31719

Формування моральної свідомості

Доклад

Психология и эзотерика

Для періоду дитинства взагалі характерне засвоєння моральних норм і перетворення останніх на регулятори поведінки та діяльності дитини через наслідування відповідних дій дорослих. 3 погляду педагогіки це орієнтація на максимальне усвідомлення у межах вікових психологічних можливостей дитиною моральних вимог що їх постійно висуває перед нею життя орієнтація на природну творчість дитини. У моральній свідомості учнів розрізняють два взаємопов'язаних рівні: теоретичний система моральних знань того чи іншого рівня узагальненості та рівень...

Украинкский

2013-09-01

39 KB

8 чел.

Формування моральної свідомості

Дитина ознайомлюється з основами людської моралі у процесі задоволення своїх актуалізованих бажань, прагнень, намірів. Деякі з них отримують схвалення, підтримку з боку дорослих, інші ж осуджуються і гальмуються. Поступово у свідомості дитини формується стійке уявлення, що певні моральні вимоги є способом розв'язання тих чи інших конкретних практичних завдань. При цьому мається на увазі не лише досягнення дитиною власних цілей, а й установлення чітко окреслених за змістом взаємин з іншими (дорослими та однолітками).

Характер таких взаємин стає визначальним у конкретному вчинку чи дії підростаючої особистості, що вона і відчуває, спочатку не усвідомлюючи цього. Згодом у дитини формуються поняття "добра" і "зла" як певного способу її взаємин з іншими.

Для періоду дитинства взагалі характерне засвоєння моральних норм (і перетворення останніх на регулятори поведінки та діяльності дитини) через наслідування відповідних дій дорослих. Такий спосіб опанування дитиною основ моралі є природним. Проблема полягає не в тому, щоб відмовитися від нього, а в необхідності більш раннього розвитку у дитини моральної свідомості та самосвідомості.

3 погляду педагогіки — це орієнтація на максимальне усвідомлення (у межах вікових психологічних можливостей) дитиною моральних вимог, що їх постійно висуває перед нею життя, орієнтація на природну творчість дитини.

Моральиа свідомість особистості

Під морольною свідомістю особистості розуміють суб'єктивноідеальну форму відображення у вигляді уявлень і понять реальних взаємин людей, яка регулює моральний аспект діяльності особистості (I. Мар'єнко).

Учні засвоюють сформовані масовою свідомістю моральні вимоги у вигляді неписаних правил, знеособлених вимог. Вчинки та дії оцінюються моральною свідомістю учня не через їх причинну зумовленість, а з погляду їх цінності, створюючи тим самим свободу вибору дії, що перебуває в полі "добро — зло".

Моральна свідомість в учнів формується:

•   під впливом навколишнього середовища (внаслідок відбиття і пізнання реально існуючих взаємин людей);

•   через засвоєння норм, вимог, принципів, ідеалів тощо, відображених у суспільній свідомості.

У моральній свідомості учнів розрізняють два взаємопов'язаних рівні: теоретичний (система моральних знань того чи іншого рівня узагальненості) та рівень "життєвого досвіду", "здорового глузду". На основі співвіднесення учнями засвоюваних знань морального характеру з власними спостереженнями та реальним досвідом відносин з іншими формуються моральні переконання особистості, які можна розцінювати як системотворні компоненти моральної свідомості. Відсутність узгодженості дії зазначених джерел зумовлює різноманітні деформації морального розвитку особистості.

Стадії розвитку моральної свідомості

Розглядаючи проблему розвитку моральноїсвідомості, зупинимося на результатах дослідження відомим американським психологом Л. Колбергом генезису морального "Я" особистості. Л. Колберг проаналізував ставлення дітей різного віку до різних аспектів життя і на цій основі виокремив три основних рівні розвитку моральної свідомості індивіда: доморальний; конвенційний; автономний (загалом зазначені рівні розвитку моральної свідомості збігаються з типологією страху, сорому і совісті, за I. Бехом). Кожний з рівнів має дві стадії.

I. Доморольний рівень. У своїй поведінці людина враховує прийняті в суспільстві правила і норми, що визначають поняття добра і зла. Однак при цьому вона орієнтується лише на власні фізичні або гедоністичні (пов'язані із задоволенням або невдоволенням) наслідки виконуваних дій (заохочення, покарання, фаворитизм тощо), а також на авторитет і владу тих, хто встановив ці правила і норми.

Стадія 1. Людина орієнтується на покарання і підпорядкування (покору). її дії оцінюються як позитивні або негативні залежно від того, заохочено або покарано людину.

Стадія 2. Наївно інструментальна орієнтація. Морально виправданою вважається дія, яка водночас сприяє задоволенню потреб як індивіду, так і інших людей. Взаємодії людей розуміються як ринковий обмін "ти — мені, а я — тобі".

II. Конвещійний рівень. Людина у своїй поведінці підпорядковується прийнятим моральним вимогам і прагне відповідати моральним очікуванням групи (сім'ї, трудового колективу, організації, нації тощо).

Стадія 3. Орієнтація на еталонний зразок "доброго хлопця" чи "доброї дівчини", що існує у певній групі.

Стадія 4. Орієнтація на вимоги "закону і порядку". Людина поводиться так, а не інакше через те, що виконує свої обов'язки або обіцянки, контролює виконання встановленого порядку задля самого порядку.

III. Автономний, постконвенційний, чи принциповий, рівень. Людина прагне виявити і встановити для себе універсальні моральні цінності, які є правильними незалежно від того, яка група людей підтримує їх, та незалежно від того, які стосунки у людини з відповідною групою людей.

Стадія 5. Внутрішня система принципів людини зорієнтована на соціальну домовленість, зумовлену офіційно прийнятою суспільною мораллю.

Стадія 6. Автономна мораль людини визначається універсальними етичними принципами справедливості, добра, віри, краси тощо.

Формування моральних понять

Основою моральної свідомості особистості є морольт поняття, в яких відображаються логічно сформульовані та відособлені судження, що виражають загальні та істотні ознаки реально існуючих моральних взаємин людей у діяльності та спілкуванні.

Діти не відкривають моральних істин і не шукають відповідних символів, вони засвоюють моральні поняття в готовому вигляді. Певна річ, процес засвоєння цих понять потребує педагогічних механізмів, які мають зробити його ефективним та дієвим. Тому вчитель повинен знати систему понять, які необхідно сформувати в учнів; розуміти механізми засвоєння моральних понять на різних вікових етапах розвитку особистості.

Моральні поняття особистість засвоює на різних рівнях:

•   елементарного узагальнення і вміння використовувати поняття у знайомих ситуаціях;

•   сформованого в загальних рисах поняття і слабкого вміння використовувати його в аналогічних ситуаціях;

•   більш чіткого і усвідомленого поняття та вміння його застосовувати у незнайомих ситуаціях;

•   повного опанування поняття і вміння використовувати його у будьяких умовах життя та діяльності.

Успішність формування в особистості моральних понять залежить від спирання педагога на наочні уявлення, на зразки поведінки чи ідеали, які були сприйняті особистістю через досвід свого життя та діяльності. Визначальну роль відіграє ширина діапазону моральних знань учня, їх спрямованість, глибина моральних почуттів, стійкість форм поведінки тощо.

Вимоги до роботи з формування моральних понять

Роботу із засвоєння школярами моральних понять треба будувати, дотримуючись вимог концентричності, історизму та активності особистості. Спочатку діти не вміють аналізувати засвоювані поняття, диференціювати та узагальнювати їх. Після тривалої роботи з їх осмислення діти вчаться давати абстрактнологічні дефініції понять, а потім аналізувати їх, виявляючи високий рівень узагальнення, вміння логічно розмірковувати та наводити докази. На завершальному етапі учні вільно користуються поняттями в різних ситуаціях.

Водночас необхідно розширювати і поглиблювати зміст моральних знань учнів, наступність і циклічну послідовність в їх засвоєнні. Треба враховувати, що для молодших школярів доступний ситуативноконкретний і образний зміст понять, для підлітків — ілюстративнодинамічний, наочнообразний, а для юнаків і дівчат — вже абстрактнологічний.

Історичність в організації роботи із засвоєння моральних понять потребує простеження змін їх змісту залежно від конкретних історичних та соціальноекономічних умов життя людей. Вимога активності особистості закладає перехідний місток між опануванням моральних понять та формуванням на їх основі моральних переконань особистості. Адже останні обов'язково передбачають наявність власного погляду на подіїта вчинки, сформованість адекватного емоційного ставлення до моральних знань.

У науковій літературі обстоюється думка про те, що структура людських цінностей формується і будується не на основі вроджених і підсвідомих спонукань, а внаслідок свідомого, осмисленого відображення навколишньоїдійсності. Наголошується, що одним з основних факторів формування особистісних цінностей є насамперед свідома інтелектуальна робота особистості з більш повного і глибокого відображення дійсності.

Однак засвоєні моральні знання мають стати не просто сумою відомостей, які опанував учень, а його внутрішніми переконаннями, глибоко особистісним здобутком. Це потребує внутрішньої готовності учня до їх засвоєння та емоційного ставлення до моральних норм. Деякі з норм підтримуються і регулюються громадською думкою та громадським примушуванням, решта — звичками, але вони завжди співвідносяться зі свідомою, вольовою поведінкою особистості, яка характеризується насамперед своєю спрямованістю, а не лише результатом.

Моральні знання, що не знайшли вираження у відповідних вчинках особистості, не можна ні схвалити, ні засудити. Як влучно зауважував свого часу К. Ушинський, між переконанням у корисності будьякого правила життя та виконанням його лежить безодня, що заповнюється силою звички.

Формування морального досвіду особистості

У формуванні морального досвіду школярів виокремлюють два взаємопов'язаних аспекти: формування певної системи переконань, ставлень, мотивів дій і відповідних моральних почуттів; розвиток стійких форм поведінки. Обидва зазначених аспекти єдиного процесу є значущими лише в єдності та взаємозв'язку.

На думку I. Мар'єнка, на ранніх етапах розвитку в учнів формуються форми поведінки на основі засвоєння зразків моторної поведінки, а на більш пізніх — на основі нагромадження моральних знань, коли відбір способів поведінки визначається мотивами, пов'язаними з досягненням поставленої мети.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81334. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум і черговість задоволення вимог стягувачів 27.72 KB
  Розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум у тому числі одержаної від реалізації майна боржника здійснюється у такому порядку: у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій...
81335. Закінчення та відновлення виконавчого провадження 27.23 KB
  Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ, або за належністю до іншого органу державної виконавчої служби
81337. Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника 28.14 KB
  Звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції банків дорожньої автомобільної інспекції бюро технічної інвентаризації нотаріату тощо описі арешті вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті інші цінності в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях на рахунки в цінних паперах у депозитаріях...
81338. Порядок звернення стягнення на заставлене майно 27.41 KB
  Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору винесеною у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно стягнення звертається на вільне від застави майно боржника. Крім того право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється статтею 20 Закону України Про заставу .
81339. Порядок звернення стягнення на майно боржника,яке знаходиться в інших осіб 24.23 KB
  Державний виконавець на письмову пропозицію боржника або стягувача має право звернути стягнення на майно боржника що знаходиться в інших осіб а також на майно та кошти належні боржникові від інших осіб. Зазначені особи на запит державного виконавця зобовязані надати у визначений ним строк відомості про належне боржникові майно що знаходиться в них та майно чи кошти які вони повинні передати боржникові. Одержавши від названих осіб відомості про наявність майна боржника державний виконавець описує це майно в присутності понятих вилучає...
81340. Майно боржника, на яке не може бути звернено стягнення 26.55 KB
  Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на такі види майна та предмети що належать боржникові на праві власності або є його часткою у спільній власності необхідні для боржника членів його сімї та осіб які перебувають на його утриманні...
81341. Арешт майна боржника 31.06 KB
  Арешт майна полягає у проведенні його опису оголошенні заборони розпоряджатися ним а в разі потреби в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в...
81342. Оцінка майна боржника 26.15 KB
  Державний виконавець проводить оцінку майна боржника якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ринковими цінами які діють на день проведення оцінки крім випадків коли оцінка провадиться за врегульованими цінами а також у разі оцінки нерухомого майна транспортних засобів повітряних морських та річкових суден. Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою проведеною державним виконавцем останній...