: метод. Содержат практические рекомендации по экспериментальным методам определения основных характеристик однофазного трансформатора по обработке опытных данных и оформлению отчетов а также контрольные вопросы. Такое изменение или трансформация переменного тока...
41677. Основы работы в MS Excel 192.46 KB
  Знакомство с приложением MS Excel. Приобретение элементарных навыков работы в среде пакета. Ввод и редактирования данных. Основные принципы ввода и редактирования данных изложены во многих книгах по основам работы в MS Excel [3]. Рассмотрим работу в среде пакета на конкретном примере.
41678. Исследование источника дискретной информации 165.5 KB
  А при изпользлвании кода Хаффмена избыточность уменьшилась до 0,51%, из этого следует что избыточность при кодировании этим методом уменьшилась в 16 раз. А при использовании кода Шеннона – Фано избыточность уменьшилась всего в 5,5 раз. Исходя из полученных значений, в нашем случае эффективнее использовать методику кодирования Хаффмена.
41679. Возможности текстового редактора WORD для работы с документами 193.87 KB
  Создание электронной подписи документа и проверка ее подлинности В разделе справка текстового редактора – в окне поиск – наберите ключевые слова цифровая подпись документа и найдите статью Цифровые подписи и сертификаты в которой вы сможете узнать – что такое цифровая подпись что собой представляет сертификат подписи и центр сертификации что обеспечивает цифровая подпись. Для дополнительного чтения Получение цифрового сертификата от центра сертификации или партнера Майкрософт Если предполагается обмениваться документами...
41680. Режимы течения 43.45 KB
  Изменение уровня воды в баке м h 003 002 003 003 2. Температура воды С Т 23 23 23 23 4. Кинематический коэффициент вязкости воды см с v = 17. Объем воды поступившей в бак за время t см3 W = Bh 0000252 0000168 0000252 0000168 6.
41681. Цифровой осциллограф, генераторы сигналов, блок питания и вольтметр универсальный 5.65 MB
  Осциллограф конструктивно выполнен в виде платы расширения ПЭВМ и вставляется в любой из свободных слотов PCIшины материнской платы. Внешний вид осциллографа представлен на рисунке 1.1 – Внешний вид осциллографа BORDO На внешней панели осциллографа имеются три стандартных разъема типа СР50. ПЗВМ управляет всеми режимами работы осциллографа осуществляет считывание информации из буферного ОЗУ ее обработку и передачу в видеопамять ПЭВМ для наблюдения на экране монитора.
41682. Основные приемы работы в Microsoft Excel 2007. Создание таблиц 8.21 MB
  Выделить ячейки с А1 по F1 и выполнить объединение ячеек Главная – Выравнивание – Объединение ячеек. Произвести форматирование набранных заголовков для этого необходимо выделить их и выполнить команду Главная – Выравнивание – Выравнивание в соответствии и рисунком. Задать внутренние и внешние границы созданной таблицы Главная – Выравнивание – Граница. Оформить внешние границы двойной линией Главная – Выравнивание – Граница.
41683. ИССЛЕДОВАНИЕ РЕЖИМА НАПРЯЖЕНИЯ СЕЛЬСКОЙ РАДИАЛЬНОЙ СЕТИ И ВЫБОР НАДБАВОК У ТРАНСФОРМАТОРОВ 82.16 KB
  Регулирование напряжения в сельских электрических сетях улучшает режим напряжений у потребителей, повышая качество поставляемой электрической энергии. С другой стороны, регулирование напряжения увеличивает допустимую потерю напряжения до предела, определяемого экономической целесообразностью, и благодаря этому уменьшает расход металла проводов.
41684. Работа с файлами и каталогами в операционной системе MS-Dos 890.07 KB
  Просмотр каталогов.Создание каталогов Задача Просмотр дерева каталогов научиться работать с файлами и каталогами в ОС MS-DOS