31724

Загальна характеристика праці вчителя

Доклад

Психология и эзотерика

Загальна характеристика праці вчителя На основі системного підходу до аналізу педагогічної діяльності Н. До структурних компонентів належать суб'єкт та об'єкт педагогічної взаємодії предмет їх спільної діяльності цілі навчання і засоби педагогічної комунікації. Функціональними компонентами педагогічної діяльності на думку Н. Конструктивний компонент розкриває особливості конструювання вчителем власної діяльності та діяльності учнів з урахуванням близьких урок заняття цикл занять цілей навчання і виховання.

Украинкский

2013-09-01

28.5 KB

7 чел.

41. Загальна характеристика праці вчителя

На основі системного підходу до аналізу педагогічної діяльності Н. Кузьміна вирізняє структурні та функціональні компоненти, притаманні педагогічній системі. До структурних компонентів належать суб'єкт та об'єкт педагогічної взаємодії, предмет їх спільної діяльності, цілі навчання і засоби педагогічної комунікації. Відсутність навіть одного з названих компонентів призводить до зникнення власне педагогічної системи. Проте жодний з них не можна передати через інші елементи або їх сукупність.

Функціональними компонентами педагогічної діяльності, на думку Н. Кузьміної, є гностичний, проектувальний, власне конструктивний, організаторський і комунікативний.

Гностичний компонент пов'язаний зі сферою знань вчителя.

Проектувальний компонент містить віддалені, перспективні цілі навчання та виховання, а також стратегії та способи їх досягнення.

Конструктивний компонент розкриває особливості конструювання вчителем власної діяльності та діяльності учнів з урахуванням близьких (урок, заняття, цикл занять) цілей навчання і виховання.

Організаторський компонент характеризує вміння педагога організовувати діяльність як школярів, так і власну.

Комунікативний компонент розкриває специфіку взаємодії вчителя з учнями у контексті досягнення педагогічних цілей, забезпечення ефективності педагогічної діяльності.

Предметом діяльності вчителя завжди є діяльність учнів, адже саме її він має організовувати та регулювати відповідно до нормативних цілей та завдань навчання, виховання та розвитку школярів, які підпорядковані загальній меті — сформувати морально-духовний світ учнів.

Зміст діяльності вчителя полягає насамперед у тому, щоб побудувати таку діяльність учнів, яка б забезпечувала розвиток їхніх духовно-моральних переконань, формування світогляду, засвоєння системи знань, практичних умінь та навичок, розвиток пізнавальних здібностей тощо. Саме це "надзавдання" визначає сутність професійно-педагогічної діяльності.

Можна вважати, що діяльність учнів є об'єктом керування щодо педагогічної діяльності. Наголосимо, що ефективне розв'язання завдань, які стоять перед сучасною школою, потребує не будь-якого, а лише певного — рефлексивного типу керування вчителем діяльністю учнів. Сутність такого керування полягає в тому, що вчитель має поставити учня в позицію активного суб'єкта власної діяльності, що здійснюється в загальній системі колективної роботи; розвивати здатність учнів до самокерування (саморегуляції, самоорганізації та самоконтролю) власною діяльністю.

Педагогічне завдання виникає тоді, коли учня необхідно "перевести" з одного стану до іншого: залучити його до засвоєння певного знання, сформувати вміння, навичку (або ж трансформувати одну систему знань, умінь та навичок в іншу). Педагогічне завдання має лише один розв'язок, а тому треба знайти найкращий спосіб досягнення бажаного результату (Н. Кузьміна).

Специфічна особливість педагогічних завдань полягає в тому, що більшість з них не піддається алгоритмізації, а тому їх розв'язання потребує від учителя творчості. Але усі вони є насамперед завданнями соціального керування (В. Сластьонін), їх розв'язання передбачає такі етапи:

•   аналіз педагогічної ситуації (діагноз);

•   проектування результату (прогноз) і планування педагогічних впливів;

•   конструювання і реалізація навчально-виховного процесу;

•   регулювання і коригування педагогічного процесу;

•   підсумковий облік, оцінювання досягнутих результатів і визначення нових педагогічних завдань.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34262. Гаструляция 25 KB
  Зародыш на этой стадии состоит из явно разделенных пластов клеток зародышевых листков: наружного эктодерма и внутреннего энтодерма. Деляминация характерна для кишечнополостных клетки находящиеся снаружи преобразуются в эпителиальный пласт эктодермы а из оставшихся клеток формируется энтодерма. Обычно деляминация сопровождается делениями клеток бластулы плоскость которых проходит по касательной к поверхности. Иммиграция миграция отдельных клеток стенки бластулы внутрь бластоцеля.