31674

Свідомість

Доклад

Психология и эзотерика

Складна діяльність вищих тварин що підпорядкована природним предметним зв’язкам і відношенням у людини перетворюється на діяльність підпорядковану суспільним зв’язкам і відносинам. Вона є тією безпосередньою причиною завдяки якій виникає специфічна людська форма відображення дійсності – свідомість людини. У людини завдяки її участі в спільній діяльності з іншими людьми в умовах розподілу функцій між ними те на що спрямована дія саме по собі може і не мати прямого біологічного смислу. У людини ж користування штучним знаряддям...

Украинкский

2013-09-01

30.5 KB

0 чел.

Свідомість не дана людині від народження. Вона формується не природою, а суспільством. З’явившись на світ, дитина ще не здатна відразу суб’єктивно відокремити себе від зовнішнього світу, вона немовби “розчинена” в ньому. Її свідомість складається поступово через осолодіння в процесі життєдіяльності багатствами суспільної свідомості.

Свідомість – це продукт суспільно-історичного розвитку людства. Як і завдяки чому розвивалася свідомість? Одне з можливих розв’язань цих питань знаходимо в працях О.М.Леонтьєва.

Основою якісної зміни в розвитку психіки – переходу до свідомості – є специфічна людська діяльність, праця, що являє собою спільну перетворювальну діяльність, спрямовану на загальну ціль. Складна діяльність вищих тварин, що підпорядкована природним предметним зв’язкам і відношенням, у людини перетворюється на діяльність, підпорядковану суспільним зв’язкам і відносинам. Це має вирішальне значення у зародженні власне людської психіки. Вона є тією безпосередньою причиною, завдяки якій виникає специфічна людська форма відображення дійсності – свідомість людини.

У тварин будь-яка діяльність безпосередньо відповідає певній біологічній потребі, вона стимулюється впливами, що мають для тварини безпосередній біологічний смисл. У людини завдяки її участі в спільній діяльності з іншими людьми (в умовах розподілу функцій між ними) те, на що спрямована дія, саме по собі може і не мати прямого біологічного смислу. Кожна окрема дія для людей має сенс тільки завдяки тому місцю, яке вона займає у спільній діяльності відповідно до взаємостосунків, що утворюються між ними під час її виконання.

Спільна трудова діяльність має багато важливих наслідків. Здійснюючись за допомогою знарядь, створених самою людиною, вона суттєво змінює характер операцій, які виконуються людьми. У тварин примітивне природне “знаряддя”, яким вони користуються, не створює ніяких нових операцій, а підпорядковане природним рухам тварини, до системи яких воно включене. У людини ж користування штучним знаряддям, винайденим самими людьми, являє собою суспільний предмет, продукт суспільної практики, суспільного трудового досвіду і створює суспільно вироблену систему нових операцій, зафіксованих у знаряддях праці.

У процесі переходу до трудової діяльності змінюється й інтелектуальна діяльність людини. Виникає суто людське мислення, що якісно відрізняється від інтелекту тварини. Виникає суто людське мислення, що якісно відрізняється від інтелекту тварин, який нерозривно пов’язаний з інстинктами. Відбувається опосередковане відображення дійсності у зв’язках і відношеннях, недоступних безпосередньому чуттєвому сприйманню. Розумова діяльність слугує вже не цілям пристосування до наявних умов існування, що є характерним для інтелекту тварин, а завданням зміни природи.

Притаманною мисленню людей є також єдність його зародження й розвитку з розвитком суспільної свідомості. Суспільними є цілі розумової діяльності людини і способи й засоби її інтелектуальної діяльності. Конкретною формою реального усвідомлення людьми об’єктивного світу є мова. Саме тому свідомість, на думку О.М.Леонтьєва, є відображенням дійсності, немовби заломленим через призму суспільно вироблених мовних значень, уявлень, понять.

Отже, виникнення свідомості стало можливим, коли ставлення людини до природи було опосередковано її трудовими зв’язками з іншими людьми. Виникнувши у процесі суспільно-історичного розвитку людини, свідомість не є чимось незмінним. Вона являє собою форму психічного відображення. Яка набуває різних особливостей залежно від конкретно-історичних суспільних умов життя людей. У ході історичного розвитку свідомості перебудовуються й окремі психічні процеси: сприймання, пам’ять, мислення, мовлення.

Обов'язковою умовою формування і прояву всіх зазначених вище специфічних якостей свідомості є мова. У процесі мовної діяльності відбувається нагромадження знань. «Мова - особлива об'єктивна система, у якій відбитий суспільно-історичний чи досвід суспільна свідомість» - як відзначив А. В. Петровський - «Будучи засвоєною конкретною людиною, мова у відомому змісті стає реальною свідомістю». 

Ментальність поряд з наукою, мистецтвом, міфологією та релігією є однією з форм суспільної свідомості. Вона жодним чином не закріплена в матеріалізованих продуктах, а має несвідомий характер. Національний менталітет є продуктом певної культури і водночас персоніфікуючи її, є носієм, продовжувачем культурних традицій і норм поведінки в наступних поколіннях. Вплив культури на ментальність і вдачу людини здійснюється в її ранні роки через родину, яка відтворює культурне середовище етногупи, її традиції, звичаї, обряди. В результаті із своєрідного родинного стилю життя в глибинне несвідоме дитини входить певна система цінностей, якої вона дотримуватиметься протягом всього свого життя. Пізніші культурні впливи торкаються здебільшого поверхні психіки.

"Душа" українського народу формувалася впродовж багатьох століть існування в контексті землеробської культури, яка народжувала в етнічній свідомості пращурів українського люду архетип ласкавої, лагідної неньки-землі, її поетичне бачення, що зумовлювало обрядовість народного життя. Це й спричинилося до формування основних рис української ментальності.

Те, що українці століттями не мали своєї держави спричинило недостатнє усвідомлення ними себе як національної самостійної єдності, комплекс меншовартості, занепад рідної мови та інших ознак національної самобутності, позначилося н розвитку національної самосвідомості. Національну самосвідомість тлумачать як усвідомлення народом своєї спільності, національної своєрідності як усвідомлення людиною причетності до певного народу, його культури і мови, усвідомлення і ролі у світовій цивілізації та права на національну незалежність.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26951. Функции и признаки права 6.87 KB
  функции и признаки права ПРАВОсистема нормправил поведениякоторые исходят от госва выражают волю и интересы определенных слоев населения или большинства общества сформулированы в специальных гос документахнормативных актах охраняются от нарушений силой общественного мнения и мерами госпринуждения. Нарушение требований права влечет наложение мер юридической ответственности этим обеспечивается общеобязательность норм права. Специальноюридические функции это правовое регулирование общественных отношений: 1 Регулятивная...
26952. Основные теории происхождения права 8.75 KB
  основные теории происхождения права ПРАВОсистема нормправил поведениякоторые исходят от госва выражают волю и интересы определенных слоев населения или большинства общества сформулированы в специальных гос документахнормативных актах охраняются от нарушений силой общественного мнения и мерами госпринуждения.правонеотчуждаемые правапринадлежащие человеку от рожденияисточник правачеловеческая природапоэтому зны должны подстраиваться под подлинное право.Источникправовой обычай.Все остальные правом не являются.
26953. Основные правовые семьи современности 8.72 KB
  Национальноправовые системы историческая совокупность праваюридической практики и господствующей правовой идеологии отдельной страныотражающая ее социальноэкономические политические и культурные особенности.Суды общей юрисдикции рассматривают дела всех категорийпоэтому отсутствует деление права на частное и публичноенет деления права по отраслямнет кодификации норм права.ИСТОЧНИК:нормативноправовой актакт правотворчествапринятый в особом порядке строго определенными субъектами и содержащий норму права.Существенную роль при...
26954. Правовое регулирование и правовое воздействие. 7.35 KB
  ТИП ПРАВОВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ определенный порядок регулирования выражающий общую направленность воздействия на общественные отношения которая зависит от соотношения дозволений и запретов в праве. В основе такого регулирования лежит общее дозволение а само регулирование осуществляется при помощи конкретных запретов. В основе такого регулирования лежит общий запрет а само регулирование осуществляется при помощи конкретных дозволений.
26956. Виды правонарушений 6.48 KB
  состав Правонарушениевиновное поведение праводееспособного индивидакоторе противоречит предписаниям норм правапричиняет вред другим лицам и влечет за собой юридическую ответственность. ДИСЦИПЛИНАРНЫЙправонарушениекоторое совершается в сфере служебных отношенийи нарушаетглавным образом порядок отношений подчиненности по службе. АДМИНИСТРАТИВНЫЙправонарушениепосягающее на установленный законом общественный порядокна отношения в области исполнительной и рапорядительной деятельности органов госване связанные с осуществлением служебных...
26957. Причины правонарушений, пути их преодоления 9.63 KB
  ТЕОРИЯ ПРИРОЖДЕННОГО ПРЕСТУПНИКА есть людиобладающие определенным набором признакова потому предрасположенные к совершению преступленийт.Баснословные цены на продукты питания и промышленные товары привели к небывалому росту таких преступленийкак кражииные хищения имуществаграбежиразбои.На приобретение наркотиков и алкогольных напитков постоянно требуются немалые суммы денегчто провоцирует лицих употребляющихна совершение таких преступленийкак кражиграбежи ит. ПРОФИЛАКТИКАспециально осуществляемая деятельность по учету и...
26958. Понятие, признаки и виды юридической ответственности 12.44 KB
  Понятиепризнаки и виды юридической ответственности.Характеризуется определенными ЛИШЕНИЯМИкоторые правонарушитель должен претерпетьобъективное свойство ответственности; 3.Условиями этой ответственности являются: противоправное поведение должника возникновение убытков кредитора наличие причинной связи между поведением должника и возникновением убытков у кредитора вина должника.Административной ответственности подлежит лицо достигшее к моменту совершения административного правонарушения 16 лет.