3170

Исследование естественной освещенности помещений в натурных условиях

Лабораторная работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Исследование естественной освещенности помещений в натурных условиях Цель работы: знакомство с методикой и приборами, используемыми при исследовании естественной освещенности помещений, выяснение роли размеров и размещения световых проемов в формиро...

Русский

2012-10-25

109.5 KB

16 чел.

Исследование естественной освещенности помещений в натурных условиях

Цель работы: знакомство с методикой и приборами, используемыми при исследовании естественной освещенности помещений, выяснение роли размеров и размещения световых проемов в формировании светового климата помещений.

Приборы и оборудование: люксметры, устройства для зашторивания окон.

Порядок выполнения работы и обработка результатов измерений.

1. В масштабе вычерчиваются план (рис. 8) и два разреза помещения (рис. 9 и 10), в котором проводится исследование освещенности. На плане и разрезе намечается система точек, в которых необходимо проводить измерения. Крайние точки следует принимать на расстоянии 1 м от поверхности стены.

2. С помощью люксметра измеряется освещенность под открытым небом и во всех намеченных точках помещения. Измерения проводятся дважды, причем во второй раз в обратной последовательности. Результаты измерений заносятся в таблицу 6.

Таблица 6.

Результаты измерений освещенности и расчета к.е.о.

Точки измерения

Освещенность в помещении, лк

, лк

Наружная освещенность, лк

, лк

К.Е.О.

замеры

замеры

1

2

1

2

Сечение 1-1

1

900

870

885

64000

67000

65500

1,35115

2

750

850

800

1,22137

3

600

760

680

1,03817

4

450

500

475

0,72519

5

350

360

355

0,54198

Сечение 2-2

1

480

450

465

64000

67000

65500

0,70992

2

600

580

590

0,90076

3

620

660

640

0,9771

4

540

570

555

0,84733

5

550

500

525

0,80153

3. Вычисляются значения к.е.о. и на разрезах в масштабе строятся кривые к.е.о. помещения.

4. Производится сравнение фактической освещенности с нормативной и дается ее оценка.

5. По результатам выполненных исследований дается анализ зависимости условий освещения помещений от количества, места расположения и площади световых проемов.

Рис 8. План исследуемого помещения.

Рис.9. Разрез 1-1.

Расчет.

Рис. 10. Разрез 2-2.

Вывод: на разрезе 1-1 значение фактического КЕО только одной точке (1) получилось больше нормативного, а на разрезе 2-2 все полученные результаты оказались меньше нормы (можно сделать маленький вывод о том, что измерения проводились, начиная, по крайней мере, от точки 2 на сечении 1-1 и дальше). По-видимому, такое расхождение с нормативным значением КЕО можно связать с тем, что измерение наружной освещенности проводились не при полностью облачном небе, как того требует технология проведения опытов, а только при частично закрытом небосводе.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33052. Принципи діалектичного осмислення буття 14.4 KB
  Принцип об´єктивностіпоходить з атрибутивності відображення і вторинності свідомості як вищої форми відображення. Принцип об´єктивності доповнюється іншими принципами що забезпечують адекватність відображення. Цей принцип спрямовує мислення на перехід від явищ до їх сутності до пізнання закономірностей а також необхідних суттєвих зв´язків предмета що розглядається з оточуючими його предметами і процесами. Принцип історизмупотребує поперше якісної абосутнісної ретроспективизнання сутності; подругепередумовного розглядурозгляду...
33053. Закон єдності і боротьби протилежностей 15.08 KB
  Маючи обєктивний зміст закони діалектики виконують гносеологічну функцію: виступають ступенями проникнення в сутність розвитку його відтворення в обєктивній конкретній всезагальності від відображення розвитку як якісної зміни взагалі до розкриття суперечливої сутності цього процесу як єдності змін і збереження та як суперечності що розвязуються у формі поступального сходження від нижчого до вищого. Закон єдності і боротьби протилежностей один з основних законів діалектики який визнаєвнутрішнє джерело руху і розвитку в природі...
33054. Світоглядне і методологічне значення категорій 14.43 KB
  Він розглядав категорії як апріорні форми розсуду за допомогою яких розсудок упорядковує пізнавальний матеріал одержуваний за допомогою відчуттів. Кант оголосив категорії суб'єктивними формами розумової діяльності що притаманні свідомості до досвіду апріорі. Вчення про категорії найбільш розвинуте у філософії Гегеля в якого Наука логіки виступає як діалектична система філософських категорій. Заслуга Гегеля полягає саме у створенні діалектичної логіки де всі категорії взаємопов'язані переходять одна в одну і всі разом відтворюють...
33056. Питання про пізнаванність обєктивного світу 15.19 KB
  Наука яка вивчає сутність знання закономірності його функціонування і розвитку називаєтьсятеорією пізнання або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин обєкта пізнання навколишнього світу і субєкта пізнавальної діяльності людини. Вперше в історії філософії саме у Демокріта зявляється розгорнута теорія пізнання заснована на розумінні чуттєвого і розумового. Важливий крок у розвитку теорії пізнання було зроблено європейською філософією XVII XVIII ст.
33057. Практика пізнання 13.32 KB
  Практика це матеріальна чуттєвопредметна цілепокладаюча діяльність людини що має своїм змістом засвоєння і перетворення природних і соціальних об'єктів і становить загальну основу рушійну силу розвитку людського суспільства і пізнання. Структура практикимістить у собі такі моменти якпотреба мета мотив доцільна діяльність у вигляді її окремих актів предмет до якого спрямована діяльність засоби за допомогою яких досягається мета і нарешті результатдіяльності. ♦ Основним і вихідним видом суспільної практики є насамперед...
33058. Процес абстрактного, логічного мислення 14.88 KB
  Процес пізнання завжди починається з безпосереднього живого споглядання тобто з безпосередньої взаємодії людини в практичній діяльності з предметами і явищами. Основні формичуттєвого пізнання: ♦ відчуття; ♦ сприймання; ♦ уявлення. Першою і початковою формою і джерелом чуттєвого пізнання є відчуття. Тому сприймання це така форма чуттєвого пізнання коли у свідомості людини відбувається цілісне відображення зовнішнього матеріального предмета з усією сукупністю його властивостей якостей сторін які відображені у відчуттях.
33059. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції 13.72 KB
  Поняття світогляду його специфіка структура функції Отже світогляд це сукупність поглядів оцінок принципів що визначають найзагальніше усвідомлення розуміння світу місця в ньому людини а також ціннісні орієнтації людей їх життєві позиції. Світогляд як складне духовне явище поєднує в собі переконання ідеали цілі мотиви поведінки інтереси ціннісні орієнтації принципи пізнання моральні норми естетичні погляди тощо. Структура світогляду залежить від певних чинників. Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного...
33060. Предмет і специфіку філософії 13.27 KB
  Методологічна функція полягає в тому що філософія виступає як загальне вчення про метод і як сукупність найбільш загальних методів пізнання і освоєння дійсності людиною. Прогностична функція філософії формулювання в її рамках гіпотез про загальні тенденції розвитку матерії і свідомості людини і світу. Критична функція філософії.