31708

Складові психології спілкування

Доклад

Психология и эзотерика

Складові психології спілкуванняСпілкування завжди займало важливе значення в житті людини. Хоч людське спілкування належить до основи соціального буття безпосереднім обєктом психологічного та соціальнопсихологічного аналізу воно постало лише в ХХ столітті. Спілкування дуже складний та многогранний процес. Паригіна “Основи соціально психологічної теоріїâ€ автор відзначив що процес спілкування може виступати як процес взаємодії людей як інформаційний процес як відношення людини до оточуючих як процес впливу один на одного а...

Украинкский

2013-09-01

47 KB

2 чел.

Спілкування. Види і род

2.1. Складові психології спілкування

Спілкування  завжди займало важливе значення в житті людини. Ми постійно спілкуємось одне з одним. Адже природним засобом існування людини  є його зв’язок з іншими людьми, а сама   людина  стає людиною тільки  у спілкуванні. Хоч людське спілкування належить до основи  соціального буття, безпосереднім об’єктом  психологічного  та соціально-психологічного аналізу воно постало  лише в ХХ столітті. Спілкування – дуже складний та многогранний процес. У роботі Б.Д. Паригіна “Основи соціально – психологічної теорії”, автор відзначив, що процес спілкування може виступати як процес взаємодії людей, як інформаційний процес, як відношення людини до оточуючих, як процес впливу один на одного, а також як процес їх взаєморозуміння. Визначення Б.Д.Паригіна, орієнтовано на системне розуміння сутності спілкування. А.С. Золотнікова у роботі “Проблеми психології спілкування, визначає спілкування як соціальний так і особистий процес орієнтування, в якому реалізуються не тільки особисті відносини, а також установки на соціальні норми. Для автора спілкування – це більше комунікативно-регулятивний процес, де цей процес регулюється соціальною системою. А.А. Леонтьев у роботі “Психологія спілкування“, розуміє спілкування не як інтеріндивідуальний, а як соціальний феномен, суб”єкт якого слід розглядати не ізольовано. Позицію А.А. Леонтьева підтримують деякі інші автори. Так, В.Н. Панферов відзначає, що “усі види діяльності неможливі без спілкування”.  Ковальов А.Г. визначає  спілкування як взаємодію двох або декількох  людей, що складається з обміну між  ними інформацією пізнавального або аффективно-оціночного (так звана “емоційно-оціночна”) характеру. Суб’єктами спілкування є окремі  особи або група  людей. Якщо розглядати з приводу чого і для чого люди спілкуються, та виділити усі можливі функціональні ситуації, то таких ситуацій є  чотири:
мета спілкування знаходиться поза самою  взаємодією суб’єктів;
мета  спілкування  знаходиться в ньому самому;
метою спілкування є залучення партнера до досвіду та цінностей  ініціатора спілкування;
мета спілкування – залучення самого його – ініціатора до цінностей  партнера.
Аналізуючи різні точки зору щодо спілкування, ми вважаємо, що більш вдалим є визначення спілкування  як інформаційна взаємодія. Ми згодні з думкою В.Н.Панферова та інших дослідників, але на наш пгляд, спілкування – це нейнеобхідніший елемент любої діяльності людини, необхідний для встановлення взаємодії у будь –якому колективі. Ділове  спілкування характеризується Е.В. Руденським як спілкування першого виду, тобто спілкування, що  має мету поза собою. Воно  є способом організації  і оптимізації того або  іншого виду прикладної діяльності: виробничої, наукової, комерційної і т. інш.
Особливостями   ділового спілкування по визначенню А.С. Золотнякова є: 
партнер в діловому   спілкуванні завжди виступає як особистість  завжди значуща для суб’єкта;
людей, що спілкуються, вирізняє велике взаєморозуміння в питаннях справи;
головне  завдання  ділового спілкування – продуктивне співробітництво.
Прагматичний  Дж. Рокфеллер, добре розуміючи значення спілкування  у діловій діяльності , відзначав, що вміння  спілкуватися з людьми – такий же  товар, який  можна придбати, як цукор  або кофе.  І він  був готовий сплачувати  великі  гроші за це вміння, більше ніж за будь-який інший товар в  світі.
Вміння спілкуватися означає  вміння розбиратись в людях і на цій  основі будувати свої  взаємини з ними, що передбачає знання психології спілкування. В процесі  спілкування люди  сприймають  один одного, обмінюються інформацією та  взаємодіють. Спілкування – це  єдність трьох сторін:  спілкування як сприйняття, спілкування як комунікація  і спілкування як взаємодія.
До  психологічних механізмів  сприйняття  в  міжгруповому спілкуванні по визначенню А.Л. Потєряхіна в роботі “Психологія управління” відносять процес соціальної  стереотипізації. Сутність  його в тому, що відображення однієї або іншої людини будується  на основі одних або інших схем.  Наприклад, стійке стереотипне  сприйняття  як зразку ввічливості – англійців; великої кількості думок – французів; загадкової слав'янської  душі – росіян. Ми будуємо своє спілкування різним  чином, залежно від того, з ким ми спілкуємось. Для кожної категорії партнерів є  так    звані різноманітні “техніки” (або моделі) спілкування, в залежності від характеристики   співвиконавця (співрозмовника).
Фактор зверхності – оцінювання людини, що  краща за нас з якого-небудь важливого для нас параметру, дещо за вищим значенням, ніж якщо вона  була б нам рівня, а не навпаки.
Фактор вподобання в процесі сприйняття людини людиною  є в завищенні або в недооцінені  будь-яких якостей в залежності від того, чи подобається нам (зовнішньо) людина, чи ні.
Фактор особистого  ставлення партнера до нас діє таким чином, що люди, які добре до нас ставляться оцінюються вище тих, що ставляться до нас погано.
Психологічними механізмами  сприйняття та  розуміння при міжособистому спілкуванні по визначенню автора є ідентифікація, емпатія та  рефлексія.
Ідентифікація – найбільш  простий спосіб розуміння іншої людини, уподібнення себе йому.   При  ідентифікації людина  неначе ставить себе  на місце іншої людини та визначає, як би він діяв в подібних ситуаціях.
Дуже близька до ідентифікації емпатія – розуміння  на рівні почуттів, намагання  емоційно відгукнутись щодо   вирішення проблем  іншої людини. Ситуація іншої людини не стільки зважується розумом, скільки почуттям. 
З точки зору характеристики спілкування, як  ідентифікація, так  і  емпатія потребують  вирішення ще одного питання: чи буде інший, тобто мій партнер з спілкування, розуміти мене. Тому процес розуміння людини людиною   залежить безпосередньо від процесу рефлексії – усвідомлення діючим індивідом  того, як він сприймається партнером зі спілкування. Це  вже не лише знання іншого, а  також знання того, як інший розуміє мене, тобто своєрідний здвоєний процес дзеркального відображення одного іншим. Наближення всього цього комплексу  сприйняття один до  одного – складний процес, що потребує  спеціальних зусиль.
Ми вважаємо, приєднуючись до думки А.Г.Ковальова  , в роботі “Колектив та соціально – психологічні проблеми”, що ділове спілкування -  це  перш за все комунікація, тобто обмін інформацією,  вагомою для тих, хто спілкується, що передбачає визначення наступних  питань:
які за якістю  засоби комунікації  та яким чином вірно ними користуватись в процесі спілкування;
яким чином долати комунікативні бар’єри непорозуміння та робити комунікацію  успішною.
А.А. Леотьев всі засоби спілкування розподіляє на дві великі групи: вербальні (за допомогою слів) і невербальні. За даними А. Мейерабиана, здійснення передачі інформації  за рахунок вербальних засобів (тільки слів) складає  7%; звукових засобів (включаючи тональність голосу,  інтонацію звуку) – 38%;   а за рахунок невербальних  засобів  - 55%. Невербальна поведінка людини нероздільно  пов’язана з його психологічним станом та слугує  засобом їх відображення. В процесі спілкування невербальна поведінка є об’єктом  тлумачення не сама по собі, а як показник внутрішніх, індивідуально-психологічних та соціально-психологічних характерних  ознак особистості. На основі невербальної поведінки  розкривається внутрішній світ особистості, здійснюється  формування психічного змісту спілкування та спільної діяльності. Люди досить швидко  вчаться пристосовувати свою вербальну  поведінку  до зміни  обставин.  Але мова тіла виявляється  менш пластичною. В  соціально-психологічних дослідженнях  розроблено різноманітні класифікації невербальних засобів спілкування. До  них відносяться всі  рухи тіла,  інтонаційні  характеристики  голосу та інш. Найзначніші кінетичні засоби – рухи іншої людини,  що сприймаються поглядом, які виконують виразно-регулятивну функцію у спілкуванні. До них належать виразні рухи, що проявляються в міміці обличчя,  позі, виборі місці розміщення,  погляді, ході людини.  Ми цілком згодні з твердженням А.А.Леонтьева та інших дослідників, і також вважаємо, що на основі вербальної, та невербальної поведінки здійснюється формування психічного змісту спілкування та спільної діяльності. Це дуже важливо для ділових взаємовідносин у колективі.
Аналіз спілкування як взаємодії на думку А.Леонтьева в роботі Психологія спілкування” має значні складнощі. Взагалі розділення  трьох  сторін  спілкування – сприйняття, комунікації  та взаємодії  можливо лише як засіб аналізу: не можливо виділити “чисту” комунікацію, без  сприйняття або взаємодії, або “чисте” сприйняття. У спілкуванні  постійно здійснюється реалізація на дію іншого. В одному випадку, наприклад,  здається, що партнер в нас чомусь підштовхує, тому ми опираємось; в іншому – що наші дії “співпадають”; в третьому – що партнер зачіпає наші сфери дії і ми їх відстоюємо і т. інш. За словами  стоїть дія, і спілкуючись, ми постійно відповідаємо собі на запитання “Що він робить?”, і наша поведінка будується виходячи з одержаної відповіді. Під час вибору позиції у спілкуванні слід враховувати: ступінь довіри  до партнера,  можливі наслідки  відкритості  у спілкуванні. І разом   з цим  максимальна ефективність ділового спілкування досягається при відкритому характері.  В розгорнутому вигляді у спілкуванні автор відокремлює наступні складові  спілкування:
1)    встановлення контакту;
2)    орієнтація в ситуації (люди, обставини і т. інш.);
3)    обговорення питання, проблеми;
4)    прийняття рішення;
5)    вихід з контакту.
В  діловому спілкуванні ця схема може бути як згорнутою, коротенькою, так і повною, з подробицями. Саме свідомим виділенням цих етапів та їх регуляцією вважає автор визначається здебільшого ефективність  ділового спілкування. Аналізуючи дослідження А.А.Леонтьєва, ми вважаємо, що кожне спілкування починається з налагодження контакту. Досить часто неуспіх ділового спілкування передбачено на самому  початку: нездійснений  контакт, точніше його відсутність,  веде до подальшого ланцюжку неправильних  дій. Необхідно стимулювати співрозмовника до спілкування і створити  максимальну атмосферу можливостей для подальшого  ділового обговорення та прийняття рішення. На думку А.Л.Потєряхіна в роботі “Психологія управління щабель  орієнтації допомагає  визначити стратегію і тактику ділового спілкування,  розвинути цікавість до нього та залучити партнера до сфери спільної  зацікавленості.     На цьому етапі потрібно відразу ж визначити  тривалість розмови  (звернутий, чіткий та конкретний або деталізований, розвернутий)  та залежно від цього будувати свою тактику. Основні  завдання етапу  орієнтації: 
викликати цікавість співрозмовника та залучити його до  обговорення;
виявити самооцінку  співрозмовника та зорієнтуватись у ролі  співбесідника та особистої;
почати вирішення  головного  завдання  спілкування.

2.2. Види спілкування

Види спілкування в психологічній літературі поділяються на підставі різних ознак.
1. За змістом спілкування може бути матеріальним, когнітивним, кондиційним, мотиваційним, діяльнішим.
Матеріальне спілкування — це обмін предметами і продуктами діяльності. При матеріальному спілкуванні суб'єкти здійснюють обмін продуктами своєї діяльності, які виступають засобами задоволення потреб.
Когнітивне спілкування — це обмін знаннями (наприклад, у ході навчального процесу).
Кондиційне спілкування — це обмін психічними та фізіологічними станами, тобто певний вплив на психічні стани іншого (наприклад, зіпсувати настрій партнеру).
Мотиваційне спілкування — це обмін цілями, потребами, інтересами. Таке спілкування спрямоване на передачу іншому певних установок або готовності діяти певним чином.
Діяльнісне спілкування — це обмін діями, навичками, вміннями тощо.
2. За метою спілкування можна поділити на біологічне та соціальне. Біологічне спілкування необхідне для підтримки та розвитку організму (пов'язане з задоволенням біологічних потреб).
Соціальне спілкування задовольняє ряд соціальних потреб осо¬бистості (наприклад, потреба в міжособистісних контактах).
3. В залежності від засобів спілкування може бути безпосереднім та опосередкованим, прямим та непрямим.
Безпосереднє спілкування здійснюється за допомогою природних органів (руки, голосові зв'язки, голова тощо), без допомоги сторонніх предметів.
Опосередковане спілкування характеризується використанням спеціальних засобів: природні предмети (камінець, палиця і та ін.) та куль-турні (знакові системи).
Пряме спілкування полягає в особистісних контактах і безпосеред¬ньому сприйманні один одного (наприклад, розмова двох друзів).
Непряме спілкування передбачає наявність посередників, якими можуть виступати інші люди (наприклад, при переговорах між різними групами).
4. В залежності від спрямування спілкування може бути діловим та особистісним, інструментальним та цільовим.
Ділове спілкування — це спілкування на офіційному рівні і його змістом є те, чим зайняті люди в процесі трудової діяльності.
Особистісне спілкування зосереджене на проблемах, що складають внутрішній світ людей.
Інструментальне спілкування — це засіб для задоволення різних потреб.
Цільове спілкування служить засобом задоволення саме потреби в спілкуванні.
5. Виділяють вербальне та невербальне спілкування. 
Вербальне спілкування — це спілкування за допомогою мови.
Невербальне спілкування — спілкування за допомогою міміки, жестів, пантоміміки.
6. В залежності від суб'єктів спілкування може бути міжіндивідним (тобто спілкування між окремими індивідами), індивідно-груповим (спілкування між індивідом і групою) та міжгруповим (між групами).
7. За тривалістю виділяють короткочасне і тривале спілкування, закінчене та незакінчене.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39312. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности ОАО «Междуречье» 96.22 KB
  Экономический анализ – систематизированная совокупность экономических процедур, цель которого является получение заключений, выводов и рекомендаций экономического характера для отдельного субъекта.
39314. Теоретичний і правовий аналіз сутності норми права і нормативно-правового акту 197 KB
  Суспільство яке покликане захищати основні права людини це впорядкована система відносин яка базується на дотриманні всіма субєктами цих відносин норм права які розміщені в нормативноправових актах. Значну увагу розробці вчення про норму права і нормативноправовий акт приділяли видатні представники російської юридичної науки у дореволюційній Росії Н. Предметом дослідження є нора права і нормативноправовий акт.
39315. Синтез кулачкового механизма контргрейфера 55.6 KB
  Опираясь на этот график строим график поперечного перемещения зуба контргрейфера и определяем фазовые углы и углы и : ФП 101 = 1768 рад ФД 116 = 2028 рад ФО 101 = 1768 рад ФБ 360 ФП ФД ФО = 42 42= 0728 рад 280= 4888 рад ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЗАКОНА ПЕРЕМЕЩЕНИЯ ТОЛКАТЕЛЯ Изображаем примерный закон перемещения толкателя S=S отсчитывая угол от начала фазы подъема. Закон перемещения толкателя на фазах подъема и опускания определяется путем двукратного интегрирования заданных законов изменения ускорения толкателя. Фаза подъема...
39316. Вплив антропогенних факторів на здоров’я людини 27.55 KB
  Основні антропогенні фактори. Негативний вплив людини на своє власне здоров’я величезний. Різноманітність засобів, якими вона руйнує своє здоров’я й генофонд, не може не вражати: отрутохімікати й побутова хімія, важкі метали й пластмаси, наркотики й тютюн, шум та електромагнітні поля радіація й кислотні дощі,
39317. Устройство сбора данных (УСД) 270.5 KB
  АЦП: имеет один аналоговый вход и восемь выходов по которым в двоичном параллельном коде выдаётся число соответствующее уровню поданного на вход АЦП отсчёта аналогового сигнала. Перед началом работы АЦП на него должен быть подан сигнал запуска. После окончания преобразования АЦП выдаёт сигнал ОК окончание преобразования на устройство управления. Сигнал ОК флаг обозначается как Тфл должен быть зафиксирован с помощью триггера до момента окончания записи данных опрашиваемого канала в ячейку памяти ОЗУ.
39318. Язва. Пептическая язва желудка. Язва двенадцатиперстной кишки 28.7 KB
  Пептическая язва желудка и/или двенадцатиперстной кишки — хроническое заболевание, в основе которого лежит образование изъязвления со стороны слизистого слоя стенки органа. Часто для определения заболевания пользуются также устаревшим термином «язвенная болезнь желудка и/или двенадцатиперстной кишки».
39319. Проектирование устройства сбора данных 485.5 KB
  Разработка блока выработки адресов каналов коммутатора. В радиотехнических системах и в технике связи УСД используются для обработки сигналов функционального контроля каналов связи диагностирования состояния аппаратуры. Имеется F аналоговых каналов. Необходимо опрашивая их согласно заданной последовательности получаемые из каналов аналоговые величины с помощью АЦП преобразовывать в цифровую форму двоичные слова стандартной длины 1 байт = 8 бит и помещать в последовательные ячейки некоторой области ЗУ начиная с ячейки имеющей...