31725

Специфіка педагогічного мислення

Доклад

Психология и эзотерика

Специфіка педагогічного мислення Педагогічне завдання є структурною одиницею мислення вчителя. Основним компонентом практичного мислення вчителя в якому найяскравіше проявляється внутрішня єдність інтелектуальних емоційних та вольових якостей особистості є процес прийняття педагогічних рішень. Ще одна важлива особливість мислення вчителя полягає в тому що теоретичні знання при розв'язанні педагогічних завдань використовуються як правило у знятому вигляді автоматично скорочено згорнуто. Зумовлено це поперше загальною тенденцією до...

Украинкский

2013-09-01

27.5 KB

28 чел.

42. Специфіка педагогічного мислення

Педагогічне завдання є структурною одиницею мислення вчителя. Відповідно функціями педагогічного мислення є такі:

•   аналіз конкретних педагогічних ситуацій;

•   постановка завдань у конкретних умовах діяльності;

•   створення планів розв'язання цих завдань;

•   регулювання процесу здійснення накреслених планів;

•   оцінювання одержаних результатів.

Основним компонентом практичного мислення вчителя, в якому найяскравіше проявляється внутрішня єдність інтелектуальних, емоційних та вольових якостей особистості, є процес прийняття педагогічних рішень.

Ще одна важлива особливість мислення вчителя полягає в тому, що теоретичні знання при розв'язанні педагогічних завдань використовуються, як правило, у "знятому вигляді" (автоматично, скорочено, згорнуто). Зумовлено це, по-перше, загальною тенденцією до трансформації, згортання знань у певні "згущення", які є безпосередньою когнітивною основою прийняття практичних рішень, по-друге, неспроможністю вчителя утримувати в пам'яті сукупність наукових понять, що визначають прийняття того чи іншого педагогічного рішення.

Зовнішній предметній діяльності вчителя передує внутрішня, ідеальна, тобто осмислення мети діяльності, очікуваних результатів, запланованих дій, умов їх виконання тощо.

Свідома людська дія — це завжди більш або менш усвідомлене розв'язання завдання. Свідома педагогічна дія — це спроектована, передбачувана дія, яка ґрунтується на осмисленні мети, способів її досягнення та відбору цих способів. Цілеспрямованого та усвідомленого характеру їй надає саме глибока теоретична основа.

Загальну спрямованість педагогічній діяльності задають провідні психолого-педагогічні ідеї, якщо вони засвоєні вчителем на рівні особистісних педагогічних переконань. Саме вони визначають спосіб розуміння вчителем конкретних педагогічних ситуацій, надають йому можливість вирізнити характерні для кожної з них проблеми тощо.

Однак власне ідей недостатньо. Вони мають втілитися в конструктивно-методичні схеми (моделі, проекти) рішень, які враховують особливості конкретних педагогічних ситуацій. Реальним вираженням таких схем є оперативний образ ситуації, в якому відбиваються як конструктивно-методична схема рішення, так і особливості конкретної взаємодії вчителя з учнями у конкретний момент часу.

Становлення педагогічного мислення потребує розвитку рефлексивного ставлення вчителя до власної діяльності. У педагогічній діяльності рефлексія проявляється передусім у процесі:

•   проектування діяльності, коли вчитель розроблює цілі та завдання навчання і виховання, конструктивні шляхи їх досягнення з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей учнів і наявних можливостей їхнього розвитку;

•   безпосередньої практичної взаємодії вчителя з учнями, коли вчитель прагне правильно зрозуміти і цілеспрямовано регулювати вчинки, почуття і психічні процеси учнів;

•   аналізу і самоаналізу вчителем власної діяльності та себе як її суб'єкта.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34729. Меры поверхности в централизованном государстве. Сошное письмо 19.08 KB
  Официальный размер казенной десятины определился и 2400 кнадратпых сажен 80 сажеп длины и 30 сажан ширины. Наряду с казенной десятиной на частновладельческих землях встречалась десятина и большей площади 80 сажен длины и 40 ширины т. 3200 квадратных сажен. Попадалась десятина и в 2500 квадратных сажен по 50 сажен в длину и ширину.
34730. Меры веса и объема централизованного государства 16.98 KB
  В XVI XVII вв. Вместе с тем Торговая книга называет и другие весовые единицы ансыръ или фунт: В документах XVI XVII вв. В течение XVII в. Новой мерой по сравнению с предыдущим периодом является четверик появившийся в начале XVII в.
34731. Единицы длины, расстояния и площади в Российской империи 17.9 KB
  Образованной для разработки мероприятий по уточнению мер и организации поверочного дела а также обмеры подлинной линейки начала XVIII в. которой пользовался Петр I свидетельствуют что меры длины в первой половине XVIII в. омимо аршина и сажени в XVIII XIX вв. В XVIII в.
34732. Единицы веса и объема в Российской империи 18.05 KB
  Рассмотрим систему русских мер веса в XVIII в. встречаются следующие меры веса: берковец пуд фунт золотник грен крата и доля. На основе этой системы единиц измерения веса складываются наиболее употребительные наборы гирь.
34733. Обеспечение единства измерений и надзор за мерами и весами в Российской империи 16.29 KB
  в связи с экономическим развитием страны встал вопрос не только о единообразии мер и единой для всей страны системе мер как это было в XVI и XVII вв. Вопрос об основных эталонах оказался непростым так как было неясно какие образцы мер следует взять за основу. Предстояло прежде всего найти основания для установления величин той или иной меры а затем разработать принципы организации поверочного дела.
34734. Введение метрической системы в России. Метрические единицы измерения, принятые в СССР 17.08 KB
  Совет Народных Комиссаров Российской Советской Федеративной Социалистической Республики по указанию В. И. Ленина 11 сентября 1918 г. принял декрет «О введении международной метрической десятичной системы мер и весов». Декрет определял «положить в основание всех измерений, производимых в Российской Социалистической Федеративной Советской Республике...
34735. Историческая генеалогия: история развития, предмет и задачи, смежные дисциплины 13.87 KB
  Лихачева разработавшего научную методику исследования генеалогических источников и Л. Появляются исследования по истории отдельных дворянских родов работы Барсукова Васильчикова. многие отечественные генеалоги оказались за границей и там продолжили свои исследования. генеалогические исследования значительно сокращаются.
34736. Источники по генеалогии дворянства 16 - 17вв.: Государев родословец и Бархатная книга (история создания, структура, содержание) 13.23 KB
  : Государев родословец и Бархатная книга история создания структура содержание Государев родословец История создания: Составлен Разрядным приказом в 1555 1556 году. В XVII веке Государев родословец включён в Бархатную книгу. Структура: 1 часть государев родословец был составлен при Иване 4; 2 часть составлена на основе приказов. В Бархатную книгу включены: Государев родословец 1555 1556 состоящий преимущественно из родословных записей Рюриковичей и Гедиминовичей царский княжеские боярские роды а также материалы за вторую...