31672

Основні методи психології. Спостереження, експеримент

Доклад

Психология и эзотерика

Спостереження експеримент Спостереження як метод обєктивного дослідження широко за стосовується у психології педагогічній практиці соціологічних до слідженнях. Обєктом спостереження є поведінка особистості в найрізно манітніших її зовнішніх виявах коли реалізуються усвідомлювані та неусвідомлювані внутрішні психічні стани переживання прагнення. Тому вміле спостереження за поведінкою дитини та дорослого дає можливість з високою вірогідністю робити висновки про їхні внутрішні духовні особливості. Спостереження може бути звичайним...

Украинкский

2013-09-01

33.5 KB

2 чел.

Основні методи психології. Спостереження, експеримент

Спостереження як метод об’єктивного дослідження широко за-

стосовується у психології, педагогічній практиці, соціологічних до-

слідженнях.

Об’єктом спостереження є поведінка особистості в найрізно-

манітніших її зовнішніх виявах, коли реалізуються усвідомлювані та

неусвідомлювані внутрішні психічні стани, переживання, прагнення.

За особливостями мовлення, виразними рухами — жестами, мімікою,

виразами обличчя, пантомімічними актами (позами) тощо — можна

виявити й простежити особливості уваги, розуміння змісту

висловлювання, емоції та вольові якості, особливості темпераменту

і риси характеру. Тому вміле спостереження за поведінкою дитини

та дорослого дає можливість з високою вірогідністю робити висновки

про їхні внутрішні, духовні особливості.

Спостереження може бути звичайним (бачення, слухання) та інстру-

ментальним, коли бачене й почуте в поведінці людини фіксується за

допомогою фото-, кіноапарата або магнітофона. Інструментальне

спостереження дає можливість документувати все, що спостерігається,

а тому й глибше аналізувати, порівнювати.

Психологічне наукове спостереження потрібно відрізняти від побу-

тового. Наукове спостереження не обмежується описом зовнішньо

виявленого, а проникає в сутність явищ, з’ясовує причини тих чи

інших актів поведінки й цим розкриває їх психологічну природу. Щоб

навчати й виховувати дитину, потрібно на основі спостереженого

розкривати психологічні механізми, спиратися на них у навчально-

виховній роботі, розвивати і вдосконалювати їх.

Одноразового спостереження за якимось явищем у поведінці

та діяльності особистості недостатньо для того, щоб робити висновки

про її психічний склад, розум, почуття, волю, риси характеру, темпера-

мент, цілеспрямованість, моральні якості. Для того щоб уникнути ви-

падкових суджень, потрібні кількаразові спостереження тих чи інших

морально-психологічних особливостей у різних умовах і на різно-

манітному матеріалі. За одноразовим або випадковим виявленням

успіхів не можна судити, скажімо, про здібності особистості, силу її

пам’яті чи мислення.

Щоб спостереження набрало наукового характеру, воно має від-

повідати певним вимогам:

— бути цілеспрямованим, а не випадковим;

— здійснюватися планомірно й систематично;

— бути забезпеченим достатньою інформацією про спостережува-

не явище (якомога більшою кількістю фактів);

— точно фіксувати результати спостереження.

Наукове спостереження висуває певні вимоги й до особистих якос-

тей дослідника. Зокрема, він повинен мати такі якості:

• бути об’єктивним при фіксації, словесному описі та класифікації

спостережень;

• володіти собою, тобто його настрій та особисті характерологічні

якості не повинні впливати на спостереження та позначатися на ньому

та висновках;

• не бути тенденційно упередженим в організації спостереження

та очікуванні його наслідків, щоб не зробити безпідставних висновків;

• не піддаватися першим враженням про піддослідного;

• не бути поблажливим щодо піддослідного;

• не приписувати піддослідному власних якостей і не пояснювати

його поведінку з власної позиції.

Об’єктивність має характеризувати весь процес дослідження й бу-

ти визначальним чинником для висновків.

Спостереження потребує чіткості й точності фіксації даних. Для

цього використовують певні бланки. Наведемо один з них.

Бланк для фіксації результатів спостереження

За яких умов здійснювалось спостереження

Що виявлено у процесі спостереження

Пояснення даних спостереження

Що спостерігалося

Дата спостереження

Спостереження використовується при застосуванні всіх інших

методів вивчення психічних процесів та властивостей особистості.

Найефективнішим і найпліднішим з наукового погляду є експери-

ментальне дослідження, коли досліджуване явище вивчається в різних

умовах та обставинах. За таким методом можна глибоко і з високою

точністю вивчати досліджувану психологічну закономірність.

Експеримент є одним з основних методів психології. Особливість

його полягає в тому, що дослідник сам створює умови, за яких

досліджуване явище виникає неодмінно й закономірно. При цьому

дослідник дістає можливість чітко визначити чинники, які діяли в

момент виникнення та перебігу досліджуваного явища, розкрити при-

чини, що його зумовили, а також у разі потреби повторити дослід з ме-

тою нагромадження додаткових відомостей для обгрунтування одер-

жаних результатів.

Розрізняють експерименти лабораторний та природний. Перший

проводиться у спеціальних психологічних лабораторіях за допомогою

відповідної апаратури, другий — у звичайних для піддослідного умовах

діяльності (у класі, під час роботи). Природний експеримент, як і лабо-

раторний, проводиться за певною програмою, але так, щоб учень не

знав, що його досліджують, і розв’язував свої завдання спокійно, у

звичному для нього темпі, з притаманними йому характерологічни-

ми особливостями і ставленням до навчальних, трудових, спортивних

та інших доручень.

Різновидом природного експерименту є перетворювальний (нав-

чальний та виховний).

Отже, експериментальний підхід у вивченні особистості можна

забезпечити такими методами, як спостереження, бесіда, інтерв’ю,

анкетне дослідження, якщо предмет дослідження вивчатиметься різни-

ми способами і в різних умовах, як того потребує експеримент


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76790. Мышцы и фасции предплечья 184.67 KB
  Плечелучевая мышца с началом от латерального надмыщелкового гребня плеча и латеральной межмышечной перегородки и с прикреплением длинного плоского сухожилия на латеральной поверхности дистального конца лучевой кости. Кровоснабжается лучевой артерией и ее возвратной ветвью коллатеральной лучевой артерией иннервируется лучевым нервом. Круглый пронатор с началом от медиального надмыщелка и медиальной межмышечной перегородки плеча фасции предплечья и от венечного отростка локтевой кости с прикреплением к середине диафиза лучевой кости....
76791. Мышцы кисти 183.03 KB
  В запястье под кожей располагаются две мощные связки спереди удерживатель сгибателей а сзади удерживатель разгибателей которые браслетом охватывают кости и сухожилия. Сухожилия сгибателей предплечья и кисти проходят в области запястья под удерживателем который вместе с костями и бороздой запястья формирует карпальный канал. В запястном канале образуется общее синовиальное влагалище вмещающее восемь сухожилий поверхностного и глубокого сгибателей пальцев и одно сухожилие локтевого сгибателя запястья. Такое же длинное синовиальное...
76792. Подмышечная ямка 184.1 KB
  Подкрыльцовая впадина подмышечная ямка пространство между боковым отделом грудной клетки и плечом. Стенки впадины Передняя стенка образована подключичной большой и малой грудной мышцами покрытыми грудиноключичной фасцией. Верхний ключичногрудной находится между ключицей и верхним краем малой грудной мышцы. Средний грудной соответствует малой грудной мышце с началом от IIIY ребер и прикреплением к клювовидному отростку лопатки.
76793. Венозные сплетения и анастомозы 179.96 KB
  Во многих органах возникают органные венозные сплетения: глоточное щитовидное мочепузырное прямокишечное и другие Три крупных вены: верхняя нижняя полые и воротная образуют каждая свою венозную систему. Венозные соединения между ветвями одной вены то есть пределах одной системы считаются внутрисистемными. Кавакавальные анастомозы в передней брюшной стенке образуются притоками верхней полой вены: верхней надчревной грудонадчревной венами и притоками нижней полой вены: надчревной нижней и надчревной поверхностной. В задней стенке груди...
76794. Плацентарное кровообращение 180.17 KB
  umbiliclis достигает ворот печени и делится на портальную ветвь впадающую в воротную вену и более крупный венозный проток ductus venosus вливающийся в печеночную или нижнюю полую вену. Поэтому малая часть крови проходит через всю систему воротной вены печени как плодного органа кроветворения и вливается в нижнюю полую через печеночные вены. Пупочная вена после перевязки зарастает в пупке и находится в круглой связке печени впадая в воротную вену что используется для введения через нее лекарственных и диагностических средств при...
76795. Сердце — развитие, строение, топография 182.81 KB
  После срастания перегородок образуется вторичное межпредсердное отверстие овальное так как прорывается краниальная часть перегородки. Левое отверстие и митральный двухстворчатый клапан лежат на уровне IIIго реберного хряща правое и трехстворчатый клапан над IVм хрящом у грудины. Аортальное отверстие и его полулунные клапаны находятся кзади от левого края грудины на уровне IIIго межреберья; отверстие легочного ствола с полулунными клапанами над IIIим правым реберным хрящом у правого края грудины. Правое предсердие атриум декстер...
76796. Строение миокарда 183.83 KB
  Проводящая система сердца. В предсердиях и желудочках образуется разное количество слоев с неодинаковым расположением и направлением мышечных волокон сократительных кардиомиоцитов которые начинаются от мягкого соединительнотканного скелета сердца. В сократительном миокарде желудочков различаются: общий поверхностный слой с косо ориентированными волокнами начинающимися от фиброзных колец и уходящими в верхушку сердца где они образуют завиток вортекс и плавно переходят во внутренний слой; средний слой из круговых волокон являющийся...
76797. Сосуды и нервы сердца 180.54 KB
  Они венцом окружают основание сердца отчего нередко называются венечными. Левая венечная артерия проходит между началом легочного ствола и левым ушком и передней межжелудочковой ветвью спускается к верхушке сердца а огибающей ветвью по венечной борозде и задней поверхности. Наиболее выраженные и постоянные анастомозы находятся: в верхней части передней стенки правого желудочка; в передней стенке левого желудочка по левому краю; в верхушке сердца задней межжелудочковой борозде и межжелудочковой перегородке; в стенках предсердий.
76798. Сосуды большого круга 180.76 KB
  Аорта на всем протяжении делится на париетальные и висцеральные ветви и заканчивается бифуркацией на общие подвздошные артерии на уровне IVVго поясничных позвонков. Из ее париетальных и висцеральных ветвей возникают экстра и интраорганные артерии которые подходят к органам как правило с медиальной стороны используя кратчайшие пути. В части паренхиматозных органов: легких печени селезенке почке артерии разветвляются в соответствии с делением на доли сектора сегменты и более мелкие части вплоть до структурнофункциональных единиц ...