31683

Поняття про мислення. Соціальна природа мислення

Доклад

Психология и эзотерика

Соціальна природа мислення Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів і сприй мань. Вичерпні знання про обєкти дійсності їх внутрішню безпосередньо не дану у відчуттях і сприйманнях сутність людина одержує за допомогою мислення вищої абстрактної форми пізнан ня обєктивної реальності. Опосередкованість мислення виявляється і в тому що всі його акти відбуваються за допомогою слова та попе реднього досвіду який зберігається в памяті людини.

Украинкский

2013-09-01

36.5 KB

14 чел.

Поняття про мислення. Соціальна природа мислення

Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів і сприй-

мань. Відображуючи дійсність на чуттєвому рівні за участю аналіза-

торів, людина одержує різнобічну інформацію про зовнішні власти-

вості та ознаки предметів, які фіксуються в її свідомості у формі

звукових, просторових, часових, смакових, дотикових та інших уяв-

лень. Проте такої інформації про об’єктивний світ людині недостатньо

для задоволення різноманітних потреб практичної діяльності, яка

потребує глибокого і всебічного знання об’єктів, з якими доводиться

мати справу. Вичерпні знання про об’єкти дійсності, їх внутрішню,

безпосередньо не дану у відчуттях і сприйманнях сутність людина

одержує за допомогою мислення — вищої абстрактної форми пізнан-

ня об’єктивної реальності. Уявне відображення дійсності характери-

зується низкою особливостей. Одна з цих особливостей виражається

в опосередкованому характері уявного відображення дійсності.

Так, не можна безпосередньо побачити будову атомного ядра, хі-

мічну реакцію, фізіологічні процеси, які відбуваються в живій клітині,

ультрафіолетове проміння тощо. Щоб усі ці безпосередньо не видимі,

але важливі для розуміння об’єктів властивості розкрити, людина

вдається до міркувань, обчислень, експериментів, зіставлення фактів

та інших опосередкованих дій. Опосередкування можуть різнитись

за складністю залежно від особливостей пізнавального завдання та

об’єкта пізнання.

До опосередкованого пізнання людина вдається тоді, коли безпо-

середнє пізнання виявляється неможливим через недосконалість

людських аналізаторів або недоцільність, що зумовлюється склад-

ністю процесу пізнання. Опосередкованість мислення виявляється і в

тому, що всі його акти відбуваються за допомогою слова та попе-

реднього досвіду, який зберігається в пам’яті людини.

Ще одна ознака мислення полягає в тому, що завдяки йому в

об’єктах відображуються не будь-які, а істотні ознаки та властивості,

що грунтуються на об’єктивних відносинах і закономірних зв’язках,

резентованих у самих предметах та явищах. Істотні ознаки та відно-

сини виражають сутність предметів і явищ, їх причинно-наслідкові

залежності. Їх розкриття дає можливість зрозуміти закони, яким підпо-

рядковані процеси, що відбуваються у природі та суспільстві, вплива-

ти на них у власних інтересах.

Ще однією особливістю мислення є узагальнений характер відо-

браження дійсності. За допомогою мислення людина пізнає істотні

ознаки, що виявляються спільними для споріднених у тому чи іншому

відношенні об’єктів, і уявляє їх узагальнено, оперуючи поняттями.

Так вона пізнає загальні властивості металів, геометричних фігур,

принципи функціонування технічних систем, розвитку психічних явищ

тощо.

Перелічені ознаки мислення характеризують його як специфічну

форму абстрактного пізнання дійсності, як складну пізнавальну

діяльність.

Мислення — це процес опосередкованого й узагальненого відобра-

ження людиною предметів та явищ об’єктивної дійсності в їх істотних

зв’язках і відношеннях.

Мислення людини нерозривно пов’язане з мовою, яка є знаряддям

формування і способом існування думки. У слові закріплюється нагро-

маджений пізнавальний досвід, який людина використовує в разі пот-

реби. Узагальнюючи у слові свої знання про предмети та явища

дійсності, людина виходить за межі того, що дано їй безпосередньо у

відчуттях і сприйманнях, значно розширює свої пізнавальні можли-

вості, удосконалює мислення.

Розумова діяльність органічно пов’язана з практикою. Практика є

джерелом розумової діяльності. Мислення породжується потребами

людської практики і розвивається у процесі пошуку шляхів їх задо-

волення. Навіть для наукових теоретичних проблем пізнання, які не

пов’язані безпосередньо з потребами практики, вона є їх віддаленим

джерелом. У свою чергу, практична діяльність неможлива без мис-

лення, вона стимулює його постійний розвиток, сприяючи впроваджен-

ню досягнень людської думки в різні сфери життя суспільства.

Значення мислення в житті людини полягає в тому, що воно дає

можливість наукового пізнання світу, передбачення і прогнозування

розвитку подій, практичного оволодіння закономірностями об’єктив-

ної дійсності, постановки їх на службу потребам та інтересам людини.

Мислення є підвалиною свідомої діяльності особистості, формування

її розумових та інших властивостей. Рівень розвитку мислення виз-

начає, якою мірою людина здатна орієнтуватися в оточуючому світі,

як вона панує над обставинами та над собою.

Розумова діяльність людини, що спрямована на пізнання зако-

номірностей об’єктивного світу, має суспільну природу. Суспільно-

історична зумовленість мислення виявляється в тому, що в кожному

акті пізнання дійсності людина спирається на досвід, нагромаджений

попередніми генераціями, оперує тими засобами пізнання, які були

створені ними. До таких засобів насамперед належать мова як зна-

ряддя вираження, узагальнення та збереження результатів пізнаваль-

ної діяльності людей, а також наука і суспільна практика. Широта

узагальнень і глибина розкриття сутності явищ значною мірою зу-

мовлені також результатами пізнання дійсності, досягнутими на попе-

редньому етапі історичного розвитку людського суспільства. Як за

прибережною хвилею відчувається тиск цілого океану, слушно заува-

жував з цього приводу Д. Писарєв, так і за кожною думкою людини,

якою б новою чи оригінальною вона не здавалася, стоїть досвід бага-

тьох попередніх генерацій.

Отже, хоча мислення кожної людини розвивається й формується у

процесі її власної активної пізнавальної діяльності, його зміст і ха-

рактер завжди зумовлені загальним рівнем пізнання, якого досягло

суспільство на певному етапі свого розвитку. Це дає підстави розгля-

дати мислення як продукт суспільно-історичного розвитку. Суспільна

природа мислення виявляється також у потребах суспільства, харак-

тері тих пізнавальних завдань, на розв’язання яких воно спрямоване.

Об’єктом розумової діяльності завжди є найактуальніші проблеми,

породжені сучасністю. На нинішньому історичному етапі такими є

екологічні проблеми, проблеми економічної інтеграції країн в умовах

ринкових відносин та ін. Поглиблення соціальної сутності мислення

зумовлене потребою постійно залучати для розв’язання кожного кон-

кретного завдання досвід, нагромаджений фахівцями в суміжних галу-

зях знання. Завдяки соціально-історичній природі мислення людство

забезпечує наступність у передаванні від генерації до генерації інтелек-

туальних надбань, створюючи умови для соціального та науково-

технічного прогресу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10042. Функция Эйлера. Доказательство теорем Эйлера и Ферма 54.5 KB
  Пусть m>1 целое число и а вычет по модулю m. Порядок является наименьшим положительным числом для которого выполняется сравнение. Порядок числа по модулю обозначается. Функция Эйлера. Порядки чисел по модулю различны. Существуют числа являюще
10043. Цифровая подпись Ель Гамаля 37 KB
  Цифровая подпись Ель Гамаля основывается на односторонней функции дискретного возведения в степень обратной к которой является дискретный логарифм. Механизм цифровой подписи Эль Гамаля широко используется на практике для организации аналогичных схем цифровой подписи...
10044. Линейная двоичная рекуррентная последовательность 39 KB
  Линейная двоичная рекуррентная последовательность. В криптосхемах потоковых шифров широко применяются криптоузлы основанные на т.н. регистрах сдвига с обратной связью. Наиболее простым узлом является т.н. двоичный регистр сдвига с линейными обратными связями РСЛОС...
10045. Тестирование чисел на простоту, случайные и детерминированные тесты. Тест малой теоремы Ферма 46 KB
  Тестирование чисел на простоту случайные и детерминированные тесты. Тест малой теоремы Ферма При использовании асимметричных криптосистем возникает необходимость построения сверхбольших псевдослучайных простых чисел. Соответствующие вычислительные процедуры
10046. Тест Соловея-Штрассена проверки чисел на простоту 38.5 KB
  Тест Соловея-Штрассена проверки чисел на простоту. При тестировании чисел на простоту с помощью вероятностного теста основанного на малой теореме Ферма может возникнуть ситуация когда вероятность ошибки не снижается с количеством повторений теста. В этом случае ...
10047. Тест Рабина-Миллера проверки чисел на простоту 57 KB
  Тест Рабина-Миллера проверки чисел на простоту. При тестировании чисел на простоту с помощью вероятностного теста основанного на малой теореме Ферма может возникнуть ситуация когда вероятность ошибки не снижается с количеством повторений теста. В этом случае она...
10048. Общие сведения об иностранных криптосредствах 30.5 KB
  Общие сведения об иностранных криптосредствах Рынок иностранных криптосредств очень широк: от криптосистем индивидуального использования до криптосредств военного предназначения. Порядок приобретения и использования криптосредств регулируется национальным зако...
10049. Определение хэш-функции 46.5 KB
  Определение хэш-функции. Хэш-функция преобразование битовой строки произвольной длины в битовую строку блок фиксированной длины обычно 160512 битов обладающее следующими свойствами. Восстановление m по исходя из соотношения вычислительно нереализуем...
10050. Ключевые системы потоковых шифров. Жизненный цикл ключей 29.5 KB
  Ключевые системы потоковых шифров. Жизненный цикл ключем Совокупность всех действующих в системе ключей называется ключевой информацией. Ключевые системы потоковых шифров. Множество ключевых элементов порядок их использования и закон формирования ключей из клю...