31672

Основні методи психології. Спостереження, експеримент

Доклад

Психология и эзотерика

Спостереження експеримент Спостереження як метод об’єктивного дослідження широко за стосовується у психології педагогічній практиці соціологічних до слідженнях. Об’єктом спостереження є поведінка особистості в найрізно манітніших її зовнішніх виявах коли реалізуються усвідомлювані та неусвідомлювані внутрішні психічні стани переживання прагнення. Тому вміле спостереження за поведінкою дитини та дорослого дає можливість з високою вірогідністю робити висновки про їхні внутрішні духовні особливості. Спостереження може бути звичайним...

Украинкский

2013-09-01

33.5 KB

2 чел.

Основні методи психології. Спостереження, експеримент

Спостереження як метод об’єктивного дослідження широко за-

стосовується у психології, педагогічній практиці, соціологічних до-

слідженнях.

Об’єктом спостереження є поведінка особистості в найрізно-

манітніших її зовнішніх виявах, коли реалізуються усвідомлювані та

неусвідомлювані внутрішні психічні стани, переживання, прагнення.

За особливостями мовлення, виразними рухами — жестами, мімікою,

виразами обличчя, пантомімічними актами (позами) тощо — можна

виявити й простежити особливості уваги, розуміння змісту

висловлювання, емоції та вольові якості, особливості темпераменту

і риси характеру. Тому вміле спостереження за поведінкою дитини

та дорослого дає можливість з високою вірогідністю робити висновки

про їхні внутрішні, духовні особливості.

Спостереження може бути звичайним (бачення, слухання) та інстру-

ментальним, коли бачене й почуте в поведінці людини фіксується за

допомогою фото-, кіноапарата або магнітофона. Інструментальне

спостереження дає можливість документувати все, що спостерігається,

а тому й глибше аналізувати, порівнювати.

Психологічне наукове спостереження потрібно відрізняти від побу-

тового. Наукове спостереження не обмежується описом зовнішньо

виявленого, а проникає в сутність явищ, з’ясовує причини тих чи

інших актів поведінки й цим розкриває їх психологічну природу. Щоб

навчати й виховувати дитину, потрібно на основі спостереженого

розкривати психологічні механізми, спиратися на них у навчально-

виховній роботі, розвивати і вдосконалювати їх.

Одноразового спостереження за якимось явищем у поведінці

та діяльності особистості недостатньо для того, щоб робити висновки

про її психічний склад, розум, почуття, волю, риси характеру, темпера-

мент, цілеспрямованість, моральні якості. Для того щоб уникнути ви-

падкових суджень, потрібні кількаразові спостереження тих чи інших

морально-психологічних особливостей у різних умовах і на різно-

манітному матеріалі. За одноразовим або випадковим виявленням

успіхів не можна судити, скажімо, про здібності особистості, силу її

пам’яті чи мислення.

Щоб спостереження набрало наукового характеру, воно має від-

повідати певним вимогам:

— бути цілеспрямованим, а не випадковим;

— здійснюватися планомірно й систематично;

— бути забезпеченим достатньою інформацією про спостережува-

не явище (якомога більшою кількістю фактів);

— точно фіксувати результати спостереження.

Наукове спостереження висуває певні вимоги й до особистих якос-

тей дослідника. Зокрема, він повинен мати такі якості:

• бути об’єктивним при фіксації, словесному описі та класифікації

спостережень;

• володіти собою, тобто його настрій та особисті характерологічні

якості не повинні впливати на спостереження та позначатися на ньому

та висновках;

• не бути тенденційно упередженим в організації спостереження

та очікуванні його наслідків, щоб не зробити безпідставних висновків;

• не піддаватися першим враженням про піддослідного;

• не бути поблажливим щодо піддослідного;

• не приписувати піддослідному власних якостей і не пояснювати

його поведінку з власної позиції.

Об’єктивність має характеризувати весь процес дослідження й бу-

ти визначальним чинником для висновків.

Спостереження потребує чіткості й точності фіксації даних. Для

цього використовують певні бланки. Наведемо один з них.

Бланк для фіксації результатів спостереження

За яких умов здійснювалось спостереження

Що виявлено у процесі спостереження

Пояснення даних спостереження

Що спостерігалося

Дата спостереження

Спостереження використовується при застосуванні всіх інших

методів вивчення психічних процесів та властивостей особистості.

Найефективнішим і найпліднішим з наукового погляду є експери-

ментальне дослідження, коли досліджуване явище вивчається в різних

умовах та обставинах. За таким методом можна глибоко і з високою

точністю вивчати досліджувану психологічну закономірність.

Експеримент є одним з основних методів психології. Особливість

його полягає в тому, що дослідник сам створює умови, за яких

досліджуване явище виникає неодмінно й закономірно. При цьому

дослідник дістає можливість чітко визначити чинники, які діяли в

момент виникнення та перебігу досліджуваного явища, розкрити при-

чини, що його зумовили, а також у разі потреби повторити дослід з ме-

тою нагромадження додаткових відомостей для обгрунтування одер-

жаних результатів.

Розрізняють експерименти лабораторний та природний. Перший

проводиться у спеціальних психологічних лабораторіях за допомогою

відповідної апаратури, другий — у звичайних для піддослідного умовах

діяльності (у класі, під час роботи). Природний експеримент, як і лабо-

раторний, проводиться за певною програмою, але так, щоб учень не

знав, що його досліджують, і розв’язував свої завдання спокійно, у

звичному для нього темпі, з притаманними йому характерологічни-

ми особливостями і ставленням до навчальних, трудових, спортивних

та інших доручень.

Різновидом природного експерименту є перетворювальний (нав-

чальний та виховний).

Отже, експериментальний підхід у вивченні особистості можна

забезпечити такими методами, як спостереження, бесіда, інтерв’ю,

анкетне дослідження, якщо предмет дослідження вивчатиметься різни-

ми способами і в різних умовах, як того потребує експеримент


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25436. Идеологическая подготовка масс к предстоящей войне 13.71 KB
  Воскресные номера газет за 22 июня 1941 г. 22 июня в 12 часов дня Центральное радио передало правительственное Заявление о вероломном нападении фашистской Германии на СССР. 22 июня ЦК ВКПб и правительство ввели военное положение на территориях Прибалтики Белоруссии Украины Молдавии и ряда областей РСФСР. 23 июня была объявлена мобилизация военнообязанных 19051918 гг.
25437. Проблематика советской журналистики периода Великой Отечественной войны 13.22 KB
  центральными оставались несколько тематических направлений: освещение военного положения страны и боевых действий Советской Армии; всесторонний показ героизма и мужества советских людей на фронте и в тылу у врага; тема единства фронта и тыла; характеристика военных действий Советской Армии на территориях европейских стран освобождаемых от фашистской оккупации и Германии. центральными оставались несколько тематических направлений: освещение военного положения страны и боевых действий Советской Армии; всесторонний показ героизма и мужества...
25438. Через неделю после начала войны 11.26 KB
  В условиях начавшейся войны советская журналистика была призвана показать коварные замыслы врага в отношении народов Советского Союза раскрыть его захватнические планы. Фронтовые газеты стали выходить с самого начала войны. На начальном этапе войны была предпринята попытка издания газет рассчитанных на разложение войск противника.
25440. Стереотипы поведения лояльного бюргера в Третьем рейхе 16.11 KB
  С этим было связано и характерное для идеологии фашизма подразделение на идеологию масс и идеологию элиты. Многие из фашистских идей рассчитанных на массовое потребление определяли мировоззрение и соответственно поведение представителей элиты. Она использует ее наиболее целесообразным путем для осуществления своих стремлений Для идеологии фашистской элиты был характерен аристократизм основанный на ницшеанском презрении к простому человеку к плебсу к больным и слабым. Для элиты расовая теория имела прежде всего социальный смысл ибо...
25441. Зарубежный опыт социальной работы с различными категориями населения 24.02 KB
  Зарубежный опыт социальной работы с различными категориями населения На рубеже 19 и 20 веков во многих европейских государства Великобритания Германия Нидерландах Швеции и Франции а также США возникла социальная работа как вид профессиональной деятельности которая развивалась наряду с благотворительными организациями. Социальные проблемы обусловливаются как индивидуальными так и общественными причинами. Одной из специфических форм такого предложения является социальная работа. Отличительной чертой системы социальной...
25442. Основные состовляющие системы социальной защиты в странах Европы 11.77 KB
  Европейская модель отличается от американской высокой степенью участия государства в определении направлений планирований финансирований и непосредственных проведений в жизнь социальной политики. Первые специализированные законы по социальной защите были приняты в 1936 году о защите ребенка об алкоголизме о бродяжничестве это был шаг к созданию структуры социальной защиты и предоставлению социальных услуг по целевым программам. В сферу социальной защиты входят: здравоохранение пенсии уход за престарелыми детские дома помощь...
25443. Модель социальной защиты 12.06 KB
  К моменту вторжения на советскую территорию в немецких войсках предназначенных к войне на Восточном фронте было сформировано 19 рот пропаганды и 6 взводов военных корреспондентов СС. Внутренняя структура министерства пропаганды постоянно менялась росло число отделов. Под контролем министерства пропаганды находилось все немецкое радиовещание.
25444. Сущностная характеристика социальной работы 17.91 KB
  Сущностная характеристика социальной работы. Соц. Человек как объект соц. Множество потребностей человека определяется его двойственной социальнобиологической природой.