31724

Загальна характеристика праці вчителя

Доклад

Психология и эзотерика

Загальна характеристика праці вчителя На основі системного підходу до аналізу педагогічної діяльності Н. До структурних компонентів належать суб'єкт та об'єкт педагогічної взаємодії предмет їх спільної діяльності цілі навчання і засоби педагогічної комунікації. Функціональними компонентами педагогічної діяльності на думку Н. Конструктивний компонент розкриває особливості конструювання вчителем власної діяльності та діяльності учнів з урахуванням близьких урок заняття цикл занять цілей навчання і виховання.

Украинкский

2013-09-01

28.5 KB

5 чел.

41. Загальна характеристика праці вчителя

На основі системного підходу до аналізу педагогічної діяльності Н. Кузьміна вирізняє структурні та функціональні компоненти, притаманні педагогічній системі. До структурних компонентів належать суб'єкт та об'єкт педагогічної взаємодії, предмет їх спільної діяльності, цілі навчання і засоби педагогічної комунікації. Відсутність навіть одного з названих компонентів призводить до зникнення власне педагогічної системи. Проте жодний з них не можна передати через інші елементи або їх сукупність.

Функціональними компонентами педагогічної діяльності, на думку Н. Кузьміної, є гностичний, проектувальний, власне конструктивний, організаторський і комунікативний.

Гностичний компонент пов'язаний зі сферою знань вчителя.

Проектувальний компонент містить віддалені, перспективні цілі навчання та виховання, а також стратегії та способи їх досягнення.

Конструктивний компонент розкриває особливості конструювання вчителем власної діяльності та діяльності учнів з урахуванням близьких (урок, заняття, цикл занять) цілей навчання і виховання.

Організаторський компонент характеризує вміння педагога організовувати діяльність як школярів, так і власну.

Комунікативний компонент розкриває специфіку взаємодії вчителя з учнями у контексті досягнення педагогічних цілей, забезпечення ефективності педагогічної діяльності.

Предметом діяльності вчителя завжди є діяльність учнів, адже саме її він має організовувати та регулювати відповідно до нормативних цілей та завдань навчання, виховання та розвитку школярів, які підпорядковані загальній меті — сформувати морально-духовний світ учнів.

Зміст діяльності вчителя полягає насамперед у тому, щоб побудувати таку діяльність учнів, яка б забезпечувала розвиток їхніх духовно-моральних переконань, формування світогляду, засвоєння системи знань, практичних умінь та навичок, розвиток пізнавальних здібностей тощо. Саме це "надзавдання" визначає сутність професійно-педагогічної діяльності.

Можна вважати, що діяльність учнів є об'єктом керування щодо педагогічної діяльності. Наголосимо, що ефективне розв'язання завдань, які стоять перед сучасною школою, потребує не будь-якого, а лише певного — рефлексивного типу керування вчителем діяльністю учнів. Сутність такого керування полягає в тому, що вчитель має поставити учня в позицію активного суб'єкта власної діяльності, що здійснюється в загальній системі колективної роботи; розвивати здатність учнів до самокерування (саморегуляції, самоорганізації та самоконтролю) власною діяльністю.

Педагогічне завдання виникає тоді, коли учня необхідно "перевести" з одного стану до іншого: залучити його до засвоєння певного знання, сформувати вміння, навичку (або ж трансформувати одну систему знань, умінь та навичок в іншу). Педагогічне завдання має лише один розв'язок, а тому треба знайти найкращий спосіб досягнення бажаного результату (Н. Кузьміна).

Специфічна особливість педагогічних завдань полягає в тому, що більшість з них не піддається алгоритмізації, а тому їх розв'язання потребує від учителя творчості. Але усі вони є насамперед завданнями соціального керування (В. Сластьонін), їх розв'язання передбачає такі етапи:

•   аналіз педагогічної ситуації (діагноз);

•   проектування результату (прогноз) і планування педагогічних впливів;

•   конструювання і реалізація навчально-виховного процесу;

•   регулювання і коригування педагогічного процесу;

•   підсумковий облік, оцінювання досягнутих результатів і визначення нових педагогічних завдань.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34789. Атомистическая трактовка бытия. Левкипп и Демокрит 23.5 KB
  Космос рождается в вихре из столкновения атомов а цилиндрическая Земля находится в центре Вселенной. Признавал наличие двух первоначал: атомов и пустоты. Пустоту представлял как вакуум бесконечное пространство; в пустоте движется бесконечное количество атомов составляющих Бытие то есть физический мир. Таким образом различия между предметами по цвету температуре вкусу и другим чувственно воспринимаемым качествам вызваны лишь комбинациями атомов различной конфигурации.
34790. Софисты: человек – мера всех вещей. Протагор 26.5 KB
  древнегреческий философ основатель школы софистов. Название школы происходит от греческого sophistes мудрый или знающий. Первый и наиболее выдающийся представитель школы Протагор около 485 около 410 до н. Софисты не образуя единой школы в основном исследовали этическую политическую и гносеологическую проблематику.
34791. Платон и его учение об идеях. Теория познания и учение о душе. Теория государства Платона 28.5 KB
  В области моральнопсихологической проблематики основывался на дифференциации трех составляющих души: аффективной волевой и рассудочной вожделение и пыл как два коня души которыми правит возница разум чему соответствуют такие фундаментальные добродетели как воздержанность мужество и мудрость. В процессе развития человека она вспоминает свои знания которые видела раньше При этом чувственноэмпирический опыт является лишь толчком к воспоминанию поэтому Платон советует обращаться к душе минуя по возможности органы...
34792. Метафизика Аристотеля: учение о 4 причинах. Учение о душе. Разум и воля этика Аристотеля 30 KB
  Аристотель 384 322 до н. АРИСТОТЕЛЬ О ПРЕДМЕТЕ И ОСНОВНЫХ ХАРАКТЕРИСТИКАХ НАУЧНОГО ЗНАНИЯ Аристотель 384322 гг. Аристотель является родоначальником собственно научной философии в его учении некоторые науки получили освещение с точки зрения философии. Аристотель детально и глубоко разработал теорию познания после чего создал труд по логике который сохраняет свое непреходящее значение и сейчас.
34793. Малые сократические школы: киники, киренаики, мегарики 36.5 KB
  ученик Сократа. Кроме Аристиппа ученика Сократа и софистов к составу школы принадлежали: Аретэ дочь Аристиппа Аристипп младший внук основателя школы Антипатр Феодор Гегезий и Анникерес. подобно киникам поняли учение Сократа односторонне. Громкая молва о мудрости Сократа привлекла его в Афины где он сделался учеником философа.
34794. Этика стоиков: позднеантичный идеал мудреца. Сенека Эпиктет Марк Аврелий 42.5 KB
  Сенека Эпиктет Марк Аврелий. Римского стоицизма Сенека Эпиктет Марк Аврелий. тот же текст переложил для нужд монастырской жизни Нил Анкирский МАРК АВРЕЛИЙ АНТОНИН Mrcus urelius ntoninus 121180 философстоик римский император с 161. При рождении получил имя Марк Анний Вер.
34795. Этика Эпикура, принцип гедонизма, отношения к суевериям, к жизни и смерти. Скептицизм. Пиррон 35 KB
  Скептицизм. Скептицизм античный древнегреческое учение впервые обоснованное Пирроном из Элиды в конце 4 в. К скепсису подобного рода он добавил моральный и логический скептицизм заявляя что никогда не может быть рационального основания для того чтобы предпочесть один порядок действия другому. Став философским учением скептицизм превратился из простого сомнения в сомнение догматическое.
34796. Гиппократ и зарождение научной медицины. Гиппократова модель врачебной этики и принцип не навреди 42.5 KB
  Наследие Имя Гиппократа сделалось собирательным и многие сочинения из семидесяти приписываемых ему принадлежат другим авторам преимущественно его сыновьям. Существует несколько сочинений Гиппократа этического направления: Клятва Закон О враче О благоприличном поведении Наставления которые в конце V и начале IV века до н. превратят научную медицину Гиппократа в медицинский гуманизм. За труды Гиппократа выдавались многие более поздние псевдогиппократовские произведения.
34797. Истоки средневековой философии. Библейские идеи философского значения 30.5 KB
  Формирование средневековой европейской философии Средневековая философия отдельный отрезок в истории европейской философии который непосредственно связан с христианской религией. Средневековая стадия философии имеет самостоятельное значение для развития философского мышления. Вовторых христианские взгляды заключают в себе оригинальные основания для дальнейшей разработки заимствованных из греческой философии понятий а равно для образования новых понятий которые оказали существенное влияние на последующую философию.