31683

Поняття про мислення. Соціальна природа мислення

Доклад

Психология и эзотерика

Соціальна природа мислення Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів і сприй мань. Вичерпні знання про обєкти дійсності їх внутрішню безпосередньо не дану у відчуттях і сприйманнях сутність людина одержує за допомогою мислення вищої абстрактної форми пізнан ня обєктивної реальності. Опосередкованість мислення виявляється і в тому що всі його акти відбуваються за допомогою слова та попе реднього досвіду який зберігається в памяті людини.

Украинкский

2013-09-01

36.5 KB

14 чел.

Поняття про мислення. Соціальна природа мислення

Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів і сприй-

мань. Відображуючи дійсність на чуттєвому рівні за участю аналіза-

торів, людина одержує різнобічну інформацію про зовнішні власти-

вості та ознаки предметів, які фіксуються в її свідомості у формі

звукових, просторових, часових, смакових, дотикових та інших уяв-

лень. Проте такої інформації про об’єктивний світ людині недостатньо

для задоволення різноманітних потреб практичної діяльності, яка

потребує глибокого і всебічного знання об’єктів, з якими доводиться

мати справу. Вичерпні знання про об’єкти дійсності, їх внутрішню,

безпосередньо не дану у відчуттях і сприйманнях сутність людина

одержує за допомогою мислення — вищої абстрактної форми пізнан-

ня об’єктивної реальності. Уявне відображення дійсності характери-

зується низкою особливостей. Одна з цих особливостей виражається

в опосередкованому характері уявного відображення дійсності.

Так, не можна безпосередньо побачити будову атомного ядра, хі-

мічну реакцію, фізіологічні процеси, які відбуваються в живій клітині,

ультрафіолетове проміння тощо. Щоб усі ці безпосередньо не видимі,

але важливі для розуміння об’єктів властивості розкрити, людина

вдається до міркувань, обчислень, експериментів, зіставлення фактів

та інших опосередкованих дій. Опосередкування можуть різнитись

за складністю залежно від особливостей пізнавального завдання та

об’єкта пізнання.

До опосередкованого пізнання людина вдається тоді, коли безпо-

середнє пізнання виявляється неможливим через недосконалість

людських аналізаторів або недоцільність, що зумовлюється склад-

ністю процесу пізнання. Опосередкованість мислення виявляється і в

тому, що всі його акти відбуваються за допомогою слова та попе-

реднього досвіду, який зберігається в пам’яті людини.

Ще одна ознака мислення полягає в тому, що завдяки йому в

об’єктах відображуються не будь-які, а істотні ознаки та властивості,

що грунтуються на об’єктивних відносинах і закономірних зв’язках,

резентованих у самих предметах та явищах. Істотні ознаки та відно-

сини виражають сутність предметів і явищ, їх причинно-наслідкові

залежності. Їх розкриття дає можливість зрозуміти закони, яким підпо-

рядковані процеси, що відбуваються у природі та суспільстві, вплива-

ти на них у власних інтересах.

Ще однією особливістю мислення є узагальнений характер відо-

браження дійсності. За допомогою мислення людина пізнає істотні

ознаки, що виявляються спільними для споріднених у тому чи іншому

відношенні об’єктів, і уявляє їх узагальнено, оперуючи поняттями.

Так вона пізнає загальні властивості металів, геометричних фігур,

принципи функціонування технічних систем, розвитку психічних явищ

тощо.

Перелічені ознаки мислення характеризують його як специфічну

форму абстрактного пізнання дійсності, як складну пізнавальну

діяльність.

Мислення — це процес опосередкованого й узагальненого відобра-

ження людиною предметів та явищ об’єктивної дійсності в їх істотних

зв’язках і відношеннях.

Мислення людини нерозривно пов’язане з мовою, яка є знаряддям

формування і способом існування думки. У слові закріплюється нагро-

маджений пізнавальний досвід, який людина використовує в разі пот-

реби. Узагальнюючи у слові свої знання про предмети та явища

дійсності, людина виходить за межі того, що дано їй безпосередньо у

відчуттях і сприйманнях, значно розширює свої пізнавальні можли-

вості, удосконалює мислення.

Розумова діяльність органічно пов’язана з практикою. Практика є

джерелом розумової діяльності. Мислення породжується потребами

людської практики і розвивається у процесі пошуку шляхів їх задо-

волення. Навіть для наукових теоретичних проблем пізнання, які не

пов’язані безпосередньо з потребами практики, вона є їх віддаленим

джерелом. У свою чергу, практична діяльність неможлива без мис-

лення, вона стимулює його постійний розвиток, сприяючи впроваджен-

ню досягнень людської думки в різні сфери життя суспільства.

Значення мислення в житті людини полягає в тому, що воно дає

можливість наукового пізнання світу, передбачення і прогнозування

розвитку подій, практичного оволодіння закономірностями об’єктив-

ної дійсності, постановки їх на службу потребам та інтересам людини.

Мислення є підвалиною свідомої діяльності особистості, формування

її розумових та інших властивостей. Рівень розвитку мислення виз-

начає, якою мірою людина здатна орієнтуватися в оточуючому світі,

як вона панує над обставинами та над собою.

Розумова діяльність людини, що спрямована на пізнання зако-

номірностей об’єктивного світу, має суспільну природу. Суспільно-

історична зумовленість мислення виявляється в тому, що в кожному

акті пізнання дійсності людина спирається на досвід, нагромаджений

попередніми генераціями, оперує тими засобами пізнання, які були

створені ними. До таких засобів насамперед належать мова як зна-

ряддя вираження, узагальнення та збереження результатів пізнаваль-

ної діяльності людей, а також наука і суспільна практика. Широта

узагальнень і глибина розкриття сутності явищ значною мірою зу-

мовлені також результатами пізнання дійсності, досягнутими на попе-

редньому етапі історичного розвитку людського суспільства. Як за

прибережною хвилею відчувається тиск цілого океану, слушно заува-

жував з цього приводу Д. Писарєв, так і за кожною думкою людини,

якою б новою чи оригінальною вона не здавалася, стоїть досвід бага-

тьох попередніх генерацій.

Отже, хоча мислення кожної людини розвивається й формується у

процесі її власної активної пізнавальної діяльності, його зміст і ха-

рактер завжди зумовлені загальним рівнем пізнання, якого досягло

суспільство на певному етапі свого розвитку. Це дає підстави розгля-

дати мислення як продукт суспільно-історичного розвитку. Суспільна

природа мислення виявляється також у потребах суспільства, харак-

тері тих пізнавальних завдань, на розв’язання яких воно спрямоване.

Об’єктом розумової діяльності завжди є найактуальніші проблеми,

породжені сучасністю. На нинішньому історичному етапі такими є

екологічні проблеми, проблеми економічної інтеграції країн в умовах

ринкових відносин та ін. Поглиблення соціальної сутності мислення

зумовлене потребою постійно залучати для розв’язання кожного кон-

кретного завдання досвід, нагромаджений фахівцями в суміжних галу-

зях знання. Завдяки соціально-історичній природі мислення людство

забезпечує наступність у передаванні від генерації до генерації інтелек-

туальних надбань, створюючи умови для соціального та науково-

технічного прогресу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81906. Эволюция подходов к мотивации в рамках научных школ управления 40.55 KB
  На основании анализа и сопоставления существующих подходов можно выделить следующие концепции мотивации в рамках которых происходила исторически оправданная эволюция понятий мотивации: традиционный подход основывающийся на использовании метода кнута и пряника и рассматривающий модели поведения человека работника: верующий человек экономический человек и механистический человек ; подход с позиций человеческих отношений основывающийся на использовании в управлении методов психологии и рассматривающий модели поведения человека ...
81907. Основные подходы к мотивации труда, используемые в менеджменте 41.1 KB
  Концепция верующего человека относится к периоду капитализма первоначального накопления состоит в том что в соответствии с духом протестантской этики при помощи веры обосновывалось поддерживалось и оправдывалось приумножение капитала честным путем как самоцель. Концепцию верующего человека в XIX в. сменила концепция экономического человека которая в упрощенном виде сводилась к тому что если работнику платить больше за сделанную работу он...
81908. Содержательные теории мотивации 41.35 KB
  К ним относятся теория иерархии потребностей А. Маслоу теория приобретенных потребностей МакКлелланда двухфакторная теория Герцберга и некоторые другие. Что касается вторичных потребностей высших уровней мотивации то несмотря на различия в формулировках все три автора содержательных теорий сходились во мнении что они активно воздействуют на поведение человека. Основными недостатками данной группы теорий является то что в реальной жизни проявление потребностей не осуществляется в строгой иерархической последовательности а является...
81910. Мотивационная теория подкрепления 40.74 KB
  Теория подкрепления исходит из того что у любого действия или поведения есть последствия: негативные и позитивные. При этом люди повторяют поведение которое приносило удовольствие было позитивно подкреплено и избегают поведения которое доставило им неприятности. Подкрепление определяется как любые действия которые вызывают повторение или напротив подавление определенных образцов поведения. Позитивное подкрепление представляет собой вознаграждение желательного для руководства организации поведения с целью формирования или закрепление у...
81911. Контроль как функция менеджмента 41.93 KB
  Существует три аспекта управленческого контроля: установление стандартов точное определение целей которые должны быть достигнуты в определенный отрезок времени. Необходимость контроля обусловлена следующими обстоятельствами: потребностью организации процесса производства в соответствии с имеющимися резервами и ресурсами; требованиями потребителей к качеству стандарту и сертификации выпускаемой продукции; изменяющимися внутренними и внешними условиями производства необходимостью выявления тенденций меняющегося спроса и предложения...
81913. Этапы контроля в менеджменте 39.29 KB
  Независимо от типов и количества контрольных систем необходимых организации существует четыре основных этапа любого процесса контроля. Первый этап в контрольном процессе установление стандартов. Второй этап в процессе контроля измерение фактических результатов деятельности контролируемого объекта. На этом этапе необходимо определить качественные и количественные методы измерения.
81914. Новейшие тенденции в менеджменте в области контроля 37.86 KB
  Современные тенденции развития контроля. Контрольные функции традиционно осуществляемые централизованно в коммерческой фирме ее руководством а в государстве центральными органами постепенно перераспределяются между: верхними звеньями управления; сторонними организациями специализирующимися на функциях контроля; потребителями продукции; низовыми звеньями управления Часть контрольных функций передается внешним организациям. Изменение содержания контроля и новые методы его осуществления.